Внутрішньо- та міжрегіональна інтеграція як чинник адаптації суб’єктів господарювання до сучасних викликів

Вид материалаДокументы

Содержание


Форми інтеграції суб’єктів господарювання
Продовження Табл.
Подобный материал:
1   2   3   4

Таблиця 11

Форми інтеграції суб’єктів господарювання

п/п

Форми інтеграції

Законодавче визначення

Економічний зміст форми інтеграції

Особливості

1

Асоціація

Договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації 

Найпростіша форма договірного об’єднання підприємств (фірм, компаній, організацій) з метою координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з її учасників (членів).

Асоціація не відповідає за зобов’язаннями її членів. Члени асоціації несуть субсидіарну відповідальність по її зобов’язанням у розмірі та в порядку, передбаченими засновницькими документами.

2

Аутсорсинг




Бізнес-стратегія та форма поєднання конкуренції і співробітництва між фірмами (компаніями), що передбачає концентрацію ресурсів та діяльності компанії або фірми на основному для неї напрямі й передання інших (другорядних, супутніх) функцій партнерам, які спеціалізуються на них.

Аутсорсинг частіше застосовується у наступних напрямках:
  • набір персоналу;
  • створення та адміністрування інформаційних систем;
  • передача частини виробничих процесів або весь виробничий цикл сторонній організації.

3

Глобальні альянси




Створені компаніями декількох країн, діють у глобальному масштабі.

Рідковживана форма, може розглядатися у рамках міжнародних стратегічних альянсів.

4

Господарський кластер




Група географічно близьких і взаємопов’язаних організацій, що діють у певній сфері та взаємодоповнюють одна одну. Взаємозв’язок підприємств і організацій  у складі кластера об’єктивно обумовлений, він формується природно, а не встановлюється зверху, тому межі кластерів не співпадають зі стандартними межами галузевої класифікації.

Суттєвою відмінною рисою, яка відрізняє кластер від формального об’єднання підприємств, є наявність повного ланцюжка створення доданої вартості від постачальників до кінцевих споживачів за умови забезпеченості учасників кластера спеціалізованими ресурсами, послугами, інфраструктурою. При цьому між підприємствами кластера зберігаються конкурентні відносини, а зв’язок заснований на спільному використанні наявних конкурентних переваг, що відрізняє кластерні утворення від фінансово-промислових груп, у яких о
Продовження Табл. 11
сновою з’язків виступає насамперед спільний власник. Від об’єднань підприємств кооперативного типу кластер насамперед відрізняє відсутність зв’язків, які засновані на перехресній участі підприємств у капіталі один одного, та майнових зв’язків, відсутній також контроль з боку головних компаній за діяльністю інших (як у холдингах).

5

Господарське товариство

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Інституція зі статусом юридичної особи, яка належить власникам на правах колективної власності.

За економічним змістом до категорії “господарські товариства” можна відносити консорціум, синдикат, пул, однак ці форми мають особливості стосовно мети створення, термінів функціонування тощо.

6

Державно-приватне партнерство

[Проект] Система відносин, які складаються між державою та/або територіальною громадою, з однієї сторони, та суб’єктом господарювання, що діє на основі приватної форми власності, з іншої сторони, для взаємовигідної співпраці на строковій основі з метою реалізації суспільно значущих проектів, досягнення соціального та економічного ефекту.

Об’єднання матеріальних і нематеріальних ресурсів держави та приватного сектора на довгостроковій та взаємовигідній основі для створення суспільних благ або надання суспільних послуг.

Державно-приватне партнерство використовується у галузях, які не є привабливими для бізнесу, або які не можуть бути приватизовані.

7

Економічний район




Форма територіальної організації господарства країни, господарська територія, на якій на основі територіального поділу праці, особливостей структури господарства, ресурсів, спільності соціально-економічних, екологічних, демографічних проблем формується і розвивається територіально-господарський комплекс.

Знаходить своє відображення у схемах соціально-економічного районування.

8

Єврорегіон

Організаційна форма співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво.

Форма співробітництва між органами місцевої влади адміністративно-територіальних одиниць різних держав.

