Загальні положення
| Вид материала | Документы |
- І. Загальні положення, 60.53kb.
- Загальні положення, 157.52kb.
- Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення, 2089.93kb.
- Положення про методичну раду освітньої установи Загальні положення, 138.49kb.
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- І. Загальні положення, 36.77kb.
- 1. загальні положення, 89.5kb.
- Положення про загальні збори учасників публічного акціонерного товариства комерційного, 272.94kb.
- Закон україни, 706.59kb.
- Закон україни, 745.76kb.
Стаття 164. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків.
Присяга перекладача
1. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
2. Головуючий приводить перекладача до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи всі свої професійні можливості".
3. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.
1. Коментована стаття застосовується судом тільки в тому випадку, якщо в справі бере участь перекладач.
Про процесуальний статус перекладача див. коментар до ст. 55 ЦПК.
Перекладач зобов’язаний здійснювати по можливості дослівний та повний переклад змісту всього, що відбувається в засіданні, кожного пояснення і заяви осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, зміст запитань та відповідей, які ставить суд свідкам, особам, що беруть участь у справі, та останні один одному і свідкам, робити переклад матеріалів справи та судових постанов, а також документів, які складає для суду особа, що не володіє мовою, тощо.
2. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, встановленні ЦПК, тобто зачитує ст.55 ЦПК, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
З цього часу перекладач бере участь у справі і здійснює переклад.
3. Формальним елементом є присяга перекладача, яка проголошується усно і текст якої підписується перекладачем і приєднується до справи. Присяга є підтвердженням того, що перекладач готовий здійснювати належним чином свою функцію. Водночас це і важливий психологічний момент, який настроює перекладача належним чином виконувати свою функцію.
Стаття 165. Видалення свідків із зали судового засідання
1. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення.
2. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.
1. Свідки повинні бути об‘єктивними та неупередженими, а тому вони не повинні знати, що відбувається в залі засідань, що ці події не вплинули на їх показання.
Для цього свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення. Таким приміщенням може бути будь-яке інше приміщення, окрім залу засідань, з якого вони не можуть спостерігати за засіданням. Традиційно свідки видаються в коридор.
Свідки видаляються із залу судового засідання в підготовчій частині ще до початку вирішення питань, пов'язаних із відводами, можливістю слухання справи за відсутності учасників процесу, які не з'явились, тощо.
Те, що свідки видаляються із залу засідань, означає, що вони там повинні бути присутні. Іншими словами, свідки повинні брати участь у підготовчій частині судового засідання, а отже їх слід викликати на той самий час, що й осіб, які беруть участь у справі. Однак свідок може бути зайнятим і не може проводити весь день в суді, очікуючи, коли саме його викличуть дати показання. Тому поширена практика виклику свідка на інший, більш пізній час. Це робиться з розрахунку на те, що допиту свідка передує підготовча частина, а також пояснення та запитання осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням інтересів учасників процесу, цю практику можна визнати обгрунтованою та такою, що не суперечить процесуальному законодавству.
Необхідність видалення свідків із залу судового засідання зумовлена перш за все тим, що ознайомлення недопитаних свідків з поясненням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, з показаннями допитаних свідків та з іншими процесуальними діями, що вчиняються в залі судового засідання, може вплинути на об'єктивність їх показань. А в обов'язок свідків входить давати правдиві показання відносно тих фактичних обставин, які їм відомі по справі, що розглядається судом. Крім того, свідки повинні давати правдиві відповіді на запитання суду та осіб, що беруть участь у справі.
2. Для запобігання впливу на об'єктивність показань недопитаних свідків судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав. Найбільш дієвим видається залишення допитаних свідків в залі засідань і допит усіх свідків в одному судовому засіданні.
Якщо судове засідання відкладається або допитано не всіх свідків через їх неявку, то виконання вимог ч.2 коментованої статті стає неможливим. Адже зрозуміло, що проконтролювати чи спілкуються свідки між собою в перерві між засіданнями суду стає неможливим. З огляду на це, показання свідків, які допитуються після того, як частина свідків вже була допитана судом, можуть бути зкореговані, а тому підлягають ретельній перевірці. Особливо це стосується свідків, які викликаються з ініціативи тієї самої сторони.
Стаття 166. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.
2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 3 розділу І цього Кодексу.
1. Після видалення свідків головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання. Наприклад, “Справа розглядається Галицький районним судом м.Львова у складі судді Угриновської за участю секретаря судового засідання Кравчука”.
2. Далі головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. Зокрема, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті справи; він на попередньому розгляді даної справи брав участь у процесі як свідок, експерт, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання; він є родичем сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі; перебуває в особистих стосунках з особами, які беруть участь у справі; будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів в його безсторонності.
