Тема: Діалог. Складання діалогу

Вид материалаДокументы

Содержание


Товари лежать на прилавку.
У фотографії.
Що, в якому розумінні ви приймаєте: одномовність, двомовність чи багатомовність?”
Сценарій “Віддав себе я праці без вагання”
У гурті молодої краси
Нумо, до праці, брати!
Іде, некутильгає, підходить до хати…
Уривок з драми “Степовий гість”
Уривок з п’ьєси “Ясні зорі”
Не було в народі?
Уч. Весна іде! Уч.
Вед. Гринченкове полум’яне щире слово взірець життя самого письменника, який без вагання віддав себе служиння народові, Україні.
За столом сидить учень у одязі Нестора Літописця, тримає в руках гусяче перо, ніби пише літопис.
О слово рідне!
О слово рідне! України слава!
Спочатку було слово, і Слово було Бог
Подобный материал:
Украінська мова 11 клас

Тема: Діалог. Складання діалогу.

Мета: Систематизувати та узагальнити знання учнів про види мовленнєвої діяльності пояснити особливості діалогічного мовлення, повправлятися у складанні та разігруванні діалогів на задану тему в запропонованній ситуації ст’екування; розвивати мислення, мовлення, пам’ять, комунікативні вміння, удосконалювати дикцію, правільне інтанування фрази збагачувати й утлчнювати словниковий запас учнів.

Наочність: таблиця, картки, грамзапис.

Перебіг уроку:

|.Організаційна робота.

||.Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчання.

1.Вступне слово вчителя:

Життя людини – це спілкування і, найперше, завдяки мові, вона переймає знання своїх сучасників, засвоює досвід поперед ніх поколінь.

Кожна молода людина, плануючи своє суспільне життя, дбаючи про фахове зростання, кар’єру, повинна розробити для себе програму власного мовного розвитку, бо через мову пізнається людина. Сама по себе мова не може бути поганою чи гарною. А от мовлення – це інша річ.70-80% того часу, коли людина не спить, вона слухає, говорить, читає, пише, тобто займається мовленнєвою діяльністью.
  • Які види мовленнєвої діяльності ви знаєте?

Аудіювання (слухання і розуміння);

Читання (сприйняття тексту й активна переробка інформаціі)

Говоріння і письмо (пов`язані з ус. І пис. формою)

Комунікативною змістовною лінією програми з укр. мови передбачено створення власних усних і письмових висловлювань монологічного і діалогічного х-ру, що сприяє розвитку культури мовлення учнів.
  • Наведіть приклади (зразки)діалогу.

Запитали пташку:
  • Куди ти літала, сіренька?
  • У вирій, до мами.

Запитали рибку:
  • Куди ти плавала, золота?
  • У море до мами.

Запитали зернятко:
  • Куди ти поспішаєш, маленьке?
  • У землю, до мами.

Запитали колосок:
  • Куди ти тягнешся, манюній?
  • У вічність, до мами.

Л.Сосюра.
  • Що називається діалогом?

Діалог (від гр. dialogos -розмова, бесіда) – розмова двох осіб.

-Я наз. речення, якими оперують учасники розмови?

Репліка.

-Які розділові знаки вживаються при діалогах?

Записать графічно діалог на дощці.

А; А : “П”(?!)”-“П,(?!)” –“П(?!)” –а-“П(?!)”

-П.(?!)

-П(?!) Пузир. (репліка з вел. літери)

-П.(?!)-а Соня.

-Які різновиди діалогів вам відали?
Залежно від стилю мовлення можна виділити

-побутові діалоги;

-офіційно-ділові;

-художні.

-А за жанровими особливостями, які далоги розрізняють?

-бесіда;

-діскусія (розгляд, дослідження (лат.).-широке публічне обговорення якогось спірного питання, проблеми;

-диспут (Лат. –досліджую, сперечаюсь) –усний науковчий спір; обговорення якогось питання публічно,перед аудіторію;

-полеміка (гр. –войовничий, війсокова майстерність)- дискусия в пресі на диспуті, на зборах, зіткнення різних поглядів під час обговорення будь-яких питань.
  • Які ознаки властиві діалогу?

