7. Вимоги пожежної безпеки до виробничих приміщень іт -фахівців

Вид материала

Лекція

Содержание 1. Причини виникнення пожеж на виробництві та заходи безпеки Обов’язки роботодавця Пожежна безпека забезпечується Головна небезпека У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожний громадя­нин зобов'язаний 2. Первинні засоби пожежогасіння та правила користування ними 3) Пісок, ковдри ВВП – водопінні; ВВПА 1 раз у рік перевіряти Ефективність дії вогнегасника залежить Електроустановки під напругою 61 °С), або тверді горючі матеріали, або пили і волокна (нижня концентраційна границя розповсюдження полум'я їх суміші з повітря На корпусах вогнегасників Деякі вимоги до евакуаційних заходів. Допускається передбачати один евакуаційний вихід із 2, розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньому, не переви 3. Автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежегасіння. У димових У світлових Заключна частина. ... Полное содержание

Подобный материал:

• 1 Дана інструкція встановлює основні вимоги пожежної безпеки для працюючих І є обов'язком, 49.79kb.
• Удк 614. 841, 99.17kb.
• Програма „ Забезпечення пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів усіх форм власності,, 119.91kb.
• Міст секція 1, 353.8kb.
• Приміщень на вул. Головній,1в,, 9.61kb.
• Про затвердження Програми забезпечення техногенної та пожежної безпеки у місті Трускавці, 46.9kb.
• Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування, 1795.29kb.
• Правила пожежної безпеки в галузі зв’язку київ, 2519.4kb.
• Про проект Програми забезпечення пожежної безпеки в Ємільчинському районі на 2011-2015, 365.45kb.
• Правила пожежної безпеки Список літератури Вступ, 605.07kb.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра безпеки життєдіяльності


ЛЕКЦІЯ № 7

з навчальної дисципліни

Охорона праці в галузі

Тема 7. Вимоги пожежної безпеки до виробничих приміщень ІТ -фахівців.

Навчальний час – 2 години.

Для студентів Інституту інформаційно-діагностичних систем

Навчальна та виховна мета: надати студентам знання із загальних вимог пожежної безпеки процесів та устаткування, причин виникнення та поширення пожеж, ознайомити студентів з сучасними тенденціями побудови автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння. Виховувати у студентів почуття відповідальності за виконання заходів пожежної безпеки під час виконання робіт.


Зміст

Назва навчального питання	Час
Вступ.	5'
1. Причини виникнення пожеж на виробництві та заходи безпеки.	20'
2. Первинні засоби пожежогасіння та правила користування ними	30'
3. Автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежегасіння.	30'
Завершальна частина.	5'

Література


1. Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці.. – К.: Університет "Україна", 2007. – 247 с.

2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Л.: УАД-2008. – 336 с.

3. Медведєв Е.Н., Сорокін Г.Ф. Основи охорони праці. Навчальний посібник – К.: Видавничий дім "Професіонал", 2008. – 208 с.

4. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2008. – 302 с.

5. Закон України "Про пожежну безпеку"(1993 р.).

6. Правила пожежної безпеки в Україні (Нак. МНС від 19.10.2004 №126)

7. ДБН В. 1.1.-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"

8. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. "Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения“

9. ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды"


Вступ.

Гарантування пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя і здоров'я людини, національного багатства і навколишнього середовища.

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі й просторі та створює загро­зу життю і здоров'ю людей, призводить до матеріальних збитків.

Щороку в Україні виникає близько 60 тис. пожеж, у яких гинуть та отримують травми понад 5 тис. осіб.

Так в 2010 році в Україні сталось 62 207 пожеж, загинуло 2 819 осіб, у тому числі 59 дітей, одержали травми 1 537 осіб, прямі збитки склали 665 млн. грн., побічні збитки від пожеж склали 1 644 млн. грн..


1. Причини виникнення пожеж на виробництві та заходи безпеки


Причинами виникнення пожеж на виробництві (на підставі статистичних даних) є:

— необережне поводження з вогнем;

— несправність обладнання та порушення правил їх екс­плуатації;

— несправність обладнання та порушення технологічних процесів;

— порушення режимів технологічних процесів;

— невиконання вимог нормативних документів з питань по­жежної безпеки.

Основним нормативним документом, який регламентує ви­моги щодо пожежної безпеки, є закон України "Про пожежну безпеку", ухвалений Верховною Радою України 17 грудня 1993 р. Цей закон визначає загальні правові, економічні та соці­альні основи забезпечення пожежної безпеки на теренах Украї­ни, регулює відносини державних органів, юридичних і фізич­них осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Згідно зі Законом України "Про пожежну безпеку", відпові­дальність за пожежну безпеку підприємств, установ покладено на роботодавців або уповноважених ними осіб. Обов'язки робо­тодавців або уповноважених ними осіб, а також орендарів щодо гарантування пожежної безпеки обумовлено статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку".

Обов’язки роботодавця (згідно із цим законом):

— розробляти комплекс заходів щодо гарантування пожеж­ної безпеки;

— згідно з нормативними актами з пожежної безпеки роз­робляти і затверджувати положення, інструкції, інші нор­мативні акти, що діють у межах підприємства, контро­лювати їх виконання;

— організовувати навчання працівників щодо пожежної безпеки;

— утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвен­тар, не використовувати його не за призначенням;

— проводити службове розслідування пожеж.

На підприємствах варто організувати вивчення всіма праців­никами правил пожежної безпеки і дій у разі виникнення по­жежі. Осіб, які не пройшли інструктаж із пожежної безпеки, не можна допускати до роботи. Кожен працівник зобов'яза­ний виконувати ці вимоги, а також вживати заходи щодо усу­нення порушень правил пожежної безпеки, ліквідації пожеж і загорянь.

Згідно зі статтею 6 Закону "Про пожежну безпеку", грома­дяни України зобов'язані:

—виконувати вимоги правил пожежної безпеки, забезпечу­вати будівлі, які їм належать на правах особистої власно­сті, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати в дітей обережність у поводженні з вогнем;

— повідомити пожежну охорону про виникнення пожежі та вжити заходи для її ліквідації, рятування людей і майна.


З метою профілактики пожеж, організації їх гасіння на під­приємствах створюються добровільні пожежні дружини. За порушення вимог пожежної безпеки до службових осіб засто­совуються штрафні санкції.

Пожежна безпека — стан об'єкта, при якому з регламенто­ваною ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується:

• конструкцією будівель (вогнестійкістю конструкцій, застосуванням негорючих матеріалів, конструктивною міцністю, наявністю виходів, проходів, тощо);
  
• організаційно-технічними заходами;
  
• системою попередження пожеж;
  
• системою протипожежного захисту.
  

Загальні вимоги пожежної безпеки

1. Кожен працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти ними користу­ватися, працівники мають знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації.

2. Легкозаймисті та горючі рідини дозволяється зберігати в спеціально відведених місцях, відповідно до норм (окремо від інших в спец. ємностях).

3. Забороняється розкидати пожежонебезпечні матеріали. Після використання їх треба винести з приміщення в спеці­ально відведене місце. Не захаращувати ними підвальні або горищні приміщення.

4. У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це керівництво та пожежну охорону за телефоном 1-01, розпочати ліквідацію пожежі всіма наяв­ними засобами.


Правила поведінки і заходи безпеки при виникненні пожеж

Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, вона може потрапити під дію таких небезпечних та шкідливих факторів:

а) основні небезпечні фактори пожежі:

— токсичні продукти згоряння;

— вогонь;

— підвищена температура середовища;

— дим, недостатність кисню;

б) вторинні прояви небезпечних факторів пожежі:

— руйнування будівельних конструкцій, вибухи;

— витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;

— паніка.


Токсичні продукти згоряння становлять найбільшу загрозу для життя люди­ни, особливо при пожежі в будівлях (синте­тичні матеріали – основне джерело токсичних продуктів зго­ряння). Найчастіше при пожежах відзначається висо­кий вміст у повітрі оксиду вуглецю. Оксид вуглецю – отруйний газ, і вдихання повітря, в якому його вміст становить 0,4 %, – смертельне.

Вогонь — надзвичайно небезпечний фактор пожежі. Під час пожежі темпера­тура полум'я може досягти 1200—1400 °С. У людей, що перебувають у зоні пожеж випромінювання по­лум'я може викликати опіки та больові відчуття.

Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами згоряння може призвести до ураження органів дихання та смерті. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 600 °С уже є життєво небезпечним для людини.

Дим включає в себе велику кількість найдрібніших часточок незгорілих речовин, що накопичилися в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу). Крім того, у задимленому при­міщенні внаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом провести її зовсім неможливо.

Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі горіння відбувається хімічна реакція окислення горючих речовин та матеріалів. Небезпечною для життя людини вважається ситу­ація, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14 % (норма — 21 %). При цьому втрачається координація рухів, з'являється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість.

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур і вибухів. При цьому люди можуть одержати значні ме­ханічні травми, опинитися під уламками завалених конструкцій.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спри­чинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємкостей чи трубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують площу горіння і можуть призводити до утво­рення нових вогнищ. Люди, які перебувають поблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставати ураження уламками.

Паніка здебільшого спричинюється швидкими змінами психічного стану людини, переважно депресивного характеру, в умовах екстремальної ситуації. Більшість людей потрапляють у складні та неординарні умови вперше і не мають відповідної психічної стійкості та достатньої підготовки. Коли дія факторів пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей людини, то вона може піддатися паніці. При цьому людина втра­чає розсудливість, її дії стають неконтрольованими та неадекватними тій ситуації, що виникла. Це явище може призвести до масової загибелі людей.


Головна небезпека, від якої гинуть люди на пожежі, — дим і гаряче повітря. Тому в задимленому приміщенні дихати треба тільки через мокру щільну тканину. У задимленому примі­щенні необхідно пересуватися повзучи, тому що знизу менше диму. Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, щоб залишити полум'я без кисню. Якщо дим у під'їзді (коридорі), треба передусім з'ясувати, що трапилося, а потім якнайшвидше залишити приміщення через головні та запасні виходи.


У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожний громадя­нин зобов'язаний:

1) негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому потрібно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку і на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

2) вжити (за можливістю) заходи до евакуації людей, гасін­ня (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

3) якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї роботодавця чи відповідну компетентну посадову осо­бу та (або) чергового по об'єкту;

4) у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну).


2. Первинні засоби пожежогасіння та правила користування ними


Принципи припинення горіння:

• охолодження зони горіння або речовини, що горить;
  
• ізолювання реагуючих речовин (горючого або окисника) від зони горіння;
  
• розбавлення (розведення), тобто зниження їх концентрації;
  
• інгібідування – хімічне гальмування реакції горіння.
  

Вогнегасні речовини:

• водні вогнегасні речовини
  
• піноутворювачі загального та спеціального призначення
  
• аерозолеві вогнегасні речовини
  
• газові вогнегасні речовини
  
• вогнегасні порошки загального та спеціального призначення
  

До первинних засобів пожежегасіння відносяться:

1) Вода — основний спосіб впливу на горіння, яким досягаєть­ся охолодження. Під час перетворення на пару ізолює вогнище пожежі й знижує вміст кисню в зоні горіння. Водою не можна гасити легкозаймисті речовини (бензин, гас тощо), карбіди, селітру, електричне обладнання, яке є під напругою.

3) Пісок, ковдри ізолюють вогнище пожежі й знижують вміст кисню в зоні горіння.

3) Вогнегасники за класифікацією поділяють на

ВВ – водяні;

ВВП – водопінні;

ВВПА – водо-пінні аерозольні;

ВВК – вуглекислотн;

ВП – порошкові.

Примітка. Вогнегасники хімічно-пінні ВХП заборонено використовувати із-за можливого хімічного отруєння.


Коротка характеристика вогнегасників.

Водяні — вогнегасною речовиною в яких є чиста вода або зі спеціальними добавками. Основний спосіб впливу на горіння — це охолодження вогнища пожежі.

Вуглекислотні (ВВК, ВВК-3, ВВК-5). Як пожежогасна речовина використовується безколірний вуглекислий газ без запаху і сма­ку з температурою — 71 °С. Основний вплив на горіння — роз­бавлення суміші горючої пари та газів з повітрям (киснем), додатковий — охолодження (твердий діоксид вуглецю). Мож­на гасити електрообладнання під напругою, а також горючі рідини і тверді речовини. Не можна — спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целу­лоїд, котрі горять без доступу повітря.

Порошкові (ВП). Пожежогасною речовиною є по­дрібнені мінеральні солі з різноманітними домішками. Основ­на дія на горіння — інгібування. Можна гасити пожежі будь-якого типу, у т. ч. електрообладнання під напругою.

За кількістю вогнегасячої речовини вогнегасники класифікують на:

• переносні (m<20 кг);
  
• пересувні (m<450 кг).
  

