Методичні рекомендації з дисципліни юридична деонтологія для самостійної роботи студентів заочної форми навчання спеціальності 03040101 «Правознавство»

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Перелік нормативно-правових актів
Основна література
Додаткова література
Анотація дисципліни
Вимоги до знань та вмінь студентів
Тематичний план
Тематика завдань для самостійної роботи
Мета: формування знань про юридичну деонтологію.
Запитання для самостійного опрацювання
Методичні вказівки.
Рекомендована література та законодавчі акти
Питання самоконтролю
Мета: формування знань про юридичну діяльність.
Методичні вказівки.
Рекомендована література та законодавчі акти
Питання самоконтролю
Мета: формування знань про духовну та політичну культуру юриста.
Методичні вказівки.
Рекомендована література та законодавчі акти
Питання самоконтролю
...
Полное содержание
Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА

ПОЛТАВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ АКАДЕМІЇ


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ

ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

для самостійної роботи студентів заочної форми навчання

спеціальності 5.03040101 «Правознавство»


Полтава 2011


Автор:

Полюхович Лідія Іванівна, викладач Аграрного коледжу управління та права Полтавської державної аграрної академії


Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії юридичних дисциплін

«___» _______ 200__ р. (протокол № _____)


Голова циклової комісії О.К.Кіяшко

Завідуюча юридичним відділенням С.В.Скорик


ВСТУП


Юридична деонтологія – галузь юридичної науки, що узагальнює знання про мудрість спілкування і мистецтво прийняття правильного рішення у юридичній практиці.

Як навчальна дисципліна, юридична деонтологія – система знань про кодекс професійної поведінки юриста (у вузькому розумінні – мораль, широкому – також психологічні, політичні, естетичні, етичні, професійні вимоги).

Знання юридичної деонтології має важливе значення для студенів юридичних навчальних закладів, адже вони пов’язують свою подальшу професійну діяльність зі здійсненням правової роботи в суспільному виробництві, зокрема зі включенням у суспільні відносини на основі самостійно сформованих деонтологічних норм.

У процесі вивчення дисципліни студенти отримують знання щодо специфіки юридичної діяльності, а також у галузі правової етики, психології, естетики, значення духовності, моральності, професійної компетентності.

Методичні рекомендації з дисципліни «Юридична деонтологія» сприяють комплексному вивчення курсу студентами заочної форми навчання, які мають спочатку ознайомитись з теоретичними положеннями дисципліни і поглибити знання за рахунок детального опрацювання рекомендованої літератури.

Зміст методичних рекомендацій відображає зв'язок теорії з практикою і відповідає вимогам напрацювання у студентів вмінь самостійно оволодівати теоретичним матеріалом, а також формування особистісних деонтологічних норм поведінки.

Методичні рекомендації базуються на програмі вивчення дисципліни «Юридична деонтологія» і включають в себе тематичний план, завдання, що винесені на самостійне опрацювання студентів, список рекомендованих для вивчення нормативних актів та літератури, перелік питань для підготовки до складання заліку.

Дисципліна вивчається на І курсі в І семестрі і закінчується складанням заліку.

Доцільно систематично спостерігати за тематикою статей періодичних видань, в яких друкуються новини в галузі права. Рекомендується читати газети "Голос України", "Урядовий кур'єр", «Юридичний вісник України» та журнали "Право України", «Юридична практика». Читання періодичних видань надасть можливість завжди бути поінформованими щодо сучасних тенденцій в юридичній діяльності. Студентам рекомендується поступово формувати власну юридичну бібліотеку.

Автор методичних рекомендацій пропонує при вивченні юридичної деонтології використовувати наступні джерела.


ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ:

  1. Конституція України від 28.06.1996
  2. Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010;
  3. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.;
  4. Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 р.;
  5. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р.;
  6. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р.;
  7. Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 р.;
  8. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.;
  9. Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р.;
  10. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 р.;
  11. Закон України «Про оперативно – розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р.;
  12. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р.;
  13. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 р.;
  14. Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Бризгалов І.В. Юридична деонтологія. Короткий курс лекцій. – К, 2003
  2. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності). – К, 2006
  3. Осауленко О.І. Юридична деонтологія. – К., 2008. – 224 с.
  4. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 390 с.
  5. Скакун О.Ф., Овчаренко Н.И. Юридическая деонтология. – Х, 1999
  6. Сливка С.С. Юридична деонтологія. Підручник. – К, 2001
  7. Ткаченко В.Д. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 254 с.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Біленчук П.Д., Сливка С.С. Правова деонтологія. – К.: АТІКА, 1999.
  2. Васильов В.Л., Професіограми юридичних професій. – Адвокат, - М. 1997, № 2.
  3. Горишев В.М., Бенедик И.В. Юридическая деонтологія: Учебное пособие. – К.: 1988.
  4. Гусарєв С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія: навчальний посібник. К.: 1998.
  5. Деонтологічний кодекс: Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського співтовариства, прийнятий делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні в Страсбурзі в жовтні 1988 р.// Юридична деонтологія. – Харків. 1993 р.
  6. Несімо О.Д., Сливка С.С., Штангрет М.Й. Особа юриста. – Львів, 1996.
  7. Шмоткін О.В. Юридична деонтогія. – К., 1995.
  8. Брезгалов І.В. Юридична деонтологія. – К., 1998.
  9. Сливка С.С., Формування правосвідомості юриста. – Львів, 1997.
  10. Колесникова О.В. Естетична культура у професійному становленні юриста. – К., 1993.
  11. Сливка С.С. Юридична деонтологія: Загальна характеристика та методичні вказівки до практичних занять. – Львів. 1996.
  12. Решко В.І. Юридична соціологія. – Львів, 1997.
  13. Василев В.Л. Юридическая психология. – Спб.: Питер, 2001.


АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ


Предметом навчальної дисципліни є юридична діяльність як різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями для отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів відповідно до вимог права.

Метою є формування системи знань про мудрість спілкування і мистецтво прийняття правильного рішення у юридичній практиці у галузі правового регулювання юридичної діяльності як різновиду соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями для отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів відповідно до вимог права.

Завданням – дослідження суспільних відносин у сфері юридичної діяльності;
  • ознайомлення з предметом, методом, системою юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни;
  • формування вмінь і навичок користування нормативно-правовими актами;
  • ознайомлення зі специфікою діяльності юриста, професіограмами окремих юридичних спеціальностей (слідчого, прокурора, адвоката, нотаріуса, юрисконсульта тощо);
  • формування правової свідомості та правової культури.


ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ


В результаті вивчення дисципліни «Юридична деонтологія» студенти повинні знати:
  • Визначення юридичної деонтології, її предмет, метод, систему.
  • Поняття юридичної діяльності.
  • Основи правової, професійної культури юриста.
  • Визначення політичної, національної культури.
  • Основи психологічної культури особи.
  • Вимоги моралі та етичну складову культури юриста.
  • Основи естетичної культури юриста.
  • Характеристики окремих юридичних спеціальностей.



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН




Назва теми

Всього

Лекції

Семін.

Сам.







Заочне відділення

1

Поняття юридичної деонтології

8

2

2

4

2

Загальна характеристика юридичної діяльності.

6







6

3

Політична, національна культура юриста.

6







6

4

Професійна, правова культура юриста.

8

2




6

5

Психологічна культура юриста.

6







6

6

Моральна, етична культура юриста.

6







6

7

Естетична культура юриста.

6







6

8

Основні юридичні спеціальності.

8




2

6

Всього

54

4

4

46


Всього:

Лекцій - 4 години

Семінарських занять - 4 години

Самостійної роботи – 46 годин

Консультацій - 6 годин

Залік – 2 години


Тематичний план вивчення дисципліни «Юридична деонтологія» передбачає такі основні форми навчання:
  • Лекції;
  • Семінарські заняття;
  • Самостійна робота.

