Робоча програма навчальної дисципліни «Розвиток фінансової думки» для напряму 0305 Економіка І підприємництво

Вид материала

Документы

Содержание Загальний опис дисципліни Шифр та назва напряму Нормативна дисципліна циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки Вид контролю 3. Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями та темами 1. Фінансова думка стародавнього Сходу. Стародавнього Китаю. К 2. Фінансова думка античного світу. Римській імперії 3. Фінансова думка Середньовіччя України часів раннього та класичного середньовіччя. “Руська правда ” 1. Зародження і ранній етап розвитку фінансової науки. 2. Другий етап розвитку фінансової науки. 1. Німецька школа камералістики. Д.Юсті і Д.Зонненфельс 2. Класична фінансова школа. Н.Канар. Основна теза його теорії «дифузії (розчинення) податків». Ж.Сісмонді 1. Фактори розквіту фінансової науки. Німецька школа. Фрідріх Ліст Шмоллер (1838-1917). «Етичний принцип». Штаммлер ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0305 економіка, 547.46kb.
• Характеристики, робочої програми навчальної дисципліни "Культурологія" підготовки бакалавра, 187.53kb.
• Протокол №2 від 24. 09. 2011, 174.94kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни соціологія громадської думки (шифр І назва навчальної, 618.65kb.
• Робоча навчальна програма нормативної дисципліни «фінансові інструменти І ринки» підготовки, 381.33kb.
• Рабоча навчальна програма Нормативної дисципліни „Фінанси підприємств" для спеціальностей, 557.38kb.
• Ційної характеристики, робочої програми навчальної дисципліни "Облік у банках" підготовки, 725.38kb.
• Програма вступних випробувань з предметА „ фінанси абітурієнтів за галуззю знань 0305, 190.39kb.
• Рограми навчальної дисципліни "Економіка праці й соціально-трудові відносини" підготовки, 2155.44kb.
• Обочої програми навчальної дисципліни "Облік зовнішньоекономічної діяльності" підготовки, 469.33kb.

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ІНСТИТУТ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ


Кафедра фінансів та банківської справи





Робоча програма

навчальної дисципліни

«Розвиток фінансової думки»

для напряму

0305 – Економіка і підприємництво

спеціальність 6.030508 «Фінанси і кредит»


Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 2 від 07.09.2011 р.

Зав.кафедри ____________Т.М.Болгар


Кременчук

2011

Робоча програма навчальної дисципліни «Розвиток фінансової думки» / Г.Ф.Москалик – Кременчук: КІДУ, 2011. – 16с.


Укладач: Г.Ф.Москалик, к. філос. н., доцент.


Відповідальна за випуск: Т.М.Болгар, к. е. н., доц., зав. кафедрою фінансів та банківської справи.


ЗМІСТ

1.Опис предмету навчальної дисципліни

2.Мета і завдання грошей та кредиту

3.Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями та темами

4.Орієнтована структура залікових кредитів дисципліни

5. Плани та методичні матеріали для індивідуальної роботи

6.Технологічна карта

7.Перелік питань для самостійного вивчення та розподіл часу самостійної роботи

8.Індивідуальні навчально-дослідні завдання

9.Методи навчання

10.Орієнтований перелік питань підсумкового контролю

11.Методи оцінювання та форми підсумкової діагностики

12.Методичне забезпечення викладання дисципліни

13.Перелік рекомендованої літератури

Опис предмету навчальної дисципліни


Розвиток фінансової думки – це навчальна дисципліна, яка розглядає питання історичного розвитку фінансової думки в історії людства від стародавнього світу до сучасності. Зміст курсу передбачає розгляд фінансових теорій давнини та сучасності, їх вплив на розвиток фінансів.

Загальний опис дисципліни	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика організації навчального процесу
Кількість кредитів відповідних ECTS: 3	Шифр та назва напряму: 0305 Економіка та підприємництво	Рік підготовки: 5 Семестр: 10
Кількість змістових модулів: 4 семестр:10	Шифр та назва спеціальності: 6.030508 - „Фінанси і кредит ”	Загальна кількість годин: Лекції: 18 Семінари: 18 Самостійна робота: 62 Індивідуальні заняття: 10 Разом: 108
Нормативна дисципліна циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки	Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст	Вид контролю: ПМК

1. Мета і завдання дисципліни


Мета дисципліни – формування системного бачення еволюції світової фінансової думки, вивчення питання історичного розвитку фінансової думки в історії людства від стародавнього світу до сучасності, розгляд фінансових теорій давнини та сучасності, їх вплив на розвиток фінансів.

Завдання: формування фінансового мислення та систематизація теоретичних фінансових знань щодо сучасних наукових досягнень у фінансовій сфері  та вироблення практичних навичок  їх адаптації до потреб  бізнесу в умовах сучасної хаотично структурованої економіки.

В результаті вивчення дисципліни студенти мають:

знати:

- сутність, функції та роль грошей в економіці в різних історичних епохах;

- теорії грошей;

- особливості грошово-кредитних систем в різні часи існування людства.

вміти:

- аналізувати ефективність функціонування банківської системи;

- порівнювати теорії та ідеї фінансових відносин з сучасними принципами функціонування грошової системи.


3. Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями та темами

Змістовий модуль 1. Фінансова думка до ХХ століття


Тема 1. Вступ до курсу “Розвиток фінансової думки”

Предмет і завдання курсу «Розвиток фінансової думки». Місце курсу в загальноекономічній підготовці.

