Програма вступного іспиту для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» спеціальності 0505 „Управління персоналом І економіка праці

Вид материалаДокументы

Содержание


Обговорена та ухвалена
Загальні положення
Модуль 2. управління зайнятістю і трудовим потенціалом 8
Модуль 3. управління персоналом
Структура екзаменаційного білета
Рекомендована література
Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів.
Характеристика змісту програми.
Загальні положення
Модуль 1. економіка, організація і
Модуль 2. управління зайнятістю і
Модуль 3. управління персоналом
Структура екзаменаційного білета
Критерії оцінювання
Оцінювання навчальних досягнень студентів
Оцінка за 4-бальною шкалою
Приклад відповіді на типовий
Рекомендована література
Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДЛЯ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «СПЕЦІАЛІСТ»

спеціальності 0505 „Управління персоналом і економіка праці”

(для освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки

„бакалавр”)


ЗАТВЕРДЖЕНА:

на засіданні Вченої Ради

економічного факультету

протокол №_

від „__” ____________ 2011 р.

Голова Ради


_________________________

Г.О. Черніченко


ОБГОВОРЕНА ТА УХВАЛЕНА

на засіданні кафедри

Управління персоналом

і економіка праці”

протокол №1 від «31».08.2011 р.

Зав. кафедрою

______________Н.Д.Лук’янченко


Донецьк – 2011


ЗМІСТ


ВСТУП 3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4

ПРОГРАМА 6

МОДУЛЬ 1.ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ ПРАЦІ 6

1.1. Регулювання соціально-трудових відносин та економіка праці 6

1.2. Фізіологічні та психологічні закономірності функціонування

людського фактора в процесі праці 6

1.3. Організація і нормування праці 7


МОДУЛЬ 2. УПРАВЛІННЯ ЗАЙНЯТІСТЮ І ТРУДОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ 8

2.1. Соціальний захист населення від безробіття 8

2.2. Управління зайнятістю 8

2.3. Управління трудовим потенціалом 9


МОДУЛЬ 3. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ 9

3.1. Методологічні аспекти управління персоналом 9

3.2. Служба персоналу і кадрове діловодство 10

3.3. Прикладні аспекти управління персоналом 10


СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА 11

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВИХ ВІДПОВІДЕЙ НА ІСПИТІ.13

ПРИКЛАД ВІДПОВІДІ НА ТИПОВИЙ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 14

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 16


ВСТУП


Мета вступного іспиту – з’ясування рівня знань та вмінь, необхідних для опанування програми спеціаліста, а також проходження конкурсу.

Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів. Для успішного засвоєння освітньо-професійної програми спеціаліста абітурієнти повинні мати базову вищу освіту та здібності до оволодіння знаннями, уміннями і навичками в галузі природничо-наукових, загальноекономічних та конкретно-економічних наук.

Характеристика змісту програми. Вступний іспит має міжпредметний синтетичний характер. У програмі, розробленій на підставі освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра зі спеціальності «Управління персоналом і економіка праці» за напрямом 0501 – «Економіка і підприємництво» відбиваються окремі сторони спеціальності «Управління персоналом і економіка праці» та інтегруються знання з кількох дисциплін. У кожному білеті поєднується матеріал теоретичного та прикладного характеру з операційними завданнями, покликаними виявити вміння використовувати категоріальний апарат, методи даної спеціальності, а також здійснювати відповідні розрахунки та моделі. Тобто в змісті модуля відбито основні функції, що виконує бакалавр: аналітичну, нормопроектну, організаційну, обліково-статистичну, контрольну та інформаційну.

Порядок проведення іспиту визначається Положенням про приймальну комісію Донецького національного унеіверситету.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Особливістю програми є те, що вона побудована за функціональними модулями і має міжпредметний синтетичний характер. Модулі програми відповідають функціям, для виконання яких має бути підготовлений бакалавр за спеціальністю «Управління персоналом і економіка праці». Згідно з чинною освітньо-кваліфікаційною характеристикою зазначеної спеціальності для таких функцій належать: аналітична, планова, організаційна, обліково-статистична, контрольна та інформаційна.

У кожному модулі інтегруються матеріали певного функціонального спрямування з різних дисциплін. При цьому органічно поєднуються теоретичні, питання та матеріал операційного характеру, що дає можливість виявити знання й уміння використовувати категоріальний апарат, методи обґрунтувань і розрахунків за окремими функціями економіста підприємства.

