«Харківський політехнічний інститут»
| Вид материала | Автореферат |
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»,, 70.45kb.
- Роль малих та середніх підприємств в економічному розвитку держави ( порівняльний аналіз), 314.38kb.
- Назва дисципліни, 432.08kb.
- Міністерство освіти та науки україни національний технічний університет "Харківський, 375.28kb.
- Хx міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1555.53kb.
- Хix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1754.6kb.
- Хvii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1402.07kb.
- Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний технічний університет «харківський, 571.91kb.
- Національний технічний університет україни "київський політехнічний інститут" фізико, 288.71kb.
1 2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТОВАЖНЯНСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ЛЕОНІДОВИЧ
УДК 658.012:621
ФОРМУВАННЯ АНТИКРИЗОВОГО МЕХАНІЗМУ СТАБІЛІЗАЦІЇ ТА СТІЙКОГО РОЗВИТКУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 08.00.04 – економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Суми – 2011
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному технічному університеті
«Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України
| Науковий керівник: | | доктор економічних наук, професор Перерва Петро Григорович, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», декан економічного факультету |
| | | |
| Офіційні опоненти: | | доктор економічних наук, професор Васильєва Тетяна Анатоліївна, Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», завідувач кафедри менеджменту |
| | | |
| | | доктор економічних наук, доцент Манойленко Олександр Володимирович, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри менеджменту |
Захист дисертації відбудеться «15» квітня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.051.01 в Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, корпус М, ауд.209
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету (40007 , м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2)
Автореферат розісланий «____» березня 2011 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.М. Таранюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасна економіка потребує значної уваги до економічної стійкості суб'єктів господарювання, забезпечення конкурентоспроможності результатів виробничо-підприємницької діяльності. Відсутність ефективної системи антикризового моніторингу як в загальнодержавному масштабі, так і на рівні окремого підприємства досить часто призводить до виникнення і посилення кризових явищ на підприємствах. Розвиток ринкових відносин, з одного боку, сприяє підвищенню ефективності виробництва, а з іншого - збільшує ризик виникнення кризових ситуацій на будь-якому етапі життєвого циклу підприємства. Негативні наслідки лібералізації цінової політики і пониження конкурентоспроможності підприємств, що виникли на початковому етапі ринкових реформ, істотно загострили проблему неплатоспроможності багатьох вітчизняних підприємств. В найбільш мірі це відноситься до машинобудівних підприємств. Згідно з офіційною статистикою, близько половини підприємств машинобудування мають в даний час ознаки неплатоспроможності. Виживання підприємств в цих умовах є стратегічно важливим як для конкретних регіонів, так і для всієї країни. У зв'язку з цим виникає гостра необхідність розвитку підходів і методів управління кризовими підприємствами, формування системи антикризових заходів, які зможуть забезпечити стабільний розвиток підприємства.
Базові теоретичні основи антикризового управління підприємством, санації та реструктуризації, діагностики та основи управління підприємством в умовах кризи висвітлено в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Е. Альтмана, І. Ансоффа, Дж. Аргенті, У. Бівера, І.О. Бланка, Є. Брігхема, Н.Е.Брюховецької, Т.А.Васильєвої, А.Г.Грязнової, П.Ф. Друкера, Г.П.Іванова, Л.М.Івіна, Т.С. Клебанової, Л.О. Лігоненко, О.В.Манойленко, Е.С. Мінаєва, В.П. Панагушина, О.І.Пушкаря, Л.С. Ситник, В.А.Соколенко, Л.М. Таранюка, А.В. Тельнова, О.О. Терещенко, М.І.Тітова, А.А. Томпсона, Д.А. Уткіна та ін.
