Положення
| Вид материала | Диплом |
- Л. М. Коваль " " жовтня 2008 року положення, 79.26kb.
- Загальні положення, 157.52kb.
- Положення про цінні папери акціонерного товариства, 104.42kb.
- Ю. В. Чижмарь 24. 09. 2009 року №81/01 положення про проведення щорічного конкурс, 171.48kb.
- Положення, 148.25kb.
- Положення, 76.92kb.
- Туристів (далі Положення), що додається, 321.9kb.
- Положення про методичну раду освітньої установи Загальні положення, 138.49kb.
- Освіти (далі Положення), що додається, 443.39kb.
- Мон україни; Наказ, Положення вiд 01., 141.45kb.
Національна академія педагогічних наук України
Університет менеджменту освіти
Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників
(м. Донецьк)
Положення
про організації навчального процесу
в Інституті післядипломної освіти
інженерно-педагогічних працівників
за кредитно-модульною системою
Донецьк, 2011
ББК 74.5
Положення про організації навчального процесу в Інституті післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників за кредитно-модульною системою / За заг. ред. Стовби Н.І. – Донецьк: ІПО ІПП УМО (м. Донецьк), 2011. - 41 с.
Друкується за рішенням вченої ради ІПО ІПП УМО (м. Донецьк),
протокол від 29.12.2010 року № 8.
© ІПО ІПП УМО (м. Донецьк), 2011
ПЕРЕДМОВА
Освіта в сучасній Україні посідає одне з провідних місць. І від того, якою дорогою вона рухатиметься і на що орієнтуватиметься у своєму розвитку, залежить майбутнє держави. Нині багато що робиться для того, щоб українська вища освіта гідно вступила в європейський освітній простір, приєднавшись до Болонського процесу, який охоплює 48 країн Європи.
Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Однією з ' передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.
Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.
Основним завданням впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ECTS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ECTS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий аспект запровадження кредитної системи-накопичення — можливість враховувати всі досягнення студента: виконання навчального плану; участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
При розробці цього положення враховано засади й принципи Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (Europen-Credit Transfer System), у подальшому ECTS.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
- Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України (МОН) від 23.01.04 № 48 та 49 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу».
- Наказ МОН «Про проведення педагогічного експерименту з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та на виконання Програми заходів щодо реалізації положень Болонської декларації» від 30.10.04 року № 812.
- Наказ МОН «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» від 30.12.2005 № 771.
- Наказ МОН «Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року» від 13.07.2007 року № 612.
- Наказ МОН «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи» від 16.10.09 № 943.
- Наказ МОН «Про запровадження Європейської кредитно-трансферної системи» від 25.12.2009 року № 587.
- Лист МОН «Про методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах» від 26.02.10 року № 1/9-119.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
- Мета та завдання
Метою впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в європейському та світовому освітньому і науковому просторі.
Положення унормовує організацію поточного, модульного, підсумкового семестрового контролю знань студентів, проведення практик і державної атестації та методику переведення показників академічної успішності за 100-бальною системою у систему оцінок за національною шкалою та здійснення ранжування за шкалою ECTS-рейтинг (ECTS-Grade).
Основними завданнями КМСОНП є:
- адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;
- забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
- унормування порядку надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці.
-
Принципи впровадження КМСОНП
Для впровадження КМСОНП потрібно дотримуватися таких принципів:
Порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.
Кредитності: декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:
а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, які узгоджені з встановленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;
б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) відповідної для даної дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.
Модульності: організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями, використання методів і прийомів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.
Методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників навчального процесу.
Організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення й потреб Європейського ринку праці.
Гнучкості та партнерства: передбачає побудову системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.
Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку, що ґрунтується на створенні умов організації навчання й вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.
Науковості та прогностичності: полягає у побудові стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями.
Технологічності та інноваційності: потребує використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою.
Діагностичності: можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі цілей освіти та професійної підготовки.
