Раїни, чинним законодавством, пріоритетними завданнями, що були поставлені перед вітчизняною зовнішньополітичною службою згідно з програмою Президента України В
| Вид материала | Закон |
- Довідник пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів, 2294.41kb.
- Положення про відділення національного олімпійського, 218.15kb.
- Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі Про перелік пільг Згідно, 1432.03kb.
- Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Адміністрації Фрунзенського, 118.88kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку, 796.08kb.
- Заступник Голови Державної податкової адміністрації України 26. 01. 2011 О. М. Любченко, 2782.15kb.
- Заступник Голови Державної податкової адміністрації України 30. 01. 2008 С. В. Чекашкін, 2393.43kb.
- Пат «кб «хрещатик» від 14., 1780.6kb.
- Пат «кб «хрещатик» від 14., 1786.17kb.
- 1. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку, 80.63kb.
1 2
Головна подія 2006 року у відносинах з ЮНЕСКО – візит в Україну на запрошення Президента України В.А.Ющенка Генерального директора ЮНЕСКО К.Мацуури (24-26 квітня). У ході візиту Гендиректор мав зустрічі з Президентом України, Міністром закордонних справ, головою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Він також взяв участь в урочистостях, присвячених відзначенню двадцятої річниці Чорнобильської катастрофи, зокрема у відкритті міжнародної конференції „Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє” та, на запрошення дружини Президента України, у гуманітарному форумі „Відродження, оновлення і розвиток людини”. До подій 2006 року у зв’язках з ЮНЕСКО слід додати, що на 175-й сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО (26 вересня – 13 жовтня) було ухвалене рішення про надання ”Артеку” статусу ”під егідою ЮНЕСКО”.
Взаємодія України з РЄ у 2006 році розвивалася у рамках виконання нашою державою відповідних зобов’язань. За наслідками розгляду „українського питання” у ході жовтневої частини Парламентської асамблеї РЄ (ПА РЄ) 2005 року були прийняті Резолюція 1466 (2005) та Рекомендація 1722 (2005), в яких засвідчено подальший прогрес України у виконанні зобов’язань перед РЄ та вперше були окреслені умови та можливості для припинення моніторингу щодо України з боку ПА РЄ. Важливо, що наразі головний акцент у цьому питанні зміщується з критики дій органів влади України до питання всілякого сприяння їм у здійсненні демократичних реформ та наближенні до стандартів РЄ. На виконання згаданих документів ПА РЄ Президентом України було видано Указ від 20 січня 2006 року №39/2006 „Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи”, більшість заходів його МЗС виконано.
6 листопада відбувся перший офіційний візит в Україну Генерального секретаря РЄ Т.Девіса, який можна розцінити як початок нового важливого етапу у відносинах між Україною та РЄ. Головний результат візиту – закріплення позитивних тенденцій у відносинах України з РЄ після демократичних перетворень в українському суспільстві за останніх два роки. Підписаний в рамках цього візиту Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і РЄ щодо заснування в Україні Офісу РЄ та його правового статусу започатковує нову форму інституційного співробітництва між Україною та РЄ, яка буде зосереджена, зокрема, на виконанні спільних програм в рамках Плану дій співробітництва РЄ з Україною. За статусом та колом завдань цей Офіс є унікальним у практиці РЄ, оскільки запроваджується нова посада – Представник Генерального секретаря РЄ з питань координації програм співробітництва Ради Європи.
Контакти на високому рівні залишаються однією із важливих складових відносин між Україною та РЄ (грудень 2006 р. – візит в Україну Комісара РЄ з прав людини; березень 2007 року – візит в Україну Голови Конгресу місцевих і регіональних влад РЄ; на порядку денному – візит до РЄ Прем’єр-міністра України для участі у квітневій сесії ПА РЄ).
