Раїна прийняла рішення про європейський напрямок своєї зовнішньоекономічної політики, дотримання якого очікується І в майбутньому після останнього розширення єс
| Вид материала | Документы |
- Положеня про проведення фестивалю "Архітектура І дизайн", 141.96kb.
- Офіційна дата створення історичного факультету в Миколаївському державному педагогічному, 57.86kb.
- Україна дружківська міська рада рішення, 17.47kb.
- Цим підтверджуємо свою згоду на участь у Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері, 44.92kb.
- Раїна дніпродзержинська міська рада, 387.43kb.
- Брюссель, 16-17 листопада 2009 року, 382.74kb.
- Наказ моз україни від 03 жовтня 2011, 3578.04kb.
- Верховна Рада України 02. 12. 2010 року з урахуванням пропозицій Президента України, 80.83kb.
- 1. Чи вважаєте Ви достатньою свою обізнаність про Європейський Союз, 198.34kb.
- Ефективне сприяння використанню творчих досягнень нації пріоритетний напрямок державної, 154.43kb.
| | Матеріали до єдиного дня інформування населення Полтавщини 21 травня 2009 р. |
Внесок Полтавщини в розвиток європейської інтеграції України
| | Матеріали підготовлено управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації спільно з Головним управлінням інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації |
Україна прийняла рішення про європейський напрямок своєї зовнішньоекономічної політики, дотримання якого очікується і в майбутньому після останнього розширення ЄС. Тепер ЄС-27 посідає місце найбільшого торговельного партнера України, замінивши Росію. Сьогодні як Україна, так і ЄС зацікавлені у підтримці та розвитку міцних, передбачуваних, прозорих і відкритих торговельних відносин.
ЄС вважає, що ключовою передумовою інтеграції України в європейський економічний простір є успішне завершення внутрішніх реформ, що тривають нині в державі. Це дозволить Україні повністю скористатися усіма вигодами розширення ЄС, окресленими у Повідомленні Європейської Комісії щодо Європейської політики сусідства (ЄПС). Крім того, ЄС та Україна розпочали переговори про встановлення глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі, що забезпечить Україні доступ до внутрішнього ринку ЄС.
Двостороння торгівля
У 2007 році загальний обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС досяг 34,7 млрд. євро причому цей показник постійно зростає з часу економічної кризи 1998 року. У період між 2000 та 2007 роками обсяг торгівлі товарами між країнами зріс більш, ніж утричі: експорт збільшився з 5,5 млрд. євро до 22,4 млрд. євро, а імпорт – з 4,8 млрд. євро до 12,4 млрд. євро. Частка України у зовнішній торгівлі товарами ЄС зросла більш, ніж удвічі за цей же період. У 2007 р. на Україну припадало 2% експорту та 1% імпорту країн ЄС, і Україна була 16 найбільшим торговельним партнером ЄС-27
Проте українська виробничо-торговельна структура залишається незбалансованою. Залізо і сталь, мінеральна продукція та хімікалії становлять понад 50% українського експорту до ЄС, тоді як основну частку в експорті ЄС до України (60% у 2007 р.) складають машинне обладнання, промислові товари та продукти хімічної промисловості. Щодо торгівлі послугами, то за даними Державного Комітету Статистики України, їх обсяг склав 2,4 млрд. євро у 2005 р., 3,2 млрд. євро у 2006 р. та 3,7 млрд. євро у 2007 р. Значна кількість європейських провайдерів послуг заснували свої представництва в Україні, особливо у фінансовому секторі.
Генеральна система преференцій (ГСП)
Значна частина українських товарів, що ввозиться на ринок ЄС, користується перевагами Генеральної системи преференцій. Нова система преференцій ЄС, що діє з 1 січня 2006 р., передбачає позитивні новини для країн-бенефіціарів (включаючи Україну) щодо стабільності, передбачуваності та простоти. Частка імпорту товарів з України, які підпадають під ГСП, значно зросла з 2000 р., а частка використання ГСП досягла 72,5% всіх товарів, які підпадали під відповідну систему у 2006 р. Україна займає 12 позицію серед бенефіціарів ГСП з обсягом відповідного імпорту в розмірі 1,73 млн. євро. Преференційний імпорт диверсифікований і включає такі товарні позиції, як хімікалії, рослинні олії, мінерали, чорні метали, машинне та механічне обладнання.
