Обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова
| Вид материала | Документы |
- Управління культури миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна, 410.35kb.
- Обласна універсальна наукова бібліотека ім., 420.35kb.
- Затверджено, 5388.38kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім., 108.59kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 681.02kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 286.59kb.
- Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В., 1008.5kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека, 1093.44kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї, 9207.66kb.
- Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького І нтернет цент, 117.9kb.
Управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Гмирьова
Почесна відзнака
„Перлина Миколаївщини”
(2008-2009)
Біобібліографічний довідник
Миколаїв
2009
Почесна відзнака «Перлина Миколаївщини» (2008-2009) : біобібліогр. довід. / упр. культури Миколаїв. облдержадмін. ; Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; упоряд. : Т. Петруня, А. Вінницька, В. Жевнер ; ред. Л. Голубенко. – Миколаїв, 2009. – 36 с.
У 2008 році на Миколаївщині засновано нову нагороду– Почесну відзнаку управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації «Перлина Миколаївщини». Нагрудним знаком та посвідченням до відзнаки нагороджуються працівники культури, які бездоганно працюють у сфері культури і мистецтва, досягли високих творчих результатів та зробили вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва Миколаївщини.
Упорядники: А. Вінницька, В. Жевнер, Т Петруня
Комп’ютерний набір: А. Вінницька
Культура Миколаївщини: стратегія управління та проблеми регіонального розвитку
Димитров М. Ф.,
начальник управління культури облдержадміністрації,
кандидат філософських наук
У сучасній Україні Миколаївська область відрізняється своєю природною унікальністю та цивілізаційною неповторністю. Це – степова ойкумена, історія якої сягає в давнину. Миколаївщина – регіон, багатий на щедрі таланти, які несуть духовність, красу та увічнюють наш край в усьому світі.
Можливо, ми самі не повністю розуміємо, наскільки царина культури присутня в щоденному житті кожної людини. Це і захоплення світом мистецтва, і перші книжки дитини, і можливість прийти до музею всією родиною, і доторкання до вічного та прекрасного через музику, театральне, художнє мистецтво, і отримання будь-якої інформації в бібліотеці, і допомога в самоосвіті, організація дозвілля; спілкування тощо.
Світ культури відкритий всім без обмежень. Для цього в Миколаївській області функціонує цілісний комплекс закладів та установ, підпорядкованих Міністерству культури і туризму України:
3 професійні театри;
філармонія;
506 клубних закладів;
508 бібліотек;
2 обласних (з шістьма територіально виділеними відділами) та 2 міських комунальних музеї;
45 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів;
комунальне підприємство «Миколаївські парки»;
Первомайський міський парк;
дитяче містечко «Казка»;
Миколаївський зоопарк.
Крім того, методичні, пам’яткоохоронні та організаційні культурно-мистецькі послуги надають обласний методичний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, обласний методичний кабінет навчальних закладів, державна інспекція по охороні пам’яток культури в Миколаївській області та обласне державне підприємство «Кіновідеопрокат».
Одержання вищої культурологічної та мистецької освіти забезпечують державне вище училище культури та державне вище музичне училище, а питаннями перепідготовки та удосконалення спеціальної освіти займається центр підвищення кваліфікації працівників культури.
Ефективна робота названих закладів культури в області неможлива без фахівців, яких в регіоні понад 4 тисячі чоловік. Високу оцінку державою діяльності митців підтверджують державні нагороди та почесні звання України, якими відзначені 99 осіб Миколаївщини.
Не зважаючи на вказані досягнення, багаторічні напрацювання, культура в регіоні потребує нових підходів, нових сплесків, втілення кращих прикладів розвитку закладів в Україні та світі у практику роботи на основі збереження самобутніх традицій. Сьогодні дійсно необхідні зміни в роботі закладів культури відповідно до міжнародних стандартів. Яким же ми бачимо сучасний заклад культури? Назвемо декілька ознак:
- він привабливий для різних груп людей;
- це заклад, де комфортно та зручно всім;
- це установа, яка має широкі суспільні зв’язки;
- це мобільний заклад, що здатний змінюватися в залежності від того, що вимагається сьогодні в суспільстві, які потреби є у місцевого населення;
- це поліфункціональний заклад, який має багато напрямків роботи, що виходять за межі основної діяльності.
Таким є наше уявлення про місію закладів культури. А що маємо сьогодні, який реальний стан? Не зважаючи на те, що в останні декілька років здійснено значні кроки щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів, існують невирішені проблеми. Значна частина приміщень (особливо в сільській місцевості) все ще знаходиться у непривабливому для відвідувачів стані, окрема частина клубів, бібліотек є аварійними, потребує негайного капітального ремонту, значна кількість установ, особливо в невеликих населених пунктах, не опалюється. Такі проблемні ознаки негативно відбиваються на іміджі закладів культури, ставленні до них громади, знижують мотивацію до ефективної роботи працівників.
Як ми можемо досягнути того результату, якого прагнемо? На нашу думку для істотного поліпшення ситуації необхідно здійснити реальний прорив в культурній сфері села. До цього потрібно зробити декілька кроків.
Крок перший. Корегування процесу розвитку закладів культури відповідно до регіональних та загальнодержавних інтересів. Те, що сьогодні суспільству, громаді потрібні театри, клуби, музеї, бібліотеки – сучасні, комфортні, привабливі – не викликає сумнівів. Те, що новітні технології наповнюють наше буття та є невід’ємною його частиною і повинні використовуватися в соціокультурних закладах підтверджується самим життям.
У той же час є потужна юридична база, якою ми можемо керуватися в роботі:
- укази Президента України №1647 від 24.11.2005 р. «Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства» та №1356 від 20.12.2000 р. «Про основні засади розвитку соціальної сфери села»;
- постанови Верховної Ради України №2794 від 06.09.2005 р. «Про недопущення закриття об’єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості» та №901-VI від 16.01.2009 р. «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження»;
- «Концепція наукового забезпечення розвитку галузі культури на 2006 2010 роки», затверджена колегією Міністерства культури і туризму України;
- обласна «Програма розвитку культури в Миколаївській області на 2008 2010 рр.», затверджена рішенням обласної ради №4 від 25.12.2007 р., а також численні розпорядження голови облдержадміністрації щодо розвитку галузі.