Зародження фінансової думки в давнині – у працях філософів.

Вироблення важливих наукових фінансових знань у творах з економіки домашнього господарства, прикладної філософії, права, теології, які становлять найважливішу частину розумової спадщини, залишеної нам представниками стародавніх та середніх віків.

Становлення та розвиток фінансової науки, як і інших економічних дисциплін. Перехід від натурального господарства до грошового; падіння ціни грошей внаслідок припливу срібла із Америки; прагнення уряду до опіки в економічній політиці; меркантилістська політика; секуляризація маєтків духовенства в протестантських землях. Політичні зміни епохи розвитку державності, розвиток абсолютизму; перетворення в організації військової сили. Еволюція економічних та політичних факторів. Зміна ролі держави в економічному житті в другій половині XIX ст. Демократична тенденція конституційної держави. Загострення важливих питань про розподіл фінансового тягаря, про його загальність та рівність. Краща організація фінансового управління, успіхи фінансової техніки.

Поява деяких фінансових законів у перші роки французької революції. Поштовх вчення А.Сміта до реформ економічної системи в окремих країнах Європи. Ідеї Т.Р.Мальтуса та введення в 1834 році в англійські закони про бідних важливих змін. Погляди представників старої та молодої німецької історичної школи.

Складнощі фінансової освіти сучасних громадян. Фінансова реформа 1930-32 рр.

Фінансовий професіоналізм — це особлива сфера діяльності, складність якої визначається специфікою фіскальних проблем.

Труднощі фінансової стабілізації.

Історичний аспект розвитку фінансової науки і практики.


Тема 2. Фінансова думка Стародавнього світу і середньовіччя

1. Фінансова думка стародавнього Сходу.

Писемні джерела дослідження фінансової думки Стародавнього Сходу.

Питання організації та управління державним господарством. «Повчання гераклеопольского царя своєму сину Мерікара» (XXII ст. до н.е.), «Проречення Іпусера», «Пророцтво Неферті», “Повчання Ахтоя”, інші адміністративно-господарські та юридичні документи.

Месопотамія, розвиток приватної власності, соціальне розшарування суспільства. Регулювання економічної діяльності населення та регламентування приватноправових відносин.

Закони вавилонського царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). Зміцнення економічної влади держави. Розвиток товарно-грошових відносин.

Стародавня Індія. Трактат «Артхашастра» (IV-III ст. до н.е.). Мистецтво політики та управління державою.

“Артхашастра”. Роль держави в господарському житті країни. Головна мета економічної політики держави – поповнення скарбниці. Вчення про управління та державні доходи.

Основні джерела доходів староіндійської держави. Питання торгівлі як одного зі способів збагачення державної скарбниці. Нагляд за цінами та отримуваним прибутком.

Фінансова думка Стародавнього Китаю. Конфуціанство, легізм, даосизм та моїзм. Концепція поділу китайського суспільства на керуючих та керованих.

Еволюція учення Конфуція. Ідеї соціального порядку, засновані на беззаперечному підкоренні владі, що асоціювалася з мудрістю.

Школа легістів. Організація державного управління. Ідея Лі Куйя про державне регулювання хлібного ринку. Загальний подвірний перепис селян і законодавче запровадження єдиного податку із кількості зібраного зерна.

Трактат «Гуань-цзи» (IV століття до н.е.) приділяє увагу економічній політиці держави. «Принцип урівноважування господарства». Питання податків і грошового обігу.


2. Фінансова думка античного світу.

Фінансова думка Стародівньої Греції. Економічна програма Перікла (бл.490-429рр. до н.е.). Арістотель, Платон, Ксенофонт про фінанси. Ксенофонт про джерела добробуту в державі. Платон (428-348р. до н.е.). “Держава ” та “Закони ”. Концепція “ідеальної держави ”. Дві держави: держава багатих і держава бідних.

Поділ вільного населення в ідеальній державі на три стани: філософів, воїнів та землеробів, ремісників і торговців. Провідна галузь економіки - землеробство.

Основа виробництва - рабська праця.

Документи фінансової думки у Римській імперії. Основні джерела доходів Римської імперії. Податкова система хаотичної структури. Забезпечення правових гарантій населення, створення сприятливих передумов для розвитку торгівлі й ремесла.


3. Фінансова думка Середньовіччя.

Занепад Римської імперії. Криза інфраструктури та ринкових відносин.

Правління імператора Оттона Великого. Епоха відродження торгівлі. Нові джерела податкових доходів.

Дуалізм інтересів короля та провінцій. Ефективний механізм фінансування витрат.

Розпаду Римської імперії. Період культурного і наукового застою. Фома Аквінський. Раціональні правила ведення державного господарства.

Історія економічної думки України часів раннього та класичного середньовіччя. “Руська правда ”. «Повість временних літ». Магдебурзьке право.

Тема 3. Зародження і розвиток фінансової науки у XV - XVIII ст.

1. Зародження і ранній етап розвитку фінансової науки.

Зародження фінансової науки у XV-XVI cт. Головна функція фінансової науки.

Етапи розвитку фінансової науки. Розвиток вчення про державні доходи з виділенням доходів від домена і регалій. Дослідження бюджетів феодальних держав. Перші спроби аналізу державних витрат. Інтенсивна розробка принципів оподаткування й ідей податкової справедливості.