Програму складено на підставі дисциплін циклу професійної підготовки бакалавра з управління персоналом і економіки праці, передбачених Освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра напряму 0501 – «Економіка і підприємництво» (2002 р.). Разом з цим програма передбачає й певні знання з циклу дисциплін загально-економічної та професійної підготовки, передусім, таких як:
  • «Економіка праці і соціально-трудові відносини»,
  • «Охорона праці»,
  • «Нормування праці»,
  • «Кадрове діловодство»,
  • «Ринок праці»,
  • «Організація праці»,
  • «Психологія і фізіологія праці»,
  • «Конфліктологія»,
  • «Аналіз трудових показників»,
  • «Управління оплатою праці»,
  • «Управління трудовим потенціалом»,
  • «Аудит персоналу»,
  • «Соціологія праці»,
  • «Управління персоналом».

Перелік теоретичних питань, що наводиться у цій програми (на іспиті представлено в вигляді тестових завдань), вимагає від абітурієнта знання матеріалу: про соціально-економічний зміст функціонування ринку праці та тенденції його розвитку у сучасних умовах, про планування та управління трудовими ресурсами на всіх рівнях економічної системи, про принципи та функції організації, нормування і оплати праці, про методологічні та науково-практичні заходи щодо системи управління персоналом, про концептуальні підходи щодо розвитку трудового потенціалу, оцінювання діяльності управлінського складу та кадрової служби підприємства, обґрунтування управлінських рішень у соціально-трудовій сфері сучасного суспільства.

Розрахункові тестові завдання білетів відрізняють багатоплановістю. За їх допомогою моделюються можливі умови роботи майбутнього економіста на підприємстві та соціального робітника в умовах, коли необхідно знайти вірну лінію поведінки, оптимальне рішення проблеми, визначити оцінку реального положення ситуації, що склалася. Під час виконання розрахункових тестових завдань претендент повинен показати вміння узагальнювати отримані теоретичні та практичні знання на основі аналітичних розрахунків, знання нормативно-законодавчих актів, аргументовано приймати управлінські рішення в області соціально-трудових відносин на макро- та мікро-рівнях, а також у сфері соціально-економічної діяльності підприємства

Порядок проведення іспиту визначається Положенням про приймальну комісію.

Іспит із спеціальності проводиться у письмовій формі. Екзаменаційний білет складається з 2 типів завдань: 14 теоретичних тестів та 1 тесту розрахункового характеру. Екзаменаційний білет визначається у початку іспиту в процесі жеребкування.

Тривалість письмового іспиту – 2 години (120 хвилин). Відлік часу починається після заповнення титульного аркушу листу відповідей. При складанні іспиту абітурієнту забороняється користуватися підручниками, довідниками. Дозволяється використання технічних засобів обчислення – калькуляторів.

ПРОГРАМА


МОДУЛЬ 1. ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ І

НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

    1. Регулювання соціально-трудових відносин та
      економіка праці

Праця як основа розвитку суспільства і провідний чинник виробництва. Сучасна концепція продуктивності праці. Фактори і резерви динаміки продуктивності праці.

Заробітна плата в ринкових умовах. Механізм регулювання і диференціації заробітної плати. Система винагород у сфері праці. Сучасні системи оплати праці.

Методологія планування праці. Методичні засади оцінки трудових показників.

Сучасне розуміння сутності соціально-трудових відносин. Стадії та фактори еволюції відносин у сфері праці. Соціально-трудові відносини як система. Сторони та суб’єкти соціально-трудових відносин. Принцип функціонування та методи регулювання відносин у соціально-трудовий сфері. Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин, трансформація її функцій та етапі становлення ринкової економіки. Державне регулювання соціально-трудових відносин в умовах глобалізації економіки. Наймані робітники, працедавці, їхні представницькі органи на різних рівнях соціально-трудових відносин в Україні. укладення колективного договору як головна форма соціального партнерства на рівня організації. Переговори з укладання колективного договору: порядок ведення. Структура колективного та його основні положення. Моніторинг соціально-трудової сфери: сутність, завдання, напрями та інформаційна база.

Сутність понять «якість життя», «рівень життя», показники, що їх визначають, та чинники, що на них впливають.


1.2. Фізіологічні та психологічні закономірності

функціонування людського фактора в процесі праці

Фізичний закон середніх навантажень і швидкостей; енергетичний оптимум і оптимальний тими рухів, особливості використання резервів організму як основа нормування праці.