Розуміння та підтримка бібліотек владою, депутатським корпусом, спільне бачення необхідності кардинальних змін, прориву в культурі, поінформованості населення, які ми прагнемо зробити, – буде значною перемогою на шляху змін.
Крок другий. Формування нашої свідомості щодо нового формату установ культури. Нова модель закладу, яку ми хочемо створити, повинна з’явитися спочатку в нашій свідомості. Перш ніж впроваджувати кардинальні зміни (зовнішній вигляд, інтер’єри, форми та зміст роботи), нам самим потрібно змінитися, переглянути своє ставлення до соціокультурної сфери, вимоги до кожної установи цієї галузі, необхідно створити в нашій уяві цей новий образ. Новий бренд закладу культури можна представити таким:
- це іміджевий, рейтинговий заклад, що має позитивну репутацію, авторитет у суспільстві. Здобути популярність серед людей, мешканців міста, селища, села непросто, треба докласти багато зусиль, професіоналізму, вкласти душу, а ще важче втримати цей авторитет, підтверджувати його кожного дня;
- це вільний та доступний заклад. Він відкритий в зручні години, працює в першу чергу так, як необхідно місцевій спільноті. Комфортний, має сучасний, привабливий та затишний інтер’єр. Заклад культури повинен не тільки задовольняти естетичні смаки, духовні потреби людини, але й використовувати у своїй роботі найновіші технології (комп’ютерні, технологічні, професійні), впроваджувати все прогресивне і таким чином, щоб це було цікаво відвідувачам;
- це мобільний заклад, налаштований на ті зміни, які потрібні населенню. Організація дозвілля, спілкування, творчості мешканців громади – міста, селища, села; проведення свят, урочистостей, організація навчання, робота гуртків, художніх віталень, інформаційне забезпечення це лише окремі приклади діяльності, які можуть заклади культури пропонувати мешканцям регіону в залежності від їхніх потреб і побажань. Необхідно враховувати те, що сьогодні соціокультурні заклади в усьому світі працюють не з відвідувачами, а набагато ширше – з населенням, громадою, розширюючи таким чином поле своєї діяльності. До того ж, оприлюднення роботи певного закладу (театру, музею, бібліотеки тощо) в мережі Інтернет дозволяє певною мірою задовольняти потреби так званих «віртуальних» користувачів та споживачів у режимі віддаленого доступу до духовних цінностей регіону;
- це зона професіоналізму, а працівник культури сприймається як співрозмовник у спілкуванні людини з твором мистецтва, матеріальної та нематеріальної спадщини, історичними пам’ятками. Заклад культури – це осередок духовного сприйняття світу через музику, танець, живопис, виставу, книгу, інформацію. Працівник культури, незалежно від того, актор це чи музейний працівник, керівник гуртка чи бібліотекар, викладач танцю чи музикант – повинен бути професіоналом високого рівня у своїй спеціалізації, «провідником» людини у світ духовного, прекрасного, творчого.
КРОК ТРЕТІЙ. Модернізація закладів культури на вимогу часу, їхнє професійне, змістовне, технічне наповнення. Сьогодні заклади потребують кардинального оновлення. Фінансові потреби розвитку культосвітніх установ за окремими напрямками втілилися в діючій обласній «Програмі розвитку культури в Миколаївській області на 2008 2010 рр.». Крім того, більшість обласних закладів мають у своєму арсеналі перспективні програми та проекти розвитку закладу в цілому або трансформації окремих напрямків діяльності. Яскравим прикладом створення стратегії розвитку мережі закладів мають бібліотечні установи: обласною науковою бібліотекою ім. О. Гмирьова розроблено «Модель публічної (сільської) бібліотеки Миколаївської області», що була затверджена на I-му Форумі сільських бібліотекарів Миколаївської області 3 червня 2008 р. Ця стратегія гідна наслідування, приміром, клубними та іншими закладами, що формує певні етапи поступового оновлення галузі на всіх рівнях – міському, районному та сільському.
Формування нового бренду закладу культури – це щоденна копітка робота. В нашому регіоні є приклади таких закладів, що можна назвати візитною карткою та окрасою Миколаївщини. Це є Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії, музей суднобудування і флоту, Миколаївський зоопарк та багато інших.
Проте, надзвичайно гостро стоїть питання створення закладів культури нового типу в районах області, сільській місцевості. У цій роботі необхідно відчувати потужну підтримку місцевої влади на всіх рівнях: матеріальну, юридичну, організаційну. У цьому аспекті є багато позитивних результатів. Миколаївський регіон вважається одним з найактивніших в Україні у прийнятті розпоряджень облдержадміністрації, наказів управління культури щодо розвитку закладів культури, організації роботи громадської ради з питань культури при голові облдержадміністрації та координаційної ради з питань культури і духовності при облдержадміністрації. Все це дозволяє вирішувати найскладніші проблеми функціонування установ сфери культури в регіоні. Обласною та районними адміністраціями поступово проводиться діяльність щодо поліпшення матеріально-технічної бази закладів. Районними радами затверджено програми розвитку культури в усіх районах області на період 2008 2010 рр., також розробляються та впроваджуються проекти та програми за окремими напрямками (розвиток клубної, бібліотечної справи, роботи початкових освітніх закладів тощо).
Для піднесення культурної галузі в регіоні потрібні спільні зусилля не тільки місцевих органів влади, але й вищих посадових органів – тобто загальнодержавний розвиток. Створення сприятливих законодавчих умов для культурної сфери, істотне збільшення бюджетних витрат на галузь, зміцнення та оптимізація мережі закладів, поліпшення матеріального рівня, забезпечення соціального статусу працівників культури суттєво змінять у подальшому ситуацію розвитку культури в кожному населеному пункту Миколаївського регіону та в Україні в цілому.