Створення єврорегіонів покликане сприяти зближенню локальних спільнот і органів влади прикордонних регіонів, поглиблювати економічну співпрацю, розвиток комунікацій, захист довкілля, культурно-освітня діяльність, туризм.



9

Картель



  1. д
    Продовження Табл. 11

    оговірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності – регулювання збуту виготовленої продукції;
  2. спеціальний (нерідко – таємний) договір між виробниками однойменної продукції з метою послаблення конкурентної боротьби і отримання більш високих прибутків на основі погодженого прагнення до монопольного становища у виробництві та на ринках збуту готової продукції.

Вважається протизаконним і таким, що посилює монополізацію ринку. В основному сприймається як небажане явище.

10

Консорціум

Тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Вид об’єднання, куди може входити промисловий і банківський капітал з метою реалізації масштабних програм. Учасниками консорціуму можуть бути державні та приватні структури, а також окремі держави.

Здебільшого консорціуми є неприбутковими організаціями.

Компанії можуть одночасно входити до складу кількох консорціумів, оскільки можуть приймати участь в реалізації кількох проектів.

Як правило, консорціум створюється для високоякісного виконання термінових і дорогих замовлень та проектів, що потребують консолідації зусиль та засобів науково-технічних, виробничих, обслуговуючих і фінансових компаній.

Часто консорціуми створюються для спільної розробки родовищ.

11

Концерн

Статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Форма статутних об’єднань підприємств (фірм), що характеризується єдністю власності й контролю; об’єднання відбувається найчастіше за принципом диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства (фірми) різних галузей економіки (промисловість, транспорт, торгівля, наукові організації, банки, страхова справа). Після створення концерну суб’єкти господарювання втрачають свою самостійність, підпорядковуючись потужним фінансовим структурам. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їхні інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники одного концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну

Достатньо жорстка форма інтеграції підприємств (сама жорстка за виключенням тресту), і, як правило, є об’єднанням виробничого характеру.

Концерни діють у тих галузях економіки, де переважає крупне і масове виробництво, застосовуються високі технології. Найчастіше вони зустрічаються у чорній металургії, сталеливарній промисловості, машинобудуванні та автомобілебудуванні, хімічній та електротехнічній галузях.

12

Корпорація

Договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.
  1. т
    Продовження Табл. 11

    овариство, спілка, сукупність осіб, об’єднаних на основі виробничих, наукових та комерційних інтересів;
  2. назва акціонерного товариства, яке об’єднує різні галузі промислового виробництва за єдиного фінансового контролю.

Корпорації посідають особливе місце серед великих підприємств і об’єднань. При цьому їх найбільш важливою і відмітною рисою виступає капіталотворча функція, завдяки якій створюються передумови збільшення обсягу і ступеня використання обмежених ресурсів.

13

Міжнародні стратегічні альянси (мережі стратегічних альянсів)




Стратегічні альянси являють собою тривалі міжорганізаційні угоди по співробітництву, які передбачають спільне використання ресурсів або структур управління декількох самостійних організацій, що знаходяться в 2-х або більше країнах, для спільного здійснення задач, пов’язаних з корпоративною місією кожної з них.

Дати чітке визначення стратегічному альянсу неможливо через його здатність приймати різноманітні форми та використовувати різні підходи. Спільна риса, характерна для кожного альянсу – взаємне партнерське володіння акціями його учасників. Стратегічний альянс часто путають із злиттям.

14

Національні альянси




Створені компаніями однієї країни на основі договірних зобов’язань.

Маловживана форма інтеграції підприємств, яку можна розглядати двояко: 1) в рамках промислово-фінансових груп та 2) об’єднання, яке не підпадає під визначення ПФГ.

15

Синдикат (альянс  типу синдикат)




Організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об’єднання. Так само може здійснюватись закупівля сировини для всіх учасників синдикату. Така форма об’єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції.

Практично ідентичний алгоритму створення дочірньої фірми. Різниця – засновниками дочірнього підприємства можуть бути дві організація або більше.