Пізнавальні процеси: сутність, індивідуальні особливості розвитку, динаміка у трудовій діяльності. Поняття про інтелект.

Сутність і фактори працездатності. Професійна працездатність. Рушійні сили і межа працездатності. Повна, часткова і залишкова працездатність. Методика вивчення динаміки працездатності за системою виробничих, фізіологічних та психологічних показників.

Сучасна концепція втоми. Показники і стадії втоми. Утома, стомлення, перевтома. Фізична і розумова втома. Локальна і загальна втома. Заходи і відновлення працездатності.

Психофізіологічне характеристика монотонності і важкості праці. Особливості організації операторської праці

Передумови появи монотонних робіт та наслідки монотонності. Психофізіологічні сутність монотонності.

Сутність і види операторської праці. Система «людина - техніка». Показники діяльності. Сенсорне і моторне поле на робочому місці і вимоги щодо їх компонування. Сутність і фактори виробничого середовища. Адаптивні та не адаптивні фактори. Фізіологічні та психологічна межа факторів виробничого середовища. Вплив умов праці на працездатність і здоров’я працівників.

Фізіологічне та психологічне обґрунтування напрямків удосконалення організації праці. Фізіологічні передумови раціонального трудового процесу. Трудова операція та її психофізіологічний аналіз. Трудові рухи, їх кваліфікації та принципи раціоналізації.

Режим праці і відпочинку як механізм управління функціонування станом працівників та умова високопродуктивної праці. Види режимів праці і відпочинку та критерії їх раціональності. Елементи щодо проектування режимів праці і відпочинку. Сутність та умови застосування окремих методів розрахунку часу на відпочинок.

Сутність і завдання профорієнтації і профвідбору. Професіографія і психодіагностика. Психологічний профіль особистості і професії. Методи та етапи профвідбору.

Сутність трудових навичок та їхнє фізіологічне підґрунтя – робочий динамічний стереотип. Етапи формування. Виробнича вправа тренування. трудові вміння та етапи їх формування. Індивідуальний стиль діяльності: сутність і значення.


1.3. Організація і нормування праці

Сутність і значення нормування праці. Місце нормування в організації праці. Об’єкти нормування праці. Трудовий процес, його складові, методи дослідження та основи раціоналізації. Регулювання робочого часу. Структури змінного робочого часу. Методи вивчення затрат робочого часу. Метоли встановлення норм праці. Нормативні матеріали для визначення норм праці. Організація нормування праці на підприємстві. Трудомісткість продукції та її організаційно-економічне значення.

Сутність і завдання організації праці. Умови праці на виробництві. Поділ і кооперація на підприємстві. Організація її обслуговування робочих місць. Колективні форми організації праці. Дисципліна та мотивація праці. Професійна підготовка робочих кадрів. Режими праці та відпочинку. Управління організацією праці на підприємстві. Організація і нормування праці масових робочих професій.

МОДУЛЬ 2. УПРАВЛІННЯ ЗАЙНЯТІСТЮ І

ТРУДОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ


2.1. Соціальний захист населення від безробіття

Визначення статусу безробітного та підходящої роботи в документам МОП та в Законі України «Про зайнятість населення». Фактори диференціації тривалості та розмірів допомоги з безробіття в Україні та в зарубіжних країнах. Джерела формування та напрямки використання Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття. розмір і порядок оплати страхових внесків.

Взаємозв’язок безробіття та макроекономічних показників. Практичне значення закона Оукена. Види забезпечення та соціальні послуги безробітним за Законом України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття». Конвенція Міжнародної організації праці у сфері регулювання зайнятості. Основні завдання й функції Міністерства праці та соціальної політики України. Управління страхування на випадок безробіття в Україні. Суб’єкти, об’єкти та принципи страхування на випадок безробіття. Вплив економічної глобалізації та економічної кон’юнктури на особливості й тенденції в структурі зайнятості населення в Україні. Інноваційні технології обслуговування безробітних в центрах зайнятості. Правове забезпечення ринку праці та зайнятості.


2.2. Управління зайнятістю

Участь підприємств, установ і організації у реалізації державної політики зайнятості в Україні за Законом України «Про зайнятість населення».

