«Про результати моніторингового дослідження щодо формування в учнів 5-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів району світоглядних І загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт»
| Вид материала | Документы |
- Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів загальноосвітніх, 206.93kb.
- Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності, 215.98kb.
- Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх, 818.66kb.
- Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників, 175.14kb.
- Укра ї н а донецька обласна державна адміністрація, 362.8kb.
- 1. Затвердити «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних, 1192.25kb.
- 1. Затвердити «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних, 1109.18kb.
- Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних, 720.23kb.
- 12-х класів загальноосвітніх навчальних закладів до 1 травня 2009 року, 554.86kb.
- Рекомендації щодо здійснення моніторингу ефективності діяльності загальноосвітніх навчальних, 442.73kb.
Інформаційно-аналітична довідка
«Про результати моніторингового дослідження щодо формування в учнів 5-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів району світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт»
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.03.2009 № 214 7 квітня 2009 року було проведено моніторингове дослідження з астрономічної освіти серед учнів 5-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів держави.
Мета дослідження — вивчення рівня сформованості в учнів світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт у цілому, а також виявлення найсуттєвіших проблем вивчення астрономії у школі.
У межах дослідження проведено тестування учнів 5-х та 11-х класів, а також опитування вчителів щодо організаційно-методичних засад вивчення природознавства і астрономії.
Моніторингові дослідження в усіх областях країни проведено за однаковими завданнями та встановленою процедурою. Статистичну вибірку сформовано з урахуванням наявного співвідношення чисельності міського та сільського населення, кількості загальноосвітніх навчальних закладів залежно від їх типів.
Перевірка виконання тестових завдань здійснювалася в навчальних закладах. Отримані результати узагальнювали комісії у складі: вчителі-предметники, директори шкіл та представники відділу освіти. Узагальнений звіт був надісланий до регіонального інформаційно-аналітичного центру моніторингу якості освіти для підготовки аналітичного звіту.
Моніторинговим дослідженням було охоплено 79420 (10,2% від загальної кількості) учнів із 1691 загальноосвітнього навчального закладу (8,2% від загальної кількості шкіл) з усіх регіонів країни. В області у моніторинговому дослідженні взяли участь 4 645 (5,8 % від загалу) школярів з 62 ЗНЗ (9,3% від загальної кількості шкіл області): 58,1% з них розташовані у місті, трохи менше (41,9%) у сільській місцевості. В районі у моніторинговому дослідженні взяли участь 78 школярів із 3 загальноосвітніх навчальних закладів.
Тестові завдання виконували 44 п’ятикласників району ( 10,2% від загалу), які навчаються у 3 класах (Вільнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та Люцернянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів), а також 34 випускників району (10,6% ) із зазначених шкіл.
Для проведення дослідження було обрано тестову форму перевірки. За своїм змістом переважна більшість тестів відповідала темам, що пов’язані з поясненням рухів планет Сонячної системи, фізичних умов на Землі та Місяці; значення Сонця для існування життя на нашій планеті та розуміння астрономічних явищ, зокрема фаз Місяця, сонячних і місячних затемнень тощо.
Тестові завдання було складено у двох варіантах, ідентичних за складністю, але різних за змістом.
Кожний варіант тесту для п’ятикласників містив 16 запитань закритого типу, до яких пропонувалося по 4 варіанти відповідей з однією правильною. На виконання тестових завдань відводилось 45 хвилин.
Кількість завдань для одинадцятикласників у кожному варіанті становила 24. Частина запитань (21) – з однією правильною відповіддю. Крім того, у кожному варіанті було запропоновано по 3 завдання з множинним вибором правильних відповідей.
Навчальні досягнення учнів з астрономії за програмою дослідження оцінювалися за середньою кількістю правильних відповідей, загальною кількістю балів, яка розраховувалася відповідного до критеріїв оцінювання.
Так, правильні відповіді, надані п’ятикласниками, оцінювалися від 1 до 4 балів залежно від складності тестових завдань. Максимальна кількість балів, яку могли набрати учні 5-х класів становила 40. На діаграмі показано розподіл результатів виконання завдань учнями 5-х класів відповідно до набраних ними балів (у відсотках).