16

Спеціальні (вільні) економічні зони

Частина території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України.

На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.




17

Спільні підприємства

Підприємства, які базуються на спільному капіталі суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків.

Спільна підприємницька діяльність кількох партнерів, у т.ч. партнерів з різних країн, спрямована на кооперацію у сфері виробництва, інвестиційної діяльності, збуту товарів.

Принципова відмінність СП від інших форм міжнародного співробітництва полягає у тому, що взаємодія партнерів знаходить відображення у єдиній правовій формі.



18

Субпідрядництво




Ф
Продовження Табл. 11

орма інтеграції малого та великого бізнесу, яка передбачає зобов’язання виконати частину робіт за згоди підрядника (головного підприємства).

Непостійний характер співпраці. У кожному іншому випадку підписується новий контракт.

19

Транснаціональні альянси




Створені компаніями двох або більше країн, діють на трансграничній основі.

Маловживана форма інтеграції підприємств, яку можна розглядати в рамках глобальних або міжнародних стратегічних альянсів.

20

Трест




Монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну й господарську самостійність, оскільки інтегруються всі напрямки їхньої діяльності.

Трест відрізняється від інших видів об’єднань виробничою однорідністю діяльності, що знаходить своє вираження у спеціалізації на виробництві одного або кількох аналогічних видів продукції.

Форма тресту зручна для організації комбінованого виробництва: об’єднання в одній юридичній особі підприємств різних галузей промисловості, які є або послідовними ланками обробки сировини, або відіграють допоміжну роль по відношенню до інших.

У випадку міжрегіональних об’єднань трести представляють собою комбінати.

21

Фінансова група




Форма акумуляції обігових коштів, прискорення взаємних розрахунків фінансового капіталу з метою стабілізації промислового виробництва.

Маловживана назва, багато в чому схожа на промислово-фінансову групу.

22

Промислово-фінансова група,

(фінансово-корпоративна група)

Об’єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові та проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Організаційно-економічна форма формування та розвитку фінансово-монополістичного капіталу, тобто зрощення банківських монополій та інших великих фінансово-кредитних інститутів з нефінансовими монополіями (промисловими, торговельними, транспортними та ін.).

Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб’єкт господарювання.

Створення ПФГ забороняється у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг.



Продовження Табл. 11


23

Франчайзинг




Змішана форма великого і дрібного підприємства, за якої великі компанії, “родинні” фірми (франчайзери) укладають договір з дрібними фірмами, дочірніми підприємствами, бізнесменами (франчайзі) на право, привілей діяти від імені франчайзера. При цьому дрібна фірма зобов’язана займатися підприємницькою діяльністю лише у формі визначеній великою компанією, протягом певного часу і у певному місці.




24

Холдинг (холдингові компанії)

Відкрите акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.

Специфічна організаційна форма об’єднання капіталів: інтегроване товариство, що безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого об’єднання. Завдяки цьому холдингова компанія здійснює контроль за діяльністю таких підприємств. Об’єднані у холдингу суб’єкти мають юридичну й господарську самостійність. Проте право вирішення основних питань їхньої діяльності належить холдинговій компанії.

Висока гнучкість і адаптивність, що дозволяє головній компанії ефективно управляти всією інтегрованою структурою. Визначальним моментом у функціонуванні холдингової компанії є організація діяльності головної материнської компанії, де зосереджуються основні функції управління об’єднаними (дочірніми) підприємствами.




1 До аналізу взяті показники, вихідні дані до розрахунку яких доступні із статистичних джерел.

2 Відношення питомої ваги ВДВ виду діяльності даного регіону до питомої ваги ВДВ виду діяльності в країні

3 Відношення питомої ваги основних засобів виду діяльності даного регіону до питомої ваги основних засобів виду діяльності в країні

4 Відношення питомої ваги зайнятих у виді діяльності даного регіону до питомої ваги зайнятих у виді діяльності в країні

5 Відношення питомої ваги інвестицій в основний капітал виду діяльності даного регіону до питомої ваги інвестицій в основний капітал виду діяльності в країні