Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь
| Вид материала | Документы |
Содержание5.3.3. Стан та ведення рибного господарства |
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Україна міністерство екології та природних ресурсів україни, 65.67kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
5.3.3. Стан та ведення рибного господарства
Одеський регіон має значний фонд природних водойм – лиманів, озер, загальна площа яких становить біля 200 тис. га., акваторій пониззя Дністра, Дунаю та північно-західної частини Чорного моря. На протязі десятиріч Одеська область займає друге місце в Україні за обсягами вилову риби та морепродуктів і є найперспективнішим та найважливішим рибогосподарським регіоном держави. За останні 40 років внаслідок великого антропогенного навантаження на водне середовище, активізації господарської діяльності у прибережних зонах північно-західної частини Чорного моря, лиманів та річок, нераціонального використання водних живих ресурсів зменшився якісний та кількісний склад популяцій риби, безхребетних та водоростей. Повністю припинено добування червоної водорості – філофори, запаси якої у 70-80 роках минулого століття оцінювались близько 3 млн. тонн і видобуток якої склав біля 20 тис. т щорічно.
За даними аналізу ОдЦ ПівденНІРО у 2010 році стан промислових об’єктів в водоймах Одеської області характеризувався так.
Річка Дунай. Одним з основних промислових об'єктів р. Дунай є дунайський оселедець. Водність р. Дунай у весняний період 2010 року, також як і в попередньому 2009 році, була досить висока, що сприяло інтенсивному заходу оселедця. Масовий хід оселедця припав на квітень-травень; з початку червня інтенсивність ходу оселедця істотно знизилася. Загальний вилов дунайської оселедця на українській ділянці р. Дунай на 1 червня 2010 року склав 430,1 т, що на 60 т вище, ніж в цей період в попередньому році, і на 12 т вище, ніж в 2008 році, і є рекордним показником за останні два десятиліття.
Скат молоді дунайської оселедця. Початок ската личинок дунайської оселедця в гирлі бистре в 2010 році припадає на першу декаду травня. Наприкінці квітня ската личинок оселедця зафіксовано не було. Максимальне значення ската було зафіксовано в другій декаді травня - 18 травня - 8,45 екз./м3. Найбільш високі значення ската молоді оселедця реєструвалися до 20 травня, в подальшому чисельність личинок почала поступово знижуватися. Скат личинок оселедця в 2010 році featured рекордними значеннями за останні роки, що дозволяє прогнозувати високі улови оселедця в 2013-14 рр.. Максимальне значення чисельності личинок в 2010 році вище, ніж у всі інші роки досліджень.
Частикові види риб. Після ряду середньоводних і багатоводних років з сприятливими умовами для нересту малоцінних видів риб почало спостерігатися збільшення запасу ряду промислових видів, таких, як сазан, сом, рибець та ін. У промислових і науково-дослідницьких ловах в гирлі Швидке найбільш різноманітних за видовим складом було сімейства коропових. Основу промислу становили такі види, як лящ, карась, сазан, товстолоби, у меншій мірі - жерех, рибець. В 2009-2010 рр.. відзначається деяке збільшення чисельності та уловів сазана. Крім зазначених видів, у науково-дослідницьких уловах зустрічалися плотва, білоочка, густера. Дрібний частик (червоноперка, плотва), а також молодь сазана ловилися тільки на ятера, поставлені в пригирловій зоні. У 2010 році в районі гирла Швидке помітно знизилися улови рибця. Вилов інших видів поки залишається на рівні торішнього. З осетрових у частікові мережі прилавливались такі види, як севрюга, стерлядь, осетер, білуга. Вони випускалися у живому вигляді. Проведені дослідження показали, що в даний час серед осетрових риб нижнього Дунаю відносно більш численними є стерлядь і білуга. Чисельність російського осетра, який заходить для нересту в р. Дунай, знаходяться на тривожно низькому рівні. У 2009 році в Червону книгу України разом з білугою і стерлядью були внесені також севрюга і російський осетер.
Стенцівські-Жебриянівські плавні в останнє десятиліття в рибогосподарському використовувалися відносно слабо. У 2010 році Стенцівських плавнях проводилися науково-дослідницькі лови для вивчення сучасного стану водойм та розробки рекомендацій щодо їх раціонального використання. Основні види, зареєстровані в уловах - сазан (короп), карась і краснопірка. Крім цих видів в уловах були відзначені білий товстолобик, білий амур і окунь. Чисельність товстолобику у водоймах Стенцівської частини плавень навесні 2010 року знаходилася на низькому рівні.
