Закон України від 21. 12. 2000 №2181-ііі "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

Вид материала

Закон

Содержание Після вивчення модуля ви зможете Податковий керуючий Податковий борг Активи платника податків Податкова застава - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного в термін. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Завдання податкової застави - забезпечити надходження коштів до держа­вного бюджету за рахунок їх стягнення з боржників за допом З дати виникнення податкового боргу у органу державної податкової служби виникає право податкової застави на активи платника под 5. Призначення податкового керуючого Податковий керуючий Основними завданнями податкового керуючого є 9. Операції платника податків із майном, що перебуває в податковій заставі Платник податків повідомляється про проведення перевірки повідомленням (Додаток 3) Перевірка збереження активів платника податків може проводитись Про проведення перевірки стану збереження активів платника податків податковий керуючий повідомляє письмово – листом, факсом чи 12. Припинення дії податкової застави Смерть фізичної особи Закінчення строків позовної давності Тестові завдання згідно модуля Практичне заняття ... Полное содержание

Подобный материал:

• Закон україни про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, 1238.21kb.
• I. Загальні положення, 840.76kb.
• Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 1175.11kb.
• Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 10, ст. 44 ) ( Із змінами, внесеними, 1899.3kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 10, ст. 44 ) { Iз змінами, внесеними згідно, 1145.38kb.
• «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними, 571.88kb.
• Про внесення змін до Порядку розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку, 218.29kb.
• Затверджено наказом дпа україни "Про затвердження інструкції про порядок обліку платників, 26.6kb.
• Міністерство фінансів україни, 111.26kb.
• Який порядок заповнення Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з пдв, 9.45kb.

МОДУЛЬ 2


2.2.3. Податкова застава, узгодження операцій з активами, податкові керуючі: функції, повноваження.


Ви будете вивчати:

• Податкову заставу, виникнення права податкової застави;
  
• податкові керуючі: призначення, повноваження, обов‘язки;
  
• узгодження операцій з активами, що перебувають в податковій заставі.
  

Мета:

• підвищення рівня професійних знань працівників органів державної податкової служби;
  
• вивчення нормативної бази , яка допоможе правильно організувати роботу з платниками податків, що мають податковий борг.
  

Після вивчення модуля ви зможете:

• дати визначення податковій заставі ;
  
• знати права та обов‘язки податкового керуючого;
  
• оформити акт опису активів платника податків, що має податковий борг;
  
• вести справу платника податків, активи якого перебувають у податковій заставі;
  
• правильно оформляти підготовку та проведення перевірки платника податків, активи якого перебувають в податковій заставі;
  
• правильно (законодавчо обґрунтовано) взаємодіяти з платником податків, активи якого перебувають в податковій заставі;
  
• знати, як правильно узгодити операції з активами, що перебувають у податковій заставі.
  

Контроль:

• Тести для самоконтролю;
  
• Практичне заняття.
  

Література до модуля:


1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435- ІV.

2.Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

3.Закон України від 18.11.2003 №1255-ІV “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”

4.Закон України від 04.12.1990 № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”

5. Наказ ДПА України від 28.08.2001 № 338 “Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби”

6. Наказ ДПА України від 20.09.2004 № 544 “Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження активів платників податків, які перебувають у податковій заставі”

7. Наказ ДПА України від 23.06. 2006 № 348 “Про затвердження Порядку взаємодії підрозділів погашення прострочених податкових зобов'язань з підрозділами податкової міліції при застосуванні заходів з погашення податкового боргу”

8. Наказ ДПА України від 2.08.2001 № 312 “Про затвердження Положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого”

9. Наказ ДПА України від 14.07.2008 № 470 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при реалізації майна, яке знаходиться в податковій заставі”

10. Лист ДПА України від 11.11.2003 р. N 17579/7/24-1117 “Щодо відповідальності платника податків за відчуження активів, які перебувають в податковій заставі, без згоди податкового органу”

11. Лист ДПА України від 26.03.2002 р. N 5062/7/24-1117 "Методичні рекомендації щодо роботи податкових керуючих з платниками податків, які мають податковий борг"

12. Лист ДПА України від 10.02.2003 р. N 2144/7/24-1117 “ Щодо порядку виконання податковими керуючими планових завдань по погашенню податкових боргів”

13. Лист ДПА України від 06.04.2007 р. N 1644/Б/24-0615 “Щодо надання роз‘яснення щодо застосування податкової застави”

14. Лист ДПА України від 08.10.2004 р. N 19533/7/24-1117 “Щодо проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”

15. Лист ДПА України від 08.07.2009 № 14192/7/24-0117 “ Щодо Оглядового листа [щодо права податкової застави].

