Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь

Вид материала

Документы

Содержание 5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення 5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.6. Історико-культурна спадщина 5.7. Туризм як фактор впливу на довкілля

Подобный материал:

• Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
• Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
• Україна міністерство екології та природних ресурсів україни, 65.67kb.
• Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
• Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
• Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
• Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення

Серед 22 водно-болотних угідь України, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 р. № 935 «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення», в Одеській області розташовані 8, а саме: «Озеро Кугурлуй» у Ренійському та Ізмаїльському районах на площі 6500 га; «Озеро Картал» у Ренійському районі на площі 500 га; «Кілiйське гирло» у Кілійському районі на площі 32800 га; «Озеро Сасик» у Кілійському і Татарбунарському районах на площі 21000 га; «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас» у Татарбунарському районі на площі 19000 га, «Межиріччя Днiстра-Турунчука» у Біляївському та Білгород-Дністровському районах на площі 76000 га, «Північна частина Дністровського лиману» у Овідіопольському і Білгород-Дністровському районі на площі 20000 га, «Тилігульський лиман» загальною площею 26000 га, частина якого знаходиться у Комінтернівському і Березівському районах Одеської області, а інша у Березанському районі Миколаївської області.

На всі зазначені ВБУ протягом 2008-2009 років розроблені та затверджені Держуправлінням паспорти.

З метою охорони і збереження ВБУ Держуправлінням виконується робота щодо надання їх територіям статусу природно-заповідних територій та об’єктів.

Так, на території ВБУ міжнародного значення «Тилігульський лиман» у 1997 році створено РЛП «Тилігульський». Території ВБУ «Кілійське гирло» та верхів’я ВБУ «Озеро Сасик» включені до Дунайського біосферного заповідника. Території ВБУ «Північна частина Дністровського лиману» і «Межиріччя Дністра-Турунчука» входять до складу створеного у 2008 році НПП «Нижньодністровський». Територія ВБУ «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас» увійшли до складу новоствореного національного природного парку «Тузловські лимани».

Території ВБУ «Озеро Кугурлуй», «Озеро Картал» та «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас» з 1993 року зарезервовані для наступного заповідання.

5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Природні рекреаційні ресурси Одеської області характеризуються, перш за все, наявністю приморських лиманів уздовж чорноморського узбережжя та озер у придунайському регіоні. Ці 14 лиманів та 7 озер становлять велике природне багатство Одеської області, зокрема: Куяльницький, Хаджибейський, Тилігульський, Будацький і Тузловська група лиманів, становлять сховища цілющої грязі та рапи, яка має величезне бальнеологічне значення та унікальна по своєму фізико-хімічному складу. Слід відзначити, що внаслідок недбалого й нераціонального використання цих лиманів, останнім часом спостерігається погіршення стану, особливо Куяльницького лиману.

Протягом 2010 року в області продовжувались роботи щодо створення сприятливих умов для провадження підприємствами туристично-рекреаційної та курортної сфери області діяльності з надання туристично-оздоровчих та санітарно-культурних послуг, вживались заходи із створення високоякісного та сучасного регіонального туристичного продукту, будівництва і реконструкції об’єктів туристичної інфраструктури та залучення інвестиційних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туризму.

Стан оздоровчих та рекреаційних територій в області має позитивну тенденцію до підвищення рівня їх благоустрою та епідемічного благополуччя.

За інформацією Управління культури і туризму Одеської обласної державної адміністрації станом на 01.01.2011 р. ДП “Одесастандартметрологія” сертифіковано 287 готельних, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Одеської області, у тому числі:

- 37 – готелів,

- 24 - санаторіїв, профілакторіїв,

- 134 - баз відпочинку,

- 36 - дитячих оздоровчих закладів,

- 15 - оздоровчих та спортивних комплексів,

- 40 - пансіонатів, кемпінгів,будинків та центрів відпочинку,

- 1- туристична база.

Видано - 553 сертифікатів відповідності по показниках безпеки, із них:

- 37 - на готельні послуги;

- 250 - на послуги розміщення;

- 2 - на туристично-екскурсійні послуги.

У 2010 році послуги в туристично-рекреаційній та санаторно-курортній галузі області надавали 1021 об'єкти колективного розміщення, зокрема: 55 санаторно-курортних установ, 57 дитячих оздоровчих закладів, 651 будинків та баз відпочинку, 258 підприємств готельного комплексу, де одночасно можна розташувати понад 110 тисяч осіб.