Інвестиції
Що стосується прямих іноземних інвестицій (ПІІ), то їхнє надходження з країн ЄС було на низькому рівні до 2005 року (дещо більше 224 млн. євро у 2004 році), коли компанії з ЄС зробили дві великі покупки у сталеливарній та фінансовій галузях. У результаті чистий притік ПІІ з країн ЄС-25 у 2005 р. сягнув 5,3 млрд. євро і обсяги ПІІ продовжують зростати. Згідно з даними Держкомстату України, сукупний обсяг ПІІ в Україну з країн ЄС склав 15 млрд. євро на 1 січня 2008 р., що становить 2.3 загального обсягу ПІІ в Україні. Покращення інвестиційного клімату, зокрема через більш ефективне виконання положень уже прийнятого законодавства, та завершення процесу реформ мають важливе значення для залучення більших інвестицій в Україну.
Головними перешкодами для інвестицій європейських компаній в Україну є часте внесення змін до законодавства, що регулює сферу зовнішньої торгівлі, низький рівень прозорості, неефективне виконання законів, дискримінаційні нормативні положення та корупція. Для обговорення та вирішення проблем, що стоять перед європейським приватним сектором в Україні, у 1999 році було засновано Європейську Бізнес Асоціацію, яка сьогодні об’єднує близько 750 європейських та міжнародних компаній, що працюють в Україні.
ДВОСТОРОННІ УГОДИ
Відносини між Україною та ЄС значною мірою спираються на положення Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), яка набула чинності у 1998 році. Ця угода регулює політичні, економічні та культурні відносини між Україною та ЄС і є правовою основою двосторонньої торгівлі. Однією з головних цілей угоди є сприяння торгівлі та залученню інвестицій, а також розвиток гармонійних економічних відносин між Україною та ЄС.
Економічно-торгові положення УПС спираються на принципи режиму найбільшого сприяння і національного режиму. Окремі розділи присвячено питанням торгівлі сталеливарними виробами, умовам заснування та функціонування компаній, наближенню законодавства і захисту прав інтелектуальної власності, а також визначенню інструментів захисту торгівлі.
В рамках УПС двосторонній діалог з торговельно-економічних питань здійснюється під час проведення Саммітів, Коопераційних Рад та відповідних Підкомітетів.
З метою поглиблення співробітництва в окремих сферах, Європейська Комісія та органи української влади започаткували регулярні зустрічі у формі спеціалізованих Діалогів. Зокрема, було проведено вже 5 зустрічей в рамках двостороннього Діалогу з питань інтелектуальної власності, які відбулись у квітні та жовтні 2006, травні та жовтні 2007 і квітні 2008 рр.
Двосторонній Діалог у сфері сільського господарства був розпочатий на базі Меморандуму про Взаєморозуміння щодо питань сільського господарства, підписаного у жовтні 2006 р. Відповідні зустрічі відбулись у грудні 2006, червні 2007, грудні 2007 та червні 2008 рр.)
Діалог щодо використання інструментів торговельного захисту розпочався у 2007 р. і друга зустріч відбудеться 16-17 жовтня 2008 р. Схожі ініціативи розглядаються і у сфері політики підприємництва.
ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ
Після 14 років переговорів про вступ до СОТ, Україна офіційно стала членом організації 16 травня 2008 р. Протокол про вступ України до СОТ був підписаний 5 лютого 2008 р. Верховна Рада України ратифікувала його 10 квітня і 16 квітня Президент України Віктор Ющенко підписав відповідний закон.
ЄС визнає фундаментальну роль, яку членство в СОТ відіграє у здійсненні економічних реформ в Україні. При цьому обидві сторони отримають взаємні вигоди, оскільки вступ України до СОТ забезпечить вищий рівень економічної стабільності та передбачуваності у країні та створить кращі умови доступу для європейських підприємств, які прагнуть ввозити свою продукцію в Україну або розпочати в Україні підприємницьку діяльність. З іншого боку, українські експортери матимуть гарантований доступ для експорту на всі ринки країн-членів СОТ.
Однією з негайних переваг вступу України до СОТ є необмежений експорт сталеливарної продукції і текстилю до країн ЄС, що стало можливим після втрати чинності Угод щодо торгівлі Сталеливарними виробами та текстилем одразу ж після офіційного набуття Україною членства в СОТ. Вищезазначені угоди регулювали торгівлю сталлю і текстилем між Україною та ЄС і передбачали обмежений доступ цих продуктів на ринки країн ЄС. (Зокрема, у 2007 р. квота на експорт певних видів сталеливарної продукції з України становила 1,32 млн. тонн).