Ж.Боден “Про державу”. Класифікація державних доходів. “Фінансові нерви держави”. Початок фінансової науки. Дослідження доходів. Вимога загальності податків і неприпустимості податкових імунітетів правлячого класу.

І.Пєрєсвєтов і Єрмолай–Єразм. Централізація фінансів країни.

Праці французького сюрінтенданта фінансів М.Сюллі. Регулярне складання розпису державних доходів і витрат.

“Політичний заповіт” кардинала А.Рішельє. Загальні положення А.Рішельє з проблем фінансів. Сформульовано принципи оподаткування. Два проекти бюджетної реформи.

Виділення трьох типів державного бюджету: мирного, воєнного і післявоєнного. Ґрунтовні роботи з фінансів італійських учених Ф.Петрарки, Бернадо, Дж.Баторо, Н.Макіавелі та інших. Розвиток наукової думки під впливом раннього Ренесансу.

Англійські вчені Т.Мен, Дж.Локк, Т.Гоббс. Проблеми оподаткування.


2. Другий етап розвитку фінансової науки.

Нідерландська й Англійська буржуазні революції. Теоретичні розробки фінансових проблем. Праці У.Петті “Трактат про податки і збори ”(1662), “Слово мудрим ” (1664), “Політична арифметика (1676). Розробка проблем державних витрат.

Прогресивне трактування державних витрат. Характеристика двох видів подушної податі (поголовна і класно-розрядна). Обґрунтування зворотної пропорційності поголовних податків. Ставлення фінансової науки до державних регалій.

Внесок У.Петті в розробку фінансової теорії.

Інтенсивна розробка принципів оподаткування і податкової справедливості, розробка проектів реформ. Проекти податкових реформ у Франції від П.Буагільбера (кінець XVII ст.) до Ж.Неккера (третя чверть XVIII ст.). Теорія фізіократів.

Твір П.Буагільбера “Докладний опис Франції в сучасне правління” (1697). Критичне ставлення до податків і структури державного бюджету. Скасування внутрішніх мит. Об'єднання різних видів податків (помайнових, прибуткових і непрямих) у податкову систему.

Величезний вплив на розвиток фінансової теорії мало вчення фізіократів. Теоретичні постулати в галузі фінансової науки французьких вчених Ф.Кене, А.Тюрго, О.Мірабо. Ідеї фізіократів про справедливе оподаткування, про джерела доходів, про розмір участі кожного громадянина у витратах держави. Розробка економічної таблиці.

Поділ податків на прямі і непрямі. Упровадження єдиного поземельного податку.

Класичний аналіз 29 дохідних статей бюджету Франції.


Тема 4. Камералісти і класики.

1. Німецька школа камералістики.

Систематизований аналіз державного господарства.

Д. фон Юсті, Д. Бехер, Д. фон Зенненфельс, Д. фон Секондорф. Держав як об'єкт планування. Погляди камералістів.

Взаємозв’язок фінансів їз народним господарством та залежності рівня добробуту населення від платоспроможності щодо податків.

Д.Юсті і Д.Зонненфельс про причини добробуту держав, функції державного управління і заходи щодо збільшення добробуту і забезпечення безпеки держави.

Д.Юсті “Система фінансового господарства ”. Системно викладені основні положення фінансової науки.

Поява перших підручників з фінансової дисципліни.


2. Класична фінансова школа.

Новий етап розвитку науки в останній чверті XVIII ст. Структура науки, вчення про державні доходи і державні витрати.

Теорія податків. Падіння ролі доходів від державного майна (домена) і прогресуюча тенденція скорочення кількості і питомої ваги в державному бюджеті доходів від державних регалій. Трактування державних витрат як послуг специфічного роду.

Принципи загальності і пропорційності податків і відповідна їм система реальних податків. Поступальний розвиток податкової теорії. Розквіт класичної (іноді її називають абсолютною) фінансової школи.

Вчення А.Сміта про податки. Чотири правила (загальні положення) у побудові податкових систем. Походження, мета податків, об'єкт обкладання (перше правило); терміни сплати, спосіб, сума платежу (друге); час сплати (третє); організація податкового апарата і ліквідація зловживань у процесі збору податків (четверте).

Об'єктом обкладання - дохід, заснований на трьох джерелах: ренті, прибутку і заробітній платі.

Принципи оподаткування. Розвиток фінансової практики в Англії, в інших розвинутих капіталістичних країнах. Ідея переходу від пропорційного обкладання до прогресивного. Обґрунтування поділу державних витрат на загальнодержавні та місцеві.

Рівень платоспроможності. Оподаткування за принципом платоспроможності трансформується в оподаткування за корисністю (принцип еквівалентності). Питання доцільності абсолютного впровадження цих постулатів А.Сміта у практику.

Д.Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування». Вивчення проблем формування державних доходів. Проблеми фінансування державних витрат за рахунок податкових і позикових ресурсів. Сфера поширення податків у рамках теорії розподілу доходів.

Н.Канар. Основна теза його теорії «дифузії (розчинення) податків».

Ж.Сісмонді. Фінанси як засіб поліпшення життя народу. Необхідність скорочення непрямого оподаткування, встановлення неоподатковуваного мінімуму, впровадження прогресивного податку тощо.

