Аналітична довідка за підсумками участі школярів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін (2010/2011 н р.)

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• План роботи міського управління освіти та інформаційно-методичного центру на грудень, 446.21kb.
• Програма підготовки учнів 8-11 класів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, 254.12kb.
• Кабінету Міністрів України від 08. 2007 року №1016; Положення про Всеукраїнські учнівські, 543.06kb.
• 23. 11. 2011 р. №606 Про проведення ІІ міського туру ІІ етапу Всеукраїнських учнівських, 58.56kb.
• Міністерство освіти І науки україни головне управління освіти І науки, 54.67kb.
• Б. Д. Грінченка Підсумки участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва, 98.09kb.
• Полтавська обласна державна адміністрація, 1254.74kb.
• Від 08. 10. 2009 №314, 317.94kb.
• Нака з, 154.08kb.
• Полтавська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки, 347.48kb.

історії взяли участь 113 учнів 8-11 класів з 23 районів і міст області. На жаль, Вільшанський та Устинівський райони не забезпечили участь школярів у змаганнях. Дипломами переможців олімпіади нагороджено 37 учнів: дипломом І ступеня – 3 учасники, ІІ ступеня – 12 учасників, ІІІ ступеня – 22 учасники. Найвищий рівень навчальних досягнень виявили учні міст Олександрії (9 призових місць), Кіровограда (6 призових місць), Голованівського району (3 призових місця), Долинського району (3 призових місця), Маловисківського району (3 призових місця), Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв) (2 призових місця) (додаток 10).

Рівень підготовки учнів різний. Так, з числа восьмикласників ніхто не отримав диплома І ступеня через недостатню кількість балів. Більшість учасників не змогли дати визначення термінів та пояснити, яке значення вони мали в давнину. Окремі учні давали сучасне тлумачення термінів «консул», «тріумф», «диктатор». Готуючи статтю про княгиню Ольгу, учасники продемонстрували обізнаність з основними віхами її життя та діяльності, але більшість із них не спромоглися витримати стиль словника-довідника, що свідчить про їх недостатню компетентність щодо жанру довідкової літератури. Лише деякі учасники показали знання парламентської історії європейських країн, а труднощі були при висвітленні історії утворення станово-представницьких органів Іспанії, Швеції та Нідерландів. Найкращі знання восьмикласники продемонстрували, відповідаючи на запитання, що стосувалося історії Запорізької Січі та відображення надбань митців епохи Відродження. Характерною особливістю відповідей учасників на запитання, що вимагали аргументації і обґрунтування, було прагнення учнів замінити конкретно-історичний аналіз розлогими оцінними судженнями.

Дев’ятикласники найкраще справилися з завданнями, що передбачали визначення фактів із життя київських князів та з розв’язанням логічних задач. Виконуючи завдання, що вимагало стисло, у вигляді запитань до кросворду, дати характеристику історичної особи, учні не дотримувалися вказаної форми і, замість побудови запитань, давали біографічну характеристику історичних осіб. Творчі завдання виявилися складними, зокрема, замість визначення ролі в історії України саме цієї жінки (за вибором учнів), вони описували її біографію. Намагаючись дати оцінку історичним подіям в Україні у другій половині ХVІІІ ст., учні не підкріплювали їх історичними фактами. Дев’ятикласники довели свою здатність мислити аналітично, але при цьому не показали вміння робити це системно і структуровано.

Десятикласники змогли назвати історичних діячів та визначити їх вплив на розвиток європейського суспільства, але допустили неточності у біографічних даних цих осіб, певна складність для учнів полягала і в самостійному визначенні переліку осіб. Труднощі виникли під час розшифрування таких абревіатур як СДПА, СДПН та при складанні плану соціально-економічного розвитку Російської, Британської та Австро-Угорської імперій. Не всі учасники виконували завдання щодо складання плану за визначеним алгоритмом, окремі з них характеризували ще й політичний розвиток цих імперій. Для виконання творчих завдань десятикласникам бракувало логічності та аргументації при доведенні чи спростуванні дефініції «Українська революція», а подекуди виявлявся недостатнім рівень аксіологічної компетентності.