У санаторно-курортних та оздоровчих закладах області упродовж минулого року перебувало 61,1 тис. іноземців. Влітку 2010 року у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку було оздоровлено 132,3 тис. дітей, у тому числі:

• 114,0 тис. дітей – мешканців Одеської області;
  
• 13,4 тис. дітей – з інших регіонів України;
  
• 4,9 тис. дітей – з інших країн.
  

На організацію оздоровлення та відпочинку дітей з бюджетів усіх рівнів залучено 32 241,8 тис. грн., у тому числі:

- 8 704,7 тис. грн. – з обласного бюджету;

- 12 032,5 тис. грн. - з місцевих бюджетів;

- 4 932,0 тис.грн. - позабюджетні кошти;

- 5 847,6 тис.грн. - виділено на компенсацію вартості путівок до дитячих оздоровчих закладів Одеським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

На зміцнення матеріальної бази, реконструкцію оздоровчих закладів та своєчасну підготовку до оздоровчого сезону з бюджетів районів та міст області використано 1002,3 тис. гривень.

Протягом 2010 року в області діяло 331 туристичне підприємство (туроператори, турагенти).

Загальна кількість обслугованих туристів і відпочиваючих усіма підприємствами туристично-рекреаційної сфери області у 2010 році склала 1038,0 тис. осіб, у тому числі оздоровлено та відпочило:

У 2010 році туроператорами і турагентами області обслуговано 187 740 туристів і екскурсантів, у тому числі:

- іноземних туристів- 34910 осіб;

- туристів з інших регіонів України - 30988 осіб;

- екскурсантів - 84214 осіб.

Обсяг наданих туристичних послуг за 2010 рік склав 167 462,25 тис. грн. Туроператорами і турагентами області у 2010 році сплачено до бюджету 5870,92 тис. грн. Надходження валюти від надання туристичних послуг нерезидентам України з початку року склали 1488,79 тис. дол. США.

Обсяг прямих іноземних інвестицій залучених в туристично-рекреаційну сферу області за 9 місяців 2010 року склав 37703,7 тис. дол. США. Обсяг інвестицій освоєних суб’єктами туристичної діяльності в основний капітал за 9 місяців 2010 року склав 106 834,0 тис. гривень.

За 9 місяців 2010 року було введено в дію 12 закладів тимчасового розміщення (готель (1), бази відпочинку (8), пансіонати (2), туристично-оздоровчий комплекс (1)) загальна потужність яких складає 1132 місця. Вартість введених в дію основних фондів становить 367 783,0 тис. гривень.

У 2010 році в Одеський порт здійснено 72 суднозаходи іноземних морських круїзних суден та 60 - річкових круїзних суден. Загальна кількість обслугованих круїзних туристів склала 115,6 тис. осіб.

Суднами ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» у 2010 році перевезено і обслуговано 18159 осіб. В українську дельту Дунаю суднами ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" здійснено 78 суднозаходів, з них: 22 суднозаходи в м. Ізмаїл і 56 - в м. Вилкове та обслуговано 8463 круїзних туристів.

В рамках реалізації міжнародного проекту «Зміцнення інтеграції прикордонних регіонів в сфері розвитку сільського зеленого туризму» проведено значну роботу з популяризації та розвитку сільського зеленого туризму в області. Так, в рамках проекту було видано 4,0 тисячі екземплярів путівників по Одеській області, проведено навчання 100 осіб з питань організації сільського туризму, видано методичні посібники з розвитку сільського туризму (7,0 тис. екз.), створено відео-фільм про туристичні можливості Одеської області в сфері сільського зеленого туризму, споруджено два туристичні візит-центри на території регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» та на території парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Дністер».

У рамках зазначеного проекту розроблено також 17 нових туристично-екскурсійних маршрутів деякі з яких проходять через територію об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Нижньодністровського національного природного парку (Білгород-Дністровський район), загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Петрівський», регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» (Комінтернівський район), Дунайського біосферного заповідника (Кілійський район), ботанічного заказника місцевого значення «Лісничівка» (Балтський район) та парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Дністер» (м. Біляївка).

