Geum.ru

Інструктивно-методичні рекомендації мон україни щодо вивчення біології у 2006/2007 навчальному році

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:
Інструктивно-методичні рекомендації МОН України щодо вивчення

біології у 2006/2007 навчальному році

Кількість навчальних годин, відведених на вивчення біології у 2006/2007 навчальному році, навчальні програми, за якими здійснюється навчання, залишаються незмінними порівняно із попереднім навчальним роком (Інформаційний збірник МОН № 18, 2005 рік).

Аналіз стану шкільної біологічної освіти засвідчив певні здобутки у цій галузі. Розроблені різнорівневі навчальні програми; удосконалюються підручники та посібники; розвивається профільне навчання біологічного та екологічного спрямування; українські школярі щороку посідають призові місця на міжнародних біологічних олімпіадах тощо. Водночас організація навчального процесу з біології потребує впровадження нових технологій навчання, здійснення інтеграції та диференціації знань, формування цілісних уявлень про природу.

Здійснено важливий крок щодо отримання необхідної об'єктивної інформації про стан біологічної освіти шляхом проведення моніторингових досліджень якості освіти.

Міністерством освіти і науки України спільно з Центром тестових технологій у травні 2005 року проведено дослідження рівня навчальних досягнень учнів 8 класів із природничо-математичних дисциплін за міжнародною методикою обстеження ТІМSS у 7 регіонах країни. Дослідження проводилося як у загальноосвітніх навчальних закладах великих міст, так і в сільських школах.

Метою моніторингового дослідження було виявлення рівня сформованості в учнів уміння розуміти сутність питання, висловлювати власну думку, застосовувати набуті біологічні знання і вміння в ситуаціях, наближених до життєвого досвіду школяра.

Інструментарієм вивчення навчальних досягнень учнів були тестові завдання, завдання з «відкритою» відповіддю та комбіновані завдання (детальний аналіз у журналі «Біологія і хімія в школі», № 1, 2006 рік).

Серед завдань найскладнішими для учнів виявилися завдання, що потребували трансформування знань про природу як систему та процесів, що у ній відбуваються; застосування теоретичних знань у життєво значущих ситуаціях, умінь обґрунтувати результати експерименту, порівняння та класифікації організмів, встановлення міжпредметних зв'язків.

Аналіз результатів виконання завдань засвідчує, що середній відсоток правильних відповідей становить 50. До причин, що зумовили середній рівень навчальних досягнень школярів, можна віднести: непідготовленість учнів та вчителів до здійснення дослідження; чіткий зв'язок між завданнями, що не виконали учні, та їх питомою вагою у навчальному процесі; відсутність їх у підручниках; недостатню сформованість умінь школярів працювати з тестовими завданнями; невисоку загальну грамотність учнів.

Низький рівень уміння розв'язувати завдання у тестовій формі також засвідчують і Всеукраїнські учнівські олімпіади з біології, на яких, навіть, умотивовані на вивчення біологічної науки учні, допускають суттєві помилки.

Аналіз результатів моніторингового дослідження рівня навчальних досягнень учнів указує на потребу реальної модернізації навчального процесу з біології, запровадження особистісно орієнтованих навчальних технологій, спрямованих на розвиток особистості школяра. Домінуючі ж дотепер пояснювально-інформаційні технології навчання, сутність яких полягає у інформуванні учнів та організації їх репродуктивної діяльності з метою вироблення як загальнонавчальних, так і спеціальних умінь, роблять значну частину учнів нездатними до аналізу, узагальнення, самостійних висновків. Унаслідок такої організації навчального процесу учні не вміють застосовувати набуті знання на практиці, використовувати знання для розв'язання життєвих проблем.

Одним із шляхів удосконалення навчального процесу з біології є ефективне використання вчителями змісту та структурних складників навчальної програми. Пояснювальна записка визначає функції та завдання шкільного предмета, окреслює загальні підходи до організації навчального процесу; реалізація правої частини програми визначає способи навчальної діяльності школярів.