Важливою подією у співробітництві України в рамках ОБСЄ у 2006 році стали парламентські вибори в Україні, які ОБСЄ були визнані “як такі, що в принципі відповідають зобов’язанням, взятим Україною в рамках ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій”. Діючий голова ОБСЄ у своїй заяві позитивно оцінив вибори народних депутатів України, відзначивши „суттєвий прогрес, досягнутий Україною” на шляху подальшого зміцнення демократії та верховенства права.
Вітчизняна дипломатія проводила послідовну роботу з підтримки ініціативи Діючого голови ОБСЄ, Міністра закордонних справ Бельгії К. Де Гухта стосовно розвитку в рамках ОБСЄ співробітництва у сфері енергетичної безпеки. Діяльність зовнішньополітичного відомства сприяла більш активному залученню ОБСЄ до діалогу з питань енергетичної безпеки, зокрема участі ОБСЄ в організації 25 жовтня у Брюсселі міжнародної конференції на тему „Роль урядів і міжнародних організацій в забезпеченні енергетичної безпеки”, що була організована за ініціативою бельгійського головування в ОБСЕ спільно з секретаріатом Енергетичної Хартії та Міжнародного енергетичного Агентства.
Результатом активної позиції, зокрема, України в питаннях розвитку співпраці в рамках ОБСЄ в сфері енергетичної безпеки стало ухвалення на 14-му засіданні Ради міністрів ОБСЄ в Брюсселі рішення „Про діалог з енергетичної безпеки в ОБСЄ”, яким передбачено продовжити роботу з питань енергобезпеки на основі принципів Документа – Стратегії ОБСЄ в сфері економічного та екологічного виміру (1-2 грудня 2003 року, Маастріхт).
У поточному році Україна та ОБСЄ продовжували співпрацю з питань національних меншин. 23-26 жовтня в Україні з робочим візитом перебував Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Р.Екеус (ВКНМ), в ході якого його прийняв Президент України В.А.Ющенко, а також інші високі посадові особи. Р.Екеус ознайомився із ситуацією із забезпеченням прав національних меншин, зокрема подальшим розвитком національного законодавства в цій сфері, у тому числі вирішення мовних питань, процесом інтеграції представників депортованих народів в українське суспільство. ВКНМ відзначав відчутний прогрес в забезпеченні прав національних меншин в Україні, значну роботу, яку проводить українська держава з метою формування поліетнічного суспільства.
VIIІ. КУЛЬТУРНО-ГУМАНІТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Серед найважливіших культурно-мистецьких акцій 2006 року, організації й проведенню яких вітчизняна дипломатична служба надавала необхідне сприяння – культурні заходи у рамках Року України в Польщі, Року України в Грузії, а також Місяць культури України в Японії та Дні культури України в Австрії, Мексиці, Словаччині тощо.
З нагоди 65-их роковин трагедії Бабиного Яру в Києві 26-27 вересня 2006 року відбувся Міжнародний форум „Життя народу моєму”, участь у роботі якого взяли президенти Ізраїлю, Хорватії, Чорногорії (загалом 15 офіційних іноземних делегацій) та понад 1000 гостей з 41 країни світу. За підсумками Міжнародного форуму її учасники ухвалили спільну Декларацію, найважливішими положеннями якої зафіксовано рішучість учасників зберігати пам’ять про злочини фашизму проти єврейського та інших народів і протистояти проявам антисемітизму, ксенофобії, расизму, міжнародному тероризму. Декларацією було підтримано ініціативу єврейської громади Берліна щодо вшанування 70-х роковин трагедії „Кришталевої ночі” і проведення в листопаді 2008 року у столиці Німеччини Всесвітнього форуму пам’яті Холокосту.
В жовтні проведено спільний українсько-румунський моніторинг стану задоволення прав румунської меншини в Україні. У моніторингу взяли участь експерти від ОБСЄ та РЄ.
