Удк 377 Ігор Вдовенко значення системи змагальності в навчальному процесі професійно-технічного навчального закладу

Вид материала

Документы

Содержание Метою статті Виклад основного матеріалу.

Подобный материал:

• Про конкурс „Кращий керівник професійно-технічного навчального закладу, 67.09kb.
• Про огляд конкурс на кращий інноваційний проект професійно- технічного навчального, 55.42kb.
• Про обласний конкурс „Кращий вихователь учнівського гуртожитку професійно-технічного, 129.22kb.
• Освітньо-кваліфікащйна характеристика випускника професійно-технічного навчального, 37.96kb.
• Агають за необхідне перебудову системи вищої освіти, що дозволить задовольнити потребу, 188.46kb.
• Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному, 85.84kb.
• Про затвердження Положення про навчальне господарство професійно-технічного навчального, 70.02kb.
• Відрахування осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їх поновлення, 68.62kb.
• Ціппо апн україни Розвиток управлінських функцій керівника загальноосвітнього навчального, 156.5kb.
• Списо кучителів загальноосвітньої школи I шступенів № Донецької області станом на 01., 609.56kb.

УДК 377

Ігор Вдовенко


ЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ЗМАГАЛЬНОСТІ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


В цій статті висвітлено яке значення має система змагальності в навчальному процесі професійно технічного навчального закладу та її значення.

Ключові слова: система змагальності, навчальний процес, професійно-технічний навчальний заклад.


This article highlights the significance of competition in the educational system during the vocational technical school and its value.

Key words: competition, learning process, vocational and technical schools.


Постановка проблеми. Педагогічна система професійно-технічної освіти - система комплексна, яка складається з галузевих підсистем, що перебувають у тісних взаємозв'язках і створюють певну цілісність, на зміст і структуру якої впливають фактори зовнішнього та внутрішнього середовища. Підсистемами виступають освітня та виробнича.

При цьому виробнича система багатоваріантна і несе в собі специфіку галузей економіки. Якщо структура педагогічних систем професійно-технічної освіти інваріантна, тоді як змістова її частина - варіантна, що визначає внутрішню специфіку педагогічної системи. У зворотному напрямі зміни у сфері виробництва та виробничих системах виступають зовнішніми факторами вдосконалення систем змагальності під час професійно-технічного навчання, впливаючи на їх компоненти і насамперед на змістовий.

Метою статті є розглянути значення змагальності в професійно-технічному навчальному закладі на різних етапах навчального процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значення змагальності в навчально-педагогічній літературі розглядали такі вчені І.П. Подласий, Г.П. Волкова, В.П. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов, Г.І. Щукіна, М.М. Фіцула, В. Сластьоніна, В. Ярмаченко.

Виклад основного матеріалу. Навчальний процес в професійно-технічному навчальному закладі виступає сполучною ланкою між виробництвом та педагогічними системами, між виробничим та навчально-виробничим процесом, інтегрує загальнодержавні та особисті особливості змісту підготовки робітничих кадрів (тобто училищний компонент професійної підготовки робітників) [3].

Змагання має також важливе значення щодо впливу на загальноосвітній фундамент професійної освіти як базової в неперервному підвищенні виробничої кваліфікації протягом усього життя.

Цілі, завдання та зміст змагання повинні адекватно відображати означені явища зовнішнього середовища, в умовах якого прогнозується її функціонування, оскільки діяльність професійних навчально-виховних закладів зміщується у бік якісної підготовки робітників за інтегрованими професіями та професіями широкого профілю з різним рівнем кваліфікації, а також перепідготовки робітників, що вивільняються, та підвищення їх робітничої кваліфікації на замовлення підприємств.

Концептуальні положення, які визначають напрям проектування змагальних систем, спираються на закономірності й принципи професійного навчання та організаційно-технологічних процесів виробництва, інтеграція яких взаємозумовлена цілями та завданнями професійної підготовки учнів (робітників), що створює інженерно-педагогічну базу [2].

Галузева ознака також впливає на створення систем змагальності, Зокрема відіграють роль масштаби об'єктів; кліматичні умови роботи; виробничий процес, що розвивається в часі й просторі; динамічність пересування робітників і знарядь праці;суміщеність технологічних процесів; диференціація та інтеграція робочих операцій; підвищені умови безпеки робіт.

Інтегруючись з виробничою системою змагальні системи набувають аналогічних ознак, що й визначає їх змістово-функціональні особливості.