На лекціях розглядаються теми або окремі їх питання, які є досить складними за змістом та неповно, без урахування останніх змін, висвітлені у літературі.

На семінарські заняття виносяться найсуттєвіші питання, які потребують обговорення та поглибленого з’ясування їх сутності. Розглядається обґрунтованість точок зору студентів та підводяться підсумки заняття.

Самостійна робота студента – це основний спосіб оволодіння матеріалом дисципліни, засвоєння необхідних умінь та навичок у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Вона здійснюється за допомогою навчальної, спеціальної літератури, текстів лекцій та, обов’язково, нормативних актів. Формою самостійної роботи є опрацювання визначених тем та вирішення завдань. Як видно з тематичного плану дисципліни, на самостійне опрацювання матеріалу студентами заочної форми навчання відводиться значна частина часу, розрахованого на освоєння курсу.

Саме тому методичні рекомендації для самостійної роботи студентів з дисципліни «Юридична деонтологія» мають важливе значення.


ТЕМАТИКА ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Тема 1. Поняття юридичної деонтології.

Кількість часу, відведеного на самостійну роботу з теми – 4 год.

Мета: формування знань про юридичну деонтологію.


Знати: поняття, компоненти, принципи, функції юридичної деонтології.

Вміти: розкрити сутність юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.


Запитання для самостійного опрацювання:
  1. Історія виникнення юридичної деонтології.
  2. Підходи до вивчення юридичної деонтології. Різноманітність поглядів на визначення юридичної деонтології.
  3. В. Горшеньов, О.Скакун, С. Гусарєв, О. Тихомиров та інші вчені про розуміння юридичної деонтології. Проблеми, які досліджує юридична деонтологія.
  4. Історичні джерела юридичної деонтології.



Методичні вказівки.


Вивчення питань необхідно розпочати з конспекту лекцій, а саме з аналізу історії становлення та визначення поняття юридичної деонтології.

Зокрема, доцільно проаналізувати існуючі визначення. Так, В. Горшеньов зазначає, що юридична деонтологія – це галузь юридичної науки, що узагальнює знання про мудрість спілкування і мистецтво прийняття правильного рішення у юридичній практиці. О. Скакун під юридичною деонтологією розуміє галузь юридичної науки і навчальна дисципліна, яка є системою знань про кодекс професійної поведінки юриста. Юридична деонтологія (за підручником С. Гусарєва) – система загальних знань про юридичну науку і юридичну практику, вимоги до професійних і особистих якостей юриста та формування цих якостей. С.Сливка визначає юридичну деонтологію як філософсько-правову науку про пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов’язку, який створює передумови для формування особистісних норм його професійної поведінки і мотиви їхнього вибору з метою формування внутрішнього переконання, встановлення об’єктивної істини та прийняття справедливого правового рішення.

Саме дослідження історії становлення та різних визначень юридичної деонтології допомагає зрозуміти її сутність.
Рекомендована література та законодавчі акти:



  1. Сливка С.С. Юридична деонтологія. Підручник. – К, 2001
  2. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності).
  3. Скакун О.Ф., Овчаренко Н.И. Юридическая деонтология. – Х, 1999



Питання самоконтролю:



  1. Розкрити поняття юридичної деонтології.
  2. Визначити принципи та функції юридичної деонтології.
  3. Розкрити компоненти юридичної деонтології.
  4. Окреслити історію становлення юридичної деонтології.



Контроль


Опитування на семінарському занятті.


Тема 2. Загальна характеристика юридичної діяльності.

Кількість часу, відведеного на самостійну роботу з теми – 6 год.

Мета: формування знань про юридичну діяльність.


Знати: форми юридичної діяльності.