Проведені роботи з маркування новостворених туристично-екскурсійних маршрутів у відповідності з вимогами ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування». Вздовж автошляхів, якими пролягають туристичні маршрути, та біля населених пунктів встановлені наступні дорожні знаки щодо об'єктів туристичних відвідувань: «Туристичний інформаційний центр «Дністер» (4 шт.); «Туристичний інформаційний візит-центр Тилігульський» (1 шт.); «Калинівка». «Туристичний інформаційний візит-центр Тилігульський» (2 шт.); «Комплекс зеленого туризму «Фрумушика нова» (2 шт.), «Сільська садиба Бессарабський дім» (2 шт), «Сільська садиба «В Маланки» тощо.

Презентацію регіонального туристичного продукту проведено в рамках VIII-ї Міжнародної асамблеї туристичного бізнесу, яка відбулася 8-10 квітня 2010 року у м. Одеса. У церемонії відкриття виставки взяли участь віце-губернатор м. Стамбул (Турецька Республіка), віце-маршалеки Лодзинського та Люблинського воєводств (Республіка Польща) тощо. В рамках асамблеї відбулися виставки «Турмаркет-2010», «Готель-2010», «БотЕкспо.Одеса», «ДайвингЕкспо.Одеса». У роботі виставок взяли участь понад 120 компаній з України, Росії, Туреччини, Чехії та інші. На асамблеї було презентовано «Путівник по об’єктам сільського зеленого туризму Одеської області» виданий в рамках проекту «Зміцнення інтеграції прикордонних регіонів у сфері розвитку сільського зеленого туризму».

Туристичний потенціал області у сфері сільського зеленого туризму було представлено на виставці - фестивалі «Українське село запрошує - Еко - Відпочинок - Драйв – Відпочинок», яка відбулася 14-16 травня 2010 року на території Національного комплексу «Експоцентр України» (м. Київ).

Також регіональний туристичний продукт було представлено на XVІ Міжнародній туристичній виставці UITT 2010 «Україна – Подорожі та Туризм» у м. Київ (24-26 березня 2010 року), IX Міжнародній виставці-ярмарку «Тур'євроцентр – Закарпаття - 2010» у м. Ужгород (23-25 вересня 2010 року) тощо.

Пріоритетами розвитку сфери туризму і рекреації в області залишається створення конкурентноспроможного на вітчизняному і зарубіжному ринку регіонального туристичного продукту за рахунок ефективного використання наявного туристично-рекреаційного потенціалу області, розбудови туристичної інфраструктури і забезпечення на цій основі сталого розвитку курортно-рекреаційних територій області.

Розвиток індустрії відпочинку стримується невирішеністю питань забезпечення рекреаційних територій доброякісною питною водою в достатній кількості, відсутністю загальних інженерних мереж каналізації, теплопостачання, споруд по очистці стічних вод та централізованих систем саночистки, зокрема:

- по м. Одеса потребує реконструкції існуюча система водовідведення південної прибережної зони із закінченням будівництва південного тунельного колектору, забезпечення знезараження стічних вод на станціях очистки «Північна» та «Південна», подовження довжини їх випусків за межі 2-х мильної зони водокористування;

- по селу Приморське Кілійського району залишається дефіцит питної води та не вирішення питання будівництва каналізаційних очисних споруд;

- по Татарбунарській рекреаційній зоні - повна відсутність доброякісних джерел питного водопостачання, як результат - функціонування баз відпочинку на привізній воді;

- по Комінтернівському району - бази відпочинку не мають централізованого водопостачання, працюють на привізній воді. Тимчасові заклади - не відповідають сучасним вимогам по умовам проживання, харчування та оздоровлення;

- по Овідіопольському району - не закінчене підключення частини оздоровчих закладів до самопливного каналізаційного колектору зі скидом на Іллічівські очисні споруди;

- по Білгород-Дністровському району потребує врегулювання забудова території Сергіївської (Будакської) коси, що розміщена між морем та Будакським лиманом і має ряд планувальних обмежень.

Затвердження найближчим часом відповідним рішенням Одеської обласної ради Схеми планування територій курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення Одеської області дасть змогу вирішити низку перерахованих проблемних питань курортно-рекреаційної сфери області.


5.6. Історико-культурна спадщина

Історико-культурна спадщина Одеської області є однією з самих значних в Україні. На території області розташовані видатні споруди, комплекси історичної забудови, археологічні об’єкти IV-V ст. до н.е., а також етнографічні і культурні об’єкти, що входять до національної скарбниці культурної спадщини.

В Одеській області, одній з найбагатших областей України на об’єкти культурної спадщини, зосереджені усі види та категорії пам’яток.