- Вимоги до впровадження
Для впровадження КМСОНП потрібно мати такі основні документи ECTS:
- інформаційний пакет – документ, що містить загальну інформацію про інститут, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій, анотації змістових модулів із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики й технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо;
- договір про навчання - це документ, у якому визначаються права та обов'язки сторін при навчанні студента за КМСОНП і який укладається між студентом та вищим навчальним закладом. У разі здійснення студентом навчання в різних вищих навчальних закладах, між ними укладається угода про партнерство, яка визначає їх права та обов'язки, а також перелік дисциплін, які студент буде вивчати в закладі-партнері. Форма угоди регламентується відповідним Положенням, затвердженим ректорами закладів-партнерів
- академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ЕСТS.
Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку залікових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, які об'єднані в блоки – розділи навчальної дисципліни.
Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання.
Індивідуальний навчальний план студента формується за відповідною освітньо-професійною програмою (бакалавр, спеціаліст, магістр) і складається студентом на кожний рік навчання (на наступний навчальний рік складається в кінці поточного) у розрізі семестрів і затверджується в установленому порядку (деканом факультету, директором інституту).
Зміни до індивідуального навчального плану студента можуть вноситись у порядку, що встановлюється вищим навчальним закладом, але не пізніше перших 2-х тижнів навчання поточного навчального року (семестру) і затверджуються деканом факультету.
При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років. При цьому навчальне навантаження студента повинно бути виконано в повному обсязі.
Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених до індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами заздалегідь визначеного виду контролю якості знань студента. Враховуючи, що індивідуальний навчальний план студента включає інформацію про навчальні досягнення студента, використання залікової книжки студента не є обов’язковим. В умовах перехідного періоду можливе збереження залікової книжки студента, навчальної картки студента паралельно з індивідуальним навчальним планом студента.
Індивідуальний навчальний план студент формує особисто.
Система оцінювання якості освіти студента (отримання оцінки за заліковий модуль та зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою за принципами ECTS.
2. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Графік навчального процесу
Тривалість навчального року становить 52 тижні.
Тривалість канікул – 8 - 10 тижнів.
Робочих тижнів на рік – 39- 40, з них: в осінньому семестрі – 20 тижнів; у весняному семестрі – 19 - 20 тижнів. Семестри поділені на 2 чверті по 9- 10 тижнів кожна.
20 робочих тижнів = 18 навчальних тижнів + 2 тижні для проведення підсумкового контролю.
19 робочих тижнів = 17 навчальних тижнів + 2 тижні для проведення підсумкового контролю.
17 - 18 навчальних тижнів = N тижнів теоретичного навчання + N тижнів практики.
На випускному курсі два тижні відводиться на державну атестацію.
Підсумкова оцінка за заліковий модуль виставляється за результатами набраних балів під час поточного контролю.
Тривалість практик та періоди їх проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базові навчальні плани тощо) спеціальностей.
2.2. Навчальне навантаження студента
Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.
Ціна кредиту ECTS складає 36 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік – 60 кредитів ECTS (семестр – 30 кредитів).
Кредит базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.
Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи й контрольних заходів (включно поточне та підсумкове тестування).
Ціна кредиту складає 36 академічних годин (ECTS) . Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (1,5 кредиту ECTS).
Кількість кредитів на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту.
У навчальному та робочому навчальному плані напрямку підготовки (спеціальності), заліковій книжці (індивідуальному плані) студента кількість кредитів зазначається у спеціальній графі «Кредити ЕСТS».
2.3. Навчальний план
Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного й підсумкового контролю.
Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для навчального закладу. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо.
Місце й значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється вищим навчальним закладом.
Згідно з вимогами ECTS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін (курсів) в умовах КМСОНП визначає базовий навчальний план, який створюється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності (ОКХ та ОПП), а індивідуальний порядок навчання студента регулює індивідуальний (робочий) навчальний план.
Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра становить 240 кредитів, на один навчальний рік – 60 кредитів, у семестр – 30 кредитів (табл. 1.).
Таблиця 1.