Поняття і показники здорового, або цивілізованого, ринку праці. Аналіз зайнятості населення за видами і формами зайнятості. Характеристика суб’єктів і засобів регулювання державою сучасного ринку праці. Функції ринку праці. Шляхи виходу та вступу до складу найманої робочої сили. Категорії безробітних відносно до Законів України «Про зайнятість населення» за «Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття». Фактори, які впливають на обсяги сукупної пропозиції робочої сили. причини, характеристика та організаційно-правові аспекти жорсткості ринку праці в Україні.

Умови застосування та характеристика гнучких форм зайнятості. концепції повної, глобальної, примусової та добровільної зайнятості населення. Державна стратегія і політика зайнятості населення в Україні. Активна та пасивна політика; заходи регулювання ринку праці. Характеристика видів безробіття. Практичне значення диференціації безробіття за видами. Методи визначення та показники рівня безробіття. Фактори вибору індивідом обсягу пропозиції робочого часу, інтенсивності праці та якості робочої сили на ринку праці.

Моделі економічного розвитку, наукові теорії регулювання і типи моделей ринку праці на макро- та мікрорівні.

Зміст і призначення програм зайнятості населення. Структура, мета діяльності, завдання та принципи діяльності держаної служби зайнятості як елементу інфраструктури ринку праці. Напрями та показники аналізу стану ринку праці. Критерії та показники оцінки ефективності держаної політики зайнятості.


2.3. Управління трудовим потенціалом

Макроекономічні заходи і методи демографічної політики. Основні аспекти вивчення структури населення та джерела інформації про це. природний рух населення, його показники й оцінка.

Зміст, принципи та структура загальної професійної освіти в Україні. Чинники конкурентоспроможності робочої сили. Соціально-економічна сутність категорії «трудовий потенціал». Трудовий потенціал та його структура. Система управління трудовим потенціалом, її сутність та елементи. Методи управління трудовим потенціалом і їх характеристика.

Інвестиції та методи визначення ефективності інвестицій у людський капітал. Людський розвиток і його визначення в концепції ПРООН. Показники розрахунку індексу людського розвитку за методикою ПРООН і методикою регіональних індексів в Україні. Економічне зростання та зайнятість, їх вплив на людський розвиток. Рівень життя і людський розвиток.

Фактори мотивації економічної активності населення.

Соціально-економічне значення та класифікація державних соціальних стандартів. Бідність в її вимірі та напрямки подолання бідності в Україні. Деформації і проблеми управління суспільною організацією праці під час переходу до ринкових відносин.

Поняття показники і критерії економічної та соціальної ефективності використання трудового потенціалу. Умови і чинники підвищення ефективності використання трудового потенціалу.


МОДУЛЬ 3. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ


3.1. Методологічні аспекти управління персоналом

Сутність, цілі та функції управління персоналом. Ключові поняття управління персоналом: управління, персонал, організація. Функції спілкування в управлінні персоналом.

Зміст і завдання стратегії та політики управління персоналом організації. Нормативно-правова база управління персоналом. Інформаційне забезпечення управління персоналом. Фінансове забезпечення управління персоналом, джерела коштів на оплату праці.

Структура персоналу і методи її аналізу. Структура і призначення Класифікатора професій ДК 003-95. Структура і призначення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Потреба та ціннісні орієнтації працівників, урахування їх у процесі мотивації трудової поведінки. Сутність, значення і механізми мотивації персоналу.


3.2. Служба персоналу і кадрове діловодство

Типи і причини конфліктів в організації. Управління конфліктною ситуацією. Формування позитивного соціально-психологічного клімату. Служба персоналу, її функції, структура та основні завдання. Співробітництво служби персоналу з іншими підрозділами організації. Номенклатура справ з кадрового діловодства. Документаційне забезпечення руху кадрів. Комп’ютеризація кадрового діловодства. Розподіл ролей між лінійними керівниками та службою персоналу в розв’язанні завдань управління персоналом. Знання керівниками психології менеджменту як необхідна передумова ефективного управління персоналом.


3.3. Прикладні аспекти управління персоналом

Об’єктивні й суб’єктивні чинники зміни потреб організації в персоналі. Основні методи визначення потреб організації в персоналі. Методи професійного відбору персоналу. Розвиток персоналу як засіб забезпечення його конкурентоспроможності. Форми підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників організації.

Рух персоналу в організації, його позитивні та негативні наслідки. показники обороту, плинності та стабільності персоналу. Методи розрахунку втрат від надмірного руху персоналу.

Завдання і методи регулювання трудової діяльності персоналу. Поточне обслуговування та оперативне регулювання виробничих і трудових процесів.

