Навчально-методичне забезпечення профільного навчання
| Вид материала | Документы |
СодержаниеРезультати моніторингових досліджень Аналіз вступу випускників у ВНЗ |
- Програми курсів та факультативів, які забезпечують профільне навчання І допрофільну, 951.82kb.
- Програма та навчально-методичне забезпечення курсу для студентів спеціальності "початкова, 2346.29kb.
- Го навчання та науково-методичного забезпечення, психологічної підтримки впровадження, 164.63kb.
- Методичне забезпечення навчально-виховного процесу, 76.57kb.
- Кредитно-модульная система обучения, 74.26kb.
- Вижак Ганна Петрівна І методист відділу освіти Григорчук Ольга Іванівна. Перший тур, 197.61kb.
- Методична робота, 219.51kb.
- Навчально-методичне забезпечення вивчення математики у 8-х класах, 207.15kb.
- Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 1067.72kb.
- Г. Ф. Москалик організаційні проблеми профільного навчання в сучасному загальноосвітньому, 204.98kb.
Навчально-методичне
забезпечення
профільного навчання
2010
У відповідності до нової редакції Концепції профільного навчання старша школа має бути профільною. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.
У відповідності до Концепції, метою профільного навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж житття, виховання особистості , здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Реалізація мети та основних завдань профільного навчання, підготовка вчителів до роботи у профільних класах відбувається через діяльність науково-методичних кафедр.
У навчально-виховному комплексі, у відповідності до обраних профілів навчання, створено 2 науково-методичні кафедри:
- вчителів суспільно-гуманітарних наук,
- вчителів природничо-математичних наук.
Кожна кафедра працює над реалізацією проблеми, яка базується на меті профільного навчання та загальношкільній проблемі.
Вчителі суспільно-гуманітарного циклу удосконалюють свої вміння по розвитку у школярів інтелектуальних і творчих якостей шляхом застосування інтерактивних технологій та по формуванню навичок самостійної дослідницько-пошукової діяльності.
Вчителі природничо-математичного циклу працюють над проблемою
« Використання інтерактивних технологій з метою формування раціонального стилю мислення, ключових компетентностей учнів, виховання особистості, здатної до самореалізації та професійного зростання в умовах сучасного суспільства ».
Питання діяльності науково-методичних кафедр по реалізації завдань профільного навчання розглядалось на засіданні методичної ради.
Профільне навчання спрямоване на формування у старшокласників ключових компетентностей. А тому методична робота в цілому, тематика засідань науково-методичних кафедр націлена на формування компетентного педагога.
У 2009 році було проведено три спільні засідання науково-методичних кафедр з елементами психологічного тренінгу по питанню « Компетентність як педагогічне явище ». Практичним психологом проведено семінар на тему « Психологічна готовність вчителя до роботи у профільному класі ».
У школі працює творча група вчителів по впровадженюю у навчально-виховний процес інтерактивних технологій та динамічна група « Педагогічні проекти ». Адже саме через проектну діяльність у старшокласників формуються науково-дослідницькі навички, а це є одним із завдань профільної школи.
У 2009-2010 н.р. на засіданнях кафедр опрацьовано нову редакцію Концепції профільного навчання в старшій школі, її сутність, мету, основні принципи; розглянуто методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у профільних класах. Узагальнена інформація про програмне та науково-методичне забезпечення інваріантної та варіативної складової навчального плану профільних класів.
Вчителі забезпечені програмами для профільних класів, методичними посібниками для викладання профільних дисциплін державного компоненту. Враховуючи те, що школа працює як профільна вже 12 років ( з 1998 року це колегіум – філософсько-філологічного профілю ), то викладання таких спецкурсів як основи філософії, історія і культура рідного краю, людина і суспільство, ділова українська мова, основи журналістики, психологія для старшокласників, країнознавство, основи економіки забезпечене на достатньому рівні науковою літературою, довідниками, словниками, різними посібниками.
Вчителі розробляють дидактичне забезпечення викладання навчальних предметів. Створення вчителями авторських програм елективних курсів – це завдання на перспективу. На сьогодні вчителем фізики Квятковським І.М. подана на апробацію у обласний інститут програма елективного курсу « Основи електротехнічної грамоти » як допрофільного курсу для 8-9 класів.
Значна роль у організації профільного навчання відводиться психологічному супроводу, який полягає у теоретико-практичній підготовці вчителів та формуваннню спрямованості на самовизначення старшокласників. Усі учні 9-х та 11-х класів ведуть « Ділові щоденники школяра », розроблені Державною службою зайнятості. Робота учнів у щоденниках сприяє самопізнанню й обранню майбутньої професії. У минулі роки учні 8-9 класів вивчали спецкурс « Основи вибору професії », зараз у 9-11 класах проводяться профорієнтаційні заняття.
Наші вчителі – активні учасники районних методичних форм роботи.
Вчитель, який викладає профільний предмет, працює з дітьми, які саме до його предмету ставляться із зацікавленням. Такому вчителю, крім того, що потрібно досконало знати програмний матеріал, необхідно бути ерудованим, володіти всіма сучасними досягненнями науки у даній області, знати багато цікавої інформації з предмету понад програму. Реалізація профільного навчання вимагає від вчителя гарного володіння комп’ютером, черпання нової інформації з Інтернету, читання додаткової літератури. Тому самоосвіта вчителя – це невід’ємна складова нашої ефективної праці у сучасному світі.
Зроблені на шляху профілізації кроки показали необхідність проведення певних моніторингових досліджень діагностико-прогностичного характеру.