Принципи оподаткування А.Сміта для епохи промислового капіталізму з урахуванням інтересів пролетаріату.

Вплив вчення А. Сміта на подальший розвиток фінансової науки.

Ідеї А.Сміта, викладені в його праці “Дослідження про природу і причини багатства народів ”, сприяли тому, що наука про фінанси остаточно набула самостійного значення. Нормативні принципи державної діяльності.

Негативне ставлення класиків політичної економії до державного кредиту.

Наукові дослідження, у яких державний кредит визнавався як важливий інститут нової епохи людського розвитку.

Тема 5. Розвиток фінансової науки у XIX сторіччі.

1. Фактори розквіту фінансової науки. Німецька школа.

Становлення фінансової науки як самостійної галузі економічного знання. Відокремлення фінансової науки від сфери політичної економії.

Перехід країн Європи від абсолютизму до конституційної форми правління. Розвиток правових основ державного управління.

Розширення меж предмета науки. Фундаментальний характер впливу політичної економії і державного права на розвиток фінансової науки. Становлення фінансових шкіл, що відрізнялися методологією дослідження фінансових інститутів і категорій, соціальною спрямованістю аналізу. Німецька школа XIX ст. Критика класиків за індивідуалізм, невизнання важливої ролі держави і національних інституційних складових суспільного життя в розвитку економіки.

Критичні зауваження щодо змісту основних постулатів класичної економічної доктрини. Значення морального закону й морального самовизначення. Й.Фіхте. Держава – природне явище, а її закони є лише вираженням природного стану речей. Держава нейтральна до індивідуальних інтересів, а тому може свідомо спрямовувати й забезпечувати розвиток суспільства. А.Мюллер. Держава сама створює ідеологію, згідно з якою має розвиватися суспільство. Заперечення протистояння економічних інтересів у суспільстві й визнання лише суперництва інтересів різних націй. Захоплення універсальними космополітичними схемами призводить до ігнорування національних особливостей, національних інтересів та пріоритетів.

Основа побудови німецької економічної теорії. Фрідріх Ліст (1789-1846): функції держави полягають у формуванні раціональної виробничої труктури, інвестуванні розвитку певних галузей, для цього необхідно власне господарство, тобто державний сектор економіки.

Шмоллер (1838-1917). «Етичний принцип».

Штаммлер (1856-1938). Початок формування соціального напрямку в економічній науці. Основнй фактор соціально-економічного прогресу – право (пізніше – держава).

Л.Штейн, В.Рошер, Ф.Нейман і ін. Описовий характер фінансової науки. Поява багатотомних фоліантів, екскурси в історію численних німецьких держав.

Створення кафедри фінансів. Друк підручників з фінансів.

Професор Гейдельбергского університету К.Г.Рау. Перший підручник з фінансів “Основні начала фінансової науки ”(1832).


2. Напрямки фінансової науки у XIX ст.

Розвиток догматичного напрямку в науці. Переважна увага до фінансових класифікацій податків, бюджету, позик і ін. П.Леруа-Больє, Р.Штурма, Л.Сея.

Розквіт російської фінансової школи (Н.Х.Бунге, І.І.Янжул, С.Ю.Вітте, І.Х.Озеров, П.Гензель, В.Н.Твердохлєбов і ін.). Розвиток науки про фінанси в Росії в системі юридичних наук.

Вінець податкових систем на межі XIX-XX ст. - прибутковий податок. И.Озеров “Прибутковий податок в Англії ”.

Падіння інтересу до розробки проблем державного кредиту.

Визначення державного бюджету.

Р.Штурм, Л.Сей. Засудження зростання військово-поліцейських витрат держави.

Місцеві фінанси. Дослідження системи доходів місцевих органів управління. Місцеві податки. Теорії комунального обкладання.

Спроби класифікації (систематизації) економічної науки. Л.Косса, А.Онкен, В.Ф.Левитський та ін. Проблема виділення фінансової науки як самостійної і визначення її взаємозв'язків з іншими складовими частинами.

Історія фінансів та історія фінансової думки як самостійних наукових дисциплін диференціювалися від фінансової науки.

Змістовий модуль 2. Фінансова думка сучасності

Тема 6. Неокласична школа фінансової науки і теорія К.Вікселля.

1. Теорія оподаткування Д.Мілля. Неокласична фінансова школа.

Д.Мілль. Основні положення теорії оподаткування за принципом платоспроможності (1848р.).

Принцип рівнонапруженості оподаткування.

Припущення про існування ідеальної держави. Д. Мілль «Основи політичної економії». Економічна роль держави. Державна система соціального забезпечення. Проблеми оподаткування.

Основоположні теорії граничної корисності, граничної продуктивності, аналіз граничних величин в економіці.

Теорія граничної корисності Ф.Еджуорта. Пропорційне зменшення функцій граничної корисності і зниження стимулюючого ефекту.

А.Маршалл. Розвиток теорії оподаткування за економікою добробуту і теорії перекладання податкового тягаря.

А.Пігу. Концепція зовнішніх (побічних) ефектів.


2. Г.К.Вікселль: одностайність у рамках інституціональної симетрії.

У.Маццола. Відкриття нової епохи у фінансовій науці. Концепція суспільних благ.

Вихідна точка фінансово-теоретичних досліджень К.Вікселля.