На виконання Указу Президента України від 20 лютого 2006 року № 142/2006 „ Про культурно-інформаційний центр у складі закордонної дипломатичної установи” Міністерство провело комплексну роботу щодо офіційного відкриття на початку 2007 року Культурно-інформаційного центру у складі Посольства України в Республіці Молдова. Відкрито культурно-інформаційні центри у складі закордонних дипломатичних представництв України у Франції, Австрії й Польщі. На порядку денному – започаткування діяльності у 2007 році культурно-інформаційних центрів України в Бельгії, Білорусі, Румунії, США, Казахстані та Російській Федерації.
Головна подія 2006 року, яка засвідчила нові державні підходи до співпраці із закордонними українцями – проведення IV Всесвітнього форуму українців. Рішення Форуму слугуватимуть зміцненню контактів, подальшій плідній співпраці нашої держави із закордонними українцями, більш повному задоволенню їх культурно-просвітницьких, мовно-освітніх, інформаційних, інших потреб, а також розвитку надбань та потенціалу закордонного українства, зміцненню позитивного іміджу нашої держави у світі.
Важливою особливістю роботи Форуму стали збори представників так званої „четвертої хвилі” трудової еміграції з України, які представляють інтереси мільйонів українців, що працюють за кордоном (близько 7 млн. українців). На зборах, в яких взяли участь 70 делегатів з 27 країн, було прийнято рішення про створення нової міжнародної громадської організації „Нова хвиля”. Ця структура покликана організувати співпрацю між представниками української трудової еміграції з громадськими організаціями, державними органами України, а також з уже існуючими об’єднаннями закордонних українців.
Для посилення координації діяльності центральних органів виконавчої влади МЗС у співпраці з українськими громадськими організаціями було розроблено та Указом Президента України 13 жовтня затверджено „Національну Концепцію співпраці із закордонними українцями”. Це важливий документ, у якому визначені політичні принципи, підходи і напрями співпраці нашої держави із закордонними українцями.
26 липня 2006 року було ухвалено Державну програму співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року. План заходів на виконання програми містить близько 70 конкретних пунктів, об’єднаних у 8 напрямів. Серед них – правові засади розвитку зв’язків із закордонними українцями; науково-освітня, історико-культурна, мистецька, видавнича, інформаційна, торговельно-економічна, науково-технічна діяльність тощо.
Програма розрахована на 5-річний термін – до 2010 року. Видатки на реалізацію заходів Програми здійснюються у межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України органам виконавчої влади, які є виконавцями цих заходів, а також за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел.
Орієнтовні обсяги фінансування Програми у 2006-2010 роках складають 76905 тис. грн., у тому числі 68210 тис. грн. – з державного бюджету й 8695 тис. грн. – з місцевих бюджетів. Так, у Державному бюджеті України на 2007 рік на заходи щодо встановлення зв’язків з українською діаспорою передбачено Міністерству культури і туризму, Міністерству освіти і науки та Державному комітету України у справах національностей та релігій за бюджетними програмами 1801270 „Заходи щодо встановлення культурних зв’язків з українською діаспорою”, 2201520 „Фінансова підтримка пропаганди України за кордоном” та 5321050 „Заходи Української Всесвітньої Координаційної Ради” видатки відповідно в сумах 5200 тис. грн., 20000 тис. грн. і 428 тис. грн.
Разом з тим, у цьогорічному бюджеті Міністерства відсутня програма 1401150 „ Заходи щодо встановлення зв’язків з українцями, які проживають за межами України”, розпорядником коштів котрої (14000 тис. грн.) у 2006 році було МЗС. У рамках згаданої програми надавалась організаційна, матеріальна та фінансова підтримка культурно-просвітницької, освітньої, видавничої діяльності закордонних українських громадських організацій. У першу чергу ці заходи здійснювалися в пострадянських державах та у країнах з автохтонним українським населенням.