Граматична неповнота речень, тобто використання неповних і невикінченних речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання.
  • Як відомо, перед складанням діалогу необхідно уявити ситуацію спілкування, яку можна подати у вигляді таблиці. Що треба взяти до уваги перед тим,як вступити в спілкування?

Ситуація спілкування

Де спілкуємось? Хто адресат? Яка мета спілкування?


В офіційній З неофіційной З`ясування Спонукання Повідомлення

обстановці обстановці

  • Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен співрозмовник має спланувати своє висловлювання. Для цього треба продумати тему висловлювання, основну думку, форму і стиль. Цю частину підготовки до спілкування можна показати схематично. Треба подумати (спланувати):

Тему

Основну думку Висловлювання

Форму

Стиль

ІІІ.Перевірка домашнього завдання.

Вам були запропоновані ситуації, а ви вже самі спланували своє висловлювання, продумавши тему, основну думку, обрали іорму і стиль.

На партах у вас критерії оцінювання складенних учнями діалогів, за якими ви маєте проаналізувати й запропонувати свою думку.

1.Демонстрація діалогів.

2.Аналіз.

3.-Які види діалогічного мовлення ви знаєте?

Монолог (гр. один) – розгорнуте висловлювання однієї особи, звернене до самої себе або до глядача і на від міну від діалогу не розраховане на беспосередню реакцію іншої особи.

Розрізняють монолог внутрішній, драматичний, ліричний.

Мовні типи: розповіть,міркування, сповіть, самохарактеристика.


1V. Виконаання вправ на закріплення.
  1. Завдання: працюючи парами скласти діалог на запроповану діалогічну ситуацію, використовуючи набір лексики.
  2. Переірка.

V. Аукціон.

Прислів’я приказки, народні усмішки, скоромовки, казки багаті на використання діалогів. А скільки маємо пісень –діалогів!…

Завдання: Назвати якнайбільше таких пісень.

V.Підсумки уроку.

Вчитель.

Сьогодні ми мали нагоду ще раз повернутися до одного із видів мовленнєвої діяльності – говоріння, а саме, до діалогу, його різновидів, вчилися складати й розігрувати діалоги, тим самим, підносячи мовленеву культуру – одне з найактиальніших питань, яке хвилює нас. Досить важливо, щоб кожний випускник школи володив мовленнєвим етикетом, тобто способом ведення розмови, манероюговорити, умінням слухати й росповідати.

То ж працювали на уроці за темою …

Іменник Діалог

Прикметники (2) побутовий, офіційно – діловий, художній.

Дієслова (3) розмовляю, слухаю, складаю.

Речення з 3-4 слів використовуються в діалозі неповні речення,

прості синт. констр., різні речення за метою висловлювання.

Слово – синонім розмова,бесіда.


VІІ. Дома.

1 рівені Написати декілька коротких діалогів “вчитель-учень”, почутими на уроках у вашому класі.

2 рівень Складсти й записати діалог, який би міг відбутися між випускником школи та його вчителем через 10-15 років після випускного вечора.

3 рівень Скласти діалог, моделюючи ситуацію, в яку ви потрапили, враховуючи власний досвід, особисті враження, спостереження й характеристику людини, з якою вам доводитися спілкуватися.


Ситуація 1.

Завдання.

Побудуйте діалог, добираючи з кожного опбзаца одну дві репліки.

1.Добрийдень вам! Доброго дня! Здоровенькі були!

2.Привіт! Здоров був!

3.Радий вас бачити. Давноне бачились. О,кого я бачу! Скільки літ, скільки зим! Де це ти пропадав?

4. Яксправи? Як ви? Що нового? Які новини? Який настрій? Як поживаєте?

5. Непогано. Дякую. Спасибі, все добре. Чудово. Гаразд. Таксобі. На жаль, нечого втішного. Більш-меньш. А у вас? Як ти?

6.Взаємно. Я вас також. Дякую. А ви як? Чудово. Не знаю, що й казати. Дуже добре. Дякувати Богові. Та слава Богу.

7.Як мама? Як діти? Як усіхи? Чим займаетесь? Я нановій роботі? Не хварайте?

8.Як тобі ця спека? Щось давненько дащу не було. Дочекались літа нарешті. Уже повернулися з відпустки? Скоро осінь? Як відпочили? Дивився вчора телевізор? От чудасія та ййй годі!

9.До побачення! До завтра! На все добре! Бувай! До зустрічі! Щасливо! Будьте здорові! Вітання сестрі. Передавайте вітання своім.

Ситуація2. Робимо покупки.

Завдання.

Побудуйте діалог. Введіть в діалог опис гастроному, використавши поданний нижче матеріал.

Товари лежать на прилавку.

Продавці стоять (перебувають, працюють) за прилавком.

Різноманітні продукти (м`ясні, молочні).

Підійти до каси.

Розрахуватися.

Вибити чек у касі.

У гастрономі є кілька відділів.

Дати здачу.

Не дали здачу.


Ситуація 3

Завдання.

Складіть діалог, використавши відповідну семантичну групу.

У фотографії.

Фотокартки на документи.

Фото на пам`ять.

Кольорові знімки.

Чорно-біли зображення.

Групова фотографія.

Сфотографуватися всім класом.

Фотоальбом.

У профіль.

Анфас.

Термінова фотографія.

Якісне зібраження.

Шість відбитків.

Дві (3,4) фотокартки.

Об`єктив.

Не кліпати очима.


Ситуація 4.

Завдання.

Прочитайте рекламу й оголошення. Складіть на їх основі діалог.

Настав перший місяць літа- час довгоочикуваних відпусток, відпочинку на природі, туристських мандрівок. І хоч літо сьогодні капризує, на його лагідну посмішку сподівається кожен з нас. До нового спортивно-оздоровчого сезону магазини об`єднання “Спорттовари” пропонують речі, необхідні в поході, і на дачі, і в будь-якій подорожі: намети, спальні мішки, посуд туристичний-казанки, кухлі, склянки, рюкзаки, примуси, ласти, бадмінтон, куртки, костюми тощо. Червень-початок літа. Отож приємного відпочинку!


Сітуація 5.

Завдання.

Скласти полілог на тему: “ Що, в якому розумінні ви приймаєте: одномовність, двомовність чи багатомовність?”


Сітуація 6.

Завдання. Скласти монолог на самостійно обрану або запропоновану вчителем тему. Чи щаслива я людина?

Сценарій “Віддав себе я праці без вагання”


(До 140 – річчя від дня народження Б.Д. грінченка) 9 грудня 2003 р.


На дошці портрет Б.Д.Грінченка. Слова над портретом : Віддав себе я праці без вагання.

Б. Грінченко.

1 уч. На фоні мелодії лунає поезія:

У життя на банкетах бучних,

У гурті молодої краси


Не зрівав я квиток запашних

В ясносяйні юнацікі часи.

В божевільно-щасливії дні,

В раюванні пекучих утіх

Утопить не судилось мені

Почуваннів пекучих моїх.

Я безжурний веселощів спів

Обминав на своєму віку

Свою силу віддав без жалів

Я на працю поважну й тяжку.

В вічі глянуть не сором людям,

Озирнувшись на довгую путь;

Я свій хліб заробляв собі сам,

З мого хліба і люди живуть.

Б. Гринченко.

Вед. Нам, луганцям, справді пощастило, адже 6 років вчительскої праці видатного рисменника, педагога, лексикографа, фольклориста Б.Д.Гринченка, пов`язано з нашим краєм – с. Олексіївка Перевальского району.

Так високо поцінований за життя і в перше 10-ліття після смерті; Гринченко потім був зневажений, брутально обвинувачений в націоналізмі. Не одне покоління було позбавлене можливості ознайомитися зі спадщиною цієї багатогранно обдарованої людини.

2 уч.

Хай хто хоче, вірить силі

І мечеві хиліть шию,

І зневірений у правду

Віддає їм всю надію,-

Друзі кохані! Серця молоді!

Інше не хай вас єднає:

Тільки на правду складаймо надії:

Правда сама не вмирає.

Хай, хто правду занехавши,

Край свій рідний зневажає

І чужому йде служити,

І за свій його вважає.

Друзі кохані! І душу і тіло

Даймо за край свій єдиний,

Кожне слово хай буде в нас діло

Задля своєї країни!

Вед. Про Гринченка говорять, що він більше працював, ніж жив. І справді, як можна зміряти його спадщину – поета, прозаїка, драматурга, коли лише один “Словарь укр.мови” вартий усього життя. Через багато років, закликаючи любити і плекати рідну мову, М.Рильський напише:

Не бійся заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

. Плідна праця на благо свого народу – то була єдина мета його життя Дозрилий овоч у Гринченка й Даля.

Вед, невтомна духовна потреба.

Уч. Праця єдина з неволі нас вирве:

Нумо, до праці, брати!


Годі лякатись, за діло святеє

Сміло ми будем йти!

Праця єдина нам шлях уторує,

Довгий той шлях і важкий,

Що аж до щастя і долі прямує:

Нумо, до праці, мерщій!

УЧ. Праця не сгіне між людми даремне;

Сонце засвітить колись,

Дякою нас тоді люди згадають-

Нум же, до праці берись!

Хоч у недолі і щасті звикуєм-

Долю онукам дамо!

Ми на роботу на світ народились,

Ми для борні живимо!

Слишво ж, браття; до праці ставайте,

Час наступає: ходім!

Дяка і шана робітникам щирим!

Сором недбалим усім!

Вед. Так уже судилось Україні, що доля не милувала ії кращих синів і дочок і відміряла їм короткий життєвий шлях: Шевченкові 47, лесі Українці-42, Грабовському-38, Гринченкові-47. Та не кількістю прожитих років вимірюється створене. Його повісті “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”, “Брат на брата”, “Соняшний промінь” ще й досі хвилюють читача, бо веде своїх героїв хоч і крізь темну ніч, а все ж до світла.

Уч. Ми шли на працю – не сходило сонце,

І досі воно не зійшло,

І досі маленьке віконце

Все темне, як перше було.

Хоч темрява чорна усіх покриває,-

Ми робим і віримо ми,

Що світ не верічний жаданий засяє

І нам серед ночі й пітьми.

Ще є у нас сила! Не впали нам руки,

Ми зможемо гордо знести

Неволю тяжкую і лютії муки

І шляз свій до краю пройти.

Хай темрява давить, недоля хай гніте!

Хочь може, того ми й не вздрим,

Як згине те все, та уздрять наші діти

Ту волю, виборем їм.

Вед. Як людині щирої, палкої, відкритої чужому горю душі, Гринченку боліли всі народ ні болі: і знедоленого хлібороба, і жінки-вдови, і дитини сироти. За професією учитель, навчаючи дітей сільскої бідноти, Борис Дмитрович намагався якомогоа більше допомогти їм: створив читанку рідною мовою, написав для них і про них багато творів, розробив концепцію національної школи.

Уч. І холод і мряка на дворі панує,

І вітер осінній реве і мотує.

Дивлясь: під тином сердешна детина,

Хлоп’ятко маленьке,-вся в латах світина,-

Іде, некутильгає, підходить до хати…


Недавні ще сльози на личеньку знати,

І видко у очах голодную муку…

“Христа раді хліба!” Закляклую руку

Хлоп’я простягає : “Не їв ще нічого…”

Далі у віконце хлоп’яті сухого

Шматок того хліба… малими руками

Вхопило шматочок, до його устами

Припало відразу й пішло по дорозі…

Дмухнув його вітер і здув його сльози.

Вед. Гринченко мав надзвичайно сильно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за окрадений народ, в якого забрали його славу історію і можливість розвивати свою мову і культуру.

Уривок з драми “Степовий гість”


Дійові особи:


Уч.Мамо, люба, глянь, як сяють

Ясно зорі золоті!

Кажуть люди: то не зорі-

Сяють душі то святі

Кажуть: хто у нас на світі

Вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити,

Зла не кому не робив,-

Бог того послав на небо

Ясно зіркою сіять…

Правда, мамо, - то все душі,

А не зорі там горять?