Однак слід підкреслити: тільки бюджетних коштів для інтенсивного розвитку бібліотечної галузі не вистачить. Як органи влади, так і самі заклади культури, працівники галузі мають навчатися знаходити й залучати позабюджетні кошти на потреби культури – від благодійників, меценатів, інвесторів. Необхідним є залучення представників громадськості, неурядових організацій до вирішення проблем Це – завдання не одного дня. Сьогодні ми починаємо впроваджувати нову стратегію управління сферою в регіоні, що стане першою сходинкою на шляху кардинальних змін.
Прорив у культурній сфері, про який ми вже згадували, означає не просто витрати більшої кількості грошей, але й формування нової суспільної місії закладів, переосмислення форм їхнього існування, визначення цілей та механізмів державної та регіональної підтримки галузі, залучення спонсорської та меценатської ланки до фінансування установ, включення у роботу потужного професіонального, творчого ресурсу самих працівників культури, митців та громади.
Духовна сфера – це потужний засіб впливу на свідомість людей, інструмент процесу «формування нової людини». А заклади культури можуть та повинні стати тим соціокультурним порталом, через який українська громада увійде до нового простору – соціального, економічного, духовного та інтелектуального.
Затверджено наказом
управління культури обласної
державної адміністрації
№ 63 від 17 березня 2008 року
ПОЛОЖЕННЯ
Про Почесну відзнаку управління культури
Миколаївської обласної державної адміністрації
«ПЕРЛИНА МИКОЛАЇВЩИНИ»
1. Це положення визначає підстави для вручення Почесної відзнаки управління культури облдержадміністрації «Перлина Миколаївщини» (далі - Почесна відзнака), встановлює порядок представлення та вручення відзнаки.
Почесною відзнакою нагороджуються працівники закладів, установ, підприємств, організацій культури і мистецтва до Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва, який відзначається щороку 23 березня відповідно до Указу Президента України від 21 березня 2000 року № 484/2000, які бездоганно пропрацювали у сфері культури і мистецтва не менше 5 років, мають непересічний талант, досягли високих творчих результатів, зробили вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва.
2. Подання про нагородження Почесною відзнакою вноситься на ім'я начальника управління культури облдержадміністрації за погодженням з відповідним заступником начальника управління.
Подання кандидатур здійснюється гласно, у трудових колективах закладів культури, громадських організацій, творчих спілок, де працює особа, яку представляють до заохочення. Разом з поданням начальнику управління подається характеристика конкретних особливих заслуг особи.
- Про нагородження Почесною відзнакою працівників галузі культури видається наказ управління культури облдержадміністрації.
- Вручення Почесної відзнаки здійснюється начальником управління культури облдержадміністрації в урочистій обстановці під час святкування Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва.
- Вручення Почесної відзнаки вдруге не провадиться.
- Особі, нагородженій Почесною відзнакою, вручаються нагрудний знак та посвідчення до відзнаки.
Запісочна, Л. Перлини Миколаївщини / Л. Запісочна // Новая Николаевская газета. – 2008. – 2 апр.
Поддубная, Л. Первые! / Л. Поддубная // Южная правда.- 2008. – 2 апр.
21 березня в Миколаєві відбулися урочисті збори до Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: k.ua/ua/news/detail/7143.php, вільний. – Назва з екрану.
Миколаївщина відзначила Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ayiv-oda.gov.ua/ru/publication/print/11322/news.php, вільний. – Назва з екрану.
Обласні заклади культури і мистецтв презентували свої досягнення за 2008 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: k.ua/en/news/detail/11214.php, вільний. – Назва з екрану.
ОПИС
Почесної відзнаки управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації «Перлина Миколаївщини»
Знак виготовлений із золота. Має форму прямокутника.
По центру з нахилом вліво міститься випуклий рельєф рослини (квітки).
З правого боку квітки розміщується діамант 0,1 карат.
На зворотному боці знака проставлені порядкові номери. Кріпиться знак за допомогою заколки.
Загальний розмір відзнаки - 15x15 мм.
Вага складає 3 гр.
Лауреати Почесної відзнаки «Перлина Миколаївщини»
А
кманов Денис Олександрович(р. н. 1971, м. Миколаїв), заступник директора по роботі з художніми колективами Обласного палацу культури. З 1985 р. учасник народного театру юного глядача Обласного палацу культури. Після закінчення Київського державного інституту культури за фахом - керівник театрального колективу, з 1993 р. працював викладачем, з 1998 р. – старшим викладачем Миколаївської філії Київського національного університету культури та мистецтв. З 1999 р. працював на посаді головного режисера Обласного палацу культури, з 2001 р. – художній керівник, з 2005 р. – заступник директора по роботі з художніми колективами. Денис Олександрович - головний режисер та режисер–постановник багатьох міських та обласних заходів: творчого звіту майстрів мистецтв та художніх колективів Миколаївської області «Вшановуємо тебе, минуле, та славимо майбуття», гала-концерту обласного огляду народної творчості Миколаївщини «Мій рідний край, оспіваний піснями», обласного фестивалю «Мій рідний край - моя маленька батьківщина», заходів до 75-х роковин Голодомору в Україні, заходів, присвячених виведенню військ з Афганістану, 65-річчя та 70-річчя створення Миколаївської області, 60-річчя визволення Миколаївської області та України від німецько-фашистських загарбників, щорічних концертів до Дня Перемоги, Дня незалежності та Дня Конституції України, форуму «Жити заради майбутнього», Днів міста Миколаєва, церемоній нагородження лауреатів щорічної загальноміської програми «Горожанин года», «Человек года», обласної премії імені М.Аркаса, урочистих концертів до професійних та галузевих свят, заходів у м. Києві, Запоріжжі, Вінниці, Черкасах, Херсоні, Каховці; всеукраїнського фестивалю «Афганістан звучить в моїй душі», міжнародних фестивалів «Таврійські ігри», «Бархатний сезон», «Кобле-ВО!», «Золотий лелека», всеукраїнської культурно-мистецької акції та фестивалю національних меншин України «Дітям - наші серця», регіонального фестивалю національних культур «Дружба», творчих вечорів (заслуженого працівника України М. Кізельмана, заслуженого працівника України Н. Западинської, заслуженого працівника України О. Корнєєва, заслуженого діяча мистецтв України, письменника О.О. Сизоненка та ін.), конкурсних програм «Міс Миколаїв», «Чорноморська перлина», «П’ять золотих» та багатьох заходів, що були проведені Обласним палацом культури та іншими культурно-дозвіллєвими закладами.