Роз‘яснивши право заявити відвід, суддя запитує в осіб, які беруть участь у справі, чи бажають вони заявити відвід. Часто замість цього судді запитують, чи довіряють особи, які беруть участь у справі, суду. Вважаємо, що такого запитання слід уникати, оскільки недовіра і відвід – це не тотожні поняття. Сторона може не довіряти суду, але правом заявити відвід не скористатися.
У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.
Заява про відвід вирішується у нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Ухвала оскаженню не підлягає.
Про наслідки відводу суду див. коментар до ст. 25 ЦПК.
Стаття 167. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі,
їх прав та обов'язків
1. Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.
1. Завдання, що стоять перед судом у стадії судового розгляду справи, визначають характер діяльності суду та осіб, які беруть участь у справі, а також їх права та процесуальні гарантії цих прав. Для того, щоб розглянути і вирішити справу, винести законне та обґрунтоване рішення, суду необхідно дослідити всі докази у справі, встановити всі факти, що мають значення для справи, з'ясувати правовідносини, що існують між сторонами, встановити дійсні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Правильно і швидко здійснити все це суд може лише за активної участі в розгляді справи всіх заінтересованих осіб.
Особи, які беруть участь у справі, мають комплекс прав на стадії судового розгляду справи, що забезпечується процесуальними гарантіями. Цивільне процесуальне законодавство передбачає широке коло прав, якими можуть користуватися особи, які беруть участь у справі. Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі (ст.27 ЦПК), процесуальні права та обов’язки сторін (ст.31 ЦПК) повинні бути роз’ясненні судом.
2. Роз’яснення особам, які беруть участь у справі їх прав та обов’язків має велике значення, оскільки більша частина цих осіб не знає про них, таким чином не знаючи свого права неможливо ним скористатися. Коли особа розуміє зміст своїх прав “можна чекати усвідомленого і вільного з їх боку розпорядження правами і виконання обов’язків”.38
Про те, що даним особам роз’яснено їхні права та обов’язки заноситься і до протоколу (журналу) судового засідання.
3. Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 05.03.1997р. “Про підготовку цивільних справ до судового розгляду” з метою забезпечення найбільш повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи в судовому засіданні необхідно роз'яснити сторонам і третім особам, які викликаються, що вони повинні довести обставини, на які посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також їхні інші права і обов'язки, передбачені правилами цивільного судочинства, оскільки вони користуються цими правами та несуть обов’язки і в процесі підготовки справи до судового розгляду. Проте роз’яснення прав та обов’язків особам, які беруть участь у справі, на стадії підготовки справи до судового розгляду не знімає обов’зок із суду роз’яснити права і обов’язки ще раз на цій стадії цивільного судочинства.
Стаття 168. Розгляд судом заяв і клопотань осіб,
які беруть участь у справі
1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання. Це право випливає з таких суттєвих принципів цивільного процесу, як змагальність, диспозитивність, демократизм.
Під клопотанням слід розуміти звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з проханням про здійснення таких процесуальних дій, без яких, на їх думку, справа не може бути правильно вирішена.
Клопотання про витребування нових доказів, про участь у справі третіх осіб, про відкладення судового розгляду справи та з інших питань суд повинен вирішувати попередньо з‘ясовуючи думку осіб, які беруть участь у справі. На підставі думок осіб, які беруть участь у справі, та свого внутрішнього переконання, яке базується на законі, суд вирішує питання про те, чи підлягає задоволенню клопотання.
Клопотання осіб, які беруть участь у справі, про витребування нових доказів та з усіх інших питань, пов'язаних з розглядом справи, суд вирішує негайно. Відкладення вирішення цих клопотань на інший час, “залишення їх відкритими”, зміна черговості їх вирішення не допускається.
Кількість клопотань, заявлених особою, не обмежується. Всі вони повинні вирішуватися у встановленому порядку, тобто задовільнятися або відхилятися ухвалою суду.
Клопотання заявляються та вирішуються почергово. Тобто кожне заявлене клопотання повинно бути вирішене, після чого суд може розглядати інше клопотання. Не допускається одночасне заявлення або вирішення усіх клопотань.
Відмова в їх задоволенні не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду (п.8, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” від 21.12.1990р. №9).
Суд вправі відмовити у задоволенні клопотання про виклик свідків, якщо у ньому не зазначенні обставини, які він може підтвердити, або відомості про ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи чи не можуть підтверджуватись показаннями свідків.
Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи,
яка бере участь у справі
1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:
1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;
2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.
3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
4. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
5. Наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового засідання.
1. Коментована стаття встановлює наслідки неявки у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, а не будь-яких учасників процесу.
Неявка у судове засідання – це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання.
Всесторонність, об'єктивність та правильність розгляду справи та постановлення правосудного рішення залежить від участі в розгляді справи усього складу осіб, які беруть участь у справі по конкретному правовому спору, що переданий на розгляд суду.
Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо. Тому дана стаття передбачає наслідки неявки в судове засідання когось із осіб, які беруть участь у справі. Ці наслідки є досить демократичними та відповідають диспозитивним засадам цивільного судочинства.
2. Правові наслідки неявки залежать від чотирьох обставин: 1) належності повідомлення особи, яка не з‘явилася, про час і місце розгляду справи; 2) причини неявки; 3) процесуального статусу особи; 4) угляду суду.
3. Суд зобов‘язаний відкласти розгляд справи у таких випадках:
- у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки. Цей правовий наслідок настає і у випадках, коли суду достеменно відомо, про те, що особа знає про час та місце розгляду справи, але відомостей про вручення судових повісток, заповнених належним чином, у справі не має;
- разі неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними. Часто особи, які беруть участь у справі звертаються до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, покликаючись на обставини, що їм перешкоджають взяти участь в засіданні: хвороба, відрядження, участь в інших судових засіданнях тощо. Ці причини, як правило, визнаються судом поважними;
- у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Іншими словами, якщо позивач не з‘явиться в судове засідання вперше, то розгляд справи буде відкладено завжди, за виняток випадку, коли сам позивач письмово просив справу розглядати без нього;
- у разі, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Це може бути викликано недостатньою поінформованістю представника про фактичні обставини справи, недостатністю засобів доказування, необхідності з‘ясування дійсного волевиявлення позивача. Для того, що б суд мав підстави визнати явку сторони обов‘язковою, про це зацікавлена особа повинна заявити клопотання. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
4. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Але за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.
Ця норма стосується, насамперед, договірних представників. Норма застосовується у випадку, коли сторона з‘явилася, а представник – ні. Якщо не з‘явилися ні сторона, ні її представник, то застосовуються наслідки, передбачені для неявки сторони.
Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи, суд враховує складність справи, попередню участь представника у справі, стадію розгляду, готовність сторони до самостійного захисту своїх інтересів, добросовісність дій представника, який не з‘явився, доведеність поважності причини неявки, думку інших осіб, які беруть участь у справі.
Сама по собі неявка представника, якщо при цьому не заявлено відповідне клопотання, не може бути підставою для відкладення розгляду справи.
5. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Аналогічна правова ситуація в ЦПК 1963 р. вирішувала по іншому. Відповідно до ч.3 ст. 172 ЦПК УРСР у разі повторної неявки в судове засідання, незалежно від причин, позивача або відповідача, яким повідомлено у встановленому порядку про час і місце судового засідання, суд розглядає справу за наявності у справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Коментована стаття такого права суду не надає. Наслідок неявки позивача, передбачений у ч.3 коментованої статті є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи. Вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
6. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). При цьому застосовуються умови, необхідні для постановлення заочного рішення, передбачені ст. 224 ЦПК, а саме:
- позивач не заперечує проти такого вирішення справи, тобто згідний із заочним розглядом справи;
- у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів;
- відповідач повинен знати про предмет, підстави та розмір позову.
Коментована норма не передбачає, як повинен діяти суд, якщо позивач згоди на заочний розгляд справи не дає. Вважаємо, що в цьому випадку, суд зобов‘язаний відкласти розгляд справи.
7. Слід також враховувати, що за проявлену неповагу до суду настає відповідальність за ст.185-3 КпАП у порядку, передбаченому цим Кодексом. Йдеться про злісне ухилення від явки до суду свідка та експерта згідно правил цивільного судочинства, непідкорення розпорядженню головуючого чи порушення порядку під час судового засідання свідком, позивачем, відповідачем та іншими громадянами; повторну неявку сторін або однієї з них без поважних причин чи неповідомлення ними про причини неявки на другий виклик (за умов, зазначених у ЦПК) або вчинення будь-яких інших дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил (п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” від 21.12.1990р. №9).
Стаття 170. Наслідки неявки в судове засідання свідка,
експерта, спеціаліста, перекладача
1. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися.
1. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися. Можливість продовження розгляду справи залежить від того на якій стадії перебуває судовий розгляд, чи є можливість вчинення процесуальних дій, які не потребують участі експертів, спеціалістів, перекладачів, які не з‘явилися.
У разі неявки перекладача, судовий розгляд слід відкласти, оскільки в іншому випадку, будуть порушені процесуальні права особи, яка не володіє українською мовою.
Про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк суд постановляє ухвалу.
2. Одночасно з вирішенням питання про продовження або відкладення розгляду справи і незалежно від цього, суд вирішує питання про відповідальність учасника, який не з‘явився.
Відповідальність за неявку до суду може наставати за чт. 185-3 КпАП України. Реальне притягнення до відповідальності за цієї номою ускладнюється тим, що суд не може встановити усі елементи адміністративного правопорушення, а головним чином вину особи, яка не з‘явилася.