Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь

Вид материала

Документы

Содержание 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів 4. Стан водних ресурсів 4.1.2. Водозабезпеченість території Одеської області 4.1.3. Водокористування та водовідведення Потужність очисних споруд

Подобный материал:

• Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
• Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
• Україна міністерство екології та природних ресурсів україни, 65.67kb.
• Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
• Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
• Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
• Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ

3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату

Згідно регіонального плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату в області виконані ряд заходів, а саме на:

- ТОВ «Лукойл Енергія і Газ України» за рахунок власних коштів збудовано енергоблок з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії з утилізацією атмосферного остатку висбрегингу (когенераційна установка), який введено в експлуатацію 01.07.2010 року.

- ДП «Одеський морський торговельний порт» встановлено геліосистему для підігріву гарячої води на комбінаті харчування «Хвиля», автобазі порту та тепловий насос у готелі «Одеса».

- Одеській залізниці за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів зекономлено 532 тонн дизельного пального, 5,9 млн. кВт год. електроенергії, 36 тис. м³ газу, 102 тонни вугілля на загальну суму 8,4 млн. грн., що становить 88 % від річного плану.

За інформацією Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства лісогосподарськими підприємствами обсяг створення захисних лісових насаджень у 2010 році склав 3000 га.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ

4.1. Водні ресурси та їх використання

4.1.1. Загальна характеристика

Водні ресурси області складаються з запасів підземних та поверхневих вод. Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а далекий південний-захід, який тяжіє до річок Дністер та Дунай, має великий запас води.

В області налічується близько 5,4 тис. артсвердловин, 195 шахтних колодязів. Однак, забезпеченість потреби підземними водами питної якості у цілому по області становить 28 %.

Питне водопостачання області майже на 72 відсотки забезпечується за рахунок поверхневих джерел. Тому якість води у поверхневих водних об’єктах є вирішальним чинником санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Водопроводи, що одержують воду з поверхневих джерел це Одеський водопровід з ріки Дністер, Кілійський та Вилківський з ріки Дунай, Болградський з озера Ялпуг. Всі інші населені пункти користуються водою з підземних джерел.

Ліміт забору та використання води із поверхневих та підземних джерел та на скид забруднюючих речовин в водойми встановлюється в дозволах на спецводокористування. У 2010 році було видано 356 дозволів на спецводокористування.

На 01.01.2011 р. в Одеській області налічується 1971 водокористувачів, з яких 1162 мають дозволи на спецводокористування, у 809 термін дії закінчився.


4.1.2. Водозабезпеченість території Одеської області

За умовами водозабезпеченості і водоспоживання область можна розподілити на три регіони – північний, центральний та південний.

Північний регіон, до складу якого входять 14 районів є найбільш забезпечений розвіданими запасами питних підземних вод, які становлять від 70 до 320 відсотків від необхідних потреб у воді населених пунктів розміщених на півночі області. Вода з артсвердловин у більшості північних районів відповідає нормативним вимогам на питну воду.

Центральний регіон, до складу якого входять міста обласного значення – Одеса, Іллічівськ, Теплодар, Южне та три райони області (Біляївський, Овідіопольський, Комінтернівський) одержують воду з Одеського водопроводу і частково – до 10 тис. куб. м на добу з підземних джерел.

Південний регіон, до складу якого входять 9 районів у міжріччі Дністра та Дунаю, найменш забезпечений підземними водами пітної якості. Майже на всій цій території, крім міст Ізмаїл та Рені, підземні води не відповідають державному стандарту на питну воду через високий вміст розчинених солей та різних домішок. Крім того, більшість сіл Татарбунарського, Кілійського та Ізмаїльського районів Одеської області користуються привізною водою або високомінералізованою артезіанською водою, яка не відповідає гігієнічним нормативам.

На виконання Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 16.06.2009 р. № 415/А-2009 «Про покращення господарсько-питного водопостачання та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах Одеської області» райдержадміністраціями в районах Одеської області було проведено інвентаризацію водозабірних свердловин джерел централізованого та децентралізованого водопостачання населених пунктів.

За даними райдержадміністрацій та міськвиконкомів станом на 01.01.2011 р. тампонажу підлягають 819 артсвердловин. Найбільш критична ситуація щодо незадовільного технічного стану артсвердловин склалася у Арцизькому - 81, Березівському – 63, Любашівському – 102, Роздільнянському – 76, районах.

