Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


Поточного і підсумкового контролю їх знань
Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми.
1.2. Вибіркові питання
Карта самостійної роботи студента
Види самостійної роботи
За виконання модульних завдань
За виконання завдань для самостійного опрацювання
За виконання завдань для самостійного опрацювання
Карта самостійної роботи студента
Види самостійної роботи
За виконання модульних завдань
За виконання завдань для самостійного опрацювання
За виконання завдань для самостійного опрацювання
Карта самостійної роботи студента
Види самостійної роботи
Всього балів за СРС
Завданням поточного контролю
Завданнями підсумкового контролю є
Порядок оцінювання знань студентів
Об'єкти контролю
...
Полное содержание
Подобный материал:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра теорії та історії держави і права





ЗАТВЕРДЖЕНО:

Проректор з науково-педагогічної роботи


___________________Колот А.М.

____ 2009 р.



МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ,

ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ

дисципліни

" УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА ТА ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ"

для спеціальності 6402 “Правознавство”

усіх форм навчання


УХВАЛЕНО:

На засіданні cекції

Протокол № 7 від 19.02.2010 р.

На засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

протокол № 7 від 19.02.2010 р.

Завідувач кафедри

____________Шульженко Ф.П.

Декан

____________ Опришко В.Ф.


ПОГОДЖЕНО:


Начальник науково-методичного відділу ________________ Субіна О.О.


КИЇВ 2010

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ ЗМІСТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ.
  • Адвокатська діяльність.
  • Види вищих закладів юридичної освіти.
  • Види юридичної діяльності.
  • Виникнення, розвиток та попередження конфліктів.
  • Відмінності між юридичною деонтологією та правничою етикою.
  • Деонтологія особи юриста.
  • Джерела принципів та норм юридичної деонтології.
  • Емоційна культура юриста.
  • Естетична культура юриста.
  • Етична культура юриста.
  • Загальна культура особи.
  • Загальна характеристика видів юридичних наукових дисциплін.
  • Загальна характеристика юридичної практичної діяльності.
  • Зв'язок юридичної деонтології з іншими науками.
  • Зміст духовної культури юриста. Компоненти духовної культури юриста. Принципи духовної культури юриста. Функції духовної культури юриста.
  • Зміст моральної культури юриста. Компоненти моральної культури юриста. Принципи моральної культури юриста. Функції моральної культури юриста.
  • Зміст правової культури юриста. Компоненти правової культури юриста. Принципи правової культури юриста. Функції правової культури юриста.
  • Зміст психологічної культури юриста. Принципи психологічної культури юриста. Функції психологічної культури юриста.
  • Зміст юридичної діяльності.
  • Поняття юридичної науки та її структура.
  • Права та обов′язки педагогічних та науково-педагогічних працівників.
  • Правова культура юриста.
  • Предмет юридичної деонтології.
  • Принципи юридичної деонтології.
  • Принципи, завдання та функції юридичної практичної діяльності.
  • Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
  • Прокурорська діяльність.
  • Професійна відповідальність юристів.
  • Професійна діяльність юристів.
  • Професійна культура юриста.
  • Професійна мораль юриста.
  • Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності.
  • Розвиток юридичної деонтології В.М.Горшеньовим.
  • Роль професійної культури у юридичній деонтології та правничій етиці.
  • Система та структура юридичної освіти в Україні.
  • Система юридичної діяльності.
  • Слідча діяльність.
  • Службовий етикет юриста.
  • Службовий зв'язок юриста з населенням.
  • Службовий обов'язок юриста.
  • Спільні риси юридичної деонтології та правничої етики.
  • Структура вищого закладу юридичної освіти.
  • Суддівська діяльність.
  • Фактори формування професійної свідомості та культури юристів.
  • Форми навчання.
  • Функції юридичної деонтології, які відображають процес формування національного права в Україні.
  • Функції юридичної деонтології, які стосуються особи правника.
  • Характеристика навчальних закладів юридичного профілю.
  • Характеристика основних прав та обов′язків суб′єктів юридичної практичної діяльності.
  • Юридична виконавча діяльність.
  • Юридична консультативна діяльність.
  • Юридична практична діяльність і правова практика.