Вміти: встановити спільні риси та особливості форм юридичної діяльності.


Запитання для самостійного опрацювання:
  1. Вимоги, які ставляться до юристів, позитивні та негативні якості особистості.
  2. Основні риси юридичної професії.
  3. Професійне мислення юриста.
  4. Оцінка професійних якостей юриста, професійна атестація.
  5. Природа, зміст та наслідки помилок в юридичній практиці.
  6. Попередження професійної деформації, подолання соціальних відхилень.



Методичні вказівки.


Вивчення питань необхідно розпочати з того, що юридична діяльність – це різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів відповідно до вимог права.

Особливу увагу необхідно приділити таким рисам юридичної діяльності: здійснюється у сфері права, фахівцями-юристами на професійній основі; спрямована на організацію діяльності інших суб’єктів права; метою є врегулювання суспільних відносин; правова регламентація; використовує як правові, так і неправові методи; має такі форми як наукова, практична, навчальна.

Далі необхідно розглянути вимоги, які ставляться до юристів. Слід відзначити, що для встановлення відповідності юриста займаній посаді проводиться професійна атестація, яка дає змогу уникнути помилок в юридичній практиці, протидіє професійній деформації юриста.

Рекомендована література та законодавчі акти:
  1. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності). – К, 2006
  2. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 390 с.
  3. Ткаченко В.Д. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 254 с.
  4. Осауленко О.І. Юридична деонтологія. – К., 2008. – 221 с.
  5. Бризгалов І.В. Юридична деонтологія. Короткий курс лекцій. – К, 2003



Питання самоконтролю:



        1. Розкрити поняття юридичної діяльності.
        2. Визначити форми юридичної діяльності.
        3. Проаналізувати сутність юридичної науки.
        4. Охарактеризувати юридичну практику.
        5. Окреслити основні тенденції в розвитку юридичної освіти.
Контроль


Перевірка засвоєння студентами знань під час проведення консультацій.


Тема 3. Політична, національна культура юриста.

Кількість часу, відведеного на самостійну роботу з теми – 6 год.

Мета: формування знань про духовну та політичну культуру юриста.


Знати: поняття та склад духовної культури юриста.

Вміти: розкрити сутність політичної культури юриста як складової частини духовної культури юриста.


Запитання для самостійного опрацювання:

Поняття і зміст політичної культури юриста та компоненти, які визначають політичну культуру.

Методичні вказівки.


Вивчення питання необхідно розпочати з визначення поняття духовної культури юриста, оскільки політична культура входить до її складу. Далі слід розглянути такі складові духовної культури юриста як національна культура і політична культура. Особливу увагу необхідно звернути на компоненти, що визначають політичну культуру юриста.
Рекомендована література та законодавчі акти:



  1. Конституція України від 28.06.1996
  2. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 390 с.
  3. Ткаченко В.Д. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 254 с.
  4. Осауленко О.І. Юридична деонтологія. – К., 2008. – 221 с.
Питання самоконтролю:



        1. Розкрити поняття політичної культури юриста.
        2. Визначити компоненти політичної культури юриста.
        3. Розкрити поняття духовної культури юриста.
        4. Визначити спільні риси та особливості духовної культури юриста та політичної культури юриста.
Контроль


Перевірка матеріалів самостійної роботи студентів.


Тема 4. Професійна, правова культура юриста.

Кількість часу, відведеного на самостійну роботу з теми – 6 год.

Мета: формування знань про правову культуру юриста.


Знати: поняття та зміст правової культури юриста.

Вміти: застосовувати знання про правову культуру юриста для гофрування особистісних деонтологічних норм.


Запитання для самостійного опрацювання:
  1. Поняття правової культури та її види.
  2. Структура правової культури суспільства.
  3. Правовий нігілізм як антипод правової культури: шляхи подолання.
  4. Професійна культура особистості та її роль в розвитку правової культури суспільства.
  5. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста.
  6. Юрист, як посадова особа. Основні стилі керівництва.
Методичні вказівки.


