Економіко-правова природа та ознаки банкрутства суб'єктів господарювання

Вид материала

Документы

Содержание Російська федерація Це положення не поширювалося на проведення санації підприємств-боржників у разі порушення справи про їх банкрутство. Прийнято до розгляду справ про банкрутство Матеріал зі Звітів арбітражного суду по Донецькій області] Таблиця 1.3 Функції керування банкрутством та органи, які їх реалізують Узагальнення точок зору по показниках про фінансову стійкість підприємства

Подобный материал:

• Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
• Світоч істини часто обпалює руку того, хто його несе, 63.02kb.
• Воловець я. В. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання, 2092.2kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни " Фінансова діяльність субєктів господарювання", 601.48kb.
• Документ z0315-01, редакцiя вiд 30., 221.92kb.
• Суб’єктивно об’єктивні відносини держави та неспроможних суб’єктів господарювання, 64.71kb.
• Я населення, із запобіганням виникненню загрози навколишньому природному середовищу,, 42.11kb.
• Єктів господарювання різних організаційно-правових норм 1 критерії прийняття рішення, 343.73kb.
• План-графік планових перевірок протипожежного стану об’єктів суб’єктів господарювання,, 4391.57kb.
• Затвердити Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних, 331.87kb.

Економіко-правова природа та ознаки банкрутства суб'єктів господарювання.



Становлення ринкових відносин в економіці України супроводжується кризою платежів, виникненням взаємної заборгованості суб'єктів господарювання, накопиченням боргів, що вимагає державного регулювання і управління процесом заборгованості повернення, стабілізації розрахунково-платіжної дисципліни за умови збереження господарюючого суб'єкта як економічно функціонуючої одиниці в економічному механізмі країни.

Правовий та економічний захист від негативних наслідків сучасного періоду формування ринкових відносин в економіці є Закон України від 30.06.1999г. № 784-Х1V «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутством», тобто - нова редакція прийнятого ще в 1992 році Закону України «Про банкрутство».

Аналіз нової редакції закону показав, що в ньому немає, по-перше, чіткого визначення категорії банкрутства господарюючого суб'єкта, тому можна припустити, що ті проблеми, які існували раніше і витікали з розуміння його суті, будуть виникати й надалі. По-друге, державний орган з питань банкрутства отримав законодавчу основу для існування, однак немає чіткої регламентації підбору кандидатур до складу арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів), методичного забезпечення, що ускладнить їх функціонування, як суб'єктів економіко-правових відносин. Тому більш глибокого і всебічного вивчення вимагають основні аспекти інституту банкрутства.

Перш за все, необхідно досліджувати сутність категорії банкрутства. Щоб зрозуміти природу банкрутства, як в ринковій економіці, так і в умовах перехідного періоду звернемося до розгляду змістовної сторони терміна «банкрутство».

Вивчення законодавств про банкрутство (табл. 1.1) дозволяє зробити висновок, що ототожнення понять «неспроможність» і «банкрутство» характерно не тільки для українського законодавства, але й для частини законодавств постсоціалістичних країн, наприклад, для Росії (де навіть у самій назві закону спочатку закладено ототожнення цих понять) і Казахстану.

Таблиця 1.1

Формулювання поняття «банкрутства» у відповідних законах України, Росії та Казахстану.

Роки	Країна, джерело	Формулювання банкрутства
1992	УКРАЇНА Закон України «Про банкрутство» від 14 травня 1992 р., Ст.1.	Під банкрутством мається на увазі пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності – задовольнити у встановлений для цього термін пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.
1999	УКРАЇНА Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про банкрутство» від 30 червня 1999 р., Ст.1.	Банкрутство - визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури
1992	РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ Закон Російської Федерації «Про неспроможність (банкрутство) підприємств» від 19 листопада 1992 р.,Ст.1.	Під неспроможністю (банкрутством) підприємства розуміється нездатність задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів (робіт, послуг), включаючи нездатність забезпечити обов'язкові платежі до бюджету і позабюджетні фонди, у зв'язку з перевищенням зобов'язань боржника над його майном або з незадовільною структурою балансу боржника.
1992	КАЗАХСТАН Закон Казахстану «Про банкрутство підприємств» від 5 грудня 1992р. Ст. 1.	Під банкрутством мається на увазі стійка, пов'язана з недостатністю платіжних засобів нездатність боржника задовольнити у строк вимоги, пред'явлені до нього з боку кредиторів, і виконати, зобов'язання перед бюджетом.