Курс лекцій спеціальністю 0600101 „Правознавство

Вид материала

Курс лекцій

Подобный материал:

• Курс лекцій суми 2003 міністерство аграрної політики україни сумський національний, 959.02kb.
• Правознавство” Галузь знань, 238.57kb.
• Конспект лекцій з дисципліни Правознавство Харків − хнамг − 2006 Міністерство освіти, 3534.27kb.
• Програмами підготовки магістра, спеціаліста за спеціальністю 03040101 03040101 "Правознавство", 240.78kb.
• Курс лекцій Курс лекцій "Макроекономіка" рекомендований для використання в навчальному, 1093.94kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності "Правознавство", 1754.63kb.
• Опорний конспект лекцій з дисципліни „ правознавство (для студентів денної І заочної, 1124.35kb.
• І.І. Мечникова І. В. Іванова, О.І. Бурденюк, С. П. Гвоздій Курс лекцій, 2533.82kb.
• Навчально-методичний комплекс для спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», 869.48kb.
• Навчально методичний комплекс з навчальної дисципліни " управління ресурсами" Укладач:, 622.25kb.

Діяльність адвоката як процесуального представника в стадіях касаційного і наглядного провадження та перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Вивчаючи вивченні цю тему, студент повинен знати Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року, оскільки з набранням ним чинності з’яви­лася така стадія процесу, як апеляційна, а перегляд рішень відбувається ще й за винятковими підставами. Набуло нового змісту касаційне провадження. Цивільний процесуальний кодекс України відображає нині норми, які ввів зазначений закон, тому студентам слід також активізувати знання ЦПК України.

Зауважимо, що деякі положення законодавства, необхідні для засвоєння цієї теми, вже повторювалися під час вивчення правового статусу адвоката у кримінальному процесі.

Оскільки ця тема є завершальною в курсі «Адвокатура в Україні», студентам слід проаналізувати всі норми, вивчені ними у процесі його засвоєння, визначити, які норми є спільними для кримінального та ци­вільного процесів, запам’ятати новели, введені в за­конодавство після проходження студентами навчаль­них курсів «Кримінальний процес» та «Цивільний
процес».


Право каса­ційного оскарження процесуальні представники реалізують шляхом подачі касаційної скарги у письмовому вигляді за формою, передбаченою законом (статті 289, 292 ЦПК).

Подача представником касаційної скарги здійснюється через суд першої інстанції, рішення якого оскаржується (ст. 293 ЦПК).

Представник особи, який подав касаційну скаргу, може відмовитися від неї за наявності у нього повноваження від довірителя (статті 229, 115 ЦПК).

У скарзі викладається клопотання про опротестування на предмет перевірки законності і обґрунтованості рішення, ух­вали, постанови, що набрали чинності. Змістом скарги може бути клопотання про зупинення виконання судового рішення (ухвали, постанови) до закінчення провадження в справі (статті 331, 335 ЦПЬС) та про витребування додаткових матеріалів. До неї можуть бути приєднані нові матеріали, які підтверджу­ють наявність підстав для опротестування.

Подати скаргу може процесуальний представник будь-якої особи, що бере участь у справі, за наявності повноваження. У практиці поширене додавання до скарги проекту протесту в порядку нагляду, що сприяє прискоренню його принесення.

Подача скарги в порядку нагляду будь-якими строками не обмежена.

При опротестуванні судового рішення (ухвали, постано­ви) процесуальний закон надає право особам, що брали участь у справі, в тому числі і адвокатам, одержання від суду копії протесту з тим, щоб вони мали можливість підготуватися до захисту законних інтересів довірителів, а у необхідних випад­ках — викласти у письмовій формі свою думку щодо протесту, заявити клопотання, в тому числі про витребування додатко­вих матеріалів.

В наступному обсяг процесуальних засобів, що забезпе­чують представникам захист прав осіб, залежить від розсуду суду наглядної інстанції. Лише в окремих випадках вони пові­домляються про час і місце розгляду справи (ст. 332 ЦПК) і в разі явки в судове засідання допускаються до участі в розгляді (ст. 333 ЦПК).

В засіданні суду наглядної інстанції процесуальне стано­вище представників є аналогічним становищу в касаційній інстанції (статті 301—307, 335 ЦПК). Вони можуть бути поін­формовані про справу, склад суду, прізвище прокурора, пере­кладача, про право заявляти їм відводи.

Процесуальним представникам надано також право заяв­ляти клопотання з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи в суді наглядної інстанції (статті 335, 306 ЦПК), давати усні пояснення та висловлювати міркування у справі (ст. 335 ЦПК) про законність і обґрунтованість судового рішення, ухвали, постанови, про обґрунтованість протесту тощо.

Процесуальним забезпеченням захисту прав та законних інтересів осіб, які беруть участь у справі, є також перевірка законності і обґрунтованості рішень, ухвал та постанов суду, що набрали чинності, у зв'язку з нововиявленими обставина­ми. З цією метою особи, що беруть участь у справі, та їх уповноважені представники мають право порушити справу провадженням з переглядом рішення, ухвали, постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами, вступити в процес у справі, брати участь в судовому засіданні, здійснювати іншу процесуальну діяльність.

Особи, що брали участь у справі, та їх представники, які, проте, не порушували клопотання щодо провадження про пере­гляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, можуть вступити в процес і здійснювати захист своїх прав і законних інтересів особисто або через уповноваженого предста­вника. Стаття 346 ЦПК передбачає повідомлення їх судом про час і місце судового засідання про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Про вступ у провадження в спра­ві представником подається усна чи письмова заява.