1.1. Обов′язкові питання:
  • Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
  • Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.
  • Завдання науки «юридична деонтологія».
  • Сучасні підходи до викладання курсу.
  • Юридична діяльність та професійна діяльність юриста. Система юридичної діяльності.
  • Система стандартів вищої освіти.
  • Суб′єкти освітньої діяльності.
  • Загальна характеристика закладу вищої юридичної освіти.
  • Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
  • Структура вищого закладу юридичної освіти.
  • Форми навчання.
  • Види навчальних занять з теоретичної підготовки.
  • Значення освітньо-кваліфікаційні характеристики.
  • Юридична практична діяльність і правова практика.
  • Основні дії юридичної практичної діяльності.
  • Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності.
  • Основні вимоги та умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності.
  • Права та обов′язки суб′єктів юридичної практичної діяльності.
  • Суддівська діяльність.
  • Прокурорська діяльність.
  • Адвокатська діяльність.
  • Нотаріальна діяльність.
  • Юрист-консульт.
  • Загальна характеристика та види професіограм юридичних професій: судді, прокурора, слідчого, адвоката, нотаріуса, юриста-консультанта.
  • Система психічних якостей особистості юриста.
  • Здібності та характер особистості юриста.
  • Психологія професійного спілкування і міжособистісні відносини у службовому колективі.
  • Юридичний конфлікт: поняття, види та суб′єкти.
  • Поняття професійної культури юриста.
  • Фактори формування професійної свідомості та культури юристів.
  • Причини професійної деформації працівників юридично сфери.
  • Етична культура юриста.
  • Естетична культура юриста.
  • Зовнішній вигляд юриста.
  • Службовий етикет.
  • Професійна тайна юриста.
  • Традиції та ритуали юриста.
  • Кодекс професійного етикету юриста.
  • Політична культура.
  • Інформаційна культура юриста.

1.2. Вибіркові питання:
    • Об′єкт та предмет юриспруденції.
    • Методологія юриспруденції.
    • Методи юриспруденції: види та міст.
    • Загальна характеристика видів юридичних наукових дисциплін.
    • Переведення, відрахування, поновлення та працевлаштування студентів.
    • Курсові, кваліфікаційні, дипломні та магістерські роботи.
    • Болонський процес.
    • Основні документи Болонського процесу.
    • Які методи наукових досліджень використовуються в юриспруденції?
    • Які методологічні підходи існують в сучасній юриспруденції?
    • Визначить етапи процедури конкретного наукового правового дослідження.
    • Права студентів, слухачів, магістрів, аспірантів.
    • Права та обов′язки педагогічних та науково-педагогічних працівників.
    • Нормативно-правові акти, які визначають систему освіти в Україні, регламентують порядок функціонування її складових.
  • Що обумовлює багатоаспектність у методології дослідження такого соціального явища як юридична діяльність?
  • На підставі чого юридичну діяльність можна визначити як різновид соціальної діяльності?
  • У чому сутність системного підходу у вивченні юридичної діяльності?
  • Назвіть можливі тенденції розвитку юридичної діяльності на сучасному етапі.
    • Яка роль кваліфікаційних комісій адвокатури та нотаріату у відборі кандидатів на самостійне здійснення діяльності?
    • Яку роль відіграє акт прийняття юристами присяги? Порівняйте тексти присяги судді, нотаріуса та адвоката, знайдіть риси відмінності та тотожності.
    • На підставі яких документів юристи несуть дисциплінарну відповідальність?
    • Згідно чинного законодавства назвіть фактори, що можуть стати підставами припинення професійних повноважень юристів?
    • Що ви розумієте під гарантіями здійснення професійних обов’язків суб'єктами юридичної практичної діяльності?
    • Як пов’язані між собою діяльність суду та слідчих органів?
    • В чому полягає незалежність, як принцип здійснення слідчої, суддівської та адвокатської діяльності?
    • Слідча діяльність: розкрити понятійний аспект.
    • Що на вашу думку значить здійснювати правове забезпечення виробничої та господарської діяльності?
    • Охарактеризуйте повноваження державного виконавця.
  • Психологічна діагностика в юридичній практиці.
  • Які ви знаєте види соціального конфлікту?
  • За допомогою яких характеристик визначаються параметри конфліктної ситуації і як це може вплинути на її вирішення?
  • Як можна пов'язати динаміку розвитку конфлікту з його тривалістю у часі?
  • Охарактеризуйте основні параметри юридичного конфлікту.
  • Що може служити причинами виникнення конфліктів взагалі і зокрема юридичних конфліктів?
  • Які ви знаєте засоби усунення конфлікту?
  • Назвіть фактори, що сприяють вирішенню конфліктів мирним шляхом?
  • Які існують стилі вирішення конфліктів? Як це може проявитися у правовій сфері?
  • Поясніть – в чому суть профілактичної роботи та назвіть методи попередження конфліктів.
  • З яких структурних елементів складається поняття загальної культури особи?
  • Охарактеризуйте співвідношення понять загальної культури, професійної культури та правової культури юриста.
  • В чому відмінність професійних культур представників політичної, економічної та правової сфери діяльності?
  • В яких формах можуть проявлятися результати професійної деформації у діяльності представників різних юридичних професій?
  • Естетичні вимоги до оформлення правових документів.
  • Вимоги до дизану та ергономіки в юридичних закладах.
  • Які компоненті наповнюють змістовно поняття моральної культури особи?
  • Як ви розумієте необхідність дотримання правил етикету у професійному спілкуванні юристів?
  • Як може впливати культура мови адвоката, юрисконсульта на результати ведення ділової розмови, переговорів або спору?
  • Захист юристом інформаційних відносин.
  • Поясніть, яким чином об”єктивні умови життєдіяльності суспільства можуть негативно впливати на рівень правової свідомості юриста?
  • За допомогою яких факторів відбувається формування правової свідомості юристів?
  • Співвідношення політичної, інформаційної та економічної культур юриста?