Дністровський лиман і пониззя р. Дністер, Кучурганський лиман.
У 2010 році в Дністрі рекомендовані обсяги екологічного попуски води в період нересту риби на нижній ділянці річки не були витримані за термінами.
Іхтіофауна Дністровського лиману досить різноманітна, тут мешкають представники як морської фауни (у південній частині лиману), так і прісноводної.
В 2009-2010 рр.. за даними молдавської сторони підйом оселедця на нерест був стабільним, в межах багаторічної чисельності.
Одним з найбільш важливих факторів, що визначають чисельність нерестової стада оселедця, що заходить в ту або іншу річку, є чинник водності рік. Підвищення рівня і збільшення витрат води в період нерестової ходу оселедця, що збігається з весняним паводком, здатний стимулювати захід додаткового числа дорослих особин оселедця з резервної частини популяції. Іншими словами, висока вода при сприятливих вітрах і температурному режимі може викликати додатковий захід оселедця в річку. У поточному році весняний захід оселедця в Дністровський лиман і р. Дністер був слабшим, ніж у рекордному 2007 році Тим не менше, її вилов (34,1 т) перевищив середньорічні значення.
Кучурганське водосховище є пойменою водоймою р. Дністер. В даний час воно має статус транскордонного водойми між Молдовою (Придністровська Молдавська республіка) та Україною, що обумовлює необхідність узгодження та уніфікації правил водокористування та експлуатації водних живих ресурсів. Рибопромислова статистика останніх років показує, що в 2000-2010 рр. структура уловів у водосховищі в значній мірі змінилася порівняно з 1990-ми рр. Якщо в 1990-х рр. виловлювались майже виключно товстолоби, то з 2000 року в уловах поступово починають з'являтися інші види риб. Підвищення видового різноманіття в уловах відбувалося на тлі зниження уловів товстолобика. Улови товстолобика у 2008-2010 рр. знизилися порівняно 2003-2007 рр. Основна маса товстолобиків в Кучурганському водосховищі була представлена великими особинами середньою довжиною 71 см і вагою 7,5 кг при віці 5+. Скорочення вилову пов'язано в основному зі зниженням запасів товстолобиків, викликане скороченням штучного зариблення. Вилов товстолобика може збільшитися в осінньо-зимовий період при зниженні температури води.
Основу уловів 2010 року становили карась, окунь і густера. Стан проаналізованих особин ляща, карася і щуки свідчить про те, що ці види здатні успішно розмножуватися в даному водоймі й знаходити умови для літнього нагулу.
Солоні і солоноватоводні лимани Північно-західного Причорномор'я.
Стан запасів промислових видів риб у Шаболатском, Тилігульському лиманах і улови в них в основному залежать від поповнення ВЖР з моря (чорноморські кефалі, піленгас, атеріна, хамса, тюлька, шпрот, креветки та ін.). Тому наявність зв'язку лиманів з морем визначає стан промислової іхтіофауни в перерахованих водоймах.
Промисел у Тузловських лиманах в 2010 році не проводився.
Шаболацький (Будацький) лиман. У 2010 році в Шаболацькому лимані було виловлено понад 4 т кефалі. Цей показник втричі перевищив вилов кефалі в 2008 році, проте був удвічі нижче, ніж в 2007 році.
У уловах бичків Тилігульського лиману в 2010 року 82,5 % від загальної кількості склав зеленчак, що трохи нижче в порівнянні з його часток у уловах 2009 року (87,7 %), і кругляк, частка якого в уловах зросла до 17,5 % (12,3 % в 2009 р.). Якісні показники бичків порівняно з 2009 роком підвищилися: середня довжина зеленчака становила 17,1 див, маса - 70,4 г (15,9 см, 68,6 р 2009 р.), кругляка - 12,9 см при масі 57,2 г (12,6 см, 53,3 р 2009 р.). Не був відзначений у уловах 2010 року бичок-пісочник. В лимані сформована відносно невелика за чисельністю житлова популяція пеленгаса. Навесні 2010 року у уловах мереж піленгас характеризувався такими середніми параметрами: довжина - 33,5 див, маса - 450 г. Окремі особини досягали промислової довжини 40,5 см і мали гонади на III-IV стадії зрілості. Тим не менш, наявність сполучного каналу не виключає можливості здійснення пиленгасом різноспрямованих міграцій. У травні 2010 року в каналі були зафіксовані випадки заходу в лиман молоді, а в червні відзначався вихід статевозрілих особин пеленгаса в море.