Існування непрацюючих свердловин є загрозою для забруднення водоносних горизонтів та виникненню надзвичайних епідеміологічних ситуацій.

Підземні родовища води, які відповідають вимогам до джерел питного водопостачання, розташовані на території області вкрай нерівномірно. Північний регіон, до складу якого відносяться 14 районів є найбільш забезпеченим, розвіданим запасами підземних вод, які на сьогодень складають 70 % від загальної забезпеченості області. Південний регіон, до складу якого входять 9 районів, найменш забезпечений запасами питних підземних вод. Крім того, вода з артсвердловин на півдні області умовно придатна для питних потреб тому, що має високу мінералізацію та надмірний вміст різних домішок.

В області спостерігається порушення правового режиму І-ІІ-ІІІ поясів зон санітарної охорони, особливо у сільських місцевостях.

Чинники, які привезли при експлуатації артсвердловин до такого стану слідуючи:

- не виконання керівниками організацій, господарств, які мають на своєму балансі артсвердловини необхідних заходів щодо поліпшення санітарно-технічного стану та подачі населенню доброякісної за бактеріологічними показникам води;

- відсутність коштів у сільських рад та підприємств для проведення ліквідаційного тампонажу непридатних для експлуатації свердловин будь-якого призначення;

- незабезпечення місцевими органами самоуправління передачі безгоспних свердловин на баланс сільських рад, міськвиконкомів, іншим власникам.

У рамках об’єкта «Пошуки питних підземних вод та буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин на воду в Одеській області» у 2010 році пробурено артсвердловини у: Роздільнянському районі № 173 (с. Нові Обручі) - 391,572 тис. грн. та № 176 (с. Надія) – 204,86 (в роботі); Б.Дністровському районі № 174 (с. Бритівка) – 301,76 тис. грн.; Біляївському районі № 175 (с. Кагарлик) – 314,37 тис. гривень.

Науково-виробничою фірмою «Тиверія» на протязі 2010 року було відремонтовано 1 артсвердловину:

1. Лютий 2010 року –ремонт артсвердловини № 74/8272 глибиною 165,0 м, пробуреної на верхньосарматський водоносний горизонт, яка належить ГОГ «Скіф» б/в «Скіф».
   

НВП «Авіа» у 2010 році проведено ремонт 3-х артсвердловин для Одеського філіалу ТОВ з іноземними інвестиціями «Дікергофф», Одеській обласній станції переливання крові, ТОВ «Поліметсервіс».

ТОВ «Кінбурн-Аква» у 2010 році проведено ліквідаційний тампонад 2-х артсвердловин: № 9341 – с. Мале Роздільнянський район, № 7758 – с. Єгорівка, Роздільнянський район.

Виробничо-сервісна фірма «Гідрогеосервіс» у 2010 році виконало ремонт 9–ти артсвердловин, а саме:

• № 3/11-Е – ЗАТ «Одеський завод дитячого харчування», м. Одеса, пров. Високий, 22;
  
• № 21-Е – ВАТ «Азбука жизни», Овідіопольський район, с. Роксолани;
  
• № 4905/159 – ЗАТ «Одеський завод шампанських вин», м. Одеса, Французький бульвар, 36;
  
• № 9341 - СТ «Схід», Роздільнянський р-н., с. Мале;
  
• б/н – ВАТ «Технології сучасного будівництва», Овідіопольський район, с. Грибівка.
  
• № 11 - ВАТ «Хим-Ойл-Транзит-Юкрейн», м. Іллічівськ, с. Бурлача балка, вул. Чорноморська дорога, 5; ВАТ «Вин-Агро», Б.Дністровський р-н., с. Малога;
  
• № 84 - НВП «Нива», Овідіопольський район, с. ім. Таїрова, вул. 40-річчя Перемоги, 1;
  
• № 3/8225 – ДП «Одеський морський торговельний порт», м. Одеса.
  

Для покращення водопостачання населених пунктів Кілійського, Татарбунарського районів згідно «Комплексної Програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року» продовжується будівництво Татарбунарського та Кілійського групових водопроводів у 2010 році за рахунок державного бюджету виконано роботи на суму 6,8 млн. грн., у т.ч. Кілійський водопровід – 2,1 млн. грн., Татарбунарський водопровід – 4,7 млн. гривень.


