З в І т за результатами діалогу міністрів фінансів України та Словаччини: поліпшення бізнес-середовища в україні, урок

Вид материала

Урок

Содержание Перша – словацька сторона та представники інших країн Вишеградської групи чітко розкривали основні підходи та заходи, які сприял Проблеми, над якими має працювати уряд України під час підготовки та проведення економічних реформ і поліпшенні бізнес-середовищ Пропозиція. Необхідно розробити нову концепцію фінансування бюджетних секторів Пропозиції. Для поєднання інтересів держави, бізнесу та громадян у приватизації учасники діалогу вважають за доцільне

Подобный материал:

• Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
• Проект затверджено, 146.6kb.
• Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість Наказ, 154.64kb.
• Про виконання міської програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, 168.2kb.
• Проблеми України на шляху запровадження інформаційних систем у бізнес-процесах, 21.87kb.
• Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-, 109.8kb.
• Міністерство промислової політики україни державний інститут підготовки кадрів, 472.75kb.
• Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
• Спеціалізована програма мва «сучасний менеджмент в охороні здоров’Я», 43.33kb.
• Про затвердження міської програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого, 219.37kb.

З В І Т

за результатами діалогу міністрів фінансів України та Словаччини: ПОЛІПШЕННЯ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ, УРОКИ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ РЕФОРМ


16 травня 2005 року в Києві відбувся діалог Івана Міклоша – міністра фінансів Словаччини та Віктора Пинзеника – міністра фінансів України на тему: “Поліпшення бізнес-середовища в Україні, уроки центральноєвропейських реформ”. Його організували Інститут економічних і соціальних реформ (Братислава, Словаччина) і Міжнародний центр перспективних досліджень (Київ, Україна).


Захід проведено в рамках виконання проекту “Передача словацького досвіду економічних реформ на етапі проведення в Україні перед- і післявиборчих дебатів”.


Мета діалогу – презентувати досвід успішних економічних реформ, проведених у Словаччині та інших країнах Вишеградської групи, і запропонувати цей досвід Україні.


У діалозі взяли участь представники усіх зацікавлених сторін, зокрема:

1. Від Вишеградської групи: Урбан Руснак – Посол Словаччини в Україні; Петер Міхалий – екс-заступник міністра фінансів Угорщини; Еуген Юрзіца – директор Інституту економічних і соціальних реформ (ІNEKO) Словаччина; Шіпош Габріель – співробітник INEKO; Іван Чарногурський – IPEC group; Іван Стефанець – директор Бізнес-альянсу Словаччини; Еміль Попович – IPEC –Україна; Владімір Попік – директор з маркетингу PosAm; Сеп Атіла – співробітник Посольства Словаччини в Україні; Ян Бадзгон – Castor and Pollux; Роберт Булла – Patagro Handells GMBH, директор представництва у Центральній Європі; Дана Ваврікова, Івера Наметова – Словацька агенція з міжнародного розвитку SlovakAid; Мачай Грабовські – віце-президент Гданського інституту ринкової економіки; Шев Збіднєв – другий секретар Посольства Польщі в Україні.
   
2. Від посольств інших країн: Лаура Рейниля – посол Фінляндії в Україні.
   
3. Від парламенту, уряду, установ і відомств України: Павло Матвієнко – народний депутат України; Анатолій Максюта – заступник міністра фінансів України; Григорій Оперенко – заступник голови Державної податкової адміністрації України; Вадим Васильєв – заступник голови Фонду держмайна України; Вадим Піщейко – директор департаменту економічної та соціальної політики Міністерства економіки; Валерій Литвицький – Національний банк України; Олег Опімах – Комітет регуляторної політики та підприємництва; Ігор Буграк, Олександр Дзюба, Антон Фатюков, Ігор Савків, Іван Юрик, Володимир Драгомирецький – Міністерство фінансів; Віктор Антоненко – віце-президент Асоціації міст України, міський голова Броварів; Любов Горбатюк – секретар Броварської міської ради.
   
4. Представники бізнесу, науки, експерти й аналітики громадських організацій та аналітичних центрів України: Олександр Афонін, Віталій Бала, Ігор Бураковський, Андрій Блінов, Володимир Котенко, Юрій Кухарук, Андрій Остапенко, Іван Салій, Богдан Сенчук, Олег Соскін, Олександр Олійник, Андрій Зельницький, Богдан Ільченко.
   
5. Представники Міжнародного центру перспективних досліджень:
   
   • Віра Нанівська – директор;
     
   • експерти департаменту економіки: Євгенія Ахтирко, Олексій Блінов, Ільдар Газізуллін, Наталія Мартиненко;
     
   • Петро Удовенко, Ігор Шевляков, Євген Шульга, Ірма Підтепа.
     