Таким чином виробничо-галузеві фактори змагання.

Як системотворчий елемент змагальної системи розглядаємо її основні компоненти, що включають цілі, завдання, зміст, навчально-виробничий процес, форми взаємодії учнів (робітників) інженерно-педагогічних та інженерно-технічних робітників, висококваліфікованих виробників, досягнуті результати в підготовці робітників і виконанні виробничих зав дань. За своїми функціями компоненти розглядаються як інваріантні. За змістом - мають диференційований характер, який визначається специфікою виробничого процесу, його матеріально-технічним забезпеченням і кінцевою метою виробництва [1].

Аналіз змагальних систем в педагогічному аспекті професійно-технічної освіти та їх функціонування в умовах, які визначаються факторами внутрішнього й зовнішнього середовища, показав, що в практиці професійної освіти вони відповідають двом основним типам:

- екстравертна (відкрита), орієнтована на комплексну інтеграцію навчально-виробничого процесу з організаційно-технологічними процесами виробництва. Вирішення поставлених завдань з підготовки робітників забезпечується взаємною діяльністю інженер¬но-педагогічних робітників професійно-технічних закладів та інженерно-технічних робітників і висококваліфікованих робітничих підприємств;

- інтравертна (закрита), орієнтована на забезпечення досягнення цілей і вирішення поставлених завдань внутрішніми навчально-виховними засобами та діяльністю інженерно-педагогічного колективу професійно-технічного закладу, що передбачає наявність розвинутої матеріально-технічної бази та інженерно-технічного забезпечення, що відповідають умовам будівельного виробництва.

Відкриті змагальні системи процесу навчання, вступаючи у взаємодію з (виробничою) сферою, наближають процес підготовки робітників до реальних умов виробництва, тобто до виробничої праці. Ці дії виступають факторами ускладнення організації навчально-виробничого процесу в процесі навчання з метою повного та якісного виконання навчальних програм.

Закриті системи дозволяють найбільш раціонально організувати навчально-виробничий процес в умовах, що відповідають вимогам підготовки робітників з даної професії. Цей варіант можливий для професій, які не потребують реальних виробничий умов.

Таким чином, прийняття рішення щодо вибору змагальної системи за суб'єктами в яких вона буде застосовуватися - завдання багатофакторне і потребує глибокого аналізу специфіки галузі економіки, виробничої системи підприємства у сукупності з особливостями регіону [2].

Результат міжгалузевих (професійна освіта і виробництво) комплексних досліджень дозволяє розробити моделі змагальних систем, що являють собою структурно-змістову сукупність навчально-освітньої та навчально-виробничої діяльності, визначити основні елементи та їх структурне співвідношення, а також виявити системотворчі зв'язки.

У змагальній системі професійно-технічної освіти навчально-професійна складова розглядається як базова, що функціонує в умовах професійно-технічних закладів і являє собою сукупність загальноосвітнього та загальнопрофесійного компонентів, що дає можливість одночасно розвивати змагальність і в напрямі здобуття професії здобути і повної середньої освіти, а також при підвищенні виробничої кваліфікації та перепідготовці робітничих кадрів.

Характерною особливістю навчально-виробничої підсистеми змагальності є самостійне функціонування, яке визначається виробничими цілями та завданнями, компоненти яких відображають специфіку організаційно-технологічних процесів виробництва [2].

Вона враховує скорочення за рахунок змагання календарних планів виробництва, врахування закономірностей, зростання продуктивності праці та якості продукції.

Оскільки на різних стадіях навчально-виробнича підсистема інтегрується з навчально-виробничою, й значною мірою визначає інженерно-педагогічні підходи до узгодження функціонування раніше незалежних навчально-виховного та організаційно-технологічного процесів виробництва шляхом встановлення зв'язку процесуальних компонентів педагогічної системи професійно-технічної освіти в конкретних умовах зовнішнього середовища, то й відображається в компонентах змагальності.

Педагогічне складова змагання спрямована на розробку комплексної навчально-методичної документації що охоплює основні напрями розвитку навчально-матеріальної бази та навчально-виховного процесу педагогічної системи й на прогнозування шляхів покращення кінцевого результату професійної підготовки робітничих кадрів.

Концептуальна модель змагальності будується на основі принципів цілісності та єдності їх компонентів і включає декілька стадії проектування з поетапною розробкою науково-дидактичних та інженерно технічних завдань [3].

