Розділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу

Вид материала

Документы

Содержание Задля оптимізації управління ВНЗ вбачається доцільним використання Інтранет при розбудові інформаційного простору навчального за Баранова І.В.

Подобный материал:

• Розділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу, 131.42kb.
• Розділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу, 177.67kb.
• Розділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу, 137.49kb.
• «Управління потенціалом підприємства Тзов «Укрмолпродукт», 1720.15kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни "управління потенціалом підприємства" для, 135.11kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки спеціалістів з економіки підприємства дисципліна, 123.3kb.
• Реферат роботи "Реалізація стратегії інноваційного розвитку на основі новітніх алгоритмів, 404kb.
• На правах рукопису, 1422.31kb.
• 338. 439. 62 К. В. Самсонова, студ гр. Фк-08-1, В. О. Буряк, студ гр. Фк-08-1, 118.67kb.
• Орядкований заступнику начальника головного управління агропромислового розвитку, 32.73kb.

УДК 37.07:004.732

А.В. Євдокимов, Г.В. Яковлева ¹


Інтернет як засіб оптимізації управління вищим навчальним закладом


Значної актуальності в теперішній час набуває вивчення Інтернету як засобу підвищення ефективності управління кадровим потенціалом ВНЗ. Метою написання даної статті є вивчення шляхів використання Інтернет для оптимізації управління потенціалом ВНЗ.

У статті розглянуто напрями використання Інтернет при розбудові інформаційного простору навчального закладу задля оптимізації управління ним, обґрунтовано можливості досягнення економічного ефекту від впровадження технології Інтранет, а також вказано на взаємозв’язок між системою управління знаннями (Knowledge Management) й Інтранет.


Жорстка конкуренція на ринку освітніх послуг вимагає підвищення ефективності роботи науково-педагогічних кадрів вищого навчального закладу (ВНЗ). У зв’язку з цим виникає необхідність у розробці та застосуванні нових засобів і методів управління персоналом вищого навчального закладу, що задовольняють сучасні вимоги до об’єктивності й оперативності збору та обробки інформації.

Одним з виявів цієї конкуренції є дуже гостра конкуренція інформаційних потоків, що реально впливають на формування особистості студента, фахівця, викладача, науковця. Саме ця конкуренція є одночасно і викликом розвитку університетів, і своєрідною базою для інновацій в їх діяльності.

Утвердження розуміння важливості та необхідності інформаційних технологій, як одного з провідних інструментів професійного самоствердження особистості, а далі – конкурентоздатності держави, сьогодні має стати одним з пріоритетів в діяльності закладів вищої освіти України. Слід негайно посилити вимоги до якості учбово-методичної бази, забезпечення навчального процесу новими і сучасними засобами і методами пізнання, що пов'язані з передовими інформаційними технологіями; треба, нарешті, подбати про якість професорсько-викладацького складу, який має забезпечувати «рух на випередження», а не ширяти в ілюзіях і стереотипах минулого [3].

Адекватність інформаційної моделі університету сучасним інформаційним стандартам являє собою інформаційно-технологічну відповідність навчального процесу, організації наукової діяльності рівню сучасних світових досягнень. Бо завжди існує ризик, що при відсутності відповідних кваліфікаційних вимог рівень підготовки студентів університету може відповідати не сучасним стандартам, а реальному рівню бібліотечного фонду, безкоштовності доступу до віртуальних джерел, фахової готовності певних викладачів постійно знаходити матеріал для оновлення власних курсів і технологічно використовувати це в навчальному процесі та науковій роботі зі студентами. Бо саме сучасні джерела за умов їх використання студентами підсилюють індивідуальні стратегії успішності останніх. При цьому дуже важливу роль відіграє готовність сучасних університетів до інформаційної презентації власних досягнень, напрямків пошуку партнерів, інформаційного забезпечення навчального процесу шляхом створення університетських інформаційних ресурсів, мереж, кластерів.

Однією із загроз реалізації Болонського процесу в Україні є саме неготовність, особливо провінційних університетів, до масового використання найновіших світових досягнень в формі інформаційних джерел, відповідності бібліотечних фондів сучасним інформаційним вимогам, технологічної та інформаційної готовності викладачів оновлювати свої курси з використанням найновіших педагогічних і науково-дослідницьких технологій, віртуальних та друкованих джерел, досвіду університетів-партнерів, спроможності навчати студентів реалізовувати себе за умов проектних технологій. Нам всім потрібно активно навчатись сучасному досвіду, особливо з використанням мобільних тренінгових програм. Рівень надання освітянських послуг повинен відповідати інформаційно-технологічним стандартам освіти ХХІ століття, а не тому, до чого звикли. Бо інакше за умов ринкових відносин на ці послуги просто не буде попиту.

