Нарис наукової, педагогічної та громадської діяльності о. А. Мінаєва

Вид материала

Подобный материал:

НАРИС НАУКОВОЇ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ О.А. МІНАЄВА

Олександр Анатолійович Мінаєв народився 17 липня 1942 р. у

м. Сєрові Свердловської області у сім'ї металургів. Батько, Анатолій Федорович Мінаєв, інженер – металург, згодом заслужений металург України, мати, Валентина Сергіївна Шаніна, інженер – металознавець, працювали на Сєровському металургійному заводі.

У 1943 році, після звільнення Донбасу від німецьких окупантів, сім'я переїхала в м. Сталіно (з 1961 року м. Донецьк). У 1949 році почав навчатися в середній школі № 1. У зв'язку з виробничою діяльністю батька сім'я переїжджає в м. Макіївку, а потім у м. Єнакієве, де в 1959 році він закінчив середню школу № 2.

Обрання майбутньої спеціальності визначила сімейна захопленість професією металурга. У 1959 році його трудова діяльність розпочалась на Єнакіївському металургійному заводі. Конкретний вибір був зроблений під час вступу в Донецький політехнічний інститут (ДПІ) на металургійний факультет, який закінчив у 1964 році за спеціальністю "Обробка металів тиском". У період практики працював помічником майстра сортопрокатного цеху Донецького металургійного заводу. Інтерес до наукових досліджень проявився у студентські роки в період активної участі в студентському науковому товаристві.

На професійні уподобання його, як майбутнього інженера – металурга, великий вплив мав видатний вчений, заслужений діяч науки України, завідувач кафедри обробки металів тиском (ОМТ), професор, доктор технічних наук Валентин Митрофанович Клименко, який мав прекрасний дар захоплювати студентів широкою ерудицією, постановкою цікавих завдань, умінням розпізнати в них задатки наукового мислення, здібності до творчого пошуку. У створеній професором В.М. Клименком Донецькій науковій школі металургів – прокатників стимулювалась дослідницька діяльність не тільки металургів політехнічного інституту, а і працівників заводських лабораторій металургійних підприємств. У цій школі О.А. Мінаєв пройшов великий шлях від інженера – дослідника до професора, наукового керівника дослідних робіт.

Вбираючи і розвиваючи основну традицію наукової школи в галузі розвитку теорії нових технологій, конструкцій машин і обладнання для виробництва сортового і листового металу, О.А. Мінаєв довгі роки невтомно працює одним із головних помічників і соратників В.М. Клименка, замінивши згодом його на постах завідувача кафедри обробки металів тиском і керівника наукової школи.

Перше самостійне дослідження О.А. Мінаєв виконав у 1964 році під час розробки дипломного проекту, головна частина якого включала аналіз технології прокатки штабових профілів на сортових станах Донецького металургійного заводу. Експерименти щодо визначення енергосилових і кінематичних параметрів були проведені на промислових станах. Результати цих досліджень використані під час розробки технології прокатки штабових профілів, диференційованих за групами міцності.

У кінці 1964 року після успішного закінчення інституту Олександр Анатолійович був направлений на кафедру обробки металів тиском на посаду інженера – дослідника.

Серед наукових напрямів кафедри ОМТ, що формувалися з урахуванням програм розвитку металургійного комплексу України, особливе місце відводилось розробці нових технологічних схем виробництва металу. У ході активного виконання промислових і лабораторних досліджень накопичувався досвід, формувався інтерес до безперервних технологічних процесів, які забезпечують високий рівень автоматизації, продуктивності та економічної ефективності.

Спроби розробити напрям безперервної прокатки сортового, зокрема фасонного, металу все більше захоплювали молодого вченого. У 1966 році, ставши аспірантом В.М. Клименка, О.А. Мінаєв вибирає тему дисертаційної роботи для вивчення закономірностей безперервного процесу прокатки фасонних профілів. Експериментальні дослідження цього нового процесу були здійснені на спеціально сконструйованому і виготовленому дослідно – промисловому триклітьовому безперервному стані 300, встановленому в лабораторії кафедри ОМТ.