Так навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила:

Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла!


Уривок з п’ьєси “Ясні зорі”

Вед.

Гринченко, педагог і писменник розумів, що сила його в єднанні з народом, у знанні його історії, культури, мови, у конкретній справі; у важкій праці задля блага нещасного поневоленого люду, а не в красивих словах. Дуже влучно висміює він фальшивих народолюбців, які лише заявлялипро свій патриотизм та й то нишком.

Уч.

Півна річ, що я люблю. Півна річ, оце усе!

Просто до загину Тільки ось де лихо-

Рідну мову та пісні, Кажуть нам: не ворушись,

Матір- Україну. А сиди лиш тихо!

Певна річ, бажав би я Як вкраїнську мову я

Рідної просвіти Уживати буду?

У народові в добрі, Тадже лиха я повік

Не в убозтві жити. За це не відбуду!

Про просвіту рідну дбать?

Та як же тут дбати?

Та за цей сепаратизм

За залізні грати.

Дбати, щоб убодства й лих

Не було в народі?


Та се просто, скажуть, вже

Анархізм та й годі!

А як скажуть: гине все,-

Просто в Сибіряку!

Тільки здумають- трусюсь

Зараз з переляку.

Ні, хоч дуже я люблю

Україну – неньку,

А сидитиму собі

Краще потихеньку.

Вед.

Постає Борис Дмитрович перед нами не лише як співець громадянської лірики, а й інтимно – довірливим, щирим у своїх почуттях пориваннях, новим, справді талановитим.

Уч.

Весна іде!

Уч. Лежать скрізь замети сніговії,

Уч. І світ воскрес

Вед. А ще Борис Гринченко є автором багатьох мудрих, цікавих і повчальних байок.

Уч. Жайворонок та Свиня.

Вед.

Гринченкове полум’яне щире слово взірець життя самого письменника, який без вагання віддав себе служиння народові, Україні.

Уч.

Дух воскресне, як народ живий

З вогню труда подвижного й святого.

Стоїть Гринченко – вічний Вартовий

Біля криниці слова золотого.


Сценарій свята, присвяченому Дню української

писемності та мови

“Минуще все, лише слово не мине”

На стенді святкова газета, присвячена Дню укр. писменності та мови, виставки книжок про розвиток укр. писменості, висловлювання про мову, плакат зі словами:

Усунути деформацію мови, очистити їі від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу – це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природний зв’язок кожного перед незалежною, вільною Україною. Адже і мовою на ції визначається моральне здоров’я народу, його розвиненість, культурність. Усі це також визначатиме образ і творчу спромогу України в сім’і иівілізованих демократичних держав”

(Олесь Гончар)

Стіл (збоку) прикрашений укр. рушником. На столі стоїть каламар, старовинний годинник, пергамент із давньоруским шрифтом.

За столом сидить учень у одязі Нестора Літописця, тримає в руках гусяче перо, ніби пише літопис.

Звучить пісня “Це моя земля” (муз. Л.Остапенко, сл. О.Ткач).

На фоні пісні звучать вірші.

1 учень

О слово рідне!


Пращура молитва,

Громи Перуна, Велеса поля,

Софія Київська – творіння Ярослава,

Слов’яномовна праведна земля.

2 учен.

В мені, в тобі Бояна віщим співам

Воно живе, здолавши тьму віків,

Воно Мстиславича Романа голос

І ратний клич Данилових полків.

3 учень.

О слово рідне! України слава!


Богдана мудрість і Тараса заповіт,

І гул століть, і сьогодення гамін

В тобі злились, як духу моноліт.

4 учень.

О слово рідне! Мудро і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось – ні!


5 учень.

О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

Учитель.

Терниста дорога стелилася нашій мові на шляху державності, котра лише нині набула законодавчої конституційної сили.

6 учень.(дівчинка)

1989 р. – прийнято Закон “Про мову в Україні”

7 учень (Дівчина)

1996 р. – Верховною Радою України прийнято Конституцію України, в якій український мові надано законодавчої конституційної сили.