Малі водойми (озера, дрібні лимани та ін.), прилеглі до Чорного моря.
У малих внутрішніх водоймах басейну північно-західного Причорномор'я, що мають періодичну зв'язок з морем, проводилися науково-дослідні роботи, спрямовані на вивчення запасів личинок хирономид.
Значення біомаси личинок хірономід змінювалися в межах від 5 г/м2 до 650 г/м2. У процесі досліджень було відзначено нерівномірний розподіл чисельності і біомаси личинок хірономід по акваторії всіх досліджених водойм, внаслідок чого величина можливо допустимого вилову була визначена на рівні 10-12 % від загального запасу.
Види морських риб (піленгас, кефаль, атерина, ін.), що заходять, рекомендується видобувати в рахунок загального ліміту по Чорному морю.
Динаміка вилову риби
Таблиця 5.3.3.1.
| Рік | Водний об’єкт | Затверджений ліміт вилову, т/рік | Фактичний вилов** т/рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 2000 | Чорне море із затоками | 87295,400 | 9612,300 |
| | р. Дунай | 666,000 | 164,000 |
| | Стенцівська заплава | 58,500 | 9,900 |
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 552,500 | 355,680 |
| | Кучурганське водосховище | 11,000 | 5,300 |
| | Шаболатський лиман | 4,000 | 0,100 |
| | Григор’євський лиман | 21,000 | 0,300 |
| | Тилігульський лиман | 3,000 | 0,000 |
| | Тузловські лимани | 35,000 | 0,100 |
| | Хаджибейський лиман | 256,700 | 277,000 |
| | Оз. Кагул | 167,000 | 99,400 |
| | Оз. Картал | 47,000 | 21,900 |
| | Оз. Ялпуг-Кугурлуй | 247,000 | 247,000 |
| Разом по області | 89364,100 | 10792,980 | |
| 2007 | Чорне море із затоками | 41549,000 | 4307,700 |
| | р. Дунай | 627,800 | 384,100 |
| | Стенцівська заплава | 33,000 | 1,400 |
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 790,300 | 537,800 |
| | Кучурганське водосховище | 26,000 | 13,100 |
| | Шаболатський лиман | 10,500 | 0,900 |
| | Григор’євський лиман | 16,000 | 7,800 |
| | Тилігульський лиман | 87,000 | 23,700 |
| Разом по області | 43139,600 | 5276,500 | |
| 2008 | Чорне море із затоками | 51614,0+70730,0* | - |
| | р. Дунай | 688,000 | 583,800 |
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 946,300 | 548,900 |
| | Кучурганське водосховище | 26,000 | 9,900 |
| | Шаболатський лиман | 18,500 | 51,600 |
| | Куяльницький лиман | 21,000 | 0,000 |
| | Тилігульський лиман | 86,000 | 187,000 |
| Разом по області | 53399,800 | 1381,100 | |
| 2009 | Чорне море із затоками | В межах ліміту, затвердженого для українській ділянці Чорного моря | 4711,200 |
| | р. Дунай | 665,500 | 576,000 |
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 627,000 | 510,200 |
| | Кучурганське водосховище | 17,300 | 10,900 |
| | Шаболатський лиман | 10,500* | 84,000 |
| | Куяльницький лиман | - | - |
| | Тилігульський лиман | 60,200* | 309,300 |
| Разом по області | 1380,500 | 6201,600 | |
| 2010 | Чорне море із затоками | - | 3572,8 |
| | р. Дунай | 648,0 | 624,6 |
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 780,3 | 455,1 |
| | Кучурганське водосховище | 24,5 | 4,8 |
| | Шаболатський лиман | 24,0 | 55,0 |
| | Куяльницький лиман | 10,5 | - |
| | Тилігульський лиман | 72,0 | 348,6 |
| Разом по області | | | |
Примітки: Інформація Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Одеській області та ДП ОдЦ ПівденНІРО