Практичні роботи з «Безпеки життєдіяльності»
| Вид материала | Документы |
| Практична робота 5: Ергономічна оцінка робочого місця Загальні відомості. |
- Розділ 1 наукові основи безпеки життєдіяльності глава Теоретичні основи безпеки життєдіяльності, 433.74kb.
- План-графік проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, безпеки, 53.84kb.
- Циклограма роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності заступника директора, 76.43kb.
- Методичні рекомендації 2008р. Кишкан Л. Б. Гудак Е. П. Інформатика. Лабораторно практичні, 733.15kb.
- Календарно-тематичний план з " Цивільної оброни та безпеки життєдіяльності" для студентів, 329.6kb.
- Організаційний комітет, 51.58kb.
- Рекомендації по навчально-методичному обладнанню кабінетів «Основи безпеки життєдіяльності», 23.66kb.
- План виховної роботи класного керівника класу, 777.82kb.
- 1. Інформація. Інформаційні процеси та системи (2 год.), 136.93kb.
- План роботи школи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в 200 -200, 97.51kb.
Практична робота 5: Ергономічна оцінка робочого місця
Мета роботи – ознайомитися з принципами і методами ергономічної оцінки робочого місця.
Загальні відомості.
В міру переходу до комплексної автоматизації виробництва зростає роль людини як суб'єкта праці й керування. Людина несе відповідальність за ефективну роботу всієї технічної системи і допущена нею помилка може призвести в деяких випадках до дуже тяжких наслідків. При цьому максимальної ефективності при використанні технічних пристроїв можна досягти лише при дотриманні оптимальних співвідношень між технічними характеристиками машин і психофізіологічними можливостями людини. Вирішенням даних питань займається ергономіка.
Ергономіка (грецьк. ergon – робота + nomus – закон) – наука, що займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесу праці, а також професійної майстерності працівника [7].
Особлива увага в ергономіці приділяється розробці та аналізу робочих місць, бо саме від якості їх улаштування залежить безпечність, надійність і ефективність роботи людини. Найчастіше для оцінки робочого місця використовують показник ергономічності.
Ергономічність – це сукупність властивостей системи, які забезпечують можливість динамічної взаємодії людини з технічними засобами з метою виконання поставленої мети в заданих умовах роботи.
Таким чином, показник ергономічності враховує анатомічні, біомеханічні, фізіологічні і психологічні можливості й закономірності діяльності людини.
Ергономічність у кількісному вигляді визначає ступінь відмінності між тим, що реалізується, і потенційно можливим рівнями ефективності (якості) улаштування робочого місця. Наприклад, значення показника ергономічності робочого місця, який дорівнює 0,8, означає, що через недоліки в урахуванні можливостей людини 20% потенційно можливої ефективності не можуть бути реалізовані людиною в процесі діяльності на даному робочому місці.
Як правило, ергономічна оцінка системи проводиться за наступною узагальненою схемою (табл.5.1).
Таблиця 5.1
| Схема ергономічної оцінки робочого місця | |
| № з/п | Характеристика |
| 1 | 2 |
| Основні дані | |
| 1 | Опис характеру діяльності працівника |
| 2 | Характер дій працівника: особливості прийому і обробки інформації, виконання керуючих дій, послідовність і тривалість операцій |
| Характеристика засобів відображення інформації (ЗВІ) | |
| | I. Засоби зорової інформації |
| 1 | Форма інформаційних моделей (сферична, прямокутна, кут нахилу до зорової осі оператора) |
| 2 | Відстань від працівника до панелі |
| 3 | Поле зору працівника (кутові розміри), кількість умовних одиниць огляду |
| 4 | Раціональність розташування індикаторів на панелях (дотримання принципів функціональної значущості, частоти і послідовності використання), відповідність зонам видимості |
| 5 | Тип індикаторів і відповідність їх характеру читання |
| 6 | Форма й кутові розміри шкал |
| 7 | Контрастність шкал, рівень |
| 8 | Кількість відміток на шкалах |
| 9 | Розміри відміток і позначень шкал, відповідність їх розміру шкал й дистанції причитування |
| 10 | Форма, розміри і забарвлення стрілок |
| 11 | Розміщення колірних індикаторів |
| 12 | Освітлення індикаторів: загальне, місцеве (тип, обґрунтованість) |
| 13 | Розміщення покажчиків, їх характер (написи, символічні позначення), спосіб виконання |
| | II. Засоби звукової інформації |
| 1 | Типи індикатора (сирена, дзвін, зумер), гучність |
| 2 | Для селекторного зв'язку: кількість джерел, розбірливість мови |
| Характеристика органів керування (ОК) | |
| 1 | Тип ОК (ручні, ножні), обґрунтованість вибору |
| 2 | Відповідність руху ОК переміщенням стрілок індикаторів |