Адміністративні методи управління персоналом. Засоби регламентування посадових обов’язків працівників. Зміст і призначення Правил внутрішнього трудового розпорядку. Законодавство України про регулювання робочого часу і відпусток. Методи аналізу ефективності використання робочого часу.

Оцінка персоналу: сутність, завдання, основні методи. Атестація працівників. Витрати працівників на персонал.

Загальні засади ефективності в економіці та управління. Сутність і показники економічної ефективності управління персоналом. Сутність і показники соціальної ефективності управління персоналом.


СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА


1. Робоче місце – це:
  1. зона життя робітника;
  2. зона відпочинку робітника;
  3. зона життя робітника;
  4. зона трудової діяльності робітника;
  5. зона будівництва житла для робітника.

2. Умови праці – це:
  1. сукупність взаємопов'язаних факторів конкретної праці, що визначають виробниче середовище;
  2. зміна трудових ресурсів, пов'язана із зростанням рівня народжуваності;
  3. співвідношення попиту та пропозиції у всіх складових структури ринку праці;
  4. збільшення чисельності без зміни якості трудових ресурсів;
  5. збалансування ринку праці.

3. Соціальне партнерство – це:
  1. механізм ліквідації безробіття;
  2. механізм регулювання рівня безробіття;
  3. механізм формування сукупного попиту;
  4. механізм формування громадянського суспільства;
  5. механізм формування сукупної пропозиції.

4. Закон А. Оукена виражає:
  1. залежність реального росту ВНП та рівня безробіття;
  2. залежність оплати праці та рівня безробіття;
  3. залежність інфляції та ринку праці;
  4. залежність рівня безробіття та облікової ставки;
  5. залежність чистого доходу фірми і рівня безробіття.

5. Працездатність визначається здатністю особи:
  1. займатися пошуком роботи;
  2. виконувати висококваліфікаційну роботу;
  3. виконувати певну роботу протягом заданого часу;
  4. виконувати некваліфікаційну роботу;
  5. відпочивати.

6. За допомогою якої формули розраховується середній тарифний коефіцієнт:
    1. ;
    2. ;
    3. .



7. Розподіл між працівниками і підприємством частини додаткового прибутку, отриманого в результаті підвищення продуктивності праці або її якості – це:
  1. участь у прибутках;
  2. участь в акціонерному капіталі;
  3. премія за результатами роботи підприємства;
  4. щорічна виплата.

8. Соціологічне дослідження соціально-трудової сфери - це:
  1. вивчення інформації, яка характеризує стан соціально-трудової сфери;
  2. сукупність методів і інструментарію для збирання інформації щодо процесів, які відбуваються в соціально-трудовій сфері;
  3. аналіз явищ і процесів в соціально-трудовій сфері з метою розробки пропозицій з їх удосконалення;
  4. складова інформаційного забезпечення управління соціально-трудової сфери.

9. При якому виді дискримінації роботодавець робить висновки про результати роботи працівників на основі середніх показників групи працівників:
  1. монопсоністична;
  2. статистична;
  3. динамічна;
  4. гедоністична.

10. Якого з методів планування продуктивності праці не існує:
    1. аналітичного;
    2. 2.нормативного;
    3. прямого рахунку;
    4. моделювання.

11. Мірою праці є:
  1. прибуток підприємства;
  2. обсяг реалізованої продукції;
  3. рентабельність;
  4. норма праці.

12. Технологічна трудомісткість визначається витратами праці:
  1. основних робітників;
  2. промислово-виробничого персоналу;
  3. основних і допоміжних робітників;
  4. немає правильної відповіді.

13. Яка система оплати праці використовується для оплати праці допоміжних працівників і підсобників:
  1. пряма відрядна;
  2. непряма відрядна;
  3. акордна;
  4. бригадна.

14. Від чого залежить кількість розрядів в тарифній сітці:
  1. від кількості працівників;
  2. від складності виробництва;
  3. від розміру підприємства;
  4. від форми власності підприємства.

15. Фактичний ВНП складає 750 млрд. грн., природний рівень безробіття – 5%, фактичний рівень безробіття 9%. Який об’єм продукції у вартісному обчисленні недовироблений у державі:
  1. 50 млрд.грн;
  2. 23,48 млрд.грн;
  3. 44,59 млрд.грн;
  4. 30 мрлд.грн.