Одинадцятикласники найкраще справилися із завданням, що вимагало аксіологічного аналізу культурно-історичних епох (за відсутності алгоритму виконання), хоча траплялася підміна особливостей періоду історією окремо взятих країн, не завжди називалися хронологічні рамки відповідного періоду та імена відомих діячів. Найбільшу кількість помилок допущено при виконанні завдань тестового характеру. Лише чотири учасники дали 90% правильних відповідей. Більша частина школярів не змогла назвати учасників Потсдамської конференції та проблеми, що на ній розглядалися (хоч це програмовий матеріал 11 класу); третина учнів не знала таких історичних постатей як С.Ковпак, П.Калнишевський, не розуміла поняття «санація».

Аналіз помилок учасників олімпіади свідчить про те, що вчителі недостатньо приділяють уваги теоретичним знанням, не працюють над системою інтелектуальних умінь.

Основною причиною є те, що у більшості загальноосвітніх навчальних закладів області відсутні класи суспільно-гуманітарного профілю, не в усіх районах області приділяється належна увага організації роботи з обдарованими учнями, спостерігається формалізм у цій справі.


Під час III етапу Всеукраїнської олімпіади з основ правознавства учні 9 класу виконували завдання з практичного курсу правознавства різних рівнів складності: тестові завдання (закриті, відкриті; на встановлення відповідності), визначення правових дефініцій та їх порівняння, розв’язування правових ситуацій та задач. Під час виконання теоретичного завдання більшість учнів дали правильне визначення поняття «громадянство України», але плутали підстави з умовами прийняття до громадянства України. Завдання на порівняння понять вимагало роботи за критеріями, але більшість учнів виконували їх у довільній формі і допустили чимало помилок. Значна частина учасників не володіє алгоритмом розв’язування правових ситуацій, не вміє робити посилання на нормативно-правові акти. Під час виконання практичного завдання «скласти заяву-скаргу» окремі учні переплутали це завдання з цивільно-позовною заявою до суду. У дев’ятикласників не сформовані вміння щодо підготовки ділового документа.

Десятикласники в цілому показали високі результати. Краще, ніж у минулі роки, учні справилися з розв’язуванням юридичних задач, завданнями на порівняння понять, визначення спільних і відмінних рис. Але частина учасників не змогла визначити та зробити правовий аналіз запропонованих юридичних ситуацій. Окремі старшокласники описали юридичні ситуації на побутовому рівні, не розуміючи суті понять, відмінних та спільних ознак, і тому не змогли розкрити склад злочину. Практично ніхто не справився з завданнями на порівняння видів цивільного судочинства.

Одинадцятикласники під час розв’язування юридичних задач показали, що володіють знаннями з Кодексу Законів про працю та Кримінального кодексу України. Тестові завдання більшість учнів виконала на достатньому рівні. Труднощі викликали завдання на порівняння понять, зокрема, «договір комісії» та «договір доручення». Не змогли визначити правові основи місцевого самоврядування в Україні.

З метою підвищення якості та ефективності підготовки до олімпіади з правознавства рекомендуємо вчителям більше уваги приділяти формуванню практичних умінь та навичок учнів щодо розв’язування юридичних задач та складання ділових документів, порівняльного аналізу правових дефініцій; вільно, послідовно та логічно викладати правові питання, застосовуючи необхідні юридичні терміни; навчанню ґрунтовно та переконливо аргументувати власні правові судження; самостійно виділяти родові ознаки та видові відмінності правових понять і на цій основі формулювати правові дефініції, застосовувати нормативно-правові акти.


У ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з основ економіки взяли участь 37 учнів, переможців районних (міських) олімпіад. З них 11 учнів 9 класу, 17   10 класу, 9 – 11 класу.

Згідно з поданими заявками в олімпіаді повинні були взяти участь 46 учнів, але 9 учнів 9 – 11 класів не змогли приїхати за станом здоров’я. Не брали участі в олімпіаді учні 16 районів та міст області.

Після перевірки всіх робіт журі визначило 10 переможців. Найкращі знання показали учні міст Олександрії, Кіровограда та Добровеличківського району (додаток).