Головний науковий результат його кандидатської дисертації "Дослідження впливу натягу на силові параметри і утяжку профілю під час безперервної прокатки у фасонних калібрах" – це вперше встановлені залежності впливу натягу, що виникає внаслідок непогодження швидкісного режиму, на енергосилові параметри і формозміну фасонного профілю. Принципова прикладна новизна роботи полягає в розробці нових способів і пристроїв контролю міжклітьових сил і регулювання жорсткості сортових клітей. При цьому вперше встановлено механізм впливу жорсткості кліті сортового стану на зміну співвідношення вертикального і горизонтального розмірів профілю. На основі цього механізму визначено критерій оптимізації жорсткості кліті сортового стану, обґрунтовано відношення приросту контрольованих розмірів профілю, обумовлених зміною розширення, до зміни розмірів, що визначаються радіальною жорсткістю калібра. Пріоритет розробок захищений авторськими свідоцтвами і патентами. Увесь комплекс досліджень достатньо повно викладено у монографії "Засоби контролю і керування точністю сортового прокату" (1983 рік, співавтори В.М. Клименко і В.М. Кашаєв).

Після закінчення аспірантури в 1969 році О.А. Мінаєв був розподілений на кафедру ОМТ на посаду асистента, в 1970 – 1973 роках працював старшим викладачем. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію, доцентом кафедри ОМТ обраний у 1973 році. Цей період – час становлення О.А. Мінаєва як педагога прославленого вузу, що відзначив у 1971 році своє 50 – річчя. Він успішно веде викладацьку діяльність, створює свої лекційні курси з "Автоматизації прокатного виробництва", "Проектування прокатних цехів" та інші, пише навчальні посібники для студентів, створює новий лабораторний практикум.

Навчально – виховну роботу О.А. Мінаєв поєднує з громадською діяльністю. На рівні факультету він керує і бере безпосередню участь у студентській художній самодіяльності і спортивній роботі. При цьому серед колег і студентства користується великою повагою і авторитетом. Характерно, що присутнє йому почуття гумору у багатогранній життєвій діяльності немалою мірою сприяло формуванню такого авторитету.

Успіхи в навчально – виховній і науково – дослідній діяльності досягнуті завдяки розробленій на кафедрі ОМТ прогресивній технології підготовки творчих інженерів, яка включає:

– введення в навчальний план спеціальних дисциплін, що розвивають творчі здібності студентів і навички використання системного підходу: "Основи технічної творчості", "Теорія технічних систем", "Основи наукових досліджень";

– залучення студентів як виконавців наукової проблематики кафедри;

– широке використання ігрових методів проведення занять із дисциплін інженерного і творчого циклу;

– участь студентів у колективній розробці і експериментальній перевірці нових ідей, підготовці заявок на винаходи і наукові публікації;

– створення студентам умов і можливостей для участі у щорічних "Днях студентської науки", роботі наукового семінару кафедри, міжвузівських конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Роки копіткої творчої підготовки майбутніх інженерів увінчались високими досягненнями у цьому виді роботи: прийшли перемоги на олімпіадах і конкурсах; багато студентів на момент захисту своїх дипломних робіт уже мали авторські свідоцтва на винаходи і публікації результатів виконаних досліджень.

За заслуги у галузі вищої освіти Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР Олександр Анатолійович був нагороджений знаком "За відмінні успіхи в роботі".

У 1974 – 1975 роках О.А. Мінаєв проходить наукове стажування у США в університеті м. Філадельфії, яке сприяло формуванню нового наукового напряму – суміщених технологічних процесів (виробництва сталі і прокатки), використаного пізніше під час роботи над докторською дисертацією.

У 1977 році його вибирають деканом металургійного факультету, затверджують головою спеціалізованої ради ДПІ із захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Олександр Анатолійович продовжує активно вести наукову роботу, за рекомендацією кафедри стає науковим керівником аспірантів, керівником наукових робіт щодо підвищення якості сортового прокату і вдосконалення металургійних технологій. Зокрема, дослідження технології виробництва сортових і фасонних профілей прокату із прискореним охолодженням у потоці стану, вивчення процесу витікання металу в багаторівчакових калібрах різної форми, розробка нового процесу "прокатка – поділ", вивчення впливу нерівномірного розподілу температури по перерізу розкату на силові, кінематичні і деформаційні параметри процесу прокатки. Велика увага при цьому приділяється питанням підвищення якості сортового прокату.

Комплекс наукових робіт для дослідження суміщених технологічних процесів гарячої деформації і термічної обробки сталі дозволили глибше розкрити особливості і закономірності механізму формування фазового складу сталей широкого призначення при різних видах температурно – деформаційного впливу на метал у технологічному потоці сортового стану. Обгрунтована нова класифікація суміщених процесів гарячої пластичної деформації і термічної обробки, основною класифікаційною ознакою якої прийнято вид фазового перетворення замість послідовності технологічних операцій, що приймається раніше. На основі такої класифікації виділені в окремі підгрупи нові технологічні схеми обробки сортового прокату: термомеханічна обробка з перлітним перетворенням; знеміцнююча термомеханічна обробка; контрольована прокатка низьковуглецевих сталей та ряд інших. Комплекс цих багаторічних досліджень опублікований у фундаментальній монографії "Проблеми суміщення гарячої деформації і термічної обробки сталі" (1985 рік, співавтори О.О. Баранов, О.Л.Геллер, В.П. Горбатенко). Ця монографія і зараз продовжує зберігати енциклопедичне значення у пізнанні молекулярно – кінетичних закономірностей формування структури сталей широкого призначення при різних видах температурно-деформаційного впливу на метал.