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

ПИСЬМОВИХ ВІДПОВІДЕЙ НА ІСПИТ


Приймальна комісія оцінює письмові відповіді абітурієнта за чотирибальною системою, яка включає оцінки „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”. Попередньо результати вступного іспиту оцінюються за двістібальною системою за наступною шкалою:

Оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка за шкалою ЕСТS

Оцінка за 200-бальною шкалою

Оцінка за 4-бальною
шкалою


А

185 - 200

5 (відмінно)

В

170 - 184

4 (добре)

С

156 - 169

4 (добре)

D

140 - 155

3 (задовільно)

E

124 - 139

3 (задовільно)

F

0 – 124

2 (незадовільно)


Критерії оцінки екзаменаційних завдань:

Критерії оцінювання завдання № 1-14 (0 – 168 балів )

Кожна вірна відповідь на тестове завдання 1-14 оцінюється в 12 балів. Максимально претендент може набрати 168 балів.

Критерії оцінювання завдання № 15 (0 – 30 балів )

Тестове розрахункове завдання оцінюються максимум в 30 балів. Оцінка розрахункового завдання проводиться за такою шкалою

30 балів

Задача розв’язана вірно, відсутні помилки у розрахунках, зроблено обґрунтований висновок.

25 балів

Задача розв’язана вірно, відсутні помилки у розрахунках, зроблено невірний висновок або його не обґрунтовано.

20 балів

Задача розв’язана вірно, відсутні помилки у розрахунках, відсутні висновки.

15 балів

Задача розв’язана вірно, наявні неточності у розрахунках, наявні висновки.

10 балів

Задача розв’язана вірно, наявні неточності у розрахунках, відсутні висновки.

5 балів

Задача не розв’язана, але наведені вірні формули для розрахунку. Відсутній висновок з задачі.

0 балів

Задача не розв’язана або розв’язана невірно, не наведені навіть формули для розрахунків.

Оформлення роботи оцінюється від 0 до 2 балів. Максимальна кількість балів проставляється в тому випадку, коли робота виконана акуратно, без виправлень. При наявності виправлень кількість балів знижується відповідно до їх кількості.


ПРИКЛАД ВІДПОВІДІ НА ТИПОВИЙ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ


Номер тесту

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Номери правильних відповідей

4

1

4

1

3

2

1

3

2

2

4

1

2

2

Тест 15. Фактичний ВНП складає 750 млрд. грн., природний рівень безробіття – 5%, фактичний рівень безробіття 9%. Який об’єм продукції у вартісному обчисленні недовироблений у державі:

Розв’язання.

Відповідно до закону Оукена перевищення фактичного рівня безробіття над природним на 1% спричиняє відставання фактичного обсягу ВНП від потенційного на 2,5%.

Рівень безробіття перевищує природний на 9 – 5 = 4 (%). Отже, фактичний рівень ВНП відстає від потенційного на 2, 5 * 4 = 10 (%)

Фактичний ВНП становить 92,5% (100 - 7,5% = 92,5%) від потенційного значення ВНП. Тобто величина потенційного ВНП становить 594,59 млрд.грн. (550 · 100/92,5).

У країні недозроблено продукції на 44,59 млрд. грн. (594, 59-550).

Правильна відповідь - 3

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


1. Абразцов В.М., Данюк В.М , Гриненко А.М. та ін.. Нормування праці. – К.: 1995.

2. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості. – К.: КНЕУ, 2004.

3. Завиновська Г.Т. Економіка праці. - К.: КНЕУ, 2003.

4. Закон України «Про зайнятість населення» // Голос України. – 1997. – 30 груд.

5. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» // ВВР України. – 2000. - №11. – Ст..47.

6. Качан Є.П., Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами. – К.: Видав. дім «Юридична книга», 2003. – 258 с.

7. Колот Л.М. Мотивація персоналу. - К.: КНЕУ, 2002.

8. Колот Л.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання. - К.: КНЕУ, 2003.

9. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: Навч.-метод. посіб. – К., 2002. – 182 с.

10. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 182 с.

11. Менеджмент персоналу: Навч. посіб. / За ред.. В.М. Данюка, В.М.Петюха. – К.: КНЕУ, 2004.

12. Петюх В.М. Ринок праці. – К.: КНЕУ, 1999.

13. Петюх В.М. Управління персоналом: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000.

14. Управление персоналом организации: Ученик / Под ред. А.Я.Кибанова. – М.: ИНФРА-М., 1998.