Geum.ru

Плани та методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни "політологія" для студентів спеціальностей

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Тема: Етнонаціональні відносини та міжнародна політика
Рекомендації з підготовки до семінарського заняття
Питання для обговорення
Рекомендоване законодавство
Рекомендована література
Орієнтовні теми рефератів
Основні поняття та терміни теми
Етнічна група
Екзаменаційні питання
Список рекомендованої літератури
Законодавчі акти
Подобный материал:
1   2   3

Тема: Етнонаціональні відносини та міжнародна політика




План



  1. Проблеми етнонаціональних відносин.
  2. Правові аспекти врегулювання етнонаціональних відносин у сучасному світі та Україні.
  3. Сутність, цілі та засоби міжнародної політики.
  4. Міжнародні об”єднання та організації у світовій політиці.



Рекомендації з підготовки до семінарського заняття


При відповіді на перше питання слід висвітлити:
  • основні категорії етнонаціональних відносин (етнос, етнічна група, нація);
  • сутність, особливості та типи етнонаціональних відносин;
  • структурні елементи етнонаціональних відносин (націоналізм, інтернаціоналізм, космополітизм);
  • основні чинники виникнення протиріч та конфліктів у етнонаціональних відносинах;
  • способи врегулювання міжнаціональних відносин.

При підготовці відповіді на друге питання необхідно основну увагу приділити відповідним законодавчим актам і на основі цього охарактеризувати:
  • права націй та національних меншин при демократичних та антидемократичних режимах;
  • національну політику України;
  • тенденції розвитку етнонаціональних відносин у світі та в Україні.

При відповіді на третє питання потрібно висвітлити:
  • сутність та функції міжнародної політики;
  • структурні елементи міжнародної політики: міжнародні відносини, міжнародна діяльність та форми їх вияву ;
  • взаємодію і взаємозалежність зовнішньої та внутрішньої політики держави;
  • цілі та засоби міжнародної політики в історії та сучасності.

При відповіді на четверте питання необхідно:
  • дати класифікацію міжнародних організацій;
  • виділити завдання та функції міжнародних організацій та об'єднань;
  • охарактеризувати особливості визначних міжнародних організацій в історії та сучасності;
  • розкрити взаємозв'язок України та міжнародних об'єднань та організацій.



Питання для обговорення



  1. Чим відрізняються поняття “етнос” та “нація”, “етнос” та “етнічна група”?
  2. Який основний чинник національних рухів?
  3. Чому існують національні рухи в цивілізованих державах, зокрема, Великій Британії, Іспанії, Канаді?
  4. Розкрийте політичні аспекти глобальних проблем сучасного світу.
  5. З чим пов'язані та в чому полягають кардинальні зміни в міжнародній політиці кінця ХХ ст.?
  6. Як зовнішньополітичне середовище впливає на внутрішню політику України?
  7. Які принципи зовнішньої політики України?



Рекомендоване законодавство



  1. Конституція України.
  2. Закон України “Про громадянство України” від 8.10.1991р.
  3. Декларація прав національностей України від 1.11.1991р.
  4. Закон України “Про національні меншини в Україні” від 25.06.1992р.



Рекомендована література



  1. Основи політології. Курс лекцій / Відп. ред. Б. Л. Кухта – Л., 1991. – Ч. . С. 143 – 154, 190 – 205.
  2. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 2: Політичні процеси, системи та інститути / За ред. Б. Кухти. — Л., 1997. С. 291 – 325.
  3. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 4: Міжнародна політика / За ред. Б. Кухти. — Л., 1999. С. 11 – 82, 175 – 255.
  4. Політологія / За ред. Семківа О. І.  Л., 1993. С. 235 – 245, 466 – 504.
  5. Гелей С., Рутар С. Основи політології. Лекції для студентів негуманітарних вузів.  Л., 1996. С. 167 – 175.
  6. Політологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. — К., 1998. С. 117 – 129, 292 – 316.
  7. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави.  К., 1996. С. 158 – 185.
  8. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – К., 1995.
  9. Політологія. / А.Колодій, В.Харченко, Л.Климанська, Я. Космина та ін. – К., 2000.-с.9-46.
Орієнтовні теми рефератів



  1. Безядерний статус України: проблеми та перспективи.
  2. Глобальні проблеми сучасності та їх політичний аспект.
  3. Екологічні проблеми та політичні засоби їх реалізації.
  4. Україна у регіональному та світовому геополітичному контексті.
  5. Війна як засіб міжнародних відносин.