Конструюючи навчальний процес, необхідно уважніше ставитися до реалізації закладених у програмі системно-структурного та функціонального підходів. Системно-структурний підхід передбачає вивчення живої природи як системи з відповідними рівнями організації з притаманними їм будовою та властивостями. Відтак, виникає можливість розглядати конкретні поняття як деякі випадки вияву загальнобіологічних закономірностей, навчальну діяльність учнів спрямовувати на опанування сутності понять, застосовувати узагальнений підхід для пояснення конкретних процесів життєдіяльності. Реалізація системно-структурного підходу до опанування навчальним змістом сприятиме уникненню помилок учнів при відповіді на запитання про конкретні прояви процесів життєдіяльності організмів.

Існує чимало нарікань на перевантаження змісту шкільної біологічної освіти. Найчастіше це відбувається через необізнаність з рівнем вимог до учнів, які закладені до правої частини програми. Бажаючи якомога повніше розкрити зміст програми, вчителі не звертають уваги на те, на якому рівні учні мають засвоїти той чи інший навчальний матеріал. Наприклад, у 8 класі у темі «Організм людини як біологічна система» вивчення хімічного складу клітини передбачено лише на рівні ознайомлення. Це якраз і зафіксовано в правій колонці: учень називає хімічні елементи і речовини, що входять до складу клітини. Опанування учнями знаннями про властивості цих елементів і речовин, їх роль у організмі передбачено в інших темах навчальної програми. Наприклад, у темі «Обмін речовин і енергії» закладені вже інші вимоги, а саме: учень пояснює функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей; характеризує роль ферментів і вітамінів у обміні речовин тощо.

Функціональний підхід формування змісту навчальної програми передбачає зосередження уваги на вивченні функціонування живого на різних рівнях організації, передування вивчення функцій вивченню морфологічної та анатомічної будови організмів. Крім того, функціональний підхід дає змогу, по-перше, скоротити морфологічні та анатомічні відомості, більше уваги приділити вивченню процесів життєдіяльності організмів різних царств живої природи. По-друге, викликати в учнів потребу вивчення анатомо-морфологічних понять задля розв'язання проблеми, пов'язаної з розумінням функціонування організмів, розкриттям механізмів їх пристосування до умов середовища життя. Разом із тим застосування функціонального підходу сприяє формуванню загальнобіологічного поняття «організм як цілісна система», забезпечує засвоєння знань про методи пізнання живої природи, орієнтує учнів на потребу ведення здорового способу життя, забезпечує формування екологічного стилю мислення. Наприклад, у програмі пропонується вивчення тем «Опорно-рухова система», «Кров і кровообіг», «Дихання» та інші розпочинати із розгляду функцій цих систем.

Започаткований у змісті біологічної освіти дедуктивний (від «загального» до «конкретного») шлях пізнання учнями природи також слід ефективно реалізувати у навчальному процесі. Однак аналіз результатів моніторингових досліджень показує, що у практиці роботи учителів біології переважає індуктивний підхід до формування понять. Вони звертають недостатньо уваги на формування загальнобіологічних понять, наприклад поняття «властивості живого», «живлення», «дихання», «обмін речовин» тощо. Успішному ж формуванню понять сприяє реалізація в навчальному процесі всіх компонентів змісту освіти, кожний з яких виконує свою функцію

У формуванні особистості школяра:

1) інформаційний (знання про природу і способи пізнання природи);
2) операційний (уміння: загальнонавчальні та спеціальні);
3) творчо-пошуковий (досвід творчої діяльності);
4) ціннісно-смисловий (досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе).

У сучасних умовах розвитку суспільства, знання про природу залишаються одними з основних складників змісту біологічної освіти, проте вони визнаються потрібними не самі по собі, а для розв'язування важливих життєвих проблем особистості. Засвоєння знань пов'язується передусім зі здатністю учня свідомо використовувати їх у повсякденному життю.

Біологічні знання є основою для формування в учнів загальнонавчальних та спеціальних умінь, зокрема таких важливих, як уміння вести спостереження, виконувати експеримент, самостійно отримувати і переробляти інформацію тощо.

Досвід творчої діяльності формується також через проблемний характер вивчення матеріалу, розв'язання творчих завдань, які потребують самостійного вирішення.

Результати моніторингового дослідження якості навчальних досягнень учнів підтвердили потребу перегляду співвідношення між структурними компонентами змісту біологічної освіти на користь засвоєння учнями способів пізнання природи, уміння здобувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самоудосконалення, набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту, формування ціннісних орієнтацій та ставлень школярів.