«Принцип рівності між податковими платежами індивідів і зустрічними послугами держави». - принцип еквівалентності оподаткування. Принцип платоспроможності. Теорія “жертви ” Дж.Мілля.

Інституціональна симетрія.

К.Вікселль. “Фінансово-теоретичні дослідження ” (1896р.). Введення загального виборчого права. Необхідність відмови при голосуванні від принципу більшості та переходу до правила одностайності.

Рестриктивне (обмежуюче) правило регулювання діяльності держави.

Прогресивний податок. Гіпотеза інституціональної симетрії.


Тема 7. Розвиток фінансової науки в Росії і в Україні.

1. Розвиток фінансової науки в Росії.

Питання про оригінальність вітчизняної економічної науки. І.Т.Посошков “Книга о скудости и богатстве”. Недоліки подвірної і подушної систем обкладання.

Імпульс розвитку фінансової літератури. Ф.Салтиков, А.Курбатов, А.Нестеров і ін.

Створення у 1802 році в Росії міністерства фінансів.

О.М.Радіщев. “Записки о податях”. Пожвавлення в розвитку фінансової науки. М.І.Тургеньєв “Досвід теорії податків ” – перша російськомовна наукова праця, присвячена фінансовій науці. Теоретичне обґрунтування об’єктивної необхідності податків, їхньої ролі в економічному житті держави і населення. Критика кріпосницького ладу в Росії.

Обґрунтування поділу податків на прямі і опосередковані. Нова класифікація податків залежно від джерел доходів. Критика фізіократів за їх погляди на податки. Введення у науковий обіг терміну “акциз ”. Неправильна податкова політика зумовила падіння Римської імперії, стала першопричиною революції у Франції.

Ю.А.Гагемейстер "Розыскание о финансах древней России", Д.А.Толстой "История финансовых учреждений России со времени основания государства до кончины императрицы Екатерины II", Є.Г.Осокіна "Внутренние таможенные пошлины в России".

Вітчизняні дослідження історії фінансової думки.

Праці з фінансової науки І.Горлова, Д.П.Толстого, М.Ф.Орлова, Н.С.Мордвінова, І.І.Янжула, Л.Ф.Ходського, М.І.Капустіна Н.Х.Бунге, С.Ю.Вітте, І.Х.Озерова, П.Гензеля, В.Н.Твердохлєбова й деяких інших вчених.

Процес розвитку і диференціації фінансової науки.

І.Х.Озеров. “Основи фінансової науки ”. Розширення межі предмета фінансової науки. “Вступ до фінансової науки” А.І.Буковецького.

Розширення вченими-марксистами в своїх роботах сфери фінансів.


2. Розвиток фінансової науки в Україні.

Фінансова наука в Україні розвивалася в контексті її розвитку в умовах Російської імперії. Лише починаючи з другої половини XIX століття з’являються роботи вчених, присвячені проблемам фінансової науки. Роботи видатного вченого, поета, письменника, громадського діяча І.Я.Франка.

Питанням фінансів І.Я.Франко присвятив понад 40 праць. Праця з аналізу фінансової політики Австро-Угорської імперії, характеристика діяльності багатьох фінансових установ, у тому числі комерційних банків, фінансових фондів, господарських товариств.

Актуальність праць І.Я.Франка сьогодні. “Сила податкова Галичини”.

Критичні розгляди проектів та звітів державного бюджету.

Зацікавленість щодо питань розвитку банківської системи в Галичині. Поява значної кількості банківських установ.

М.І.Туган-Барановський. Заперечення твердження К.Маркса про те, що прибуток і заробітна плата перебувають у зворотному співвідношенні одне до одного. Зі зростанням прибутку може зростати також і заробітна плата, а відповідно – доходи держави. Заробітна плата і прибуток можуть збільшуватися при зростанні продуктивності праці.

М.Добриловський “Основи фінансової науки”. Традиція ототожнення державних фінансів із державним господарством.

Український вчений-фінансист М.І.Мітіліно. “Основи фінансової науки ”.

Професор Харківського університету М.М.Алексєєнко. “Погляд на розвиток вчення про податки ”. Дослідження поглядів на податки А.Сміта, Ж.-Б.Сея, Д.Рікардо, Ж.Сісмонді, Д.Мілля. Послуги держави – це виробництво корисних речей.

Теоретико - змістовна спрямованість наукових досліджень представників української фінансової думки.


Тема 8. Хвиля кейнсіанської революції

Кейнсіанська течія фінансової думки.

Виникнення кейнсіанської течії. Д.Кейнс у 1936р. закликав політиків до збільшення обсягу державних видатків для ліквідації так званого дефляційного дефіциту.

Заперечення дії автоматичного механізму як на ринку товарів, так і на ринку робочої сили і капіталу. Активне макроекономічне регулювання сукупного попиту з боку держави.

Конкретні напрямки державного втручання в економіку і державного регулювання. Три основні сфери: грошовий обіг та грошову політику, нагромадження капіталу і реалізацію вироблених товарів.

Концепція дефіцитного фінансування, або штучного накачування грошей в економіку.

Підтримка інвестиційної діяльності, сприяння максимальному перетворенню заощаджень на капіталовкладення. Планомірне проведення контрциклічної фіскальної політики.

Теорія мультиплікатора.

А.Лернер з його концепцією “функціональних фінансів ”.

Неокейнсіанські теоретики циклу. Концепція акселератора.