Розробці проблеми технологічних процесів прокатки сортового прокату О.А. Мінаєв присвятив багато років своєї наукової діяльності. Комплекс теоретичних задач, їх практична реалізація на 14 металургійних заводах було покладено в основу докторської дисертації "Підвищення ефективності сортової прокатки на основі розробки і впровадження технологічних методів керування механічними властивостями і точністю профілей", захищеної в 1989 році у Московському інституті сталі і сплавів.

У 1985 – 1989 роках О.А. Мінаєв працює секретарем партійного комітету ДПІ, продовжуючи активно і продуктивно займатися науковою діяльністю.

За успішне впровадження результатів нових розробок у промисловість Головний комітет виставки досягнень народного господарства України нагородив його дипломом III ступеня. У цей період його обирають членом президії Донецького обласного науково-технічного товариства чорної металургії, депутатом Донецької міської ради народних депутатів. Після успішного захисту докторської дисертації він призначається головою спеціалізованої ради ДПІ із захистів дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора наук у галузі металургії.

30 грудня 1989 року на розширеному засіданні вченої ради

О.А. Мінаєва було обрано ректором ДПІ. Багаторічний досвід роботи дозволив йому оперативно освоїти принципи управління життям вузу і досягнути високих результатів у закріпленні і розвитку традицій, закладених його попередником на посаді ректора професором Г.В. Малєєвим. За відмінні успіхи в роботі у галузі вищої освіти Державним комітетом СРСР з народної освіти він нагороджується дипломом III ступеня.

Побудова незалежної української держави і перебудова системи вищої освіти поставили перед колективом ДПІ складні завдання щодо адаптації вузівської діяльності до нових економічних умов. 1993 рік став переломним в історії інституту – Постановою Кабінету Міністрів України

№ 646 від 13 серпня 1993 року ДПІ було перетворено в технічний університет (здійснилось одне із головних завдань передвиборної програми ректора). Одержавши університетський статус, колектив вузу приступив до наповнення навчально-виховного процесу новим змістом. Уже в 1993 – 1994 навчальному році розпочате навчання за планами, що відповідають університетській освіті. Усі навчальні дисципліни були розділені на цикли: гуманітарний; загальноінженерний і загальнонауковий; спеціальні дисципліни. Цим Донецький державний технічний університет (ДонДТУ) поклав початок відходу від підготовки фахівців вузької направленості. У навчальні плани була також закладена можливість дати студенту протягом перших чотирьох років навчання такий обсяг знань та інформації, який дозволив би йому до п'ятого курсу вибрати по душі будь-який із напрямів і за рік одержати знання з вузької спеціалізації.

Уперше в Україні серед технічних університетів з ініціативи професора О.А. Мінаєва у складі Донецького технічного університету було утворено німецький, англійський і французький технічні факультети, на яких навчальний процес розпочали вести іноземними мовами за напрямами підготовки фахівців: інженерна механіка, металургія, електротехніка, комп'ютерні мережі і системи, економіка та ін.

У цей період особливо гостро встало питання розробки науково-обгрунтованої державної регіональної політики в Україні у зв'язку з переходом до ринкових принципів господарювання. Потребу в розмежуванні функцій господарського управління найбільше відчували на собі території з великим економічним потенціалом, до яких у першу чергу відноситься Донбас. Розуміючи важливість і необхідність створення для регіону нового господарського механізму з орієнтацією на глибоку структурну перебудову його економіки, ДонДТУ виступив з ініціативою розробки "Комплексної програми соціального і економічного розвитку Донбасу", схваленої Постановою Кабінету Міністрів України № 977 від 2 грудня 1993 року. Сформовані у рамках цієї програми теоретичні і методичні підходи – це продукт колективної праці вчених Інституту економіки промисловості НАН України, Інституту економіко-правових досліджень НАН України, ДонВУГІ, ДонНДІЧерМету, УкрНДІагропроекту та інших. Генеральним виконавцем комплексної програми був ДонДТУ на чолі з її керівником професором

О.А. Мінаєвим. Результати великого комплексу досліджень в обсязі програми викладені в монографії "Регіон: структурно-інвестиційні аспекти переходу до ринку", опублікованій в 1994 році.