16. О.Уварова “Податкова застава: аналіз позиції ДПАУ” //Податки та бухгалтерський облік.-2009 - №72 – С. 36 – 44

17. “Щодо податкової застави, штрафів за РРО та розстрочення податкових платежів” // Все про бухгалтерський облік – 2009 –№95 – С.64-66


Зміст:

1. Вступ.

2. Поняття податкової застави.
   
3. Виникнення податкової застави.
   
4. Предмет податкової застави.
   
5. Призначення податкового керуючого
   
6. Функції податкового керуючого.
   
7. Повноваження податкового керуючого.
   
8. Реєстрація податкової застави
   
9. Операції платника податків із майном, що перебуває в податковій заставі.
   
10. Відповідальність платника податків за відчуження активів, які перебувають у податковій заставі.
    
11. Проведення перевірки стану збереження активів платника податків.
    
12. Припинення дії податкової застави.
    

Ключові слова до модуля:

• Податкова застава – спосіб забезпечення податкового зобов‘язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою зобов‘язання одержати задоволення з вартості заставленого майна.
  
• Податковий керуючий - посадова особа органу державної податкової служби, на яку покладається виконання передбачених Законом функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.
  
• Публічне обтяження – обтяження рухомого майна, яке виникає згідно закону або рішення суду.
  
• Податкове зобов‘язання – зобов‘язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законодавством України.
  
• Податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
  
• Активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
  
• Податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом.
  
• Податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
  
• Звичайна ціна - ціна, визначена звичайною за правилами, встановленими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
  

1.Вступ

Основним принципом фіскальної політики щодо хронічного боржника, що продовжує накопичувати борги, має залишатися створення некомфортних умов існування та невідворотність покарання за ігнорування виконання прямого обов'язку перед державою - сплатити податки. А вагомим засобом протидії утворенню нових боржників, формуванню свідомості платника щодо переваг добровільності і своєчасності сплати податків і платежів повинні стати резонансні методи стягнення.

Податкова застава - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного в термін.

Метою податкової застави є захист інтересів бюджетних споживачів. У цьому випадку активи платника податків, який має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

З дати виникнення податкового боргу у органу державної податкової слу­жби виникає право податкової застави на активи платника податків.

Завдання податкової застави - забезпечити надходження коштів до держа­вного бюджету за рахунок їх стягнення з боржників за допомогою цієї податко­вої застави.

Статтею 37 Закону України від 18.11.2003 № 1255 - IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що податкова застава є одним із видів публічних обтяжень. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Держа­вному реєстрі обтяжень рухомого майна, відповідно до статті 37 Закону Украї­ни від 18.11.2003 №1255 - IV.

Реєстрація податкової застави відбувається протягом п'яти днів із дня ви­несення відповідного рішення, на підставі якого вона виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації податкової застави покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Відомості про припинення публічного обтяження, в тому числі і податко­вої застави, підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. З дня внесення таких відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна припиняється дія податкової застави.

Якщо податковий борг у платника податків відсутній, його активи звіль­няються з податкової застави і у визначений законодавством термін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна вносяться відповідні записи про припи­нення державної реєстрації публічного обтяження.

Для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. У свою чергу, податковий керую­чий здійснює подальший контроль. Він має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Законом, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з нормами Закону №2181) отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Вартість активів, на які розповсюджується право податкової застави, ви­значається виходячи з їх балансової вартості за даними бухгалтерського обліку платника податків.

Якщо вартість активів платника податків, що має податковий борг, немо­жливо визначити, вартість таких активів визначається на підставі їх експертної оцінки відповідно до норм Закону України від 12.07.2001 року №2658 "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Питання, пов’язані з існуванням інституту податкової застави розглянемо в даній лекції більш детально:

2. Поняття “податкова застава”.
   

Основним документом, що регламентує застосування податкової застави, є Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов‘язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181)


Податкова застава, згідно п. 1.17 ст. 1 ЗУ №2181-ІІІ, - це “спосіб забезпечення податкового зобов‘язання платника податків, не погашеного у строк».


