В. М. Александровська

Вид материала

Документы

Содержание Теорії демократії Основні демократичні принципи Джерела інформації Тема 13. Політична культура. Політична культура Політична поведінка (діяльність) Прояви політичної культури Типи політичної культури 2. Термін «політична культура» вперше до наукового вжитку ввів 3. Що не входить до політичної культури 4. Особливостями демократичної політичної культури є

Подобный материал:

• В. М. Александровська, 397.49kb.
• В. М. Александровська, В. Ю. Білоусова Основи економічної теорії методичні вказівки, 501.29kb.
• В. М. Александровська, В. Ю. Білоусова Основи економічної теорії методичні вказівки, 500.61kb.
• В. М. Александровська, 1352.58kb.

Тема 8. Політична демократія


Актуальність теми


Утворення в тій чи іншій країні демократичного політичного режиму не є результатом прагнення певних політичних сил чи бажання окремих осіб. Демократія дедалі чіткіше проявляється як об'єктивна закономірність світового політичного розвитку. Політична демократія на сьогодні характеризується гармонійним поєднанням правової соціальної держави і розвиненого громадянського суспільства, де реалізовані демократичні принципи.

Вона є багатоманітним суспільним явищем. Але попре всю багатоманітність, концептуальність підходів політичної демократії суть її залишається незмінною і полягає в участі народу в здійсненні державної влади. Сутність цієї участі визначає сутність політичного демократизму. При чому наявність демократичних інституцій – виборчого права, представницьких органів влади, політичних партій, груп інтересів, незалежних засобів масової інформації – і формальна реалізація принципів демократії ще не означають реального народовладдя. Демократичні форми здійснення влади далеко не завжди наповнюються відповідним змістом. Демократичні ідеї і гасла взагалі нерідко використовуються для прикриття фактично олігархічного правління. З цього виходить, що вивчення сутності, змісту політичної демократії є важливим аспектом освіченості, політичної грамотності громадян, виокремлення ними суті, змісту політичної демократії.


Цілі навчання


Загальна мета: розуміти змістовне наповнення поняття «політична демократія».

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

4. Порівнювати форми та ідеї демократії на різних етапах розвитку;
   
5. Знати теоретичні моделі демократії;
   
6. Виділяти основні ознаки й умови демократії;
   
7. Аналізувати проблеми розвитку демократії в Україні.
   

Зміст навчання у відповідності з цілями

Теоретичні питання

1. Історія розвитку ідей і форм демократії.
   
2. Теоретичні моделі демократії.
   
3. Основні ознаки й умови демократії.
   

4. Проблеми розвитку демократії в Україні.


Граф логічної структури теми «Політична демократія»

demos

kratos

↓

↓

ДЕМОКРАТІЯ

Форма устрою будь-якої організації, основаної на рівноправності участі її членів в управлінні і прийнятті рішень по принципу більшості.

Оснований на певній системі цінностей ідеал суспільного устрою і відповідний йому світогляд. Головними цінностями є свобода, рівність, права людини, народний суверенітет.

Соціальний і політичний рух за народовладдя, здійснення демократичної мети і ідеалів. Виник в Європі для боротьби з абсолютизмом.

ДЕМОКРАТІЯ

Пряма

Представительська

Ліберальна (конституційна)

Політична чи соціальна система, що ставить за мету мінімізувати соціальні та економічні відмінності

ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ

Плюралістична

Партиціпаторна

Ринкова

Плебісцитарна

Консоціативна

Соціалістична

ОСНОВНІ ДЕМОКРАТИЧНІ ПРИНЦИПИ

Права людини (свобода слова, асоціацій, організацій, переконань та власності)

Договірний принцип

Принцип представництва

Рівність всіх громадян перед законом «одна людина – один голос».

Формальна

?

«Сутнісна», «соціальна», «справжня»

Демократія

↔

Конституція

Демократія

↔

Капіталізм

Джерела інформації

Основні:

1. Даль Р. О демократии / Пер. с англ. А.С.Богдановского, под ред. О.А.Алякринского. - М.: Аспект Пресс. - 2000. - 208с.
   
2. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищіх навчальних закладів./Авт колектив: М.Бессонова, О.Бірюков та ін., Заг.ред. А.Колодій. -К: "АйБі". - 2002. - 684с.
   
3. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце XX века./ Пер. с англ. - М.: «Российская политическая энциклопедия», 2003.
   

Додаткові:

4. Демократические переходы: варианты путей и неопределенность результатов (Круглый стол) // Полис. - 1998.- №3
   
5. Карл Т.Л., Шмиттер Ф. Демократизация: концепты, постулаты, гипотезы. (Размышления по поводу применимости транзитологической парадигмы при изучении посткоммунистических трансформаций)// Полис. - 2004. - №4
   
6. Лоуренс Ле Дюк. Учасницька демократія: референдуми у теорії та на практиці/Пер з англ.. Р.Ткачук, Гол.ред. Дж.Перлін. - Харків: Центр Освітніх Ініціатив. – 2002.
   
7. Мельвиль А.Ю. Демократические транзиты. Теоретико-методологические и прикладне аспекты. - М.,1999.
   
8. Мельвиль А.Ю. О траектории посткоммунистических трансформаций // Полис. - 2004. - №2.
   
9. Салман А. Современная демократия: очерки становлення. - М.: Ad Marginem, 1997.-448с.
   
10. Харитонова О. Генезис демократии // Полис. - 1996. - №5.
    
11. Шумпетер И.А. Капитализм, Социализм и Демократия: Пер с англ./ Ред. В.С.Автомонова.- М.: Экономика- 1995.
    

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. Система правління, заснована не на засадах участі більшості, а на принципі пропорційної участі у здійсненні влади політичних, релігійних та етнічних груп

1. Плебісцитарна демократія
   
2. Консоціативна демократія
   
3. Ринкова демократія
   
4. Пряма демократія
   
5. Елітарна демократія
   

2. Правління меншості, обраної народом на конкурентних засадах. Термін для емпіричного (на відміну від нормативного) розуміння і розгляду демократії.

1. Охлократія
   
2. Поліархія
   
3. Політія
   
4. Ідеальна демократія
   
5. Реальна демократія
   

3. Ліберальна демократія

1. Форма правління, за якою право приймати політичні рішення здійснюється всіма без винятку громадянами, тобто прямо у відповідності із діючими правилами правління більшості
   
2. Така форма правління, за якої громадяни здійснюють своє право не особисто, а через представників, обраних ними і відповідальними перед ними
   
3. Використовується для характеристики політичної та соціальної систем, котрі незалежно від того, чи є вони дійсно демократичними чи ні, ставлять собі за мету мінімізувати соціальні та економічні відмінності.
   
4. Форма правління, за якої влада більшості реалізується у межах конституційних обмежень, що мають за мету гарантувати меншості умови для здійснення певних індивідуальних та колективних прав, таких, наприклад, як свобода слова, віросповідання тощо.
   
5. Фундаментальна настанова, шкала цінностей, певна концепція людини та її місця у суспільстві. У деякому сенсі становлює також спосіб життя.
   

4. Елементи прямої демократії, що залишилися у спадок представницькій демократії

1. Загальне виборче право
   
2. Тайне голосування
   
3. Громадянська ініціатива
   
4. Референдум
   
5. Гарантії прав меншин
   

5. «Демократія – жахлива форма правління, якщо не враховувати всі інші» сказав

1. У. Черчиль
   
2. І. Гете
   
3. Р.Даль
   
4. Ф.Кастро
   
5. Е.Вятр
   

Еталони відповідей: 1 B, 2 B, 3 D, 4 C,D, 5 A


Тема 13. Політична культура.


Актуальність теми


Як і будь-який інший вид людської діяльності, політика має свідомий характер. Визначаючи у кінцевому підсумку об'єктивними економічними та соціальними чинниками, вона водночас здійснюється під впливом свідомості та культури людей. Саме політична культура визначає політичну поведінку індивідів і соціальних спільнот, надаючи їй певного змісту та спрямування. Політична культура багато в чому визначає також характер і особливості конкретної політичної системи, політичний режим, динаміку і спрямованість політичних процесів.

