Geum.ru

Удк 911. 3 Катерина Сегіда, Юлія Заволока

Вид материалаДокументы

Содержание


Викладення основного матеріалу.
Подобный материал:
УДК 911.3 Катерина Сегіда, Юлія Заволока


сучасні тенденції смертності населення харківського регіону


В статті розглянуто часові тенденції та структурні особливості процесу смертності населення Харківської області. Виявлено значення вікової структури населення у показниках смертності. Визначено структурні зміни причин смертності населення області. Проаналізовано особливості дитячої смертності. Розглянуто тривалість життя як інтегральний показник якості життя населення регіону. Виявлено територіальні особливості процесу смертності Харківського регіону.

Ключові слова: внутрішні чинники відтворення населення, смертність населення, рівень смертності, причини смертності, повікова смертність, дитяча смертність, тривалість життя.

Екатерина Сегида, Юлия Заволока. Современные тенденции смертности населения Харьковской области. В статье рассмотрены временные тенденции и структурные особенности процесса смертности населения Харьковской области. Определено значение фактора возрастной структуры населения в показателе смертности. Проанализированы структурные изменения причин смертности населения области. Определены особенности детской смертности. Рассмотрена продолжительность жизни как интегральный показатель качества жизни населения региона. Выявлены территориальные особенности протекания процесса смертности Харьковского региона.

Ключевые слова: внутренние факторы воспроизводства населения, смертность населения, уровень смертности, причины смертности, повозрастная смертность, детская смертность, продолжительность жизни.

Katerina Segida, Julia Zavoloka. The modern tendencies in mortality of the population of the Kharkov region. The article deals with trends over time and structural features of the mortality of the Kharkоv region. The significance factor of the age structure of population mortality. Analyzed the structural changes cause mortality area. The features of infant mortality. Considered life as an integral indicator of quality of life in the region. Identified territorial features of the process of mortality in Kharkov region.

Key words: internal factors of population reproduction, mortality, level of mortality-rate, causes of mortality, age-specific mortality, infant mortality, life expectancy.


Актуальність. Демографічна ситуація будь-якого регіону з одного боку є результатом і відображенням його соціально-економічної ситуації, а з іншого – впливовим чинником суспільного розвитку. Відтворення населення є основою його існування та обумовлюється показниками механічного та природного рухів, визначається показниками народжуваності, смертності та природного приросту. Оскільки Харківський регіон, як і Україна в цілому, знаходиться в стані зменшення показника природного приросту, на що впливають показники народжуваності і смертності, актуальним залишається детальний аналіз складових відтворення населення регіону. Особливу увагу привертає смертність населення, що перевищує показники народжуваності та створює передумови для формування від’ємного природного приросту.

Викладення основного матеріалу. Одним із вагомих факторів, який впливає на природне скорочення населення, є смертність, рівень якої залежить від ряду чинників, смертність диференціюється за віком, причинами, місцем проживання, соціальними характеристиками, та, безумовно, в часі. Стабільність показників смертності населення Харківської області (рис. 1), є з одного боку відображенням вікової структури населення, наслідком погіршення стану здоров’я населення [5], збереженням недосконалості медичного обслуговування, з іншого – завдяки досягненням профілактичної медицини, зростанням освітнього рівня населення, контролю за якістю питної води та основних продуктів харчування тощо.

В умовах посилення деструктивних процесів в суспільному житті України в цілому, та Харківського регіону зокрема, поглиблюється криза здоров’я населення. Основними проявами цієї кризи є негативні зрушення в структурі причин смертності. Поляризація українського суспільства обумовлена значним розривом окремих груп населення у наявних матеріальних ресурсах: доходах, матеріальних накопиченнях, власності, розмірах та якості житла. Глибокі диспропорції у доходах населення, підвищення рівня безробіття та погіршення умов праці негативно позначилися на стані здоров’я населення та показниках його відтворення [3].

Як свідчить порівняльний аналіз структури смерті населення України за причинами, висока смертність від ендогенних хвороб (серцево-судинні захворювання, новоутворення) співіснує з високими рівнями смертності в Україні від зовнішніх (екзогенних) причин (інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб органів дихання і травлення, зовнішніх причин смерті) [1, 2]. В структурі причин за досліджуваний період смерті протягом останніх десятиріч переважали хвороби системи кровообігу, новоутворень та зовнішніх причин смерті. Значно менший вплив на формування структури причин смерті мали решта показників. Особливе місце в структурі причин смертності населення області належить серцево-судинним захворюванням, які обумовлюють більше половини чоловічих, та майже дві третині жіночих смертей (рис. 2). Рівень смертності від хвороб систем кровообігу підвищився в переважній більшості у старших вікових групах населення. Певними позитивними зрушеннями можна вважати зменшення показників хвороб органів дихання та травлення в структурі смертності.