Вивчення питань необхідно розпочати з того, що правова культура юриста – це ступінь духовно-філософського осмислення духу природного і змісту позитивного права, коеволюції всіх його джерел у співвідношенні частини і цілого, раціональної власної професійної діяльності та уміле утримання (регулювання) фахової гармонії у правовому полі. Велику увагу при розгляді питань слід приділити співвідношенню правової та професійної культури юриста.

Доречно відзначити, що правова та професійна культури досить тісно пов’язані. Остання обумовлюється кваліфікацією та особистими якостями юриста як спеціаліста і керівника.

Рекомендована література та законодавчі акти:
  1. Сливка С.С. Юридична деонтологія. Підручник. – К, 2001. – 304 с.
  2. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 390 с.
  3. Ткаченко В.Д. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 254 с.


Питання самоконтролю:

  1. Розкрити поняття правової культури юриста.
  2. Охарактеризувати зміст правової культури юриста.
  3. Визначити поняття професійної культури юриста.
  4. Проаналізувати значення формування особистості юриста з високим рівнем професійної та правової культури.
Контроль


Фронтальне опитування на семінарському занятті.


Тема 5. Психологічна культура юриста.

Кількість часу, відведеного на самостійну роботу з теми – 6 год.

Мета: формування знань психологічну культуру юриста.


Знати: поняття психологічної культури юриста.

Вміти: визначити структуру психологічної культури юриста.


Запитання для самостійного опрацювання:
  1. Психологія як наука.
  2. Предмет правової психології, рівні на яких знаходиться правова психологія.
  3. Психологічна структура особистості, елементи психіки особи.
  4. Індивід, особистість, індивідуальність.
  5. Категорії особистості.
  6. Потреби, воля, мета, як елементи психіки.



Методичні вказівки.


Вивчення питань необхідно розпочати з визначення поняття психології як окремої галузі знань про психічне відображення дійсності у процесі діяльності людини та у поведінці тварин. Відповідно до цього, психологічна культура юриста це органічна єдність психологічної освіченості (знань, навичок, прийомів автотренінгу), волі, відповідних професійно-психологічних якостей, які чинять ефективний вплив на розв’язання правових ситуацій.

Далі необхідно розглянути психологічну структуру особистості та елементи психіки особи. Особливу увагу доцільно звернути на важливість використання юристом знань у сфері психології.
Рекомендована література та законодавчі акти:
  1. Конституція України від 28.06.1996
  2. Осауленко О.І. Юридична деонтологія. – К., 2008. – 221 с.
  3. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 390 с.


Питання самоконтролю:

  1. Сформулювати поняття психології.
  2. Пояснити значення врахування психічних особливостей особи юристом в професійній діяльності.
  3. Проаналізувати потреби, волю, мету як елементи психіки.



Контроль


Перевірка матеріалів самостійної роботи студентів під час консультацій.


Тема 6. Етична культура юриста.

Кількість часу, відведеного на самостійну роботу з теми – 6 год.

Мета: формування знань про етичну культуру юриста.


Знати: особливості етичної поведінки юрисат.

Вміти: розкрити основні положення етичного кодексу юриста.


Запитання для самостійного опрацювання:
  1. Етика та об’єкти її вивчення.
  2. Співвідношення норм моралі і норм права.
  3. Правова етика та етична культура юриста.
  4. Кодекс професійної етики юриста.
  5. Професійний обов’язок юриста.
  6. Професійна таємниця юриста.
Методичні вказівки.


Вивчення питань необхідно розпочати з визначення етики як сукупності принципів і норм поведінки, прийнятих у певному суспільному середовищі або професійній групі. Далі слід перейти до формулювання поняття етичної культури юриста.