Нагороджений Почесною відзнакою Міністерства культури України «За досягнення в розвитку культури та мистецтв», грамотою Міністерства культури та туризму України, подяками обласної державної адміністрації, Почесною грамотою Миколаївського міського голови. У 2008 р. нагороджений Почесною відзнакою «Перлина Миколаївщини».
Добкина, М. Мир увлечений, вдохновенья и мечты / М. Добкина // Южная правда. – 2007. – 22 марта.
Добкина, М. Музы двора всегда с нами / М. Добкина // Южная правда. – 2006. – 17 окт.
Фуга, Л. С Днем рождения, Дворeц нашого детства! / Л. Фуга // Южная правда. – 2002. – 12 нояб.
Фуга, Л. С днем рождения, Дворец! : Николаевскому областному Дворцу культуры исполнилось 40 лет / Л. Фуга // Южная правда. – 2007. – 20 нояб.
Б
ичков Олександр Антонович(р.н. 1937, Челябинська область, м. Магнітогорськ), провідний майстер сцени Миколаївського державного театру ляльок. 45 років життя віддав складному та одночасно символічному виду театрального мистецтва - ляльковому. Перші, фестивальні етапні та просто улюблені ролі, які актор зіграв на сценах різних театрів - Іван (вистави «Иван - крестьянский сын», «Конек – горбунок», «Сказка об Иванушке и Василисе Прекрасной». Далі - Старик Хоттабич та навіть роль Баби - Яги («Два клена»), Ємеля («По щучьему велению»), Данила («Хозяйка Медной горы»), пугало («Аистенок и пугало»). У Красноярському театрі ляльок - почтальон Пєчкін («Дядя Федор, пес и кот»), кіт («Ай, да Мыцык») та ін. У Миколаївському театрі ляльок працює з 1981 р., де актором зіграно багато ролей. Брав участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях. Як режиссер-постановник у Миколаївському театрі ляльок поставив вистави: «Просто, да не просто» (П.Висоцький), «Ищи и найдешь» (Ахметхан Абу-Бакар), «Все может быть» (И.Фарбаржевич), «Снежная королева» (Н.Ланге). Асистент режисера багатьох вистав. Кращі роботи: Білий генерал («Никогда не погаснет»), Ворон 13-ий («Векентий Премудрий»), вовк (вистави «Волк, коза и светофор», «Лесной цирк»). Останні найкращі ролі майстра: вовк («Ищи и найдешь»), колдун Фу-ти Ну-ти («Маленькая фея»), папа Карло («Театр кукол папы Карло»), старий («Сказка о рыбаке и рыбке»).
Голова Спілки театральних діячів при театрі. Лауреат Почесної відзнаки «Перлина Миколаївщини» 2008 року.
Антонова, Е. Артист милостью божьей / Е. Антонова // Южная правда. – 2007. – 24 нояб.
Васильев, М. Рыцарь / М. Васильев // Ленінське плем’я. – 1990. – 17 черв. – С. 3.
Миколаївський театр ляльок : буклет. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2008. – 15 с.
Тонковид, В. Нашему Антонычу-70! / В. Тонковид // Вечерний Николаев. - 2007. – 17 нояб.
Филиппова, Н. Им вместе – 115! / Н. Филиппова // Южная правда. – 1997. – 25 нояб.
Шатохін, В. Твоє мистецтво – радощі для всіх / В. Шатохін // Український Південь. – 2008. – 24-30 лип. (№ 28).– С. 8.
Яковлева, Е. Сцена на двоих, жизнь на двоих / Е. Яковлева// Вестник Прибужья. – 2000. – 22 апр.
Жайворонок Тетяна Анатоліївна
(р. н. 1957, м. Миколаїв), директор обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна. У 1978 р. закінчила Миколаївський культурно-просвітни-цький факультет Київського держав-ного інституту культури. Понад 25 років працює в бібліотечній сфері. Здобувши вищу освіту, прийшла працювати до обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна. У 1994 р. призначена на посаду заступника директора, а з 2000 р. Тетяна Анатоліївна стає керівником бібліотеки. З 2000 р. під її керівництвом бібліотека здійснює реалізацію бібліотечних комплексних програм та проектів «За здоров’ям - до бібліотеки» «Обдаровані діти – майбутня еліта нації», «Інформаційна культура – кредо сучасної освіти і розвитку особистості учнів», «Я читаю книгу...», забезпечує роботу ресурсних центрів «ДіМ» («Діти і Мистецтво»), «Туристична Миколаївщина запрошує», «Крок до Європи», літературної студії «Секрет». За безпосередньої участі директора бібліотеки проводиться широкомасштабне регіональне свято – Обласний тиждень дитячого читання.Для успішного розвитку і становлення бібліотеки нового типу у 2004 р. створено відділ нових інформаційних технологій, а з 2008 р. відкрито Інтернет-центр для читачів. Впровадження з 2006 р. щорічного творчого звіту перед громадськістю міста («Дитинство у форматі бібліотеки») – це задум директора з метою формування сприятливого соціально-комунікативного клімату навколо діяльності бібліотеки та розширення кола її друзів та соціальних партнерів.
За останні роки здійснена модернізація організаційно-методичного забезпечення діяльності бібліотек для дітей Миколаївського регіону. Розширився діапазон форм і методів підвищення професійної освіти: Школа керівника (2003-2005), Регіональна школа професійного розвитку (2006–2008), південно-регіональний майстер-клас спільно з Херсонською обласною бібліотекою для дітей, обласний конкурс професійної майстерності серед заступників директорів по роботі з дітьми районних ЦБС Миколаївської області. За сприяння управління культури Миколаївської облдержадміністрації та за участю директора обласної бібліотеки для дітей прийнято важливий для дитячих бібліотек області документ – розпорядження за № 236-р від 28.07.2006 р. «Про забезпечення прав дітей на вільний доступ до інформації за допомогою бібліотек системи Міністерства культури і туризму в Миколаївській області». У вересні 2008 р. на базі обласної бібліотеки проведено всеукраїнську конференцію директорів обласних бібліотек для дітей «Дитяча бібліотека як соціально-культурна система: проблеми, інновації та шляхи розвитку». Є членом міжвідомчої Ради з питань бібліотечної роботи облдержадміністрації.
Нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв», у 2009 р. удостоєна Почесної відзнаки «Перлина Миколаївщини» в галузі бібліотечної справи.
Ее любовь – библиотека // БібліоАс. – 2007. – 11 верес. – С. 5 ; Южная правда. – 2007. – 14 июля.
Жайворонок Тетяна Анатоліївна // Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі : довідник. – К., 1999. – С. 52.
Жайворонок, Т. 85 лет служения детям // Южная правда. – 2006. – 21 нояб.
Жайворонок, Т. Дитяча бібліотека як сучасний інститут виховання і розвитку дитини / Т. Жайворонок // Бібліотечна практика : різноманітність і дієвість. – Миколаїв, 2006. – Вип. 7. - С. 10-13.
Жайворонок, Т. «Новая начинка старой библиотеки» / Т. Жайворонок ; беседовала Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2007. – 1 февр.
К
омінарець Ольга Валентинівна(р.н. 1950, м. Вознесенськ), заступник директора з виховної роботи Миколаївського державного вищого училища культури. У 1970 р. закінчила Миколаївське державне культосвітнє училище. Цього ж року стала студенткою Харківського державного інституту культури (кафедра народних інструментів).
Трудову діяльність розпочала в 1971 р. у Миколаївському культосвітньому училищі викладачем, потім стала головою циклової комісії народних інструментів. З 2001 р. обіймає посаду заступника директора з виховної роботи. Має диплом переможця Республіканського огляду творчих колективів та художньої майстерності студентів та учнів навчальних закладів мистецтва і культури (1977), диплом лауреата фестивалю «Веселковий світ народних мелодий» (м. Харків, 1993), диплом міжнародного фестивалю «Тоніка» (м. Севастополь, 1993), диплом лауреата XVIII-го міжнародного фестивалю ім. Григорія Цицалюка та приз «Кращий диригент» (м. Комсомольськ Харківської обл., 2003). Стала ініціатором та організатором міжнародного фестивалю «Ліра» (м. Миколаїв, 1996) та обласного фестивалю народно-інструментальної музики присвяченого 145-річчю з дня народження М. Аркаса (м. Миколаїв, 1997).
Нагороджена Почесною грамотою та Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України. У 2008 р. отримала Почесну відзнаку «Перлина Миколаївщини».
Запісочна, Л. Перлини Миколаївщини / Л. Запісочна // Новая Николаевская газета. – 2008. – 2 апр.
Комінарець, О. Душа завмирає від аплодисментів / О. Комінарець // Миколаївське державне вище училище культури : 50 років служіння культурі (1954-2004 рр.) : зб. нарисів і спогадів. – Миколаїв, 2004. – С. 96-97.
Макаренко, О. Оркестрових справ маестро / О. Макаренко // Радянське Прибужжя. – 1995. – 13 трав.
Миколаївське державне вище училище культури : 50 років служіння культурі (1954-2004 рр.) : зб. нарисів і спогадів. – Миколаїв: Іліон, 2004. – 97 с.
Миколаївське державне вище училище культури [Електронний ресурс]. – Режим доступу: re.tender.mk.ua/?act=cont, вільний. – Назва з екрану.
М
аслова Наталія Дмитрівна(р.н. 1956, смт. Казанка), начальник відділу культури і туризму Казанківської райдержадміні-страції. Трудову діяльність розпочала у 1978 р. викладачем математики Миколаївської середньої школи Казанківського району Миколаївської області, з 1980 по 1985 рік - 2-й секретар Казанківського РК ЛКСМ України, з 1985 по 1989 рік - директор Казанківського районного народного історичного музею. З 1989 р. по теперішній час працює начальником відділу культури і туризму Казанківської райдержадміністрації.
За ініціативою та під безпосереднім керівництвом в районі традиційними стали Свята сел, районні Дні призовника, Дні родинної творчості, народної музики, фестивалі танцювальних колективів, Свята козацької слави, свята за народним календарем. Три колективи отримали звання «народний самодіяльний», один - «зразково-показовий». З 1989 р. налагодила зв'язки з відомим українським поетом-сатириком, уродженцем села Новоскелеватка Казанківського району П.П.Глазовим. У 1992 р. в Казанці відбулось за участю самого поета обласне свято «Усмішки в Казанці» на честь його 70-річчя. Починаючи з 2002 р. обласний конкурс виконавців гумору і сатири «Усмішки Глазового» проходить на базі Казанківського районного будинку культури. У 2007 р. відбувся 12-й обласний (відкритий) конкурс виконавців гумору і сатири «Усмішки Глазового», в якому взяли участь конкурсанти з 6 областей України та 16 районів Миколаївської області. З 2008 р. конкурс набув статусу всеукраїнського.
При відділі культури створено клуб голів сільських рад «Через культуру - до джерел духовності», на базі музею - районний клуб «Патріот Казанківщини».
Нагороджувалась грамотами обласної державної адміністрації, районної ради, райдержадміністрації, медаллю «10 років незалежності України». У 2008 році нагороджена Почесною відзнакою «Перлина Миколаївщини».
Довідник керівників та відповідальних працівників закладів, організацій та установ системи Міністерства культури і туризму України, громадських культурологічних формувань Миколаївської області. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2007. – 55 с.
Заклади культури повинні функціонувати // Голос Казанківщини. – 2000. – 6 черв.
Маслова, Н. Д. Не треба їхати за три моря : [розповідь про визначні пам’ятки Казанківщини] / Н. Д. Маслова ; записала Л. Хандріга // Голос Казанківщини. – 2006. – 10 черв.
