Уроках історії 7 клас Тема : «Стародавня історія України»

Вид материалаУрок
Подобный материал:
Формування компетенцій на уроках історії

7 клас

Тема : «Стародавня історія України»


Хронологічна компетенція:

  • Уміння співвідносити дату і подію;
  • Встановлювати хронологічну послідовність існування різних археологічних культур на території України;
  • Визначати хронологічні рамки історичних епох, що поділяють давню історію України;
  • Встановлювати хронологічні рамки неолітичної революції на території України, проживання племен трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, кіммерійців, скіфів, сарматів, давніх греків, готів, гунів, склавинів, антів і аварів;
  • Визначати дати появи первісної людини на території України, появи на історичній арені слов’ян;
  • Спів ставляти події давнього періоду на території України, Азії, Африки та Західної Європи.


Просторова компетенція:

  • Визначати територію, яку заселяли скіфи, сармати, кіммерійці та інші племена;
  • Показувати на карті та позначати на контурній карті розташування грецьких міст-держав – Херсонесу, Боспорського царства, Ольвії, Фанагорії, Тіри,;
  • Позначати на контурній карті територію, яку заселяли племена трипільської, зарубинецької, черняхівської культури;
  • Показувати на карті напрямки просування територією України готів, гунів, аварів, угрів, хозар;
  • Визначати напрямки розселення слов’ян зі своєї прабатьківщини у ІІ – ІУ ст.;


Інформаційна компетенція

  • Аналізувати речові та писемні джерела вивчення давньої історії України;
  • Співставляти археологічні пам’ятки з писемними (праці Геродота, Стратона) про скіфів, антів;
  • Визначати за речовими пам’ятками, знайденими на території України, риси побуту та основні заняття людей, що тут жили;
  • Аналізувати усні пам’ятки (легенди, перекази), пов’язувати їх з іншими відомими джерелами.


Мовленнєва компетенція

  • Уміння описувати життя та побут стародавніх людей палеолітичної епохи на прикладі Мізинської стоянки;
  • Формулювати питання за розповіддю вчителя;
  • Складання простого плану стосовно опису життя певних племен, що населяли територію України в давнину;
  • Розповідати про основні заняття, побут, суспільний устрій, вірування, звичаї, відомі пам’ятки культури давніх трипільців, скіфів, греків, слов’ян.


Логічна компетенція

  • Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між господарською діяльністю давніх людей та їхньою суспільною організацією;
  • Пояснювати причини виникнення ідеологічних уявлень давніх людей;
  • Порівнювати спосіб життя мисливців і землеробів епохи неоліту, племен трипільської культури, царських скіфів та греків, слов’ян;
  • Встановлювати характерні риси суспільного устрою спільнот кам’яного віку, давніх греків Північного Причорномор’я, кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів, аварів, слов’ян, підтверджувати свої висновки фактами;
  • Пояснювати зміст понять: історичні джерела, археологічна культура, енеоліт, мезоліт, неолітична революція, велике переселення народів, рід, плем’я, тотемізм, магія, анімізм .


Соціальна компетенція

  • Навички роботи в парах по моделюванню діалогів вигаданих осіб історичної епохи;
  • Уміння працювати в малій групі по аналізу різних джерел вивчення життя скіфів;
  • Уміння співпрацювати в колективі у постановці історичних вистав про життя грецьких міст-держав та скіфів;



Аксиологічна компетенція

  • Уміння формулювати версії зникнення трипільців, витіснення одних племен на території України іншими;
  • Визначати цінності, притаманні людям тієї чи іншої археологічної культури на території України;
  • Пояснювати процес виникнення нерівності;
  • Визначати характер потреб трипільців, кіммерійців, сарматів, скіфів царських і скіфів – землеробів і скіфів – кочівників;


Полікультурна компетенція

  • Визначення значення племен трипільської культури у розвиток матеріального виробництва та духовної культури;
  • Визначати прогрес у розвитку людських уявлень про світ;
  • Визначати внесок у розвиток матеріальної та духовної культури греків Північного Причорномор’я та скіфів.



Тема 2. «Виникнення та розквіт Київської Русі»


Хронологічна компетенція

  • Уміння визначати хронологічні рамки існування держави із назвою «Київська Русь»;
  • Встановлювати період найбільшого розквіту Київської Русі;
  • Визначати рамки правління Київських князів;
  • Встановлювати дати: хрещення Русі, найбільших битв руських дружин с іноземними загарбниками ( печенігами, монголо-татарами);
  • Уміння співвідносити найбільш важливі події політичної історії Київської Русі з датами;
  • Синхронізувати події, що відбувалися на території Київської Русі з подіями, що відбувалися в Західній Європі та Візантії.