У 1992 році Указом Президента України професору О.А. Мінаєву присвоєне почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України". Під його науковим керівництвом підготовлено 2 доктори і 19 кандидатів технічних наук.

Ректор О.А. Мінаєв постійно приділяє велику увагу роботі щодо зміцнення, зростання та ефективного використання наукового потенціалу першого в Донбасі і одного з найстаріших технічних вузів України, успішно сприяючи при цьому плідній роботі науково-педагогічних шкіл відомих вчених професорів В.Г.Гейєра, В.М. Клименка, М.П. Зборщика, В.В. Пака,

Б.С. Панова, К.Ф. Сапицького, Л.П. Фельдмана, О.О. Баранова,

Ф.Л. Шевченка, В.О. Гольцова, В.Г. Гуляєва та інших.

Наукові конференції постійно знаходяться у полі зору ректора, оскільки сучасний рівень підготовки фахівців, їх відповідність актуальним завданням промисловості, інженерній науці може бути забезпечений при систематичній участі в інформаційних потоках: освітніх асоціаціях, конференціях, симпозіумах і т.д. Досягненням університету стало проведення щорічних міжнародних наукових конференцій: "Машинобудування і техносфера XXI сторіччя"; "Прогресивні технології в металургії сталі"; "Практика і перспектива розвитку інституціонального партнерства"; "Благородні і рідкісні метали" та інші. Особливе значення в житті вузу має традиційна міжнародна наукова конференція "Творча спадщина В.І. Вернадського і сучасність" (Вернадські читання). Професор О.А. Мінаєв не тільки виконує велику організаційну роботу, а також сприяє поліпшенню змістового наповнення цієї конференції. На III міжнародній науковій конференції він виступив із доповіддю "Про специфіку і структуру світогляду вченого".

У 1995 році на Раді конференції ректорів університетів Європи, що проходила в м. Бордо (Франція), ДонДТУ було прийнято у члени асоціації.

Професор О.А. Мінаєв є висококваліфікованим викладачем, умілим організатором навчально-виховного процесу, автором підручника і ряду навчальних посібників із грифом Міністерства освіти і науки України: "Технология прокатного производства" (Киев, Высшая школа, 1989г.), "Механіка суцільних середовищ" (Київ, Вища школа, 1995р.), "Металургійна промисловість України" (Лугано, Швейцарія, 1994 р., англійською мовою)

і т.д.

На IV світовому конгресі з інженерної освіти (США, м. Сент-Пол, Мініаполіс, жовтень, 1995 р.) доповідь О.А. Мінаєва про реалізовану в ДонДТУ систему розвитку творчих здібностей студентів інженерних спеціальностей відзначена бронзовою нагородою.

Багаторічне успішне співробітництво ДонДТУ із всесвітньовідомою фірмою "Сіменс" сформувало базу для створення в 1998 році в м. Донецьку Інженерно-технічного центру дочірнього підприємства "Сіменс – Україна". Інженерний склад цього центру повністю укомплектований випускниками німецького технічного факультету ДонДТУ. Характерно, що таке співробітництво вперше в практиці України забезпечило реалізацію нової концепції взаємодії університету і відомої фірми на міжнародному ринку праці з урахуванням двосторонньої економічної зацікавленості.

Відкриття в науково-технічній бібліотеці університету філії Гете – інституту (Мюнхен, Німеччина) сприяло впровадженню в практику роботи кафедр і факультетів принципів Болонської Декларації, що допомагає розвитку міжнародного співробітництва у галузях освіти, науки, культури і відкриває перспективи мобільності студентів і викладачів у межах усіх країн Європи.

Активна діяльність ректора і накопичені досягнення професорсько- викладацьким колективом у навчально-виховній роботі, навчально-дослідній діяльності і міжнародному співробітництві одержали високу оцінку на державному рівні. Указом Президента України № 591 від 7 серпня 2001 року ДонДТУ було присвоєно статус національного університету.

У 2002 році ДонНТУ офіційно прийнято до Євразійської асоціації університетів.

За ініціативою ректора в університеті створено розвинуту комп'ютерну мережу, що є однією з найбільших серед технічних університетів в Україні. В насичених комп'ютерною технікою навчальних корпусах прокладено оптико-волоконні лінії зв'язку. Мережа має вихід в Інтернет, завдяки якому десятки тисяч абонентів із усього світу щомісячно звертаються у бібліотечний фонд університету, який в Донбасі має найбільший фонд науково-технічної літератури.