На першій стадії здійснюється прогнозування моделі системи та її структурно-змістових компонентів, визначаються інженерно-педагогічні підходи до проектування і реалізації педагогічної системи в заданих умовах зовнішнього середовища та виконуються такі завдання:

- вивчення соціально-економічних і демографічних умов та сегментація ринку праці;

- аналіз виробничих процесів підприємства-замовника та потреби в професійно-кваліфікаційному складі робітників;

- вияв факторів зовнішнього середовища, вплив яких матиме коригуюче діяння на проектування, реалізацію та функціонування педагогічної системи;

- науково-педагогічне забезпечення проектування та узагальнення практичних підходів до підготовки робітників галузевого напряму.

Результатом розв'язання завдань на першій стадії проектування є створення комплекту інженерно-педагогічної документації, пропозицій проектованих варіантів педагогічних систем. Наступне - погодження проектних пропозицій з відповідними організаціями та підприємством-замовником; складання нормативної основи системи, що здійснюється на другій стадії та включає поетапну розробку таких завдань:

- проектування цілей, завдань та змісту професійного навчання, підвищення виробничої кваліфікації і перепідготовки робітничих кадрів;

- визначення проектних пропозицій щодо вдосконалення навчально-матеріальної бази;

- проектування навчально-виховного процесу та педагогічних технологій професійного навчання, підвищення виробничої кваліфікації та перепідготовки робітничих кадрів;

- проектування системи управління та контролю функціонування педагогічної системи;

- комплексне дидактичне забезпечення системи.

Результатом виконання завдань на другій стадії є створення проекту педагогічної системи професійної освіти, що являє собою сукупність навчально-методичних документів, які містять принципове або остаточне рішення і дають необхідне уявлення про будову педагогічної системи та вихідні дані для наступної розробки робочої навчально-методичної документації [2].

На третій стадії виконуються завдання згідно з проектом педагогічної системи спільно з інженерно-технічною службою підприємства-замовника. Для цього необхідно:

- виконати комплексний аналіз будівельного виробництва з урахуванням умов, у яких планується проведення виробничого навчання і практики учнів (робітників);

- скоригувати процесуальні компоненти педагогічної системи та синхронізувати навчально-виховний та організаційно-технологічний процеси виробництва;

- встановити функціональні зв'язки освітньої та навчально-виробничої підсистем педагогічної системи з метою визначення змісту й термінів проходження виробничого навчання і практики на підприємстві згідно з їхніми завданнями.

На кожній стадії визначаються фактори внутрішнього й зовнішнього середовища, що впливають на розв'язання завдань, а також інформаційне (науково-педагогічне, нормативне й технічне) забезпечення функціонування професійно-технічної освіти.

До виховних відносяться наступні методи змагальності:

- формування свідомого ставлення до оточуючого світу;

- усвідомлення себе як особистості;

- набуття поведінкових якостей;

- досвіду позитивної діяльності;

- реального оцінювання можливостей;

- поваги до оточення.

Під час навчання в закладах професійно-технічної освіти вони базуються на попередньому досвіді учнів тому необхідне поєднання способів як теоретичних, так і практичних, щодо освоєння нових умов дійсності та створення на основі їх сукупності раціональної методології [3].

Висновки. Всі складові передбачають необхідність посилання на приклади, використання технічних засобів радіо, телебачення, інтернет, літературні образи, історичні і сучасні події та постаті. Застосування тих чи інших заходів обумовлюється логікою організації змагання з певного методологічного компоненту (елементу та цілі на яку він спрямований. Відповідь про ефективність можна отримати за допомогою створення системи контролю і самоконтролю, яка в змаганні має особливу роль у формуванні за допомогою змагання якостей отримувати кращі результати.


ЛІТЕРАТУРА

1. Кустов Ю.А. Преемственность профессионально-технической и высшей школы / Под. ред. А.А. Керсанова. – Свердловск : Изд-во Урал, ун-та, 1990. -117 с.
   
2. Ледньов В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / В.С. Ледньов - М. : 1991.
   
3. Ничкало Н.Г. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін. ; За ред. Н.Г. Ничкало. - К. : Вища школа, 1994. - 383 с.
   

Vdovenko I.S. IMPORTANCE OF LEARNING PROCESS competitiveness in VOCATIONAL TECHNICAL SCHOOL


Відомості про автора

Вдовенко Ігор Станіславович – доцент кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка