Тема. Кислоти, їх склад, назви, класифікація, фізичні властивості

Вид материала

Урок

Содержание За вмістом Гідрогену Хімічні формули кислот. Визначення «кислота» Класифікація кислот Номенклатура кислот HCl силікатна Домашнє завдання

Подобный материал:

• 9 класи завдання на період карантину з 19. 01 по 24. 01 Хімія вчитель: Усач, 6.86kb.
• Нітратна кислота та її властивості, 90.75kb.
• Оксиген. Кисень. Добування та фізичні властивості кисню, 111.83kb.
• Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки І електронної техніки, 72.54kb.
• Тема. Білки, їхня будова, класифікація та функції. Мета, 74.26kb.
• План Поняття про гранулометричний склад І властивості частинок грунту. Класифікація, 93.73kb.
• Фізичної величини (гост 16263-70), 234.52kb.
• Дайте визначення операційної системи. Класифікація І основні властивості операційних, 352.89kb.
• І. Фізико-математичне відділення Секція, 96.5kb.
• Реферат з хімії, 57.38kb.

Урок хімії у 8 класі

Тема. Кислоти, їх склад, назви, класифікація, фізичні властивості.

Цілі заняття: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин на прикладі кислот; ознайомити учнів з номенклатурою, фізичними властивостями кислот; закріпити знання про класифікацію кислот за складом, розчинністю.

План заняття:

• Визначення «кислота»
  
• Класифікація кислот
  
• Номенклатура кислот
  
• Фізичні властивості кислот
  

План діяльності слухача

1. Опрацювання теоретичних матеріалів.
   
2. Засвоєння базових понять з теми.
   
3. Виконання практичних завдань: робота зі схемами, таблицями, відповіді на запитання та розгадування кросворду
   

!!! Словник термінів:

Кислоти – це складні речовини, які містять у своєму складі атоми Гідрогену та кислотного залишку.

За вмістом Оксигену розрізняють оксигеновмісні та безоксигенові кислоти.

За вмістом Гідрогену розрізняють одно-, двох- та трьохосновні кислоти.

Номенклатура – сукупність назв хімічних речовин, їх груп і класів та правила складання цих назв.

Хімічні формули кислот.

Назви кислот: хлоридна, бромідна, сульфідна, сульфітна, сульфатна, нітратна, карбонатна, силікатна, фосфатна.

• Визначення «кислота»
  

Теоретичні факти

У 1778 французький хімік Антуан Лавуазьє припустив, що кислотні властивості зумовлені наявністю в молекулі атомів Оксигену. Ця гіпотеза швидко довела свою неспроможність, тому що багато кислот не мають у своєму складі Оксигену, у той час як багато сполук Оксигену не виявляють кислотних властивостей. Тим не менш, саме ця гіпотеза дала назву кисню, як хімічному елементу.

У 1839 німецький хімік Юстус Лібіх дав таке визначення кислот: кислота – це гідрогенвмісна сполука, Гідроген якої може бути замінений на метал з утворенням солі.

Першу спробу створити загальну теорію кислот і основ зробив шведський фізикохімік Арреніус. Відповідно до його теорії, сформульованої в 1887, кислота - це з'єднання, дисоціюють у водному розчині з утворенням іонів водню H⁺. Теорія Арреніуса швидко показала свою обмеженість, вона не могла пояснити багатьох експериментальних фактів. У наш час вона має головним чином історичне та педагогічне значення.

В даний час найбільш поширені три теорії кислоти і основ. Вони не суперечать одна одній, а доповнюють:

· З теорії сольвосистем, початок якій поклали роботи американських хіміків Кеді і Франкліна, опубліковані в 1896-1905 рр., кислота - таке з'єднання, яке дає в розчині ті позитивні іони, які утворюються при власній дисоціації розчинника. Це визначення добре тим, що не прив'язане до водних розчинів;

· За протонної теорії кислот і основ, висунутій в 1923 р. незалежно датським вченим Йоханнесом Бренстедом і англійським вченим Томасом Лоурі, кислоти – сполуки Гідрогену, що віддають при реакціях позитивні іони Гідрогену - протони.