Як свідчить досвід кращих учителів, представлений на конкурсі «Учитель року», наприклад, досвід переможниці конкурсу Галини Ягенської, плануючи урок, доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про об'єкти та процеси живої природи, а із організації сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих об'єктів та процесів живої природи. Учні мають їх спостерігати та відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв'язків, сутнісного значення цих компонентів. Так, наприклад, тему: «Будова і функції зорової сенсорної системи» можливо розпочати з проведення лабораторної роботи «Виявлення сліпої плями на сітківці ока», після виконання якої поставити перед учнями запитання: Як можна пояснити наявність на сітківці ділянки, яка не сприймає подразнення?, З чим це може бути пов'язаним?, Що може знаходитися в цій ділянці? тощо.

У результаті учіння школярі здобувають власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж об'єкти та процеси природи (засобами підручника, додаткової літератури, слів учителя), які є надбанням науки. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме найголовніше - діяльнісний підхід до навчання.

Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу.

Досвід роботи вчителів, продемонстрований на Всеукраїнському конкурсі «Учитель року», засвідчує, що оптимізації навчального процесу сприяє укрупнення елементів змісту навчальної теми, підпорядкування їх біологічним законам, закономірностям, провідним біологічним ідеям та конструювання блоку інформації, яка затим пропонується учням для засвоєння.

Об'єднання навчального матеріалу теми у блоки забезпечує:
мисленнєве охоплення учнями матеріалу всієї теми;
системність і цілісність сприйняття навчальної інформації;
розуміння її структури, що полегшує засвоєння навчального матеріалу, відтворення його на продуктивному рівні;
вивчення матеріалу поетапно, поступово поглиблювати у процесі самостійної навчальної діяльності, багаторазово повторювати, відтворювати;
застосувати знання та способи діяльності за зразком, у зміненій ситуації та на творчому рівні.

Час, який при цьому заощаджується, можна використати для поглиблення навчального матеріалу, систематизації й узагальнення знань, виконання лабораторних та практичних робіт, самостійної пізнавальної діяльності, творчої діяльності, формування загально-навчальних та спеціальних умінь. Учитель економить час і може використати його для вступних та узагальнюючих уроків, здійснення тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Застосування блочного підходу до вивчення навчальної теми найбільш ефективним є у старшій школі. Наприклад, вивчення теми «Молекулярний рівень організації життя» (10 клас) можна розпочати вступним уроком з теми «Хімічний склад клітини», на якому стисло познайомити учнів із хімічними елементами, неорганічними та органічними речовинами, з яких побудований організм. На наступних уроках набуті знання учні поглиблюють та розширюють, набувають інтелектуальних і практичних умінь.

Конструюючи урок, учителеві доцільно передбачити повний цикл пізнавальних дій учнів від первинного сприйняття об'єктів пізнання, логічного осмислення знань про них, закріплення знань та умінь, застосування їх у подібній ситуації та при виконанні самостійної роботи у нетиповій ситуації, приведення знань у систему та встановлення зв'язків з раніше засвоєними знаннями. Аналіз уроків переконує в тому, що виконати повний цикл пізнавальних дій учнів, засвоїти навчальний матеріал на потрібному рівні, сформувати уміння, що передбачені навчальною програмою на одному уроці неможливо. Знання та вміння розвиваються поступово, кінцевий результат навчання досягається унаслідок реалізації системи уроків, побудованої з урахуванням динаміки розвитку понять до бажаного рівня. На одних уроках знання й уміння закладаються вперше, на інших - вони поглиблюються, вдосконалюються, узагальнюються, застосовуються у новій ситуації. Унаслідок такої організації навчальної діяльності відбувається формування предметних компетенцій в учнів.

У зв'язку з цим варто скористатись рекомендаціями вчених та визнати за одиницю навчального процесу не окремий урок (традиційний підхід), а навчальну тему, яка є структурною одиницею змісту освіти з усіма притаманними ознаками навчального процесу. Планування уроків у межах навчальної теми дозволяє розподілити елементи структури цілісного процесу навчання між окремими уроками та спроектувати систему уроків різних типів з вузькими дидактичними, розвивальними та виховними цілями і тим самим уникнути одноманітності структури уроків та методичних засобів.