За рахунок програми частково профінансовано організацію й проведення ІV Всесвітнього форуму українців, створено пам’ятник Лесі Українці, який незабаром буде встановлено в м. Телаві (Грузія). Для українських громад за кордоном було передплачено 4 тис. примірників журналу „Україна”, а також періодику педагогічного профілю. Проводилася активна робота з метою забезпечення закордонних українських шкіл і класів, бібліотек підручниками, художньою літературою, періодичними виданнями, технічними засобами, а колективів художньої самодіяльності – українськими національними костюмами, музичними інструментами тощо.
Для полегшення контактів закордонних українців з історичною Батьківщиною МЗС впродовж 2006 року забезпечувало діяльність Національної комісії з питань закордонних українців при Кабінеті Міністрів України. Станом на лютий 2007 рік, ця Комісія провела чотири засідання, розглянувши та задовольнивши понад 1300 звернень щодо надання статусу закордонного українця; оформлено та видано майже 900 посвідчень закордонного українця, які дозволяють їх власникам отримати безкоштовну багаторазову візу на в’їзд до України строком на п’ять років.
IX. КОНСУЛЬСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
У 2006 році вітчизняна дипломатична служба через мережу консульських установ забезпечувала належний захист прав та інтересів українських громадян за кордоном на таких головних напрямках:
Адекватна консульська присутність України у світі
У контексті реформи мережі дипломатичних установ України за кордоном у 2006 році відкрито 3 штатні консульства України (в містах Малага (Іспанія), Порту (Португалія) та Бельці (Молдова). Відтак, загальна кількість консульських установ України за кордоном при цьому досягла 113.
Протягом 2006 року призначено 16 Почесних консулів України, зокрема в Республіці Польща, Федеративній Республіці Бразилія, Французькій Республіці, Народній Республіці Бангладеш, Ісламській Республіці Мавританія, Соціалістичній Республіці В’єтнам, Словацькій Республіці, Естонській Республіці, Королівстві Данія, Ямайці, Новій Зеландії, Турецькій Республіці, Італійській Республіці.
Нині за кордоном функціонує 85 нештатних консульських установ України, які акредитовані у 63 країнах світу.
Захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб за кордоном
Протягом 2006 року співробітниками дипломатичних представництв та консульських установ нашої держави було звільнено з під варти і повернуто на Батьківщину 155 українських моряків; звільнено 11 морських суден та 1 повітряне судно; вчинено 549 204 консульські дії, отримано 25 057 622 дол. США консульського збору.
У 2006 році закордонними установами за рахунок консульського фонду надано матеріальну допомогу 224 громадянам України на суму 16 471 дол. США, у 37 випадках смерті за кордоном наших співвітчизників було оплачено послуги ритуальних служб на суму 72 828 дол. США.
Відповідно до національного законодавства, через дипломатичні представництва та консульські установи за кордоном здійснювався нагляд за дотриманням прав усиновлених українських дітей до досягнення ними 18-річного віку, а також вівся їх консульський облік. На консульському обліку за кордоном сьогодні перебуває 16 374 дитини, їх кількість з кожним роком зростає на 1,5-2 тис. осіб.
З метою ефективного нагляду за дотриманням прав усиновлених іноземцями українських дітей вітчизняне МЗС проводило роботу з приєднання нашої держави до Гаазької конвенції 1993 року про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення. Законопроект про приєднання України до конвенції внесено на розгляд до Верховної Ради України.
Спрощення візового режиму для українських громадян
У 2006 році вітчизняна дипломатія продовжувала докладати належних зусиль для спрощення візового режиму для українських громадян. 27 жовтня в Гельсінкі було парафовано Угоду між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. На порядку денному – підписання та ратифікація цієї Угоди парламентами України та держав-членів Європейського Союзу.
21 квітня підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом РФ про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних районів. Для упорядкування режиму взаємних поїздок громадян розроблено та погоджено на міжвідомчому рівні проект Угоди між КМ України та Урядом РФ про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом РФ про безвізові поїздки громадян України та РФ від 16 січня 1997 року.