Е.Хансен. “Економічні цикли та національний дохід ” (1958р.). Технічний прогрес породжує автономні інвестиції і визначає рівень акселератора.

Концепція американських неокейнсіанців. Автоматичне застосування податкової та бюджетної політики для регулювання циклу.


Тема 9. Загальний огляд сучасної фінансової науки.

1. Еволюція теорій фінансової науки представлена у вигляді родовідного дерева. Відсутність чіткої тенденції розвитку.

Виокремлення економічного аналізу діяльності держави у спеціальну ланку фінансової науки. Дослідження процесу прийнятя коллективних рішень у державі. Теорії неокласиків Дж.Мілля, А.Маршалла, А.Пігу, В.Парето, базовані на економіці добробуту. Фінансова наука, орієнтовану на суспільний вибір.

2. Обидва напрями фінансової науки застосовуються до свого об’єкта аналізу моделі економічно раціональної поведінки індивіда.

Дослідження ступеню впливу державних заходів на індивідів та їхню реакцію на ці заходи. Поширення економічного аналізу на сферу діяльності держави.

Модель економічної поведінки. Г.Бекер “Економічна модель людської поведінки”: гіпотеза методологічного індивідуалізму; гіпотеза максимізації власної вигоди; гіпотеза заданих преференцій та змінних обмежень; гіпотеза існування релевантних альтернатив.

Гіпотеза методологічного індивідуалізму. Індивід як дієздатна одиниця.

Поняття “суспільні інтереси ”. Система інструментів учення про колективізм держави, яка ставить суспільство вище за індивіда.

Гіпотеза максимізації власної вигоди. Альтруїстична або ж зловмисна своєкорислива поведінка. Егоїстичний спосіб дій, орієнтований на максимізацію власної вигоди. Егоїзм не є вершиною людських прагнень, а являє собою лише певну середину між альтруїзмом і зловмисністю. Репрезентативний дорослий індивід завжди орієнтований на максимізацію власної вигоди.

Гіпотеза заданих преференцій та змінних обмежень. Корисливі прагнення індивіда не завжди приводять до реалізації усіх його бажань. Причини зміни поведінки індивіда насамперед криються у зміні обмежень, а не преференцій. Преференції формуються в ході соціалізації протягом тривалого періоду часу.

Раціональна адаптація індивіда до обмежень.

Гіпотеза релевантних альтернатив. Субституція. Субституція як стабілізатор соціальних процесів. Відмінність моделі економічної поведінки від інших гіпотез, що заперечують можливість заміщення.

Теорія недостатньої інформації.

3. Цілі державної діяльності визначені функціями соціального добробуту. Фінансова наука відхиляє можливість використання цих функцій як основних засад діяльності держави. Механізм функціонування держави.

Поняття “інституціоналізм ”. Інститути – форми і межі діяльності людей. Вони представляють політичні організації, форми підприємництва, системи кредитних установ. Податкове і фінансове законодавство, організація соціального забезпечення, зв’язане з господарською практикою.


4. Орієнтована структура залікових кредитів дисципліни

№	Тема	Кількість годин
		Всього	Лекції	Семінари	Самостійна робота	Індивідуально-групова робота	Індивідуальні заняття
Змістовий модуль 1. Фінансова думка до ХХ століття
1	Вступ до курсу “Розвиток фінансової думки ”	16	2	2	10		2
2	Фінансова думка Стародавнього світу і середньовіччя	11	2	2	5		2
3	Зародження фінансової науки у XV-XVIII ст.	11	2	2	5		2
4	Камералісти і класики	11	2	2	5		2
5	Розвиток фінансової науки у XIX ст.	11	2	2	5		2
Змістовий модуль 2. Фінансова думка сучасності
6	Неокласична школа фінансової науки і теорія К.Вікселля	18	2	2	12		2
7	Розвиток фінансової науки в Росії і в Україні	11	2	2	5		2
8	Хвиля кейнсіанської революції	11	2	2	5		2
9	Загальний підсумок сучасної фінансової науки.	16	2	2	10		2
	Всього	108	18	18	62		18

5. Плани та методичні матеріали для індивідуальної роботи


Заняття 1. Вступ до курсу “Розвиток фінансової думки ”

1. Предмет і завдання курсу «Розвиток фінансової думки». Зародження фінансової думки в давнині – у працях філософів.

2. Поява фінансових законів у перші роки французької революції.

3. Складнощі фінансової освіти сучасних громадян. Фінансова реформа 1930-32 рр.

4. Історичний аспект розвитку фінансової науки і практики.


Заняття 2. Фінансова думка Стародавнього світу і середньовіччя

1. Фінансова думка Стародавнього Сходу.

2. Фінансова думка античного світу.

3. Фінансова думка Середньовіччя.


Заняття 3. Зародження фінансової науки у XV-XVIII ст.

1. Зародження і ранній етап розвитку фінансової науки.

2. Другий етап розвитку фінансової науки.


Заняття 4. Камералісти і класики

1. Німецька школа камералістики

2. Класична фінансова школа.


Заняття 5. Розвиток фінансової науки у XIX ст.

1. Фактори розквіту фінансової науки. Німецька школа

2. Напрямки фінансової науки у XIX ст.


Заняття 6. Неокласична школа фінансової науки і теорія К.Вікселля.

1. Теорія оподаткування Д.Мілля. Неокласична фінансова школа.