ІІ. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


Окрім аудиторних занять навчальним планом передбачено навчальний час для самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів включає: опрацювання прослуханого лекційного матеріалу; вивчення окремих тем та питань, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до семінарських занять; опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту; ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики; виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії; вирішення практичних завдань (в т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань, що передбачають роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу, підбір матеріалів за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінку правових норм, виявлення прогалин та суперечностей в законодавстві, вироблення пропозицій щодо їх усунення, спроби нормотворчої діяльності тощо, а також систематизацію навчального матеріалу перед заліком.


КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової навчальної дисципліни „ Університетська освіта та юридична деонтологія " для спеціальності 6402 «Правознавство» денної форми навчання



Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість балів

Денна форма навчання

І. Обов’язкові

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях


1.1. Підготовка до семінарських занять

За розкладом семінарських занять протягом семестру

Активна участь у семінарських заняттях, відповіді під час експрес-опитувань


60

За виконання модульних завдань


1.2. Підготовка до модульних робіт

Відповідно до розкладу

Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт


10 за 1 модуль

10 х 2 = 20

За виконання завдань для самостійного опрацювання


1.3. Виконання індивідуальних завдань (підготовка навчальних чи наукових текстів, схем тощо за тематикою, погодженою з викладачем)

Протягом семестру




Захист матеріалів з індивідуальних завдань під час ІКР


5

1.4. Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), який відводиться на самостійне вивчення

Протягом семестру

Розгляд підготовлених завдань під час аудиторних занять або ІКР

5




Разом балів за обов’язкові види СРС

90

ІІ. Вибіркові

За виконання завдань для самостійного опрацювання


2.1. Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), які наведені нижче)

Протягом семестру

Розгляд підготовлених завдань під час ІКР

10

Разом балів за вибіркові види СРС

10

Всього балів за СРС

100




КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової навчальної дисципліни „Університетська освіта та юридична деонтологія" для спеціальності 6402 «Правознавство» вечірньої форми навчання



Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість балів

Вечіпня форма навчання

І. Обов’язкові

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях


1.1. Підготовка до семінарських занять

За розкладом семінарських занять протягом семестру

Активна участь у семінарських заняттях, відповіді під час експрес-опитувань


60

За виконання модульних завдань


1.2. Підготовка до модульних робіт

Відповідно до розкладу

Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт


10 за 1 модуль

10 х 2 = 20

За виконання завдань для самостійного опрацювання


1.3. Виконання індивідуальних завдань (підготовка навчальних чи наукових текстів, схем тощо за тематикою, погодженою з викладачем)