Найбільша кількість балів, яку змогли набрати учні, – 51 з можливих 75. Найкраще учасники справилися з тестами, а творчі завдання і задачі викликали великі труднощі. Слід відмітити, що завдання олімпіади були легші порівняно з минулорічними, але до максимального результату не зміг наблизитися жоден з учасників.

2010/2011 навчальний рік є роком переходу на нову програму, обов’язкове вивчення предмета здійснюватиметься в 11 класі. В більшості управлінь та відділів освіти немає системи роботи вчителів економіки, відсутні стимули до навчання обдарованих школярів. Як наслідок   недостатній рівень підготовки учнів до участі в олімпіаді з економіки.

Учні 9 класу допустили помилки при розв’язуванні першої задачі, 6 учасників з 9 не змогли дати ґрунтовних пояснень до творчих завдань.

Найбільше труднощів було в учнів 10 класу. Тільки троє із 17 змогли набрати по кілька балів за кожну з задач і лише двоє учасників змогли набрати максимальну кількість балів за одну з трьох задач.

В учнів 11 класу викликали проблеми деякі з творчих завдань.

Для покращення знань та умінь учнів необхідно відкривати класи з економічним профілем навчання та постійно працювати з обдарованими учнями.

При підготовці учнів до олімпіади потрібно звернути увагу на:

• оперування економічними поняттями;
  
• вміння користуватися формулами під час розрахунків;
  
• побудову чітких графіків при розв`язуванні задач з економіки;
  
• застосування отриманих знань на практиці, розгляд різноманітних економічних ситуацій та загадок.
  

В обласній олімпіаді з трудового навчання взяли участь 43 учні 9 та 11 класів із 15 районів (міст) області, що становить 47,8% від передбаченої квотою кількості учнів. Не брали участі в олімпіаді учні 12 районів та міст області (додаток 13).

Обсяг та рівень складності завдань орієнтовані на проведення олімпіади з трудового навчання у два тури (теоретичний та практичний) протягом двох днів, оскільки під час проведення обох турів олімпіади в один день створюється велике навантаження на учасників олімпіади та членів журі. Як наслідок, деякі учні, поспішаючи та залишаючи незавершеною роботу, їхали додому.

Завдання теоретичного туру менші за обсягом та легші порівняно з минулорічними.

До комплексної роботи (практичний тур) внсено деякі зміни: учні не лише виготовляли виріб, але й оформляли проектну документацію.

Домашні творчі роботи учасники захищали у формі проекту за напрямами:

– сумочка для косметики (косметичка) (9 клас, дівчата);

– підставка під візитні картки (9 клас, хлопці);

– сувенір до «Євро-2012» (11 клас, дівчата та хлопці).

При підготовці до олімпіади дівчатам 9 класу більше уваги потрібно звернути на вироблення практичних умінь та навичок. Хлопці 9 та 11 класів поверхово поставилися до домашньої (творчої) роботи.

Вироби учнів мали багато недоліків, крім того, не була оформлена відповідним чином проектно-технологічна документація.

Найвищий рівень досягнень традиційно виявили учні шкіл міст Кіровограда, Олександрії та Кіровоградського району, оскільки вчителі постійно працюють з обдарованими дітьми і забезпечують явку учасників олімпіади.


Заявки на участь та звіти до ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з інформаційних технологій подали майже всі відділи, управління освіти, окрім Вільшанського району. Всього взяло участь в олімпіаді 98 учнів. Слід відзначити зростаючий інтерес учнів та педагогічної громадськості до олімпіади з інформаційних технологій. Організаційний комітет отримав декілька звернень щодо збільшення квоти.

Якісну підготовку з інформаційних технологій показали учні таких навчальних закладів:

• Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв) Кіровоградської обласної ради (1 переможець і 3 призери);
  
• Кіровоградської гімназії нових технологій навчання Кіровоградської міської ради (1 переможець, 1 призер);
  
• Знам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. Т.Г.Шевченка Знам'янської міської ради (1 переможець, 1 призер);
  
• комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 31 з гімназійними класами – центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» (1 переможець);
  
• навчально-виховного комплексу «Кіровоградський колегіум – спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад – центр естетичного виховання» Кіровоградської міської ради (2 призери).
  