Як видно з діаграми, 72,8% п’ятикласників (78 у межах держави) показали середній та достатній рівень астрономічних знань. Понад 3% (6 в Україні) школярів виявили початковий рівень навчальних досягнень.
По району:
| № завдання | Кількість учнів 5-х класів, які правильно виконали завдання І варіанту. | Кількість учнів 5-х класів, які правильно виконали завдання ІІ варіанту. | % правильних відповідей від загальної кількості учнів району. |
| 1 | 21 | 15 | 81,8% |
| 2 | 15 | 5 | 45% |
| 3 | 18 | 12 | 90,9% |
| 4 | 19 | 17 | 81,8% |
| 5 | 13 | 11 | 54,5% |
| 6 | 11 | 10 | 47,7% |
| 7 | 14 | 8 | 50% |
| 8 | 17 | 12 | 65,9% |
| 9 | 5 | 16 | 47,7% |
| 10 | 10 | 7 | 38,6% |
| 11 | 13 | 6 | 43,2% |
| 12 | 12 | 11 | 52,3% |
| 13 | 3 | 8 | 25% |
| 14 | 9 | 2 | 25% |
| 15 | 5 | 6 | 25% |
| 16 | 11 | 7 | 40,9% |
| Сумарна кількість балів за виконання тесту | Кількість учнів 5-х класів, які набрали відповідну суму балів | % учнів 5-х класів, що набрали відповідну суму балів, від кількості учнів, які брали участь у дослідженні |
| Від 0 до 5 балів | 1 | 2,3% |
| Від 6 до 10 балів | 4 | 9,1% |
| Від 11 до 15 балів | 16 | 36,4% |
| Від 16 до 20 балів | 13 | 29,6% |
| Від 21 до 25 балів | 3 | 6,8% |
| Від 26 до 30 балів | 2 | 4,6% |
| Від 31 до 35 балів | 2 | 4,6% |
| Від 36 до 40 балів | 3 | 6,8% |
Для одинадцятикласників максимально можливою кількістю балів є 54. Останні 3 запитання оцінювалися в чотири бали, за умови правильного вибору всіх варіантів відповідей. Тобто, для того, щоб отримати бали високого рівня (43-54) учням 11-х класів необхідно було обов’язково правильно виконати складні задачі з множинним вибором.
Як видно з діаграми, 25,02 % (11 в Україні) випускників досягли високого рівня навчальних досягнень, але лише 9,7% (3,8 на рівні держави) з них справилися практично з усіма завданнями. Середній і достатній рівень знань показали понад 71 % (80 в Україні) учнів.
По району:
| № завдання | Кількість учнів 11-х класів, які правильно виконали завдання І варіанту. | Кількість учнів 11-х класів, які правильно виконали завдання ІІ варіанту. | % правильних відповідей від загальної кількості учнів району. |
| 1 | 13 | 14 | 79,4% |
| 2 | 8 | 8 | 47,1% |
| 3 | 14 | 16 | 88,2% |
| 4 | 12 | 9 | 61,8% |
| 5 | 15 | 4 | 55,9% |
| 6 | 3 | 15 | 52,9% |
| 7 | 8 | 13 | 61,8% |
| 8 | 8 | 3 | 32,4% |
| 9 | 3 | 14 | 50% |
| 10 | 5 | 4 | 26,5% |
| 11 | 7 | 11 | 52,9% |
| 12 | 3 | 9 | 35,3% |
| 13 | 8 | 12 | 58,8% |
| 14 | 12 | 11 | 67,7% |
| 15 | 5 | 13 | 52,9% |
| 16 | 11 | 4 | 44% |
| 17 | 7 | 0 | 20,6% |
| 18 | 11 | 11 | 64,7% |
| 19 | 5 | 3 | 23,5% |
| 20 | 7 | 2 | 26,5% |
| 21 | 8 | 4 | 35,3% |
| 22 | 4 | 10 | 41,2% |
| 23 | 7 | 8 | 44,1% |
| 24 | 7 | 11 | 52,9% |
| Сумарна кількість балів за виконання тесту | Кількість учнів 11-х класів, які набрали відповідну суму балів | % учнів 11-х класів, що набрали відповідну суму балів, від кількості учнів, які брали участь у дослідженні |
| Від 0 до 6 балів | | |
| Від 7 до 12 балів | 5 | 14,7 % |
| Від 13 до 18 балів | 7 | 20,6 % |
| Від 19 до 24 балів | 8 | 23,5 % |
| Від 25 до 30 балів | 4 | 11,8 % |
| Від 31 до 36 балів | 7 | 20,6 % |
| Від 37 до 42 балів | 3 | 8,8 % |
| Від 43 до 48 балів | | |
| Від 49 до 54 балів | | |
На основі аналізу результатів моніторингового дослідження учнів 5 класів виявлено:
- найкращими є результати виконання школярами завдань, пов’язаних з будовою Сонячної системи, історією астрономії та космонавтики, відомостями про застосування людьми астрономічних знань; учні розрізняють терміни «астрологія та астрономія»;
- низький рівень виконання завдань, які вимагали від учнів практичних знань і умінь, зокрема пов’язаних з астрономічними спостереженнями. П’ятикласники практично не розуміють причинно-наслідкові зв’язки між факторами і явищами, що спостерігаються в навколишньому середовищі, зокрема в Сонячній системі;
- труднощі при виконані учнями завдань з нестандартними формулюваннями завдань, що потребували від учнів аналізу та узагальнення вивченого астрономічного матеріалу (наприклад, під час відповіді на запитання «Які небесні тіла випромінюють світло і тепло» учні мали порівняти характеристики небесних тіл та провести аналогію із Сонцем).
Аналіз результатів моніторингового дослідження, дає змогу зробити висновки щодо виконання завдань з астрономії учнями 11-х класів.
Рівень засвоєння багатьох астрономічних понять та явищ випускниками є достатнім для розуміння природних явищ, що спостерігаються у навколишньому світі.
Водночас, дослідження виявило ряд недоліків, а саме:
1. В учнів 11-х класів недостатньо сформовані вміння спостерігати та пояснювати результати спостережень.
2. Низьким є рівень обізнаності учнів з методами астрономічних досліджень.
3. Випускники в основному засвоїли фактологічні астрономічні знання. Вони успішно відповідають на запитання репродуктивного характеру, але складними для них виявляються запитання практичного спрямування; питання, які потребують пояснення та аналізу основоположних астрономічних явищ.
Загальні висновки:
Результати моніторингового дослідження, яке було проведено вперше в країні, дають підстави зробити висновок про те, що учні 5-х та 11-х класів мають, в основному, середній та достатній рівень сформованості світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт. Ефективним виявилося впровадження курсу природознавства у 5-х класах, до складу якого включено астрономічні питання.
Складними для розуміння учнів виявилися основоположні астрономічні явища, які визначають умови життя на Землі.
Дослідженням встановлено, що:
1. Потребують уточнення програмові вимоги до рівня навчальних досягнень п’ятикласників з природознавства; удосконалення астрономічної складової підручників та оновлення змісту підручників з астрономії для 11-го класу.
2. Необхідно зосередити увагу на практичне спрямування навчанню астрономії, ширше вивчення астрономічних явищ, з якими людина зустрічається у повсякденному житті (зміна дня і ночі, тривалість доби, зміна пір року тощо); на розуміння причинно-наслідкових зв’язків між факторами і явищами, що спостерігаються в навколишньому середовищі; на обґрунтування важливих світоглядних питань, зокрема, природи та еволюції небесних тіл.
3. Потребує поліпшення рівень підготовки вчителів та підвищення їх кваліфікації щодо викладання астрономічної складової курсу «Природознавства» та «Астрономії». Підготовку вчителів слід спрямувати на навчання школярів використовувати набуті знання та вміння щодо розуміння природних явищ; пояснення результатів спостережень; навчання учнів методам астрономічних досліджень; умінням самостійно отримувати необхідну інформацію та аналізувати її.
4. Потребує системності та наступності позакласна робота з астрономії. Доцільно проводити заходи щодо популяризації астрономічних знань, астрономічні вечори та проведення екскурсій тощо.