6. Журналісти та оператори 12 телерадіокомпаній, 2 прес-служб, 5 друкованих ЗМІ та 3 інтернет-видань.
   

Основну увагу учасників діалогу було зосереджено на таких проблемах:

• Політекономія реформ: як зробити так, щоб реформи відбулися?
  
• Як зацікавити суспільство в чесній сплаті податків?
  
• Як знайти спільні інтереси держави та бізнесу у приватизації?
  
• Як подолати адміністративні бар’єри для бізнесу?
  

Формат діалогу та дискусії.

Відповідно до програми діалогу (додається) визначені проблеми виокремлено в сесії. За кожною з проблем заслухано по дві доповіді: представника країн Вишеградської групи та України. Міністри фінансів – Іван Міклош і Віктор Пинзеник коментували їх, надавали слово учасникам для запитань і дискусії, обмінювалися думками щодо виголошених питань і пропозицій, підсумовували результати кожної сесії.


П І Д С У М О К


У діалозі чітко простежуються дві лінії.

Перша – словацька сторона та представники інших країн Вишеградської групи чітко розкривали основні підходи та заходи, які сприяли успішному проведенню реформ:

• державного управління;
  
• податкової системи;
  
• системи охорони здоров’я;
  
• пенсійного забезпечення;
  
• системи соціального забезпечення та подолання бідності;
  
• бізнес-середовища.
  

Основний лейтмотив виступів представників Вишеградської групи щодо успішності проведення реформ, з яким погодилася українська сторона, можна звести до такого:

1. Мати конкретну мету і діяти швидко. Країни Вишеградської групи мали мету – вступ до Європейського Союзу. Україна теж чітко визначила європейський курс розвитку.
   
2. Мати політичну волю керівництва та критичну масу зацікавлених в економічних змінах. Реформа – це диктатура. Громадянам країни треба чітко сказати, що реформи не популярні і не демократичні, але необхідні для подальшого розвитку суспільства. Потрібно досягти суспільного порозуміння щодо цілей і завдань проведення економічних перетворень.
   
3. Уміло використати суспільно-політичну ситуацію, що склалася в країні, на користь проведення реформ.
   
4. Забезпечити підтримку проведення змін на законодавчому рівні.
   
5. Забезпечити макроекономічну стабільність і стале економічне зростання.
   
6. Підтримувати фінансову і грошову політику на належному рівні. Не допускати бюджетного дефіциту, високої інфляції, нестабільності національної валюти.
   
7. Досягти інтеґрації української економіки в світову економіку та світовий ринок.
   
8. Залучати до здійснення реформ представників різних соціальних груп і груп інтересів.
   
9. Навчати суспільство новим формам роботи та використати досвід інших країн.
   

Друга лінія – позитивна оцінка міністром фінансів України та іншими доповідачами, експертами і дискусантами реформ у країнах Вишеградської групи, визначення перешкод на шляху успішного проведення таких реформ в Україні, висловлення пропозицій, спрямованих на здійснення реформ, що сприятимуть поліпшенню бізнес-середовища та подоланню бідності в Україні.


На думку міністра фінансів, доповідачів та учасників дискусії від української сторони, в Україні, після обрання Віктора Ющенка Президентом і сформування нового уряду, вперше за роки незалежності створено якісно нову ситуацію. Її характерні ознаки:

• політична воля та єдність керівництва держави щодо проведення економічних реформ у суспільстві;
  

• політичний запит суспільства на проведення змін;
  
• стримування прискореного проведення докорінних змін спадком, що дістався від попередньої влади.
  

У перші місяці роботи новий Кабінет Міністрів, особливо Міністерство фінансів, спрямовував свої зусилля на усунення розбалансування в бюджеті і досягнення фінансової стабілізації. Дефіцит бюджету знижено з 10% до 1,7%.


Уряд отримав у спадок ситуацію, коли Пенсійний фонд не здатний здійснити виплати, а в бюджеті на це не передбачено коштів. Обсяг пенсійних виплат становив 19% ВВП за норми 10–11%.


У новому бюджеті це співвідношення вдалося знизити до 16%. Відношення обсягу пенсійних виплат до фонду оплати праці знижено з 60% до 48% шляхом збільшення заробітної плати. Міністр фінансів наголосив, що нарахування на фонд оплати праці нині завелике. Це унеможливлює виведення суттєвої частини економіки з "тіні", отож цю проблему потрібно вирішувати швидше.


Уряду вдалося вирівняти податкове поле скасуванням необґрунтованих податкових пільг та усуненням звільнення від непрямих податків за імпорту. Передбачається змінити принципи фінансування соціальних секторів, але за рік таку роботу провести неможливо. Є також певні результати в боротьбі з корупцією.