Найвищий рейтинг серед учителів інформатики у Ганжели С.І. (1 переможець і 2 призери), Аман І.С. та Яковенка Д.В. (1 переможець і 1 призер).

27% учнів виконали 50 і більше відсотків завдань, з 50% завдань впоралися 31% учнів, 9%   отримали 0 балів.




Слід зазначити, що учні всіх класів виконували однакові завдання, але учні 7-9 класів працювали над завданнями практичного туру протягом 2 годин, а учні 10-11 класів   3 годин. Як видно з діаграми, учні 7 класів показали найкращий рівень ефективності використання часу.

Абсолютним переможцем олімпіади став Щербина Микита, учень 10 класу Кіровоградської гімназії нових технологій навчання Кіровоградської міської ради, який показав уміння застосовувати свої знання при розв’язанні конкретної задачі та діагностувати і усувати недоречності у роботі макросів тощо.

Також слід відмітити роботу Чалої Анастасії, учениці 7 класу комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 з гімназійними класами – центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», яка продемонструвала вміння порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові та вибудовувати логічні зв'язки, нестандартно мислити. Зауважимо, що уроків інформатики у Чалої А. немає, дівчинка готувалась під керівництвом учителя математики Задорожної Л.М. та батьків.

Заслуговує на увагу підготовка учениці 9 класу спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Кіровоградської міської ради Вітер Євгенії (вчитель Залевська А.А.).

Доцільно відмітити вдалий виступ учнів сільських шкіл:

Субчинського Андрія, учня 9 класу Покровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації;

Дмітрієвої Юлії, учениці 10 класу Катеринівської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації;

Громко Ольги, учениці 11 класу Нечаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Ю.І. Яновського Компаніївського району;

Хименка Олександра, учня 11 класу Петрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Знам'янської районної ради.

Проте олімпіада виявила ряд труднощів, зокрема:

  намагання учасника застосувати звичні способи дії або відмова від спроб знайти ефективний розв’язок при виконанні нетрадиційних завдань;

  невміння залучати власний досвід або знання з інших галузей знань;

  нездатність обирати стратегію власних дій;

  невміння встановлювати рівень складності, точності, деталізації, який забезпечує успішне розв’язання задачі.

Основною фігурою, що здійснює підготовку дітей до олімпіад, є, як і раніше, шкільний учитель. 68% школярів відзначили, що вони готувалися з учителем: це були консультації чи забезпечення їх необхідною літературою, систематичні заняття в рамках шкільного факультативу, гуртка. Враховуючи високу мотивацію школярів до участі в олімпіадах з інформаційних технологій (98,5% усіх школярів приїхали з бажанням брати участь у змаганні, 63,8% жадали перемоги), вчителям і педагогічним колективам загальноосвітніх навчальних закладів слід приділяти пильнішу увагу роботі з дітьми, що мають високий потенціал.


Звіти та заявки на участь у ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з інформатики подали такі райони та міста області: м. Кіровоград, м. Олександрія, м. Світловодськ, Олександрійський, Долинський, Петрівський, Онуфріївський, Гайворонський, Устинівський, Новоукраїнський, Компаніївський райони. У Бобринецькому районі, в зв’язку з відсутністю заявок від загальноосвітніх навчальних закладів, ІІ (районний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики не проводився. В Устинівському, Новоукраїнському та Компаніївському районах не було визначено переможців. Вільшанський, Голованівський, Добровеличківський, Знам’янський, Кіровоградський, Маловисківський, Новгородківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Олександрівський, Ульяновський райони та м. Знам’янка не подали звіти та заявки на участь у ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з інформатики. Всього взяли участь в олімпіаді 45 учнів з міст Кіровограда, Олександрії, Світловодська, Гайворонського, Долинського, Петрівського, Онуфріївського, Олександрійського районів.

На жаль, не посприяла появі конкурентоздатних учасників олімпіад з інформатики і робота сторінки «Олімпіади» порталу навчально-методичного кабінету інформатики (ссылка скрыта), на якому розміщуються методичні рекомендації, тренувальні завдання, тести, авторські розв’язки та інші матеріали, а також сторінки на сайті КОІППО імені Василя Сухомлинського.

