Арабської Республіки Єгипет // Етнокультура та диплом

Вид материала

Диплом

Подобный материал:

• Тема. Держава І право Стародавнього Єгипту, 84.73kb.
• Єгипетський бакшиш, 187.5kb.
• Директорії Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, 128.55kb.
• Української Народної Республіки І Західноукраїнської Народної Республіки, керуючись, 28.01kb.
• Федеративної Республіки Німеччини І диплом, 13.99kb.
• Проект Закону "Про внесення змін до Закону України, 2298.91kb.
• Китайської Народної Республіки. Стаття 4 Українська Сторона визнає диплом, 29.06kb.
• Автономної Республіки Крим; Шушеначеву Марину ученицю 8 класу Тінистівської зош І-ІІІ, 59.67kb.
• Диплом "Россия" Диплом, 66.88kb.
• Лауреат Премії Автономної Республіки Крим, вручаються диплом, 68.74kb.

Дипломатія арабських країн на прикладі Арабської Республіки Єгипет // Етнокультура та дипломатія. Матеріали науково-практичної конференції. 12 травня 2004 року. К.: Інститут міжнародних відносин, 2004. – 52 с. – с.32-35


Варенко Аліна^

Дипломатія арабських країн на прикладі Арабської Республіки Єгипет

В світі існує 22 арабські країни. Всі вони є членами Ліги Арабських Держав. Але в політичній сфері між ними існують серйозні протиріччя. І все ж з міркувань безпеки ідея єдності стала провідною з моменту утворення держави Ізраїль. І вже тоді окреслилась тенденція до об’єднання цих країн за провідної ролі Арабської Республіки Єгипет.

Єгипет бере активну участь у просуванні мирного процесу на Близькому Сході, ефективно сприяв підписанню палестино-ізраїльської Декларації про принципи, а також Каїрської домовленості про введення тимчасового палестинського самоврядування в районі Гази та Єрихона, заохочує учасників арабо-ізраїльських переговорів до пошуків взаємоприйнятних компромісів. В листопаді 1996 р. в Каїрі відбулась III конференція з економічного розвитку Близького Сходу та Північної Африки. Єгиптяни тісно взаємодіють з американцями, які, на їх думку, відіграють особливу роль в близькосхідному врегулюванні, підкреслюючи при цьому, що для просування мирного процесу необхідна активізація спонсорських зусиль Росії, а також Європейського Союзу.

АРЄ є членом ЛАГ, ОАЄ, ОІК, учасником Дамаської декларації. В 1993 році Єгипет отримав статус „спеціального гостя” в рамках ОБСЄ. Каїр проявляє зацікавленість в участі в заходах цієї організації. Активні єгиптяни і в питаннях розвитку відносин партнерства між державами Середземномор’я.¹ Каїр виступає за налагодження міжнародного співробітництва в боротьбі с тероризмом. В 1996 г. в Шарм-ель-Шейху під головуванням президента Хосні Мубарака була проведена зустріч на найвищому рівні керівників ряду країн з цієї проблематики. Велику увагу єгипетське керівництво приділяє проблемам безпеки та співробітництва в Перській затоці, перетворенню Близького Сходу на зону, вільну від зброї масового знищення, врегулюванню конфліктних ситуацій в країнах Африки. Єгиптяни виступають за реформу ООН, в тому числі в плані розширення складу членів Ради Безпеки за рахунок представників найбільш крупних регіонів.²

Золоте правило арабської дипломатії – приділяти першочергову увагу відносинам зі своїми, як вони кажуть, „арабськими братами”. Єгипет є лідером в проведенні такої політики. В 1945 році в Каїрі був укладений пакт про створення Ліги арабських держав, доповнений в 1949 році Договором про взаємну оборону і співробітництво. Штаб - квартира ЛАД знаходиться в Каїрі.

За своїм менталітетом єгипетські дипломати є чи не найбільш балакучими. За освітою вони як правило є випускниками британських, американських та французьких університетів.

Єгипет, як і всі арабські країни є мусульманською, тому є архічуттєвою до питань ісламу, отже будь-які критичні висловлювання чи зауваження стосовно процедури, обрядів чи, власне, Корану, є недоречними. Єгиптяни, претендуючи на роль лідерів арабського світу, намагаються, як правило, групувати арабських послів і представників навколо себе, намагаючись брати в свої руки ініціативу організації різного роду політичних демаршів, зустрічей і.т.п. Але тут Єгипет має серйозного конкурента – Саудівську Аравію, яка всіляко намагається тримати своїх послів в арабських країнах якомога довше задля того, щоб вони були дуаєнами.