8 учень (дівчина)

1997 р. – Указом президента України 9 листопада проголошено Днем української писемності та мови.

9 учень (дівчинка)

Мова…

10 учень (дівчинка)

Вона існуе, живе, борется, незалежно від чого, думаемо ми про неі чи ні, турбуемся чи забуваемо, шануемо чи зраджуемо.

11 учень (дівчина)

Слово безсмертне. Адже ніхто не заперечить давню біблейну істину (разом): Спочатку було слово, і Слово було Бог. (відходять).

Учитель

Тож маємо нагоду пригадати історію нашоі писесмності.

Учитель історії (розповідь про цікаві версії щодо похдження української писемності).

Учитель

А зараз звернимося до історії літописання і книжноі справи, котрі виникли в Украінської дуже рано. Започкував книжку справу в Київськїй Русі князь Володимир Великий у X ст., який за свідченням літописуя,”любилъ словеса книж “, засснував перші школи для “чад мужів нарочитих”, з яких і виростали іттелегентами та книжники XI-XIIIст.

Учитель історіі (розповідь про не бувалий розквід книжноі справи)

Учитель

Найголовнішим свідченням давності української літературної традиції є “Повість Врем’яних літ”- пам’ятка літератури, історії, права, етнографії, педагогики. Філософії. Цей найдавніший літопис створений був у XI-XIIст., проте виник не на парожньому місці і є своєрідною хрестоматією літературних творів середньовіччя.

Учитель історії


Нестер Літописець (розгортае літопис читае).

Се повісті врем’яних літ, києвіперший став князювати і звідки Руська земля стала єсть.

11 учень

Нестор Літописець народився близько 1050 р. прийшов до Києво – Печерської лаври сімнадцятирічним юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом – чорнорізцем, а й батьком української історії та літератури. Ще застав тут словетного Феодосія Печерського, йому нащастило вести орзмову з Великим старцем, щоб потім залишити для нащадків образ цього мудрого і чистого чоловіка, який дбав про благо рідної землі і хотів щастя для кожної людини в ній. Преподобний Нестор був вельми освіченою людиною, добре знав і слов’янську, й грецьку, й ряд інших мов, старовинни літописи релігійні тексти читав в орігіналі. Крім безсмертної “Повісті вре’яних літ”, перу Нестора належить ще низка творів:”Читання про життя і згубу Бориса і Гліба”,”Житієпреподобного отця нашого Феодосія”, та інші. Помер Нестор десь у 1113 – 1114 рр.

Учитель історії.

12 учень.

Православна церква щорічно вшановує пам’ять Нестора 27 жовтня (за новим стилем 9 листопада)

13 учень

Шанує церква, шанує й увесь народ український, відзначаючи 9 листопада День украінської писемності та мови як день, пов’язаний з пам’яттю про Нестора Літописця.

Учитель

Нестора називають Летописцем. Це так, він справді вів літопис, але правільніше його називати письменником та істориком. “Повість врем’яних літ” – не просто пам’ятка писемності, це високохудожня поетична книга, збірник епічних пісень та перша, найдавніша історія українського народу, написана на замовлення вічності. Читається Несторів літопис як надзвичайно захоплюючий художній твір.

Нестор Літописець

І виставили греки сто тисяч проти Святослава,

І не дали дані.

І пішов Святослав на греків,

І вийшли вони проти русі.

І коли русь набачили греків,

І дуже злякалась безлічі воїв,

І рече Святослав: Уже нам діватися нікуди,

І волею, і неволею станемо супроти:

Так не соромимо землі Руської, а ляжемо тут костьми,

Бо мертвий сорому не має,

Коли ж побіжимо, то сором нам.

Тож не маємо втікати, а станем кріпко.

Я ж попереду вас піду.

А коли моя голова поляже, то про свої думайте самі”

І сказали вої: “Де твоя голова поляже , там і наші положим.”

14 учень

Запис під 1037 роком – це перший в історії української книжної поезії світлий гімн книзі, книжній мудрості, книжникам.