Незважаючи на значний обсяг накопичених у цій сфері знань, бракує системного теоретико-методологічного підґрунтя для ефективної організації санаційно-реструктуризаційного процесу та контролю за його реалізацією. Має місце певна прогалина в дослідженнях, направлених на синтез системи антикризового управління на основі генерування та відбору найбільш ефективних заходів санації та реструктуризації машинобудівних підприємств, поліпшення методів діагностики криз на основі антикризового моніторингу, необхідна розробка ефективних методів виходу підприємств, яким загрожує банкрутство, із кризового або передкризового стану. Актуальність зазначених питань, їх недостатня розробка, теоретичне і практичне значення обумовили вибір теми, мету і завдання дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає основним напрямкам наукових досліджень НТУ «ХПІ», які проводились за темами «Реформування й удосконалення продуктової стратегії та системи обліку на ДП ХМЗ «ФЕД» для поглибленої санації, що проводиться» (номер ДР 0108U008282) та «Шляхи реалізації високотехнологічних інноваційних проектів на ДП ХМЗ «ФЕД» в умовах кризового управління» (номер ДР 0109U005180), по яким здобувач був відповідальним виконавцем.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення системи антикризового управління на основі генерування та відбору найбільш ефективних заходів санації та реструктуризації машинобудівних підприємств, поліпшення методів діагностики криз на основі антикризового моніторингу. Для досягнення мети в дисертаційній роботі було поставлено і вирішено наступні задачі:
- дослідити та обґрунтувати термінологічну базу антикризового менеджменту;
- вдосконалити класифікацію видів та підходів до реструктуризації боргів машинобудівного підприємства;
- визначити сутність і зміст інтеграційно-санаційної реструктуризації машинобудівних підприємств;
- проаналізувати існуючі методи діагностики наявності та розвитку кризових процесів на промислових підприємствах;
- обґрунтувати найбільш суттєві показники діагностики кризового стану машинобудівного підприємства;
- розробити методичний підхід до проведення антикризового моніторингу на основі використання тригонометричних функцій;
- створити базу санаційно-реструктуризаційних заходів з оздоровлення машинобудівних підприємств та усуненню на них кризових тенденцій;
- розробити експертно-кластерний підхід до ранжування санаційно-реструктуризаційних заходів на промислових підприємствах.
Об'єктом дослідження є процеси антикризового управління на машинобудівному підприємстві та забезпечення його стабільного розвитку.
Предметом дослідження є теоретичні основи, методичні положення з удосконалення механізму діагностики кризових процесів та формування системи антикризових заходів на машинобудівних підприємствах.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці і методичні розробки провідних вчених у галузі антикризового менеджменту. Для вирішення поставлених задач були використані: порівняльний та статистичний аналізи – при дослідженні тенденцій розвитку машинобудівного комплексу та окремих підприємств; метод логічного узагальнення – при обґрунтуванні понятійного апарату антикризового менеджменту та при класифікації видів санації та реструктуризації; методи кореляційно-регресійного аналізу та методи економіко-математичного моделювання – при формуванні математичної моделі антикризового моніторингу; методи експертних оцінок – при формуванні бази санаційно-реструктуризаційних заходів з оздоровлення машинобудівних підприємств; графічний метод - для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного відображення ряду теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи.
Наукова новизна дослідження полягає в розвитку та поглибленні теоретичних та методичних положень антикризового менеджменту на підприємствах машинобудівного комплексу.
Вперше:
- розроблено комплексну систему антикризового моніторингу на основі використання тригонометричних функцій, яка на відміну від існуючих, включає в себе найбільш значимі показники та дозволяє в математично обґрунтованих інтервалах та в антикризових термінах інтерпретувати економічні результати діяльності машинобудівного підприємства.
Удосконалено:
- теоретичні аспекти визначення економічної сутності та змісту термінології антикризового менеджменту: уточнено і доповнено поняття «криза», «антикризовий менеджмент», «реструктуризація», які в порівнянні з існуючими тлумаченнями розглядаються автором з комплексних позицій, що припускає врахування і взаємоузгодження усіх зацікавлених сторін при проведенні антикризових заходів;
- методичний підхід до формування бази антикризових заходів на основі всебічного врахування напрямків оздоровлення підприємства, що дозволяє формувати найбільш ефективну антикризову стратегію;
- методичні рекомендації із ранжування антикризових заходів з використанням експертно-кластерного методу, який вперше передбачає кластерний аналіз складу експертів та формування системи найбільш важливих антикризових заходів залежно від основних характеристик підприємства (обсягів та серійності виробництва, форми власності).