Кожний вогнегасник необхідно 1 раз у рік перевіряти та за необхідністю заряджати. Виключення мають тільки ВВПА, які випускаються у вигляді спрея ємністю 400 мл та мають 5 років гарантії.

Користування. Кожен вогнегасник має маркування, яке нанесено на корпус. Маркування містить інформацію, котра складається з кількох частин:

– вказівки щодо використання;

– послідовність операцій;

– вказівки щодо користування;

– для якого класу пожеж можна використовувати цей вогнегасник та різні попередження, наприклад:

"Не вжива­ти для гасіння електроустановок під напругою";

"Строк перезарядження _________ тощо".

Ефективність дії вогнегасника залежить від правильних так­тичних прийомів користування.

Під час гасіння електроустаткування під напругою необхідно, щоб відстань від електрообладнання до вогнегасника була не менша ніж 1 м. Струмінь вогнегасного порошку (вуглекислоти) потрібно спрямовувати безпосередньо в полум'я. До початку гасіння, за можливістю. знеструмити електроустаткування.

Електроустановки під напругою >1000 В гасити вогнегасниками забороняється із-за можливості ураження електродугою.


Вимоги до розміщення вогнегасників

Згідно з ГОСТом 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды", розміщення й обслугову­вання вогнегасників повинно відповідати таким вимогам:

— уведені в експлуатацію вогнегасники повинні мати облі­кові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;

— пристрої ручного запуску мають бути опломбовані;

— вогнегасники мають розміщуватися з урахуванням зруч­ності користування;

— підходи до місця розміщення мають бути завжди вільні;

— ділянки поверхні, на яких розміщують вогнегасники, не­обхідно фарбувати в білий колір з червоним обрамлен­ням шириною 20—50 мм;

— вогнегасники мають бути в легкодоступних та помітних місцях, де виключено потрапляння на них сонячних про­менів та безпосередній вплив опалювальних і нагріваль­них приладів;

— навішувати на вертикальні конструкції не вище ніж 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, на відстані від дверей, достатньої для повного їх відкриття.


Організаційні заходи щодо пожежної безпеки


Згідно із Законом України "Про пожежну безпеку", на під­приємствах з чисельністю працюючих 50 і більше осіб створю­ють пожежно-технічні комісії (ПТК). їх роботу організовують згідно з "Типовим положенням про пожежно-технічну комі­сію", затвердженим наказом № 5 МВС України від 27 вересня 1994 р. До складу комісії входять інженерно-технічні праців­ники, а також керівники штатних або добровільних протипо­жежних формувань, охорони праці, представники профспілок. Комісію, як правило, очолює головний інженер або один із заступників керівника підприємства.

Велике значення при гарантуванні заходів пожежної безпе­ки має оцінка пожежної безпеки виробництва. Це необхідно передусім для раціонального проектування будинків і споруд, а також встановлення категорії пожежної безпеки виробництва.

Усі виробничі приміщення,лабораторії, складські приміщення, споруди, будівлі поділяють на 5 категорій:

А — вибухопожежонебезпечні. У таких приміщеннях вико­ристовують горючі гази або легкозаймисті рідини з темпе­ратурою спалаху до 28 °С у такій кількості, що можуть утворюватись горючі суміші з повітрям, при згоранні (вибуху) яких у приміщенні утворюється надлишко­вий тиск більший ніж 5 кПа;

Б — вибухопожежонебезпечні. У таких приміщеннях вико­ристовують легкозаймисті рідини з температурою спа­лаху від 28 °С до 61 °С або горючі пили і волокна в та­кій кількості, що можуть утворюватись горючі суміші з повітрям, при згоранні (вибуху) яких у приміщенні утворюється тиск більший ніж 5 кПа;

В — пожежонебезпечні. У таких приміщеннях використо­вують або горючі рідини (температура спалаху більша 61 °С), або тверді горючі матеріали, або пили і волокна (нижня концентраційна границя розповсюдження полум'я їх суміші з повітрям вища 66 г/м³);

ГіД — не мають назви , але вважаються пожежобезпечними. В таких приміщеннях знаходяться негорючі речовини і матеріали.


Будинок загалом належить до категорії А, Б, В залежно від сумарної площі всіх приміщень відповідних категорій.