Територія Одеської області заселялася з давніх часів. Вона одна з областей України, де зосереджені пам’ятки епох палеоліту та неоліту, античної культури, культури скіфів та сарматів, інших древніх народів.

У 7-5 століттях до нашої ери на Дунаї та Дністрі були закладені та відбудовувались античні древньогрецькі міста Лікостомон (у районі сучасного міста Кілії) та Тіра на території сучасного міста Білгород-Дністровського. Залишки Тіри сьогодні включені до видатних пам’яток археології України.

За інформацією Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації найбільш значними пам’ятками 15-18 ст. є саме фортифікаційні споруди, які будувалися на Дунаї, лиманах та березі Чорного моря. Найбільш видатними пам’ятками цього періоду є Білгород-Дністровська фортеця, окремі культові споруди у місті Білгород-Дністровський, Ізмаїльська та Кілійська фортеці, Миколаївська церква у місті Кілія, фортеця Качубей (Ені-Дунья) на території сучасного міста Одеса.

Здобутки культурної спадщини у регіоні 19 століття, які зосереджені в містах Одеської області та м. Одесі є найбільш чисельними. Серед них планувальні системи міст Одеси, Болграду, Білгород-Дністровського, Ізмаїлу, визнані яскравими прикладами вітчизняної містобудівної культури, комплекси будівель і споруд центральної частини м. Одеси, які включені до пам'яток містобудування і архітектури національного значення.

Крім таких відомих будівель, як Одеський оперний театр, Стара біржа, Міська дума, палаци Воронцова, Толстого, Гагаріні, Маразлі, ансамбль Приморського бульвару особливу цінність має сама історична забудова центральної частини м. Одеси з прибутковими будинками, готелями садами, портовими та інженерними спорудами.

На території Одеської області (с. Стара Некрасівка, Ізмаїльський район) знаходиться обеліск, що засвідчує пам’ять про вагоме наукове дослідження в галузі геодезії і астрономії, що проводилося групою норвезьких і російських вчених під загальним керівництвом всесвітньовідомого вченого Струве. В результаті проведених вимірів науковцям вдалося точно визначити форму і габарити Землі. Дослідження російсько-норвезьких географів дали значно збагатили уявлення про людей про оточуючий світ і його природу. Обеліск – є одним з небагатьох об’єктів культурної спадщини України, що входять до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Слід відзначити, що як об'єкти культурної спадщини, які пов'язані з природнім ландшафтом, велику цінність мають система каналів м. Вилкове, парки м. Ананьїв, м. Одеса, Одеський ботанічний сад та інші.

Величезна кількість нерухомих пам’яток, які побудовані визначними вітчизняними архітекторами у м. Одесі, визначає особливу роль обласного центру в системі культурної спадщини регіону та України в цілому.

На державному обліку і під охороною знаходиться 4480 об’єкта культурної спадщини, з них 1315 пам’ятка історії, 1654 – археології, 1404 – містобудування та архітектури, 102 – монументального мистецтва, 4 – науки і техніки та 1 – садово-паркового мистецтва. 12 населених міст області включені у список історичних населених місць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878.

Основні засади державної політики в сфері охорони культурної спадщини, роль регіонів та місцевого самоврядування в здійсненні цієї політики визначає Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. (зі змінами та доповненнями).

Охорона культурної спадщини включає облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, а також захист традиційного характеру архітектурного середовища історичних міст.

На цей час відповідно до діючого законодавства діє регіональний спеціально уповноважений державний орган охорони культурної спадщини – управління охорони нерухомих об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації.

Сфера культурної спадщини потребує значних капіталовкладень. Близько 80 % пам’яток містобудування та архітектури знаходяться в незадовільному технічному стані та потребують проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Найбільш складна ситуація виникає з найбільш цінними пам’ятками, які є державною власністю, або є об’єктами соціальної сфери комунальної та спільної власності. До таких об’єктів слід віднести Одеський оперний театр, де основним джерелом фінансування реставрації є державний бюджет, будівлі Одеської філармонії, Музею західного та східного мистецтва, Музею морського флоту, Археологічного музею, палаців Воронцова, Толстого в м. Одесі, Білгород-Дністровська фортеця, Ізмаїльська фортеця. Зазначені об’єкти – пам’ятки національного значення і входять до національної скарбниці об’єктів культурної спадщини.