Нестор Літописець

І любив Ярослав церковні статути

І попів любив дуже, особливо чорноризців

І до книг був прихильний, і читав часто

І вдень, і вночі.

І зібрав письців много,

І перекладали вони із грецької на словенську Письмо

І написали вони багато книг,

І славу цим здобули,

І повчаються за їхніми книгами вірнії люди,

Насолоджуються, навчаючись Божественного Слова, -

І так, наче один хтось впоре землю,

А другий засіє,

А інші пожинають.

І споживають страву неоскудну,

І це так.

І де батько його Володимир землю розорав

І спушив, тобто хрещенням просвітив.

А цей же Ярослав, син Володимирів,

І засіяв книжними словами серце вірних людей,

І ми пожинаємо, приймаючи науку книжну.

І велика користь буває чоловікові від науки кніжної,

І книги вказують нам,

І навчають нас, як іти шляхом покаяння.

І мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних.

Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу,

Книгі – джерела мудрості,

Кніги – бездонна глибина,

І ми ними в печалі втішаємося,

І вони – узда для тіла і души.

Учитель історії

Учитель

Сьогодні ми святкуємо День украінської писемності та мови. Ми з вами вже знаємо, що писемність зародилася на Украінської землі більш тисячи років тому. З епохі Київської Русі можна говорити й про украінську літературу (тобто писемну, книжну) мову, та жива, розмовна мова українського народу набагато давніша. Зразки ії збереглися у фольклорі, в ритуальних піснях, у найдавніших українських колядках про створення світу.

Пісні, колядки.

15 учень

українська мова належить до індоєвропейської мовної сем’і і має далеких і близькиз родичив серед мов народі Європи та Азії: англійської, французької, німецької, іспанської, литовської, латинської, грецької, санскрит (праіндійська). Усі ці, та ще багато інших мов, як і українська, походять від однієї дуже давньої мови – індоєвропейської. Нею розмовляли стародавні племена, які жили на тертторії сучасної України приблизно 5 – 8 тис. років тому. Безпосереднім же джерелом української, як і інших слов’янських мов, виступає прослов’янська мова, яка виділилася з індоєвропейської в ІІ тис. до н. е., тобто 4 тис. років тому. Розпад прослов’янської мови в свою чергу розпочався десь у VІ ст. Остаточно мови слов’янських народів (а серед них і українська) виділилися з прослов’янської і зажили окремим, самостійним життям у ІХ –Х ст. Отже, українська мова – це мова корінного населення, яке споконвіку живе на рідній землі.

16 учень

Тверження окремих українських учених, що українська мова виникла значно пізніше – хібне. Загальнообов’язкова ідеологічна формула радянських часів про Київ як “спільну колиску трьох братніх народів” була спростована наукою ще в ХІХ ст. Уже тоді було доведено, що ніколи не існувало єдиного “древнерусского” народу, як не було і єдиної, спільної для всіх східнослов’янських племен, мови, а в Києві жили предки сучасних українців.

17учень

Декого з росліднікив вводив в оману той факт, що на книжну, літературну мову Київської Русі мала значний вплив старослов’янська (ії ще називають церковнослов’янською), в основі якою лежить південно – македонський діалект староболгарської мови. Цією мовою велися церковні відправи, писалися книжки, проте населення Київської Русі нею не розмовляло, за винятком служителів релігійного культу і книжників. У католицкому світі тако ж роль відігравала латина. Однак стихія живої розмовної мови українців – русів проривалася крізь усі канони та правила чужої мови й фіксувалася київськими книжниками вже в ХІ ст. У літописі Нестора маємо значні вияви українського мовлення, зразки української орфоспії, української фразеології, а українська лексика лльється суцільним потоком. Більшість діалогів у “Повісті врем’яних літ” передана фактично українською мовою.

Учитель

Отже, дорогі друзі, ви вже знаєте, якою давньою є наша мова і розумієте, що наш з вами обов’язок – зберегти ії й передати на щадам як найцінніший скарб.

18 учень

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподівання, досвід, сподівання. Мова – така ж жива істота, як і народ, що ії витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей.