Орієнтовний календарний розподіл залікових кредитів (годин)
для підготовки бакалаврів
| Кількість залікових кредитів ECTS | Загальна (підготовка бакалавра) (кредитів) | 240 | |
| На один навчальний рік (кредитів) | 60 | ||
| На один навчальний семестр (кредитів) | 30 | ||
| Кількість годин | Загальна для підготовки бакалавра | Загальна (годин) | 8640 |
| Аудиторних (годин) | 3990 | ||
| Індивідуальна та самостійна робота (годин) | 4320 | ||
| На навчальний рік | Загальна (годин) | 2160 | |
| Аудиторних (годин) | 960-1080 | ||
| Самостійна робота (годин) | 960-1080 | ||
| На навчальний семестр | Загальна (годин) | 1080 | |
| Аудиторних (годин) | 540 | ||
| Самостійна робота (годин) | 540 | ||
| На навчальний тиждень | Загальна (годин) | 54 | |
| Аудиторних (годин) | 30 | ||
| Самостійна робота (годин) | 24 | ||
Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки магістрів становить - 60 кредитів, у семестр – 30 кредитів (табл. 2.).
Таблиця 2.
Орієнтовний календарний розподіл залікових кредитів (годин)
для підготовки магістрів
| Кількість залікових кредитів ECTS | Загальна (підготовка магістра) (кредитів) | 60 | |
| На один навчальний семестр (кредитів) | 30 | ||
| Кількість годин | Загальна для підготовки магістра | Загальна (годин) | 2160 |
| Аудиторних (годин) | 960-1080 | ||
| Індивідуальна та самостійна робота (годин) | 960-1080 | ||
| На навчальний семестр | Загальна (годин) | 1080 | |
| Аудиторних (годин) | 540 | ||
| Самостійна робота (годин) | 540 | ||
| На навчальний тиждень | Загальна (годин) | 54 | |
| Аудиторних (годин) | 18 | ||
| Самостійна робота (годин) | 36 | ||
Навчальний план містить перелік навчальних дисциплін (курсів), які студент повинен опанувати для досягнення певного освітнього рівня (бакалавр, магістр), та отримання кваліфікації, відомості про їх обсяг (у кредитах та годинах), вид індивідуального завдання, характер підсумкового контролю знань, послідовність вивчення й рекомендований розподіл за семестрами.
Крім навчального плану, в інформаційному пакеті спеціальності додатково подається перелік навчальних дисциплін (курсів), які вивчав студент у посеместровому форматі із зазначенням кількості кредитів із кожної навчальної дисципліни.
2.4. Робочий навчальний план
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Робочий навчальний план складається на основі структурно-логічної схеми спеціальності й базового навчального плану з тією різницею, що у ньому зазначається послідовність вивчення дисциплін (курсів) за семестровим принципом. При цьому кількість кредитів ECTS за семестр не повинна перевищувати 30, за навчальний рік – 60, за термін бакалаврської підготовки – 240.
Робочий навчальний план є підставою для складання індивідуального навчального плану студента та групового розкладу занять на семестр.
2.5. Навчальна програма
Навчальна програма — це нормативний документ, який визначає місце й значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.
Навчальна програма включає пояснювальну записку, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни й список літератури.
Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються й затверджуються як його складові.
Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються й затверджуються вищим закладом освіти.
2.6. Робоча навчальна програма дисципліни
Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.
Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного й підсумкового контролю.
Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:
- тематичний план;
- конкретний зміст навчальної дисципліни та послідовність його викладання;
- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;
- перелік навчально-методичної літератури;
- перелік засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.
Особливістю структури та змісту робочих навчальних програм дисциплін у КМСОНП є їх відповідність вимогам ECTS.
2.7. Індивідуальний навчальний план студента
Індивідуальний навчальний план студента - це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.
Згідно з вимогами ECTS та «Тимчасового положення про впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців», затвердженого наказом Міністерства науки і освіти України від 23. 01. 2004 р. № 48 індивідуальний навчальний план студента є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника).
В індивідуальному навчальному плані студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни, навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та навчальні дисципліни, що вивчаються додатково.
Нормативні (обов’язкові) навчальні дисципліни становлять базову частину вимог до освітньо-кваліфікаційної характеристики певного напряму (спеціальності).
Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Їх формування студент здійснює з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової діяльності.
Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим закладом освіти, але, як правило, деканом факультету.
Контроль за виконанням та реалізацією індивідуального навчального плану студента здійснюється деканатами за участю куратора.
3. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КМСОНП
Навчальна дисципліна (курс) складається з одного або декількох залікових модулів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу.
Заліковий модуль (або модуль) - це завершена задокументована частина змісту навчальної дисципліни, що підлягає обов’язковому підсумковому оцінюванню.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни повинна визначатися як середньозважена результатів засвоєння окремих залікових модулів.
Заліковий модуль складається зі змістових модулів, які є частиною програми навчальної дисципліни.
Змістовий модуль – це система навчальних елементів навчальної дисципліни, що засвоюються за допомогою відповідних методів навчання.
Змістові модулі формують розділи (теми) навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна формується як сукупність тісно пов’язаних між собою змістових модулів (лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик, курсових робіт, виконання самостійних завдань студентів та інші форми й види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів), передбачених для засвоєння протягом навчального року.
Заліковий кредит – це завершена задокументована частина змісту навчальної дисципліни, що вимірюється в годинах (кредитах), які отримує студент після вивчення та отримання позитивної оцінки за результатами підсумкового оцінювання залікового модулю (залік або семестровий екзамен).
4. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
Оцінювання якості знань студентів в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного, підсумкового (семестрового) контролю, визначення рейтингу, державної атестації.
4.1. Поточний контроль
Метою проведення поточного контролю є:
- стимулювання дисциплінованості та мотивованого становлення студента до навчання;
- створення умов для виконання індивідуального навчального плану студента та графіку навчального процесу;
- отримання попередніх результатів рівня знань для формування оцінки відповідного модульного контролю та оперативного управління навчальним процесом.
Об’єктами поточного контролю є:
- усне опитування;
- перевірка конспектів (домашнього завдання);
- контрольні роботи;
- лабораторні роботи;
- задачі (завдання) на практичних заняттях;
- виступи,
- доклади на семінарах, колоквіумах;
- окремі індивідуальні завдання;
- теми або питання, що виносяться на самостійне опрацювання;
- контрольні завдання для самоконтролю;
- тестові завдання;
- комплексна контрольна робота з дисципліни;
- підготовка та захист реферату;
- виконання курсової роботи тощо.
Заходи поточного контролю проводяться, як правило, під час аудиторних занять.
Система поточного контролю повинна охоплювати навчальний матеріал окремих завершених тем та розділів дисципліни.
Кількість заходів поточного контролю повинна бути якомога більшою.
Графік контрольних заходів поточного контролю наводиться в робочому навчальному плані дисципліни.
Форма поточного контролю визначається викладачем, який викладає відповідну дисципліну.
Методика проведення поточного контролю повинна виключати суб’єктивний підхід викладача до оцінювання знань студентів.
Поточній контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни оцінюється за накопичувальною шкалою в межах одного залікового модуля.
За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі: у роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій – а також були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть присуджуватися додаткові бали.
4.2. Модульний контроль
Метою модульного контролю є оцінювання рівня знань і ступеня засвоєння навчального матеріалу з певного змістового модуля із дисципліни, що вивчається.
Контрольні заходи модульного контролю, як правило, проводяться двічі на семестр, відповідно до графіка навчального процесу.
Якщо загальний обсяг аудиторних занять з дисципліни становить менше 24 годин на семестр, то контрольні заходи модульного контролю можуть бути проведені лише один раз на семестр.
Підсумкова оцінка модульного контролю (підсумковий модульний контроль - ПМК) виставляється з урахуванням результатів поточного контролю та контрольного заходу даного модуля (модульного контролю - МК).
Модульний контроль здійснюють викладачі, які викладали матеріал модуля.
Контрольні заходи модульного контролю (МК1, МК2) з дисциплін проводяться під час тижнів модульного контролю окремо в кожній академічній групі за розкладом.
Контрольні заходи модульного контролю з дисциплін, у яких робочим навчальним планом передбачено екзамен, проводить викладач, який читає лекції у відповідній академічній групі, а з дисциплін, у яких передбачено залік, модульний контроль може оцінювати викладач, який проводить в групі (підгрупі) практичні (семінарські, лабораторні) заняття, якщо проведення заліку передбачено індивідуальним планом роботи викладача на поточний навчальний рік.