Протягом семестру




Захист матеріалів з індивідуальних завдань під час ІКР


5

1.4. Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), який відводиться на самостійне вивчення

Протягом семестру

Розгляд підготовлених завдань під час аудиторних занять або ІКР

5




Разом балів за обов’язкові види СРС

90

ІІ. Вибіркові

За виконання завдань для самостійного опрацювання


2.1. Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), які наведені нижче), робота у наукових гуртках та проблемних групах

Протягом семестру

Розгляд підготовлених завдань під час ІКР


10

Разом балів за вибіркові види СРС

10

Всього балів за СРС

100


КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової навчальної дисципліни „ Університетська освіта та юридична деонтологія " для спеціальності 6402 «Правознавство» заочної форма навчання

Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість балів

І. Обов’язкові

За виконання модульних (контрольних) завдань

1.1. Підготовка до модульних контрольних робіт

Відповідно до розкладу занять

Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт


1 х 80 = 80

ІІ. Вибіркові

За виконання завдань для самостійного опрацювання

2.1. Виконання завдань для самостійного опрацювання

До екзаменаційної сесії

Перевірка правильності виконання самостійних завдань


20












Всього балів за СРС

100



IІІ. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ


Принципи і види контролю знань студентів

Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники результатів контролю знань студентів відображають ступінь опанування змісту навчальної програми, рівень засвоєння матеріалу, якість отриманих знань, а також є основою для прийняття рішення щодо переведення студента на наступний рік навчання, призначення стипендії, випуск з вузу та видачу диплому. За результатами контролю оцінюється робота як окремого студента, так і академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів. За умови вірної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, методичним та іншим цілям.


Контроль знань будується на таких основних принципах:
  • систематичність та плановість проведення контролю (перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики);
  • недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться на контроль, та змістом програми дисципліни (всі завдання розробляються виключно в межах програмного матеріалу, хоча і не повинні дублювати назви програмних питань);
  • об’єктивність та прозорість контролю (диференціація оцінок здійснюється за об’єктивними заздалегідь визначеними критеріями, інформація про всі форми контрольних заходів та критерії оцінювання доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни, оцінка знань студента повинна відповідати дійсній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навичок);
  • забезпечення умов для належної підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом і у часі;
  • забезпечення умов для всебічного розкриття індивідуальних здібностей кожного окремого студента, розвитку його творчого мислення (завдання для поточного та підсумкового контролю формулюються з урахуванням комплексного, творчого підходу).



Відповідно до ухвали Вченої ради “ Про нову редакцію порядку оцінювання знань студентів КНЕУ” від 28.05.09., та наказу № 395 від 04.06.09 «Про затвердження нової редакції «Порядку оцінювання знань студентів». – оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів:

  1. поточного контролю знань
  2. підсумкового контролю знань



Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу по частинах, умінь та навичок самостійно опрацьовувати літературу, здатності осмислити зміст теми, розділу чи окремого питання, здатності усно чи письмово представити матеріал на потрібному рівні.

Згідно наказу від 04.06.09 № 395 Про затвердження нової редакції «Порядку оцінювання знань студентів» підсумкове оцінювання знань вибіркових навчальних дисциплін здійснюється за результатами поточного контролю.


Завданнями підсумкового контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатності творчо використовувати отримані знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми в рамках програмного матеріалу навчальної дисципліни.

Поточний контроль знань студента є обов’язковим видом контролю, що проводиться в КНЕУ протягом навчального семестру і покликаний:
  • допомагати студентові в організації його роботи;
  • привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;
  • виявляти ступінь відповідальності студента та його ставлення до навчання, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;
  • стимулювати активність та інтерес студента до вивчення дисципліни;
  • виявляти обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;
  • визначати недоліки і прогалини у знаннях та шляхи їх усунення;
  • виявляти рівень опанування навичками самостійної роботи.