Дістали подальшого розвитку:
- класифікація видів реструктуризації боргів підприємства шляхом більш глибокої диференціації її видів і підвидів та введення поняття інтеграційно-санаційної реструктуризації, що дозволяє деталізувати методичні підходи при виборі найбільш ефективних методів реструктуризації підприємства;
- методичні рекомендації з обґрунтування найбільш суттєвих показників діагностики кризового стану машинобудівного підприємства з використанням кореляційно-регресійного аналізу, що в порівнянні з наявними підходами дозволяє узгодити вибрані показники з результатами виробничо-підприємницької діяльності машинобудівного підприємства.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що теоретичні та практичні положення, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження доведені до рівня практичних розробок і пропозицій щодо ефективного антикризового управління на машинобудівних підприємствах. Наукові положення дисертаційної роботи рекомендовано управлінням економіки Харківської облдержадміністрації для практичного використання на промислових підприємствах Харківського регіону (довідка №04-14/1894 від 15.07.2010 р.). Основні наукові положення та практичні рекомендації впроваджено в ДП ХМЗ «ФЕД» (акт впровадження від 22.12.2009 р.), ВАТ «Укрелектромаш» (акт впровадження від 17.03.2010 р.). Ряд теоретичних положень дисертації використовується у навчальних курсах «Антикризове управління», «Управління ризиками», «Державне регулювання економіки» у Національному технічному університеті «ХПІ» (акт від 17.09.2010 р).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації доповідалися і отримали позитивний відгук на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні проблеми розвитку економіки України в контексті глобалізаційних процесів» (Харків, 2009 р.), «Інформаційні технології: наука, техніка, освіта, здоров’я» (Харків, 2009 і 2010 р.), «Стратегії інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (Харків, 2010 р.), «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (Львів, 2010 р.), «Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу» (м. Суми, 2010 р.), «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (Луцьк, 2010 р.), «Держава і ринок: механізми і методи регулювання в умовах подолання кризи» (Санкт-Петербург, Росія, 2010 р.), «MicroCAD» (Мішкольц, Угорщина, 2010 р.), «Оптимум-2010» (Харків, 2010 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 24 наукові праці, загальним обсягом 7,34 умов. друк. арк., з яких 10 статей у фахових виданнях, 3 розділи в колективних монографіях. Особисто автору належить 5,71 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 157 найменувань, 8 додатків. Загальний обсяг дисертації 296 сторінок, вона містить 61 таблицю, з яких 8 таблиць займають 8 повних сторінок; 36 рисунків, з яких 3 рисунки займають 3 повних сторінки; додатки на 69 сторінках та список використаних джерел на 13 сторінках, 8 додатків на 69 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 203 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі « Теоретико-методичні засади антикризового менеджменту» проведено дослідження термінологічної бази антикризового менеджменту. Авторські дослідження сутності поняття «криза» в наукових працях різних авторів дозволяє констатувати той факт, що існує два основних підходи до визначення поняття кризи і кризової ситуації на промисловому підприємстві. Згідно першого поняття кризи безпосередньо пов’язане з неплатежоспроможністю і банкрутством підприємства, що, на наш погляд, не є в достатній мірі об'єктивною точкою зору, оскільки банкрутство – це завершальна фаза кризової ситуації, крайня її стадія, яка необов'язково досягається в кожній кризовій ситуації. Інші визначають кризу як будь-яку подію, що порушує рівновагу в системі – підприємстві. Об'єднавши ці два підходи, пропонуємо сформувати поняття кризи як процес, що виникає в результаті загострення протиріч в системі, що виводить її із стану рівноваги і здатний привести до неможливості функціонування.
Найбільше поширення при проведенні процедури оздоровлення кризових підприємств знайшли комплексні поняття - «антикризовий менеджмент», «санація», «реструктуризація». На думку автора, термін «антикризовий менеджмент» можна трактувати як організований на постійній основі менеджмент підприємства, що розглядає сукупність економічних відносин із приводу виявлення ознак кризового стану підприємства і його запобігання.
Теоретичне дослідження дефініції «реструктуризація», дозволили автору напрацювати своє бачення цього терміну, яке може бути зведене до наступного: реструктуризація - це процес взаємозв'язаних суттєвих змін в структурі активів, пасивів і (або) функцій підприємства, направлений на подолання (запобігання) кризи в розвитку підприємства забезпечення його платоспроможності, стійкої довгострокової діяльності, реалізацію нових потенційних можливостей прибуткового зростання. Такий підхід до визначення терміну «реструктуризація» є більш точним за рахунок включення в нього наступних характеристик: чіткого окреслення кінцевої мети реструктуризації, якою є збільшення ринкової вартості підприємства; визначення більш точних часових меж проведення реструктуризації (в середньому 2..3 роки); представлення процесу реструктуризації як масштабного та витратного процесу, який стосується всього підприємства в цілому, а не його окремих ланок; націленість підприємства на стратегічні зміни: підвищення інвестиційної привабливості бізнесу, закріплення існуючих та розширення нових ринкових позицій підприємства та підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється; використання системного підходу до реструктуризації, який передбачає розгляд об’єкту реструктуризації як сукупності взаємозв’язаних та взаємодоповнюючих елементів, які мають вхід, вихід, зв’язки з зовнішнім середовищем та зворотній зв’язок.
Розроблено класифікацію методів реструктуризації боргів машинобудівних підприємств (рис.1), в якій відтворені всі шляхи досягнення ними комерційних цілей в нормальних і в складних (кризових) умовах роботи з допомогою різних видів санації та реструктуризації.
Дослідження основних етапів еволюції концепції реструктуризації підприємства та їх характеристик дозволили зробити висновок про певні особливості сучасного етапу реструктуризації підприємств машинобудування, який автором запропоновано називати інтеграційно-санаційною реструктуризацією і розроблено основні передумови цієї парадигми реструктуризації і обґрунтовано її відмінності від традиційних підходів (табл.1).
Рис. 1. Класифікація методів реструктуризації боргів машинобудівного підприємства
Таблиця 1
Особливості інтеграційно-санаційної концепції реструктуризації
| Критерії | Концепція реструктуризації | |
| Традиційна | Інтеграційно-санаційна | |
| Мета використання | Реактивна (відповідь на зміни, що сталися зовнішнього середовища) | Превентивна (реакція на передбачувані зміни зовнішнього середовища) |
| Об'єкт реструктуризації | Окремі об'єкти, функції підприємство в цілому | Підприємство і його зовнішнє середовище |
| Зв'язок з стратегічним плануванням | Перетворення на основі стратегії розвитку підприємства | Перетворення на основі періодичної діагностики кризи по пропонованій методиці |
| Конкурентна перевага | Матеріальні і фінансові активи | Персонал, нематеріальні активи |
| Стиль керівництва | Авторитарний | Демократичний |
| Роль персоналу | Активна – адміністрації. Пасивно-негативна – іншого персоналу | Активно-позитивна всього персоналу на основі його рівня знань |
| Очікування персоналу | Задоволення потреб | Якісне зростання персоналу |
У другому розділі «Розвиток методів аналізу та прогнозування кризового стану машинобудівного підприємства» доведено, що виробничо-комерційну діяльність машинобудівного підприємства більшою чи меншою мірою можна охарактеризувати з використанням різних досить відомих методичних підходів (моделей), але їх використання на практиці не завжди адекватно відображає зміну фінансового стану підприємства (табл.2).
Таблиця 2
Оцінка ймовірності банкрутства з використанням дискримінантних моделей
| Модель розрахунку | ВАТ „Турбоатом” | ВАТ"Світло Шахтаря" | ДП "Завод ім. Малишева" | ВАТ "ХАРП" | ДП "Укр-спецвагон" | |||||
| 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | |
| Модель Альтмана | 2,64 | 2,43 | 1,64 | 1,43 | 1,11 | 1,22 | 1,72 | 2,07 | 2,01 | 1,89 |
| Модель Таффлера | 0,44 | 0,41 | 0,39 | 0,36 | 0,24 | 0,27 | 0,42 | 0,47 | 0,51 | 0,48 |
| Модель Спрінгейта | 1,34 | 1,27 | 1,08 | 1,01 | 0,79 | 0,93 | 1,13 | 0,23 | 1,98 | 1,75 |
| Модель Лису | 0,07 | 0,06 | 0,05 | 0,04 | 0,02 | 0,03 | 0,04 | 0,05 | 0,06 | 0,05 |
| Модель Терещенко | 0,10 | -0,02 | -0,07 | -0,12 | -0,68 | -0,61 | -0,11 | -0,03 | 0,04 | 0,01 |
По деяким підприємствах, вказані в табл.2 моделі, відображають погіршення, по іншим - покращення фінансових показників у 2009 році, порівняно з 2008 роком. На думку автора, в контексті цього дослідження слід виділити дві основні групи показників, які в основному і визначають оцінку рівня виробничо-підприємницької діяльності підприємства і його фінансової стійкості: а) показники ринкового успіху продукції підприємства; б) показники виробничо-фінансової стійкості підприємства в ринковому середовищі. Нами вибрані, оцінені і обґрунтовані з кожної з вказаних вище груп лише по два показники, які дозволяють зробити достовірні виводи і рекомендації. З показників групи «а» автором виділені показники обсягу виробництва і об'єму реалізації продукції, а з групи «б» - показники дебіторської заборгованості і розширеної кредиторської заборгованості (об'єми фінансової заборгованості підприємства кредиторам, до бюджету держави і своїм працівникам по заробітній платі).
