Загальні положення
| Вид материала | Документы |
- І. Загальні положення, 60.53kb.
- Загальні положення, 157.52kb.
- Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення, 2089.93kb.
- Положення про методичну раду освітньої установи Загальні положення, 138.49kb.
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- І. Загальні положення, 36.77kb.
- 1. загальні положення, 89.5kb.
- Положення про загальні збори учасників публічного акціонерного товариства комерційного, 272.94kb.
- Закон україни, 706.59kb.
- Закон україни, 745.76kb.
До дисциплінарної комісії справа практично ніколи не доходить. Суддя усуває порушення як тільки усвідомлює реальність виникнення проблем із комісією.
Стаття 158. Розгляд судом справи у судовому засіданні
1. Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
2. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
3. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань.
1. Судовий розгляд цивільної справи є основною, центральною стадією цивільного процесу, під час якої суд за участю осіб, які беруть участь у справі розглядає докази та вирішує спір по суті.
Стадія судового розгляду характеризується тим, що на цій стадії найповніше реалізуються не лише завдання, але й принципи цивільного процесуального права, а саме: незалежність суддів і підкорення їх лише закону, здійснення правосуддя лише судом, гласність, усність, безпосередність, національна мова судочинства, рівність громадян перед законом і судом, диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність тощо.37
2. Судовий розгляд справ позовного та окремого провадження відбувається в судовому засіданні.Судове засідання складається з чотирьох частин: підготовчої частини, розгляду справи по суті, судових дебатів та постановлення і проголошення відповідної судової постанови (рішення або ухвали, якою закривається провадження по справі, або якою залишається заява без розгляду).
3. Суд зобов’язаний забезпечити можливість здійснення зацікавленими особами їх прав та обов’язків. Для того, щоб реалізувати дане положення необхідно обов’язково повідомити осіб, які беруть участь у справі (склад осіб, які беруть участь у справі (ст.26 ЦПК) про розгляд цивільної справи, зокрема для того, щоб відповідач міг реалізувати своє право на захист від заявлених до нього позовних вимог.Про порядок повідомлення докладніше див. коментар до ст. 74 – 77 ЦПК.
4. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Таким чином, участь особи в судовому засіданні є її обов‘язком, від якого особа за її клопотанням може бути звільнена судом. За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв‘язку із неявкою цієї особи до суду.
Задоволення клопотання про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, не звільняє суд від надсилання цій особі судових повісток та копії рішення суду.
5. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань. Як правило зал засідань – це окреме приміщення, в якому знаходиться стіл для суддів, секретаря, столи для сторін (навпроти одне одного), трибуна для свідків, крісла (лавки) для глядачів та учасників процесу.
На жаль не всі суди мають належним чином обладнані зали судових засідань в достатній кількості. Тому часто судовий розгляд відбувається в кабінеті судді. Це порушення вважається формальним і не впливає на законність та обгрунтованість судового рішення.
Стаття 159. Безпосередність судового розгляду.
Перерви в судовому засіданні
1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
2. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.
3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.
1. Безпосередність є важливим принципом цивільного процесуального права. Він належить до міжгалузевих принципів, які функціонують і тотожний змістом як у цивільному, так і в кримінальному процесі. Даний принцип діє не тільки під час провадження в судах першої інстанції, а також і в інших судових інстанціях.
Нормативне вираження цього принципу полягає в тому, що суд при розгляді справи повинен, як правило, сприймати докази по справі з першоджерел і досліджувати їх безпосередньо. Саме внаслідок бепосередньо сприяняття усіх обставин справи та їх перевірки доказами у судді може сформуватися обгрунтоване внутрішнє переконання про те, як цю справу слід вирішити.
2. В силу принципу безпосередності судового розгляду рішення суду може бути обґрунтованим лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановляється рішення. Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його винесення.
Коли докази, що є в справі, зібрані в порядку, передбаченому правилами цивільного судочинства, суд може обґрунтувати ними рішення лише при умові, якщо вони були ним оголошені в судовому засіданні і досліджені у сукупності з іншими матеріалами справи.
При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог їх належності і допустимості. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976р. №11).
3. Судове засідання по розгляду справи має починатися і закінчуватися незмінним складом суду. Якщо в процесі розгляду справи відбувається заміна хоча б одного із суддів, то судовий розгляд починається спочатку.
Безпосередній зв’язок суддів, які розглядають справу, з учасниками процесу та матеріалами справи забезпечує можливість досліджувати й оцінювати фактичні матеріали справи, дозволяє повно і всебічно занурюватися у всі її деталі, усунути сумніви щодо юридичних фактів, покладених в обґрунтування позову і заперечення проти нього.
Зміна складу колегії найчастіше трапляється в апеляційному суді, оскільки там усі справи розглядаються колегіально. Коментована норма застосовується в усіх стадіях цивільного процесу.
4. Перерви – це перенесення судового засідання на інший визначений час. Перерви зумовлені об‘єктивними обставинами: закінчення робочого дня, перерва на обід, перерва для ознайомлення із поданими доказами, перерва для переговорів тощо. Перелік підстав для перерви (на відміну від відкладення розгляду) законом не визначено.
Питання про оголошення перерви може ставити будь-хто з осіб, як беруть участь у справі, а також суд з власної ініціативи.
Тривалість перерв визначається судом з урахуванням обставин, які їх викликали. Це може кілька хвилин, годин або кілька днів. При оголошенні перерви суд повинен враховувати те, для чого вона надається, раціонально використовувати час, не затягуючи процес. В судовому засіданні може бути оголошено декілька перерв.
Про оголошення перерви суд постановляє ухвалу. У разі оголошення перерви суд повісток не надсилає.
Стаття 160. Головуючий у судовому засіданні
1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.
2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.
1. Цивільні справи в усіх судах розглядаються колегіально або одноособово суддями, обраними у встановленому порядку. Цивільні справи у суді першої інстанції розглядаються суддею одноособово. Цей суддя є головуючим, тобто саме він веде судове засідання.
Головуючий в судовому засіданні має такі обов‘язки:
- забезпечує додержання послідовності вчинення процесуальних дій;
- забезпечує додержання порядку вчинення процесуальних дій;
- забезпечує здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав;
- забезпечує виконання учасниками цивільного процесу їх процесуальних обов‘язків;
- спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи;
- усуває із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;
- забезпечує належний виховний рівень судового процесу;
- забезпечує спокійну робочу обстановку і належний порядок у судовому засіданні.
Розгляд справи відбувається шляхом послідовного вчинення судом та учасниками процесу комплексу процесуальних дій. Головуючий наділений правами по керівництву судовим розглядом справи.
Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» суд зобов'язаний забезпечити можливість здійснення учасниками процесу їх прав і обов'язків (Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — №85.— № 1. — С. 407). Це керівне роз'яснення Пленуму Верховного Суду спрямовано взагалі до суду, але системне тлумачення цивільного процесуального законодавства та відповідного керівного роз'яснення дозволяє зробити висновок, що вказана вище вимога спрямована перш за все до головуючого в судовому засіданні.
2. Дії головуючого під час ведення судового засідання не завжди поділяються учасниками процесу. Непоодинокі випадки неетичної повідінки суддів; зміна порядку ведення засідання у бік його спрощення; необгрунтованого неприйняття клопотань або ухилення від їх вирішення; порушення порядку дослідження доказів; обмеження прав учасників процесу. Подекуди судді чинять психологічний тиск на осіб, які беруть участь у справі.
Якщо учасник процесу не згідний з такими діями судді, він вправі висловити свої заперечення. Заперечення можуть висловити будь-хто з осіб, які беруть участь у справі, а також інші окремі учасники процесу – свідки, експерти та перекладачі. Фахівці у галузі права та спеціалісти такого права не мають.
На нашу думку, особи, які берть участь у справі можуть висловити заперечення щодо будь-яких дій судді, що стосуються процесу. Натомість свідки, експерти та перекладачі – лише щодо ти дій судді, які стосуються їх особисто.
Заперечення на дії судді полягають у висловленні суду протесту проти конкретних його дій, пов‘язаних із розглядом справи, які порушують встановлений порядок розгляду справи. Доцільно зазначити в чому полягає незаконність або необгрунтованість цих дій.
Заперечення, як правило, є усними, тому що особа не може наперед спрогнозувати проти яких саме дій судді вона буде заперечувати.