Нюхтик, Т. Змагались любителі гумору / Т. Нюхтик // Голос Казанківщини. – 2006. – 21 верес.
Хандріга, Л. „...І налетіли в світ широкий мій сміх, і думи, і слова...” / Л. Хандріга // Голос Казанківщини. – 2008. – 16жовт.
Щоб функціонувати повноцінно : [розвиток культури у Казанківському районі] // Голос Казанківщини. – 2002. – 26 груд.
Н
іколаєва (Грибкова) Елеонора Михайлівна(р.н. 1928, с. Лиса Гора Первомайського району), артистка вокалу вищої категорії Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії. У 1951 р. закінчила Миколаївський педагогічний інститут ім. В. Бєлінського. 51 рік свого життя присвятила творчій роботі на сценах Миколаївщини, з них 45 років віддала Миколаївському академічному українському театру драми та музичної комедії.
Володарка лірико-колоратурного сопрано, одразу увійшла в поточний репертуар. Діапазон ролей актриси надзвичайно широкий: від травестійного Андрійка Ракітіна («Далеч неоглядна» М.Вірти) до героїко-драматичної ролі Крупської («Сині коні на червоній траві» М.Шатрова). За роки роботи створила багато яскравих сценічних образів, особливо комедійних. Серед кращих ролей музичного репертуару: Зіночка («Севастопольський вальс» К.Листова), Уляна («Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка), Дарина («Ой, не ходи Грицю» М.Старицького), Цариця Амата («Енеїда» І.Котляревського), Чипра («Циганський барон» Й.Штрауса), Агриколла («Ніч в Венеції» Й.Штрауса), Місіс Хопкінс («Моя чарівна леді» Ф.Лоу), Хайка («Сто перша дружина султана» А.Філіпенка). Своєрідною візиткою став концертний номер «Куплети Матильди» з оперети А.Петрова «В ритмі серця» та роль Цецилії з оперети І.Кальмана «Королева чардашу». Найбільш повно своє вокальне обдарування артистка-вокалістка розкрила у виставі-концерті «Парад бельканто» (шедеври оперної класики), шоу «Містер Шлягер» та «Романі з Серенадою». Великий успіх актриса мала в роботах на Малій сцені театру – у виставах «Чарівна музика романсу» (В.Понізова) та «А где мне взять такую тёщу» (М.Зінченко).
Відзначена Почесною відзнакою «За багаторічну плідну працю в галузі культури» Міністерства культури і мистецтв України, у 2009 році нагороджена Почесною відзнакою «Перлина Миколаївщини».
Виноградова, А. «Только в любовь и верю» / А. Виноградова // Вечерний Николаев. – 1994. – 8 февр.
Виноградова, А. Ча-ча-ча! / А. Виноградова // Вечерний Николаев. – 1999. – 2 дек.
Гаврилов, С. От инженю до примадонны / С. Гаврилов // Наш город. – 2008. – 17-23 сент. (№ 38). – С. 24.
Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії : фотоальбом / авт. ідеї, уклад., голов. ред. М. Берсон. – Миколаїв : [б. в.], 2007. – 80 с. : іл.
Миколаївський український театр драми і музичної комедії : комплект фотогр. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 1997. – 40 фотогр.
Миколаївський український театр драми і музичної комедії : проспект / М-во культури УРСР, упр. культури Миколаїв. облвиконкому. – Одеса : Облполіграфіздат, 1990. – 35 с.
Николаевский театр драмы и музыкальной комедии. – Николаев: Облполиграфиздат, 1988. – 16 с.
Олейников, Ю. Песня Элеоноры Грибковой / Ю. Олейников // Южная правда. – 2003. – 4 окт.
Перлова, С. Праця прекрасна, натхнення / С. Перлова // Південна правда. – 1979. – 11 берез.
Степаненко, Ю. Рецепт ее молодости / Ю. Степаненко // Южная правда. – 2008. – 16 сент.
Христова, Н. Путь актрисы / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2008. – 16 сент.
О
стафійчук Тетяна Григорівна(р.н.1960, с. Пересадівка Жовтневого району),
директор Жовтневої централізо-ваної бібліотечної системи, де працює з 1982 р. Почала свою трудову діяльність методистом, з 1984 р. переведена на посаду заступника директора по роботі з дітьми, з 1995 р. - директор Жовтневої централізованої бібліотечної системи. Під її керівництвом Жовтнева ЦБС стала базою для проведення Ради директорів централізованих бібліотечних систем області «Бібліотека і користувач: нові можливості, нові вимоги» (2007 р.), всеукраїнської конференції «Дитяча бібліотека як соціально-культурна система: проблеми, інновації та шляхи розвитку» (2008 р.). З її ініціативи відкрито 5 нових біліотек-філій. Централізована бібліотечна система бере участь у грантових конкурсах від компанії РУСАЛ. У 2007 р. отримано грант на реалізацію проектів «Не дай свече погаснуть», «Твори добро на благо людям», у 2008 році «ОК!ЦЕНТР», «Ощути радость чтения».
Бібліотеки Жовтневої ЦБС активно займаються проектною діяльністю, впроваджують комп’ютерні технології. За останні роки створено 11 модельних бібліотек. Бармашівська сільська бібліотека-філія у всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року – 2008» посіла третє призове місце. За ініціативою Т.Г. Остафійчук при Жовтневій центральній районній бібліотеці створено клуб для жіноцтва «Берегиня» та районний гендерний центр «Жіноча доля».
Професійну діяльність успішно поєднує з громадською. Протягом багатьох років очолює гендерний центр «Жіноча доля» Жовтневого району, є головою комісії соціального страхування відділу культури і туризму, членом міжвідомчої Ради з питань бібліотечної роботи облдержадміністрації.
Відзначалася грамотою Міністерства культури і туризму України, подякою Міністерства культури, грамотою облдержадміністрації, грамотами обласного управління культури та Жовтневої райдержадміністрації. У 2008 р. нагороджена Почесною відзнакою «Перлина Миколаївщини».