Об’єктами поточного контролю знань студента є:



  1. систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях
  2. виконання студентом індивідуальних завдань для самостійної роботи;
  3. виконання модульних (контрольних завдань).



Загалом оцінці підлягають:


  • систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях;
  • рівень знань, продемонстрований у відповідях на питання з тем, винесених для розгляду на семінарське заняття;
  • виступи на семінарських заняттях з доповіддю або презентацією;
  • активність при обговореннях та дискусіях на семінарських заняттях (включаючи доповнення до виступів, уточнення та виправлення озвучених відповідей інших студентів);
  • результати проведення експрес-опитування;
  • виконання індивідуальних завдань (підготовка рефератів, ессе; заповнення таблиць із завданнями; підготовка навчальних чи наукових текстів тощо);
  • самостійне опрацювання тем (розділів, питань);
  • виконання модульних завдань.



У відповідності до числа кредитів, відведених на вивчення дисципліни "Нормотворча діяльність" в семестрі, протягом якого вона вивчається кількість модулів (блоків) не може перевищувати два модулі і, відповідно, передбачає проведення двох модульних контролів в семестр (для заочної форми навчання – одного модульного контролю).

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 100 балів.


Для студентів заочної форми навчання об’єктом поточного контролю є виконання модульного завдання та завдання для самостійного опрацювання.

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

за результатами вивчення дисципліни


Для денної та вечірньої форм навчання

№№

Об'єкти контролю

Кількість балів

Результат

11



Поточна робота в семестрі, в т.ч.:


Від 0 до 100

балів в т.ч.:



Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки (позитивна

оцінка - за умови

одержання

не менше 60 балів)



11.1.

Виконання обов’язкових завдань:

до 60 балів

Активна участь у семінарських заняттях, відповіді під час експрес-опитувань

Виконання індивідуальних завдань (підготовка навчальних чи наукових текстів, схем тощо за тематикою, погодженою з викладачем)

5

Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), який відводиться на самостійне вивчення

5

11.2.

Виконання вибіркових завдань

10

11.3.



Проходження модульного контролю знань


до 20 балів



ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) =

= 1.1 (до 70 балів) + 1.2 (до 10 балів) + 1.3 (до 20 балів) = до 100 але, не менше 60 балів


За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій роботі – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали. При цьому максимальна кількість балів за роботу в семестрі не може перевищувати 100 балів.


Порядок оцінювання поточної роботи студента в семестрі

Для денної та вечірньої форм навчання

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 100 балів, при цьому:
  1. виконання завдань на семінарських заняттях в межах 60 балів.

«Ціна» одного заняття складає 30 балів. Згідно з навчальним планом протягом семестру передбачається проведення 2 семінарських занять. На кожному семінарському заняття студент виконує письмову роботу, що складається з 3 завдань, які оцінюються в 10, 8, 6 або 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв:

10 балів - якщо відповідь студента містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу, виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни; його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості; відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії; правильне формулювання відповідних тлумачень; свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; містить аналіз змістовного матеріалу; порівняння різних поглядів на дану проблему; самостійні висновки студента; формулювання та аргументацію його точки зору; містить, поряд із теоретичними матеріалами, фактичні дані, їх оцінку та порівняння; логічно і граматично правильно викладена.

8 балів - якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, назв та змісту нормативно-правових актів, нечіткі характеристики відповідних явищ.

6 балів - якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона не є аргументованою; не містить посилань на нормативні джерела, що вивчаються; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових течій і т ін., недостатньо використано дані юридичної практики, інший фактичний і статистичний матеріал, свідчить про наявність прогалин у знаннях студента, викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.

0 балів - якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.

  1. самостійна робота студента в межах 20 балів включаючи:
  • виконання обов'язкових видів самостійної роботи (опрацювання питань та тем, що виносяться на самостійне вивчення; виконання навчальних домашніх завдань тощо) – 10 балів.
  • виконання вибіркових видів самостійної роботи (виконання індивідуальних завдань теоретичного (написання рефератів, есе та ін. за проблематикою, що визначається лектором) або практичного (участь у діловій грі, підготовка процесуальних документів та ін. види робіт, що визначаються викладачем) характеру, або підготовка наукових доповідей на конференцію тощо) – 10 балів.