25 травня укладено пакет угод з Республікою Корея, які передбачають безоплатне оформлення віз для громадян України, у т.ч. багаторічних – для бізнесменів, а також безвізовий режим поїздок для власників дипломатичних паспортів. У 2006 році із проблематики спрощення візового режиму проведено переговори з США, Великобританією, Польщею.
Протидія нелегальній міграції та укладення угод про реадмісію
Робота з реалізації цього пріоритетного напрямку роботи консульської служби велась шляхом укладення повномасштабних двосторонніх угод. Відповідно, текст проекту Угоди з ЄС про реадмісію осіб парафовано 27 жовтня, проект Угоди з РФ схвалено Урядом України 25 жовтня та готується до ратифікації Верховною Радою. 24 липня ратифіковано Угоду про реадмісію осіб з Туреччиною. 19 липня Кабінет Міністрів України схвалив проект відповідної Угоди з В’єтнамом. Продовжується переговорний процес з іншими державами-потенційними постачальниками незаконних мігрантів. Проведені переговори у питаннях укладення реадмісійних угод з Китаєм та Азербайджаном. На різних етапах узгодження знаходяться проекти угод про реадмісію з Вірменією, Казахстаном, Киргизією та Таджикистаном. Відповідні проекти було передано на розгляд компетентних органів Бангладешу, Індії, Ірану, Камбоджі, Пакистану, Таїланду, Філіппін та Шрі-Ланки.
Укладення двосторонніх угод у сфері працевлаштування
та соціального захисту українських громадян за кордоном
У 2006 році тривала робота з удосконалення договірно-правової бази у сфері працевлаштування і соціального захисту. Проведено двосторонні переговори щодо підготовки або укладення угод про соціальне забезпечення громадян з Республікою Польща, Португальською Республікою, Федеративною Республікою Німеччина, Азербайджанською Республікою, Угорською Республікою.
Спрощення порядку набуття, зміни та припинення громадянства
На виконання обов’язків і зобов’язань України, що випливають з її членства в РЄ було розроблено та забезпечувався супровід проекту Закону України „Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство” (прийнятий ВРУ та підписаний Президентом України (Закон № 163-У від 20 вересня 2006 року). МЗС активно вело роботу у напрямку укладення угод про спрощений порядок набуття та припинення громадянства, зокрема з Киргизькою Республікою (набула чинності 1 липня 2006 року). Дана угода передбачає спрощену процедуру зміни громадянства, надає можливість здійснити цю процедуру на безкоштовній основі. Враховуючи велику кількість громадян України, у т.ч. осіб похилого віку, які виїжджають на постійне проживання до інших країн, зокрема до РФ, вітчизняною дипломатією вживаються кроки з метою укладення подібної угоди з Російською Федерацією. На завершальному етапі узгодження перебуває аналогічна Угода з Грузією.
* * * * *
Демонструючи відкритість та публічність, вітчизняна зовнішньополітична служба залишається переконаною в успіху євроінтеграційного покликання нашої держави. Зміст відносин з Європейським Союзом, Північноатлантичним альянсом та цілі євроінтеграційної політики держави залишаться незмінними. Європейська інтеграція – це, в першу чергу, національна ідея та цивілізаційний вибір, це – впровадження високих стандартів у повсякденне життя нашого суспільства.
Зараз Україна швидкими темпами рухається до членства в СОТ, що дасть нам підґрунтя для створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. На завершальному етапі – спрощення візового режиму для громадян України.
Успішне виконання Плану дій має логічно призвести до укладення нової угоди європейської типу між Україною та ЄС. Цей документ повинен замінити існуючу Угоду про партнерство та співробітництво та закласти якісно нову філософію взаємин, засновану на інтеграції і асоціації.
Активний діалог Уряду й суспільства щодо зовнішньополітичних питань є складовою демократичних перетворень в Україні. Кардинальні зміни в державі та у ставленні до неї з боку міжнародної спільноти підтверджують, що майбутнє України тісно пов‘язане з її інтеграцією до Об‘єднаної Європи.
МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ
СПРАВ УКРАЇНИ