1. Предмет економічної теорії

Вид материалаДокументы

Содержание


10.Менеджмент підприємства: необхідність, зміст, види.
11.Необхідність, види та функції маркетингу
14.Теорії підприємництва.
15.Ризик у підприємницькій діяльності та його види. Венчурний бізнес.
Венчурне підприємництво
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   35

9.Час обороту капіталу. Швидкість обороту.


Перший вимір швидкості обороту капіталу — відрізок часу, протягом якого до підприємця у вигляді ви­ручки повертається вся грошова сума авансованого капіта­лу, що зросла на величину прибутку. Цей відрізок часу ста­новить один оборот.

Другий вимір швидкості обороту капіталу — кіль­кість обертів авансованого капіталу за рік. Цей вимір є по­хідним від першого і відображається формулою

n=O/o де О — рік (12 місяців); о — тривалість одного обороту.

Окремі частини промислового капіталу, представлені його особливими матеріально-речовими елементами, обертають­ся з різною швидкістю.

10.Менеджмент підприємства: необхідність, зміст, види.


Сучасний етап науково-технічного прогресу значно посилив потребу в раціональному управлінні підприємством і відповідно у висококваліфікованих спеціалістах в галузі організації та управління. Для ринкової економіки характерна управлінська модель, яка спирається на розвинені ринкові відносини і ринкову інфраструктуру. Вона дістала назву менеджмент (від англ. management - керування, управління).

Отже, менеджмент - це цілеспрямований організаційний вплив на діяльність підприємства в умовах ринку для досягнення цілей, поставлених перед підприємством, і одержання прибутку.

Менеджмент підприємства передбачає прийняття рішень з найрізноманітніших питань діяльності підприємств: фінансових, маркетингових, постачальницьких, інноваційних, збутових, виробничих, кадрових, регіональних тощо.

вищий рівень - top management, невелике коло менеджерів керівної ланки (президенти і віце-президенти фірм, директори, їхні заступники та ін.), що забезпечують стратегію фірми;

середній рівень - middle management, керівники підрозділів, філіалів, відділів, цехів, що забезпечують менеджмент виконання планів, програм стратегії фірми;

нижній рівень - lower management, менеджери, які забезпечують безпосередньо організацію виробничого процесу, управління виробниками (трудовим колективом).

11.Необхідність, види та функції маркетингу


Виробнича діяльність підприємства завершується маркетинговою функцією, оскільки задоволення потреб споживача - головний і єдиний спосіб досягнення прибутку.

Маркетинг підприємства формується завдяки взаємодії ринкових елементів регулювання виробничого процесу. До його складу входять: концепція, стратегія, план і програма маркетингу, підприємництво, вибір ринку і його сегментів, структура, організація маркетингу, маркетинговий контроль.

Концепція маркетингу - це орієнтована на споживача підприємницька доктрина, завдяки якій задовольняється споживчий попит.

Стратегія маркетингу - це прогнозування довгострокової ринкової діяльності підприємства відповідно до змін попиту споживачів на певні товари. Вона передбачає здійснення маркетинговими підрозділами підприємства таких функцій, як вивчення споживача та ринку збуту товарів, стратегічне планування, планування маркетингу, вироблення тактики виконання планів, маркетинговий контроль.

План маркетингу - це тактика ринкової діяльності. Підприємства розробляють довгострокові (від 5 до 15 років), середньострокові (від 2 до 5) і короткострокові (на один рік) плани. У практиці вони комбінуються.

12.Підприємництво: зміст, риси, об'єкти та суб'єкти.


. (См 3.)

13.Організаційно-правові форми підприємницької діяльності в Україні


(См 3.) Відповідно до чинного законодавства в Україні діють такі організаційні форми господарських товариств: акціонерні, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні і командитні.

В Україні відповідно до чинного законодавства підприємства можуть об'єднуватись в:

асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з її учасників;

корпорації - договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети;

концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців;

14.Теорії підприємництва.


. Теоретичне осмислення явища "підприємництво" про­йшло довгий шлях. Вважають, що вперше цей термін був введений у науковий обіг французьким банкіром Р. Кантільйоном у XVIII ст. Він називав підприємцями людей з нефіксованими доходами.

Класична політекономія визна­чала підприємця як власника, що ризикує заради комерцій­ного успіху. Він сам організує економічну діяльність, сам управляє, сам розпоряджається її результатом.

Й. Шумпетер, австро-американський економіст, першим зауважив, що підприємець — не обов'язково власник капі­талу. Остання функція стає пасивнішою, а дедалі активніша роль переходить до організації та управління.

15.Ризик у підприємницькій діяльності та його види. Венчурний бізнес.


Ризиковість — ситуація на ринку, спричинена неви­значеністю, за якої переважну більшість подій та спо­собів поведінки господарюючих суб'єктів неможливо з до­статньою достовірністю передбачити і спрогнозувати.

Виробничий - залежить від: природних умов; технологічних особливостей; факторів, що впливають на рі­вень витрат фірми.

Комерційний - виникає в процесі ре­алізації товарів та по­слуг і пов'язаний із: зміною цін; митними бар'єрами; обсягами закупівель; втратами від грабе­жу чи псування товару тощо.

Фінансовий - виникає у сфе­рі стосунків фірм із банка­ми та іншими фінансовими інституціями.

Процентний - пов'язаний з можли­вими втратами через зміну курсу активів.

Кредитний - зумовлений повернен­ням кредиту із запіз­ненням або неповернен­ням його зовсім.

Венчурне підприємництво здійснюється у сфері фінан­сування високотехнологічних проектів з метою отримання максимального прибутку.

- За розміром венчурні компанії невеликі або середні.

- За організаційно-правовою формою — партнерства (то­вариства).

- Займаються вони цільовими інженерними розробками, продукуванням та запровадженням інновацій.

Венчурні компанії виконують роль інвесторів довго­строкових наукомістких проектів із залученням ризикового капіталу.