Вирішуючи серйозні фінансові проблеми, уряд ще не дійшов до спрощення регуляторної системи в бізнесі. Тут зроблено лише перші кроки. Серед них:

• спрощення умов для регуляції бізнесу;
  
• розширення доступу до кредитів;
  
• здешевлення кредитів;
  
• запровадження програми зниження податків.
  

Найближчим часом формуватиметься концептуальна частина Держбюджету–2006 і водночас визначатимуться параметри на наступні чотири роки. Враховуватиметься і питання поліпшення бізнес-середовища.


Чималі соціальні виплати у квітні не призвели до збільшення інфляції, вона навіть зменшилася. Це свідчить про те, що уряд разом з Національним банком може управляти інфляцією й економічними процесами.


Висновок. На думку міністра фінансів, доповідачів, експертів МЦПД і дискусантів, головний здобуток і відмінність нової влади від попередньої – політична воля до змін і поява державної стратегії. Проголошені цілі подолання бідності, європейської інтеґрації і боротьби з корупцією підтримують громадяни. Здійснення публічних кроків з виконання поставлених цілей забезпечує новій владі підтримку населення.


Головною проблемою нової влади залишається відсутність системи координації політики різних міністерств і єдиної комунікаційної стратегії уряду, яка дала б змогу урядові уникати діаметрально протилежних заяв його членів і конкретизувати діяльність усіх структур з виконання поставлених цілей.


Проблеми, над якими має працювати уряд України під час підготовки та проведення економічних реформ і поліпшенні бізнес-середовища

1. Часті зміни законодавчої бази унеможливлюють виконання окремих положень законів, впливають на порушення бюджетної політики, не дають змоги створити єдине податкове поле та сприяти поліпшенню клімату в бізнес-середовищі.
   

Парламент країни постійно ухвалює закони після затвердження річного бюджету. У цих законах передбачаються певні пільги і окремим категоріям людей, і підприємствам, внесення змін до цілої низки інших законів. Коштів на такі зміни в бюджеті не передбачено. Такі закони впливають на дохідну та витратну частини бюджету, виконати їх неможливо.


Надання пільг різним категоріям фізичних та юридичних осіб унеможливлює створення єдиного податкового середовища та нормативно-правової бази. Донедавна Україна мала десятки різних податкових режимів, через що втрачалися надходження до бюджету, порушувався інвестиційний клімат і зростало незадоволення певних категорій громадян.


Пропозиція. Доцільно внести конституційні обмеження на запровадження окремих положень законів, що унеможливлюють виконання бюджетних зобов’язань, після ухвалення державного бюджету.

2. Якість надання соціальних послуг, особливо у сфері охорони здоров’я й освіти, стримується колишньою концепцією бюджетного фінансування.
   

Донині у бюджет України закладають показники фінансування навчального закладу чи медичної установи, ліжко-місця в лікарні тощо.


Пропозиція. Необхідно розробити нову концепцію фінансування бюджетних секторів, у яких передбачити фінансування не кількості установ і ліжко-місць, а ь підготовлених фахівців і забезпечення здоров’я людини.

Наприклад, для реформування системи охорони здоров’я важливо:

• поліпшення загальних стандартів державної системи охорони здоров’я;
  

• розширення доступу приватного капіталу до охорони здоров’я;
  
• створення фондів соціального страхування;
  
• класифікація медичних послуг;
  
• визначення основних і додаткових послуг;
  
• запровадження багаторівневої система фінансування медичних послуг;
  
• децентралізація управління закладами медицини;
  
• розширення ролі місцевого самоврядування.
  

3. Недосконалість податкової системи, велика кількість нормативно-правових актів та їх часта зміна негативно впливають на своєчасну і чесну сплату податків юридичними і фізичними особами, перешкоджають розвитку бізнесу та поліпшенню клімату в бізнес-середовищі.
   

В Україні здійснено певні кроки зі зменшення податкового тягаря. Знижено:

• ПДВ з 28 до 20%;
  
• податок з доходів юридичних і фізичних осіб з 30 до 25%;
  
• податок з фізичних осіб до 13%;
  
• запроваджено ставки єдиного податку.
  

Основні хиби податкової системи.

Донедавна в системі оподаткування України надавали перевагу підвищенню відповідальності платників податків за сплату податків (штрафи, санкції тощо). У податковій системі України діють закони, які мають неоднозначне тлумачення, понад 2 000 нормативно-правових актів (зокрема понад 300 з регулювання податку на прибуток і 400 з регулювання податку на додану вартість), в яких важко розібратися.


Пропозиція. Для вдосконалення податкової системи, зменшення “тінізації” економіки, зняття перешкод на шляху розвитку бізнесу і поліпшення клімату в бізнес-середовищі доцільно:

• Прийняти податковий кодекс.
  
