Верховною Радою України у 2003 році закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Недержавне пенсійне забезпечення
Недержавні пенсійні фонди можуть бути трьох видів
Основними завданнями комісії є
Подобный материал:
Матеріали до загальнообласного
Дня інформування населення

30 листопада 2010 року

Недержавне пенсійне забезпечення як складова

пенсійної системи в Україні


Необхідність реформування пенсійного забезпечення викликано низкою об'єктивних факторів: економічних, демографічних, соціально-політичних. Сьогодні ця проблема особливо актуальна в багатьох країнах світу, незалежно від рівня економічного розвитку. Але розв'язувати її потрібно ретельно зваживши всі фактори та можливості як держави, та і її громадян.

Нова пенсійна система спрямована на виховання економічної самостійності та відповідальності громадян за стан особистого матеріального добробуту після виходу на пенсію. Це повинно змусити людей уже сьогодні замислитися над тим, що вони отримають по завершенні своє трудової діяльності, підвищити їх зацікавленість у контролі за належною сплатою роботодавцями страхових коштів до Пенсійного фонду.

Напрями реформування пенсійної системи в Україні визначені у прийнятих Верховною Радою України у 2003 році Законах України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і „Про недержавне пенсійне забезпечення”. У зазначених Законах передбачено створення трирівневої пенсійної системи: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (I-й рівень); накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (II-й рівень); система недержавного пенсійного забезпечення (III-й рівень).

Основні завдання та цілі пенсійної реформи:
  • підвищити рівень життя пенсіонерів;
  • встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;
  • забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;
  • заохотити громадян до заощадження коштів на старість;
  • створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів. Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є принципово важливим та вигідним для них.

Етапи реформування пенсійної системи та розв’язання проблемних питань у сфері пенсійного забезпечення також викладено у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава”. Розділ Програми „Реформа системи пенсійного страхування” передбачає стабілізацію солідарної системи, оскільки вона працює в умовах максимальної фінансової напруги, запровадження загальнообов’язкового накопичувального й розвиток добровільного накопичувального (недержавного) пенсійного страхування.


Недержавне пенсійне забезпечення – це складова частина системи пенсійного забезпечення, що грунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень, додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Недержавне пенсійне забезпечення, як передбачено законодавством, здійснюється:

- недержавними пенсійними фондами (НПФ) шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;

- страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

- банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

НПФ у багатьох країнах світу є одним з основних інструментів для підвищення рівня пенсійного забезпечення населення.

Недержавний пенсійний фонд – це фінансова установа, призначена для накопичення коштів на додаткову недержавну пенсію та здійснення пенсійних виплат учасникам фонду. Учасники НПФ – це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники – це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійне об'єднання або члени сім'ї). НПФ має статус неприбуткової установи, тобто не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками фонду. Весь отриманий фондом інвестиційний дохід розподіляється тільки між його учасниками.

Недержавні пенсійні фонди можуть бути трьох видів:

- корпоративний – створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками чи роботодавцями-платниками такого фонду;

- професійний – можуть створювати об’єднання юридичних осіб-роботодавців, об’єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути тільки фізичні особи, у яких ознаки їх професійної діяльності співпадають з ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної галузі);

- відкритий – створюється будь-якими юридичними особами, крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Учасниками відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

Питання щодо участі в НПФ як для громадян, так і для роботодавців є справою добровільною.

Відповідно до договорів про обслуговування фонду функції НПФ виконуються такими ліцензованими юридичними особами: адміністратор НПФ – укладає пенсійні контракти з вкладниками, веде облік пенсійних внесків та інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників, оформляє пенсійні виплати; компанії з управління активами (КУА) – забезпечують примноження пенсійних коштів шляхом їх інвестування в різні фінансові інструменти (акції, облігації, депозити та інші) відповідно до вимог законодавства; банк зберігач – контролює дотримання таких вимог, провадить операції з перерахування пенсійних коштів та забезпечує їх зберігання.

Пенсійні накопичення учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків, сплачених самим учасником, його роботодавцем або членами сім'ї, та інвестиційного доходу, отриманого в результаті інвестування коштів. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду (пенсійні внески та інвестиційний дохід), є власністю учасника НПФ незалежно від того, хто платив внески – сам учасник, його роботодавець або родичі. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Пенсійні кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоємцями.

Додаткову недержавну пенсію можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних виплат з НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, що залежить від розміру пенсійних внесків, терміну їх накопичення та розподіленого інвестиційного доходу.


Види пенсійних виплат:
  • пенсія на визначений строк – виплачується у вигляді щомісячних або інших періодичних платежів по досягненні пенсійного віку. Учасник НПФ сам визначає пенсійний вік (у межах 45-65 р. для жінок, 50-70 р. для чоловіків) та строк виплат (10 або більше років);
  • одноразова виплата – усі накопичені кошти виплачуються одноразово на вимогу учасника фонду у таких випадках: медично підтвердженого критичного стану здоров'я чи настання інвалідності учасника фонду; якщо сума пенсійних накопичень учасника менше розміру, достатнього для мінімальних виплат протягом 10 років; виїзду учасника на постійне проживання за межі України; смерті учасника;
  • довічна пенсія – виплачується у вигляді періодичних платежів страховими організаціями, з якими учасник може укласти договір страхування довічної пенсії за рахунок коштів, перерахованих страховій організації з НПФ.

