Програма розвитку овочівництва черкаського району на 2011 2015 роки

Вид материала

Документы

Содержание Столові буряки. 5. Ринок овочів Наявність овочесховищ

Подобный материал:

• Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку Корюківського району на 2011-2015, 435.62kb.
• Програма сприяння розвитку сфери побутового обслуговування населення Коломацького району, 1419.47kb.
• Україна ємільчинська районна державна адміністрація, 113.77kb.
• Комплексна програма регіонального розвитку житомирського району на 2012-2015 роки, 167.07kb.
• Програма розвитку агропромислового комплексу чуднівського району житомирської області, 1295.9kb.
• Програма енергоефективності Марківського району на 2011-2015 роки, 424.25kb.
• Програма розвитку сфери побутового обслуговування населення Дергачівського району, 317.47kb.
• Програма соціальної реабілітації дітей-інвалідів району на 2011-2015 роки, 173.55kb.
• Проекту Програми розвитку туризму в районі на 2011-2015 роки, 206.87kb.
• Програма розвитку малого підприємництва в Олександрівському районі на 2011-2012 роки, 519.76kb.

Столові буряки.

Для вирощування столових буряків найпридатнішими є глибокі, розпушені, родючі з нейтральною реакцією ґрунти. Найкращими вважають родючі чорноземні, сірі, темно-сірі опідзолені легкого механічного складу ґрунти. Високі врожаї можна одержати й на окультурених низинних торфовищах. У перший період, від сходів до початку коренеутворення, столові буряки краще проростають за помірної температури — 15...18°С, якщо ж у цей час температура опуститься нижче 0°С - це призведе до значного ушкодження, або, навіть, до повної загибелі сходів.


Морква.

Особливість вирощування моркви така, що 90 % коренеплодів надходить з поля протягом місяця, причому їх збір співпадає зі збором продукції інших овочевих рослин. У даний період ускладнюється приймання овочів заготівельними і торговельними організаціями, знижується якість продукції, зростають витрати. Зменшення втрат при зберіганні рівносильне збільшенню врожайності. Тому, планування збору моркви у два строки (від посіяної навесні – у кінці серпня і на початку вересня, а від посіяної влітку – у кінці жовтня) полегшило б приймання овочів плодоовочевими базами і забезпечило б безперебійне надходження свіжої моркви на ринки .


Цибуля

Для вирощування цибулі ріпчастої з насіння дуже важливо одержати дружні сходи у ранні строки. Тому його висівають якомога раніше — на початку польових робіт. Висівати насіння цибулі можна навіть у так звані лютневі і березневі вікна, коли в окремі роки створюються сприятливі умови для підготовки ґрунту і сівби. Насіння цибулі часто висівають восени напередодні замерзання ґрунту (щоб не проросло). На таких посівах на 10-12 днів прискорюється дозрівання цибулин, підвищується врожай і поліпшується їх лежкість.

Найкращими попередниками для вирощування цибулі є огірки, помідори, капуста ранньостиглих сортів, озима пшениця та парове поле. З органічних добрив під цибулю вносять перегній (20 т/га) та мінеральні добрива (N60-90Р80-100К100-120). Підготовка ґрунту полягає у проведенні його напівпарового обробітку та вирівнюванні площі.

Глибина загортання насіння за ранньовесняної сівби - 1-2, підзимової - 0,5 - 1,0 см. Для одержання високого врожаю цибулі ріпчастої велике значення має норма висіву насіння. При сприятливих погодних умовах, осінньої передпосівної обробки ґрунту необхідно висівати насіння першої та другої категорії (схожість не менше 75%) при широкорядних звичайних посівах - 6-8 г/10 м2, а при широкорядних і стрічкових вузькорядних - 9-10 г / 10 м2. Щоб одержати більш ранні і дружні сходи - рядки мульчують перегноєм, торфом або поліетиленовою плівкою.

Від сівби насіння до з'явлення сходів цибулі минає 15-25 днів і більше, залежно від погодних умов. За такий період на посівах з'являються бур'яни, а на важких ґрунтах - і ґрунтова кірка. Наявність бур'янів на посівах цибулі у період з'явлення сходів знижує врожайність ріпки на 30-50% і помітно затримує її визрівання.

У разі утворення на посівах ґрунтової кірки сходи, як правило, будуть зрідженими і невирівняними, що призводить до зниження врожаю і погіршення його якості. Запобігти цьому можна розпушуванням міжрядь ще до з'явлення сходів.

Збирають цибулю в суху сонячну погоду, коли починає вилягати перо, підсохла шийка і на цибулині утворилися сухі луски. Зібрані рослини складають у рядки, підсушують. Після просушування цибулини очищають.


Перець

Більшість ростових процесів у перці проходить аналогічно помідорам, оскільки вони відносяться до однієї ботанічної родини і є теплолюбивими культурами. Особливістю є те, що сходи насіння перцю за сприятливих умов з’являються на 5-7 день після сівби. На початку вегетації ростові процеси у рослин відбуваються досить повільно. Коренева система дещо відстає від росту надземної частини і розміщується переважно в шарі ґрунту 20-30 см. Регенераційна здатність кореневої системи обмежена. Перший справжній листок з’являється через 5-12 днів після сходів. Від початку утворення справжніх листків до з’явлення першого бутона проходить в середньому 50-60 діб. Після з’явлення бутона квітування настає через 15-20 діб і продовжується до початку відмирання рослин. Плоди досягають технічної стиглості через 25-30 діб після запилення квітки і ще через таку ж кількість діб настає їх біологічна стиглість.