Традиційно високий рівень знань з алгоритмізації і програмування показали учні заслуженого вчителя України Мельника В.І. (Ліцей інформаційних технологій Олександрійської міської ради). Ефективність моделі Валентина Івановича полягає у формуванні різновікових груп учнів, які є основою майбутніх співтовариств олімпіадників. У ці співтовариства об'єднуються студенти вузів   переможці і призери минулих олімпіад   та вчитель інформатики. Проте цю групу можна розширити шляхом залучення викладачів вузів, батьків-професіоналів. Важливу роль у підготовці до олімпіади з інформатики повинні відігравати ради кабінетів інформатики та інформаційно комунікаційних технологій навчання (наказ Міністерства освіти України від 20.05.2004 р. № 407), клуби юних інформатиків і програмістів, засоби додаткової освіти школярів, спеціалізовані виїзні комп'ютерні школи і літні табори, дистанційне навчання тощо.

Учні ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради отримали 18 дипломів з 19. Оскільки олімпіада відбувається за однаковими завданнями для всіх класів особливо слід відмітити виступ учня 10 класу Нагіна Сергія, який став першим в абсолютному заліку. Найкращий рівень підготовки показали учні 9 класу




Єдиним учнем, що склав конкуренцію «літівцям» і виборов диплом ІІІ ступеня став Кондратьєв Дмитро, учень 9 класу комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання ліцей-школа – дошкільний навчальний заклад «Вікторія-П» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» (вчитель Тимофієнко О.В.)

Більшість учасників олімпіади цілеспрямовано готувалася до обласної олімпіади. Підсумки анкетування свідчать, що 65% школярів приїхали, щоб перевірити знання, здібності, 43% з опитаних хочуть продемонструвати знання і талант. Для такої ж частки всіх школярів, що приїхали на олімпіаду, важливий досвід спілкування з однолітками, членами журі, авторами задач, що відбувається в рамках олімпіади. Проте, на їх думку, часу на таке спілкування бракує.

73% учасників ставлять перед собою мету зайняти призове місце, 24% школярів цікавить безпосередня участь в олімпіаді.




Експертний аналіз розв’язування задач ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з інформатики дозволив виділити уміння, які сформовані на низькому рівні:

• Група дефіцитів, пов'язаних з роботою з текстами. Виникають труднощі при аналізі умови задачі та пропонованого набору тестів.
  
• Група дефіцитів, пов'язаних з аналізом усієї сукупності умов, що містяться в задачі.
  
• Невміння зіставляти розрізнені фрагменти, співвідносити загальний вміст з його конкретизацією.
  
• Невміння застосовувати стандартні способи розв’язання на підставі «пізнавання».
  

114 учнів   кращих знавців біології з усієї області зібрались в аудиторіях педагогічного університету як переможці районних і міських етапів олімпіади 2010-2011 року. Обєднуючим чинником були любов до природи, живий інтерес до пізнання законів та історії її розвитку, усвідомлення вагомості знань з біології для людства. Можливо, для багатьох із них цей інтерес повязаний з вибором майбутньої професії.

Варто відзначити зацікавленість відділів освіти участю в олімпіаді їх кращих вихованців, про що свідчить факт оперативного вирішення усіх питань, повязаних з узгодженням заявок та організаційних моментів регламенту проведення обласного етапу змагань. Із числа заявлених учасників прибули майже всі.

Не забезпечили участі в олімпіаді лише оргкомітети Вільшанського й Новоархангельського районів. Одного учня представлено із заявлених чотирьох від Устинівського району. При цьому варто зауважити, що минулого року від Новоархангельського району до участі в олімпіаді з біології було представлено 1 з 4 заявлених учасників, від Вільшанського району 2 з 4. Від Устинівського району в 2009 році не було забезпечено явку жодного учасника олімпіади. Визначена квота представництва для цих районів є мінімальною, але сам факт свідчить про те, що 11 учнів, гідних участі в олімпіаді від інших регіонів, які могли б скласти конкуренцію реальним переможцям, були позбавлені такого права. Звідси можна робити і висновки про вплив на ефективність відбору команди області для участі в заключному етапі. Логічним є оперативне вирішення відділами освіти питань заміни заявлених учасників на інших у разі поважних причин.

