Презентація нові члени спілки

Вид материалаДокументы

Содержание


Для учасників ринку
Для держави
Першими кроками для реформи системи технічного регулюванням в Україні мають бути такі
25 березня 2008р.
27 березня 2008р.
09 квітня 2008р.
Семінари консультації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
18 березня 2008р. – засідання круглого столу на тему: “Вплив від запровадження вимог Директиви щодо низьконапружного обладнання 73/23/ЄС в Україні”. Під час проведення круглого столу було презентовано результати дослідження з оцінки впливу від запровадження норм європейської технічної директиви з безпеки низьконапружного обладнання 73/23/ЄС в українське законодавство. Аналіз впливу проводився щодо таких сфер, як вплив на державні інституції, вплив на виробників, імпортерів та експортерів електротехнічного устаткування, вплив на рівень безпеки споживачів електротехнічної продукції тощо. В засіданні круглого столу взяв участь і виступив в.о. президента Спілки В.М.Биковець. В своєму виступі він, зокрема, зазначив, що Директива з безпеки низьконапружного обладнання належить до директив Нового Підходу. Такі директиви передбачають розбудову в державі системи оцінки відповідності європейського зразка. Найголовнішими елементами такої системи мають стати:

- можливість виробника самостійно проводити оцінку відповідності рівня безпеки власної продукції та самостійно декларувати результати такої оцінки;

- розбудова системи ринкового нагляду, що контролюватиме рівень безпеки продукції після її виведення на ринок.

Для учасників ринку такі нововведення носять переважно позитивний характер:

- зменшення витрат на оцінку відповідності;

- зменшення втручання державних органів у виробничу діяльність.

Для держави такі нововведення мають більш серйозні наслідки:

- держава покликана проводити інституційні перетворення.

Численні дослідження, проведені в Україні міжнародними інституціями, вітчизняними фахівцями, неурядовими організаціями свідчать про серйозні проблеми в системі технічного регулювання. Вона є застарілою, складною, неефективною. Майже до 100% продукції в Україні висуваються вимоги обов’язкової відповідності стандартам та нормам, близько половини з яких були прийняті ще за часів СРСР. Державна політика у цій сфері не враховує прагнень України до членства у Світовій організації торгівлі та Європейському Союзі. Рівень гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими стандартами залишається надзвичайно низьким і становить лише 25 відсотків. Повільне реформування у цій сфері ускладнює інтеграцію України у світовий економічний простір.

В той же час, в країнах Європейського Союзу зовсім інші підходи до системи технічного регулювання. Система технічного регулювання у країнах ЄС побудована на принципі управління ризиками. Вимоги встановлюються диференційовано до кожної групи товарів:
  • товари з найменшим рівнем ризику підлягають маркуванню із зазначенням складу, інгредієнтів та способу вживання;
  • товари з більш високим ступенем ризику проходять певні процедури контролю за безпекою товарів перед випуском у вільний обіг.

Першими кроками для реформи системи технічного регулюванням в Україні мають бути такі:

- скасування обов’язкової сертифікації продукції, яка не підпадає під дію обов’язкового у ЄС технічного регулювання;
  • перехід від обов’язкової сертифікації до оцінки відповідності за принципом “управління ризиками”;
  • внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” із метою скасування вимоги обов’язкової стандартизації;
  • розроблення та впровадження технічних регламентів на основі європейських директив;
  • прискорення гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими.

Необхідним є створення системи ринкового нагляду, яка повинна:

- відповідати європейським підходам до контролю безпеки продукції;

- забезпечувати дотримання балансу у відносинах між суб’єктами господарювання та контролюючими органами;

- ефективно захищати права споживачів на якість і безпечність продукції.

Система державного регулювання і контролю безпечності та якості харчових продуктів і продовольчої сировини має бути відокремлена від системи технічного регулювання.

  • 22 березня 2008р. – підсумкову нараду з студентами ІV курсу факультету перекладачів Київського національного лінгвістичного університету, які проходили перекладацьку практику на базі виконавчої дирекції Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України. Нараду провів в.о. президента Спілки В.М.Биковець.



  • 25 березня 2008р. – консультативну зустріч “Діємо разом: Інтеграція зусиль приватного сектору та партнерів тристороннього соціального діалогу у національну відповідь на епідемію ВІЛ/СНІДу в Україні”. Україна має найгострішу епідемічну ситуацію в Європі та серед країн СНД. Згідно останніх оцінок на кінець 2007 року реальна кількість ВІЛ-інфікованих складає 440 000 осіб. Таким чином, рівень поширеності ВІЛ серед дорослого населення України (віком від 15 до 49 років) складає 1,63%. Згідно даних Українського центру профілактики та боротьби зі СНІД, у 2007 році кожного дня у 48 осіб встановлювався діагноз ВІЛ-інфекція, у 12 – діагноз СНІДу, а більше 6 осіб помирало від СНІДу. Майже 78% ВІЛ-інфікованих громадян України складають особи репродуктивного та працездатного віку – 15-49 років. Незважаючи на значні зусилля на національному та регіональному рівнях з боку держави, громадського сектору та міжнародних донорів, епідемія продовжує швидко поширюватися. Згідно соціально-економічного прогнозу до 2014 року епідемія призведе до наступних наслідків в суспільстві та економіці України:

- чисельність населення – зменшиться з 46 млн. до 44,5 млн. за період 2007-2014 рр. Питома вага втрат чоловіків у загальних втратах населення внаслідок впливу епідемії ВІЛ/СНІДу становитиме 53%, відповідно жінок – 46,8%;

- з врахуванням впливу епідемії загальна чисельність працездатного населення зменшиться за період 2007-2014 рр. на 1,59 млн.осіб. Відповідно чисельність чоловіків зменшиться на 499 тис.осіб, жінок – на 1,09 млн. осіб;

- втрати ВВП лише за рахунок впливу епідемії становитимуть від 0,16% до 0,65%.

Учасники зустрічі зазначили, що вітчизняний бізнес має бути залучений до вирішення проблем ВІЛ/СНІДу:

- епідемія ВІЛ/СНІДу впливатиме на виробничий потенціал бізнесу та трудові ресурси;

- внесок бізнесу у боротьбу з епідемією допоможе врятувати життя співробітникам та клієнтам бізнесу;

- інвестиції бізнесу у відповідь на епідемію захистять власний бізнес від втрат прибутку;

- знання, ресурси, потенціал, менеджмент та експертиза бізнесу можуть грати центральну роль у прийнятті рішень, плануванні та впровадженні ефективної відповіді на епідемію, покращити ефективне використання коштів;

- створюючи постійні партнерські ефективні зв’язки з державними, недержавними та міжнародними організаціями у сфері ВІЛ/СНІДу, бізнес стає ключовим партнером у боротьбі з епідемією, сприяє об’єднанню ресурсів і змушує їх ефективно працювати.

В зустрічі взяли участь віце-президент Спілки О.Ю. Свірус, член Спілки, директор ТОВ “БППП” М.М. Лебедюк.

  • 25 березня 2008р. (Севастопольська міська рада) – семінар на тему: “Менеджмент бізнес-асоціацій”.

Семінар проведено Спілкою підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України спільно з Севастопольським регіональним відділенням Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України (голова, член Ради Спілки І.О.Рассказова) при сприянні Німецького бюро технічного співробітництва (GTZ).

Під час семінару зазначалось, що розвиток малого підприємництва залежить від багатьох чинників, в тому числі від діяльності численних об’єднань підприємців. Діяльність таких об’єднань – це конкретна підтримка і розвиток підприємництва як в цілому в Україні, так і в кожному окремо взятому регіоні. Дієвість такої підтримки вимірюється не тільки кількістю суб’єктів підприємництва, а й тим, настільки вільно і прозоро вони можуть займатися підприємницькою діяльністю.

Об’єднані для спільного вирішення своїх повсякденних проблем, підприємці являють собою потужну продуктивну силу, спрямовану на реалізацію конкретних завдань. Об’єднання в спілки та асоціації – це, перш за все, реальна можливість взаємовигідної корпоративної співпраці однодумців та колег на чисто прагматичних засадах. Крім того, це – спільне вирішення багатьох проблем, з якими підприємець знаходиться один на один, а також унікальна можливість власними руками формувати сприятливі умови для підприємницької діяльності.

Якщо зусилля підприємців будуть об’єднані, значно більша ймовірність того, що до них прислухатимуться. Можливості бізнес-асоціацій у відстоюванні інтересів підприємців та підтримці їх діяльності є значно більшими, ніж можливості кожного окремо взятого підприємця.

Разом з тим, претендуючи бути виразниками інтересів “третього класу”, деякі громадські об’єднання не завжди виправдовують сподівання підприємців. Формально нараховуючи певну кількість членів, окремі об’єднання, як правило, зосереджують свою діяльність в рамках центрального апарату (виконавча дирекція, рада, комітет), а регіональні представництва, відділення у них не створені або, якщо і створені, то не функціонують. Таким чином, такі об’єднання виконують в основному функції самопідтримки та самоорганізації їх керівництва.

Крім того, в багатьох випадках аморфність програм діяльності таких об’єднань призводить до того, що дії громадських об’єднань роз’єднані. В умовах нестабільної економічної і політичної ситуації, деякі з громадських об’єднань намагаються на різних рівнях активно впливати на хід тих подій, що їх цікавлять. Однак відсутність чітких програм, організаційного досвіду, недостатність ресурсів та громадянської підтримки, призводить до того, що такі об’єднання, проіснувавши нетривалий строк, припиняють свою діяльність. Як результат, небагато підприємницьких громадських організацій продовжують працювати в Україні і активно відстоювати інтереси суб’єктів підприємництва.

Ці та інші чинники говорять про те, що діяльність громадських об’єднань підприємців поки що ще не набула в Україні (і, в першу чергу, в регіонах) відповідного розвитку. Тут є багато об’єктивних причин:
  • недовіра самих підприємців та традиційно негативне їх ставлення до таких об’єднань;
  • протистояння окремих місцевих органів;
  • виключно слабкий взаємозв’язок підприємців, малих і середніх підприємств з інститутами політичної системи суспільства, що зумовлено, перш за все, нерозвиненістю самої політичної сфери;
  • відсутність у підприємців свідомої потреби у структурній інтеграції, ілюзії про можливість вижити поодинці у ринкових умовах;
  • недостатність коштів на утримання таких структур;
  • важкий тягар податкової політики тощо.

З метою вирішення перелічених проблемних питань, активізації діяльності громадських об’єднань підприємців та їх впливу на покращення підприємницького середовища, бізнес-асоціації покликані:
  • активізувати роботу щодо участі своїх представників у формуванні та реалізації державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності;
  • брати більш активну участь в роботі консультативно-дорадчих органів (громадських рад), публічних заходах (конференції, громадські слухання, круглі столи, форуми тощо);
  • в своїй діяльності більш широко використовувати різноманітні публічні заходи, ЗМІ, опитування, анкетування тощо;
  • подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
  • у випадках, передбачених законодавством, брати активну участь у розробці проектів регуляторних актів;
  • подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
  • бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
  • самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органами, які відповідно до законодавства на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
  • одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

В семінарі взяли участь: в.о. президента Спілки М.Биковець, член Ради Спілки, голова Севастопольського регіонального відділення Спілки І.О. Рассказова.

  • 26 березня 2008р. – перший форум на тему: “Розвиток бізнес-партнерства для просування корпоративної соціальної відповідальності”. Форум організовано за підтримки компанії “Систем Кепітал Менеджмент” та Фонду Конрада Аденауера для обговорення важливості встановлення партнерства між компаніями з метою успішної реалізації соціально відповідальних стратегій. Сьогодні компанії здебільшого розуміють, що просування соціальних цілей є необхідним кроком для забезпечення росту та стабільності їх діяльності. Ефективне партнерство між компаніями може сприяти розвитку корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) шляхом подолання проблем, які є дуже складними для рішення однією компанією самотужки. Партнерство також сприяє підвищенню ефективності діяльності в сфері КСВ шляхом інноваційного поєднання ресурсів та досвіду. Співробітництво надає можливості компаніям та організаціям ефективніше досягати власні цілі шляхом посилення та отримання вигоди від об’єднання сильних сторін та можливостей, що доповнюють одна одну. В центрі уваги Форуму – моделі співпраці між компаніями в сфері застосування принципів КСВ та існуючі практики і можливості для мультинаціональних та великих українських компаній просувати принципи КСВ в продовження логістики. В роботі форуму взяли участь віце-президент Спілки О.Ю.Свірус, член Ради Спілки, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Г.О. Дерев’янко. Г.О. Дерев’янко виступила на форумі при обговоренні питань порядку денного.



  • 27 березня 2008р. (Торгово-промислова палата України) – засідання Ради Торгово-промислової палати України. На засіданні заслухано звіт Президії Торгово-промислової палати України про підсумки роботи за 2007 рік та завдання на 2008 рік, а також розглянуто інші питання щодо діяльності ТПП України. В засіданні Ради взяли участь в.о. президента Спілки В.М.Биковець, член Ради Спілки, президент Кіровоградської ТПП В.С.Харитонова, член Спілки, президент Донецької ТПП Г.Д. Чижиков. Президент Донецької ТПП Г.Д. Чижиков виступив на засіданні Ради при обговоренні питань порядку денного.



  • 28 березня 2008р. – робочу зустріч в.о. президента Спілки В.М.Биковця з керівником Бюро GTZ (Німецьке технічне співробітництво) А.Віртом (www.gtz.de). Обговорено питання щодо співпраці між GTZ та Спілкою на 2008р. Згідно досягнутої домовленості при сприянні GTZ на базі регіональних відділень Спілки та регіональних бізнес-асоціацій протягом 2008р. буде продовжено роботу по проведенню серії круглих столів та семінарів з питань менеджменту бізнес-асоціацій. Зокрема, такі заходи планується провести в АР Крим, м. Севастополі, Донецькій, Закарпатській, Хмельницькій, Чернівецькій областях.



  • 09 квітня 2008р. (м. Хмельницький) - засідання круглого столу на тему: “Менеджмент бізнес-асоціацій”.

Засідання круглого столу проведено при сприянні Німецького бюро технічного співробітництва (GTZ).

В засіданні круглого столу взяли участь: лідери та члени об’єднань підприємців і роботодавців, члени Хмельницької торгово-промислової палати, підприємці, аналітики, науковці, ЗМІ.

Учасники засідання круглого столу зазначили, що розвиток малого підприємництва залежить від багатьох чинників, в тому числі від діяльності численних об’єднань підприємців. Діяльність таких об’єднань – це конкретна підтримка і розвиток підприємництва як в цілому в Україні, так і в кожному конкретному регіоні. Дієвість такої підтримки вимірюється не тільки кількістю суб’єктів підприємництва, а й тим, настільки вільно і прозоро вони можуть займатися підприємницькою діяльністю.

Об’єднані для спільного вирішення своїх повсякденних проблем, підприємці являють собою потужну продуктивну силу, спрямовану на реалізацію конкретних завдань. Об’єднання в спілки та асоціації – це, перш за все, реальна можливість взаємовигідної корпоративної співпраці однодумців та колег на чисто прагматичних засадах. Крім того, це – спільне вирішення багатьох проблем, з якими підприємець знаходиться один на один, а також унікальна можливість власними руками формувати сприятливі умови для підприємницької діяльності.

Якщо зусилля підприємців будуть об’єднані, значно більша ймовірність того, що до них прислухатимуться. Можливості бізнес-асоціацій у відстоюванні інтересів підприємців та підтримці їх діяльності є значно більшими, ніж можливості кожного окремого підприємця.