В умовах особистісно орієнтованої системи навчання суттєвих змін зазнає урок, який на сьогодні є основною формою організації навчального процесу в школі. Особливих змін зазнають функції та структура уроку. Педагогічний досвід лауреатів конкурсу «Учитель року» - Надії Макаревич, Ірини Гасанової, Сергія Лагодюка, Тетяни Небикової засвідчує, що структура уроку не завжди може бути жорсткою, а відповідати логіці розв'язання дидактичних завдань уроку.

Ефективний засіб реалізації завдань біологічної освіти полягає у ретельній підготовці учителя до уроку, що передбачає визначення цілі та завдань уроку, підбір методів та методичних прийомів, визначення типу уроку, планування дій спрямованих на досягнення окреслених цілей.

Готуючись до уроку, учителю варто планувати використання різноманітних форм і методів навчальної діяльності учнів: створення атмосфери зацікавленості кожного учня у роботі всього класу; стимулювання учнів до висловлювань; використання різних способів виконання завдань; моделювання життєвих ситуацій; створення педагогічних ситуацій спілкування, обміну думками, які дозволяють кожному учню проявити ініціативу, самостійність, винахідливість у способах роботи; ситуацій взаємного навчання; застосування дидактичних ігор, інтерактивного спілкування; самостійну діяльність учнів; передбачати роботу учнів з підручником, живими об'єктами, виконання дослідів, ведення спостережень; створення ситуацій для застосування учнями здобутих знань у їх життєдіяльності; оцінювання навчальної діяльності учнів не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення.

Діяльнісний підхід у педагогічному розумінні ширше, ніж знання уміння та навички, оскільки передбачає мотивацію, оцінку та інші параметри навчання, що відбивають його особистісний характер.

Отже, конструювання уроку в умовах особистісно орієнтованого навчання, за якого учень є суб'єктом навчальної діяльності, має передбачати реалізацію всіх структурних компонентів навчальної діяльності: мотивів, цілей, навчальних задач, навчальних дій та операцій, дій контролю й оцінювання навчальних досягнень школярів.

Труднощі у засвоєнні знань, як відомо, виникають у школярів тоді, коли те, що вони вивчають, далеке від їхніх пізнавальних інтересів та життєвого досвіду, не зачіпає емоцій, не викликає інтересу, а отже активності та вольових зусиль. Відомо, що реальна сутність учіння для школярів визначається більше мотивами, аніж цілями, їхнім ставленням до навчального предмету, тому так важливо формування спеціальних навчально-пізнавальних мотивів.

Мотивація учіння може здійснюється різними засобами: розкриття можливостей теми для випробування розумових сил учнів у процесі засвоєння знань; опанування новими способами діяльності і на їх основі підвищення ефективності своєї навчальної діяльності; здійснення самостійного дослідження живої природи; створення ситуації успіху; зростання статусу учня в колективі; спілкування та сумісна діяльність учнів на уроках.

Активність учня в навчальному процесі залежить і від позитивної емоційної установки, яку вчитель має створювати на початку уроку. Наприклад, повідомляючи цікаві факти з історії біологічної науки, легенди, життєво важливі для учнів факти, використовуючи народну мудрість, висловлювання відомих учених тощо.

Аналіз публікацій матеріалів уроків у періодичних педагогічних виданнях (газета для учителя біології видавництва «Шкільний світ» та методичний вісник «Біологія» видавничої групи «Основа») засвідчує про недостатню увагу учителів до діяльності з визначення завдань уроку. У кращому випадку це стисле визначення навчальних завдань, що свідчать про необхідність формування деяких спеціальних умінь. У більшості опублікованих уроків відсутні завдання розвитку в учнів мисленнєвої діяльності: умінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати та завдання формування світогляду, екологічної культури, оцінних суджень.

Так само важливим є визначення цілей діяльності учнів (цілепокладання). Завдання вони можуть вибирати самі, чи за допомогою учителя або їх визначає учитель, переконуючи учнів у необхідності виконання окреслених ним завдань уроку. Разом з учнями з'ясовуються способи виконання завдань та очікувані результати. Обговоренням програми діяльності щодо підготовки до заняття та його здійснення досягається внутрішнє прийняття учнями цієї діяльності, що позитивно позначається на її виконанні. Учитель структурує навчальний матеріал на смислові блоки і визначає до кожного з них навчальні завдання. Ці завдання своїм змістом створюють в учнів пізнавальну потребу та програмують різний характер діяльності: дії за зразком; пошук нового засобами встановлення зв'язків із засвоєним раніше; проблемні задачі, що створюють протиріччя, утримують практичне або інтелектуальне утруднення, які можна подолати, вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо.