Баклажани

Особливістю є те, що сходи за сприятливих умов на поверхні ґрунту з’являються відносно швидко — через 7-10 діб після сівби. Після з’явлення сходів рослини ростуть і розвиваються повільно, і лише після утворення 4-5 листка ростові процеси прискорюються. У зв’язку з тим, що коренева система рослин погано піддається регенерації, краще використовувати горщечкову розсаду. Це запобігає при пересаджуванні її обриву, завдяки чому рослини не страждають і швидко приживаються у відкритому ґрунті, а також на 5-10 днів швидше зацвітають і вступають у фазу плодоношення. Все це сприяє одержанню більш раннього і вищого врожаю плодів порівняно з використанням безгорщечкової розсади. При безрозсадному способі вирощування баклажанів рослини вступають у фазу плодоношення на 30-40 діб пізніше, ніж при розсадній культурі.

5. Ринок овочів


Нині на ринок надходять понад 40 видів свіжих овочевих і баштанних культур. За останні роки відбулися суттєві зміни в структурі наповнення внутрішнього ринку продуктами овочівництва. Зокрема, зросли пропозиції підприємств через переміщення обсягів виробництва продукції у приватні господарства.

За останні роки встановилася тенденція зменшення попиту на продукти овочівництва у зв’язку зі зниженням реальних доходів населення та зростанням платежів за послуги та інші необхідні витрати.

Негативні чинники у реалізації овочевої продукції зумовили руйнування оптового ринку. На його місці виникають стихійні продовольчі ринки, які сприяють неорганізованій посередницькій діяльності у сфері збуту, заготівлі, зберігання продукції і привласненню значної частини прибутку, створеного в процесі виробництва.

Водночас змінюються функції господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Поряд з виробництвом овочевої продукції вони все більше вимушені займатися її реалізацією. Це призводить до відволікання капіталу і трудових ресурсів від основної господарської діяльності. Розпорошення капіталу знижує ефективність використання ресурсів, зумовлює ряд інших проблем, пов’язаних зі збутом вирощеної продукції і, в кінцевому підсумку, значно зменшується маса прибутку.

По суті, виникла необхідність створення умов розвитку та координації й ефективної діяльності всіх ланок ринкового процесу: виробництва, переробки, зберігання овочевої продукції, а також реалізації споживачу.

Відсутність гнучкої гарантованої системи заготівлі овочів призводить до того, що сільгосппідприємства як і населення не мають можливості реалізувати вирощений урожай, а це веде до незадовільного забезпечення населення цінними продуктами харчування. Внаслідок цього щорічно значна частина вирощеного врожаю втрачається.

На ринку продукції овочівництва спостерігається незбалансованість попиту і пропозиції. Товарообмін здійснюється в основному за допомогою посередників.

У більшості випадків посередницькі організації закуповують по цінах в рази менше фактичних виробничих витрат. Це призводить до зниження прибутковості та рентабельності галузі та до зменшення посівів цих культур в сільгосппідприємствах та господарствах населення. .

Проблема забезпечення овочами населення району – це не тільки питання виробництва, а також - відпрацювання взаємозв’язків між суб’єктами ринку овочів: товаровиробник – овочесховища (заготівля та доробка продукції) – торгівельна мережа – споживач.

В районі нараховується більше 4 об’єктів інфраструктури, призначених для зберігання та реалізації плодоовочевої продукції (плодоовочесховищ), їх місткість 2400 тис. тонн (додаток 10).


Додаток 10

Наявність овочесховищ

Назва господарства	Кількість овощесховищ	Місткість, тонн
СПП «РВД-Агро»	1	300
ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»	1	300
Яснозірська філія СТОВ ім. Шевченка	1	1500
ФГ «Прут»	1	300
По району	4	2400

Необхідно сформувати резерв овочів у кількості 600 тонн, за допомогою якого будуть проводитися інтервенційні операції на ринку. Це становитиме 6 відсотків від фактичного річного фонду споживання.

Завдяки прозорості, контрольованості процесів запропонована модель інфраструктури ринку овочів дозволить уникнути різких коливань цін у міжсезонний період.

Підводячи підсумки вищезазначеного, необхідно:

1. З метою підвищення урожайності овочів у сільськогосподарських підприємствах розробити програму підтримки будівництва сучасних зрошувальних систем.
   
2. Розробити план відповідних заходів щодо будівництва та вводу в експлуатацію додаткових овочесховищ.
   
3. Здійснити заходи щодо відновлення раніше функціонуючих овочесховищ.
   
4. Відновити роботу заготівельних пунктів системи споживкооперації.
   
5. Розширити мережу оптово-роздрібних ринків, агроторгових домів, сільськогосподарських кооперативів по заготівлі і реалізації овочів.
   
6. Вирішити питання створення відповідної інфраструктури, що забезпечить збір, заготівлю, збереження та реалізацію овочів.