Geum.ru

Дипломна робота

Вид материалаДиплом

Содержание


Список використаної літератури.
Подобный материал:
1   2   3   4

Висновки


Глибоке знання і практичне продовження традицій, звичаїв і обрядів народного календаря створює той національний колорит, ту цілісну культурно-історичну життєдіяльність, національну самобутність, яка є: могутнім стимулятором творчості народу, невичерпним джерелом його мистецької, культурної діяльності; оригінальним внеском народу в світову історію, у взаємозбагачення культур, духовності народів світу; фундаментальною природовідповідною основою виховання підростаючих поколінь, створення національної системи виховання.

Відновлюючи в пам'яті і практичній життєдіяльності (традиціях, звичаях і обрядах, усіх сферах життя, виробництва) свій багатовіковий творчий потенціал, наш народ в роки Відродження, звільняючись від сковуючих пут і гальм, починає енергійно продовжувати творити свій шлях в історії. Його творче світобачення, оригінальний спосіб мислення, самобутні .культурні здобутки трансформуються, як і в інших народів, у змісті освіти, принципах організацій, засобах, методах роботи національної школи, національної системи виховання, в тому числі і в педагогіці народного календаря. Таким чином, повсюдне впровадження ідей і засобів народного календаря в систему роботи кожної школи, учителя, вихователя буде значним внеском у справу виховання творчої особистості — творчого учня, творчого громадянина, творчого трудівника, людини — майстра своєї справи, господаря землі.

Різка зміна традицій, звичаїв і обрядів народного календаря, яка може проявлятися в забороні (прямій чи непрямій) їх функціонування, забутті, заміні їх іншими, так званими — "новими" (а насправді штучно надуманими, політизованими), різнозначна "підрізуванню коріння" народній ідейності, моралі, етиці і естетиці, тобто народному світогляду, психології, характеру, які формувалися протягом віків і становлять внутрішній зміст нації, її культурно-історичну духовність Заміна традицій, звичаїв і обрядів народного календаря іншими (на потребу політики "сьогоднішнього дня", ідеології окремої партії, веде до знищення історичної пам'яті, національного обличчя народу, його духовності, а відтак приводить до катастрофічних наслідків у матеріальному і духовному житті народу, нації, суспільства. Нині якраз ми виходимо з тієї драматичної смуги розвитку, коли традиції, звичаї і обряди народного календаря заборонялися, забувалися і замінювалися "новими", "радянськими". Це стало однією з найголовніших причин того, що наслідки, такої заміни досить трагічні: поширення серед молоді таких соціальних хвороб, як історична безпам'ятність, забуття свого роду-племені, національний нігілізм, космополітизм, бездуховність, а також алкоголізм, наркоманія, оміщанювання, соціально-політична індиферентність тощо.

Особливість національного характеру, психології українців, які проживають у різних культурно-історичних регіонах, природних зонах республіки, накладають свій відбиток як на зовнішніх рисах (одязі, взутті, харчуванні, атрибутах побуту, дозвілля тощо) так і на внутрішніх якостях мешканців даної місцевості. Засоби народного, календаря, розмаїте багатство його звичаїв і обрядовості, їхній творчий характер дають можливість враховувати такі реальності в процесі виховання, формуючи з учнів типових носіїв традицій рідного краю, його культури, духовності.

Завдяки традиціям, звичаям і обрядам народного календаря, закладеним у них народної ідейності, моральності, естетики кожен учень, зазнавши на собі благодатний вплив народних духовних скарбів, прагне з честю продовжувати заповіти батьків, дідів і прадідів, утверджувати добрими справами: свій родовід, творити свій родослав, будувати в собі все життя храм, Добра, Правди і Краси.

Духовні скарби народного календаря концентрують у собі ідеї, знання з народної філософії, астрономії, астрології,, біології, математики, медицини, а також народної кулінарії, землеробської, зокрема хліборобської справи тощо. Завдання батьків, педколективів шкіл, учителів, вихователів, — глибоко і всебічно вивчати могутній ідейний, моральний, емоційний і естетичний потенціал народного календаря і активно прилучати учнів до його вічно пульсуючих джерел, невичерпних духовних скарбів. У цьому — запорука успішного будівництва національної школи, національної системи виховання.

Список використаної літератури.