Просторова компетенція

  • Показувати на карті та наносити на контурну карту територію проживання східнослов’янських літописних племен у УІІІ-ІХ ст.;
  • Показувати місцезнаходження міст Київської Русі: Києва, Чернігова, Переяслава, Галича, Володимира, Новгород-Сіверського;
  • Визначати місцезнаходження літописних міст Київської Русі: Листвена, Унежича, Трублаїв, Стародуба; Вишгорода,
  • Показувати напрями походів князя Святослава, місце його загибелі;
  • Позначати місця найбільших битв русичів з печенігами;
  • Визначати межі земель, князівств та їхні головні міста;
  • Визначати сусідні країни;
  • Показувати напрямки походів Ігоря, Олега;


Інформаційна компетенція

  • Уміти аналізувати писемні джерела про Київську Русь: Повість временних літ, свідчення Візантійських істориків та мандрівників;
  • Порівнювати дані різних за характером джерел: писемних, даних археології, етнографічних, гідроніми та топоніми;
  • Пояснювати позицію авторів писемних джерел;
  • Пояснювати мотиви різних істориків у зображенні історії Київської Русі.


Мовленнєва компетенція

  • Розповідати про виникнення держави у східних слов’ян, адміністративну та релігійну реформи Володимира Великого;
  • Складати усний та письмовий план за текстом, або розповіддю вчителя;
  • Описувати походи київських князів на Візантію та проти печенігів;
  • Давати характеристику київським князям, укладати їхні життєписи;
  • Складати пам’ятки по вивченню біографій князів – Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;
  • Готувати невеликі повідомлення-розвідки щодо київських літописних князів Кия, Діра, Аскольда;
  • Рецензувати доповіді однокласників.


Логічна компетенція

  • Підбирати факти, що свідчили про існування економічних і суспільно-політичних передумов виникнення держави у східних слов’ян;
  • Визначати і аналізувати передумови феодальної роздробленості Київської Русі;
  • Характеризувати значення діяльності Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;
  • Аналізувати значення для Київської Русі прийняття християнства;
  • Встановлювати причини, передумови та наслідки хрещення Русі;
  • Порівнювати процес феодальної роздробленості в Київській Русі і в країнах Західної Європи;
  • Пояснювати зміст понять: ранньофеодальна держава, князь, дружина, віче, реформа, хан, феодальна роздробленість;
  • Встановлювати факти, які свідчать про зростання міжнародного авторитету та політичного впливу Русі в Х-ХІ ст.;


Соціальна компетенція

  • Навички роботи в парах по моделюванню діалогів історичних осіб;
  • Уміння працювати в малій групі по створенню невеличких історичних проектів, наприклад, «По літописним містам Київської Русі»;
  • Уміння співпраці в колективі під час постановки історичних вистав, наприклад, «Ярослав Мудрий»;
  • Уміння вислуховувати різні точки зору з проблемних питань ( щодо вибору віри Володимиром, щодо датування утворення Київської Русі, щодо походження Ольги та оцінки її діяльності»;


Аксиологічна компетенція

  • Уміння давати оцінку «норманській теорії»;
  • Визначати позитиви і негативи у діяльності історичних осіб;
  • Пояснювати мотиви дій історичних осіб ( пояснити характер та причини реформ, які провела Ольга після вбивства Ігоря, вибір Володимиром Великим християнства вірою для Київської держави);


Полікультурна компетенція

  • Визначати наслідки прийняття Київською Руссю християнства для розвитку культури та доручення Русі до світових здобутків матеріальної та духовної культури;
  • Визначати досягнення в галузі духовної і матеріальної культури Русі ще до Кирила і Мефодія ( наявність писемності – графіті);
  • Визначати рівень розвитку архітектури ще до прийняття християнства ( версія про існування храмів до 889 року);
  • Порівнювати рівень досягнень в галузі мистецтва, створення рукописних книг з європейським рівнем;
  • Визначати роль культури Київської Русі для народів Європи;
  • Знаходити корені матеріальної та духовної культури Київської Русі у сучасних традиціях;
  • Визначати внесок східних слов’ян у розвиток світової культури.