19 учень

Ми не кинемо своєї мови, не зречемося своєї душі, як не зреклися ії, не скорилися ворогам наші предки. Зародившись десь на світанні спільного слов’янського життя, українська мова на рідній, споконвічнійукраїнської землі, витерпіла страшні лихоліття, тортури, пережила утиски, заборони.

20 учень

Гріховний світ вирує неспрста,

Підступний демон ще керує нами.

Та піднімається нетлінно над віками

Велична постать вічного Хреста.

О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,

Бо ми блукаємо хащами щей і нині,

Прости гріхи й провини безвинні,

І до спасіння всіх нас поведі!

О, Господи! Зціли нас всіх, зціли!

Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світдобром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжелюдей,

Та, сповнена любові та відваги,

З –за грат летіла птахом до людей!

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров, пролита в бородьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

Учитель

У найкритичніші, найважні моменти української історії з’являлися особистості, які рятували націю від остаточного знищення, виводили українську культуру на нові обшири, давали їй крила для злету.

21 учень

В історії української мови й літератури є дві вікопомні дати. Перша – 1798 рік, коли були видруковані три частини поеми “Енеїда” Івана Котляревського. Це була перша книжка, написана живою мовою. Саме від цієї дати бере свій початок сучасна українська літературна мова.

22 учень

Ще одна вікопомна дата – 1840 рік, коли вперше було видано “Кобзар” Т.Г.Шевченка, який проголосив;

Возвеличу малих отих рабів німиз,

Я на сторожі коло них поставлю слово!

23 учень

Ну що б, здавалось, слова?

Слова та голос. Більш нічого.

А серце бьється, ожива,

Як їх почує,

Знать від Бога

І голос твой, і ті слова…

(Т.Шевченко)

24 учень

З появою віршів нашого вогненного поета українська літературна мова стала на шлях розвитку, український народ заговорив вустами свого пророка. Т.Шевченко відшліфував мову, дорогоцінний діамант рідного народу.

25 учень

Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні. За данними останнього перепису у складі населення України, яке становило 51,4 млн. чол., наличувалося 37,4 млн. українців. З них рідною мовою українську визначало 32,8 млн. чол. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, молдові, Білорусі, Казахстані. Крім того, українською мовою послуговуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.

Учитель історії


26 учень

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить – співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали …Уклін чалом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він стоять не міг.

Учитель

Але наслідки насильницької русифікації відчитні ще й сьогодні, багато хто з українців почав забувати своє коріння, рідну мову – мужню, прекрасну, мелодійну.

Віктор Баранов “Українці мої” (пісня або вірш)

27 учень

На Міжнародному лінгвістичному конгресі українську мову визнано однією з наймелодійніших мов світу.

Українська народна пісня

28 учень

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісочок лісочок, куща, гай, дубрава,

Бір, перелісок, чорноліс. Є і ще й байрак.

І така розкішна, і гнучка, як мрія,

Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”

Є в ній хурделищя, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата.

Помогало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

І за це ми, мово, дякуєм тобі.

Дмуть вітри історії в наші паруси.

Розвивайся й далі, мово наша рідна;

І про нас нащадкам звістку донеси.

Учитель

Мова – це показник культури людини.

Недаремно кажуть: “Заговори, щоб я тебе побачив”. На жаль, сьогодні не всі люди володіють досконало рідною мовою.

Причиною цінї прикрості є насамперед, тотальна русифікація, сучаснії людині вислови – вульгаризми, іншомовні слова й терміни, що заполоняють Україну і мову.

29 учень

Я так люблю, я так люблю тебе,

Моя співуча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе,

І дужі хвилі гомонять Дніпрові.

В тобі живе Карпртська височінь,

Що манить у незвідане майбутнє,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня!

30 учень

Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти – розуму народного скарбниця!

31 учень

Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лише відкрите!

Для мене ти – як і насущний хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити.

Учитель

Отже, ми згадали історію винекнення писемності, відчули красу рідної мови. Тож бережимо, шануймо, плекаймо рідну мову – цей невмирущий голос України!

“ Молитва за мову” (Господи, помилуй нас”) муз. І сл. Т.Петриненка.