Засобами навчальних завдань учитель повинен не тільки спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та умінь у типовій ситуації, а й учити переносити знання й уміння, порівнювати об'єкти та процеси, встановлювати подібність та відмінність, висловлювати власні судження, виявляти ставлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосувати знання у практичній діяльності.

Педагогічна практика дає підстави стверджувати, що учні стомлюються на уроці не стільки від об'єму навчального матеріалу, скільки від недосконалої технології уроку, методичної одноманітності й пасивності. Саме поширеність такого підходу засвідчило анкетування учнів, яке проводилося разом із дослідженням. Майже 3/4 усіх учнів зазначили свою роль на уроці як «пасивних слухачів».

Урок, на якому переважають методи учіння, де учні стають дослідниками та шукають шляхи розв'язання проблем і кожен з них працює в режимі індивідуальних можливостей, вимагає значних затрат енергії та високої майстерності педагога.

Важливим компонентом процесу навчання біології є контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів. Моніторинг якості біологічної освіти вказує на потребу вдосконалення процедури такого контролю й оцінювання. Чинний на сьогодні контроль навчальних досягнень учнів здебільшого є простою трансляцією набутої інформації і не передбачає оцінювання процесу застосування знань та умінь на практиці, рівня творчої діяльності учнів, оцінювання не тільки результату навчання, а й процесу навчання.

Слід урізноманітнювати форми контролю, практикувати взаємоконтроль, самоконтроль та самооцінювання навчальних досягнень учнів. Частіше пропонувати виконання тестових завдань або завдань з вільно конструйованими відповідями тощо.

У наступному році передбачається запровадження зовнішнього незалежного оцінювання з біології. З огляду на це вчителям варто ширше використовувати письмові тестові завдання не лише на уроках біології, а й під час проведення державної підсумкової атестації. Міністерством освіти і науки України рекомендовані збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації: за курс основної школи авторів Матяш Н. Ю., Костильов О. В., Вихренко А. С., Вихренко Т. О., видавництво «Генеза» 2002, 2004 роки; за курс старшої школи авторів Данилова О. В., Данилов С. А., видавництво «Генеза» 2002, 2004 роки.

Зазначені підходи до організації навчального процесу з біології потребують творчого ставлення вчителя та подальшого їх розвитку у практичній діяльності.

На допомогу вчителю впродовж останніх років підготовлено ряд електронних посібників, які проходять апробацію у навчальних закладах: «Бібліотека електронних наочностей. Біологія 6-11 класи» («Квазар-Мікро»), «Віртуальна біологічна лабораторія для 10-11 класів» (ТОВ «Компанія СМІТ»), «Дистанційний курс «Шкільний курс біології 6-11 класи» (УЦДЩ НТУУ «КПІ»). Ці посібники орієнтовані як на інформаційну підтримку проведення уроків, так і для самостійної позаурочної роботи учнів.

Також значний потенціал має використання під час підготовки до уро-ків Інтернету. За цією адресою: ссылка скрыта вчитель може розшукати каталог біологічних сайтів України, ознайомитися із сучасними напрямами роботи провідних наукових інститутів біологічного профілю, переглянути електронні версії наукових журналів, отримати останню інформацію про проведення наукових конференцій. Окрім того, варто рекомендувати Український біологічний сайт: ссылка скрыта, на якому крім наукових новин розміщується інформація про конкурси, турніри юних біологів тощо. Також існує багато англомовних біологічних сайтів:
ссылка скрыта - BIRDNET - сайт Орнітологічної ради, присвячений птахам, ссылка скрыта - Департамент ботаніки Смітсонівського Національного Музею природознавства;
ссылка скрыта - записи голосів тварин і пташиного співу;
ссылка скрыта - Атлас анатомії людини.


Джерело: Сайт «Острів знань» (працює під патронатом і за підтримки АПН України: v.in.ua/index.php?option=com_content&task=category§ionid=31&id=279&Itemid=931&ft=0