В роботі доведено, що виробнича діяльність підприємства може бути охарактеризована з використанням функції F1, формування якої має двоваріантний алгоритм:
Перший варіант:
; F1 визначена в інтервалі [0; 1] (1)Другий варіант:
; F1 визначена в інтервал [-1; 0] (2)де х - виробництво продукції, тис. грн.; у - збут продукції, тис. грн.
Певним обмеженням даної функції є те, що в обох варіантах повинна дотримуватися умова (у + x) > 0. Це означає, що пропонована функція F1 передбачає аналіз виробничо-комерційної діяльності лише діючих підприємств, тобто обов'язково здійснюючих виробництво і (або) збут виготовленої продукції.
Вибір для функції F1 тангенціальної аналітичної залежності дозволяє обмежити область значень даної функції інтервалом [-1; +1] і через нелінійність функції F1 є можливість відстежити градієнт зміни обсягів виробництва продукції або об'ємів реалізації продукції на ринку. Зокрема, можна прогнозувати інтервали падіння обсягу виробництва (при х > 0) або об'єму продажів (у > 0).
Використання в антикризовому моніторингу лише значень функції F1 є необхідною, але не достатньою умовою здобуття об'єктивної і достовірної інформації про існуючу ситуацію на підприємстві. В зв'язку з цим, пропонується до використання ще одна моніторингова функція F2, що відображає зовнішні фінансові взаємини підприємства-виробника зі своїми контрагентами. В основу формування функції F2 пропонується покласти показники виробничо-фінансової стійкості підприємства, зокрема, дебіторсько-кредиторські співвідношення.
Проведений нами аналіз показав, що найбільшою мірою опис динаміки вказаних показників і варіантам їх взаємодії відповідає аналітична функція арктангенса. Аналітичний вигляд пропонованої функції F2 буде наступний:
, (3)де α, β - дебіторська і кредиторська заборгованість підприємства, тис. грн.; γ - заборгованість підприємства перед бюджетом (державним і місцевим), тис. грн.; η - заборгованість підприємства по заробітній платі своєму персоналу, тис. грн.
Вибір функції арктангенса зумовлений точнішим і об'єктивнішим аналізом ситуації, коли сума (β + γ + η ) прагне до значення α, а в цілому функція F2 прагне до нуля. Також функція арктангенса більшою мірою піддається нормування в інтервалі значень [-1; +1]. Нами проведені конкретні розрахунки значень по машинобудівним підприємствам м. Харкова, які представлені в табл.3.
Використання в цілях антикризового моніторингу фінансових і виробничих показників роботи підприємств функцій F1 і F2 дає свої позитивні результати. Разом з тим, кожна з вказаних функцій відображає результати стану підприємств в окремій галузі – виробничій або фінансовій, які, не дивлячись на їх найважливіше значення в діяльності підприємства, мають досить автономні сфери впливу. Тому, на думку автора, антикризовий моніторинг фінансово-економічних показників роботи підприємства може бути здійснений лише з одночасним (інтегральним) використанням функцій F1 і F2. Для досягнення цієї мети пропонується використовувати декартову фазову площин, нормування координат в якій здійснюється з використанням значень функцій F1 і F2 (рис.2).
Таблиця 3
Результати розрахунку значень функцій F1 і F2 для підприємств м.Харкова
| Підприємство | Значення функції F1 | Значення функції F2 | ||||||
| 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
| ВАТ «Автрамат» | -0,08 | -0,05 | -0,01 | 0,01 | 0,38 | 0,10 | -0,30 | -0,25 |
| ВАТ «Вовчанськии агрегатний завод» | 0,00 | 0,22 | -0,02 | -0,04 | -0,27 | 0,71 | 0,54 | -1.00 |