Етична культура юриста – це система моральних принципів і норм, які сформувалися як результат почуттів, знань, потреб, переконань, що виражають у моральній поведінці юриста гармонію внутрішніх переконань і їх зовнішніх проявів.

Окремо важливо розглянути кодекс професійної етики юриста. Це – система моральних принципів, що лежать в основі діяльності юриста, є його світоглядним і методологічним орієнтиром.

Серед моральних принципів виділяють такі: верховенство права; гуманне ставлення до людини; порядність; довіра; співчуття; чесність; правдивість; сумлінність; самовідданість.
Рекомендована література та законодавчі акти:



  1. Правила адвокатської етики (протокол № 6 від 1 – 2 жовтня 1999 р. Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при КМУ)
  2. Осауленко О.І. Юридична деонтологія. – К., 2008. – 221 с.
  3. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 390 с.


Питання самоконтролю:

  1. Розкрити сутність поняття «етична культура юриста».
  2. Охарактеризувати принципи етичної культури юриста.
  3. Окреслити джерела етичних норм діяльності юриста.
  4. Скласти проект етичного кодексу юриста.



Контроль


Перевірка матеріалів самостійної роботи студентів під час консультацій.


Тема 7. Естетична культура юриста.

Кількість часу, відведеного на самостійну роботу з теми – 6 год.

Мета: формування знань про естетичну культуру юриста.


Знати: особливості естетичних вимог до юриста.

Вміти: розкрити основні особливості врахування юристом вимог правової естетики.


Запитання для самостійного опрацювання:
  1. Естетика, правова естетика та естетична культура юриста.
  2. Форми прояву естетичної культури юриста, службовий етикет юриста.
  3. Форми, атрибути, символіка.
  4. Вимоги до одягу в юридичних закладах.
  5. Вимоги, які пред’являються до оформлення юридичних документів.
Методичні вказівки.


Вивчення питань необхідно розпочати з того, що естетична культура юриста – це почуттєвий вплив діалогу мистецтва і законів краси у правовій естетиці на формування професійної правосвідомості фахівця-юриста та його поведінку з метою пізнання та кваліфікованого вирішення правових питань.

Слід зазначити, що на даний час діють такі принципи естетичної культури як юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн.

Рекомендована література та законодавчі акти:



  1. Сливка С.С. Юридична деонтологія. Підручник. – К, 2001. – 304 с.
  2. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 390 с.
  3. Ткаченко В.Д. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 254 с.


Питання самоконтролю:

  1. Розкрити поняття естетичної культури юриста.
  2. Визначити основні принципи естетичної культури юриста.
  3. З’ясувати значення естетичної культури юриста в юридичній діяльності.
  4. Класифікувати естетичні вимоги до юриста.



Контроль


Перевірка матеріалів самостійної роботи студентів під час консультацій.


Тема 8. Основні юридичні спеціальності.

Кількість часу, відведеного на самостійну роботу з теми – 6 год.

Мета: формування знань про окремі юридичні спеціальності.


Знати: особливості правового регулювання юридичної діяльності.

Вміти: складати професіограми основних юридичних спеціальностей.


Запитання для самостійного опрацювання:
  1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій.
  2. Професіограма судді господарського суду.
  3. Професіоргама прокурора та його помічників.
  4. Професіограма нотаріуса.
  5. Професіограма оперуповноважено карного розшуку.
  6. Професіограма експерта-кримінасліста, інспектора міліції, інспектора ДАІ.
Методичні вказівки.


Вивчення питань необхідно розпочати з аналізу загальних вимог до спеціалістів: наявність знань, умінь та навичок, компетентність, професійність, здатність до самоосвіти, самовдосконалення, підвищення кваліфікації та гнучкість. Важливо враховувати індивідуальні особливості особи і відповідність особистих якостей об’єктивним вимогам професії.