Залежно від категорії приміщень і будівель у проекті перед­бачаються такі заходи вибухопожежної профілактики:

вогнестійкість будівельних конструкцій,

поверховість будівель,

вибухостійкість приміщень,

обмеження площі розповсюдження пожежі,

наявність установок автоматичного пожежога­сіння,

протипожежне водопостачання,

норми розходу води на гасіння пожеж тощо.


Державні будівельні норми ДБН В. 1.1.-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" встановили пожежно-технічну класифікацію:

• будівельних матеріалів;
  
• будівельних конструкцій;
  
• протипожежних перешкод;
  
• будинків і приміщень;
  
• а також сходів, сходових клітин, зовнішніх драбин для евакуації.
  

Класи пожеж: (згідно ГОСТ 27331-87. Пожарная техника. Классификация пожаров):

клас А - горіння твердих горючих речовин та плавлячихся матеріалів, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір, пластмаса, синтетика, поролон);

клас В — горіння рідких рідин або твердих речовин, які розтоплюються (нафтопродукти, масла, жири, краски);

клас С — горіння горючих газів та газоподібних речовин (пари рідин, метан, бутан, ацетилен);

клас D — горіння металів та їх сплавів (Mg, Al, Ti, Ca, K, міндобрива).


Крім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введено ще додатковий п'ятий клас (Е), прийнятий для позначення пожеж, пов'язаних з горінням електроустановок.


На корпусах вогнегасників вказуються:

- символи класів пожежі;

- один з двох надписів:

«Дозволяється гасити електроустановки до 1000 В під напругою»;

«Не дозволяється гасити електроустановки під напругою».


Деякі вимоги до евакуаційних заходів.

Не дозволяється розміщувати приміщення категорій А і В безпосередньо над або під приміщеннями, призначеними для одночасного перебування > 50 осіб.

Евакуаційні виходи, шляхи евакуації повинні мати позначення з використанням знаків пожежної безпеки за ГОСТом 12.4.026.

Виходи належать до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень:

а) першого поверху — назовні безпосередньо або через кори­дор, вестибюль (фойє), сходову клітку;

б) будь-якого надземного поверху, крім першого: через ко­ридор, хол, фойє до сходової клітки або сходів типу СЗ; безпосередньо до сходової клітки або сходів типу СЗ;

в) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене виходами;

г) цокольного, підвального, підземного поверхів — назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпо­середньо або ізольований від розташованих вище поверхів.

З будинку, з кожного поверху та з приміщення варто перед­бачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком ви­падків, обумовлених НД.

Допускається передбачати один евакуаційний вихід із:

а) приміщення з одночасним перебуванням не більш як 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м;

б) приміщення площею не більш як 300 м ², розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньому, не перевищує 5 осіб. При кількості людей від 6 до 15 допус­кається передбачати другий вихід через люк з розмірами не менш як 0,6 м • 0,8 м з вертикальними металевими сходами завширшки не менше 0,45 м або через вікно з роз­мірами не менш як 0,75м•1,5м із пристосуванням для виходу. Вихід через приямок повинен бути обладнаний металевими сходами (або скобами) в приямку.

3. Автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежегасіння.


Пожежна сигналізація. Системи пожежної сигналізації при­значені для виявлення початкової стадії пожежі, передання повідомлення про місце і час її виникнення, а при необхідності – введення в дію автоматичних систем пожежогасіння.

Системи пожежної сигналізації бувають ручної та автоматичної дії.

Ручні повідомлювачі людина вмикає натисненням кнопки.

Автоматичні повідомлювачі поділяють на:

• теплові,
  
• димові, (фотоелектронні та іонізаційні)
  
• світлові,
  
• газові,
  
• комбіновані.
  

Теплові повідомлювачі спрацьовують, коли в приміщенні підвищується температура. Вони мають чутливий елемент — терморезистори, термопари, спіралі, біметалеві пластини або легкоплавні вставки. До них належать повідомлювачі типу ТРВ, МДТИ-028, ДПС-038, ИП2/1, ПОСТ та ін.

У димових повідомлювачах чутливим елементом є фотоеле­менти (ИДР-М) або іонізуючі камери з радіоактивними датчи­ками (РИД-1, РИД-6). Дим, що потрапляє до іонізаційної ка­мери, зменшує іонізацію повітря і це призводить до подання сигналу (ДИП-1, ДИП-2, РИД-1, РИД-бМ).

У світлових повідомлювачах фотоелемент реагує на інфра­червону частину спектра полум'я. До них належать повідом­лювачі типу ДПИД, АИП-М.