2. К.Вікселль. Одностайність і інституціональна симетрія.


Заняття 7. Розвиток фінансової науки в Росії і в Україні.

1. Розвиток фінансової науки в Росії

2. Розвиток фінансової науки в Україні

Заняття 8. Хвиля кейнсіанської революції.

1. Виникнення кейнсіанської течії.

2. Концепція дефіцитного фінансування, або штучного накачування грошей в економіку.

3. А.Лернер з його концепцією “функціональних фінансів ”.

4. Неокейнсіанські теоретики циклу. Концепція акселератора.


Заняття 9. Загальний підсумок сучасної фінансової науки.

1. Еволюція теорій фінансової науки.

2. Напрями фінансової науки.

3. Цілі державної діяльності у функціях соціального добробуту.


6. Технологічна карта

Технологічна карта вивчення дисципліни не передбачена для студентів заочної форми навчання.


7. Перелік питань для самостійного вивчення та розподіл часу самостійної роботи


7.1. Перелік питань для самостійного вивчення

1. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.

2. Англійський неолібералізм.

3. Німецький неолібералізм.

4. Французький неолібералізм.

5. Монетаризм. Неокласичне відродження.

6. Теорія монетаризму.

7. Теорія раціональних очікувань у фінансовій політиці

8. Теорія “економіки пропозиції”.

9. Сучасна світова наукова фінансова думка.

10. Теорія суспільного добробуту.

11. Теорія суспільного вибору.

12. Теорія суспільних благ.

13. Теорія державних підприємств.

14. Теорія місцевих бюджетів.

15. Теорія оптимального оподаткування.

16. Теорія сфери поширення податків.

17. Економічна теорія конституції та правил прийняття рішень.

18. Економічна теорія демократії.


7.2. Розподіл часу самостійної роботи

№ п/п	Види робіт	Кількість годин
1	Опрацювання лекційного матеріалу	20
2	Підготовка до практичних занять	22
3	Опрацювання окремих питань, що не викладаються на лекціях	10
4	Підготовка до модульної діагностики	10
	Всього	62

8. Індивідуальні навчально-дослідні завдання


Індивідуальні навчально-дослідні завдання мають за мету сформувати у студента навички проведення самостійних досліджень. Теми індивідуальних завдань визначають викладачі, які проводять семінарські заняття. Термін виконання та способи оцінки визначаються картою самостійної роботи студента.


9. Методи навчання

Лекційний курс з дисципліни «Розвиток фінансової думки» викладається методом лекції – диспуту.

Семінарські заняття проводяться шляхом дискусійних обговорень доповідей студентів за темами індивідуальних та індивідуально-групових завдань.

Поточний, модульний та підсумковий контроль здійснюється шляхом тестування.


10. Орієнтований перелік питань підсумкового контролю - ПМК


1. Зародження фінансової думки в давнині – у працях філософів.

2. Поява фінансових законів у перші роки французької революції.

3. Складнощі фінансової освіти сучасних громадян. Фінансова реформа 1930-32 рр.

4. Історичний аспект розвитку фінансової науки і практики.

5. Фінансова думка Стародавнього Сходу.

6. Фінансова думка античного світу.

7. Фінансова думка Середньовіччя.

8. Зародження і ранній етап розвитку фінансової науки.

9. Другий етап розвитку фінансової науки.

10. Німецька школа камералістики

11. Класична фінансова школа.

12. Фактори розквіту фінансової науки. Німецька школа

13. Напрямки фінансової науки у XIX ст.

14. Теорія оподаткування Д.Мілля. Неокласична фінансова школа.

15. К.Вікселль. Одностайність і інституціональна симетрія.

16. Розвиток фінансової науки в Росії

17. Розвиток фінансової науки в Україні

18. Теорія оптимального оподаткування.

19. Виникнення кейнсіанської течії.

20. Концепція дефіцитного фінансування, або штучного накачування грошей в економіку.

21. А.Лернер з його концепцією “функціональних фінансів ”.

22. Неокейнсіанські теоретики циклу. Концепція акселератора.

23. Теорія сфери поширення податків.

24. Еволюція теорій фінансової науки.

25. Напрями фінансової науки.

26. Цілі державної діяльності у функціях соціального добробуту.

27. Теорія суспільного добробуту.

28. Теорія суспільного вибору.

29. Теорія суспільних благ.

30. Теорія державних підприємств.


11. Поточний та підсумковий контроль знань студентів


Оцінювання знань студентів денної і заочної форми навчання здійснюється за 100-бальною рейтинговою шкалою.

Завдання поточного контролю для студентів денної та заочної (на базі середньої і вищої (перепідготовка - 1 курс) освіти) форм навчання з дисциплін, для яких не передбачено екзамен, оцінюються в діапазоні 90 балів. Відвідування лекцій оцінюється за шкалою - 10, 5, 0 балів (10 балів за умови відвідування не менше 85% лекцій; 5 балів - 70%).

Оцінка знань студентів денної та заочної (на базі середньої і вищої (перепідготовка - 1 курс) освіти) форм навчання з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є екзамен, здійснюється на основі результатів поточного контролю (ПМК) - 50 балів та підсумкового контролю знань (екзамену) - 40 балів. Відвідування лекцій оцінюється за шкалою - 10, 5, 0 балів (10 балів за умови відвідування не менше 85% лекцій; 5 балів - 70%).