Основні поняття та терміни теми


Вето (від лат. veto — забороняю) — акт, передбачений конституціями низки країн, завдяки якому глава держави або верхня палата парламенту можуть призупинити впровадження в дію законів або рішень, прийнятих парламентом або його нижньою палатою. Правом вето називають принцип одностайності в роботі Ради Безпеки ООН, відповідно до якого жодне рішення з питань міжнародного миру й безпеки не може бути прийняте, якщо проти нього висловлюється хоча б один постійний член Ради.

Геноцид (від грецьк. genos — рід, плем’я і лат. caedere — убивати; дослівно — знищення роду, племені) — повне або часткове знищення окремих груп населення за расовим, національним, релігійним мотивами (ознаками) або навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення названих груп.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ (від лат. clobus — куля, від анг. global — загальний) — процес становлення світу як єдиного простору, в якому долаються обмеження, що накладаються географією, а просторово роз”єднані елементи взаємодіють між собою.

Депортація (від лат. deportatio — вигнання, вислання) — примусове виселення, переміщення з місця постійного проживання або навіть вигнання за межі держави особи чи групи осіб, навіть частини населення, які визнані правлячим режимом як “соціально небезпечні”, “небажані”.

ЕТНІЧНА ГРУПА — сукупність людей, які є структурним елементом етносу, але мають специфічні культурні особливості і сприймаються з боку чужинців як окремі групи.

ЕТНОЦИД (від грец. ethnos — народ, плем”я і лат. caedere — убивати) — асиміляція етносу, знищення культури етносу, його ідентичних рис.

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ — міжнародна солідарність робітників, трудящих різних націй і рас, основана на спільності їх інтересів.

КОСМОПОЛІТИЗМ (від грец. громадянин світу) — течія, яка обстоює необхідність заміни національного громадянства світовим, поступову ліквідацію національних держав та утворення загальносвітового товариства.

Мораторій (від лат. moratorius — такий, що затримує, уповільнює) — відстрочка, затримка набуття чинності, початку виконання якогось договору, закону, зобов’язань або вимог, відкладання певних дій.

Нейтралітет (від лат. neutralis — нічийний) — міжнародно-правовий статус держави, яка не бере участі у війні, що відбувається між іншими державами, зберігає із сторонами, що воюють, мирні відносини, не надає жодній з них якоїсь допомоги. Постійний нейтралітет — політика невтручання у чужі спори, у боротьбу між собою інших держав чи сторін.

Ультиматум (від лат. ultimus — найостанніший) — рішуча, остання й остаточна вимога, супроводжувана погрозами. У міжнародних відносинах — дипломатична нота з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконання у зазначений термін певних дій або про утримання від них, супроводжувана погрозою застосувати санкції.


ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

  1. Сутність та основні концепції політики.
  2. Предмет, методи та функції політичної науки.
  3. Особливості розвитку та спільні ідеї політико-правової думки Стародавнього Сходу.
  4. Політико-правова думка держав Стародавнього Сходу.
  5. Особливості розвитку та загальні ідеї політико-правової думки античності.
  6. Політико-правова думка Стародавньої Греції та Риму.
  7. Особливості становлення та основні відмінності між напрямами розвитку політичної думки Середніх віків.
  8. Політико-правова думка європейського заходу.
  9. Політико-правова думка Візантійської імперії.
  10. Політичні аспекти Реформації.
  11. Політична концепція Н. Макіавеллі та макіавелізм.
  12. Теорія природних прав та суспільного договору.
  13. Соціально-політичний утопізм.
  14. Характерні риси, причини виникнення та поширення доктрини лібералізму.
  15. Історичний розвиток лібералізму.
  16. Характерні риси, причини виникнення та поширення доктрини консерватизму.
  17. Історичний розвиток консерватизму.
  18. Доктрина анархізму: характерні риси, погляди ідеологів та поширення.
  19. Політичний екстремізм: характерні ознаки, різновиди та поширення.
  20. Комуністичний радикалізм.
  21. Концепція більшовизму.
  22. Фашизм та неофашизм.
  23. Концепція націонал-соціалізму.
  24. Концепція соціал-демократії.
  25. Політичні ідеї мислителів періоду Київської Русі.
  26. Політична думка України ХІV — ХVІІІ ст.
  27. Основні засади та значення для державності України державно-конституційних актів козацької доби.
  28. Український націоналізм: напрями, представники, ідеї.
  29. Український лібералізм.
  30. Демократично-народницький напрям розвитку української політичної думки.
  31. Український консерватизм.
  32. Комуністичні концепції розвитку української державності.
  33. Політична система суспільства: сутність та види.
  34. Структура та функції політичної системи суспільства.
  35. Політична влада.
  36. Сутність, ознаки та функції держави.
  37. Теорії походження та типи держави.
  38. Форми правління та територіальний устрій держави.
  39. Громадянське суспільство: сутність, передумови становлення, функції.
  40. Політичні режими.
  41. Політична культура: сутність, структура, типи.
  42. Політична свідомість.
  43. Політична діяльність.
  44. Політичні рішення.
  45. Соціально-політична структура суспільства та підходи до неї.
  46. Суспільно-політичні організації та їх функції.
  47. Суспільно-політичні рухи та їх функції.
  48. Розвиток ідей та політичних концепцій елітарності.
  49. Сутність та структура політичної еліти.
  50. Політичне лідерство: сутність та типологія.
  51. Сутність, історія виникнення та функції політичних партій.
  52. Типологія політичних партій.
  53. Виборчі системи.
  54. Партійні системи.
  55. Політичні конфлікти та шляхи їх розв”язання.
  56. Ідеологія як форма політичної свідомості.
  57. Мораль і політика: принципи взаємодії.
  58. Основні категорії етнополітики.
  59. Структурні елементи національних відносин.
  60. Зміст національних відносин.
  61. Міжнародна політика: відносини і діяльність.
  62. Принципи сучасної міжнародної політики.
  63. Цілі та засоби міжнародної політики в історії та сучасності.
  64. Глобалізація як основна характеристика сучасного світу.
  65. Визначення поняття “конформізм”, “еліта”.
  66. Визначення поняття “мілітаризм”, “аристократія”.
  67. Визначення поняття “консенсус”, “імунітет”.
  68. Визначення поняття “четверта влада”, “охлократія”.
  69. Визначення поняття “плебісцит”, “бюрократія”.
  70. Визначення поняття “популізм”, “мораторій”.
  71. Визначення поняття “харизма”, “політичний прагматизм”.
  72. Визначення поняття “депортація”, “суверенітет”.
  73. Визначення поняття “гуманізм”, “мітинг”.
  74. Визначення поняття “геноцид”, “представницька демократія”.
  75. Визначення поняття “утопія”, “тероризм”.
  76. Визначення поняття “нейтралітет”, “олігархія”.
  77. Визначення поняття “корупція”, “клерикаризм”.
  78. Визначення поняття “пряма демократія”, “пацифізм”.
  79. Визначення поняття “ультиматизм”, “ценз”.
  80. Визначення поняття “ідеологія”, “етноцид”.
  81. Визначення поняття “референдум”, “республіка”.
  82. Визначення поняття “абсолютизм”, “федерація”.
  83. Визначення поняття “комунізм”, “держава”.
  84. Визначення поняття “космополітизм”, “монархія”.
  85. Визначення поняття “анархізм”, “політичні цінності”.
  86. Визначення поняття “консерватизм”, “кворум”.
  87. Визначення поняття “електорат”, “лібералізм”.
  88. Визначення поняття “екстремізм”, “етнічна група”.
  89. Визначення поняття “політична партія”, “глобалізація”.
  90. Визначення поняття “інтернаціоналізм”, “фаталізм”.
  91. Визначення поняття “тоталітаризм”, “парламент”.
  92. Визначення поняття “націоналізм”, “політика”.
  93. Визначення поняття “унітарна держава”, “теократія”.
  94. Визначення поняття “опозиція”, “деспотизм”.
  95. Визначення поняття “інавгурація”, “аполітизм”.
  96. Визначення поняття “вето”, “сакралізація влади”.



СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Навчальні посібники

  1. Основи політології. Курс лекцій / Відп. ред. Б. Л. Кухта – Л., 1991. – Ч. , .
  2. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 1. З історії політичної думки: від стародавності до наших днів / За ред. Кухти Б. – Л., 1996.
  3. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 2: Політичні процеси, системи та інститути / За ред. Б. Кухти. — Л., 1997.
  4. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 3: Політична свідомість і культура. / За ред. Б. Кухти. — Л., 1998.
  5. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 4: Міжнародна політика / За ред. Б. Кухти. — Л., 1999.
  6. Політологія / За ред. Семківа О. І.  Л., 1993.
  7. Скиба В. Й., Горбатенко В. П., Туренко В. В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки.  К., 1996.
  8. Гелей С., Рутар С. Основи політології. Лекції для студентів негуманітарних вузів.  Л., 1996.
  9. Політологія. Курс лекцій: Навч. посібник / За заг. Ред. І. С. Дзюбка.  К., 1993.
  10. Політологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. — К., 1998.
  11. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: конспект лекцій. — К., 1999.
  12. Рябов С. Г., Томенко М. В. Основи теорії політики.  K., 1996.
  13. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави.  К., 1996.
  14. Політологія. Кінець    половина  ст. : Хрестоматія / За ред. О.І. Семківа.  Л., 1996.
  15. Потульницький В. А. Теорія української політології. Курс лекцій.  К., 1993.
  16. Кухта Б. Історія української політичної думки: Текст лекцій.  Л., 1991.
  17. Кухта Б. Від Руїни до Відродження: українська політична думка VIII – XIX ст. -Л., 1992.
  18. Кухта Б. З історії української політичної думки I половини XX ст. -Л., 1993.
  19. Історія суспільних рухів і політичних партій в Україні (XIX – 1920 р.): Текст лекцій. – Л., 1993.
  20. Історія суспільних рухів і політичних партій в Україні (1921-1985рр.): Текст лекцій. – Л., 1993.
  21. Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.
  22. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1997.
  23. Большая советская энциклопедия. – М., 1978.
  24. Політологія. / А.Колодій, В.Харченко, Л.Климанська, Я. Космина та ін. – К., 2000.-с.9-46.



Законодавчі акти



  1. Конституція України.
  2. Закон України “Про вибори президента України” від 05.07.1991р.
  3. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 18.11.1993р.
  4. Закон України “Про об'єднання громадян” від 16.06.1992р.
  5. Закон України “Про громадянство України” від 8.10.1991р.
  6. Декларація прав національностей України від 1.11.1991р.
  7. Закон України “Про національні меншини в Україні” від 25.06.1992р.
  8. Закон України “Про політичні партії” від 05.04.2001р.


Наукова література

  1. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. – К., 1996.
  2. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Л., 1996.
  3. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – К., 1995.
  4. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки. – К., 1997.
  5. Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. – К., 1993.
  6. Шаповал Ю. І. Україна 20-50-х років: сторінки неписаної історії. – К., 1993.
  7. Часописи політичні та ті, що вміщують статті з різних проблем політичної науки: “Політологічні читання”, “Політика і час”, “Політична думка”, “Генеза”, “Державність” тощо.