Держава здійснює постійний нагляд за діяльністю НПФ та суб’єктів системи. Так, діяльність НПФ, адміністраторів і страхових організацій контролює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, діяльність КУА та зберігачів – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, діяльність зберігачів – Національний банк України. Контролювати ефективність роботи фонду також можуть учасники НПФ, отримуючи інформацію про стан своїх накопичень (в тому числі і про інвестиційний дохід), та при необхідності переводити свої кошти до іншого НПФ.

Законодавчі вимоги щодо функціонування НПФ та багатоступеневий контроль у системі недержавного пенсійного забезпечення спрямовані на забезпечення належного рівня захисту пенсійних заощаджень громадян.


Станом на 1 липня 2010 році в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 107 недержавних пенсійних фондів, 43 адміністратори НПФ. Як і в попередні роки, серед учасників НПФ більшість становлять особи віком від 40 до 55 років, а саме 41,1%. Разом з тим збільшується частка вікової групи старше 55 років, яка становить 15% та зменшується частка вікової групи до 25 років – 7,4%. Частка учасників НПФ вікової групи від 25 до 40 років становить 36,5%. НПФ станом на кінець І півріччя 2010 року було здійснено загальний обсяг пенсійних виплат (одноразово та на визначений строк) понад 38 тис. учасникам та 995 спадкоємцям.

Загальний обсяг активів, сформованих пенсійними фондами, станом на 01.07.2010 р. становить 984,6 млн. грн. Загальна сума доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів становила 322,8 млн. грн. (або 38,4% від суми залучених внесків). Переважними напрямами інвестування пенсійних активів є депозити в банках, облігації підприємств – резидентів України, цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, та активи, не заборонені законодавством України.


З метою прискорення реалізації заходів щодо виконання в Рівненській області Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 27.06.2007 № 321 діє обласна комісія з питань реалізації Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”.

Основними завданнями комісії є: сприяння широкій обізнаності населення щодо ефективного функціонування трирівневої пенсійної системи, що передбачено пенсійним законодавством; проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з роботодавцями, населенням, профспілками з питань недержавного пенсійного забезпечення; визначення основних напрямів щодо запровадження та розвитку в області системи недержавного пенсійного забезпечення; узгодження проектів рішень із питань формування в області політики у сфері недержавного пенсійного забезпечення та підготовка відповідних пропозицій від імені голови обласної адміністрації Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України; забезпечення взаємодії облдержадміністрації, громадських організацій, наукових установ у розгляді питань, пов’язаних із створенням та діяльністю НДФ області; розроблення рекомендацій щодо визначення основних форм і етапів запровадження в області системи недержавного пенсійного забезпечення.

Згідно плану роботи засідання обласної комісії проводиться щоквартально. Аналогічні комісії створені та діють при райдержадміністраціях і виконкомах рад міст обласного значення.

Налагоджена система оперативного інформування про систему недержавного пенсійного забезпечення. Зокрема, на веб-сайті облдержадміністрації періодично розміщуються матеріали про хід реформи пенсійної системи в Україні, інформація про засідання обласної комісії з питань реалізації Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», про діяльність недержавних пенсійних фондів в області тощо.

Проводиться широка робота з роз’яснення питань недержавного пенсійного забезпечення через друковані й електронні засоби масової інформації. Це реалізуються шляхом проведення виступів представників місцевих органів влади, а також надання роз’яснень з основ законодавства з питань недержавного пенсійного забезпечення, які висвітлюються в постійних рубриках місцевих газет „Соціальний захист”, „Влада: прозорість дій”, „Пенсійний фонд інформує”, „У райдержадміністрації”, „Офіційно”, „З перших вуст”, „Консультує спеціаліст”, „Актуальна тема”, а також традиційних рубриках районного радіомовлення. Облдержтелерадіокомпанія висвітлює означену тематику як в спеціальних рубриках інформаційних випусків, так й авторських телерадіопрограмах: „Літа на зиму повернули”, „Турбота про людей”, „Актуальна тема”, „Вертикаль”, „Громадська приймальня” та інших.

В управліннях праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів рад міст обласного значення облаштовані стенди з інформаційними матеріалами, де, зокрема, висвітлюються питання недержавного пенсійного забезпечення.

Питання щодо посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи в області з питань недержавного пенсійного забезпечення розглядаються на спільних засіданнях обласної комісії з питань реалізації Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” та обласного інформаційно-консультаційного центру з питань пенсійного реформування в Україні. Зокрема, у вересні ц.р. на спільному засіданні були розглянуті питання щодо: роботи районних комісій з питань реалізації Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” та інформаційно-консультативних центрів Зарічненської, Корецької, Рокитнівської райдержадміністрацій щодо роз’яснення пенсійної реформи, зокрема, недержавного пенсійного забезпечення; основних напрямків інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань роз’яснення пенсійного реформування в Україні серед приватних підприємців; основних напрямків і досягнутих результатів роботи Академії пенсійної реформи серед навчальних закладів області.

За результатами засідання прийнято низку рекомендаційних рішень, зокрема:

- з метою збільшення обсягів інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадян, роботодавців та застрахованих осіб з питань пенсійної реформи, розробити графіки зустрічей в трудових колективах, на ринках і за місцем проживання та залучати до цієї справи фахівців Академії пенсійної реформи, представників НПФ «Резерв Рівненщини»;

- забезпечити підвищення рівня обізнаності державних службовців щодо принципів функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування та необхідності участі в недержавному пенсійному забезпеченні.

- посилити роз’яснювальну роботу серед молоді, зокрема, серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, учнів старших класів щодо обізнаності про пенсійної реформи в Україні, зокрема з питань функціонування накопичувальної пенсійної системи та недержавного пенсійного забезпечення.