European credit transfer system

Вид материалаДокументы

Содержание


Методи оцінювання
Індивідуальна робота
Екзаменаційна методика
Реєстрація на залік
Мета дисципліни
Методи оцінювання
Методичне забезпечення
Індивідуальна робота
Екзаменаційна методика
Реєстрація на залік
Керування структуроутворенням в покриттям
Мета дисципліни
Індивідуальна робота
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

БІБЛІОГРАФІЯ:

  1. Материаловедение. Б.Н. Арзамасов, И.И. Сидорин, Г.Ф. Косолапов и др. – М.: Машиностроение, 1986. – 384 с.
  2. Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение. – М.: Машиностроение, 1990. – 528 с.
  3. Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение. – М.: Машиностроение, 1980. – 528 с.
  4. Гуляев А.П. Металловедение. – М.: Металлургия, 1977. – 647 с.
  5. Тылкин М.А. Справочник термиста ремонтной службы. – М.: Металлургия, 1981. – 648 с.


МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

Протягом семестру студенти проходять один модульний контроль, на якому пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні і практичні питання.


Методичне забезпечення: протягом лекцій студентам адреси інтернет-видань; використовуються електронні версії навчальних посібників.


ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:
  1. Фізико – хімічні процеси на твердих поверхнях трибоконтакту.
  2. Складові фрикційної взаємодії трибоповерхонь. Вплив фізико – хімічних властивостей матеріалів трибоконтакту на механічну та адгезійну складові тертя.
  3. Механізми тертя ковзання в умовах сухого, змішаного та абразивного тертя.
  4. Механізми тертя в номінально нерухомих парах. Фретинг .
  5. Процеси в поверхневих шарах матеріалів трибоконтакту. Структурна перебудова, еволюція структур, синергетика матеріалу під впливом тертя та експлуатаційних факторів.
  6. Вторинні структури та їх еволюція. Третє тіло та його формування.
  7. Антифрикційні матеріали та їх оптимальна будова.
  8. Зносостійкість матеріалів в різних умовах та механізмах тертя.
  9. Зносостійкі покриття для різних видів зношування.
  10. Дослідження матеріалів на зносостійкість, визначення коефіцієнтів тертя.

11. Моделювання процесів тертя та зношування. Планування експерементів та регресійні моделі


ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.

РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.

РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАЛІК: з лектором, персонально чи по телефону.

МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська


Дисципліна: Теоретичні основи технологій ремонту

Інститут: МАД

Статус: за вибором студента




Стаціонарне навчання

Години на тиждень

Триместр

3 м




Лекції (год)







Практичні заняття (год)







Лабораторні заняття (год)







Семінари (год)







КП (КР) трим







РГР







СРС (інд. заняття)

36

3

Всього (год /кредитів)

36/1

3

Екзамен (трим)







Залік (трим)

3 м




КОД:

ІДД 3.4.2.2





Лектор:Гайдамак Олег Леонідович, к.т.н., доцент.


Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.


МЕТА ДИСЦИПЛІНИ:

Надати майбутнім спеціалістам знання з вибору й проектування технологічних процесів та вибір обладнання ремонтного виробництва за умови забезпечення високої якості продукції, економії матеріалів, енергії та високої продуктивності праці.


ПРОГРАМА:

Загальна схема і особливості технологічного процесу ремонту машин. Основні вимоги на дефектацію машин та вузлів. Нормативно-технологічна документація. Основи вибору оптимальних варіантів технологічних процесів ремонту машин. Вибір та проектування оснастки для відновлення деталей машин. Технологічні способи ремонту (відновлення) транспортної техніки. Новітні досягнення та використання нових технологій для зміцнення поверхневого шару деталей.


БІБЛІОГРАФІЯ:
  1. Авдеев М.В., Воловик В.Л., Ульман И.С. Технология ремонта машин и оборудования.-Агроиздат.-1986.
  2. Воловик ЕЛ. Справочник по востановлению деталей.- М. -Колос.-1981.
  3. Технология ремонта атомобилей //под ред. Л.В. Деххтеринского.-М.-Транспорт.-1979.
  4. Мірошник В. О., Фабровський Є. М. Ремонт меліоративних і будівельних машин. Практикум. -Київ. –Виша школа. -1995.
  5. Молодик Н.В., Зенкин А. С. Востановление транспортной техники: справочник. -М. -Машиностроение. -1989.
  6. Руденко П.А., Молодык Н.В. Повышение качества востановления деталей машин. -Киев. -Урожай. -1978.
  7. 0.І. Сідашенко, О.А. Науменко, А. Я. Поліський та ін. Ремонт машин.- К.- Урожай.-1994.
  8. О.І. Сідашенко, О.А. Науменко, А. Я. Поліський та ін.Практикум з ремонту машин. -К. - Урожай.-1995.
  9. Тельнов Н.Ф., Бадаров Е.И. Ремонт машин. - Москва. -Агропромиздат. -1992.
  10. Токаренко В.М. Технологія автодорожного машинобудування і ремонту машин. Курсовий проект. - Київ. -Виша школа. -1992.
  11. Ульман И.Е. Ремонт машин. -Москва. -Колос. -1976.


МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

Дисципліна передбачає один модульний контроль. Протягом триместру студент повинен написати один колоквіум на 11 тижні, який складається з двох теоретичних запитань. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних робіт. На основі цих оцінок студент отримує залік або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

Письмовий колоквіум та залік розраховано на 90 хвилин роботи.


ПЕРЕДУМОВИ: Фізика; Хімія; Опір матеріалів; Основи електротехніки; Матеріалознавство та термічна обробка; Проектування технологічних процесів відновлення поверхонь; Відновлення деталей машин та апаратів; Надійність деталей машин; Вузли та деталі ремонтного виробництва.


Методичне забезпечення:

Періодичні видання наукових журналів «Автоматическая сварка», «Матеріалознавство і термічна обробка металів», «Фізика металів та матеріалознавство», «Метали».


ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:
  1. Інформативність технологічних процесів.
  2. Післяремонтне діагностування.
  3. Оптимізація маршрутів розбирання машин.
  4. Механічні та термічні способи очистки деталей та механізмів.
  5. Взаємозамінність і селективний метод комплектування деталей.
  6. Фактори, які визначають якість складання вузлів.
  7. Нормативно-технічна документація обкатки вузлів.
  8. Надійність лакофарбових покрить.
  9. Складання, обкатка і випробовування агрегатів гідро­систем.
  10. Рихтувальні роботи.
  11. Основи формування оптимальної якості продукції.


ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.

РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.

РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАЛІК: з лектором, персонально чи по телефону.

МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська


Дисципліна: Керування структуроутворенням в покриттям

Інститут: МАД

Статус дисципліни : за вибором студента




Стаціонарне навчання

Години на тиждень

Триместр

3 м




Лекції (год)







Практичні заняття (год)







Лабораторні заняття (год)







Семінари (год)







КП (КР) трим







РГР







СРС (інд. заняття)

36

3

Всього (год /кредитів)

36/1

3

Екзамен (трим)







Залік (трим)

3 м




КОД:

ІДД 3.4.3.2





Лектор: Архіпова Тетяна Федорівна, к.т.н., доцент


Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.


МЕТА ДИСЦИПЛІНИ:

Вивчення дисципліни "Керування структуроутворенням в покриттях та зварювальних швах" має за мету дати студентам міцні знання про сучасні технологічні процеси, які в більшості випадків супроводжуються використанням різних способів нанесення покриттів і утворенням нероз'ємних з'єднань зварюванням, У зв'язку з цим, важливе значення для підвищення експлуатаційної надійності і довговічності виробів з покриттями і звареними швами набувають питання аналізу факторів, що визначають необхідну структуру матеріалу. Обсяг знань, які здобувають студенти, повинен бути достатнім для подальшої наукової і виробничої діяльності, пов’язаною з розробкою і впровадженням нових методів, що забезпечують отримання оптимальної структури в покриттях і зварених птах


ПРОГРАМА:

1. Основні поняття і методи інженерії поверхні, що визначають оптимізацію процесів структуроутворення в покриттях і зварених швах. Основні напрямки сучасного розвитку інженерії поверхні. Поняття про поверхневий шар металу (ПШ) і покриття (П). Типи структури поверхневих шарів.

2. Поверхневі фізико-хімічні процеси. Основні поняття. Структура і властивості покриттів. Математичні моделі процесів на прикладі аналізу структури газотермічного покриття. Методи побудови графіків і аналізу діаграм стану в умовах нерівноважної кристалізації. Побудова просторових графіків, поверхонь та діаграм. Методи дослідження процесів з використанням диференціальних операцій.

3. Лінійні математичні моделі процесів структуроутворення. Математичні моделі визначені в лінійному просторі. Елементи теорії лінійних

операторів. Операції і Акторами і матрицями в пакеті MathCAD). Формування дискретних математичних моделей.

4. Методи оптимізації структури гальванічних покриттів. Механізм осадження і закономірності формування гальванічних

покриттів. Розрахунок параметрів гальванічного процесу на прикладі гільзи циліндру ДВЗ.

5. Модифікування поверхні концентрованими потоками енергії Математичні моделі прогресивних технологічних фізико-хімічної обробки деталей. Оптимізація процесів обробки поверхонь деталей машин. Властивості зміцнених матеріалів.


ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:

1. Основні поняття і методи інженерії поверхні, що визначають оптимізацію процесів структуроутворення в покриттях і зварених швах. Основні напрямки сучасного розвитку інженерії поверхні. Поняття про поверхневий шар металу (ПШ) і покриття (П). Типи структури поверхневих шарів. Твердорозчинне та субструктурне зміцнення.

2. Поверхневі фізико-хімічні процеси. Основні поняття. Структура і властивості покриттів. Математичні моделі процесів на прикладі аналізу структури газотермічного покриття. Методи побудови графіків і аналізу діаграм стану в умовах нерівноважної кристалізації. Побудова просторових графіків, поверхонь та діаграм. Методи дослідження процесів з використанням диференціальних операцій. Процеси, які описуються функціональними залежностями.

3. Лінійні математичні моделі процесів структуроутворення. Математичні моделі визначені в лінійному просторі. Елементи теорії лінійних

операторів. Операції і Акторами і матрицями в пакеті MathCAD). Формування дискретних математичних моделей. Перетворення Фур 'є. Перетворення Лапласа, z-перетворення. Процеси у вигляді числових послідовностей. Ступінчасті та імпульсні дискретні процеси.