Контрольні заходи модульного контролю можуть проводитися за різними формами: у вигляді тестування, письмових контрольних робіт, виконання завдань, усного опитування тощо. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК1 та МК2 визначається викладачем, який викладає відповідну дисципліну.
До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю.
Оцінка за ПМК складається із суми балів поточного контролю та балів модульного контролю і виставляється у відомість обліку успішності за національною і шкалою ECTS як для дисциплін, у яких робочим навчальним планом передбачено екзамен, так і для дисциплін, у яких передбачено залік.
Результати виконання курсової роботи та звіту з практики дорівнюються до підсумкового модульного контролю й результати їх захисту виставляються так само у відомість обліку успішності студентів.
У разі відсутності студента на контрольному заході модульного контролю МК1 або при одержаній незадовільній оцінці за результатами модульного контролю МК1 йому надається право на повторне складання модуля в індивідуальному порядку впродовж двох тижнів потому. При цьому одержана позитивна оцінка модульного контролю МК1 виставляється у відомості обліку успішності в графі оцінок через дріб.
У разі відсутності студента на контрольному заході модульного контролю МК2 або при одержанні незадовільної оцінки за результатами модульного контролю МК2, а також у випадку наявності незадовільної оцінки за результатами модульного контролю МК1 на момент проведення модульного контролю МК2 студент вважається таким, що має незадовільну оцінку підсумкового контролю.
Матеріали виконання письмових та тестових комп’ютерних модульних контрольних завдань зберігаються на кафедрі протягом встановленого терміну й знищуються за актом, затвердженим завідувачем кафедри.
4.3. Семестровий контроль
За результатами модульного контролю МК1 та МК2 у відомість обліку успішності, залікову книжку (індивідуальний план студента) та навчальну картку студента виставляється оцінка підсумкового контролю (ПК) як середньозважена з оцінок першого та другого модульного контролю.
З дисципліни, у якої робочим навчальним планом передбачено екзамен або диференційований залік, у відомість обліку успішності оцінка підсумкового семестрового контролю виставляється у трьох графах таким чином:
- у графі «Підсумкова оцінка з дисципліни: 100-бальна шкала» - кількість балів, яку отримав студент за заліковий кредит;
- у графі «Підсумкова оцінка з дисципліни: ECTS» – за шкалою ECTS: «A», «B», «C», «D», «E», «FX» або «F»;
- у графі «Національна» – за національною 4-бальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно» або «незадовільно».
До залікової книжки та навчальної картки студента підсумкова семестрова оцінка з дисципліни заноситься, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./Д, 65/Задов./Е тощо. При цьому оцінки «FX» і «F» як незадовільні за шкалою ECTS та оцінки «2» і «1» як незадовільні за національною шкалою не вносяться.
Оцінка підсумкового контролю з дисципліни, у якої робочим навчальним планом передбачено залік, у відомість обліку успішності вноситься «зараховано» або «незараховано».
У залікову книжку та навчальну картку студента вноситься тільки оцінка «зараховано», оцінка «незараховано» як незадовільна не вноситься.
Семестровий залік не передбачає обов’язкову присутність студента й виставляється за умови, що студент виконав усі види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав 60 балів і вище з кожного залікового модуля.
Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку із зарахуванням йому навчального курсу з дисципліни у даному семестрі, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав 60 балів і вище з кожного залікового модуля.
За бажанням студент може підвищити підсумкову семестрову оцінку шляхом складання семестрового екзамену.
Студенту, який не набрав прохідного мінімуму (60 балів), за дозволом викладача, надається можливість складання пройденого матеріалу для отримання необхідної кількості балів з поточного контролю шляхом виконання спеціальних тестів/контрольної, за виконання яких можна набрати необхідні бали.
З дисципліни, яка вивчається впродовж двох і більше семестрів, семестровий контроль здійснюється кожен семестр у формі, передбаченій навчальним планом. Загальна підсумкова оцінка проставляється за результатами останнього семестру.
Студенти, які отримали незадовільні оцінки підсумкового контролю, вважаються такими, що мають академічну заборгованість.