Підтверджують вищий рейтинг і відповідну квоту представництва в олімпіаді команди міст Кіровограда, Олександрії, Світловодська, Маловисківського і Петрівського районів. За кількістю отриманих дипломів (11 із загальної кількості 31) список кращих команд очолює місто Кіровоград. Порівняно з попереднім періодом значно поступилась їй цього року команда міста Олександрії – 4 дипломи. Три дипломи здобуто членами команди Маловисківського району. Решта нагород у кількості 1-2 розподілилась між членами групи лідерів вищеназваних команд. Ці команди є лідерами за кількістю дипломів, проте логічним був би й інший аналіз – пропорції між кількістю дипломів і числом навчальних закладів у районі та результативністю кожного з учасників. Високий рейтинг команд Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа мистецтв) Кіровоградської обласної ради, Петрівського й Маловисківського районів зумовлений їх якісною однорідністю. Наприклад, із 4 членів команди Петрівського району дипломами нагороджено 2, причому один з них першого ступеня. Половина членів команди Маловисківського району також удостоєна дипломів переможців.

Ще одним із можливих критеріїв результативності олімпіади є рейтинг учителів, які підготували переможців. Цього року з трьох членів команди Маловисківського району, удостоєних дипломів, усі є вихованцями вчителя біології Маловисківської гімназії Капінус Олени Леонідівни. Серед вчителів м. Кіровограда такий же рейтинг (3 переможці) у вчителя комунального закладу "Навчально-виховне обєднання "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 16 – дитячий юнацький центр "Лідер" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" Тасенко Людмили Олександрівни. Достойна поваги результативність роботи вчителів Яковлєвої Надії Богданівни (2 переможці), Кіріченко Алли Миколаївни з комунального закладу "Навчально-виховне обєднання природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області", Чирви Інни Миколаївни з Петрівської гімназії, Павленко Світлани Олександрівни із загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Кіровоградської міської ради (додаток 16).


У процесі проведення III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики управлінням освіти і науки облдержадміністрації, адміністрацією та навчально-методичним кабінетом математики ОІППО імені Василя Сухомлинського, науковцями КДПУ імені Володимира Винниченка здійснена значна організаційно-методична робота. Приїжджі учасники забезпечені гуртожитком та харчуванням. На школярів чекали підготовлені аудиторії.

До Кіровограда прибули команди учасників із 23 районів, міст області. На жаль, уже кілька років поспіль команди Вільшанського і Світловодського районів участі в змаганнях не беруть.

133 юних математики виборювали звання кращого.

Переможцями стали учні з міських шкіл   21 особа, сільських   6, районних центрів   7.

Для роботи учням пропонувалось по п'ять завдань, причому два з них класифікувались як нескладні, два – середнього рівня складності і одне   як складне. Для більш чіткої перевірки завдань членами журі розроблено критерії оцінювання.

Аналіз результатів показав, що лише три учні 7 класу розв'язали повністю третю та четверту задачі, а інші виконали завдання частково. Школярі не вміють висловлювати думки, записувати пояснення до задач. Частина помилок допущено через неуважність. Жоден учень 8 класу не справився з геометричною задачею, при розв'язуванні розглядали лише часткові випадки. З числа учнів 9 класу чотири розв'язали повністю по одній задачі. Учні не знайомі з нерівністю Коші-Буняковського, допускають помилки при математичних міркуваннях. Десятикласники не впорались із завданням на використання властивостей квадратного тричлена, жоден не розв’язав задачу на побудову, допущено помилки при доведенні нерівностей. Низькі знання показали учні 11 класу. У більшості випадків зроблено лише перші кроки або зовсім відсутні розв'язки завдань.


Кількість учнів, які виконали повністю завдання під час олімпіади:

Класи	Кількість учнів	Завдання
		1	2	3	4	5
7	20			2	2
8	26		1	1
9	32		2	2
10	28	10
11	27	4		1

Завдання, до розв'язування яких учні не приступали:

Класи	Кількість учнів	Завдання
		1	2	3	4	5
7	20	2		1	2	5
8	26	1	6	3	2	4
9	32	3	7	1	11	4
10	28	13	12	23	12	11
11	27	1	11	9	10	12