Висловлені в судовому засіданні заперечення проти дії судді заносяться до протоколу (журналу) судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу, яка не оскаржується. Оскільки заперечення не є клопотанням, то думка інших осіб, які беруть участь у справі, судом не з‘ясовується.
У разі прийняття заперечень, суддя повинен вчинити дії, спрямовані на усунення помилок та порушень закону, з приводу яких було висловлено заперечення.
Заперечення проти дій головуючого можуть використовуватися для здобуття підстав для наступного відводу суду.
Законом не передбачено можливості висловлення заперечення проти дій інших учасників процесу в судовому засіданні.
3. Забезпечення порядку у судовому засіданні необхідне для належного розгляду справи. Суддя зобов‘язаний реагувати на порушення порядку в судовому засіданні. Суддя має право оголосити попередження, видалити учасника процесу з залу засідання, притягнути порушника до адміністративної відповідальності за неповагу до суду.
4. Коментована стаття окремо зазначає, що скарги на дії або бездіяльність судового розпорядника розглядаються головуючим в судовому засідані. Судовий розпорядник має деякі адміністративні функції, його вимоги є обов’язковими для учасників цивільного процесу. Повноваження судового розпорядника передбачені ст. 49 ЦПК.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі. За наслідком розгляду цих скарг головуючий постановляє ухвалу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Стаття 161. Звертання до суду у судовому засіданні
1. Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами “Ваша честь”.
1. Традиція звертатися до суду словами “Ваша честь” склалася давно і бере початок ще в дореволюційній Россії. Однак офіційно таке звернення закріплене в коментованій статті вперше. Звертаючись до судді зі словами “Ваша честь”, учасники виявляють повагу до його статусу.
Разом з тим, не заборонені і можуть використовуватися інші звернення “шановний суд”, “поважний (високоповажний) суд” тощо.
2. Головуючому доцільно роз‘яснювати порядок звернення до суду у підготовчій частині судового розгляду, одночасно з ознайомленням осіб, які беруть участь у справі з їх процесуальними правами та обов‘язками.
Стаття 162. Обов'язки осіб, присутніх у залі судового засідання
1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.
2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.
3. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.
4. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.
1. Участь в судовому засіданні покладає на учасників процесу та глядачів певні обов‘язки.
При вході суду до залу судового засідання судовий розпорядник (часто цю функцію виконує секретар судового засідання) попереджає всіх присутніх словами: “Прошу встати, суд йде!”. Усі присутні в залі судового засідання повинні встати. Коли суд видаляється із залу, усі присутні повинні теж встати. Цим вони виявляють свою повагу до суду.
Всі учасники процесу звертаються до суду і дають свої пояснення та показання стоячи. Всі присутні в залі судового засідання повинні стоячи заслуховувати рішення та ухвали суду, також стоячи відповідати на запитання судді.
Відступ від цього правила допускаться з дозволу головуючого, наприклад, коли особі за станом здоров‘я або у зв‘язку із похилим віком важко стояти.
2. Розпорядження головуючого – це усні владні вказівки суду учасникам процесу, спрямовані на забезпечення порядку в судовому засіданні та проведення засідання у встановленому законом та судом порядку.
Розпорядження головуючого, які він дає під час судового засідання, є обов‘язковими для всіх учасників процесу та глядачів. Розпорядження повинні беззастережно виконуватися учасниками цивільного процесу, а також іншими особами присутніми у залі судових засідань. Цей обов‘язок учасники процесу мають і тоді, коли вони не згідні з діями та розпорядженнями головуючого. В цьому випадку особа може подати свої заперечення проти дії головуючого.
Щодо осіб, які порушують порядок в судовому засіданні, головуючий може застосувати відповідні заходи реагування, передбачені законом. Зокрема, особі, яка порушила порядок під час розгляду справи, головуючий від імені суду робить попередження. При повторному порушенні порядку особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі можуть бути видалені із залу судового засідання за ухвалою суду, а громадяни, присутні в залі судового засідання, - за розпорядженням головуючого.
3. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника. Це положення є формальним, підкреслює нейтральність суду та його незалежність. Однак якщо документ переданий суду не через розпорядника, а особисто, то це не впливає на законність чи обгрунтованість рішення.