Остафійчук, Т. Бібліотечна країна напередодні свята / Т. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2007. – 27 верес.
Остафійчук, Т. Висока оцінка / Т. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2007. – 10 листоп.
Остафійчук, Т. Діяльність клубів за інтересами в ЦБС / Т. Остафійчук // Бібліотечна планета. – 2004. - № 1. – С. 37.
Остафійчук, Т. Його величність Бібліотекар / Т. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2008. – 25 верес.
Остафійчук, Т. Книга – завжди свято / Т. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2003. – 27 верес.
Остафійчук, Т. Перемога бібліотек Жовтневщини / Т. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2008. – 5 квіт.
Остафійчук, Т. Г. Роль і місце бібліотеки в культурному просторі району / Т. Г. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2006. – 30 верес.
Остафійчук, Т. Свято оновленої оселі / Т. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2007. – 20 груд.
Остафійчук, Т. Свято у бібліотеці! / Т. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2008. – 29 трав.
Остафійчук, Т. Сільські бібліотеки запрошують своїх користувачів / Т. Остафійчук // Вісник Жовтневщини. – 2008. – 4 груд.
Остафійчук, Т. Г. Сучасному читачеві – сучасну бібліотеку / Т. Г. Остафійчук // Бібліотечна практика: різноманітність і дієвість. – Миколаїв, 2008. – Вип. 9. – С. 18-23.
Почтаренко Володимир Георгійович
(
р.н. 1952, м. Миколаїв),керівник народного ансамблю бального танцю «Грація» Обласного палацу культури. Посаду обіймає з 1981 р. Очоливши колектив, вкладає багато сил і енергії для підтримки високої творчості та майстерності учасників «Грації». Ансамбль бального танцю під його керівництвом досяг високої професійної культури виконання, артистизму, бездоганної техніки та сценічної культури. Такий високий рівень роботи колективу - результат професійної майстерності педагога, організатора, хореографа.
Спортивні пари «Грації» беруть участь в чемпіонатах та конкурсах спортивних бальних танців як у нашій країні, так і за її межами, а також у багатьох концертах міста і області. Вони є лауреатами чемпіонату України з бальної хореографії, призерами Чемпіонату УСТ, міжнародних конкурсів у містах Києві та Севастополі, призерами чемпіонату Кубка Шкляра у м. Дніпропетровську та ін.
За свою педагогічну діяльність хореограф навчив сотні дітей розуміти прекрасний світ танцю, пластики, музики руху, підготував і передав свій досвід і любов до своєї праці не одному поколінню педагогів з фаху бальної хореографії.
Президент Федерації спортивного танцю Миколаївської області, володар Диплома Королівського хореографічного товариства Великобританії. Нагороджувався почесними грамотами облдержадміністрації, Міністерства культури та мистетцв України, управління культури облдержадміністрації. У 2008 р. нагороджений Почесною відзнакою «Перлина Миколаївщини» .
Євгеньєв, Є. Реверанс учителю / Є. Євгеньєв // Південна правда. – 1990. – 3 лют.
Марущак, В. Ваша «Грація», маестро! / В. Марущак // Рідне Прибужжя. – 2002. – 24 січ. – С. 8.
Филинюк, Е. Звезды зажигает Учитель / Е. Филинюк // Родной причал. – 2005. – 2-8 марта (№ 9).
Народный ансамбль бального танца «Грация» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: ikportal.net, свободный. – Название с экрана.
С
орочан Анатолій Олександрович(р.н. 1947, Казахстан, Талди-Курганська область, ст. Уш-Тобе),
викладач Миколаївського державного вищого музичного училища. В установах культури Миколаївщини з 1971 р. Працював викладачем, завучем та директором музичної школи Миколаївського району. Закінчив Одеську консерваторію. З 1992 р. і до сьогодні працює викладачем Миколаївського державного вищого музичного училища.
Учні його класу працюють у музичних школах, сільських будинках культури, обласній філармонії, різних творчих колективах. Кращі з них продовжують навчання у консерваторіях, вищих навчальних закладах України та за її межами. Головні заслуги перед мистецтвом – в області вокального та вокально-хорового виконавства. Як соліст хору, брав участь у складі хорового колективу «Сонячний струм» у ХІ міжнародному конкурсі ім. Б.Бартока (м. Дебрецен, Угорщина), де колектив став лауреатом, та у І всеукраїнському конкурсі ім. М. Леонтовича. Лауреат всеукраїнського конкурсу солістів-вокалістів серед самодіяльних виконавців (м. Київ, 1988 р.), трьох фестивалів всесоюзного огляду самодіяльної творчості колишнього СРСР. Неодноразово брав участь у фестивалях «Ми діти твої, Україно» (Національний палац «Україна»).
З 1988 по 1993 рік був солістом естрадно-симфонічного оркестру. В ці ж роки – соліст народної оперно-вокальної студії. Його репертуар поповнюється аріями з опер, романсами, українськими народними піснями. У 1986 р. студія ставить оперу С. Рахманінова «Алеко», де він виконує головну роль.
Виступає як соліст-вокаліст симфонічного оркестру облдержадміністрації, соліст духового оркестру (керівник – заслужений працівник культури України Миколайчук М.І.) та оркестру народних інструментів (керівник Луук О.В.) Миколаївського державного вищого музичного училища. Репертуар співака широкий – від популярних пісень, народних мелодій та романсів до оперних арій. Активно популяризує твори самодіяльних композиторів Миколаївщини (А.Сичова, А.Манюка, А.Савельєвої). Як професіонала високого рівня його запрошують до журі різних конкурсів солістів-вокалістів.
Нагороджений Почесним знаком Міністерства культури СРСР, почесними грамотами облдержадміністрації та управлінням культури. У 2009 році нагороджений Почесною відзнакою« Перлина Миколаївщини».
Миколаївське державне вище музичне училище (1900-2000). – Миколаїв : [б. в.], 2000. – 71 с.
Стыркул, Е. Поет Анатолий Сорочан / Е. Стыркул // Южная правда. – 2007. – 27 дек.
