Поняття та класифікація юридичних наук

Вид материалаДокументы

Содержание


Механізм держави
Державні органи
26. Орган держави: поняття та риси.
До загальних ознак можна віднести
27. Класифікація органів держави.
28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.
Органи держави
29. Поняття та елементи форми держави.
Форма держави складається з трьох основних елементів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Механізм держави







Державні установи, підприємства, організації

Державні органи



Органи спеціального призначення
















СБУ

М


НГ









25. Співвідношення апарату та механізму держави.


Частина державних організацій (саме державні органи) наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина відображається окремим поняттям – “апарат держави”.

Апарат держави є частиною механізму держави.


26. Орган держави: поняття та риси.


Орган держави – це структурований і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців (або депутатів Рад), який наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до його призначення.

Наявність владних повноважень означає, що орган держави здатний встановлювати обов’язкові правила поведінки, тобто юридичні норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановлених законом засобів їх здійснення.

Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.


До загальних ознак можна віднести:
  1. Всі органи держави, що створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;
  2. Мають державно-владні повноваження;
  3. Діють у встановленому порядку;
  4. Взаємопов’язані відносинами субординації;
  5. Всі разом створюють одну цілісну систему що називається апаратом держави.


Специфічними рисами, тобто такими, що відокремлюють державні органи від недержавних і організацій, слід вважати:
  1. Формування їх безпосередньо державою чи виборцями і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;
  2. Виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку повноважень, видів і форм діяльності;
  3. Наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;
  4. Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.


27. Класифікація органів держави.


Органи держави класифікують по шести основним критеріям:
  1. За роллю і місцем в системі державного апарату:
  • первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;
  • вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.
  1. За напрямком та змістом діяльності:
  • органи державної влади;
  • глава держави;
  • органи державного управління;
  • судові органи;
  • контрольно-наглядові органи.
  1. За способом утворення:
  • ті, що обираються;
  • ті, що призначаються;
  • ті, що передаються у спадок.
  1. За часом функціонування:
  • постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;
  • тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.
  1. За складом та способом прийняття рішень:
  • єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;
  • колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.
  1. За територією, на яку поширюються рішення:
  • центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;
  • місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;
  • локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.


Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.

Законодавчі:
  • обираються населенням;
  • здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;
  • діють колегіально;
  • мають виключні повноваження (ст 93 КУ).


Виконавчі:
  • здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;
  • здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;
  • приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;
  • складають систему вищих центральних та місцевих органів;
  • функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).


Судові:
  • здійснюють особливу діяльність – правосуддя;
  • незалежні і підкорюються тільки закону;
  • приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);
  • діють в особливих процесуальних формах;
  • їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.



28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.


Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.

Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.


Спільні риси:

  1. Виконують функції по управлінню суспільством;
  2. Передбачені законодавчо;
  3. Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;
  4. Мають нормативно закріплену компетенцію;
  5. Діють у чітко визначеній сфері;
  6. Формуються у встановленому законом порядку;
  7. Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.



Відмінні риси:


№ п/п


Органи держави



Органи самоврядування


1.

Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження;

Обираються населенням;

2.

Рішення поширюються на всю територію;

Рішення поширюються на адміністративну одиницю;

3.

Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі;

Діяльність не має професійного характеру;

4.

Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно.

Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження;

5.

Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим;

Рішення приймаються шляхом голосування;

6.

Реалізують повноваження безпосередньо;

Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи;

7.

Фінансуються за рахунок держбюджету;

Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди;

8.

Діють від імені держави;

Не мають державно-владного характеру;

9.

Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату;

Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування;

10.

Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування;

Делегування повноважень державним органам є неможливим.



29. Поняття та елементи форми держави.


Держава характеризується не лише наявністю певного змісту, який складають функції та структури, що складають механізм держави, а й наявністю зовнфшньої форми прояву своєї діяльності.

Форма держави – це такий устрій держави, в якому виявляються основні формальні характеристики держави і який забезпечує організацію державної влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень.

Форма держави дає можливість визначити структурну, територіальну та політичну організацію влади.


Форма держави складається з трьох основних елементів:

а) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.

Цей елемент дає можливість:
  • визначити структуру вищих органів влади держави;
  • визначити порядок утворення цих органів;
  • визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;
  • дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.

б) форма державного устрою – спосіб територіальної організації влади держави, що характеризує порядок взаємодії центральних, регіональних та місцевих влад.

Цей елемент характеризують:
  • принцип розподілу держави на складові частини;
  • характер управлінської функції держави, тобто способи організації населення на певних територіях;
  • можливості врахування інтересів національних меншин шляхом надання території, де вони проживають, певних пільг по територіальному самоврядуванню;
  • можливості характеризувати взаємовідносини між різними рівнями владних органів.

в) політичний режим – сукупність способів та методів за допомогою яких здійснюється політична влада.

Цей елемент характеризує:
  • способи взаємодії держави з населенням;
  • політичний статус громадських об’єднань;
  • роль державних органів в процесі управління населенням;
  • співвідношення правових та позаправових методів в процесі здійснення влади;
  • рівень ідеологічного тиску на населення в процесі реалізації державно-владних повноважень

















Політична

публічна

влада