Потім необхідно з’ясувати, що являє собою професіограма. Професіограма – це опис відносно стійких (стабільних) властивостей особи, необхідних для ефективної професійної діяльності. Складовою частиною професіограми є психограма. Виділяють основні аспекти професійної діяльності юриста, які складають професіограму, а саме соціальний, пошуковий, реконструктивний, комунікативний, організаційний, засвідчу вальний, технічний. Перелічені аспекти вимагають від юриста певних якостей.

Рекомендована література та законодавчі акти:



  1. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. Підручник. Перек. з рос. – Х., 2008. – 341 – 390 с.
  2. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 390 с.
  3. Ткаченко В.Д. Юридична деонтологія. – Х., 2008. – 254 с.


Питання самоконтролю:

  1. Розкрити поняття професіограми.
  2. Визначити структуру професіограми.
  3. З’ясувати особливості окремих юридичних професій.
  4. Скласти професіограми основних юридичних спеціальнотсей.



Контроль


Опитування на семінарському занятті.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ

  1. Історія становлення юридичної деонтології.
  2. Поняття юридичної деонтології.
  3. Компоненти юридичної деонтології.
  4. Принципи юридичної деонтології.
  5. Функції юридичної деонтології.
  6. Юридична діяльність як різновид соціальної.
  7. Професія юриста: історичний аспект.
  8. Юридична наукова діяльність.
  9. Юридична практика.
  10. Юридична навчальна діяльність.
  11. Політична, національна культура юриста.
  12. Компоненти, які визначають політичну культуру.
  13. Місце і призначення юриста в правовій державі.
  14. Професійна, правова культура юриста як професіонала.
  15. Структура правової культури.
  16. Вимоги до юриста.
  17. Поняття правової культури та її види.
  18. Правовий нігілізм як антипод правової культури.
  19. Професійна культура особистості та її роль в розвитку правової культури суспільства.
  20. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста.
  21. Професійна деформація та шляхи її подолання.
  22. Психологічна культура юриста.
  23. Правова психологія, як спеціальна галузь соціальної психології.
  24. Рівні правової психології.
  25. Психологічна структура особистості.
  26. Елементи психіки особи.
  27. Поняття деонтологічної правосвідомості юриста.
  28. Індивід, особистість, індивідуальність. Категорії особистості.
  29. Потреби, воля, мета, як елементи психіки.
  30. Моральна, етична культура юриста.
  31. Мораль, співвідношення норм моралі і норм права.
  32. Суть та структура етичної культури.
  33. Моральний кодекс юриста.
  34. Правнича етика як наука про морально-правові принципи професійної поведінки юриста
  35. Морально-етичні норми в юридичному процесі.
  36. Професійна таємниця та її моральна характеристика. присяга юриста.
  37. Моральні основи правосуддя та правоохоронної діяльності.
  38. Естетична культура юриста.
  39. Естетична культура зовнішнього вигляду юриста.
  40. Вимоги до оформлення юридичних документів.
  41. Роль естетичних факторів у підвищенні ефективності юридичної праці.
  42. Естетика, правова естетика та естетична культура юриста.
  43. Форми прояву естетичної культури юриста, службовий етикет юриста.
  44. Основні риси юридичної професії.
  45. Спеціалізація, основні юридичні спеціальності, їх риси.
  46. Професійно-особистісні якості юристів окремих спеціальностей.
  47. Службові обов’язки юриста. Види обов’язків юриста.
  48. Оцінка професійних якостей юриста, професійна атестація.
  49. Основні юридичні спеціальності.
  50. Професіограма адвоката.
  51. Професіограма експерта-криміналіста.
  52. Професіограма дільничого інспектора.
  53. Професіограма інспектора ДАІ.
  54. Професіограма нотаріуса.
  55. Професіограма оперуповноваженого карного розшуку.
  56. Професіограма прокурора.
  57. Професіограма слідчого.
  58. Професіограма судді господарського суду.
  59. Професіограма судді місцевого суду.
  60. Професіограма юрисконсульта.