Опорний конспект лекцій з дисципліни „ правознавство (для студентів денної І заочної форми навчання всіх спеціальностей) Затверджено

Вид материала

Конспект

Содержание Тема кримінальне право україни (основна частина) Злочини порти громадського порядку та моральності Питання для самоконтролю Тема viii правоохоронні органи україни

Подобный материал:

• Конспект лекцій для студентів спеціальностей 030508 І 030508 "Фінанси І кредит" денної, 4154.08kb.
• Конспект лекцій з дисципліни «Фінансове право», 3142.54kb.
• Конспект лекцій з дисципліни «Фінансове право», 3110.73kb.
• Конспект лекцій з навчальної дисципліни «основи охорони праці» для студентів 3 курсу, 15.25kb.
• Конспект лекцій з дисципліни «Господарське право» (для студентів денної І заочної форм, 1131.42kb.
• Навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей (денної та заочної, 1200.95kb.
• Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни " Регіональна економіка" для студентів, 3057.55kb.
• В.І. Петраш конспект лекцій з дисципліни «земельне право» (для студентів 3 курсу денної, 11.41kb.
• Навчавчальна програма курсу «історія україни» для студентів денної (заочної) форми, 213.67kb.
• Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.

ТЕМА КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСНОВНА ЧАСТИНА)

1. Структура основної частини кримінального кодексу України.
   
2. Особливо небезпечні злочини.
   
3. Злочини проти державної і колективної власності.
   
4. Злочини проти життя, здоров'я, честі і достоїнства особистості.
   
5. Інші види злочинів.
   

У основній частині кримінального кодексу України містяться правові норми, які передбачають кримінальну відповідальність за здійснення злочинів різного характеру. У більшості своїй статті кримінального кодексу, що передбачають кримінальну відповідальність за здійснення конкретного злочину мають кваліфікуючі ознаки, як правило, що посилюють відповідальність і міру покарання.

Особливий вигляд злочинів складають кримінальні діяння, здійснені проти держави. Особливо тяжкими з них вважаються:

• дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
  
• посягання на територіальну цілісність і недоторканість України
  
• державна зрада, тобто діяння, умисно вчинення громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України
  
• посягання на державного чи громадського діяча
  
• диверсія – вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей
  
• шпигунство – передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства
  

Ряд особливо тяжких державних злочинів передбачають покарання у вигляді довічного ув’язнення.

У кримінальному кодексі передбачена відповідальність і за інші злочини проти громадської безпеки, порядку та моральності, в тому числі:

• створення злочинної організації, терористичний акт, завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності
  
• створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань: напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
  

Злочини порти громадського порядку та моральності:

- групове порушення громадського порядку

- масові заворушення

- заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку

- хуліганство

- втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

У кримінальному кодексі України немало статей, що передбачають міру покарання за злочини проти державної і колективної власності. Наприклад, розкрадання державної або колективної власності, довершене в особливо великих розмірах, незалежно від способу розкрадання спричиняє за собою покарання у вигляді позбавлення свободи терміном до 15 років з конфіскацією майна.

Цілий ряд статей кримінального кодексу визначає міру покарання за злочини проти життя та здоров’я особи:

• умисне вбивство
  
• умисне вбивство, вчинення в стані сильного душевного хвилювання
  
• умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
  
• вбивство через необережність
  
• доведення до самогубства
  
• умисне тяжке тілесне ушкодження
  
• умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
  
• умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
  
• умисне легке тілесне ушкодження
  
• побої і мордування
  
• катування
  
• погроза вбивством
  
• зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
  
• зараження венеричною хворобою.
  

Кримінальний кодекс України передбачає заходи покарання за злочини проти політичних і трудових прав громадян, в тому числі за: перешкоджання здійсненню громадянами виборчого права - права обирати і бути вибраним народним депутатом, вести передвиборну агітацію; фальсифікація виборчих документів або явно неправильний підрахунок голосів, здійснена членом виборчої комісії; порушення таємниці голосування; порушення таємниці переписки, телефонних розмов і телеграфних повідомлень; перешкоджання законної діяльності профспілки; порушення законодавства про труд; переслідування громадян за критику; порушення авторських прав; перешкоджання здійсненню релігійних обрядів і інші.