Поточне та підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за системою університету (100-бальна), за національною чотирибальною системою і за Європейською кредитно-трансферною системою - ЄКТС.

Оцінка за шкалою ЄКТС	Шкала рейтингу для ДУЕП	Оцінка за національною (чотирибальною) шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	4 (дуже добре)
С	70-79	4 (добре)
D	60-69	3 (задовільно)
Е	50-59	3(достатньо)
FX	30-49	2 (незадовільно) - потрібно допрацювати матеріал перед тим, як складати*
F	0-29	2 (незадовільно) - з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

Можливості студентів підвищити оцінки за результатами підсумкового контролю

Студенти мають право складати екзамен з метою підвищення підсумкової оцінки за заявою на ім'я директора інституту або керівника напряму за умови одержання ними попередньої оцінки В або D.

При отриманні оцінки В або D, що не задовольняє студента, за підсумковими результатами ПМК переоцінювання здійснюється знову в діапазоні 90 балів (без урахування раніше набраних балів) складанням спеціального екзамену з даної дисципліни за розробленим відповідним пакетом екзаменаційних або тестових матеріалів, затверджених в установленому порядку.

Дозволяється тільки одна спроба підвищення оцінки не більше ніж з однієї дисципліни за семестр, а якщо вона була невдалою, то попередня оцінка залишається остаточною.


Розподіл балів за змістовими модулями,

темами та формами діагностики

Модулі, теми та форми діагностики	Максимальна кількість балів
Змістовий модуль 1
Тема 1, опитування, тестування	5
Тема 2, аналіз статистичних даних	6
Тема 3, опитування, тестування	5
Тема 4, ділова гра, тестування	6
Тема 5, опитування, контрольна робота	6
Підсумкове модульне тестування	14
Змістовий модуль 2
Тема 6, порівняльний аналіз, тестування	6
Тема 7, порівняльний аналіз, тестування	6
Тема 8, опитування, контрольна робота	6
Тема 9, аналіз статистичних даних, опитування	6
Підсумкове модульне тестування	14
Усього за Індивідуальну роботу	80
Робота на лекціях	20
Разом	100

12. Методичне забезпечення викладання дисципліни


1.Програма навчальної дисципліни «Розвиток фінансової думки»/ Укладач . – Дніпропетровськ, 2011.

2.Робоча програма навчальної дисципліни «Розвиток фінансової думки»/ Укладач Москалик Г.Ф. – Кременчук, 2011.

3.Технологічна карта вивчення дисципліни

4.Тематика індивідуальних завдань


13. Перелік рекомендованої літератури


Основна:

1. Щетинін А.І. Гроші та кредит. – Підручник: Вид. 2-е, перероб. та доп. – Київ: ЦНЛ, 2006. -432 с.
   

Додаткова:

1. Закон України: //Про банки і банківську діяльність // Урядовий кур’єр 17 січня 2001.
   
2. Закон України: //Про цінні папери і фондову біржу // Відомості Верховної Ради. —1991, N 38.
   
3. Закон України // Про Національний банк України.// Урядовий кур’єр. 1 липня 1999.
   
4. Андрущенко В.П. Фінансова думка Заходу ХХ сторіччя. – Львів, Каменяр, 2000. – 303 с.
   
5. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. Вступ до фінансової науки. – К., Либідь, 2000. – 654 с.
   
6. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе Пер. с англ. – М. – 1994.
   
7. Булєєв І.П., Пілецька С.Т., Коритько Т.Ю., Гаврікова А.В. Гроші та кредит. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 120 с.
   
8. Всемирная история экономической мысли. – Мысль. – Т. 1-3. - 1986-1991.
   
9. Історія економічної думки: Навч. посіб. для вузів / Авт. Корнійчук Л.Я., Тараненко Н.О. та ін. – К.: Фенікс, 1996.
   
10. Косса Л. История экономических учений Пер. с итал. – К. – Х. 1900.
    
11. Лебедев В.А. Финансовое право. – 2-е изд. – СПб. – 1889. – Т.1.
    
12. Леоненко П.М. Становлення і розвиток фінансової думки у світлі історії економічної думки // Фінанси України. – 2000. - №6. – с. 36-43.
    
13. Нитти Ф. Основные начала финансовой науки Пер. с итал. – М. – 1904.
    
14. Озеров И.Х. Финансы Энциклопедический словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Эфрона. – СПб. – 1902. – Т.70.
    
15. Рау К.Г. Основные начала финансовой науки Пер. с нем. – 5-е изд. СПб. – 1867.
    
16. Ходский Л.В. Основы государственного хозяйтсва. Пособие по финансовой науке. – СПб. – 1894.
    
17. Эеберг К.Т. Курс финансовой науки Пер. с нем. – 12-е изд. – СПб. – 1913.
    
18. Янжул И.И. Основные начала финансовой науки. Учение о государственных доходах. – 4-е изд. СПб. – 1904.
    
19. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Оперативна статистична інформація. http: // ukrstat.gov.ua/.
    
20. Офіційний сайт Національного банку України. http: // bank.gov.ua/.
    

Навчальне видання


Робоча програма навчальної дисципліни

«Розвиток фінансової думки»

Підписано до друку Формат 60 Х 84/16. Умовн. друк. арк. 0,94

Оперативна поліграфія. Зам. № Тираж прим.

ДУЕП

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18.