| ВАТ «Електромашина» | 0,04 | 0,02 | 0,00 | 0,02 | 0,00 | -0,69 | -0,20 | 0,44 |
| ДП завод «Електроважмаш» | -0,11 | -0,15 | -0,02 | 0,03 | -0,67 | -0,69 | -0,71 | -0,17 |
| ДП «Завод ім. Малишева» | -0,22 | -0,02 | 0,29 | 0,15 | -0,39 | -0,62 | -0,70 | -0,72 |
| ДП «Приладобудівний завод ім. Шевченка» | -0,07 | 0,18 | 0,10 | 0,03 | 0,53 | 0,20 | 0,12 | -0,61 |
| ДНВП «Об'єднання Комунар» | -0,16 | -0,05 | 0,01 | -0,03 | -0,14 | 0,49 | 0,13 | -0,29 |
| ВАТ «Коннектор» | -0,07 | 0,09 | 0,16 | 0,20 | -0,48 | -0,10 | 0,16 | 0,46 |
| ЗАТ завод «Південкабель» | -0,08 | -0,02 | 0,00 | 0,02 | -0,48 | -0,63 | -0,50 | -0,09 |
| ТОВ «Завод підйомно-транспортного устаткування» | -0,11 | -0,03 | 0,03 | -0,01 | 0,15 | 1.00 | 0,72 | -1.00 |
| ВАТ «РОСС» | -0,10 | -0,07 | 0,01 | 0,00 | -0,77 | -0,87 | -0,92 | -0,88 |
| ВАТ «Машзавод «Світло шахтаря» | -0,09 | 0,10 | -0,01 | -0,08 | 0,88 | 0,78 | 0,96 | 0,37 |
| ВАТ «Турбоатом» | -0,12 | -0,09 | -0,03 | 0,06 | 0,00 | -0,15 | -0,41 | -0,54 |
| ДП «Машинобудівний завод «ФЕД» | -0,11 | -0,04 | 0,07 | 0,02 | 0,49 | 0,34 | -0,53 | -0,63 |
| ВАТ «Завод ім. Фрунзе» | -0,12 | -0,05 | -0,01 | -0,03 | -0,15 | 0,63 | 0,49 | 0,34 |
| ВАТ «Харківський підшипниковий завод» | -1.00 | -0,17 | 0,07 | 0,05 | -0,81 | -0,79 | -0,86 | -0,69 |
| ДП «Авіаційне виробниче підприємство» | -0,22 | 1.00 | 0 | 0 | -0,53 | -0,65 | -0,63 | -0,69 |
| ВАТ «Електромеханічний завод «Укрелектромаш» | -1.00 | -1.00 | 0,01 | -0,06 | -0,20 | -0,37 | 0,00 | 0,00 |
| ДП «Харківський електромеханічний завод» | -1.00 | -1.00 | 0,16 | 0,02 | -0,92 | -0,94 | -0,96 | -0,84 |
| ДП «Завод транспортного обладнання» | -1.00 | -1.00 | 0,14 | 0,04 | 0,56 | -0,61 | -0,77 | -0,79 |
| ВАТ «Харківський тракторний завод» | -0,19 | 0,26 | 1.00 | 0,10 | -0,47 | -0,50 | -0,61 | -0,77 |
Рис.3 - Фазова площина спільної дії функцій F1 та F2
Рис. 2. Фазова площина спільної дії функцій F1 та F2
У зв'язку з тим, що область значень кожної з функцій F1 і F2 обмежена значеннями (+1...-1), це означає, що внутрішні точки квадрата (-1) ≤ F1 ≤ (+1); (-1) ≤ F2 ≤ (+1) охоплюють все різноманіття спільних значень функцій F1 і F2. Визначивши в кожний конкретний момент часу значення даних функцій ми знаходимо на фазовій площині крапку і залежно від її розташування можемо зробити економічний коментар виробничо-фінансового стану підприємства.
Положення інтегральної точки М на рис.2, як нам представляється, може оцінюватися первинною економічною характеристикою кожного з виділених нами квадрантів: I A, II B, III C і IVD на фазовій площині спільної дії функцій F1 і F2. Результат цієї дії на рис.2 представлений прикладом здобуття інтегральної оцінки М в перебігу п'яти періодів часу (наприклад, 2005 – 2006 – 2007 – 2008 – 2009 рр.), в перебігу яких проводилося дане дослідження. В результаті отримана ламана лінія М1 – М2 – М3 – М4 – М5, яка відображає зміну виробничо-фінансової ситуації на конкретному підприємстві, яке і є предметом дослідження. Область розрахункових значень спільної дії функцій F1 і F2 дозволяє проаналізувати і оцінити ринкові, виробничі і фінансові показники роботи підприємства, здійснювати постійний виробничо-фінансовий моніторинг своєї діяльності, своєчасно попереджати небажані тенденції як на підприємстві, так і на ринку його продукції. Основні точкові і інтервалові значення функцій F1 і F2 і їх економічна характеристика представлені в табл.4.