УГОДА ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС
Одразу після підписання протоколу про приєднання України до СОТ 18 лютого 2008 р. у Києві були розпочаті переговори (Комісаром ЄС з питань торгівлі Пітером Мандельсоном та Президентом Країни Віктором Ющенко) про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. До цього часу відбулось 3 раунди переговорів і 4-й раунд пройде в Брюсселі 20-24 жовтня 2008 р.
Результати наукового дослідження щодо обгрунтування ЗВТ, яке було завершене на початку 2006 р., підтвердили необхідність вибору поглибленої угоди про вільну торгівлю як найкращого варіанту (поглиблена угода передбачає не лише скасування тарифних обмежень, а й регуляторне наближення).
ВНЕСОК ПОЛТАВЩИНИ В РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ
Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг підприємств області у 2006 році становив 4836, 9 млн.дол.США і зріс на 24,4%.
Обсяги експорту товарів і послуг області при цьому зменшились на 1,3% і становили 1898,2 млн.дол.США, імпорту – збільшились на 49,5% і становили 2938,7 млн.дол.США.
Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу області у 2006 р. становило 1040,5 млн.дол.США (у 2005р. сальдо було теж від’ємне і становило 42,5 млн.дол.США)
Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг підприємств області у 2007 році становив 5375,6 млн.дол.США і зріс на 11,1%.
Обсяги експорту товарів і послуг області у 2007році порівняно з 2006роком збільшились на 14,4% і становили 2171,3 млн.дол.США, імпорту – на 9,0% і становили 3204,3 млн.дол.США.
Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу області становило 1033,0 млн.дол.США (у 2006 році сальдо було теж від’ємне і становило 1042,1 млн.дол.США).
Обсяги експорту товарів і послуг області у 2008 році збільшились на 20,3% і становили 2614,8 млн.дол. США, імпорту – зменшились на 52,4% і становили 1525,9 млн.дол. США. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу області у 2008році становило 1088,9 млн.дол. США (у 2007 році сальдо було негативне – 1031,2 млн.дол. США).
Основні показники
зовнішньої торгівлі товарами та послугами підприємств та організацій області
з
а 2006-2008 рокиТоварна структура експорту області за 2006-2008 роки (у %)
Товарна структура імпорту області за 2006-2008 роки (у %)
Динаміка торгівлі товарами АПК (група 1-24) за 2006-2008 роки (млн.дол.США)
Динаміка торгівлі товарами групи XVI (Машини, механізми, електричне устаткування) за 2006-2008 роки (млн.дол.США)
Динаміка торгівлі товарами група XVII (Засоби наземного транспорту)
за 2006-2008 роки (млн.дол.США)
Іноземні інвестиції
Протягом 2008р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 216,8 млн.дол. США прямих інвестицій, у т.ч. з країн СНД
надійшло 4,6 млн.дол. США (2,1% до загального обсягу), з країн Європейського Союзу – 46,4 млн.дол. США (21,4%), з інших країн світу – 165,8 млн.дол. США (76,5%). Основними видами залучення інвестицій
залишаються грошові внески, які становили 209,9 млн.дол. США (96,8% вкладеного обсягу). У той же час нерезидентами вилучено капіталу на 23,4 млн.дол. США.
Приріст іноземного капіталу (з урахуванням курсової різниці) за 2008р. становив 143,6 млн.дол. США (39,0% до накопиченого обсягу на
початок року). Значно наростили свій капітал в області нерезиденти Швейцарії – на 131,2 млн.дол. США, Сполученого Королівства – на 25,3 млн.дол. США, Сполучених Штатів Америки – на 7,6 млн.дол. США.
У той же час в області зменшились обсяги вкладень нерезидентів Кіпру – на 8,4 млн.дол. США, Австрії – на 7,0 млн.дол. США, Російської Федерації – на 3,9 млн.дол. США.
Чистий приріст прямих іноземних інвестицій за 2006 рік склав 31,2 млн. дол. США.
Найбільше зріс капітал нерезидентів на підприємствах промисловості – на 141,7 млн.дол. США, сільського господарства, мисливства, лісового господарства – на 7,6 млн.дол. США та будівництва – на 3,7 млн.дол. США. Одночасно іноземний капітал найбільше зменшився на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність – на 6,8 млн.дол. США.
Накопичений обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області, на 1 січня 2009 р. склав 511,5 млн.дол. США і становив 338,6 дол. США на одну особу населення області.
Накопичений обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області, на 1 січня 2007 р. складав 310,2 млн.дол. США і становив 201.5 дол. США на одну особу населення області.
Станом на 1 січня 2009р. у 318 підприємствах області свій капітал розмістили інвестори 46 країн світу (проти 239 підприємств у 2006 році). Основними країнами-інвесторами області є: Швейцарія з обсягом 221,6 млн.дол. США (43,3% сукупного обсягу), Російська Федерація – 119,3 млн.дол. США (23,3%), Сполучене Королівство – 56,9 млн.дол. США (11,1%), Кіпр – 34,1 млн.дол. США (6,7%), Нідерланди – 20,0 млн.дол. США (3,9%), Сполучені Штати Америки – 19,7 млн.дол. США (3,8%). На ці країни припадає 92,1% загального обсягу прямих інвестицій, вкладених в економіку області.
Більшість обсягів іноземних інвестицій зосереджено на промислових підприємствах (437,7 млн.дол. США, або 85,6% їх загального обсягу). При цьому пріоритетними для іноземних інвесторів залишаються підприємства переробної промисловості (у виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення вкладено 106,8 млн.дол. США, або 20,9% загального обсягу, у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 38,5 млн.дол. США, або 7,5%). Також іноземні інвестори виявляють зацікавленість до підприємств, що здійснюють торгівлю; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, будівництво, сільське господарство, мисливство, лісове господарство, операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям.
Іноземні інвестиції розміщені на підприємствах 5 міст та 21 району області, але основні обсяги (82,1% загального обсягу прямих
іноземних інвестицій області) припадають на міста Комсомольськ (224,5 млн.дол. США), Кременчук (143,1 млн.дол. США), Полтаву (52,1 млн. дол. США).
МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Україна і розширення ЄС
Розширення ЄС у травні 2004 і січні 2007 рр. року виявилося сприятливим для розвитку українсько-європейських відносин завдяки загальному зниженню рівня зовнішнього захисту нових членів ЄС після приведення їхніх тарифів у відповідність до тарифів Співтовариства та завдяки поширенню на них спільного торговельного режиму і правил єдиного ринку. Усунення внутрішніх кордонів і гармонізація нормативно-правової бази та стандартів між членами ЄС означає вільний рух товарів і послуг. Розширення дало українському бізнесу прямий доступ до єдиного великого гармонізованого ринку ЄС, який охоплює понад 500 мільйонів чоловік. Спрощення та стандартизація є особливо корисними для малого та середнього бізнесу, адже саме для них витрати на дотримання торговельних процедур завжди є пропорційно вищими.
Іншою значною перевагою для України є суттєве зниження тарифів у більшості країнах-нових членах ЄС. Розширення ЄС спростило та розширило доступ до ринків нових країн ЄС, а також до ринку ЄС в цілому. Українські компанії, що мають свої філії у нових країнах ЄС, змогли відкрити свої філіали в інших країнах ЄС, тоді як інвестори отримали високі стандарти захисту своїх прав на всій території розширеного ЄС.
Європейська політика сусідства
Україна та ЄС чітко визначили свої позиції щодо один одного у своїх внутрішньополітичних курсах. З боку ЄС основний підхід до відносин з Україною викладено у Спільній стратегії 1999 року, яка об’єднує позиції всіх країн ЄС і визначає кілька пріоритетних сфер.
Європейська політика сусідства створює нові рамки для двосторонніх відносин, в тому числі і з Україною. Основна ідея нової ініціативи полягає у тому, що такі держави, як Україна, які поки що не мають перспективи членства в ЄС, але мають спільний з ЄС кордон, стануть частиною простору процвітання та „кола друзів”, з якими ЄС співпрацює і має тісні та мирні стосунки. Взамін ефективного впровадження політичних, економічних та інституційних реформ Україні та іншим сусіднім країнам буде запропоновано перспективу поступової інтеграції у внутрішній ринок ЄС паралельно з подальшою торговою лібералізацією.
Не маючи на меті обов’язкове створення нової інституційної організації, Європейська політика сусідства передбачає встановлення на загальноєвропейському рівні відкритого та інтегрованого ринку, який функціонуватиме на основі схожих або гармонізованих правил і законодавчої бази ЄС, яка зможе дати значні економічні та інші вигоди зазначеним країнам. Беручи до уваги той факт, що ці країни знаходяться у процесі їхнього переходу до повністю ринкової економіки та розвитку їхніх законодавчих положень, Європейська політика сусідства приділяє особливу увагу наближенню законодавства та здійсненню структурних реформ. .
Україна вже розпочала гармонізацію свого законодавства сферах із законодавством ЄС у деяких це заохочується зі сторони ЄС, оскільки сприятиме поглибленню двосторонніх торговельних зв’язків у майбутньому, а також допоможе мінімізувати будь-які потенційні негативні наслідки розширення ЄС у торговельній сфері для України.