У кримінальному кодексі України передбачена кримінальна відповідальність за наступні злочини проти власності громадян: крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство, умисне знищення або пошкодження майна, придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Від міри тяжкості злочину встановлена кримінальна міра покарання.

У зв'язку із зміною форм власності на Україні, законодавець ввів до кримінального кодексу статті з кримінальним покаранням за здійснення наступних господарських злочинів: ухиляння від подачі декларації про прибутки; заняття забороненими видами підприємницької діяльності; ухиляння від сплати податків; фіктивне підприємництво; шахрайство з фінансовими ресурсами; незаконна торгова діяльність; змова про фіксування цін; приховання банкрутства; фіктивне банкрутство і інші.

Посадовими злочинами признаються порушення посадовими особами зумовлених службовим положенням обов'язків, що заподіяло істотну шкоду державним, колективним або суспільним інтересам, правам, що охороняються, і інтересам окремих громадян. До них відносяться: зловживання владою або службовим положенням, перевищення влади або службового положення, недбалість, отримання хабаря, посадова фальсифікація і інші.

Цілий ряд статей кримінального кодексу визначає покарання за здійснення злочинів проти правосуддя і порядку управління.

Кримінальним кодексом України передбачена кримінальна відповідальність за здійснення злочинів проти суспільної безпеки, громадського порядку і народного здоров'я: хуліганство, тобто умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і що виражають явну неповагу до суспільства; знищення або пошкодження об'єктів власності, знищення і руйнування пам'ятників історії і культури; порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту особами, керуючими транспортними коштами; самовільна, без потреби зупинка поїзда; незаконне лікарство і цілий ряд інших протиправних дій.

Кримінальна відповідальність наступає за здійснення військових злочинів. Військовими злочинами є злочини проти встановленого порядку несіння військової служби, здійснені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними учбових і перевірочних зборів, а також співробітниками служб безпеки.

Всі особи, що здійснили злочини на території України, несуть відповідальність на основі кримінального кодексу. Громадяни України, що здійснили злочини за межами України, підлягають кримінальній відповідальності по дійсному кодексу, якщо вони притягнуті до кримінальної відповідальності або віддані до суду на території України. На тих же основах несуть відповідальність особи, що знаходяться в Україні без громадянства, що здійснили злочини за межами України.

Злочинність і карність діяння визначаються законом, що діяв під час здійснення цього діяння. Закон, що усуває карність діяння або пом'якшує покарання, має зворотну силу, тобто розповсюджується з моменту вступу його в силу на діяння, здійснені до його видання. Закон, що встановлює карність діяння або що посилює покарання, зворотної сили не має.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Структура особливої частини кримінального кодексу України.
   
2. Злочини проти основ національної безпеки України.
   
3. Злочини проти державної і колективної власності.
   
4. Злочини проти життя та здоров'я особи.
   
5. Злочини проти власності громадян.
   
6. Злочини проти громадського порядку та моральності.
   
7. Поняття військового злочину і їх види.
   

ЛІТЕРАТУРА

1. П.С. Мати шевський. Кримінальне право України: Навч. посібник – К.: Юрінком, 2000. – 272с.
   
2. Кримінальний кодекс України (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 р.) – К.: Юрінком Інтер, 2001.- 240с.
   
3. Уголовное право. Особенная часть: Учебник для вузов / Под ред. И.Я. Козаченко, Г.П. Новоселова – М.: Норма-Инфора – М., 1999 – 768с.
   
4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001р. / За ред. М.І. Мельника, М.У. Хавронюка – К.: Канон, А.С.К., 2001 – 1104с.
   

ТЕМА VIII ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ


Судова система в Україні

Прокуратура – незалежний державний орган України

Служба безпеки України

Органи внутрішніх справ

Правосуддя в Україні здійснюється судами в формах конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 Конституції України.