| 3 | Відповідність ОК характеру дій працівника (точність, швидкість, тривалість) |
| 4 | Опір ОК і відповідність оптимальним величинам |
| 5 | Наявність фіксації ОК у певних положеннях |
| 6 | Зручність захоплення і фіксації ОК кистю, стопою |
| 7 | Помітність ОК (способи кодування) |
| 8 | Наявність покажчиків, їх характер, спосіб виконання |
| 9 | Розташування ОК: відповідність принципам функціонального зв'язку, частоти і послідовності використання |
| Характеристика робочого місця оператора | |
| 1 | Поза працівника, її обґрунтованість |
| 2 | Положення корпусу працівника при роботі (пряме, похиле – кут нахилу) |
| 3 | Наявність крісла і відповідність його розмірів антропометричним даним |
| 4 | Можливість регулювання параметрів крісла |
| 5 | Наявність простору для ніг і відповідність його антропометричним даним |
| 6 | Розміри робочих зон рук (по фронту, в глибину, висоту), відповідність їх рекомендованим розмірам |
| 7 | Розміри робочих зон ніг, відповідність їх рекомендованим розмірам |
| Характеристика виробничого середовища | |
| 1 | Шкідливі чинники, що виникають при роботі, їх інтенсивність |
| 2 | Засоби захисту працівника від дії шкідливих виробничих чинників, їх ефективність |
| 4 | Освітленість місця роботи працівника |
| 5 | Естетичне оформлення (фарбування, форми і т. ін) об’єкта дослідження |
| 6 | Естетичне оформлення виробничого приміщення |
| 7 | Оцінка розмірів кабіни (при її наявності) згідно з антропометричними даними, можливість огляду з робочого місця працівника |
| Характеристика режиму роботи працівника | |
| 1 | Фізична напруга в роботі (постійно, періодично), оцінка її тяжкості (легка, середньої тяжкості, важка) |
| 2 | Монотонність у роботі (категорія) |
| 3 | Психічна напруга (постійно, періодично) |
| 4 | Емоційна напруга |
| 5 | Регламентовані перерви для відпочинку, їх обгрунтованість |
Для того щоб виконати оцінку робочого місця за даною схемою, необхідно знати нормативні значення наведених характеристик. У табл.5.2 наведені нормативні значення окремих характеристик робочого місця, які використовуватимуться в рамках даної роботи.
Таблиця 5.2
| Нормативні значення окремих характеристик робочого місця | |
| № з/п | Характеристика |
| 1 | 2 |
| Характеристики пульту | |
| 1 | Загальна висота пульта при робочому положенні «сидячи» – 1650 мм, «стоячи» – не більше 1800 мм; висота стільниці пульту при робочому положенні «сидячи» – від 530 до 760 мм, «стоячи» – близько 1100 мм |
| 2 | Ширина пульта (обслуговується тільки в робочому положенні «сидячи») – від 380 до 660 мм; відстань від рівня сидіння крісла оператора до нижнього краю стільниці пульту (обслуговується тільки в робочих положеннях «сидячи» і «сидячи або стоячи») – від 150 до 250 мм; висота розміщення ОК для робочого положення «стоячи» – від 1000 до 1600 мм, «сидячи» – від 530 до 1040 мм |
| 3 | Висота розміщення ЗВІ для робочого положення «стоячи» – від 1100 до 1800 мм, «сидячи» – від 850 до 1650 мм |
| 4 | Розміри вільного місця для ніг працівника: висота – не менше 600 мм, ширина – не менше 500 мм, глибина – не менше 400 мм. |
| Характеристики робочого крісла | |
| 1 | Форма сидіння – квадратна |
| 2 | Форма спинки – прямокутна увігнута |
| 3 | Радіус вигину спинки – від 300 до 400 мм |
| 4 | Розмір сидіння – 400x400 мм |
| 5 | Розмір спинки – приблизно 300х120 мм |
| 6 | Кут нахилу сидіння назад – 5–6° |
| 7 | Кут нахилу спинки – від 5 до 10° |
| 8 | Висота підлокітника – має знаходитися на одному рівні з поверхнею столу |
| Характеристики зорового аналізатора | |
| 1 | Освітленість на робочому місці працівника – 400 лк |
| 2 | Яскравість свічення індикатора на чорно–білій електронно–променевій трубці (ЕПТ) – не менше 0,5 кд/м2, мінімальна яскравість свічення індикатора на кольоровій ЕПТ–17, оптимальна – 170 кд/м2; контраст прямий оптимальний – 80–90%, допустимий – 60–90%, контраст зворотний для самосвітних індикаторів – не менше 20% |
| 3 | Розміри знаків на екрані залежно від складності – від 15 до 40' |
| 4 | Частота кадрів для інтегральних візуальних індикаторів – не менше 50 Гц; ширина лінії на екрані індикаторної ЕПТ знакографічного дисплея – не менше 1 мм при дистанції спостереження 0,3 – 0,7м. |
| Характеристики слухового аналізатора | |
| 1 | Частота для аварійних немовних повідомлень – 800 – 5000 Гц, застережень – 200 – 800, повідомлень, – 200 – 400 Гц, відповідно гранично допустимий рівень звукового тиску сигналів – 120, 115 і 110 дБ |
| 2 | Тривалість окремих сигналів і інтервалів між ними – не менше 0,2 с, тривалість інтенсивних сигналів – не більше 10 с |
| Характеристики органів керування | |
| 1 | Опір ОК: кнопки натискання – 0,3 кг; головки, що обертаються, – 2,5 кг; тумблер – 1,3 кг; важіль з кулястою ручкою – 2,5 кг |