Ступінь розкриття теми

10 балів

висвітлені усі аспекти теми, визначені проблемні питання, здійснено аналіз законодавства, досягнень науки, пропонуються шляхи вирішення проблем та надані відповідні пропозиції




8-9 балів

висвітлені усі аспекти теми, але проблемні питання визначені поверхово, відтак вирішення проблем або надання пропозицій не мають достатньої обгрунтованості




6-7 балів

висвітлені тільки основні аспекти теми, але не згадуються спеціальні питання, що істотно звужує предмет дослідження; проблемні питання визначені поверхово, відтак вирішення проблем або надання пропозицій не мають достатньої обгрунтованості




4-5 балів

виклад виходить за межі предмета дослідження; або аналіз проблемних питань має поверховий характер




1-3 балів

не розкриті навіть основні аспекти теми; або за змістом робота не відповідає плану; або робота не грунтується на наукових положеннях

Використання та аналіз наукової літератури

5 балів

при підготовці використані основні джерела за темою і на них зроблені коректні посилання




2-4 бали

використано лише окремі джерела за темою; або на використані джерела не зроблено належних посилань; або аналіз джерел є поверховим




1-2 бали

не використано наукових праць і джерел; або джерела не стосуються теми дослідження; або відсутні праці останніх 2-3 років

Якість оформлення роботи

5 балів

оформлення відповідає вимогам, що висунуті, текст реферату викладений граматично і стилістично правильно




2-4 балів

оформлення у цілому відповідає вимогам, однак зустрічаються граматичні та стилістичні помилки




0-1 балів

оформлення не відповідає вимогам



  1. виконання модульних завдань – в межах 20 балів включаючи:

2 модульні контролі, кожен модуль оцінюється в межах 10 балів і складається із 10 тестових завдань, що оцінюватимуться по 1 балу за кожну вірну відповідь.


Якщо студент не набрав 60 балів – він одержує незадовільну оцінку.


ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ


Для студентів заочної форми навчання об’єктом поточного контролю є виконання модульного завдання та завдання для самостійного опрацювання, що оцінюються в таких межах:

1) виконання завдань для самостійного опрацювання – 20 балів;

2) виконання модульних завдань – в межах 80 балів (один модульний контроль, що охоплює ключові теми курсу).

У рамках даної дисципліни передбачено проведення одного модульного контролю, що включає 8 модульних завдань. Кожне модульне завдання оцінюється в 10, 8, 6 або 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв:

10 балів - якщо відповідь студента містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу, виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни; його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості; відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії; правильне формулювання відповідних тлумачень; свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; містить аналіз змістовного матеріалу; порівняння різних поглядів на дану проблему; самостійні висновки студента; формулювання та аргументацію його точки зору; містить, поряд із теоретичними матеріалами, фактичні дані, їх оцінку та порівняння; логічно і граматично правильно викладена.

8 балів - якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, назв та змісту нормативно-правових актів, нечіткі характеристики відповідних явищ.

6 балів - якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона не є аргументованою; не містить посилань на нормативні джерела, що вивчаються; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових течій і т ін., недостатньо використано дані юридичної практики, інший фактичний і статистичний матеріал, свідчить про наявність прогалин у знаннях студента, викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.

0 балів - якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.


ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

МОДУЛЬ 1

1 Варіант

1. Поняття юридичної деонтології як навчальної дисципліни

2. Система вищої освіти в Україні

3. Види навчальних занять.

4.Вкажіть причини професійної деформації працівників юридичної сфери та шляхи їх

подолання.

5. Сутність юридичної діяльності.

6. Характеристика слідчої діяльності.

7. Юридична практична діяльність і правова практика.

8. Документи про стандарти юридичної професії як офіційне джерело юридичної деонтології.


Для заочної форми навчання

Умовою одержання позитивної оцінки є набрання не менше 60 балів за результатами виконання модульних завдань та завдань для самостійного опрацювання.

Підсумковий контроль знань студентів


Підсумковий контроль знань


Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю. Завданням поточного модульного контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими темами програми, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана та погодженням кафедри, скласти їх до останнього семінарського заняття, порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання – за розкладом екзаменаційних сесій.