Миколаївське державне вище училище культури [Електронний ресурс], – Режим доступу: re.tender.mk.ua, вільний. – Назва з екрану.
Т
опчій Володимир Миколайович(р.н. 1954, м. Миколаїв), директор Миколаївського зоопарку.
Розпочав трудову діяльність у зоопарку з 1965 р. З 1978 р. працює на посадах екскурсовода, лектора, наукового співробітника, завідуючого відділами приматів та хижаків. У 1987 р. закінчив біологічний факультет Всесоюзного сільськогосподарсь-кого інституту заочної освіти. Протягом 10 років займав посаду заступника директора зооветеринарної частини. З 2002 р. працює директором зоопарку. Свою діяльність в останні роки присвятив проблемам відродження і збереження культури Миколаєва, вихованню підростаючого покоління, історико-художнім та природно-науковим питанням сучасного життя міста та України в цілому.
Миколаївський зоопарк є кращим зоопарком України. За результатами роботи останніх років цей заклад, єдиний серед зоопарків України, прийнятий до Всесвітньої Асоціації зоопарків і акваріумів (WAZA). Зоопарк бере участь у 28 європейських програмах розведення рідкісних видів.
Є персональним членом CBSG (Міжднародної спілки спеціалістів з охорони рідкісних видів), віце-президентом Української асоціації зоопарків і акваріумів, членом ради EAZA (Європейської асоціації зоопарків і акваріумів), представником України в цій организації.
У 1987 р. створив музей історії Миколаївського зоопарку. У ньому зібрано більше двох тисяч різноманітних экспонатів.
У 2003 р. Миколаївський зоопарк отримав премію «Хрустальный Рог изобилия» від Міжнародного Академічного рейтингу «Золота Фортуна». У 2004 р. став переможцем у I всеукраїнському конкурсі «100 кращих товарів та послуг». З 2005 р. в зоопарку, в спеціально створеному приміщенні, працює програма по реабілітації детей-інвалідів «Зоотерапія».
Веде велику громадську діяльність. Обирався депутатом міської ради. Є автором багатьох наукових та науково-популярних статей і книг.
Лауреат міжнародного фонду імені Генрі Форда за популяризацію природничо-наукових знань. Нагороджений грамотою Міністерства культури України, Почесною грамотою міського голови, подякою від Державної служби туризму і курортів, медаллю «10 років незалежності України». У 2001 р. удостоєний звання «Горожанин года» у номінації «Культура», у 2009 р. нагороджений Почесними відзнаками «За заслуги перед містом Миколаєвом» та «Перлина Миколаївщини».
Нежигай, И. Знаменитая фамилия / И. Нежигай // Вечерний Николаев. – 2002. – 2 марта.
Нежигай, И. «Зоопарку требуется биолог» / И. Нежигай // Вечерний Николаев. – 1998. – 19 марта.
Нежигай, И. Топчий и женщины / И. Нежигай // Вечерний Николаев. – 2009. – 7 марта.
Нежигай, И. У зоопарка – новый директор / И. Нежигай // Вечерний Николаев. – 2002. – 15 окт.
Топчий уже в Европе! // Флагман-Н. – 2007. – 2 мая. – С. 4.
Топчий, В. А наш зоопарк хорошеет!.. / В. Топчий // Южная правда. – 2008. – 3 апр.
Топчий, В. Н. Аврал поедет в Сенегал / В. Н. Топчий // Вечерний Николаев. – 1998. – 31 окт.
Топчий, В. Н. Вокруг света за полдня : путешествие по Николаевскому зоопарку / В. Н. Топчий. – Николаев : Облполиграфиздат, 1991. – 108 с.
Топчий, В. Н. Вокруг света за полдня : путешествие по Николаевскому зоопарку / В. Н. Топчий. – Николаев : Возможности Киммерии, 2001. – 109 с. : ил.
Топчий, В. Н. Вокруг света за полдня : путешествие по Николаевскому зоопарку / В. Н. Топчий. – К. : Силос, 2006. – 96 с. : ил.
Топчий, В. «За 105 лет в зоопарке не было ни одного выходного дня» / В. Топчий ; беседовала Н. Войтова // Горожанин. – 2006. - № 4. – С. 26-27.
Топчий, В. Зоопарк – это звучит гордо / В. Топчий // Вечерний Николаев. – 2002. – 13 апр.
Топчий, В. Н. Мой Леонтович / В. Н. Топчий. Завтрак у городского головы : драма в 2 ч. / Н. А. Троянов. – Николаев : Возможности Киммерии, 2006. – 95 с. : ил.
Топчий, В. Н. Немного истории / В. Н. Топчий // Тільки нашими зусиллями ми можемо зберегти світ диких тварин. – Миколаїв, 2001. – С. 10-22.
У зверей новый директор // Взгляд. – 2002. – 23 окт.
Николаевский зоопарк [Электронный ресурс]. – Режим доступа: ikolaev.ua/rus/books.php, свободный. – Название с экрана.
Хронологічний покажчик
2008
Бичков О. А. 16
Комінарець О. В. 20
Маслова Н. Д. 22
Остафійчук Т. Г. 26
Почтаренко В. Г. 28
2009
Акманов Д. О. 14
Жайворонок Т. А. 18
Ніколаєва (Грибкова) Е. М. 24
Сорочан А. О. 30
Топчій В. М 32
Зміст
Димитров М. Ф. Культура Миколаївщини: стратегія управління та проблеми регіонального розвитку 3
Положення про Почесну відзнаку управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації «Перлина Миколаївщини» 11
Опис та зображення Почесної відзнаки управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації «Перлина Миколаївщини» 13
Лауреати Почесної відзнаки «Перлина Миколаївщини» 14
Акманов Д. О. 14
Бичков О. А. 16
Жайворонок Т. А. 18
Комінарець О. В. 20
Маслова Н. Д. 22
Ніколаєва (Грибкова) Е. М. 24
Остафійчук Т. Г. 26
Почтаренко В. Г 28
Сорочан А. О. 30
Топчій В. М. 32
Хронологічний покажчик 35