Рис. 1. Динаміка показника смертності населення Харківської області за місцем проживання

у період 1995-2009 рр., проміле


Формування тенденцій смертності населення України впродовж останніх 50 років відбувається під впливом як позитивних (досягнення профілактичної медицини та акушерства, зростання освітнього рівня населення, контроль за якістю питної води та основних продуктів харчування, урбанізація), так і негативних чинників (екстенсивне використання робочої сили на технологічно недосконалих виробництвах, забруднення довкілля, недостатня обізнаність населення щодо власних зусиль у забезпеченні індивідуального здоров’я і самого життя, недоліки медичного обслуговування, врешті-решт, низький рівень життя через глибоку соціально-економічну кризу 1990-х) [4, 5].

Аналіз еволюції структури причин смерті за останні 30 років показує, що вирішальний вплив на смертність населення мають і матимуть у перспективі два класи причин смерті – хвороби системи кровообігу і зовнішні причини смерті. Вони визначають як генеральну траєкторію динаміки смертності населення області, так і її короткочасні кон'юнктурні зміни. Всі інші класи причин смерті теж внесли свій вклад у підвищення смертності, але значно менший. Слід відзначити, що довготривалі зміни смертності населення області за причинами смерті не сприяли прогресивній перебудові структури причин смерті в напрямку її зближення із структурами країн з низьким рівнем смертності. Прогресивні, позитивні зміни полягають у підвищенні середнього віку смерті, тобто збільшення смертей у старших вікових групах.

Аналіз змін показників смертності і тривалості життя населення області в контексті історичної ретроспективи затяжної кризи у стані здоров'я населення не дає підстав для особливого оптимізму щодо перспектив зниження смертності. В еволюції смертності населення накопичилась потужна інерція стагнації, яка породжена комплексом чинників, що обмежують можливості боротьби за здоров'я і життя людей в українському суспільстві. Межі цих можливостей визначаються "залишковим" принципом розподілу ресурсів на потреби охорони здоров'я, соціокультурною непідготовленістю значної частини населення до раціональної самозбережувальної (вітальної) поведінки, низькою ціною життя на шкалі суспільних цінностей у нашій державі [1]. Слід відзначити, що довготривалі зміни смертності населення України за причинами не сприяли прогресивній перебудові структури причин смертності в напрямку її зближення із структурами країн з низьким рівнем зазначеного показника (рис. 3).




Рис. 2. Структура причин смертності населення Харківської області у 2009 році, у відсотках






Рис. 3. Показник смертності населення Харківської області за віковими групами

та місцем проживання на 1000 осіб певної вікової групи, 2009 рік


Повіковий показник смертності характеризує наведені тенденції: смертність чоловіків як в міській, так і в сільській місцевості значно перевищую жіночу, і вирівнюється тільки у старших вікових групах.

Надзвичайно важливим показником є рівень смертності немовлят (рис 4), який є інтегральним показником відображенням соціально-економічних умов життя. Зокрема, цей показник тісно пов'язаний із якістю харчування та медичного обслуговування населення, способом життя (ставленням до власного здоров'я, поширеністю шкідливих звичок), санітарною культурою населення тощо [6].




Рис. 4. Динаміка показника смертності немовлят в Харківській області за період 1990 – 2009 рр.


За досліджуваний період показник смертності немовлят в Харківській області зменшився з 16,5 у 1995 році, до 9,3 у 2009 році; диференціація його за типом розселення відображає наявні проблеми розвитку сільських територій, відповідно де він є вищим: 11,3 проти 8,7 у міській місцевості [7].

Інтегральним показником демографічного стану суспільства є очікувана тривалість життя. Його слід використовувати диференційовано за статтю та місцем проживання; сучасні тенденції свідчать про покращення наведеного показника: у міського населення зріс до 71,9, років, у сільській місцевості – 68,4 років; у 2009/2010 рр. порівняно з 1995/1996 рр., показник зріс з 60,8 до 64,7 років у чоловіків, з 72,5 до 75,2 років у жінок. [7].