Університет виступив співзасновником і активним учасником Національної телекомунікаційної мережі навчальних і наукових закладів України "УРАН". У Донбасі він функціонує як регіональне відділення цієї мережі.

Професор О.А. Мінаєв бере активну і безпосередню участь у великих комплексних дослідженнях з розробки ресурсозберігаючих технологічних циклів виробництва конкурентоспроможних металовиробів. Науково-прикладні результати комплексу виконаних досліджень впроваджено в цехах Єнакіївського, Дніпровського і Донецького металургійних заводів. За ці розробки у 2002 році у складі авторського колективу він удостоєний високого звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

Опублікована в рамках цієї проблеми монографія "Процеси безперервного лиття" (2002р., співавтори О.М. Смірнов, В.Л. Пілюшенко, С.В. Момот і Ю.М. Бєлобров) широко використовується науковими та інженерно-технічними працівниками, які спеціалізуються в галузі технології, проектування і дослідження процесів безперервного лиття і виробництва сталі.

Наукові і науково-методичні розробки О.А. Мінаєва широко відомі в Україні і за її межами. Він неодноразово брав участь у міжнародних наукових конференціях, форумах і симпозіумах (у Фрайберзі, Сент-Полі, Квебеці, Парижі, Лондоні, Кракові, Москві, Празі, Остраві, Бордо, Берліні, Брюсселі, Бонні, Стокгольмі, Осло), виступаючи з доповідями з проблематики процесів формозміни металу і сплавів, технологічних процесів прокатного виробництва, які суміщують гарячу деформацію і прискорене охолодження, щодо вдосконалення системи вищої освіти, атестації бакалаврів, спеціалістів і магістрів, розвитку природоохоронних аспектів інженерної освіти.

Професора О.А. Мінаєва обрано дійсним членом Академії інженерних наук України, Академії наук вищої школи України, Петровської академії наук і мистецтв Росії, Міжнародної академії наук, індустрії, освіти і мистецтв (Каліфорнія, США).

За плідну діяльність у галузі міжнародного співробітництва

О.А. Мінаєв нагороджений: золотою медаллю імені А. Ейнштейна Міжнародної академії наук, індустрії, освіти і мистецтв (Каліфорнія, США); срібною нагородою Міжнародного центру з інженерної освіти ЮНЕСКО; дипломом і пам'ятною медаллю національного проекту "Золота книга української еліти"; почесною медаллю технічного університету м.Острави (Чехія); почесним знаком університету м.Магдебурга (Німеччина); дипломом і пам'ятною медаллю технічного університету м.Ясси (Румунія). Його обрано почесним доктором наук технічного університету м.Острави (Чехія), почесним професором державного радіотехнічного університету м.Таганрога (Росія), почесним доктором наук державного університету інженерної екології м.Москви (Росія).

За великі заслуги в галузі вищої освіти і науки О.А. Мінаєв нагороджений Почесною відзнакою Президента України, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, знаками "Шахтарська слава" і "Шахтарська доблесть", багатьма знаками і грамотами Міністерства освіти і науки України.

О.А.Мінаєв опублікував більше 350 наукових робіт, серед яких

8 монографій і навчальних посібників, 45 статей у зарубіжних виданнях,

10 патентів і 81 авторське свідоцтво на винаходи.

Велику і багатопланову роботу О.А. Мінаєв виконує як член Ради конференції ректорів вузів Європи (CRE), заступник голови Ради ректорів технічних університетів України, член Європейського товариства інженерної освіти (SEFI), Міжнародної мережі інженерної освіти і дослідження (INEER), Всесвітнього конгресу з інженерної освіти (ICCE), керівник Донецького відділення металознавства і металургії Академії інженерних наук України, член секції Комітету з присудження Державних премій України, наглядової ради Укрсоцбанку, Громадської колегії при Державній податковій адміністрації України, Міжнародної спілки машинобудівників і ряду редколегій науково-технічних журналів.

На рівні міста і області О.А. Мінаєв виконує велику громадську роботу: неодноразово вибирається депутатом Донецької міської ради народних депутатів (1985–1989 рр., 1998 – 2002 рр., 2002 р.), член Донецького міського комітету стійкого розвитку, голова Донецької обласної організації Українського союзу промисловців і підприємців, член Регіональної ради з питань науки і технологій.

Як великий вчений, талановитий педагог і організатор науки, активний громадський діяч Олександр Анатолійович Мінаєв усі свої знання, уміння, енергію і творче натхнення з повною віддачею продовжує докладати до вирішення актуальних проблем освіти і науки в Україні.

Доктор технічних наук М.П.Зборщик

Blog

Нарис наукової, педагогічної та громадської діяльності о. А. Мінаєва