Арабські дипломати вміють встановлювати контакти, відомі вони своєю гостинністю. Але коли вони не хочуть відповідати, вони посміхаються, відтягують час або відповідають так, що їхні найближчі колеги не завжди їх розуміють.

Однак свідки переговорів в Кемп - Девіді зазначають такі типові риси єгипетської дипломатії, як почуття національної гордості, жорсткий стиль ведення переговорів, неухильне дотримання національної незалежності, оскільки будь-які намагання втручання в їх внутрішні справи рішуче відкидаються.

Норми етикету, протоколу, просто звичаї якнайтісніше пов’язані з релігією, ідеологією. Ні в якому разі не можна подавати руку жінці, чи розпитувати чоловіків – дипломатів про їхніх дружин. Ні в якому разі не можна подавати для привітання ліву руку. Але діти у арабських дипломатів – це обов’язкова тема для обговорення.³

Історія заснування МЗС Єгипту датується 1826 роком, коли Мохаммед Алі, Валі Єгипту заснував Диван з питань торгівлі та закордонних справ. Головним його завданням був нагляд за зростаючими комерційними зв’язками Єгипту. Протягом свого існування він змінив шість голів.

Перша Рада Міністрів була заснована 28 серпня 1878 року, яка включала незалежне Міністерство Закордонних Справ. Незважаючи на британську військову окупацію 1882 року, Міністерство функціонувало до 19 грудня 1914 року, коли Єгипет був проголошений протекторатом Британії. Внаслідок цього воно втратило політичне значення, зберігаючи однак адміністративний статус. Протягом цих 36 років Міністерство очолювалось 13 міністрами.

Кінець британської протекції датується 28 лютого 1922 року, коли Єгипет був проголошений суверенною і незалежною державою. І вже 1 травня цього ж року султан Фуад видав декрет про утворення нового уряду, включаючи перше єгипетське Міністерство Закордонних Справ після британської протекції. Іншою визначною датою можна вважати 15 березня 1923 року, яка не тільки є датою зміни офіційної назви на „Королівство Єгипет”, але є днем єгипетської дипломатії. За цей час МЗС очолювали 54 міністри закордонних справ, включаючи теперішнього Абдель Махера Аль - Саїда з 15 травня 2001 року.

Для сучасної єгипетської дипломатії головними напрямками роботи є участь в роботі ООН, близькосхідне мирне врегулювання, єгипетський фонд технічної співпраці з Африкою, єгипетський фонд по зв’язках зі Співдружністю Незалежних Держав та новими незалежними державами, угода про співпрацю з Європейським Союзом та іракська проблема.

В МЗС Єгипту роботою з близькосхідної проблеми спеціально займаються 3-4 дипломати. Кожен з них, окрім загального нагляду за проблемою проводить окремі її аспекти і, що особливо важливо, має в розпорядженні власну інформацію, виходить зі своїми пропозиціями безпосередньо на міністра, а той - на президента. Це дозволяє оперативно вирішувати важливі проблеми.⁴

Відомий єгипетський дипломат, державний міністр закордонних справ Єгипту та Генеральний Секретар ООН, а також генеральний секретар Асоціації франкомовних держав Бутрос Бутрос Галі у переговорах з ізраїльтянами активно лобіював інтереси усієї арабської спільноти, зокрема інтереси палестинців. Він продовжував наголошувати на необхідності укладення глобального миру в регіоні. Моше Даян, міністр закордонних справ Ізраїлю, запитував єгипетського дипломата: „Яким чином ви можете вести переговори від імені палестинців, сирійців, йорданців, які відкидають саму ідею переговорів?” Єгипетський дипломат наголошував на своєму: „Велика місія Єгипту якраз і полягає в тому, щоб переконати арабів та ізраїльтян в необхідності сісти за стіл переговорів”. Але Даян не поступився. Він мав ще один козир в колоді дипломатичних карт: „Ви весь час говорите про арабську єдність. Але хіба у багатих саудитів та бідних палестинців можуть бути єдині спрямування?” Бутрос Галі парирував питання, стверджуючи, що ізраїльтяни мають рацію в тому, що є, припустимо, багаті й бідні арабські країни, але їх об’єднує головне – належність до єдиної арабської спільноти з усіма випливаючими звідси наслідками.⁵