Разом з тим, претендуючи бути виразниками інтересів “третього класу”, деякі громадські об’єднання не завжди виправдовують сподівання підприємців. Формально нараховуючи десятки тисяч членів, окремі об’єднання, як правило, зосереджують свою діяльність в рамках центрального апарату (виконавча дирекція, рада, комітет), а регіональні представництва, відділення у них не створені або, якщо і створені, то не функціонують. Таким чином, такі об’єднання виконують в основному функції самопідтримки та самоорганізації їх керівництва.

Крім того, в багатьох випадках аморфність програм діяльності таких об’єднань призводить до того, що дії громадських об’єднань роз’єднані. В умовах нестабільної економічної і політичної ситуації, деякі з громадських об’єднань намагаються на різних рівнях активно впливати на хід тих подій, що їх цікавлять. Однак відсутність чітких програм, організаційного досвіду, недостатність ресурсів та громадянської підтримки, призводить до того, що такі об’єднання, проіснувавши нетривалий строк, припиняють свою діяльність. Як результат, небагато підприємницьких громадських організацій продовжують працювати в Україні і активно відстоювати інтереси суб’єктів підприємництва.

Ці та інші чинники говорять про те, що діяльність громадських об’єднань підприємців поки що ще не набула в Україні (і, в першу чергу, в регіонах) відповідного розвитку. Тут є багато об’єктивних причин:
  • недовіра самих підприємців та традиційно негативне їх ставлення до таких об’єднань;
  • протистояння окремих місцевих органів;
  • виключно слабкий взаємозв’язок підприємців, малих і середніх підприємств з інститутами політичної системи суспільства, що зумовлено, перш за все, нерозвиненістю самої політичної сфери;
  • відсутність у підприємців свідомої потреби у структурній інтеграції, ілюзії про можливість вижити поодинці у ринкових умовах;
  • недостатність коштів на утримання таких структур;
  • важкий тягар податкової політики тощо.

З метою вирішення перелічених проблемних питань, активізації діяльності громадських об’єднань підприємців та їх впливу на покращення підприємницького середовища, учасники засідання круглого столу рекомендували бізнес-асоціаціям:
  • активізувати роботу щодо участі своїх представників у формуванні та реалізації державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності;
  • брати більш активну участь в роботі консультативно-дорадчих органів (громадських рад), публічних заходах (конференції, громадські слухання, круглі столи, форуми тощо);
  • в своїй діяльності більш широко використовувати різноманітні публічні заходи, ЗМІ, опитування, анкетування тощо;
  • подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
  • у випадках, передбачених законодавством, брати активну участь у розробці проектів регуляторних актів;
  • подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
  • бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
  • самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органами, які відповідно до законодавства на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
  • одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

В засіданні круглого столу взяли участь в.о. президента Спілки В.М. Биковець, член Ради Спілки, голова Організації роботодавців “Хмельниччина” Н.П.Погосян, фізична особа-підприємець М.В.Крутенчук.

  • 10 квітня 2008р. – засідання Ради керуючих Проекту “Діалог на ринку праці – Україна”. На засіданні розглянуто підсумки реалізації проекту в 2007 році, а також обговорено пріоритети співробітництва на 2008-2010 роки. В засіданні взяв участь і виступив при обговоренні питань порядку денного в.о. президента Спілки В.М. Биковець.



Шановні колеги!

Якщо Вас цікавить більш детальна інформація щодо проведених заходів чи інформаційні матеріали з зазначених питань, Ви можете ознайомитись з ними в виконавчій дирекції Спілки. Довідки за тел. (044) 486-38-82.
  • СЕМІНАРИ

    КОНСУЛЬТАЦІЇ


    КОНФЕРЕНЦІЇ

    ВИСТАВКИ

    ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ СПІЛКИ ПОСТІЙНО НАДАЄ ЧЛЕНАМ СПІЛКИ КОНСУЛЬТАЦІЇ З ПРАВОВИХ ПИТАНЬ, БУХГАЛТЕРСЬКОГО І ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ, ЗВІТНОСТІ. КОНСУЛЬТАЦІЇ ФАХІВЦІВ МОЖНА ОТРИМАТИ ЗА ТЕЛЕФОНОМ: (044) 486-38-82.