4.1.3. Водокористування та водовідведення

У 2010 році забір води складає 2189,0 млн. м³, що на 55,0 млн. м³ більш ніж у 2009 році. На 55,0 млн. м³ збільшився обсяг забору води з поверхневих джерел, на 0,17 млн. м³ зменшився забір води із підземних джерел. Забір води з Чорного моря зменшився на 0,57 млн. м³. Збільшився обсягу забору прісних поверхневих вод у 2010 році обумовлено, в основному, збільшенням обсягу перерозподілу води при проведені водообміну на озері Сасик, Придунайських водосховищах, водоймах Татарбунарського тракту.

У 2010 році в області використано 324,5 млн. м³ прісної води (табл. 4.1.3.1.), у тому числі із підземних джерел 33,6 млн. м³, за наступним розподілом на: госппобутові потреби – 119,0 млн. м³; виробничі потреби – 69,90 млн. м³; сільськогосподарське водопостачання – 10,94 млн. м³; зрошення – 70,59 млн. м³; ставково-рибне господарство - 51,94 млн. м³; інші галузі – 2,103 млн. м³.

Водопостачання розподіляється таким чином: госппобутові потреби – 36,7 %; виробничі потреби – 21,5 %; сільське господарство – 3,4 %; зрошення – 21,8 %; ставково-рибне господарство - 16,0 % інші галузі – 0,6 % (табл. 4.1.3.3.).

У 2010 році збільшився обсяг використання води на: господарсько-питні потреби – 1,9 млн. м³; виробничі потреби – 8,78 млн. м³. Зменшився обсяг використання води на: зрошення – 0,7 млн. м³, сільськогосподарські потреби – 1,27 млн. м³.

У 2010 році обсяг оборотної, повторної та послідовно використаної води складає – 162,8 млн. м³, що на – 10,4 млн. м³ менш ніж у 2009 році.

Загальний обсяг скиду стічних вод у 2010 році складає 302,7 млн. м³, у тому числі у водні об’єкти 292,2 млн. м³ (таблиця 4.1.3.2.).

У 2010 році на 1,4 млн. м³ зменшився скид зворотних вод. Це пов’язано зі зменшенням використання води на зрошення сільгоспкультур. Скид забруднених стічних вод у водні об’єкти складає 144,87 млн. м³, у тому числі недостатньо очищених – 88,41 млн. м³, без очищення – 56,46 млн. м³. (табл. 4.1.3.1.). У порівнянні з 2009 роком зменшився на 2,35 млн. м³ скид недостатньо очищених стічних вод та на 2,99 млн. м³ нормативно-очищених стічних вод. Це пов’язано з покращенням роботи каналізаційних очисних споруд.

Основні показники використання і відведення води, млн. м³

Таблиця 4.1.3.1.

Показники	1990	2000	2006	2007	2008	2009	2010
Забрано води з природних вод­них об'єктів - всього	данні відсутні	2180	2168	2242	2587	2134	2189,0
у тому числі для використання		640	502	549	502	468,0	436,47
Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на		479,57	335,5	395,6	320,3	322,6	324,5
виробничі потреби		64,61	64,66	66,73	68,25	61,12	69,9
побутово-питні потреби		213,2	132,4	130,8	123,5	122,0	119,0
зрошення		124,4	60,72	91,89	63,79	71,29	70,59
сільськогосподарські потреби		23,89	14,38	14,01	12,19	12,21	10,94
ставково-рибне господарство		32,6	52,64	34,44	67,1	54,63	51,94
Втрати води при транспортуванні		112,81	162,1	183,8	178,2	129,7	114,1
Загальне водовідведення з нього		333	297,2	279,6	266,8	303,4	302,7
у поверхневі водні об'єкти		320	287,2	269,5	257	293,6	292,2
у тому числі
забруднених зворотних вод		172,0	183,12	187,23	187,59	134,5	144,87
з них без очищення		66,63	45,72	47,73	44,29	43,74	56,46
нормативно очищених		54,3	36,19	18,73	14,76	67,97	64,98
нормативно чистих без очистки		27,09	67,9	63,56	54,64	91,09	80,32
Обсяг оборотної та послі­довно використаної води		178,6	112,1	142	164,1	173,2	162,8
Частка оборотної та послідовно використаної води, %		37,2	33,4	35,9	51,2	69,92	69,97
Потужність очисних споруд		266,1	278,2	276,8	286,7	287,9	278,9