І – Навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
Содержание5. Стислий опис умов для навчання в інституті обліку і фінансів 6 навчальних корпусах Аудиторний фонд 6. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступеню бакалавр, кваліфікації і тривалість навчання 3 роки 10 місяців 3 роки 5 місяців Методи навчання Лабораторне заняття. Практичне заняття. Семінарське заняття. Наскрізна практика Науково-дослідна робота студента Методи оцінювання Види підсумкового контролю Семестровий контроль – Семестровий екзамен – Семестровий диференційований залік – Екзаменаційна комісія Державна екзаменаційна комісія Державний іспит ... 5 6 7 8 9 ... 18 5. Стислий опис умов для навчання в інституті обліку і фінансівВсі дисципліни навчальних планів для підготовки фахівців зі спеціальності 050104 “Фінанси” (Напрям підготовки - 6.030508 „Фінанси і кредит”) за видами навчального навантаження (лекції, практичні та семінарські заняття, самостійна робота, контрольні роботи та завдання, курсові, дипломні роботи, навчальна (внутрішньовузівська), виробнича та переддипломна практики спеціальності (спеціалізації) ”Фінанси” денного та заочного відділень мають повне методичне забезпечення. На кафедрі фінансів активно використовується в навчальному процесі законодавча база ПО "Ліга-Закон" (для ознайомлення з законодавством), "Ргоjесt; Ехрегt" (розробка бізнес-планів, моделювання фінансової діяльності підприємства), оболонка по створенню тестів (для тестування 178 питань), Ехсеl та інші. Крім того, впроваджуються в навчальний процес ще 6 прикладних програм. Студенти в достатній кількості забезпечені сучасною навчально-методичною літературою, підручниками та навчальними посібниками, чому сприяла участь університету у міжнародних програмах. Підручниками з дисциплін навчальних планів спеціальності (спеціалізації) „Фінанси” бібліотека університету забезпечує студентів денної і заочної форм навчання у повному обсязі. Наукова і навчальна література складає понад 560 тис. примірників, із них 30% (понад 123 тис. примірників) література з обліку, аудиту і фінансів. На гуманітарні, загальноосвітні та технічні дисципліни припадає 32% примірників. Близько 51 тис. примірників було виписано періодичних видань (журнали, газети). Читальні зали забезпечені сучасними виданнями "Фінанси України", "Бізнес", "Бухгалтер і комп'ютер", "Формування ринкових відносин", "Фінансовий контроль" та інші. У бібліотеці є понад 60 тис. спецвидів літератури (стандарти, каталоги і інші). Для студентів інституту обліку і фінансів у навчальному корпусі 6, де в основну і займаються студенти, створено спеціалізовану бібліотеку, що має наукові та періодичні видання. Заняття студентів університету з спеціальності "Фінанси" проводяться у 6 навчальних корпусах, лекційні аудиторії, спеціалізовані кабінети і лабораторії яких відповідають санітарним вимогам та сучасному рівню розвитку науково-технічного прогресу. Аудиторний фонд навчальних корпусів забезпечує навчальний процес і складає: Навчальний корпус № 1 - 2 лекційні аудиторії на 115 місць та 2 загального призначення на 55 місць; Навчальний корпус № 2 - 3 лекційні аудиторії на 235 місць, 6 аудиторій для проведення практичних занять на 155 місць загального призначення; Навчальний корпус № 3 - 6 лекційних аудиторій на 580 місць, 32 спеціалізованих кабінетів і лабораторій на 800 місць, 5 комп'ютерних класів на 75 місць, кабінети охорони праці, українознавства; Навчальний корпус № 4 - 10 лекційних аудиторій на 1235 місць, 32 спеціалізованих кабінетів та лабораторій на 660 місць, 5 комп'ютерних класів на 70 місць. Серед спеціалізованих кабінетів і лабораторій 7 кабінетів (економіки, менеджменту, реклами, маркетингу) і 25 лабораторій (кафедри холодильної і торговельної техніки, товарознавства, митної справи та експертизи непродовольчих товарів, товарознавства та експертизи продовольчих товарів). Навчальний корпус № 5 - 2 лекційні аудиторії на 125 місць, 2 комп'ютерних класи на 25 місць, 7 спец. кабінетів та 2 - цивільної оборони і БЖД, 4 спеціалізованих лабораторії кафедри екології і фізики Навчальний корпус № 6 - 7 лекційних аудиторій на 500 місць; 17 спеціалізованих кабінетів кафедр: іноземних мов, бухгалтерського обліку, фінансів, банківської справи, контролю і АГД, інвестиційного менеджменту та 5 аудиторій на 120 місць для проведення занять з дисциплін, які не потребують спеціального оснащення, 5 комп'ютерних класів на 70 місць, один з яких належить кафедрі фінансів. Усі спеціалізовані кабінети і лабораторії оснащені технічними засобами навчання (кодоскопи, графопроектори, кінопроектори та ін.) сучасною розмножувальною технікою (ксерокси, сканери), інвентарем, обладнанням, приладами, стендами, макетами, а також довідковою і методичною літературою, нормативною документацією тощо. Для створення відповідних умов плідної роботи по опануванню знаннями усі іногородні студенти забезпечені гуртожитком: - гуртожиток інституту обліку і фінансів: житлова площа 1778,6 м2 на 254 місця. В кімнатах проживає по 2-3 чол., з належними соціально-побутовими умовами. 6. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступеню бакалавр, кваліфікації і тривалість навчання Для підготовки фахівців з спеціалісті “Фінанси” пропонуються наступні програми навчання (див. табл.. 1-5) Таблиця 1 Програми навчання студентів за спеціальністю (спеціалізацією) „Фінанси”
7. Опис основних методів викладання і навчання МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції із застосуванням прозірок; складання графічних схем; розв'язання практичних завдань. Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Лекції проводяться лекторам – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів. Відповідне обладнання приміщення передбачає наявність мікрофону, а також і умов, що необхідні для застосування аудіозасобів. Лабораторне заняття. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). Проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Практичне заняття. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Семінарське заняття. Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій науково-педагогічний працівник кафедри організує дискусію навколо попередньо визначених тем і до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті оцінюються підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у журнал обліку. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. Консультація. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних з використанням індивідуальних завдань чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента (СРС) над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни, графіком СРС, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Видами СРС можуть бути складання конспекту з питань курсу, винесених на самостійне вивчення; підготовка до семінарських, практичних, лабораторних занять; підготовка рефератів, ессе, аналітичних записок тощо; виконання домашніх завдань. СРС може виконуватися у бібліотеці ВНЗ, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах . Наскрізна практика: - створює систему постійної практичної підготовки фахівців з послідовним зростанням їх професійних вмінь та практичних навичок; - спрямована на оволодіння студентами сучасних методів та форм організації їх майбутньої діяльності; формування у них на базі одержаних знань, умінь і навичок спроможності приймати самостійні рішення під час конкретних ситуацій в реальних ринкових умовах; виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності;
- надає студентам права за їх вибором узгоджувати бази практики при наявності належним чином оформленого паспорта підприємства і його відповідності вимогам практики. Науково-дослідна робота студента (НДРС) спрямована на одержання найкращих показників якості навчання і якості особистості. НДРС здійснюється під керівництвом викладача. Участь у НДРС дозволяє виділити талановиту молодь. Форми організації НДРС:
Участь студентів у науково-дослідній роботі кафедр засвідчується у договорах, актах та інших документах, що розробляються при виконанні науково-дослідної роботи. Результати виконання НДРС наводяться у річному звіті кафедри з науково-дослідної роботи. Студентські наукові гуртки організуються на кафедрах. Головою студентського наукового гуртка є викладач – керівник НДРС, секретар гуртка обирається з кола студентів. Засідання студентських наукових гуртків відбуваються щомісячно. На засіданнях заслуховуються й обговорюються доповіді студентів, підготовлені під керівництвом викладача згідно з тематикою НДРС і планом роботи студентського наукового гуртка. Кращі доповіді студентів рекомендуються на студентські наукові конференції. Засідання студентського наукового гуртка оформлюється протоколом, який підписується головою і секретарем. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; усні опитування; письмові контрольні роботи; есе, понятійні диктанти; підсумковий письмовий тест. Підсумковий контроль – контроль з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Види підсумкового контролю – семестровий контроль та державна атестація. Оціночний бал знань та умінь студентів – чисельне вираження рівня знань студентів. Критерії оцінки – поєднання чисельних та якісних характеристик відповідей студентів та їх ранжирування. Вимірювання знань – процес визначення рівня знань студентів за окремою дисципліною (роботою) або взагалі із спеціальності. Семестровий контроль – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою і в терміни, встановлені навчальним планом. Семестровий екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як окремий контрольний захід. Семестровий залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних зайняттях. Семестровий диференційований залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконання індивідуальних завдань (розрахункових, графічних, тощо). Екзаменаційна комісія – уповноважена комісія, що створюється директором інституту для прийому академічних заборгованостей. Екзаменаційна сесія – визначений навчальним планом та графіком навчального процесу університету термін проведення семестрового контролю. Державна атестація – вид підсумкового контролю, що проводиться після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-кваліфікаційного підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Державна екзаменаційна комісія – комісія, створена наказом ректора для перевірки науково-теоретичної та практичної підготовки випускників і вирішення питання про присвоєння їм відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Державний іспит – форма державної атестації на здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня, що передбачає поетапне вимірювання знань студентів із дисциплін, вказаних в освітньо-професійній програмі визначеного освітньо-кваліфікаційного рівня. Захист дипломної роботи – форма державної атестації на здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня, що передбачає публічне представлення та обговорення результатів виконаної дипломної роботи.Програма заліку – перелік питань за теоретичним матеріалом навчальної дисципліни, що дозволяють встановити рівень її засвоєння студентом. Екзаменаційний білет – складений за встановленою формою перелік питань за теоретичним матеріалом навчальної дисципліни, що дозволяють встановити рівень її засвоєння студентом. Комплексне кваліфікаційне завдання для проведення державного іспиту за спеціальністю – складений за встановленою формою перелік питань за теоретичним і практичним матеріалом навчальної дисципліни, що дозволяє прийняти рішення про присвоєння студентові освітньо-кваліфікаційного рівня. Організація контрольних заходів в навчальному процесі має наступні складові:
Усі контрольні заходи забезпечені варіантним роздавальним методичним матеріалом. Підготовка до іспиту здійснюється на основі Програми для підготовки до іспиту, яка затверджена на засіданні кафедри. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Комплект учбово-методичних матеріалів для забезпечення і супроводу робочої програми включає сучасну вітчизняну і закордонну навчальну і наукову літературу, статистичні дані, тематичну добірку матеріалів до завдань, перелік тем рефератів комплекти контрольних питань для перевірки знань студентів, методичні вказівки до проведення контролю методом тестування, комплекти лекцій по всіх темах, законодавчі і нормативні документи, що регламентують фінансові відносини в Україні. 8. Шкала виставлення оцінок. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ відбувається згідно з наступною структурою: Таблиця 2
Шкала оцінювання: 90-100 балів - відмінно (А); 75-89 балів - добре (ВC), у тому числі В 80-89балів, С 75-79 балів; 60-74 балів - задовільно (DE), у тому числі Д 70-74балів, Е 60-69балів; 35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX); 1-34 балів - незадовільно з обов'язковим повторним курсом (F). Таблиця 3
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||