Газові повідомлювані реагують на концентрацію газів, що виділяються під час загорання специфічних речовин, які знаходяться в контролюємому приміщенні.

Комбіновані повідомлювачі мають терморезистори та іонізаційну камеру (наприклад, КИ-1 реагують на температуру, дим).


Склад СПС:

1. датчики (повідомлювачі);
   
2. приймально-контрольні прилади (ПКП);
   
3. центральний пункт управління (АРМ на базі ЕОМ);
   
4. периферійні пристрої.
   

До периферійних пристроїв відносяться:

• віддалений пульт управління – для управління СПС та ПГ з локальної точки об’єкта;
  
• модуль вихідних пристроїв (управління автоматичними установками ПГ, димовидалення, закриттям вентиляції, блокуванням дверей, люків, тощо);
  
• звукові та світові оповіщувачі (команда на евакуацію);
  
• принтери повідомлень, тощо.
  

Типи СПС за видом з’єднання датчиків:

• променеве з’єднання (безадресні датчики);
  
• кільцеве з’єднання (адресні датчики);
  
• розподілені системи (безпровідні датчики з радіоканалом на мікроконтролері)
  

Датчики класифікують за принципом реєстрації параметрів:

• максимальні
  
• диференційні;
  
• максимально-диференційні.
  

За адресністю датчики ділять:

• безадресні; (передача тільки повідомлення)
  
• адресні; (передача повідомлення і адреси)
  
• адресно-аналогові (сучасні) (передача повідомлення, зміни параметру і адреси по радіоканалу зі швидкістю до 11 кбіт/с, протоколи ХР95, ХРА6).
  

Для кожного об’єкта СПС проектується в залежності від характеристик об’єкта та у відповідності до вимог ДБН В. 1.1.-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва". Вибір датчиків – за домінуючим параметром пожежі в залежності від матеріалів, що можуть горіти, а також від параметрів будівлі.


Автоматичні системи пожежогасіння.

Функції:

• постійний контроль температури, диму;
  
• видачу сигналу «Тривога» на пульт чергового персоналу;
  
• запуск світлових та голосових оповіщувачів;
  
• закриття витяжок та вентиляційних каналів;
  
• димовидалення на шляхах евакуації;
  
• подача вогнегасної речовини (ВГР).
  

За типом ВГР АСПГ класифікують (по зменшенню вартості систем):

• газові (СО₂, хладон, інертні гази);
  
• тонко дисперсної води;
  
• пінні та водопінні;
  
• водяні системи ПГ;
  
• аерозольні СПГ;
  
• порошкові СПГ.
  

Перспективи розвитку побудови і експлуатації СПС та АСПГ:

• підвищення достовірності виявлення факту пожежі;
  
• підвищення ефективності автономного джерела електроенергії (вимоги 1 рік);
  
• постійний контроль стану СПС;
  
• інтеграція в охоронно-пожежні системи, електронні системи управління доступом, інтегровані системи безпеки підприємств, інженерні системи «розумний дім».
  

Заключна частина.

Таким чином, виконання всіх правил та норм пожежної безпеки дасть можливість уникнути ураження людей та знищення матеріальних цінностей, або зменшити ризик та наслідки таких уражень.


Професор кафедри безпеки життєдіяльності

доктор технічних наук, професор О. В. БАРАБАШ


Завдання на самостійну роботу

1. Вивчити матеріал лекції за посібниками [2,3,4],
   
2. Самостійно вивчити питання:
   

1. Особливості застосування вогнегасників.

2. Перша долікарська допомога ураженим під час пожежі.

3. Знайти в Інтернеті в електронному вигляді документи [5] – [7], ознайомитись з основними положеннями (zakon.nau.com).
   

Запитання для самоконтролю

1. Які причини виникнення пожеж?

2. Назвіть обов'язки роботодавця або уповноваженої ним особи щодо гарантування пожежної безпеки на підприємстві.

3. Які обов'язки працівника щодо виконання нормативно правових актів з пожежної безпеки?

4. Назвіть загальні вимоги щодо пожежної безпеки, правила поведінки і заходи безпеки при виникненні пожежі.

5. Дайте характеристику небезпечних та шкідливих факторів під час пожежі.

6. Охарактеризуйте первинні засоби пожежогасіння.

7. Розкажіть про організаційні заходи щодо пожежної без пеки на підприємстві.