Курс лекцій спеціальністю 0600101 „Правознавство

Вид материала

Курс лекцій

Содержание Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача

Подобный материал:

• Курс лекцій суми 2003 міністерство аграрної політики україни сумський національний, 959.02kb.
• Правознавство” Галузь знань, 238.57kb.
• Конспект лекцій з дисципліни Правознавство Харків − хнамг − 2006 Міністерство освіти, 3534.27kb.
• Програмами підготовки магістра, спеціаліста за спеціальністю 03040101 03040101 "Правознавство", 240.78kb.
• Курс лекцій Курс лекцій "Макроекономіка" рекомендований для використання в навчальному, 1093.94kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності "Правознавство", 1754.63kb.
• Опорний конспект лекцій з дисципліни „ правознавство (для студентів денної І заочної, 1124.35kb.
• І.І. Мечникова І. В. Іванова, О.І. Бурденюк, С. П. Гвоздій Курс лекцій, 2533.82kb.
• Навчально-методичний комплекс для спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», 869.48kb.
• Навчально методичний комплекс з навчальної дисципліни " управління ресурсами" Укладач:, 622.25kb.

Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача

У цій темі розглядається роль адвоката у разі представництва інших учасників процесу, а саме потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача. Те, що вони мають передбачене законом право на захист своїх інтересів у кримінальному процесі, є дуже важливим чинником. Адже першочерговим завданням слід­ства є встановлення вини чи виправдання підсудного. На це спрямовано більшість процесуальних дій як досудового, так і судового слідства. Отже, питанню відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної потерпілому під час злочинних дій, може бути не приділено достатньої уваги. Це важливо усвідомити студентам у процесі вивчення теми, щоб визначити можливі шляхи вдосконалення процесуального розв’я­зання проблем потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

Засвоєння теми неможливе без активізації знань із кримінального процесу та кримінального права, тому студентам доцільно пригадати відповідні норми КПК та КК України.

Характеристику в одній темі статусу адвоката як представника трьох учасників процесу викликано їх процесуальною єдністю, наявністю спільних рис у правах та обов’язках адвоката — представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

Право на захист законних інтересів у кримінальному процесі забезпечується також потерпілому, цивільному пози­вачу і цивільному відповідачу. Ефективним засобом забезпе­чення цього права є участь адвоката в кримінальній справі як представника цих суб'єктів кримінально-процесуальної діяль­ності.

Представниками потерпілого, цивільного позивача і ци­вільного відповідача можуть бути адвокати. Представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють (ст. 52 КПК), тобто на відміну від захис­ників вони не є такими ж самостійними учасниками процесу, не мають своїх особливих процесуальних прав і діють поряд з потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або заміняють їх, але не вправі діяти на шкоду своїм довірите­лям.

Потерпілий і адвокат як його представник мають право:подавати докази: заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слід­ства; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчо­го, прокурора і суду, а також на вирок або ухвали суду і постанови судді (ч. З ст. 49 КПК).

Під час судового розгляду справи потерпілий та його представник мають право заявляти відводи і клопотання, вис­ловлювати свою думку про клопотання інших учасників судо­вого розгляду, давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи, ставити запитання свідкам, експерту, спеціалісту і підсудним, брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів (ст. 267 КПК).

Цивільний позивач або адвокат як його представник має право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого, суддю і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слід­ства; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду, а також на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову (ч. 2 ст. 50 КПК).

Цивільний відповідач або адвокат, як його представник, має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті позову; подавати докази; заявляти клопо­тання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення попереднього слідс­тві; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду, а також на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову (ч. 2 ст. 51 КПК).

В разі їх письмового або усного клопотання слідчий надає можливість ознайомлюватись з матеріалами справи після закі­нчення попереднього слідства цивільному позивачу і відпові­дачу або ж їх представникам. Вони мають право робити випи­ски із справи і заявляти клопотання про доповнення слідства (ст. 217 КПК). Після проведення додаткових слідчих дій слід­чий зобов'язаний надати їм можливість ознайомитися з усіма додатковими матеріалами, а в разі їх клопотання — з усією справою (ст. 222 КПК).

В стадії судового розгляду справи цивільний позивач і відповідач та їх представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку щодо клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослід­женні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків (ст. 263 КПК).

Адвокат як представник потерпілого, цивільного позива­ча і цивільного відповідача вправі оскаржити вирок у касацій­ному порядку або подати на нього т. зв. наглядну скаргу тільки за згодом свого довірителя. Суд повинен сповістити його про внесене прокурором подання та про подані скарги іншими учасниками судового розгляду. Він має право ознайомитися з ними в суді і подати свої заперечення (ст. 349 КПК).

Адвокат як представник має право брати участь у розгляді справи судом касаційної інстанції і давати там пояснення (ч. З ст. 360 КПК), підтримуючи свою скаргу чи скаргу свого довірителя і заперечуючи при наявності підстав проти подання прокурора і скарг інших учасників процесу.

Адвокат як представник потерпілого, цивільного позива­ча чи цивільного відповідача у необхідних випадках може бути запрошений для дачі пояснень в засідання суду, що розглядає справу в порядку нагляду (ст. 391 КПК).

Адвокат не може бути допитаний як свідок про обстави­ни, які стали йому відомі в зв'язку з виконанням ним обов'я­зків представника потерпілого, цивільного позивача і цивіль­ного відповідача (ст. 69 КПК).

Закон передбачає ряд обставин, що виключають участь адвоката у справі як представника вказаних учасників процесу:

якщо він брав участь у цій справі як слідчий або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник; допитувався або підлягав допиту як свідок; є родичем будь-ко­го із складу суду або обвинувача; коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи; брав участь у справі як перекладач або поня­тий; коли в розслідуванні або в розгляді справи брала участь службова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосун­ках. За наявності цих обставин адвокат повинен відмовитись від виконання обов'язків представника. На цих же підставах він може бути усунутий від участі в справі слідчим, прокуро­ром або судом (ст. 63 КПК).