· По електронній теорії, запропонованої в 1923 р. американським фізикохіміком Гілбертом Льюісом, кислота - речовина, що приймає електронні пари, тобто акцептор електронних пар. Таким чином, в теорії Гілберта Льюїса кислотою можуть бути як молекула, так і катіон, що володіють низькою в енергії вільною молекулярною орбіталю;


Практичне завдання

Прочитай вислів, рухаючись за годинниковою стрілкою і пропускаючи однакову кількість складів та запиши визначення у зошиті.

Кис	у	ло	сво	ти	є	-	му	це	скла
шок.									скла
тять									ді
ли									дні
міс									Гід
За									ре
кі									ро
ний	я	лот	,	кис	ни	і	ви	ген	чо

• Класифікація кислот
  

Теоретичні факти

Всі кислоти поділяють на органічні та неорганічні. Існує багато класифікацій неорганічних кислот: за складом, основністю, силою, розчинністю, леткістю.

Залежно від того, входить Оксиген до складу кислотного залишку чи не входить, кислоти поділяються на оксигеновмісні та безоксигенові. Залежно від кількості кислотних атомів Гідрогену молекули кислот поділяються на одноосновні, двоосновні, триосновні.

За здатністю розчинюватися у воді всі речовини поділяють на розчинні, малорозчинні та нерозчинні. Кислоти поділяються на розчинні та нерозчинні.

Практичне завдання

Доповніть схему:

• Номенклатура кислот
  

Теоретичні факти

Існують традиційні та систематичні назви кислот.

Для безоксигенових кислот систематичні назви складаються з лат. назви неметалічного елемента із закінченням -ідна (-идна) та слова «кислота». Традиційна назва хлоридної кислоти – соляна, тому що її добували з кухонної солі.

Традиційна та систематична номенклатури для кисневмісних кислот не збігаються. Систематичні назви таких кислот складаються з лат. назви кислотного залишку та слова «кислота».

Зверни увагу, у формулах кислот на першому місці стоїть символ Гідрогену, а далі — атом або група атомів, що називаються кислотним залишком.

Практичні завдання

Випиши з таблиці назви та формули кислот:



З
HCl

силікатна

соляна
’єднай стрілками назви та формули кислот:

H₂SO₄

вугільна

кремнієва

сірчана

H₂SiO₃

карбонатна

H₂CO₃

хлороводнева

сульфатна

• Фізичні властивості кислот
  

Теоретичні факти

Деякі кислоти при звичайних умовах являють собою рідини, наприклад нітратна і сульфатна кислоти, а деякі — тверді речовини, як фосфатна кислота, боратна і ін. Більшість кислот добре розчиняється у воді, але деякі практично не розчиняються. Водні розчини кислот відзначаються кислим смаком, руйнують рослинні і тваринні тканини.

Якщо не можна практично з`ясувати розчинність речовин, то звернемося до таблиці розчинності. Поєднуючи Гідроген з кислотним залишком, можно дізнатися, що силікатна кислота не розчиняється у воді.



Це цікаво знати:

• Сульфідна кислота H₂S є у вулканічних газах і у водах мінеральних джерел.
  
• Хлоридна кислота НСl входить до складу шлункового соку.
  
• Карбонатна кислота Н₂С0₃ — до складу природних мінеральних вод (Боржомі, Нарзан, Миргородська).
  
• Нітратна HN0₃ і сульфітна H₂S0₃ кислоти трапляються в дощовій воді («кислотні дощі»).
  

Практичне завдання

Опиши деякі кислоти за планом: хімічна формула, агрегатний стан, колір, розчинність

	Це ортофосфатна кислота __________
	Це силікатна кислота ___________
	Це хлоридна кислота _______

• Домашнє завдання
  

Розгадай кросворд, дописуючи назви кислот.

1						К
2						И
3						С
4						Л
5						О
6						Т
7						А

1) Назва кислоти, яку ми п’ємо.

2) Назва кислоти, яка не розчиняється у воді.

3) Назва кислоти, яка за агрегатним станом тверда.

4) Назва кислоти, формула якої H₂SO₄.

5) Назва кислоти, яка міститься у шлунку.

6) Назва кислоти, яка містить кислотний залишок SO₃.

7) Назва кислоти, формула якої HNO₃.