Якщо університети не будуть адекватні цьому конкурентно-інформаційному виклику, то вони просто зразу відчують це в оцінці своїх навчальних послуг абітурієнтами та роботодавцями, а відповідно і в можливостях залучення джерел власного фінансування.

Саме тому потрібні ефективні програми фахової перепідготовки викладачів (як планової, так і мобільної), створення потужних віртуальних ресурсів на рівні університетських інтернет – бібліотек, що охоплюють власні розробки, досвід інших. За умов скорочення годин при переході на кредитну систему це б збільшило можливості викладача і науковця у вирішенні креативних завдань, виключило б неефективне використання часу в форму дублювання на лекціях не ексклюзивного матеріалу [2].

На сьогодні провідні ВНЗ країни мають достатньо розвинену локальну мережу та професійно створені зовнішні Web-сервери. На жаль, ця потужна база незначним чином використовується для розбудови внутрішньої інформаційної інфраструктури управлінської діяльності. Незважаючи на значну кількість комп’ютерів, технологія управління залишається „паперовою”, не витримуючи нових інформаційних потреб сучасного ВНЗ.

Комп’ютерна мережа навчального закладу, створена для внутрішнього використання на основі Інтернет-протоколів, називається Інтранетом, використання можливостей якого дозволяє активно впливати на вдосконалення майже всіх напрямів діяльності з управління персоналом ВНЗ, а саме: підвищення рівня інформованості професорсько-вик­ла­да­ць­кого складу, планування роботи науково-педагогічних кадрів та її оцінювання, проведення атестації та за її результатами перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу [6].

Отже, як бачимо, значної актуальності в теперішній час набуває вивчення Інтранету як засобу підвищення ефективності управління кадровим потенціалом вищого навчального закладу. Інтранет як один з електронних засобів інформації став предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як Г. Киппхан, А.Б. Борк, В.Ю. Габрусєв, А.Ф. Верлань, Н.В. Апатова, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе, Г.Г. Науменко, Ю.С. Рамський, В.В. Лапінський, Н.Я. Бачинська, А.В. Готун, І.С. Мелюхин, М.М. Петров та ін.

Таким чином, метою написання даної статті є вивчення шляхів використання Інтранет для оптимізації управління потенціалом вищого навчального закладу.

Вікіпедія – вільна енциклопедія – подає такі визначення Інтранету: 1) внутрішньо-корпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати як автономна мережа, що не має доступу ззовні; 2) комп'ютерна мережа, що використовує технології інтернет, але в той же час є приватною корпоративною мережею. Мережа підтримує сервіси Інтернет, наприклад, такі, як електронна пошта, веб-сайти, FTP-сервери і т.д., але в межах корпорації. Інтранет-мережа, підключається до зовнішніх мереж, у тому числі і до Інтернет, як правило, через засоби захисту від несанкціонованого доступу [8].

Задля оптимізації управління ВНЗ вбачається доцільним використання Інтранет при розбудові інформаційного простору навчального закладу за такими напрямами:

1. Інформаційна підтримка стратегії розвитку ВНЗ:

- доведення до професорсько-викладацького складу цілей дія­льності та стратегічного плану розвитку ВНЗ шляхом розміщення на WEB-сервері навчального закладу відповідних програмних документів;

- інформування науково-педагогічних працівників щодо конкретних поточних завдань, що стоять перед навчальним закладом в цілому та перед окремими підрозділами;

- визначення єдиних вимог до рівня професійних знань персоналу та якості робіт з науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін;

- встановлення орієнтирів для наукових досліджень та педагогічних експериментів з удосконалення навчального процесу, у то­му числі – з впровадження загальноєвропейських норм і станда­ртів в освіті (Болонський процес);

- обговорення на форумі проектів внутрішніх концептуальних нормативних документів (статуту, програм розвитку ВНЗ, Положень про окремі підрозділи і т. ін.).

2. Інформаційне забезпечення управління навчальною та науковою діяльністю професорсько-викладацького складу:

- публікація на WEB-сервері навчального закладу добірки нормативних документів, що регламентують діяльність в галузі освіти та науки (доцільно – з невеликою анотацією та виділенням окремих розділів для керівних кадрів, працівників бухгалтерії та ін.), у тому числі і внутрішньої розпорядницької, методичної та ор­ганізаційної документації (накази ректора ВНЗ, положення про структурні підрозділи, положення з організації та проведення стажувань і практики студентів, розклад навчальних занять та ін.);

- добір та публікація матеріалів з питань дидактики вищої школи, методики проведення наукових досліджень;

- організація функціонування форуму з питань змісту та фо­рм навчання, методики викладання, впровадження нових освітніх технологій, перспективних напрямів наукових досліджень. При на­лежній модерації форуму (внесенні актуальних тем для дискусій, відбору та розвитку відповідних напрямів обговорення) можна отримати значну кількість вдалих ідей та пропозицій для впро­вадження;