Таблиця 4
Економічна характеристика характерних областей фазової площини спільної дії функцій F1 і F2
| Фаза | Назва тенденцій | Значення функцій | Співвідношення аргументів функцій | Стан виробництва і фінансів підприємства, а також його ринку (характеристика тенденцій) | ||
| F1 | F2 | «x» и «y» | «α» и «β+γ+η» | |||
| I A | Труднощі мікрорівня | 1 < F1 < 0 | -1<F2 < 0 | y > x | α<(β+γ+η) | Виробничо-фінансові ризики невдач, залежні в основному від підприємства (недовипуск продукції і підвищені об'єми кредитів) |
| II B | Успішна робота | 1 < F1 < 0 | 1< F2 < 0 | y > x | α>(β+γ+η) | Зростаючий ринок і успішна фінансова діяльність. Пошук доріг розширення виробництва. |
| III C | Труднощі макрорівня | -1< F1< 0 | 1< F2 < 0 | x > y | α>(β+γ+η) | Небезпеки для підприємства криються в зовнішньому середовищі: дебітори не вертають борги, падає попит на продукцію |
| IV D | Кризисна ситуація | -1<F1 < 0 | -1<F2 < 0 | x > y | α<(β+γ+η) | Розвиваються кризові явища. Не повернені кредити і низькі об'єми збуту підтверджують цю ситуацію. |
Моніторинг значень функцій F1 і F2 протягом декількох років (кварталів, місяць, декад і так далі) дає можливість відстежити зміну положення інтегральної оцінки на фазовій площині (рух інтегральної крапки в середині квадрата) і тим самим оцінити тенденції в зміні стану справ на підприємстві і, що є надзвичайно важливим, оцінити ефективність зусиль, що робляться на підприємстві, по поліпшенню (стабілізації і розвитку) виробничо-фінансової ситуації.
В третьому розділі «Формування системи антикризових заходів по стабілізації роботи промислового підприємства (на прикладі ДП ХМЗ «ФЕД») розроблено і досліджено систему антикризових заходів, які забезпечують проблемним підприємствам стабілізацію і стійкий розвиток, та розроблено експертно-кластерний підхід до ранжування як самих заходів, так і характерних напрямів антикризової діяльності, в які вони входять. Вивчення літературних джерел та практики роботи машинобудівних підприємств м. Харкова в умовах наявності кризових явищ дозволило автору сформувати і в певній мірі класифікувати на 6 основних груп 72 антикризових заходи, які є можливим використовувати при наявності признаків нестабільності в роботі або при наявності чинників, які характеризують наближення чи розвиток кризи. Звичайно, що всі напрямки ефективної антикризової політики неможливо використати одночасно. Тому виникає потреба в аналітичному дослідженні важливості кожної з груп і кожного з заходів, які включені в ці групи. Таке завдання, на наш погляд, може бути ефективно виконане з використанням експертно-кластерного аналізу.
Для формування групи експертів автором було розроблено методика відбору, яка враховувала організаційну структуру підприємств, серійність їх продукції, економічний стан виробництва, форму власності, участі на міжнародних ринках. На підставі аналізу більше 20 підприємств машинобудівного комплексу Харківської області підприємств було прийнято рішення створити експертну групу в складі 11 експертів для формування системи антикризових заходів для ДП ХМЗ «ФЕД»: трьох експертів з ДП ХМЗ «ФЕД» - експерти №1, №2, №3; чотири експерти були залучені з підприємств індустріальної групи «Українська промислова енергетична компанія»: з Лозовського кузнечно-механічного заводу (експерт №4), електротехнічного «Укрелектромаш» (експерт №5), підшипникового – (експерт №6), верстатобудівного (експерт №7), а також по одному експерту з ВАТ «Турбоатом» (експерт №8), ДП «Електроважмаш» (експерт №9), ЗАТ «Південкабель» (експерт №10), а також представника НТУ «ХПІ» (експерт №11). Таким чином, група експертів представляла підприємства державної та колективної власності, масового та серійного виробництва, успішні і не зовсім успішні на ринку. В цілому кожного окремого експерта слід розглядати не як особистість, а як колективного експерта, який в своїх оцінках керується станом справ та особливостями виробництва (форма власності, серійність виробництва, обсяги виробництва і т.п.) підприємства, від імені якого він виступає. Кожному експерту треба було після попереднього вивчення виробничо-економічного стану конкретного підприємства кожний з заходів в кожній з груп оцінити від «0» до «1». В результаті було отримано від всіх експертів оцінки по кожному показнику і проведено їх статистичний аналіз, який передбачає перехід до аналізу середніх значень показників