Без вивчення і врахування об'єктивного чинника політичного життя, впливу свідомості і культури не можливо осягнути сутність політичних явищ і процесів, визначити тенденції і перспективи їх розвитку. Поняття політичної культури дає можливість перейти від поверхневого сприйняття політичної системи, функціонування її інститутів до розуміння глибинних причин політики, ролі в ній ідеалістичного чинника, традицій, уявлень, переконань. Про важливість вивчення політичної культури свідчить те, що політологію іноді визначають як науку про закономірності розвитку та функціонування політичної культури.

Велике значення політичної культури в житті суспільства зумовлює прагнення різних політичних сил, передусім політичних партій, узяти під свій контроль процес формування політичної культури, засвоєння індивідом політичних знань, норм і цінностей, впливати на нього у вигідному для себе напрямі.


Цілі навчання


Загальна мета: розуміти сутність політичної культури.

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

1. Визначити структуру політичної культури

2. Знати типи політичної культури

3. Охарактеризувати вплив політичної культури на політичну систему


Теоретичні питання

1. Сутність і структура політичної культури
   
2. Типи та функції політичної культури
   
3. Політична культура сучасної України
   

Граф логічної структури теми

ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА

Політична свідомість

Політичні інтереси

Політ. знання

Політ. ідеї

Політ. погляди

Політ. уявлення

Політ. настрої

Політ. традиції

Політична поведінка (діяльність)

Норми політичної поведінки

Навички

Способи політичної діяльності

Вміння

Досвід

Прояви політичної культури

Стереотипи політичної поведінки

Способи функціонування політичних інститутів

ТИПИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (Г.Алмонд, С.Верба)

Парохіальна

Підданська

Активістська

Джерела інформації

Основні:

1. Бородинов В.Д. Политология: Учебное пособие. – Д. 2002. — 392 с.
   
2. Кокорська О.І., Кокорський В.Ф. Політична культура: теоретико-
   методологічні проблеми //Наук. зап. Нац. ун-ту „Києво-Могилян. акад."
   - 2002. - Т. 20: Політ. науки.
   

Додаткові:

3. Бебик В., Корнєв М. Політична культура і політична соціалізація //Політична думка.-1994.-№1.
   
4. Григор'ев В. Вітчизняна політична культура в контексті теоретичного
   

пошуку.//Нова політика.-1998.-№5.(19)

5. Лясота Л. Причини відтворення авторитарних цінностей в Україні //Нова політика.-2001.-№5.
   
6. Політологія: Історія та методологія /За ред.Ф.М.Кирилюка.-К.,2000.
   
7. Політологія /За ред.Бабкіної О.В., Горбатенка В.П. - 2-е вид. перероб і доп.-К.,2001.
   
8. Поліщук І. Синдром радянськості.// Нова політика.-2001.-№3.
   
9. Рудакевич О.М., Гутор М.С. Політичне відродження" українського народу (шляхи формування новітньої української політичної культури).- Київ-Тернопіль,1998.
   
10. Соловьев А.И. Политическая культура: проблемное поле метатеории.//Вестник Моск. Ун-та. - Серия 12. Политические науки.-1995.-№3.
    
11. Яременко О., Міщенко М. Політичні уподобання українців як чинник
    впливу на політичні процеси//Політична думка. - 2000. -№1.- С.3-18.
    

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


1. Найвідомішою в сучасній політології є типологія політичної культури

1. Аристотеля
   
2. Платона
   
3. К.Маркса, Ф.Енгельса
   
4. Г.Алмонда і С.Верба
   
5. Ш.Монтеск'є
   

2. Термін «політична культура» вперше до наукового вжитку ввів

1. Томас Мор
   
2. Ленін
   
3. Іоган Гердер
   
4. Юрген Хабермас
   
5. Фома Аквінський
   

3. Що не входить до політичної культури

1. Політична свідомість
   
2. Політична поведінка
   
3. Політичні знання
   
4. Політичний досвід
   
5. Сімейні традиції
   

4. Особливостями демократичної політичної культури є

1. Плюралізм думок
   
2. Тотальний контроль
   
3. Цензура
   
4. Ідеологічна багатоманітність
   
5. Економічний розвиток
   

5. Функцією політичної культури не є

1. Нормативно-регулятивна
   
2. Прогностична
   
3. Заспокійлива
   
4. Виховна
   
5. Комунікативна
   

Еталони відповідей: 1 D, 2 C, 3 E, 4 A,D, 5 C