Згідно з основами законодавства України про охорону культурної спадщини, Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації у 2010 році здійснювалася робота по формуванню Державного реєстру національного культурного надбання. При укладанні Державного реєстру докладно перевірялись, згідно даними новітніх досліджень, атрибуцію кожної пам’ятки, а також її місцезнаходження. Протягом 2010 року до Міністерства культури та туризму України направлено 21 комплект документації з пропозиціями щодо занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Діяльність Управління охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації у 2010 році була спрямована на виконання робіт з визначення меж територій пам’яток культурної спадщини та зон їх охорони, розробки науково-проектної документації по пам’яткам та історичним ареалам населених місць, виготовлення облікової документації та охоронних дощок, а також з виявлення, дослідження, консервації, реставрації, музеєфікації, ремонту і пристосування об’єктів культурної спадщини та їх популяризацію.


5.7. Туризм як фактор впливу на довкілля

ПЗФ включає в себе особливо цінні природні комплекси та об’єкти, які мають природоохоронну, наукову, екологічну, історичну, естетичну, рекреаційну цінності, що виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу.

Природоохоронне законодавство передбачає обмежене використання територій та об’єктів ПЗФ у рекреаційних, просвітницьких, і культурних цілях. Рекреаційне використання природних ресурсів територій ПЗФ потребує певних регулятивних заходів. Регулювання рекреаційного навантаження це один з методів збереження, раціонального використання і відтворення природних комплексів, ландшафту, стану рослинного і тваринного світу, культурної і естетичної цінності об’єктів і територій ПЗФ.

З одинадцяти, визначених законодавством, категорій територій та об’єктів ПЗФ для 6 категорій рекреаційна (а також освітня, виховна) функція є цільовою; здійснення рекреаційної діяльності є одним із завдань, що покладаються на заповідний об’єкт при його створенні (оголошенні). Це такі категорії природних територій та об’єктів як національний природний парк (НПП), регіональний ландшафтний парк (РЛП) та штучно створені об’єкти – ботанічний сад, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, зоологічний парк.

Серед найбільш популярних об’єктів в області, де розвинений екологічний туризм, є Дунайський біосферний заповідник (далі - ДБЗ).

Місцем планування, організації і проведення значної частини роботи ДБЗ став Інформаційно-туристичний центр (далі - ІТЦ) заповідника, або візит-центр. Планування роботи проводиться в кількох напрямках: оснащення інформаційно-туристичного центру; співпраця з засобами масової інформації; екологічна освіта і виховання школярів; співпраця з національними і міжнародними природоохоронними організаціями; робота з природокористувачами; науково-дослідна і методична робота; екскурсійна діяльність; співпраця з місцевими органами влади і т. д.

Значної уваги і зусиль від співробітників заповідника потребує екскурсійна діяльність, оскільки постійно зростає кількість відвідувачів візит-центру заповідника.

Держуправлінням щорічно ведеться робота по встановленню лімітів рекреаційного навантаження в межах природно-заповідного фонду області. Основою розрахунків лімітів рекреаційного використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ є показники максимального рекреаційного навантаження.

Протягом 2010 року Держуправлінням, в межах затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лімітів, видано 6 дозволів на здійснення екологічного туризму в межах Дунайського біосферного заповідника.

Відвідування території ДБЗ здійснювалось за такими маршрутами: «0 км» , «Лісове озеро», «Кордон Євросоюзу», «Шлях до птахів», «Острів Єрмаків».

Службою державної охорони ДБЗ у 2010 році постійно здійснювався контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства при проведенні водних туристичних екскурсій по вказаним маршрутам.

Серед перспективних для розвитку екологічного туризму об’єктів є Тилігульський лиман, на території якого знаходиться регіональний ландшафтний парк «Тилігульський».

В рамках реалізації міжнародного проекту «Зміцнення інтеграції прикордонних регіонів в сфері розвитку сільського зеленого туризму» проекту розроблено 17 нових туристично-екскурсійних маршрутів деякі з яких проходять через територію об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Нижньодністровського національного природного парку (Білгород-Дністровський район), загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Петрівський», регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» (Комінтернівський район), Дунайського біосферного заповідника (Кілійський район), ботанічного заказника місцевого значення «Лісничівка» (Балтський район) та парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Дністер» (м. Біляївка), споруджено два туристичні візит-центри на території регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» та на території парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Дністер».