Однак, попри поширену тезу, тенденції тривалості життя населення не збігаються зі змінами економічної ситуації та рівня життя – саме на час найглибшої економічної кризи (1996–1999 роки) припало доволі тривале (як для України) зниження смертності і жінок, і чоловіків, а період економічного зростання (2000–2004 роки) супроводжувався вельми негативними тенденціями і зниженням середньої очікуваної тривалості життя [4].

Співвідношення різних причин смерті в загальному процесі смертності спричиняє значний вплив на формування середньої тривалості життя, її територіальну варіацію та часові зміни, скільки сукупність летальних випадків окремих причин характеризуються, як правило, різним віком цих випадків. Тому, чим більша питома вага померлих, наприклад від інфекційних хвороб, тим нижче при інших рівних умовах середній вік померлих від всіх причин, тобто нижча середня тривалість життя. Тому, структурні зміни мають головне значення в підвищенні тривалості життя на етапі переходу від традиційного до сучасного типу смертності: різке зниження вірогідності померти від більшості екзогенних причин (в тому числі серед немовлят) і збільшується ризик смерті від хвороб екзогенної та квазіендогенної етимології, яка відбувається пізніше.

Територіальні відмінності показників смертності населення області (рис. 5) сформувались під впливом ряду чинників і мають в собі виявлені тенденції. До того ж, порівняльний аналіз [6] показників основних демографічних процесів свідчить про значні відмінності демографічної ситуації, наприклад, у місті та навколишній сільській місцевості, що є віддзеркаленням соціальної нерівності в умовах соціально-економічних перетворень: показники смертності населення вищі у сільській місцевості, головною передумовою чого є переважання населення похилого віку у віковій структурі, у поєднанні з менш розвиненою соціально-економічною інфраструктурою (медичної системою зокрема).





Рис. 6. Територіальні особливості показників смертності населення Харківської області, 2009 рік


Показник смертності населення Харківської області коливається територіально від 12,6 ‰ у місті Харкові, до 25,4 ‰ [7] в Первомайському районі, що є відображенням статево-вікової структури в першу чергу. Також, існує значна диференціація показника смертності немовлят за районами, який є нижчим у м. Харкові та міських радах, що можна пояснити кращим рівнем розвитку медичної системи; невисокий показник дитячої смертності в менш економічно розвинутих районах, наприклад в Близнюківському, Великобурлуцькому тощо, пояснюється більш сприятливою екологічною ситуацією тощо. Диференціація за основними причинами смертності в цілому мало відрізняється від сукупної структури по області, проте потребує більш детальних досліджень.

Висновки. Смертність населення є важливою складовою його природного руху. Показник смертності в області за наведений період залишається майже незмінним за величиною значення, проте існують певні вікові структурні особливості. Головною рисою структурних змін в процесі смертності є зниженням питомої ваги смертей екзогенного характеру та збільшення питомої ваги смертей від причин ендогенного характеру. Тому, подальші дослідження територіальної варіації основних характеристик смертності населення мають на меті: аналіз регіональних особливостей цих параметрів у взаємозв’язку з рівнем соціально-економічного та екологічного розвитку територій, що сприяє уточненню механізму формування тривалості життя населення області. Це є необхідним закономірним переходом від конкретного до загального, без чого групування районів області за комплексом характеристик режиму смертності населення, що є важливим етапом пошуку сукупностей и подальшого застосування методу аналогій при прогнозуванні варіантів соціального розвитку.


Список використаних джерел:
  1. Демографiчнi перспективи України до 2026 року / Коллект. автор Стешенко В., Рудницький О., Хомра О., Стефановський А., Iнститут економiки НАН України. – К.: Iнститут економiки НАН України, 1999. – 55 с.
  2. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / НАН України. Інститут економіки; за ред. В. Тешенко. – Київ, 2001. – 560 с.
  3. Левчук Н.М. Соціальна диференціація стану здоров’я та смертності в Україні / Н.М.Левчук // Демографія та соціальна економіка – 2007. – с.12-28
  4. Либанова Э. М. Продолжительность жизни населения: Опыт комплексного регионального исследования / Э. М. Либанова // К.: Наукова думка, 1991. – 199 с.
  5. Лібанова Е.М. Новітні тенденції смертності населення України / Лібанова Е.М. – Демографія та соціальна економіка – 2006. – с.23-38
  6. Шевчук П. Є. Сучасні зрушення у регіональній диференціації смертності і тривалості життя в Україні / П. Є. Шевчук // Демографія та соціальна економіка – 2007. – с.24-38
  7. Офіційний сайт Головного управління статистики в Харківській області. – Режим доступу: ссылка скрыта