До повноважень Конституційного Суду України належить:

1. вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):
   

• законів та інших правових актів Верховної Ради України;
  
• актів Президента України;
  
• актів Кабінету Міністрів України;
  
• правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
  

Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2. офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
   

Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Систему судів загальної юрисдикції.

Систему судів загальної юрисдикції складають Верховний Суд України, Верховний Суд Криму, обласні, Київський та Севастопольський міські суди, міські та районні суди.

Найвищим судовим органом у системі суддів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованних судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди

Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати
представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади,
виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та
творчої.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною
комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти
років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права
не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та
володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом. Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддівчи судом присяжних. Основними засадами судочинства є:

- законність;

- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

- забезпечення доведеності вини;

- змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх

доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

- забезпечення обвинуваченому права на захист;

- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

- обов'язковість рішень суду. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом України ”Про прокуратуру” від 5.11.91 р. та Конституцією України.

Завдання прокуратури:

• забезпечення верховенства закону на території держави
  
• забезпечення правопорядку
  
• захист від неправомірних посягань
  
• захист основ державного устрою
  
• захист прав та інтересів громадян
  
• захист правового статусу органів місцевого самоврядування.
  

Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

• підтримання державного обвинувачення в суді;
  
• представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
  
• нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
  
• нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
  

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років.

Функції прокуратури:

1. підтримання державного обвинувачення в суді
   
2. представництво інтересів громодянина або держави в суді у випадках, визначених законом
   
3. нагляд за додерженням законів органами, які проводять оперативно – розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
   
4. нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язанних з обмеженням особистої свободи громадян.
   

Прокуратуру очолює Генеральний прокурор, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради та звільняється з посади Президентом України. Строк повноважень Генерального прокурора – 5 років.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом України “ Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року з подальшими змінами та доповненнями.

До системи правових органів належить Служба безпеки України .

Служба безпеки України підпорядковано Президенту України і підконтрольно Верховній Раді України

Завдання Служби безпеки України На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Засади діяльності Служби безпеки України. Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників грунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України. В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України дотримується принципів поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.

Систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України. Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України. Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні. Для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб'єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр. Положення про Антитерористичний центр при Службі безпеки України затверджується Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Міліція - спеціальний державний озброєний орган виконавчої влади. Основні принципи її діяльності – гуманізм, законність, повага до особи, дотримування соціальної справедливості.

20 грудня 1990 року Верховна Рада прийняла закон “ Про міліцію” який поставив перед нею такі завдання:

• забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
  
• запобігання правопорушенням та їх припинення;
  
• охорона і забезпечення громадського порядку;
  
• виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
  
• забезпечення безпеки дорожнього руху;
  
• захист власності від злочинних посягань;
  
• виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
  
• участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
  

Основні функції – адміністративна, профілактична, охоронна, кримінально-процесуальна, оперативно – розшукова

Контроль за діяльністю міліції здійснює Кабінет Міністрів, Міністерство внутрішніх справ, місцеві органи ( у порядку їх компетенції)


Список літератури:

1. Закон України “ Про прокуратуру ” від 5 листопада 1991р.
   
2. Закон України “ Про статус суддів ” від 26 березня 1992р.
   
3. Закон України “ Про Службу безпеки України ” від 25 березня 1992р.
   
4. Закон України “ Про міліцію ” від 20 грудня 1990р.
   

Опорний конспект лекцій з дисципліни

„ПРАВОЗНАВСТВО”

(для студентів денної і заочної форми навчання всіх спеціальностей)


Укладач Ірина Володимирівна Лесниченко


Редактор


Підп. до друку Формат 60x84 1/16

Ризографіч. друк. Ум. друк. л 0,75 Навч.-вид. Л 0,54

Тираж 200 екз.

_____________________________________________________________________________

ДДМА. 84313, г. Краматорськ, ул. Шкадінова, 72