по всім експертам. При цьому, в кожній групі заходів середні показники упорядковані по зменшенню від 
до 
. Для зручності проведення аналізу середні показники упорядковані по групам. Отримані дані свідчить про те, що в кожній групі середній показник суттєво змінюється. Нами доведено, що експертна оцінка заходів по окремих групах з достатнім рівнем точності описуються регресійними рівняннями, отриманими з використанням методу найменших квадратів (табл.5). Таблиця 5
Аналітичні моделі визначення вагомості груп антикризових заходів
| Група заходів | | | Рівняння |
| №1 - Заходи по реструктуризації підприємства | 0,88 | 0,28 | Y1 = -0,0467x + 0,8735 |
| №2 – Заходи по фінансовій санації | 0,75 | 0,40 | Y2 = -0,0315x + 1,2402 |
| №3 – Заходи по стратегічним змінам | 0,80 | 0,42 | Y3 = -0,0475x + 2,1058 |
| №4 – Інноваційна складова реструктуризації | 0,85 | 0,57 | Y4 = -0,0164x + 1,3804 |
| №5 – Діагностика економічного і виробничого стану | 0,67 | 0,50 | Y5 = -0,0109x + 1,2255 |
| №6 - Оцінка ефективності прийнятої стратегії на основі інноваційних технологій | 0,63 | 0,45 | Y6 = -0,0558x + 4,4681 |
Графіки рівнянь, які характеризують групи заходів № 2, 4 і 5 мають різний кут нахилу, так як коефіцієнти при х суттєво відрізняються (
; 
; 
). З цього аналізу можливо зробити висновок про пряму залежність між кутом нахилу апроксимуючої функції і різницею в значеннях експертних оцінок: чим більше кут нахилу функції. тим більша розбіж-ність в оцінках експертів важливості заходів, які включені в ту або іншу групу. Порівняння середніх показників в групах антикризових заходів показує, що ряд важливих показників отримали несподівано малі експертні бали тому, що вони були включені не в належні групи (напрями антикризової діяльності), які були запропоновані експертам. Виходячи з цих посилок, автором виконано переформування груп, з умов наближення показників по балам експертів і їх функціональним змістом. З урахуванням проведеної повторної експертизи і аналітичного дослідження було створено шість нових груп (напрямів) антикризових заходів, які в більшій мірі відтворюють ті напрямки, які закладені в назву груп (табл. 5). Повторна експертна оцінка всіх антикризових заходів показала, що 12 заходів мають найбільш високі експертні оцінки (від
«Інноваційна політика» і вище до 
«Підвищення якості продукції»), 46 заходів мають задовільно близькі середні бали з невеликим діапазоном змін (від 
до 
- «Зменшення дебіторської заборгованості»), 10 заходів мають середній бал експертів від 
(«Структура підприємства») до 
(«Залучення коштів власників»). Незначна група антикризових заходів мають суттєво менші експертні бали від («Об’єднання з другими підприємствами») до 
(«Продаж окремих підприємств»). Загальна характеристика отриманих результатів експертної оцінки по кожній групі антикризових заходів (максимальне і мінімальне значення експертної оцінки в кожній з груп) представлена нами в табл.6, де також представлені регресійні залежності, які характеризують характер змін значень експертних оцінок антикризових заходів в середині кожної з груп.
Аналіз рівнянь регресії, представлених в табл.6, а також їх порівняння з видом рівнянь в першому варіанті груп антикризових заходів, показує, що переформатування груп, яке більш суттєво врахувало функціональні признаки, знайшло більшу підтримку в експертних оцінках. Тепер вже по п’яти групам антикризових заходів мають близькі значення кутові коефіцієнти:
; 
; 
; 
; 
. І тільки в групі заходів по реорганізації підприємств окремі заходи мають найбільшу різницю експертних оцінок, тому кут нахилу апроксимуючої лінії для цієї групи (
) суттєво більший ніж у більшості груп. Таблиця 6
Характеристика змін експертної оцінки заходів по кожній з груп
| Найменування груп показників | | | Рівняння регресії |
| №1 - Реструктуризація підприємства | 0,85 | 0,45 | Y1 = -0,0284x + 0,8728 |
| №2 - Маркетингова служба | 0,8 | 0,48 | Y2 = -0,0355x + 1,3548 |
| №3 - Система керування | 0,78 | 0,42 | Y3 = -0,0224x + 1,3401 |
| №4 - Інноваційна політика | 0,88 | 0,50 | Y4 = -0,0231x + 1,6782 |
| №5 - Фінансова санація | 0,75 | 0,32 | Y5 = -0,0249x + 2,0368 |
| №6 - Реорганізація підприємства | 0,56 | 0,28 | Y6 = -0,0567x + 4,3133 |