Студенти, які отримали оцінку “незадовільно” і набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни.


Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання

у шкалу ECTS

Оцінка за бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

Зараховано

A

80-89

Зараховано

B

70-79

Зараховано

C

66-69

Зараховано

D

60-65

зараховано

E

21-59

Не зараховано - з можливістю повторного складання заліку

FX

0-20

Не зараховано - з обов’язковим повторним вивчення дисципліни

F



Для реєстрації оцінки за шкалою ECTS в екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа “Оцінка за шкалою ECTS“.

Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результатами самостійної роботи студентів та модульного контролю знань.


АКАДЕМІЧНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ СТУДЕНТІВ З ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ПМК)


Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності та в кінці семестру, згідно графіку, затвердженому деканом, отримати підсумковий модульний контроль.

Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 21 до 59 балів, зобов’язані написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності та в кінці семестру, згідно графіку, затвердженому деканом, отримати підсумковий контроль.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Основна література:

1. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної деонтології): Навч. Посіб. – Київ, 2005.

2. Скакун О.Ф. Юридическая дентология: Учебник. – Харків, 2002.

3. Сливка С.С. Юридична деонтологія, - Львів, 2002.

Додаткова література:

  1. Алексеев А.И., Ястребов В.Б. Професия – прокурор.(Введение в юридическую специальность). - Москва: Юристь.-1999.-192с.
  2. Афанасьева О.В., Пищелко А.В. Этика и психология профессиональной деятельности юриста.М.: Мастерство.-2001.
  3. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учеб.пособие для вузов.-Харьков, 1997.
  4. Барщевский М.Ю. Адвокатская этика. Москва: Профессиональное образование.-2000.-312с.
  5. Воскобитова Л.А. Профессиональные навыки юриста.М.:Дело.-2001.415с.
  6. Дарієнко А.С. Естетична культура юриста (спроба філософсько-правового осмислення). – Львів, 2001.
  7. Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность: Учебное пособие. – Москва: Издательство БЕК, 1997.
  8. Кобликов А.С. Юридическая этика. Учебник для вузов. - Москва: Издательская группа НОРМА-ИНФРА М, 1999.
  9. Коваль Н.В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций.-Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998.
  10. Россинская Е.Р.Профессия-эксперт. (Введение в юридическую специальность).Москва:Юристь.-1999.-192с.
  11. Столяренко А.М. Психологические приемы в роботе юриста: Практ. пособ. – Москва, 2000.
  12. Этика сотрудников правоохранительных органов / Под ред. Г.В. Дубова: Учебн. – Москва, 2002.


НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ


  1. Конституція України від 28червня 1996року.
  2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
  3. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року.
  4. Конвенція проти катувань та інших жорстких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання.
  5. Закон України «Про ратифікацію конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» від 3 грудня 1999року.
  6. Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року.
  7. Закон України «Про ратифікацію угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво» від 25 грудня 2002 року.
  8. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11 грудня 2001 року.
  9. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року.
  10. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року.
  11. Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року.
  12. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993року.
  13. Закон України Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року.
  14. Закон України Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року.
  15. Закон України Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року.
  16. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.
  17. Закон України Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року.
  18. Інструкція про порядок виконання Європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 1999 року.
  19. Декрет №86592 Кодекс деонтологии национальной полиции Франции.
  20. Деонтологічний кодекс. (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності Європейського співтовариства, прийнятий делегацією дванадцяти кран – учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року).
  21. Кодекс поведения адвоката. Принят советом Шведской ассоциации адвокатов 9.11.1984г.
  22. Коммюнике встречи европейских министров, отвечающих за высшее образование к Зоне европейского высшего образования. (г.Прага, 19 мая 2001 года).
  23. Общий кодекс правил для адвокатов стран Европейского Сообщества.
  24. Основные принципы, касающиеся роли юристов. Принятые Восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями, Гавана, 27 августа-7 сентября 1990 года.
  25. Правила адвокатської етики. Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999року.
  26. Стандарты независимости юридической профессии международной ассоциации юристов. Приняты на конференции МАЮ в сентябре 1990 года в Нью-Йорке.