Стаття 163. Відкриття судового засідання
1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.
2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.
3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
1. Судове засідання відкривається тим, що у призначений для розгляду час (якщо суддя не запізнився) суд входить в зал засідань, а секретар у цей час промовляє “Встати, суд йде!”. Всі учасники процесу встають, вітаючи суд.
Далі головуючий присідає сам, пропонує присісти усім присутнім, і оголошує, яка справа розглядатиметься. Як правило, називаються лише сторони. Наприклад, “Слухається справа за позовом Кравчука до Сидорука”.
2. Після відкриття судового засідання починається його підготовча частина. Підготовча частина судового засідання має на меті з'ясування та вирішення питання про те, чи можливо розглянути справу у цьому судовому засіданні. Іншими словами, підготовча частина судового засідання складається з сукупності процесуальних дій, спрямованих на перевірку наявності умов, які необхідні для розгляду та вирішення справи в даному судовому засіданні. Ці процесуальні дії, перш за все, спрямовані на з'ясування таких основних питань: 1) чи може бути справа розглянута даним складом суду; 2) чи може бути розглянута справа при даній явці учасників процесу; 3) чи може бути розглянута справа при наявності зібраних доказів у справі.
3. Підготовча частина судового засідання розпочинається з доповіді секретаря судового засідання про те, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та причини їх неявки, якщо вони відомі.
Дане положення покладає на секретаря судового засідання обов’язок перевірки явки у судове засідання тих суб’єктів процесуальної діяльності, які були викликані в судове засідання або повідомленні про час та місце судового розгляду ще до початку судового засідання. Крім того, секретар зобов’язаний перевірити відомості про вручення судових повісток та повідомлень, а саме чи є у справі відповідні докази.
4. Несвоєчасне повідомлення учасників процесу про час розгляду справ, безпідставне перенесення часу їх розгляду викликають справедливе обурення громадян. У зв'язку з цим необхідно мати на увазі, що суддя несе особисту відповідальність за своєчасний і якісний розгляд справ. Навмисне порушення закону чи несумлінне його виконання, якщо це призвело до тяганини при розгляді справи й істотно обмежило права і законні інтереси громадян, слід розглядати як неналежне виконання суддею професійних обов'язків, яке тягне передбачену законом відповідальність (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про посилення судового захисту прав та свобод людини та громадянина” від 30.05.1997р. №7).
5. Далі суд встановлює особу тих, хто з’явився у судове засідання. Встановлення осіб здіснюється в такому порядку: позивач, його представники, відповідач, його представники, треті особи, їх представники, перекладач. Особа свідка, експерта, секретаря судового засідання у підготовчій частині не з‘ясовується.
Встановлення особи полягає у встановленні її прізвища, імені та по-батькові, а також тотожності особи, яка бере участь у справі, особі, яка зображена на фотокартці документа, який встановлюює особу. Ці данні встановлюються за паспортом або іншим документом, що виключає сумнів в особі.
Часто суди не перевіряють документів, що встановлюють особу. Це може призвести до постановлення судових рішень щодо осіб, які насправді участі в процесі не брали. Був випадок, коли за протоколом судового засідання у справі про розлучення брала участь жінка, яка насправді в той час перебувала в Італії.
Для уникнення такої ситуації, доцільно запровадити у практику приєднувати до справи копію паспорту чи іншого документу, який посвідчує особу, а також довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
Одночасно суд з‘ясовує інші персональні данні, які мають значення для справи: рік народження (для встановлення обсягу процесуальної дієздатності), місце проживання та місце роботи (для надсилання повісток), рівень володіння українською мовою (для вирішення питання про залучення перекладача). Повідомлені суду відомості спеціально не перевіряються і вважаються достовірними. Ці відомості не входять до предмету доказування по справі.
В цій частині доцільно встановлювати також ідентифікаційний код особи, оскільки він є обов‘язковим елементом виконавчого документа.
При перевірці повноважень представника необхідно вияснити наявність документів, які посвідчують повноваження представника (ст.42 ЦПК), а також обсяг повноважень, які має представник (ст.44 ЦПК). Крім того необхідно перевірити відсутність обставин, які виключають можливість даної особи бути представником (ст.41ЦПК).