Нами проведено:
- аналіз навчальних досягнень учнів з профільних предметів;
- аналіз результатів участі учнів у ЗНО;
- аналіз вступу випускників у В Н З;
- анкетування учнів 9-11 класів щодо викладання допрофільних та профільних дисциплін;
- анкетування по визначенню рівня компетентності та самоосвітньої діяльності вчителів;
- здійснюється рейтингове оцінювання результативності діяльності вчителів.
Результати моніторингових досліджень
Випускники 2008-2009 н.р.
Філософсько-філологічний профіль
| Профільні предмети | Середній бал | ||
| 10 клас | 11 клас | З Н О | |
| Українська мова | 9.2 | 8.7 | 9.6 |
| Українська літер. | 10 | 9.5 | - |
| Англійська мова | 8.1 | 9.2 | 10 |
| Історія України | 8.1 | 8.7 | 9.3 |
| Всесвітня історія | 9.2 | 10 | - |
Природничий профіль
| Профільні предмети | Середній бал | ||
| 10 клас | 11 клас | З Н О | |
| Біологія | 7.7 | 7.9 | 7.6 |
| Географія | 7.8 | 8.6 | 9 |
| Хімія | 7.2 | 8.4 | 6 |
| Фізика | 6.7 | 8.1 | - |
Випускники 2009-2010 н.р
Філософсько-філологічний профіль
| Профільні предмети | Середній бал | |
| 10 клас | І семестр 11 класу | |
| Українська мова | 8.2 | 7.9 |
| Українська літер. | 8.6 | 8.8 |
| Англійська мова | 8.2 | 8.3 |
| Історія України | 8.6 | 8.8 |
| Всесвітня історія | 10 | 9.9 |
Природничий профіль
| Профільні предмети | Середній бал | |
| 10 клас | І семестр 11 класу | |
| Біологія | 8.4 | 8.6 |
| Географія | 9.1 | 9.6 |
| Хімія | 7.9 | 8 |
| Фізика | 7.8 | 8 |
Спостерігається тенденція збільшення семестрових та річного балу у 11-х класах у порівнянні із 10 класом. І це закономірно, тому що, нажаль, лише у 11 класі учні починають розуміти, на скільки важливо отримати у школі гарні знання.
Аналіз вступу випускників у ВНЗ
| Рік випуску | Вступ на навчання за профільними предметами | |||
| Філософсько-філологічний | % | Природничий | % | |
| 2007 | 4 | 20% | 8 | 40% |
| 2008 | 9 | 45% | 6 | 30% |
| 2009 | 6 | 40% | 5 | 33% |
У цій таблиці прослідковується результат того, як учні використовують набуті знання із профільних дисциплін для вступу у вищі навчальні заклади.
Узагальнюю інформацію.
Один із параметрів результативності профільного навчання це участь учнів у олімпіадах, творчих конкурсах, конкурсах-захистах робіт МАН.
У 2007-2008 н.р. учні 9-11 класів на районному конкурсі –захисті робіт МАН з предметів суспільно-гуманітарного циклу посіли 5 призових місць ,
З предметів природничого профілю – 1 призове місце.
Личак А. – ІІ місце у обласному турі з української літератури.
Дідоха Ю. – ІІ місце у обласному турі з англійської мови.
У 2008-2009 н.р. – 1 призове місце у секції країнознавство у районі,
Радченко С. - призове місце у обласному турі.
У 2009-2010 н.р. – 2 призові місця у природничому профілі. ( 9 клас )
Олімпіади
2007-2008 рік Ференс Ю. – ІІІ місце на обласній олімпіаді з біології
2008-2009 н.р Грицай К. – ІІІ місце на обласні олімпіаді з хімії
У відповідності до плану науково-методичної роботи у нас триває підготовка до проведення засідання педради по питанню « Аналіз ефективності впровадження профільного навчання у навчально-виховному комплексі ».
Для відстеження ефективності впровадження профільного навчання ми користуємось запропонованою у науковій літературі кваліметричною моделлю.
У відповідності до цієї моделі визначено основні параметри ефективності впровадження профільного навчання:
- Управлінське забезпечення.
- Забезпечення перспектив здобуття подальшої освіти.
- Психолого-педагогічний супровід.
- Кадрове забезпечення.
- Матеріально-технічне забезпечення.
- Навчально-методичне забезпечення.
- Забезпечення якісної організації навчально-виховного процесу.
- Забезпечення наступності на різних ступенях навчання.
- Забезпечення профорієнтаційної роботи.
- Науково-методичне забезпечення.
- Результативність профільного навчання.
За допомогою математичних прийомів та кваліметричного методу нами визначається загальний рівень ефективності профільного навчання згідно з отриманими коефіцієнтами.
Використання такої методики крім того, що сприяє визначенню ефективності впровадження профільного навчання, є пріоритетом щодо поліпшення якості роботи.
Принцип надання учням можливостей для задоволення їхніх освітніх потреб передбачає, що організатори профільного навчання мають підходити до цієї справи не стихійно, а усвідомлено, приділяючи найбільше уваги матеріально-технічному, кадровому й методичному забезпеченню навчальної життєдіяльності школярів.
Здебільшого загальноосвітня школа у сільській місцевості обирає один профіль навчання, який, як правило, враховує можливості школи, але не може задовольнити індивідуальні освітні потреби усіх школярів. Тобто сільська школа намагається копіювати структуру і механізм профільного навчання міської школи. Діти одного класу не можуть мати однакові інтереси і будувати однакові майбутні життєві плани.