- полегшення педагогічної діяльності науково-педагогічних працівників за рахунок організації ведення та доступу до бази даних про основні особистісні та професійні якості студентів, електронного журналу обліку і контролю результатів навчання, що мо­жуть бути затребувані викладачем на етапах проектування та ре­алізації як загальноорієнтованих, так і індивідуальних технологій освітньої діяльності;

- задля підвищення якості підготовки і стандартизації основних видів дидактичних засобів та навчально-методичних матеріалів створення і публікація бібліотеки шаблонів відповідних документів (шаблон визначає структуру і містить елементи форматування документа, що створюється на його основі);

- з метою уніфікації документообігу розміщення на WEB-сервері шаблонів основних документів з діловодства (заява, характеристика, наказ, лист, доповідні й пояснювальні записки, протокол, службова довідка, рапорт та ін.), та опублікування загальних вимог до складання службових документів;

- для підвищення ефективності внутрішнього документообігу і скорочення організаційних витрат впровадження, де це є доцільним, електронного документообігу на базі Web-сервера;

- задля підвищення якості підготовки науково-методичної продукції, відповідальності співробітників, поряд із запровадженням анонімної системи її рецензування, – організація її публікації (з урахуванням правових аспектів захисту авторства інформації) на WEB-сервері навчального закладу. Це також значно полегшить організацію доступу до матеріалів;

- забезпечення доступу всіх суб’єктів освітньої діяльності до інформаційних ресурсів навчального закладу.

3. Автоматизація роботи з планування, оцінки діяльності та підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу:

- організація збору пропозицій від професорсько-викладаць­кого складу щодо планів підготовки навчально-методичних матеріалів, проведення науково-дослідної, організаційно-методичної та виховної роботи шляхом заповнення спеціальних електронних форм;

- формування на основі стратегії розвитку ВНЗ науково обґрунтованого визначення потреб у підготовці навчально-ме­то­ди­ч­них матеріалів та проведенні інших видів робіт, зібраних пропозицій та штатної чисельності професорсько-викладацького складу, обов’язкового та додаткового переліків робіт факультетів і кафе­д­р;

- на основі обов’язкових переліків роботи факультетів та кафедр формування наскрізних електронних індивідуальних планів роботи викладачів та планів роботи факультетів і кафедр;

- ведення в електронному вигляді бази даних індивідуальних планів роботи викладачів, планів робіт факультетів і кафедр із щодекадним або щомісячним заповненням виконавцем та його безпосереднім керівником (узгодженість оцінок діяльності підлеглого і керівника) електронних форм, в яких відбивається хід та якість виконання індивідуального плану роботи за схемою: „що планувалося зробити – що було зроблено – що не було зроблено – що заважало – що планується зробити” (у режимі обмеженого доступу);

- автоматизація роботи щодо контролю за виконанням планових завдань шляхом вибірки за запитом завдань, які повинні бути виконані на поточний момент, а серед них ті, що не виконані у строк, із зазначенням відповідальних виконавців;

- за наявності певних обсягів додаткового фінансування – проведення відкритого конкурсу („електронного тендеру”) щодо розподілу робіт серед науково-педагогічних працівників з додаткового переліку для виконання за додаткову винагороду;

- проведення регулярних тестувань науково-педагогічних кадрів щодо знання нормативних документів, що регламентують діяльність у галузі науки та освіти, передових форм та методів навчання, методології наукових досліджень із збереженням інформації у відповідній базі даних;

- на підставі інформації про результати тестувань та інформації щодо стану виконання індивідуальних планів проведення регулярного (один раз у 3-6 місяців) рейтингового оцінювання науково-педагогічних працівників ВНЗ за допомогою спеціальних програмних засобів. Застосування системи рейтингових оцінок дозволить, з одного боку, відобразити індивідуальні здібності викладачів, а з іншого – збільшити змагальність при виконанні планових робіт, зробити оцінювання більш об’єктивним, систематичним та відкритим, розвинути самоконтроль та ініціативу працівників;

- опублікування на WEB-сервері навчального закладу результатів рейтингового оцінювання (організація зворотного зв’яз­ку адміністрація-співробітник);

- на підставі аналізу рейтингу персоналу розробка та впровадження загальних програм підвищення кваліфікації кадрів та індивідуальних планів саморозвитку працівників та електронна підтримка їх ведення;

- організація перепідготовки професорсько-викладацького складу за певними напрямами на основі сучасних інформаційних технологій;

- автоматизація роботи з планування та обліку відомостей щодо проходження науково-педагогічними працівниками професійної перепідготовки.