• Перебудувати відносини ПДА і платників податків.
  
• Перенести основну частину бюджетних надходжень з прямих податків, основним чином податку на прибуток, до непрямих, головним чином ПДВ та акцизних зборів.
  
• Знизити навантаження на фонд заробітної плати.
  
• Запровадити спрощену, прозору систему оподаткування.
  
• Удосконалити систему кредитування та інвестицій.
  
• Розширити базу оподаткування та зменшити верхні граничні ставки податків на доходи.
  
• Запровадити зміни в оподаткування малих і середніх підприємств.
  
• Удосконалити технічними методами адміністрування податків (навчання працівників, наймання персоналу, забезпечення новим обладнанням).
  
• Посилити боротьбу з податковим шахрайством.
  
• Запровадити диференціацію ставок єдиного податку залежно від виторгу.
  

4. Недостатня інтеґрація української економіки в світову економіку та світовий ринок звужує коло переваг сталого економічного розвитку. Серед них:
   

• отримання інвестицій;
  
• обмін технологіями;
  
• подолання хиб колишньої економічної системи;
  
• реконструкція галузей економіки та кампаній;
  
• підготовка фахівців;
  
• формування доходів громадян.
  

Пропозиція. Для інтеґрації в світову економіку та світовий ринок доцільно:

• активніше залучати в економіку України транснаціональні кампанії та їхні ресурси;
  
• не допустити реприватизації підприємств;
  
• поліпшити законодавство про власність;
  
• інтеґрувати українське законодавство до світового;
  
• впровадити поступовий підхід до лібералізації валютного регулювання, щоб не допустити погіршення балансу торгівлі і скорочення темпів зростання реального ВВП;
  
• дотримуватися політики лібералізації торгівельного режиму в Україні;
  
• удосконалити державне та корпоративне управління.
  

5. Недостатнє поєднання інтересів держави та бізнесу у приватизації впливає на зростання економічного потенціалу та добробут громадян.
   

За роки незалежності в Україні приватизовано понад 12 тисяч великих і середніх підприємств і близько 80 тисяч малих підприємств різних галузей економіки. Попри великі обсяги, бажаних результатів розвитку економіки і піднесення добробуту громадян це не принесло. За нинішніх умов приватизація не матиме масового характеру. Зараз багато нарікань на сертифікаційну форму приватизації. Подібна до приватизації, проведеної в країнах Вишеградської групи, вона, однак, очікуваних результатів не дала.


Пропозиції. Для поєднання інтересів держави, бізнесу та громадян у приватизації учасники діалогу вважають за доцільне:

• розробити та затвердити програму приватизації;
  
• забезпечити аргументоване співвідношення державного і приватного сектору економіки;
  
• визначити кількість підприємств, за рахунок яких наповнюється державний бюджет;
  
• надати приватизації прагматичнішого характеру;
  
• під час передаючі підприємств на приватизацію чіткіше враховувати не тільки їхні економічні показники, а й питання соціального захисту працівників;
  
• акцентувати на реконструкції підприємств, що приватизуються;
  
• посилити контроль за дотриманням умов приватизації;
  
• не зловживати реприватизацією.
  

Ризики, що можуть очікувати новий уряд на шляху впровадження економічних реформ

• Велика соціалізація бюджету може призвести до виникнення ризиків для економіки в цілому. Вона впливає на збільшення бюджетних витрат і потребує дуже чітких і скоординованих дій щодо забезпечення дотримання заданих стандартів зростання ВВП.
  

• Намагання подолати бідність шляхом збільшення соціальних витрат без чіткої політики розвитку інфраструктурних змін може не дати бажаних результатів.
  
• Непродумані дії щодо шокового характеру ревальвації гривні можуть призвести до підвищення інфляції, погіршення торгового балансу і скорочення темпів зростання ВВП.
  
• Повернення до дефіцитних бюджетів може призвести до невиконання передвиборних програмних зобов’язань.
  
• Невизначеність і непрозорість дій щодо приватизаційних процесів впливає на структуризацію власності. Відсутність чітких показників надходжень від приватизації та намагання здійснити реприватизацію може призвести до погіршення інвестиційного клімату та невиконання планових надходжень до бюджету.
  
• Ухвалення законів і нормативно-правових актів без діалогу і консультацій з громадськістю може погіршити клімат у бізнес-середовищі.
  
• Відсутність національних резервів у паливно-енергетичній сфері та продуктів харчування може негативно позначитися на виконанні взятих зобов’язань Президентом та урядом України.
  

Висновок. Врахування порад учасників діалогу у вирішенні зазначених проблем сприятиме запровадженню економічних перетворень, поліпшенню клімату в бізнес-середовищі та зростанню добробуту громадян України.