Поняття та класифікація юридичних наук

Вид материала

Документы

Содержание Механізм держави Державні органи 26. Орган держави: поняття та риси. До загальних ознак можна віднести 27. Класифікація органів держави. 28. Органи держави та самоврядування: співвідношення. Органи держави 29. Поняття та елементи форми держави. Форма держави складається з трьох основних елементів

Подобный материал:

• Національна юридична академія України, 6335.29kb.
• Парламентське видавництво, 5723.42kb.
• Бази даних I. Вступ. Основні поняття, 142.32kb.
• В. Д. Гавловський кандидат юридичних наук (розд. 4, 6, 8, висновки), 3601.83kb.
• Поняття юридичної науки та її місце в системі суспільних наук, 1990.39kb.
• Задорожній Олександр Вікторович, Буткевич Володимир Григорович, Мицик Всеволод Всеволодович, 3357.97kb.
• Програма та методичні рекомендації з організації та проведення стажування курсантів, 1158.84kb.
• Тимчасова програма навчальної дисципліни для підготовки бакалаврів напряму підготовки, 352.24kb.
• Лядаються проблеми правового регулювання валютних відносин, визначення поняття й змісту, 160.75kb.
• Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка, 15341.53kb.

Механізм держави

Державні установи, підприємства, організації

Державні органи

Органи спеціального призначення

СБУ

М

НГ









25. Співвідношення апарату та механізму держави.


Частина державних організацій (саме державні органи) наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина відображається окремим поняттям – “апарат держави”.

Апарат держави є частиною механізму держави.


26. Орган держави: поняття та риси.


Орган держави – це структурований і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців (або депутатів Рад), який наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до його призначення.

Наявність владних повноважень означає, що орган держави здатний встановлювати обов’язкові правила поведінки, тобто юридичні норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановлених законом засобів їх здійснення.

Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.


До загальних ознак можна віднести:

1. Всі органи держави, що створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;
   
2. Мають державно-владні повноваження;
   
3. Діють у встановленому порядку;
   
4. Взаємопов’язані відносинами субординації;
   
5. Всі разом створюють одну цілісну систему що називається апаратом держави.
   

Специфічними рисами, тобто такими, що відокремлюють державні органи від недержавних і організацій, слід вважати:

1. Формування їх безпосередньо державою чи виборцями і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;
   
2. Виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку повноважень, видів і форм діяльності;
   
3. Наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;
   
4. Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.
   

27. Класифікація органів держави.


Органи держави класифікують по шести основним критеріям:

1. За роллю і місцем в системі державного апарату:
   

• первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;
  
• вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.
  

2. За напрямком та змістом діяльності:
   

• органи державної влади;
  
• глава держави;
  
• органи державного управління;
  
• судові органи;
  
• контрольно-наглядові органи.
  

3. За способом утворення:
   

• ті, що обираються;
  
• ті, що призначаються;
  
• ті, що передаються у спадок.
  

4. За часом функціонування:
   

• постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;
  
• тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.
  

5. За складом та способом прийняття рішень:
   

• єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;
  
• колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.
  

6. За територією, на яку поширюються рішення:
   

• центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;
  
• місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;
  
• локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.
  

Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.

Законодавчі:

• обираються населенням;
  
• здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;
  
• діють колегіально;
  
• мають виключні повноваження (ст 93 КУ).
  

Виконавчі:

• здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;
  
• здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;
  
• приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;
  
• складають систему вищих центральних та місцевих органів;
  
• функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).
  

Судові:

• здійснюють особливу діяльність – правосуддя;
  
• незалежні і підкорюються тільки закону;
  
• приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);
  
• діють в особливих процесуальних формах;
  
• їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.
  

28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.


Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.

Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.


Спільні риси:

1. Виконують функції по управлінню суспільством;
   
2. Передбачені законодавчо;
   
3. Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;
   
4. Мають нормативно закріплену компетенцію;
   
5. Діють у чітко визначеній сфері;
   
6. Формуються у встановленому законом порядку;
   
7. Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.
   

Відмінні риси:

№ п/п	Органи держави	Органи самоврядування
1.	Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження;	Обираються населенням;
2.	Рішення поширюються на всю територію;	Рішення поширюються на адміністративну одиницю;
3.	Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі;	Діяльність не має професійного характеру;
4.	Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно.	Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження;
5.	Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим;	Рішення приймаються шляхом голосування;
6.	Реалізують повноваження безпосередньо;	Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи;
7.	Фінансуються за рахунок держбюджету;	Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди;
8.	Діють від імені держави;	Не мають державно-владного характеру;
9.	Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату;	Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування;
10.	Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування;	Делегування повноважень державним органам є неможливим.

29. Поняття та елементи форми держави.


Держава характеризується не лише наявністю певного змісту, який складають функції та структури, що складають механізм держави, а й наявністю зовнфшньої форми прояву своєї діяльності.

Форма держави – це такий устрій держави, в якому виявляються основні формальні характеристики держави і який забезпечує організацію державної влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень.

Форма держави дає можливість визначити структурну, територіальну та політичну організацію влади.


Форма держави складається з трьох основних елементів:

а) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.

Цей елемент дає можливість:

• визначити структуру вищих органів влади держави;
  
• визначити порядок утворення цих органів;
  
• визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;
  
• дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.
  

б) форма державного устрою – спосіб територіальної організації влади держави, що характеризує порядок взаємодії центральних, регіональних та місцевих влад.

Цей елемент характеризують:

• принцип розподілу держави на складові частини;
  
• характер управлінської функції держави, тобто способи організації населення на певних територіях;
  
• можливості врахування інтересів національних меншин шляхом надання території, де вони проживають, певних пільг по територіальному самоврядуванню;
  
• можливості характеризувати взаємовідносини між різними рівнями владних органів.
  

в) політичний режим – сукупність способів та методів за допомогою яких здійснюється політична влада.

Цей елемент характеризує:

• способи взаємодії держави з населенням;
  
• політичний статус громадських об’єднань;
  
• роль державних органів в процесі управління населенням;
  
• співвідношення правових та позаправових методів в процесі здійснення влади;
  
• рівень ідеологічного тиску на населення в процесі реалізації державно-владних повноважень
  

Політична

публічна

влада