Містять тематичний план курсу, плани практичних занять, завдання для практичних занять, список навчальної та спеціальної літератури до всіх тем, питання до заліку.

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема № 7. Кваліфікація злочинів у сфері службової діяльності
М.: кваліфікація злочинів на транспорті
Подобный материал:
1   2   3   4   5




Тема № 7. Кваліфікація злочинів у сфері службової діяльності


Лекція – 2 год., практич. занят. – 4 год., сам. – 4 год.

Питання практичного заняття № 1
  1. Ст. 364 КК України. Зловживання владою або службовим становищем: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, суб’єктом яких є службова особа. Юридичний аналіз.
  2. Ст. 365 КК України. Перевищення влади або службових повноважень: особливості основного юридичного складу злочину, кваліфіковані склади злочину. Відмежування від злочину ст. 364 КК України.
  3. Ст. 366 КК України. Службове підроблення. Юридичний аналіз та відмінність від суміжного злочину ст. 358 КК України.
  4. Ст. 367 КК України. Службова недбалість. Юридичний аналіз.
Вирішити задачі №№ 2, 4, 6, 8, 10; Глава 39; с.486-497.
Практикум з кримінального права під ред. С.С.Яценка

Питання практичного заняття № 2
  1. Ст. 368 КК України. Одержання хабара. Юридичний аналіз та особливості предмету.
  2. Ст. 369 КК України. Давання хабара. Юридичний аналіз.
  3. Ст. 370 КК України. Провокація хабара. Юридичний аналіз.



Вирішити задачі №№ 1, 3, 5, 7, 9; Глава 39; с.486-497.
Практикум з кримінального права під ред. С.С.Яценка


Література:
  1. Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень: постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 грудня 2003р. № 15.
  2. Про судову практику у справах про хабарництво: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5.
  3. Вознюк В.Д. Злочини у сфері службової діяльності: деякі аспекти
    об’єктивної сторони та суб’єкта злочину // Новий Кримінальний кодекс
    України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ.
    конф. [Харків] 25-26 жовтня 2001 р./ Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К; Xаркыв: Юрінком-Інтер, 2002.
  4. Гарбуза А., Сухарев Е. Отграничение должностного злоупотребления от хищения. – СЮ., 1989.
  5. Доник О. Злочини в сферi службової дiяльностi. Сукупнiсть злочинiв // Юридичний журнал. – К., 2004. – № 1(19). – С.47-50.
  6. Єрмак О. Проблеми квалiфiкацiї дiй службової особи, пов’язаних iз створенням, керiвництвом та участю у злочиннiй організації // Пiдприємництво, господарство i право. – К., 2003. – № 12. – С.103-105.
  7. Мельник М.І. Відповідальність за хабарництво: історичний аспект // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 1.
  8. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: Монографія. – К.: Атіка, 2001.
  9. Мельник М.І. Нові аспекти кримінальної відповідальності за посадові
    (службові) злочини // Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовтня 2001 р./ Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К; Харків: Юрінком-Інтер, 2002.
  10. Мельник М.І. Правові проблеми звільнення від кримінальної відповідальності за хабарництво // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2000. – № 2.
  11. Мельник М.І. Хабарництво: Загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства. – К., 2000.
  12. Прохоренко А. Поняття, ознаки i види службових осiб за кримiнальним кодексом України (деякі проблеми) // Проблеми державотворення i захисту прав людини в Українi. – Львiв, 13-14 лютого 2003. – С.443-444.
  13. Светлов А.Я. Борьба со взяточничеством и поборами. – М., 1984.
  14. Усатий Г.О. Депутатська недоторканність - надійний захист від корупції чи плацдарм для безвідповідальності // Народне волевиявлення в Україні: історія і сучасність: Тези доповідей науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 05 квітня 2000 р.). – Запоріжжя, 2000.
  15. Усатий Г.О. Кримінально-правовий компроміс як засіб боротьби з хабарництвом // Предпринимательство, хазяйство и право. – 2000. – № 12.
  16. Хавронюк М.І. Загальні службові злочини діяння: особливості їх визначення у кримінальних законах європейських держав // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 4. – С.124-128.
  17. Яковська О. Соцiально-правовi аспекти злочинностi у сферi службової діяльності // Юридичний журнал. – К., 2004. – № 1(19). – С.40-42.



Тема № 7. Кваліфікація злочинів проти правосуддя


Лекція – 2 год., практич. занят. – 2 год., сам. – 4 год.


Питання практичного заняття № 1
  1. Ст. 371 КК України. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт.
  2. Ст. 372 КК України. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Юридичний аналіз.
  3. Ст. 373 КК України. Примушування давати показання. Юридичний аналіз.
  4. Ст. 383 КК України. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Юридичний аналіз та відмінність завідомо неправдивого показанння.



Вирішити задачі №№ 1-4; Глава 40; с.498-513.
Практикум з кримінального права під ред. С.С.Яценка


Література:
  1. Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 4.
  2. Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду: постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1986 р. № 3.
  3. Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням ре­жиму відбування покарань в місцях позбавлення волі: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1993 р. № 2.
  4. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та проводження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. № 4.
  5. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 8.
  6. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві: постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 р. № 10.
  7. Загальна декларація прав людини 1948 р. // Права людини в документах Ради Європи. – Амстердам. – К., 1996
  8. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993 р. // Закони України. – К., 1996. – Т. 5.
  9. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Закони України. – К., 1997. – Т. 7.
  10. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Закони України. – К., 1996. – Т. 6.
  11. Бурдін В.М. Окремi проблеми злочинiв проти правосуддя за КК України // Життя i право. – Львiв, 2004. – № 2. – С.74-78.
  12. Косянова Н.С. Лжесвидетельство // Государство и право. – 2001. – № 4.
  13. Мульченко В.В. Система преступлений против правосудия в новом Уголовном кодексе Украины // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовтня 2001 р./ Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін.- К.; Xарків: Юрінком-Інтер, 2002.
  14. Осадчий В.І. Правоохоронній діяльності – спеціальний кримінально-правовий захист // Право України. – 1996. – № 8.
  15. Осадчий В.І Правосуддя як об’єкт кримінально-правового захисту // Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління. – Запоріжжя, 1996. – Вип. 2.
  16. Осадчий В.І. Про місце статей 173-176 КК у Кримінальному кодексі України // Вісник НАВСУ. – 1996. – № 3.
  17. Оробець К.М. Щодо розуміння об’єктивної сторони злочину за ст. 371 КК України (завідомо незаконні затримання, привід або арешт)//Наше право (Львів). – 2005. – № 3. – С.20-23.
  18. Сташис В.В., Бажанов М. И. Преступления против правосудия. – Xарьков, 1986.
  19. Сверчков В. Заведемо ложное показание, заключение зксперта или неправильний перевод // Законность. – 2002. – № 11.
  20. Сверчков В. Фальсификация доказательств // Законность. – 2001. – № 11.



М.: КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ НА ТРАНСПОРТІ


Модуль № 3:


Тема № 9. Загальна характеристика та особливості кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту


Лекція – 2 год., практич. занят. – 6 год., сам. – 10 год.


Питання практичного заняття № 1
  1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
  2. Ст. 286 КК України. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Юридичний аналіз.
  3. Ст. 291 КК України. Порушення чинних на транспорті правил. Юридичний аналіз. Відмінність від суміжного злочину ст. 286 КК України.