Тобто, податкова застава – це гарант сплати податкового боргу до бюджету. Право податкової застави виникає згідно Закону № 2181.

Завдання податкової застави – забезпечити надходження коштів до державного бюджету за рахунок їх стягнення з боржників за допомогою цієї податкової застави. На підставі податкової застави орган стягнення (у ролі такого органу виступає ДПІ) має право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов‘язання отримати задоволення з вартості заставленого майна.


3. Виникнення податкової застави

Право податкової застави виникає:

• з наступного за останнім днем строку сплати податкового зобов‘язання, яке було визначене платником податків самостійно в податковій декларації;
  

 з наступного за останнім днем строку сплати податкового зобов‘язання, яке було визначене контролюючим органом у податковому повідомленні.

День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних карток особових рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного законодавства.

!	З дати виникнення податкового боргу у органу державної податкової служби виникає право податкової застави на активи платника податків.

4. Предмет податкової застави.


Право податкової застави може поширюватись на активи платника податків, звичайна вартість яких на перевищує двократного розміру податкового боргу. Тобто вартість активів, що будуть предметом податкової застави, потрібно визначати за їх балансовою вартістю. Якщо всі активи платника мають балансову вартість меншу ніж сума податкового боргу, то податкова застава розповсюджується на всі наявні активи платника податків.

Платник податків самостійно визначає перелік активів, що є предметом податкової застави.

В разі відмови визначати платником податків переліку активів, для включення до Акту активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, податковий керуючий самостійно визначає склад активів платника податків, які можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу, на які розповсюджується право податкової застави. Враховуючи принцип збереження цілісності майнового комплексу.

!	Предметом податкової застави може бути тільки рухоме чи нерухоме майно, яке є власністю платника податків (перебуває в його повному господарському віданні).

До податкової застави включається рухоме і нерухоме майно, яке перебуває у власності боржника (повному господарському віданні) на момент оформлення акту опису активів, що перебувають у податковій заставі.

У разі неможливості проведення опису активів у податкову заставу, опис активів такого платника податків може бути здійснений за даними відповідних органів реєстрації.

Акт опису активів складається, як правило, в день вручення першої податкової вимоги, або ж у інші дні, коли можливо зробити такий опис. Розмір поширення права податкової застави на активи платника податку залежить від розміру податкового боргу. Якщо вартість активів за даними бухгалтерського обліку визначити неможливо, то до визначення вартості активів залучаються експерти згідно Закону України від 12.07.2001 № 2658 “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Якщо перелік активів неузгоджений, то податковий керуючий самостійно визначає перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави, та які в подальшому можуть бути реалізовані в рахунок погашення податкового боргу на публічних торгах (шляхом проведення цільового аукціону чи біржових торгів) або через організації роздрібної торгівлі.

В разі відмови платника податків від підпису в акті опису активів – акт підписується у присутності не менше двох понятих.

!	Відмова підписувати акт опису активів не звільняє платника податків від застосування до його майна права податкової застави.

В акті опису активів платника податків, на які поширюється право податкової застави, вказується їх детальна характеристика: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу.

Тобто особливості, за якими при перевірках можна легко ідентифікувати активи платника податків, що є предметом податкової застави.

Згідно пп.8.2.3. п.8.2. ст.8 Закону № 2181 право податкової застави не поширюється на іпотечні активи, та грошові доходи від цих іпотечних активів, на склад іпотечного покриття.

Згідно наказу ДПА України від 28.08.2002 № 338 “Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби” предметами податкової застави не можуть бути:

• національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; вимоги, що мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств (ст.4 Закону України від 02.10.1992 №2654-XII "Про заставу");
  
• майно та кошти благодійних організацій (ст. 19 Закону України від 16.09.1997 №531/97-ВР "Про благодійництво та благодійні організації");
  
• приватизаційні папери (ст. 5 Закону Українивід 06.03.1992 №2173-ХІІ "Про приватизаційні папери");
  
• майно громадян, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами, перелік якого встановлено додатком до Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження".
  

