Рассказ о Голодоморе 1932-1933 годов в Украине ведущими митинга «Запали свічку»

Вид материалаРассказ

Содержание


Елена Бойко
Подобный материал:
Голодомор 1932-1933 годов: к 75-й годовщине трагедии


33 скорбные минуты длился рассказ о Голодоморе 1932-1933 годов в Украине ведущими митинга «Запали свічку» в Алчевском профессиональном металлургическом лицее. Таким образом, завершился городской студенческо-ученический марафон в поддержку Всеукраинской акции памяти «33 хвилини».

Утром 22 ноября в зале собрались студенты преподаватели АПМЛ, ВПУ № 40, АПТКЛ и представители городского совета ветеранов. Актив Алчевского молодежного совета и лицеисты читали воспоминания наших земляков, выживших в 30-е годы, авторские стихотворения учащихся СОШ № 24 Николая Петренко «Тогочасний щоденник», СОШ № 7 Лилии Книги «Дитячий лист з минулого», произведения известных украинских поэтов. На митинг отвели символический регламент – 33 минуты. За это время ребята постарались полностью раскрыть перед сверстниками и присутствующими боль, страх и ужас голода, выпавшие на долю наших близких, живших в суровые 30-е ХХ столетия.

Елена Бойко


Група юних істориків і краєзнавців «Свічадо» під керівництвом директора АССШ № 1 ім. Х. Алчевської та учителя історії Н.В. Тарасової, учителя історії С.М. Коротун приймали участь в конкурсах, присвячених 75 роковинам Голодомору 1932-1933 років на Україні, – «Слідами історії» (Всеукраїнський конкурс учнівських пошукових робіт на тему «Голодомор на Україні 1932-1933»), «Голодомор 1932-1933 рр. Україна пам’ятає» (Всеукраїнський конкурс науково-творчих учнівських робіт за дорученням Президента України В.А. Ющенка).

На ці конкурси були представлені книга-альманах «Голодомор в історії моєї родини», комп’ютерна презентація «Голод 1922-1933 років на Україні». Як переможці конкурсу «Голодомор 1932-1933 рр. Україна пам’ятає» гуртківці запрошені у листопаді 2008 р. у місто Київ на зустріч з Президентом України В. Ющенко.

– Учнями нашого гурту опрацьовано досить велику кількість історичної літератури за досліджуваною темою, – розповідають гуртківці. – Дуже цікавою була робота з науковими монографіями, статтями, полемічними та публіцистичними матеріалами, з документами, фотографіями, аудіо- та відеозаписами. Усе це викликало бажання створити відеофільм за темою «Великі твої жертви, Україно».

Велике значення мала і робота, зв’язана зі збиранням спогадів очевидців тих трагічних подій. Люди досить емоційно пригадували жахливі сторінки історії. Ми намагалися пережити все заново з нашими співбесідниками. Під час співпраці з ними народжувалися вірші, малюнки. Кожен з нас по-різному відтворював причини і наслідки голодомору. Хто виплеснув свої почуття через символічний малюнок, хто – через абстрактний або сюжетний, але всі вони щирі і відверті. Відкриттям також стало те, що про події голодомору розповідали наші близькі і рідні. На жаль, багато з них у страшні 30-і роки пішли з життя. Треба сказати, що гурту поталанило у тому, що подібні спогади збирали наші гуртківці ще з 1996 року. Результатом такої діяльності була рукописна книга «Голод».

Ми набули великого досвіду при спілкуванні з людьми похилого віку, прониклися їх проблемами. Разом з нашими співрозмовниками відновлювали трагічні події минулого знову і знову. У результаті народилася рукописна книга «Голодомор в історії моєї родини». Ми вдячні своїм рідним і близьким за історичну пам’ять. Завдяки бережливому ставленню до минулого наші уявлення про нього стало ще яскравим і правдивім. Ми зрозуміли, що об’єктивну картину тих подій можуть відтворити лише їх учасники.