Нові методи управління та реорганізація бізнес-процесів в освіті повинні забезпечити одержання значного економічного ефекту від впровадження технології Інтранет (при невисокій вартості їх впровадження) за рахунок різкого скорочення паперових архівів, оперативного реагування на зміни в інформаційному просторі ВНЗ, підвищення прозорості роботи працівників, їх виконавчої дисципліни та відповідальності за доручену роботу, покращення керованості персоналу за рахунок організації ефективного зворотного зв’язку, створення умов для розвитку кадрового потенціалу, підвищення іміджу ВНЗ [6], а також високої продуктивності при спільній роботі над загальними проектами, гнучкого рівня взаємодії. До того ж веб-сайт в Інтранет має переваги перед клієнтськими програмами архітектури клієнт-сервер: не потребує інсталяції програми-клієнта на комп’ютерах користувачів, відповідно, при змінах функціональності корпоративної інформаційної системи також не потрібно оновлювати клієнтське програмне забезпечення; зниження часових витрат на рутинних операціях з введення різноманітних даних завдяки використанню веб-форм замість обміну даними по електронній пошті [4].

На перший погляд може здатися, що впровадження Інтранет-технології стосується тільки діяльності самого ВНЗ. Але це не так. По-перше, зовнішні Internet-ресурси стають необхідною частиною інформаційного простору компанії. По-друге, зовнішній Web-сервер ВНЗ, якщо він інформаційно насичений, сам стає Internet-ресурсом. Якщо межу апаратного і програмного рівня вузівських інформаційних систем ще якось можна визначити, то межі інформаційного рівня стають дуже розмитими.

Одним з напрямків менеджменту, що інтенсивно розвиваються, стало управління знаннями (Knowledge Management), технологічною базою якою все більше стає Інтранет. З погляду інформаційного забезпечення інформаційних систем між Інтранет і Knowledge Management не існує чітких меж. І не випадково. Ці дві області розвиваються назустріч один одному: Інтранет – від інформаційних технологій, а Knowledge Management – від теорії і практики управління. Основна складність ефективного застосування цієї технології полягає в необхідності відходу від старих управлінських стереотипів. Інтранет може стати знахідкою для тих ВНЗ, які роблять ставку на кваліфікацію і самостійність співробітників, а також постійно шукають нові форми своєї діяльності [9].

Звичайно, нові інформаційні технології не створюють додаткової інформації, але їх використання дозволяє узагальнити та систематизувати все раніше створене у ВНЗ та отримати потужне джерело управлінських інновацій. Вдосконалення інформаційного середовища ВНЗ, розробка і впровадження у практику управлінської діяльності в галузі освіти сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій дозволить побудувати якісно нову систему управління навчальним закладом, створити єдиний інформаційний простір, що, поряд з кадровим потенціалом, стає найважливішим стратегічним ресурсом розвитку освіти.

1. Баранова І.В. Використання Інтернет-технологій в дистанційному навчанні // Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційних технологій: VII Міжнародна науково-методична конференція. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – Ч. 3. – 158 с.11-12
   
2. Жук М.В. Сучасна українська освіта за умов конкуренції інформаційних потоків // URL kiev.ua/ITEA2006/paper/Zhuk.doc.
   
3. Кісіль М.В. Вимоги до якості вищої освіти в інформаційному суспільстві // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наукових праць. – Випуск 11(24) – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007 – с.109 – 112.
   
4. Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2000. – 509 с.
   
5. Льотко О. Сучасні концепції управління інформаційними засобами. Економічні та організаційні аспекти / Під заг. ред. канд. техн. наук В. В. Височанського: Наукове видання. – Івано-Франківськ: Вид-во ІМЕ, 2002. – 240 с.
   
6. Ляшенко Ю.І., Безрученко В.С. Інтранет як засіб підвищення ефективності управління персоналом вищого навчального закладу // krsat.com/Kyrsi%202004/index_tez.htm
   
7. Петров М. Информационные системы: Учебник для вузов. - СПб: - 2001. - 688 с.
   
8. Вікіпедія - вільна енциклопедія // dia.org/wiki/%D%86%D0%BD%D1%82%D1 %80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82.
   
9. Ефективність використання Інтранет // http:/refsmarket.com.ua/viewfreephp?diplomID9082& pageid=6.
   

Отримано 01.10.2008 р.


А.В. Евдокимов, А.В. Яковлева

Интернет как средство оптимизации управления высшим учебным заведением

Значительную актуальность в настоящее время приобретает изучение Интернета как средства повышения эффективности управления кадровым потенциалом высшего учебного заведения. Целью написания данной статьи является изучение путей использования Интернет для оптимизации управления потенциалом ВУЗа.

В статье рассмотрены направления использования Интернет при построении информационного пространства учебного заведения для оптимизации управления ним, обоснованы возможности достижения экономического эффекта от внедрения технологии Интернет, а также указано на взаимосвязь между системой управления знаниями (Knowledge Management) и Интернет.