Також не можуть бути використаними, як джерела погашення податкового боргу, згідно п.п.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону № 2181, а отже і не можуть бути предметом податкової застави:

• майнові права інших осіб, які були надані боржнику в тимчасове користування без права відчудження
  
• майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава була належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави;
  
• активи, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків, у тому числі, але не виключно: майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), а також ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також активи інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
  
• кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;
  
• кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, а також суми акредитивів, виставлених на ім'я платника податків, але не відкритих, до моменту такого відкриття;
  
• майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;
  
• активи, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством. У разі коли підприємницька діяльність з активами, що продаються, підлягає ліцензуванню відповідно до закону, покупцями таких активів можуть бути лише особи, які отримали відповідну ліцензію;
  
• кошти, які знаходяться на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; 
  
• основні фонди, земельні ділянки та інше майно позашкільного навчального закладу, які належать платнику податків.
  

5. Призначення податкового керуючого


Для покращення роботи підприємств, які мають податковий борг і в яких майно знаходиться в податковій заставі, а також для вжиття комплексу заходів щодо погашення податкового боргу за підприємствами-боржниками призначаються податкові керуючі з числа осіб підрозділу погашення прострочених податкових зобов’язань. Податкові керуючі зобов’язані організувати роботу з платником податків на засадах взаєморозуміння з метою досягнення самостійного погашення ними податкового боргу, що по суті є пріоритетним напрямом роботи відділу. В разі непогашення податкового боргу у визначений термін до платника податків застосовуються заходи стягнення податкового боргу, передбачені чинним законодавством.


Податковий керуючий - посадова особа органу ДПС, на яку покладається виконання передбачених Законом функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Призначення податкового керуючого відбувається при умові виникнення податкової застави. Призначення податкового керуючого затверджується наказом податкового органу.


Податковому керуючому, з моменту підписання наказу про його призначення, надаються певні права та повноваження щодо стягнення податкового боргу, надання можливості досягати податкового компромісу та розстрочення податкового боргу. Крім прав та повноважень податковий керуючий має виконувати завдання.

Основними завданнями податкового керуючого є:

• мобілізація надходжень до бюджетів усіх рівнів шляхом погашення (стягнення) податкового боргу підприємств-боржників;
  
• абсолютне скорочення податкового боргу
  

Функції, які виконує податковий керуючий розглянуті більш детально у Схемі №1 “Функції податкового керуючого”.





Схемі №1 Функції податкового керуючого.

Оскільки у визначенні терміну "податковий керуючий" йдеться про покладення на нього (податкового керуючого) обов'язків щодо виконання передбачених Законом функцій, направлених на погашення податкового боргу, то очевидним є той факт, що основною функцією податкових керуючих є саме організація роботи по стягненню податкового боргу платників податків, яка передбачає застосування всіх діючих заходів стягнення податкового боргу до підприємств боржників.

Організація роботи по стягненню податкового боргу - процес досить тривалий та трудомісткий. Він складається із, безпосередньо, процесу

стягнення та інших функцій, які забезпечують його якість, серед них слід

виділити основні, такі як:

- проведення аналізу випадків податкового боргу та визначення пріоритетів в роботі (проводиться відбір платників податків, з якими в першу чергу необхідно проводити роботу щодо погашення податкового боргу);

- проведення аналізу історії розвитку випадків податкової

заборгованості у боржників (суми за видами платежів, термін виникнення податкової заборгованості, підстави виникнення -декларації, розрахунки, акти перевірок);

- з'ясування активів боржників (в т.ч. їх структурних підрозділів) за даними бухгалтерських звітів, банківських документів та інших джерел, зібрання додаткової інформації;

- заведення на кожного платника, який має податковий борг, справи (папки, файлу), зі збереженням в ній в хронологічному порядку всіх документів, що стосуються заходів стягнення, звернених на платника;

- реєстрація активів підприємства - боржника у Державному реєстрі застав рухомого майна та скасування запису про реєстрацію у випадках встановлених законодавством;

- проведення звільнення окремих видів активів платника з-під податкової застави;

- розгляд письмових звернень закріплених боржників та підготовка відповідей;

- обмін інформацією зі структурними підрозділами по встановлених фактах порушень, здійснення взаємодії з правоохоронними і контролюючими органами, органами виконавчої влади щодо питань стягнення податкового боргу;

- проведення тематичних перевірок щодо стану збереження активів підприємств-боржників, участь у комплексних перевірках з цього питання;

- проведення відбору підприємств-боржників, по яким невідомо місце знаходження та які впродовж тривалого часу не розраховувалися з бюджетом;

- співпраця з працівниками юридичного відділу щодо стягнення . податкового боргу з боржників у судовому порядку (звернення стягнення на майно боржників, порушення справ про банкрутство боржників та інше), участь у засіданнях комітетів кредиторів та інше. Як бачимо перелічені функції податкового керуючого є досить важливими на етапі підготовки до процесу стягнення податкового боргу та протягом його провадження. Завдяки виконанню цих функцій податковий керуючий може визначитися в пріоритетах роботи з боржниками, мати повну інформацію про платника податків та його активи, здійснювати контроль за ходом проведення процедур стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу та провадження процедур банкрутства підприємств-боржників.


