Geum.ru

Правила оформлення роботи 15 розділ методичні рекомендації щодо написання науково-дослідницьких робіт (відділення філософії та суспільствознавства, історико-географічне) 19

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Основна частина
Список використаних джерел
Написання контрольної роботи з базової дисципліни
Назва відділення
Захист науково-дослідницької роботи
Запитання до тексту
До методології.
Малої академії наук україни
Список рекомендованих орієнтовних тем науково-дослідницьких робіт (розроблені фахівцями ХНУ ім. В. Н. Каразіна)
Виберіть події, що стосуються періоду непу
Відзначте (підкресліть) спільні риси у процесах, що відбувалися в УСРР під час радянської модернізації та в західноукраїнських з
Дайте відповіді на запитання
Порівняйте процеси післявоєнної відбудови в Західній Україні і інших областях УРСР після Другої світової війни.
Складіть коротку статтю для історичного словника за темою «Дисидентський рух в Україні в 1960-х - 1970-х рр.»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
MapInfo Professional.

Готуючись до викладення тексту науково-дослідницької роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ - окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування та експерименту, польових досліджень, аналізом конкретного практичного досвіду. Треба уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення. Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єдність.

Будь-яка науково-дослідницька робота з географії або геології повинна мати чітко визначену структуру:
  • вступ;
  • огляд літератури;
  • основна частина;
  • висновки;
  • список використаної літератури;
  • додатки.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що визначається, її практична значущість; визначається об'єкт, предмет, мета і задачі дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилося; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо учень вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Обов'язковою частиною роботи є огляд літератури (виділяється окремим розділом) з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10-15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати назву та автора, а поруч у квадратних дужках поставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи у списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів (пунктів, підпунктів), абзаців. Тут розглядаються та вирішуються накреслені завдання дослідження, описується його методика, аналізуються одержані результати, формулюються методичні рекомендації.

Основна частина може поділятися на теоретичну і практичну. Теоретична, як правило, містить критичний огляд наукової літератури з обраної теми, аналіз існуючих поглядів на предмет дослідження, визначення невирішених аспектів проблеми, обґрунтування свого власного підходу до матеріалу, тобто висвітлення теоретичних засад дослідження

Теоретичну частину можна назвати: „Розвиток ідеї...", „Теоретичні засади...", „Наукові основи...", „Розвиток уявлень про..." „Становлення та розвиток..." тощо. Наприклад, якщо темою роботи є «Туристичний потенціал Харківщини», то першим розділом основної частини повинен бути «Теоретичні засади галузі туризму», а вже далі можна описувати природні та економіко-культурні умови Харківщини, цікаві туристичні об'єкти тощо.

У практичній частині, як правило, обґрунтовують вибір напрямку дослідження, наводять методи вирішення завдань, розробляють загальну методику проведення дослідження. Ту детально аналізується обраний матеріал, проводиться його класифікація, виявлення суттєвих ознак, узагальнення отриманих результатів, описуються експерименти.

Основна частина роботи містить, як правило, один-два розділи і декілька підрозділів Зміст розділів має відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Виклад матеріалу в структурних частинах роботи підпорядковується меті дослідження. Кожний розділ закінчується висновками, що містять стислий виклад наукових і практичних результатів, отриманих у цьому розділі. Окремо виділяти і називати їх не обов'язково - можна просто завершити розділ кількома реченнями узагальнюючого характеру.

Учні за можливості мають дати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних робіт, обґрунтування потреби подальших досліджень, а також вказати на негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Основна частина ілюструється картами, схемами, діаграмами, фотографіями та іншими ілюстраціями, а також таблицями, які пов'язані з текстом.

Робота закінчується висновками. Вони є формою синтезу накопиченої у "Вступі" та основній частині наукової інформації. Це послідовний, логічно стрункий виклад одержаних результатів у їх співвідношенні з метою та конкретними завданнями, зафіксованими у "Вступі". Саме тут міститься так зване "вивідне" знання, яке є новим порівняно з базовим, вихідним. Це розширений, обґрунтований перелік усього того, що є предметом захисту. Нове знання не слід підміняти механічним поєднанням висновків, які було зроблено наприкінці розділів - воно є більш узагальненим, вільним від другорядних подробиць

У перших пунктах висновків коротко оцінюють стан питання, далі -послідовно - розкривають методи вирішення поставленої в роботі проблеми, її практичний аналіз, порівняння з відомими варіантами розв'язання. Далі наголошують на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, викладають рекомендації щодо їх використання. Завершуючи цю частину роботи, бажано вказати шляхи подальшого дослідження проблеми, ті її аспекти, що залишились недослідженими або малодослідженими.

Висновки можуть будуватись як: послідовність пронумерованих тез; набір невеликих абзаців; суцільний текст, де інформація подається описово. У висновках, як правило, не використовуються цитати з чужих робіт, а також не наводяться ілюструючі приклади. Доречними тут будуть узагальнюючі таблиці, схеми, графіки, діаграми тощо.

Список використаних джерел (Список літератури. Список використаної літератури, Бібліографія, Література) має включати лише ті роботи, які фактично були використані: на них було зроблено посилання або вони згадувались у тексті. Не бажано включати в загальний список: вузівські підручники, методичні посібники (окрім робіт суто методичного характеру), а також енциклопедії, словники, художні твори, довідники, газети, нефахові журнали (їх можна подавати окремими списками, наприклад: Довідкова література, Словники і довідники, Джерела мовного матеріалу та ін.). До основного списку входять:

• офіційні документи, які публікуються від імені державних або громадських організацій, установ і відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми;
  • основні праці провідних спеціалістів у даній галузі;
  • праці авторів, що відбивають усі точки зору на вирішення проблеми;
  • публікації автора роботи з теми дослідження;
  • основні праці наукового керівника.

Додатки. Допоміжні матеріали, необхідні для повноти сприйняття основного тексту роботи, виносяться у додатки. В них можуть розміщатись описи громіздких методик; таблиці, що підсумовують і систематизують експериментальні дані; малюнки, статистичні розрахунки; хронологічні таблиці, алгоритми; протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту та ін.

РОЗДІЛ 5.

НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З БАЗОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Другим етапом конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАИ є виконання контрольних робіт з базових дисциплін. Перелік секцій та відповідних їм базових дисциплін подано в таблиці:



Назва відділення
Секція
Базова дисципліна

І. Історико-географічне
1. Історія України
Історія України

2. Археологія
Історія України

3. Історичне краєзнавство
Історія України

4. Етнологія
Історія України

5. Географія та ландшафтозна­вство
Географія

6. Геологія
Географія

ІІ. Філософії та суспільствознав­ства
1. Філософія
Історія України

2. Соціологія
Історія України

3. Правознавство
Історія України

4. Релігієзнавство та історія релігії
Історія України


Приклади контрольних робіт минулих років наведені у додатку Г. Оцінювання навчальних досягнень з базових дисциплін

Відповідно до сучасних тенденцій в освіті також здійснено позитивні зміни у порядку оцінювання навчальних досягнень з базових дисциплін учасників ІІІ етапу конкурсу.

Контрольні роботи складаються з 9 завдань за трьома рівнями складності: 1 рівень - 3 завдання; 2 рівень - 3 завдання; 3 рівень - 3 завдання.

Перевірка рівня знань з базових дисциплін проводиться за трьома рівнями складності: 1 та 2 рівні - тестуванням, 3 рівень - виконання контрольних завдань. Тривалість контрольної роботи 3 години.


Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни здійснюється за наступними критеріями:

РОЗДІЛ 6.

ЗАХИСТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ


Захист наукового дослідження - завершальний етап конкурсу наукових робіт учнів в системі МАИ України. Це процедура прилюдного оголошення основних результатів підготовлених досліджень. Усі учасники конкурсу, а також усі присутні можуть виступати як опоненти.

Захист проходить таким чином:
  • конкурсанти виступають з доповідями за темою дослідження;
  • відповідають на поставлені запитання;
  • уважно слухають виступи інших учнів, беруть активну участь у дискусії. Для оголошення результатів наукової роботи кожному учаснику конкурсу-

захисту надається 7 хвилин. За цей час необхідно вказати на актуальність дослідження, проаналізувати сучасний стан питання, особливу увагу приділити тим результатам дослідження, які були запропоновані особисто учнем, порівняти їх з уже відомими.

Готуючись до виступів, у школярів зазвичай виникає низка запитань:
  • як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її більш ясною;
  • яким чином розподілити матеріал доповіді;
  • як використати наявні факти й аргументи.

Тому доцільно підготувати рекомендації доповідачам, які мають сприяти формуванню культури виступів учнів. Иаведемо один із варіантів порад для виступаючих:
  1. Доповідь має бути короткою та чіткою.
  2. Завдання доповідача переконати слухачів, довести свої головні тези.
  3. Для вирішення поставленої мети добре подумайте над таким:
  • якою бачиться вам структура вашого виступу;
  • які думки та почуття хочете ви викликати у слухачів;



  • які прийоми (риторичні запитання, зіставлення фактів, інтонаційні засоби) залучення уваги слухачів ви використаєте у своїй промові;
  • стежте за правильністю мовлення під час виступу, звертайте увагу на плеоназми (мовленнєва надмірність), тавтологію (повторення спільнокореневих слів), невиправдане використання вставних зворотів та речень, слів-паразитів, мовленнєвих штампів.

Готуючи доповідь, слід також мати на увазі, що за 7 хвилин, що надається під час захисту, в нормальному темпі можна проголосити 3-4 сторінки друкованого тексту (через 1,5 інтервали). Тому варто попіклуватися, щоб вкластися у відведений час.

Одна з важливих проблем роботи над доповіддю - композиційне оформлення майбутньої промови. Вона може містити такі елементи:
  • вступ;
  • з'ясування предмета дослідження;
  • викладання матеріалу;
  • підтвердження його конкретними прикладами, фактами;
  • висновки.

Доцільно звернути увагу, що для того, щоб головна думка була сприйнята
правильно і чітко, необхідна своєрідна «підготовка», «входження» слухачів в тему
дослідження, постановка проблеми. Цьому слугує початок доповіді. Його мета -
настроїти слухачів на сприйняття доповіді, оволодіти увагою аудиторії. Тому
розпочинати свій виступ доцільно з звернення до всіх слухачів, яке може бути
представлено у такій формі: «Поважні члени журі, шановні учні, учителі, усі
присутні! Дозвольте запропонувати вашій увазі основні результати наукового
дослідження на тему: « ».

Презентуючи основні результати проведеного дослідження в основній частині виступу, доцільно продумати, у який спосіб можна аргументувати висловлені тези, проілюструвати окремі положення (схеми, таблиці, малюнки, плакати, слайди, відеоматеріали, комп'ютерні програми тощо). Слід звернути увагу, що завдання висновків закріпити проголошену думку, зв'язати початок і кінець виступу, підсумувати висловлене. Наприкінці виступу доречним буде подякувати усім присутнім за увагу.

Даючи відповіді на задані після виступу запитання, важливо пам'ятати, що вони мають бути конкретними, лаконічними і разом з тим вичерпними. Слід звернути увагу, що за активну кваліфіковану участь у дискусії (доречні і грамотно сформульовані запитання, володіння науковою термінологією) учасники конкурсу-захисту отримують додаткові бали.

Під час захисту особливого значення набуває темп мовлення і інтонація виступаючого. З цією метою варто у тексті доповіді виділити ключові слова, які підпадають під логічний наголос, розставити необхідні паузи. Доцільним буде вдома прохронометрувати тривалість виступу, потренуватись декілька разів, щоб забезпечити вільне володіння матеріалом під час захисту. Під час виступу: не хвилюватися, дивитися в очі колегам і журі. Говорити коротко і впевнено. Пам'ятати, що більше семи речень людська пам'ять не опрацьовує, тому кожна думка має вміститися в цей об'єм. Не боятися збитися - текст виступу має лежати перед очима й учневі пробачать заглядання туди. Звернути увагу на фрази, що членують виступ і активізують увагу: „як показало дослідження", „коротко повторимо хід думки", „підіб'ємо підсумки" тощо.

Якщо від журі надійшло прохання закінчувати доповідь, це буває коли вичерпано ліміт часу. Не потрібно губитися, впадати в паніку, треба сказати: „Отже, зробимо короткі висновки" і в учня є як мінімум півтори хвилини, коли його слухають. За цей час він повинен встигнути довести до кінця останню думку (30 секунд = 2 речення) і зробити висновки (1 хвилина = 5 речень).

Запитання журі. Їх мета - з'ясувати, чи насправді учень писав роботу сам. Запитання можна умовно поділити на три групи: до тексту, методології і списку літератури.

Запитання до тексту найчастіше прості, типу: „що ви маєте на увазі, вживаючи термін...?" Якщо в роботі багато термінів, то можуть запитати про деякі з них. Більше того, можуть спитати про доречність вживання термінології. Полюбляють поцікавитися знанням імен та доробків учених, на яких посилається учень (особливо коли їх багато і вони гучні).

До методології. Це питання типу „якими методами літературознавчого аналізу ви користувалися під час написання роботи?".

Запитання до списку літератури. Не секрет, що більшість списків містять чимало книжок, яких ні учень, ні вчитель в очі не бачили. І запитання „наугад": „а про що йдеться в цьому дослідженні?" згубило чимало здібних юних науковців. Будьте уважними - не пишіть у списку зайвого, добре вичитуйте. Особлива увага приділяється правильному оформленню, не полініться його вичитати.

Для запитань, відповідь на які невідома, є набір стандартних відповідей: „Цей аспект проблеми не входить до об'єкту дослідження", „На жаль, час виступу не дав можливості розкрити це питання, але воно описане в роботі", „На жаль, регламентований обсяг роботи не дав можливості розкрити всі сторони цієї багатогранної проблеми" тощо.

Особливу увагу слід звернути на етикет виступу - від зовнішнього вигляду до формул ввічливості. Нагадаємо: «Вельмишановні члени журі, шановні керівники команд, любі колеги! Вашій увазі пропонується дослідження на тему....»; «Дякую за запитання....», «Дякую за увагу...» тощо.


Критерії оцінювання захисту науково-дослідницьких робіт.

Захист науково-дослідницьких робіт проходить у секціях. На захисті мають право бути присутніми інші члени секції як опоненти. Питання про присутність на захисті керівників команд вирішується оргкомітетом в залежності від конкретних умов.

Для захисту надається на 7 хвилин. Захист науково-дослідницьких робіт оцінюється за такими критеріями:



№
Критерії оцінювання
Кількість балів

1
Аргументованість вибору теми дослідження та її розкриття, вільне володіння матеріалом
9

2
Ступінь самостійності автора у виконанні роботи; особистий внесок автора в роботу
9

3
Чіткість, логічність, послідовність, лаконічність викладення матеріалу
7

4
Компетентність учасника, вичерпність відповідей
7

5
Етикет та культура спілкування учасника
4

6
Активна кваліфікована участь у веденні дискусії
3

Всього
39

Максимальна кількість балів - 39.

Таким чином, максимальна сумарна оцінка за участь у всіх розділах програми конкурсу становить 100 балів:

№
Розділи програми конкурсу
Кількість балів

1.
Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи
22

2.
Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни
39

3.
Захист науково-дослідницької роботи
39

Всього
100

ЗАКЛЮЧЕНИЯ


Учасники ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту Малої академії наук - це яскраві особистості, у яких навчання і виховання в наукових секціях сформувало потреби до інтелектуального збагачення, викликало бажання до пошуку нового, недослідженого. Як правило, всі вони продовжують навчання у вищих навчальних закладах, аспірантурі, де здобуті під час учнівських наукових досліджень навички використовують у практичній діяльності.

Слід пам'ятати, що лише сумлінна та самостійна праця над дослідженням та дотримання основних вимог написання роботи, її оформлення, дасть змогу долучитися до Малої академії наук, що неодмінно стане запорукою успіху на конкурсі-захисті.

Автори сподіваються, що дані методичні рекомендації допоможуть юним дослідникам під керівництвом педагогів-наставників здійснити перші кроки до науки.

Зразок оформлення титульного аркуша:


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ


НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ


СЕКЦІЯ


(тема)


Виконав

(Прізвище, ім'я, по батькові автора)

учень класу


(повна назва навчального закладу)

Науковий керівник

(Прізвище, ім'я, по батькові, вчений ступінь, посада, місце роботи; для вчителів - категорія, звання)


2011 р.

Затверджено

Начальник районного (міського) управління (відділу) освіти; директор ліцею при вищому навчальному закладі


" " 2011 р.


ЗАЯВКА

на участь у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України у 2010-2011 навчальному році


Секція

Базова дисципліна

Тема роботи

Прізвище

Ім'я

По батькові

Рік народження

Участь в обласних, Всеукраїнських етапах олімпіад, конкурсів-захистів (рік, предмет, тема роботи, місце)


Позашкільний навчальний заклад


Навчальний заклад


Район

Клас

Науковий керівник (ПІБ повністю, категорія, звання)


Необхідність у технічних засобах:


Домашня адреса


Контактний телефон, e-mail

Додаток В

Список рекомендованих орієнтовних тем науково-дослідницьких робіт (розроблені фахівцями ХНУ ім. В. Н. Каразіна)


Секція історичного краєзнавства.
  1. Історія села, містечка Харківської області.
  2. Танкобудівництво.
  3. Авіація.
  4. Створення колонії А. С. Макаренка.
  5. Академік В. І. Вернадський.
  6. Ректора Харківського національного університету.
  7. Українізація на Харківщині у 20-ті роки.
  8. Театр „Березіль" Леся Курбаса.
  9. Життя та творчість М. І. Костомарова.
  10. Діяльність „Просвіти" на Харківщині у ХХ ст.
  11. Голодомор на Харківщині у 1932-33 рр.
  12. Ю. В. Кондратюк - видатний український винахідник, творець теорії космічних польотів.
  13. Академік Г. Ф. Проскура - піонер української гідроаеродинаміки.
  14. Академік М. П. Барабашов та його школа астрофізиків.
  15. Історія вулиць та площ Харкова та населених пунктів області.
  16. Історія старовинних садиб та паркових комплексів Харківщини (Шарівка, Наталіївка, Старий Мерчик тощо).


Секція історії України.
  1. Військове мистецтво запорізьких козаків.
  2. Військова справа в слобідських козацьких полках (друга половина XVII - перша половина ХУЛІ ст.)
  3. Формування Української Державності в ході визвольної війни 1647-1654 рр.
  4. Історичні діячі Слобідської України XVII- ХУЛІ ст. (по окремим персоналіям).
  5. Етапи заселення Слобідської України.
  6. Духовна культура Слобожанщині.
  7. Розвиток освіти Слобідської України.
  8. Ярмаркова торгівля на Слобожанщині.
  9. Повсякденне життя та побут населення Харкова ХУШ - ХІХ ст.
  10. Геральдика міст Слобожанщини.
  11. Топоніміка слобожанських сіл та міст.
  12. Символіка слобожанських полків.


Секція археології
  1. Археологічні пам'ятки м. Харкова.
  2. Археологічні пам'ятки району.
  3. Кам'яна індустрія доби неоліту та бронзи.
  4. Гідронімія Слобідської України та її хронологія.
  5. Городища скіфської доби.
  6. Городища Київської Русі та Хазарського каганату.
  7. Поховальні пам'ятки та їх значення для етносоціальних досліджень.
  8. Зброя давніх часів (неоліт, енеоліт, бронзовий вік, скіфська доба, середньовіччя).
  9. Питання стародавньої економіки (землеробство, скотарство, металургія, гончарство, домашнє виробництво та ін).
  10. Палеоекологія Слобожанщини.
  11. Старожитності Харківщини козацької доби.

12. Нумізматичні джерела до історії Слобожанщини.


Секція етнології
  1. Вплив церковних багатств на громадську свідомість та побут українців.
  2. Феномен українського козацтва і його значення для формування етнічних ідеалів українців.
  3. Ремісничі цехи: їхній устрій, права та вільності, культурологічне значення (ремісничі цехи Харкова).
  4. Звичаєве право українців (росіян, євреїв, циган, тощо).
  5. Народна медицина українців.
  6. Лікарські рослини та їх застосування у народній медицині українців.
  7. Засоби пересування українців.
  8. Народна агрономія українців.
  9. Землеробська обрядовість українців.
  10. Виробнича магія та обрядовість євреїв (татар, ін.).
  11. Сімейний та громадський побут українців (росіян, білорусів, німців, татар, греків, гагаузів, молдаван та ін.) в Україні (на Слобожанщині, Поділлі, в Криму тощо).
  12. Сімейна обрядовість українців (росіян, білорусів, циган, євреїв, німців, татар, поляків та

ін.)
  1. Родильна обрядовість (або будь-якої меншини України).
  2. Культурологічне значення весільної обрядовості.
  3. Порівняльний аналіз шлюбних обрядів на Слобожанщині та Гуцульщині (Поліссі і Буковині, Луганщині і Східній Галичині, або 2-х народів, що мешкають на одній території).
  4. Традиційний український театр.
  5. Пасічництво на Слобожанщині.
  6. Г. Ф. Квітка-Основ'яненко як етнограф.
  7. Етнографічна діяльність М. Ф. Сумцова.
  8. Етнографічні студії Ф. Вовка.
  9. Етнографізм поезії Я. Щоголіва.
  10. Історія етнографічного вивчення Слобожанщини ХУШ-ХХ ст.
  11. Знаряддя прядіння та ткацтва в колекції ... музею.
  12. Етнографічна колекція ... музею: історія виникнення та розвитку.
  13. Художні тканини в колекції... музею.
  14. Історія етнографічного музейництва в Україні (на Слобожанщині).
  15. Усна народна творчість як відображення українського традиційного світогляду.
  16. Ліричні пісні Слобожанщини ( Золочивщини, Краснокутщини тощо).
  17. Образ птаха в українському фольклорі.
  18. Кіт в українській усній народній творчості.
  19. Анекдот як вид слобожанського фольклору.
  20. Герої епосу як уособлення етнічного ідеалу.
  21. Дитячий фольклор нашого краю.
  22. Обрядовість нашого села.
  23. Гончарство Слобожанщини.


Секція географії та ландшафтознавства
  1. Стратегія соціально-економічного розвитку України, Харківської області; географічні наслідки сучасних економічних перетворень.
  2. Рекреаційно-туристський потенціал України. Харківської області. Перспективи розвитку різних форм туризму.
  3. Зарубіжні інвестиції та їх вплив на географію сучасного промислового виробництва та в цілому господарства.
  4. Сфера обслуговування (соціальна інфраструктура) України, Харківської області. Особливості розміщення об'єктів соціальної інфраструктури.
  5. Антропогенні ландшафти України, Харківської області.
  6. Сучасні геоморфологічні процеси на території України, Харківської області.
  7. Природоохоронні об'єкти Харківської області (комплексна географічна характеристика).
  8. Краєзнавчий компонент сучасної географічної освіти.
  9. Туристські походи та екскурсії як джерело поглиблення географічних знань.
  10. Розвиток картографії у Харківському університеті.
  11. Картографічне забезпечення роботи шкільного краєзнавчого гуртка.
  12. Складання еколого-природничих карт.
  13. Історико-краєзнавче картографування Слобожанщини.
  14. Особливості водного режиму річок України та їх вивчення.
  15. Гідрологічний режим малих річок області.
  16. Використання водних ресурсів у господарстві та охорона їх вод від забруднення та виснаження.
  17. Вплив господарчих засобів на річковий стік.
  18. Характеристика хімічного складу поверхневих вод та оцінка їх забруднення.
  19. Топоніміка річок України.
  20. Меліоративна географія, історія, стан, перспективи.
  21. Зміна природного середовища під впливом людини.
  22. Сучасна міграція населення Харківщини.
  23. Географія промисловості України, Харківської області, району (або географія конкретної галузі промисловості)
  24. Методи польових досліджень в туристських походах.
  25. Рекреаційна оцінка досліджуваних територій (на прикладі Харківської області).
  26. Природні передумови розвитку туризму і відпочинку в Україні.
  27. Туристський потенціал Харківської області, району
  28. Транспортний комплекс України.
  29. Місце України в системі міжнародних економічних зв'язків.
  30. АПК України (Харківської області, району) та його структура.
  31. Стан і перспективи розвитку конкретного підприємства Харкова.
  32. Географія ґрунтів Харківської області та їх використання.
  33. Природно-ресурсний потенціал Харківської області, району та його оцінка.
  34. Охорона природи певного адміністративного району Харківської області.
  35. Національні природні парки Харківської області.
  36. Об'єкти (природні, культурно-історичні) Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (по регіонах, по країнах).
  37. Природні (або культурно-історичні) чудеса України.


Секція геології
  1. Вивчення кар'єрів будівельних матеріалів.
  2. Вивчення нафтових та газових родовищ Харківщини, свого району.
  3. Вивчення гірських порід, які використовуються у будівництві і облицюванні будівель, пам'ятників.
  4. Вивчення небезпечних геологічних процесів в умовах техногенезу.
  5. Вивчення геологічних пам'яток Харківщини.
  6. Вивчення мінеральних багатств області, району, свого населеного пункту.
  7. Режимні спостереження за зміною рівня підземних вод в колодязях і вивчення гідрогеологічного режиму підземних вод.
  8. Гідрологічний режим малих річок.
  9. Вивчення водних ресурсів і їх використання в області, районі, населеному пункті.
  10. Вивчення джерел забруднення поверхневих і підземних вод, заходи по ліквідації наслідків забруднення водних об'єктів.
  11. Вивчення сучасних геоморфологічних процесів на території області, району, населеного пункту.
  12. Складання експозиції „Корисна копалина - переробка - продукція ".
  13. Збір і вивчення шкільної колекції мінералів, гірських порід і палеонтологічних решток.
  14. Вивчення відображення геологічних особливостей місцевості в топоніміці.
  15. Вивчення скам'янілостей свого району, їх використання для вивчення віку гірських порід і палеогеографії.
  16. Зсуви Харківської області (свого району).
  17. Геологічні пам'ятки околиць м. Вовчанська.
  18. Прояви гіпсів в Ізюмському районі.
  19. Природні пігменти Харківщини.

20. Мінеральні води Харківської області, району.


Секція правознавства.
  1. Світові інтеграційні процеси і державний суверенітет.
  2. Держава та політичні партії.
  3. Демократія і самоврядування.
  4. Соціальна держава: шляхи розбудови в Україні (проблеми і перспективи).
  5. Право, економіка, політика (їх взаємовплив і взаємодія).
  6. Право і корпоративні норми (їх взаємовплив і взаємодія).
  7. Фактори формування і розвитку системи законодавства в Україні.
  8. Прецеденти Європейського Суду з прав людини.
  9. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
  10. Законність як багатоаспектне суспільно-правове явище.
  11. Права, свободи і обов'язки людини та громадянина в демократичній державі.
  12. Нормативно-правові акти в Україні.
  13. Поняття держави.
  14. Демократія як внутрішня форма держави.
  15. Правові відносини.
  16. Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.
  17. Законність і правопорядок.
  18. Правотворчість.
  19. Механізм держави та державного апарату.
  20. Екоправо.


Секція соціології

  1. зору соціологічної

    чи „самоосвячення
    Як я розумію нерівність?
  2. Умови соціальної мобільності та їх стан в сучасній Україні.
  3. Особистість: соціологічне та несоціологічне трактування.
  4. Людина та комп'ютерні іграшки: погляд соціології.
  5. Телевізор у житті підлітка: соціологічний аналіз.
  6. Українська мова в Харкові в фокусі соціології.
  7. Улюблений герой мультфільму: погляд на проблему з точки культури.
  8. Чи легко бути молодим?
  9. Кіно та сучасне суспільство: соціологічний ракурс.
  10. Релігійні ідеї: „опіум для народу", основа „картини світу" суспільства"?
  11. Суспільство: наукове вивчення і/або моральна оцінка?
  12. Що таке „успіх"?
  13. Роль культурних факторів у розвитку економіки.
  14. Економіка як соціальний інститут.
  15. Мотивація господарської діяльності.
  16. Способи концентрації в економіці багатства та влади.
  17. Ідеології та економічна діяльність.
  18. Відносини між бізнесом та політикою.
  19. Соціологічний портрет підприємця.
  20. Групи та ролі в економіці.
  21. Підприємництво як форма економічної поведінки.



  1. Избирательные технологии в парламентских выборах: украинский опыт
  2. Выборы как способ формирования демократической политической культуры в Украине
  3. Избирательные системы: концепции модели
  4. Современный терроризм как форма политической борьбы
  5. Политическая культура Украины
  6. Политическая реклама в электоральном процессе
  7. Гендер в современном политическом пространстве
  8. Становление гражданского общества в Украине
  9. Политические коммуникации Украины в контексте избирательных компаний
  10. Политические партии Украины: анализ места и стратегии в политическом поле.
  11. Манипуляционные технологии в политическом процессе.
  12. Украинские СМИ: проблемы свободы слова.
  13. Особенности политической коммуникации в Украине: основные закономерности и характеристики.
  14. Имидж в предвыборной политической коммуникации.
  15. Процесс формирование политической элиты в современной Украине.
  16. Роль СМИ в избирательных кампаниях
  17. РЯ технологии в парламентской избирательной кампании Украине
  18. Роль политических коммуникаций в современном обществе
  19. Политическое лидерство: механизмы формирования.
  20. Факторы формирования имиджа политического лидера
  21. Понятия и типы политической культуры.
  22. Политические конфликты: технологии контроля и урегулирования.
  23. Трансформации политического режима и перспективы демократизации
  24. Изучение факторов и форм политического участия граждан
  25. Политические партии и интересы социальных групп


Секція філософії
  1. Філософія і система культури.
  2. Філософія і наука.
  3. Філософія і політика.
  4. Філософія і влада.
  5. Історичні типи світогляду.
  6. Конфуцій і конфуціанство.
  7. Проблеми людини в філософії Сократа.
  8. Платонівська „Ідеальна держава" і сучасність.
  9. Філософський зміст патристики.
  10. Гуманізм Відродження і сьогодення.
  11. Філософська парадигма нового часу: становлення та розвиток.
  12. Філософія Гегеля; система і метод.
  13. Проблеми людини і філософії Л. Фейєрбаха.
  14. Вчення Карла Маркса про людину і суспільство.
  15. Проблеми людини та її свободи в філософії екзистенціалізму.
  16. Проблеми раціонального та ірраціонального в філософії ХХ ст.
  17. Структуралізм та гуманітарне пізнання.
  18. Г. Сковорода та Слобожанщина.
  19. Особливості української ментальності.
  20. Філософські шукання та мислення доби Київської Русі.
  21. Філософія відродження в Україні.
  22. Філософія в Києво-Могилянській академії.
  23. Харківський університет як центр філософської культури на Слобожанщині.
  24. Проблема „людина-нація" в українській філософії.
  25. Сучасний стан філософської думки в Україні.
  26. Буття і небуття.
  27. Проблематичність людського буття.
  28. Діалектика основних форм буття.
  29. Наукова картина світу.
  30. Структура свідомості, її основні рівні.
  31. Біологічне і соціальне в людині.
  32. Філософські версії місця людини у Всесвіті.
  33. Індивід, індивідуальність, особистість.
  34. Проблема смислу життя.
  35. Філософія культури.
  36. Елітарна та масова культура.
  37. Традиційна та сучасна культура.
  38. Криза світової цивілізації на межі ХІХ-ХХ ст.
  39. Проблеми прогресу суспільного розвитку.
  40. Наука як різновид духовної діяльності.
  41. Проблема авторства в філософії.
  42. Наука, філософія та здоровий глузд.
  43. Істина в науці та істина в філософії.
  44. Істина і Правда.
  45. Пізнання та розуміння.
  46. Проблеми критерію істини.
  47. Раціональне та ірраціональне в пізнанні.
  48. Наука як соціальний інститут.
  49. Сучасна НТР та її наслідки.
  50. Глобальні проблеми сучасності.
  51. Екологія, мораль, політика.
  52. Астрологія: міф чи наука.
  53. Національна самосвідомість і світогляд.
  54. Людина як найвища цінність.
  55. Легітимність влади як соціальна проблема.
  56. Правова держава і її форми.
  57. Політична культура.
  58. Культура особистості.
  59. Проблеми відродження та розвитку української культури.
  60. Прогностика та футурологія.
  61. Сенс вивчення філософії.
  62. Філософія та майбутнє.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (відділення філософії та суспільствознавства) 11 клас

I рівень

Максимальна оцінка за одне завдання — 2 бали

  1. кордоном перший
    Визначте хто з українських громадських діячів почав видавати за український журнал:

а) Т. Шевченко;

б) Ю. Бачинський;

в) М. Драгоманов;

г) Г. Полетика.
  1. Виберіть події, що стосуються періоду непу:

а) створення СРСР, смерть В.Леніна, запровадження продрозкладки;

б) українізація, існування ВАПЛІТЕ, масові репресії;

в) створення СРСР, українізація, покращення економічної ситуації;

г) початок громадянської війни, проголошення радянської влади в Україні, трудові
мобілізації.
  1. Викресліть «зайве» прізвище в ланцюжках:



  1. а) А.Мельник; б) Г.Жуков; в) С.Бандера; г) Є. Коновалець.
  2. а) В.Стус; б) Л.Костенко; в) А.Горська; г) М. Рильський

II рівень

Максимальна оцінка за одне завдання — 4 бали
1. Співвіднесіть прізвища історичних діячів і посади, які вони обіймали:

а) К.Левицький; 1) голова Генерального секретаріату

б) В.Винниченко; Центральної Ради;

в) Д.Вітовський; 2) наказний отаман Української

г) М.Омелянович-Павленк°; національної Ради;
  1. голова Державного секретаріату ЗУНР;
  2. командувач УГА;
  3. Голова РНК УСРР.



  1. Розташуйте події в хронологічній послідовності:



  1. суд над членами Української робітничо-селянської спілки; Б) створення раднаргоспів;
  2. звільнення Харкова від фашистів; Г) створення УПА; Д) початок Другої світової війни; е) ХХ з'їзд КПРС;

Є) усунення В.Щербицького з посади керівника КПУ; Ж) початок проведення «реформ О.М.Косигіна».
  1. Відзначте (підкресліть) спільні риси у процесах, що відбувалися в УСРР під час радянської модернізації та в західноукраїнських землях під час їх радянізації:



  1. панування сталінського режиму; Б) діяльність УПА;
  2. голодомор;

Г) проведення насильницької колективізації; Д) проведення індустріалізації;

Е) всі українські землі знаходились у складі однієї держави;

Є) терор проти незадоволених.

ІІІ рівень

Максимальна оцінка за одне завдання — 7 балів

1. Прочитайте документ, виконайте завдання:

«Досвід революції несхитно переконав нас у тому, що ніяка політична партія і ніяка політична державна влада неспроможна вирішити завдання нашого часу, не в силах привести до повстання і організації зруйнованого народного господарства, не в силах здійснити прагнення і задовольнити потреби трудових мас...

Ми заявляємо тому, що народний повстанський рух, що нині розгортається на Україні, є початком великої третьої революції, спрямованої на повне розкріпачення трудящих мас від будь-якого гніту влади і капіталу, як приватного так і державного.

Ми заявляємо, що наша повстанська ... армія є лише бойовим ядром народного руху на Україні...»

Дайте відповіді на запитання:

Процеси якого періоду української історії відображає цей документ? (1 бал). Ідеологія якого руху в Україні відображено в даному документі? (1 бал). Хто керував цим рухом? (1 бал). Що мається на увазі під «третьою революцією», які буди перші дві на думку авторів документу? (2 бали). Чи можливо, на Вашу думку, «розкріпачення трудящих мас від будь-якого гніту влади і капіталу»? (2 бали).
  1. Порівняйте процеси післявоєнної відбудови в Західній Україні і інших областях УРСР після Другої світової війни.

Критерії оцінювання: Визначення і якість критеріїв для порівняння - 2; логічність, повнота викладення матеріалу - 3; знання і використання історичних фактів - 2;
  1. Складіть коротку статтю для історичного словника за темою «Дисидентський рух в Україні в 1960-х - 1970-х рр.»

Критерії оцінювання: відповідність форми відповіді поставленому завданню - 1; логічність, повнота відповіді - 3; знання історичних фактів - 3.