  1. Концепція національного виховання.
  2. Концепція громадянського виховання.
  3. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-3 класів. – К. “Освіта” – 1998 – с. 152-157.
  4. Арутюнов С.А. Народы и культуры. – М.1998 – с.152-157.
  5. Болдарович З.Є. Україна в дослідженнях польських етнографів. – К., 1976. – с. 30-35.
  6. Булашов Т. Український народ в своїх український народ в своїх легендах, релігійних поглядах і віруваннях. – К., 1992. – с. 105-106.
  7. Булонський П.А. Избранные произведения. – М. 1961. – с. 75-80.
  8. Вартовий П. Яка тепер народна школа на Вкраїні // Житє і слово. – 1930. – Т.5 – Кн..4 – с. 246.
  9. Волков Ф.К. Этнографические особенности украинского народа // Украинский народ в его прошлом и настоящем. М. 1926 – Т2.
  10. Воропай О. Звичай нашого народу: Етнографічний нарис: У 2 томах – К., 1991 – Т. 1-2.
  11. Восточнославянский этнографический сборник /Под ред. С.П. Толстого. – М., 1956.
  12. Вишневський О. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996 – 233с.
  13. Вудвуа Л.Ф. Відкривай духовні острови. Українське правознавство. – Донецьк, 1998 – 144с.
  14. Гаврилюк Н.К.Картографирование явлений духовной культуры. – К., 1981. – с. 176.
  15. Грушевський М. Колишня освіта і теперішня темнота // село – 1909. - №5.
  16. Грушевський М. Наша школа. – 1909. – Кн.. І-ІІ – с. 1
  17. Горленко В.Ф.Становлення української етнографії. – К.- 1984. – с. 205.
  18. Горленко В.Ф. становление украинской этнографии конца XVIII – первой половины ХІХ ст. – К.1988. – с. 160-163.
  19. Гнутель Л.Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія і практика – Тернопіль: “Лілія”, 1996. – с. 14-56.
  20. Гуменникова Т.Р. Українські національні традиції як засіб формування української національної свідомості // Початкова школа – 1996 - №1 – с. 38-40.
  21. Віденко М. Добрий початок – половина справи // Рідна школа – 1996. - №10 – с. 55-56.
  22. Деякі аспекти формування національних культури студентської молоді: Збірник наукових статей. – К., 1997. – 120с.
  23. Енциклопедія українознавства для студентів та школярів. – Донецьк, 1944 - 496с.
  24. Этнография восточных славян. Очерки традиционной культуры. – М. – 1997.
  25. Ігнатенко П.Р. та ін. Виховання громадянина і психолого-педагогічний аналіз і народознавчий аспекти. – К., 1997. – 252с.
  26. Карпенчук С.Г.Теорія і методика виховання: Навчальний посібник – К., 1997. – 304с.
  27. Кононенко Віталій. Символи української мови. – Івано-Франківськ, 1996. – 278с.
  28. Король О.В.Методика викладення українського народознавства в школі: Навчально-методичний посібник. – К., 1998 – 368с.
  29. Кутинський – Братко. Фінанси України – К. К., 1996.
  30. Климинець Ю. Купальська обрядовість на Україні. – К., 1990. – с.30.
  31. Кравець О.М. Звичаї українського народу: історичний етнографічний нарис – К., 1996 – с. 37-42.
  32. Культурно-бытовые процессы на юге Украины / Под. Ред. Ивановой Ю.В. – М – 1979.
  33. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання. – Умань, 1993. – с. 5-26.
  34. Кутельмах К. Календарно – побутова обрядовість. Традиції і сучасність// Соціологічна обрядовість на Україні – К. – 1983 – с.304-315.
  35. Мишанич С.Д. Система танців в українському фольклорі // Рад. Школа. – 1990. - №2.
  36. Пірне Марія. Основи етнопсихології – К., 1998. – с. 434.
  37. Помиткін Є.А. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти. – К., 1996. – 164с.
  38. Русова С.Ф. Вибрані твори. – К. – 1996. – с. 9, 115.
  39. Скуратівський В., Русалії. – К., 1996. – 733с.
  40. Скуратівський В. Святвечір: У2-х кн.. – К., 1994. с. 94-95, 20-45.
  41. Стельмахович М.Т. Народна педагогіка. – К.1985. – с. 43-55.
  42. Стельмахович М.Т. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ, 1996. – с. 70-90.
  43. Стельмахович М.Т. Українське національне виховання. Івано-Франківськ, 1993. - №8 – с. 3-7.
  44. Стельмахович М.Т. Українська національна педагогіка. Навч. – метод. посібник - К., 1997. – 231с.
  45. Стельмахович М.Т. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ, 1996. – 179с.
  46. Теоретичні засади виховання національної самосвідомості / за ред. Д. О. Тхоржевського. – К., 1998. – 150с.
  47. Усатенко Т. Коріння в етнос, віттям – у світову культуру // К. Освіта. – 1996. – с.18.
  48. Ушинський К.Д. Рідне слово. Про народність у громадському вихованні. Вибрані твори: В 2-х томах. – К., 1983. – Т.1, с. 100.
  49. Ушинський К.Д. Книга для тих, хто навчає. – Вибрані педагогічні твори. В 2-х томах. – К., 1983, - Т. 2, с. 244.
  50. Ушинський К.Д.Вибрані педагогічні твори: В 2-х томах. Пер. з рос. – К., 1983. – Т2. – с. 99-100.
  51. Українська родина: родинний і громадський побут/ Упоряди. Лідія Орел. – К., 2000.
  52. Фіцула М.М.Педагогіка. навчальний посібник для студентів педагогічних закладів. – Тернопіль: Підручники і посібники, - 1996.
  53. Чепіга Л. Моральне внушіння у справі виховання // Світло. – 1920. – Кн.2. – с. 20-33.
  54. Чепіга Л. Читання з поясненням в сучасній школі на Вкраїні // Світло. – 1920. – Кн..7 – с. 19-20.
  55. Чепіга Л. Уявна і мислиннєва творча діяльність дитини // Світло. – 1924. – Кн..9 – с.15.
  56. Юрій М.Т. етногенез та менталітет українського народу. – К., 1997.