7. Повноваження податкового керуючого.








Проводити опис (виділення) активів для їх продажу в рахунок погашення податкового боргу, а також здійснювати інші заходи з погашення податкового боргу



Схема 2. Повноваження податкового керуючого

8. Реєстрація податкової застави
   

Порядок реєстрації податкової застави регламентує Закон України від 18.11.2003 № 1255-ІV “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (далі Закон №1255)

Згідно п.1 ст.37 Закону № 1255 податкова застава належить до публічних обтяжень, які передбачають як письмове оформлення, так і реєстрацію. Реєстрація публічних обтяжень проводиться згідно ст.11, ст. 39 Закону №1255 в Державному реєстрі.

Реєстрація податкової застави відбувається протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого вона виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації податкової застави покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу (ст. 39 Закону № 1255).

Згідно ст.44 Закону №1255 моментом реєстрації податкової застави є день година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру.


9. Операції платника податків із майном, що перебуває в податковій заставі

Невід‘ємною частиною режиму податкової застави є узгодження операцій із заставленими активами.

Узагалі платники податків можуть вільно розпоряджатися заставленими активами, за винятком операцій, що потребують письмового узгодження з податковим органом.

Операції, які потребують письмового узгодження з податковим органом:

• продаж, інші види відчуження, або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, що перебувають у податковій заставі;
  
• використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплата дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;
  
• ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.
  

Заборонено надання майна, що перебуває у податкові заставі у іншу заставу.

Тобто відчуження або здача в оренду активів, що перебувають в податковій заставі повинні бути узгоджені з податковим керуючим.


Запит на здійснення операцій з активами платник податків подає в довільній формі, в якому необхідно вказати зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення.

Протягом 10 робочих днів з моменту надходження запиту податковий керуючий може видати розпорядження про заборону здійснення такої операції, якщо за його висновком цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зниження можливості платника податків своєчасно або в повному обсязі погасити податковий борг.

!	Якщо розпорядження органу ДПС не видається протягом 10 робочих днів, то така операція вважається узгодженою

Згідно Наказу ДПА України від 28.08.2001, № 338 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби" згода податкового органу на здійснення операцій з активами оформляється за формою. ( Додаток 1)

В разі часткового погашення податкового боргу, платник податків може звернутись з письмовим запитом про звільнення частини активів, що перебувають в податковій заставі, якщо вартість активів, що залишаються у заставі не менша двократного розміру суми боргу, що залишився несплаченим.

Повідомлення про звільнення окремих видів активів з-під податкової застави видається органом державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків у письмовій формі у вигляді рішення (Додаток 2), що готується у двох примірниках, перший з яких видається платнику податків. Рішення реєструються у окремому журналі, примірники рішень органу державної податкової служби зберігаються у справі платника податків для подальшого контролю за справлянням податків.

  В разі збільшення податкового боргу, до податкової застави включаються активи платника податків. Сума активів, що входить до податкової застави повинна бути удвічі більшою ніж податковий борг.

!	Будь яке рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, встановленому Законом для оскарження рішень контролюючих органів.

10. Відповідальність платника податків за відчуження активів, які перебувають у податковій заставі.


Як вказувалось вище, відчуження активів, які є предметом податкової застави, підлягає письмовому узгодженню з податковим керуючим.

Тобто якщо платник податків не робив письмовий запит про дозвіл на відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, або ж робив запит та отримав рішення про заборону відчуження – він не має права продавати чи в якийсь інший спосіб відчужувати активи. Якщо ж платник податків знехтував законом, то згідно п.п.17.1.8 ст.17 Закону № 2181 він додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами. Незважаючи на подальше розпорядження отриманими від операції коштами (навіть, якщо кошти послужили погашенням податкового боргу)– платник податку несе відповідальність – сплачує штраф.

!	За самостійне відчуження активів без їх узгодження з податковим органом платник штрафується у розмірі 100% суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами .