6. Економічні теорії міжнародної торгівлі
| Вид материала | Документы |
- Реферат на тему: Класичні та альтернативні теорії міжнародної торгівлі, 33.35kb.
- Тема Міжнародна торгівля Місце міжнародної торгівлі в мев. Світовий ринок товарів, 2110.15kb.
- Розд І л 1 інформатизація системи міжнародної торгівлі як фактор спеціалізації національних, 608.47kb.
- Зародження І основні етапи розвитку економічної теорії. Сучасні економічні теорії”, 71.4kb.
- 1 Система показників розвитку міжнародної торгівлі, 304.45kb.
- Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації, 80.47kb.
- Ий державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, 42.15kb.
- Назва реферату: Світова організація торгівлі Розділ, 114.94kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " сучасні економічні теорії" окр „Магістр" спеціальність, 490.1kb.
- Основи Міжнародної торгівлі, 233.18kb.
24. Україна і напрямки розвитку інтеграційних процесів у Європі, проблеми вибору.
Досягнутий у рамках Європейського союзу етап розвитку європейської інтеграції знаменує незворотність цього процесу. Європейський союз „притягує” до себе інші європейські країни. тим самим створюється основа для формування загальноєвропейської економічної інтеграції.
Загальноєвропейська економічна інтеграція відбувається в міру формування політико-правових, економічних і соціальних умов та передумов включення країн до Європейського Союзу. В Копенгагені глави держав та урядів Європейського Союзу в червні 1993 р. затвердили критерії, яким повинні будуть задовольняти європейські країни, перш ніж вони зможуть вступити до Союзу. До них належать: стабільні інститути, правова держава, гарантії прав людини і поважання меншин, функціонуюча ринкова економіка.
Що ж до включення в Європейський Союз України, то рішення прийматимуться у відповідності із визначенням ступеня глибини і цілеспрямованості соціально-економічних реформ у нашій країні.
Важлива умова включення України в інтеграційні процеси – розвиток двосторонніх і багатосторонніх відносин з сусідніми державами.
Уповільнення темпів реформ, а також невизначеність політичного курсу ставить Україну перед загрозою втрати історичного шансу входження до світової спільноти.
Важливим кроком до загальноєвропейської інтеграції було утворення Європейського економічного простору (ЄЕП) між Європейським Союзом і Європейською асоціацією вільної торгівлі. Угода про простір передбачає вільний рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили, а також узгодження політики в галузях економіки, наукових досліджень, довкілля, в соціальній сфері.
25. Еволюція світової валютної системи.
Міжнародна валютна система – це закріплена угодами форма організації валютних (грошових) відносин.
Міжнародна валютна система – сукупність засобів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюються взаємні платіжно-розрахункові відносини в межах світового господарства.
Структура СВС:
1) міжнародна ліквідність 2) режим обміну валют 3) валютні ринки
4) міжнародні валютно-фінансові організації
Етапи становлення світової валютної системи
Перша міжнародна грошова система була введена в кінці XIX, відома в історії під назвою "золотого стандарту". Конференція в Парижі визнала золото єдиною формою світових грошей. Більшість країн тоді ввели "золотий стандарт", тобто почали визначати курс і вартість своїх валют кількісним вмістом золота.
В 1944 р. була створена міжнародна валютна система, яка за місцем проведення міжнародної валютної конференції була названа Бреттон-вудською системою. В основу її була покладена ідея пристосувати валюти окремих країн до національних валютних систем передових на той час США та Англії. Панівне становище зайняв долар. Офіційно цю систему називали золотовалютним стандартом, неофіційно - золотодоларовим.
З другої половини 60-х років почався відхід від принципів Брсттон-вудської системи. Її місце зайняла Ямайська валютна система. Рішення про її створення було прийняте в межах МВФ у 1976 р. у м. Кінгстоні (Ямайка). Основні принципи Ямайської валютної системи такі:
1. Демонетизація золота. 2.Перехід до використання національних валют у міжнародних розрахунках. 3. Прийняття системи плаваючих валютних курсів. 4. Надання статусу головного резервного засобу міжнародної валютної системи так званим спеціальним правам запозичення (СПЗ, СДР), які випускаються МВФ.
СДР - це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. СПЗ - це резервні валюти як додаток до існуючих доларових резервів.
26. Світова валютна система. Валютні курси та конвертованість.
Світова валютна система – це історично сформована організація міжнародних фінансових відносин, які закріплені міждержавними угодами.
Виступає у виглядає сукупних способів інструментів, структур за допомогою яких здійснюється міжнародний платіжно-розрахунковий обіг.
Елементи СВС:
1)світовий грошовий товар і міжнародна ліквідність
2)валютний курс
3) валютні ринки
4) міжнародні валютно-фінансові організації: МВФ, МСБ, МБРР
5) міждержавні угоди
Валюта виступає в якості еквівалента товарів і послуг.
Ідеальною валютою було золото, але сьогодні є ще6 і деяку національні валюти т.з. кредитні гроші.
СДР – це спеціальні права забезпечення, безготівкові гроші які виступають у формі запису на спеціальних рахунках країни у МВФ.
Вартість СДР розраховується на основі корзини валют і перераховується кожні 5 років.
Класифікація валют:
І. по статусу: національні, іноземні, міжнародні, євровалюти (євродолари)
ІІ. по режиму використання – вільно конвертовані, частково конвертовані (внутрішньо конвертовані), неконвертовані
ІІІ. по типу визначення курсу валют – плаваюча, фіксована, корзинного типу (прив’язана не до 1 валюти, а до декількох)
ІV. за формою валютних резервів – резервні, інші.
Міжнародна ліквідність – можливість держави забезпечити свої короткострокові зовнішні зобов’язання прийнятними платіжними засобами.
МЛ характеризує можливість ( платежеспроможність) держави. В її основі лежать золотовалютні резерви.
Структура:
1) офіційні валютні резерви держави
2) офіційні резерви в коштовних металах (золото, срібло, платина, паладій)
3) резервна позиція в МВФ (право держави автоматично одержати безумовний кредит в іноземній валюті в розмірі 25% від її квоти в МВФ).
4) рахунки в СДР.
Функції МЛ:
-- засіб формування ліквідних резервів
-- засіб міжнародних розрахунків (для покриття дефіциту платіжного балансу)
-- для здійснення валютних інтервенцій (метод впливу ЦБ на стан національного валютного ринку шляхом купівлі або продажу іноземної валюти).
Крім того, що валютні резерви знаходяться на спеціальних рахунках комерційних банків, виступають у вигляді запасів валют або дорогоцінних металів.
До ліквідних відносяться засоби, які розміщені у першокласних фінансових засобах вищої категорії надійності.
Золото сьогодні не виступає в якості міжнародного платіжного засобу, але у виняткових випадках може використовуватися для покриття міжнародних зобов’язань країни, але не безпосередньо, а шляхом продажу на ринку за прийнятну іноземну валюту для її вже передачі кредитору.
Ліквідна позиція держави – відношення золотовалютних резервів держави до її боргу, але якщо це власні резерви, то це безумовна ліквідність, а якщо кошти запозичені, то це умовна ліквідність.
Валютні курси та конвертованість.
Валюта – це національна грошова одиниця, яка обслуговує міжнародні операції.
В якості валюти, крім банкнот і монет, виступають кредитні і платіжні документи, інше яке знаходиться в обігу і використовується для здійснення платежів між резидентами різних держав.
Якщо національна валюта знаходиться в нерезидентів – це пасив держави, а іноземна валюта в резидентів - актив держави.
Повноцінною валюта стає тоді, коли без обмежень обмінюється на інші валюти – конвертованість.
Конвертованість – можливість економічних агентів без обмежень з боку держави обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними та фінансовими активами.
Конвертованість по платіжним операціям – відсутність обмежень по платежах і трансфертах у поточних міжнародних операціях, які пов’язані з торгівлею товарами та послугами, міждержавними переміщенням доходів і трансфертів.
Конвертованість по капітальним операціям – відсутність обмежень по платежах і трансфертах у поточних міжнародних операціях, які пов’язані з переміщенням капіталів, кредитів, капітальних грантів.
Повна конвертованість - відсутність обмежень з боку держави по поточним і капітальним операціям на торгівлю товарами і послугами, які можуть вплинути на їх ціну.
Умови переходу держави до повної конвертації:
1) макроекономічна стабільність економіки країни
2) збалансованість державного балансу
3) проведення „жорсткої” грошово-кредитної політики (коли інфляція перевищує 3 %)
4) низькі темпи інфляції і безробіття
5) стійкі темпи економічного зростання
Вплив держави на її платіжні засоби
1) регулювання валютного курсу
2) регулювання грошової маси
3) банківський нагляд за комерційними
4) валютні резерви
Є 5 систем курсоутворення:
1) вільне (необмежене) коливання – держава не втручається, а курс встановлюється на основі попиту і пропозиції на валюту при мінімальному втручанні ЦБ.
2) керуєме коливання – крім попиту і пропозиції на курс валют впливає ЦБ
3) фіксовані курси – встановлюються ЦБ і не можуть змінюватися комерційними структурами і суб’єктами ринку.
4) цільові зони – коли валютне коливання обмежується min та max значенням валютного курсу.
5) гібридна
Розрізняють номінальні та реальні валютні курси.
Реальний валютний курс – відношення цін товарів двох країн, які виражені в їх національних валютах
Вреал к.= (Цнашої держ ÷ Цінш держ) * В ном к
Номінальний валютний курс – обмінний курс валют, який склався на ринку і по якому здійснюються валютні операції
Співвідношення Вреал к та В ном к впливає на характер ЗЕД.
Курс національної валюти може мінятися в часі і по-різному до різних валют.
27. Вартість валюти та її вплив на економічні показники. Зв’язок товарних цін з валютними курсами
Валютний курс – відношення обміну двох грошових одиниць або ціна однієї грошової одиниці виражена в грошовій одиниці іншої країни.
Фіксація валютного курсу називається валютним котируванням.
Крос-курс – це котирування двох валют, встановлених в результаті відношення цих валют до 3-ї валюти.
$ є базовою валютою (також фунт стерлінг і євро).
Крос-курс необхідний для полегшення визначення співвідношень курсів валют, так як більшість валют не котируються одна до одної, але всі вони котируються до $, а через нього одні до одної.
Важливим є визначення валют в часі, тому розрізняють поточні операції СПОТ-курс (2 банківських дні), СВОТ-курс та форвардні.
Так як з часом національна валюта може знецінюватися по відношенню до одних валют і девальвувати по відношенню до інших валют, то можна вирахувати ефективний валютний курс – це середньо урівноважений курс валют, величина якого встановлюється між курсом національної валюти і валютним курсом важливих торгових партнерів країни з урахуванням частки торгівлі кожної країни.
Регулювання валютного курсу:
1) ринкове – засноване на законі вартості, попиту і пропозиції
2) державне – регулювання направлене на подолання стихії ринку і досягнення стійкого економічного зростання, рівноваги платіжного балансу, зниження безробіття та інфляції в країні.
ДР здійснюється на основі валютної політики, яка сформована на валютному законодавстві і угодами між державами.
Механізми ДР:
1) валютні інтервенції
2) дисконтна політика – зміна ЦБ облікової ставки, в т.ч. з ціллю регулювання валютного ринку
3) протекціоністські заходи – валютні обмеження, які існують в даній державі.
Валютні обмеження (законодавчі або адміністративні) – це форма регулювання операцій резидентів і нерезидентів з валютою або іншими валютними цінностями.
Види валютних обмежень:
1) валютна блокада
2) заборона вільної купівлі-продажу валюти
3) регулювання міжнародних платежів, руху капіталів, переказу прибутків за кордон іноземним інвесторам, руху золото, цінних паперів, монопольна концентрація державою у себе золота та інших валютних цінностей.
В цілому валютний курс впливає на зовнішню торгівлю (стимулює експорт або імпорт, впливає на їх співвідношення).
Девальвація національної валюти дає можливість експортерам знизити ціни своїх товарів у іноземній валюті, стримуючи туж саму суму грошей в національній валюті.
Багато держав маніпулюють своїми національними валютами.
Використовуючи занижені або завищені курси національної валюти, використання тарифів і ліцензій – держава досягає цілей в своїй торговій політиці
Завищений валютний курс – коли курс в якому купується-продається національна валюта нижче паритетного валютного курсу і навпаки.
Паритетний валютний курс – розраховується на основі вартості корзини товарів, приблизно однакових по якісних і кількісних характеристиках двох країн.
Коли ми говоримо про зміну реального валютного курсу, то ми враховуємо темпи інфляції в даній країні і за кордоном.
В результаті зміни валютного курсу відбулися такі зміни:
1) зміни цін (падіння курсу), що призводить до зростання експорту
2) паралельно відбувається здешевлення цінних паперів, активів і вони стають більш привабливіші для іноземних інвесторів, що стимулює надходження іноземного капіталу.
Зростання курсу іноземної валюти призводить до зростання ціни на товари, активи стають більш дорожчі, що призводить до відпливу капіталу. Це пояснюється тим, що імпортні товари дорожчають швидше ніж падають експортні.
Якщо об’єми експорту та імпорту змінилися суттєво, а як правило девальвація відбувається несподівано, а експорт та імпорт відбувається ще по старим контрактам і тільки з часом ситуація зміниться.
28. Міжнародні фінансові ринкм. Євровалютний ринок.
Першим фін ринком є торгівля валютою. Валютні ринки виступають у вигляді взаємодії по покупців і продавців валюти.
Об'єкт угод вільноконвертована валюта. Валютні операції не прив’язані територіально і також не зафіксовані в часі відкриття,
Суб'єкти ринку: Центр емісійні банки країн, комерц банк, спеціалізовані дилерські і брокерські орг-ціі тощо.
1) важливою функцією валют ринку є трансферт засобів через електронний переказ , який виступає у вигляді чеку. Отримуючи його нац банк дає доручення банку кореспонденту в закордонному фінансовому центрі виплатити визначену суму в місцевій валюті встановленій особі, або зарахувати суму на рахунок . В результаті комерц банки виступають, як розрахункові палати з іноземною валютою для здійснення міжнар операцій резидентами країн.
Для банків, які продають валюту якщо у них є надлишок валюти, то вони звертаються до брокерів тим самим пропозиція і попит на валюту встановлює ціну валюти.
2) Ф-ція кредитна - для суб’єктів які хочуть придбати валюту виникає потреба отримати відстрочку платежу (до 90 днів). Результатом такої операції суб’єкти отримують гроші миттєво, а банки через деякий час.
Основою вал ринку є міжбанківський ринок, який виступає у вигляді взаємодії вал- х рахунків комерц банків.
Ф - ції вал ринку:
• обслугов МТ і переміщений факторів вир-ва
• встановлення курсових співвідношень під впливом попиту і пропозиції
• надання механгізму захисту від валютних ризиків руху спекулятивного капіталу і інструментів грошовщ - кредитної політики ЦБ.
Основні інструменти валютною ринку
1. грошові перекази і акцепти 2. акредитиви
3. чеки 4. депозитні сертифікати
Валютний, ринок як економічна категорія — це система стійких економічних та організаційних відносин, пов'язаних з операціями купівлі-подажу іноземних валют та платіжних документів в іноземних валютах.
Види ВР по суб’єктам:
- міжбанківський; - клієнт ний; - біржовий.
Міжбанківський ВР по видам операцій поділяється на
1) спот ринок (поточний ринок) – операції протягом 2-х банк. днів
2). Форвардний(терміновий) ринок
3) своп ринок.
Найбільші дані про валютні операції збираються банком міжнародних розрахунків.
Спот - угода про продаж валюти, товару, яка передбачає швидку поставку і сплату. При валютній угоді на умовах спот надання валюти відбувається протягом двох робочих днів.
Форвардна угода – передбачає купівлю-продаж іноз. валюти на назначену дату в майбутньому по курсу визнач. контрактом.
Своп - торгово-фінансова операція, яка передбачає, що укладена угода про продаж/купівлю (цінних паперів, валюти, тощо) супроводжується укладанням контр угоди, договору про зворотну купівлю/продаж того ж товару через деякий час, на тих же або інших умовах. Валютна своп-операція заключається в купівлі іноземної валюти з терміновою оплатою в національній валюті з умовою наступного зворотного викупу.
Ф’ючерси на іноз. валюті – форвард. угоди на стандартні суми вами валют на встанов. дату, які продаються на біржах.
Опціони – контракт, який є його правом, але не є його обов’язком купити стандартну кількість валюти.
Ринки євровалют:
Євровалютою є депозити комерц банків за межами країни емітента валюти, яка реально знаходиться поза юрисдикцією країни де знаходиться комерц банк. Найбільші центри: Лондон, Токіо, Нью - Йорк.
Ринок євровалют в основному склад-ся з короткострокових ЦП з часом погашення менше б міс.
Причини виникнення:
1. високі %-ні ставки
2. Рад союз отримав свої євродолари в Європі в період холодної війни
3. Ефект економіки масштабу - це великі за об’ємом операцій ринки (від 100млн$)
4. диверсифікація ризику
Таким чином банки, які ведуть операції з такими валютами є лише посередниками які з'єднують кредиторів і позичальників.
Такі бан-кі послуги були дозволені лише в США, правилами США іноземні депозити були звільнені від держ обмежень по резервам і по страхуванню.
29. Теорія платіжного балансу.
В основі аналізу вивч. МЕ лежить с-ма аналізу зовн. ек. д-ті. До них відносяться: платіжний баланс країни, торговий та розрахунковий баланс.
ПБ – це співвідношення суми платежів здійснених даною країною за кордон і надходжень отриманих нею із-за кордону за певний період часу (1 рік але можливо й менше). Фіксується на певну дату для відстеження стану та співвідношення платежів та надходжень.
За методологією міжн. валютн. фонду ПБ – це систематичний перелік усіх екон. операцій, що здійснені резидентами раїни з нерезидентами країни за певний проміжок часу.
Розгляд. облік і аналіз зовн.-ек. діяльності, який використ. для пояснення рівня в-ва країни і її міжн. операцій. Це робиться з ціллю мати повну картину макроек. зв’язків між нац. економіками держав, які задіяні в міжн. ек. відносинах.
По-перше, ПБ дозволяє нам дослідити зміну тенденцій, які характеризують зовн. ек. д-сть (об’єми екс порту та імпорту).
По-друге, ПБ дозволяє дослідити зміну заборгованості держави нерезидентам, так і доходи галузей які конкурують в області імпорту та експорту.
По-трете, ПБ показує зв’язок між операціями з іноз. партнерами і нац. пропозицією грошей.
Головна задача ПБ – це надання інф. про міжн. ек. положення держави і в результаті отримані ним рекомендацій у формуванні його валюті, фіскальної і торгової політики.
С-ма складання ПБ уніфікована, і уряд країни в своїй політиці повинен враховувати ПБ торгових партнерів при прийнятті (виробленні) нац. політики.
Інформація, яка відобр-ся в ПБ необхідна банкам, фірмам, фіз. особам, які безпосередньо втягнуті в такі зв’язки.
Тому ПБ – це підсумковий документ, який об’єднує всю товарну торгівлю в декількох основних частинах. Крім того ПБ включає баланс кожного типу міжн. переміщення капіталу.
До ПБ також вкл. угоди, в яких нерезиденти не приймають участі (ЦБ продає вал. резерви або активи в іноз. валюті комерційним банкам з ціллю регулювання попиту та проп. Фін. Активів або балансування).
Рахунки платіжного балансу, методика складання. Аналіз зовн. ек. відн. відображає-ся в рахунок ПБ. В рахунках ПБ ведеться облік як платежів іноземцям, так і надходжень, які отримують резиденти із-за кордону.
Так, міжн. операція яка передбачає платіж нерезиденту запис. на стороні яка передбачає платіж нерезиденту на стороні Д із знаком „-„ , а операції, яка передбачає надходження платежу від нерезидента резиденту записується на „Кт” із „+”, означае надходження іноземної вал. в дану країну.
ПБ складається з двох основних частин:
- операції, що відображають експорт і імпорт товарів і послуг некапітальних трансфертів – поточний баланс, поточні операції.
- операції по яких відбувається купівля-продаж активів. Актив – це люба форма в якій розміщенні багатство, акції, земля, гроші тощо.
Ця частина ПБ називається баланс руху капіталу. На рахунках переміщення капіталу ПБ відображаються всі міжн. угоди з купівлі-продажу активів.
Всі операції ПБ записуються у відповідності до основного правила бух. обліку – провило подвійного запису, що означає що кожна міжн. ек. операція автоматично відображається в ПБ 2 раза: 1 в Кт другий в Дт. Це пояснюється тим, що коли резиденти країни продають щось нерезидентам то останні автоматично повинні заплатити, а резиденти змушені будуть або витратити дану суму, або її заощадити.
Так як всі міжн. угоди передбачають в ПБ дві рівноважні одна одній записи то в сумі ПБ =0 (в частині руху капіталів і поточних оперцій).
Принципи складання ПБ:
- це правило означає що кожна операція записується на стороні Дт і на таку ж суму на стороні Кт.
Іншими словами для активів як матеріальна так і фін.-кредитна проводка означає операцію, що призводить до її вивозу і зменшує активи в країні, в той час як проводка по Дт показує операцію що призводить до її зростання.
ПБ ведеться в нац. валюті з перерах. в доларах США, якщо курс валюти змін. то треба його середньозважена величина.
31. Міжнародні фінансові та економічні організації.
Організація об'єднаних націй (ООН) - міжнародна організація, до складу якої входять більш як 180 країн.
ООН заснована в І945 р., з метою підтримки і зміцнення миру міжнародної безпеки і розвитку співробітництва, в тому числі в економічній сфері. Ряд її спеціалізованих структур відіграють важливу роль в сучасних міжнародних економічних відносинах.
Серед міжнародних валютно-кредитних та фінансових інститутів особливе місце займають організації в системі ООН: МВФ та група Всесвітнього банку - Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та три його філії - Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК) та Міжнародна інвсетиційно-гарантійна агенція (МІГА).
Функції:(1) регулювання валютних, кредитних та фінансових відносин, (2) проведенга досліджень за проблемами валютно-кредитної та фінансової сфер світового господарства, (3) розробки рекомендацій та пропозицій
МВФ та МБРР організовані за принципом акціонерних товариств. Кожний член МВФ має свою частку у сукупному капіталі фонду - квоту, що виражається в міжнародних рахункових одиницях - СДР. Від величини квоти залежить кількість голосів, які має держава-член.
МВФ надає ресурси країнам-членам, які мають (1) серйозні труднощі з платіжним балансом та для (2) здійснення програм стабілізації економіки, висуваючи при цьому жорсткі умови, що нерідко розглядається як диктат Фонду.
МБРР - надає ресурси тільки платоспроможним позичальникам. Особливістю банку є те, що він не переносить терміни платежів за надані кредити. Банк накопичив значний досвід у проектному фінансуванні.
В 1956 р. була створена Міжнародна фінансова корпорація (МФК) з ціллю стимулювання приватного сектору в країнах, що розвиваються. Особливістю МФК є те, що вона не визнає гарантій держави.
В 1960 р. як філія МБРР була створена Міжнародна асоціація розвитку (МАР) для сприяння найбіднішим країнам, що розвиваються. Кошти МАР формуються в основному за рахунок добровільних внесків більш багатих країн-членів. Пільгові кредити
МАР надаються тільки державам. Строк погашення - 35-40 років; не передбачається виплата відсотків за користування ресурсами.
В 1988 р. у групі Всесвітнього банку з'явився новий заклад - Міжнародна інвестиційно-гарантійна агенція (МІГА). Вона була створена для стимулювання інвестицій в країнах-членах. МІГА надає гарантії іноземним інвесторам відносно втрат, які викликаються некомерційними ризиками.
З 1991 р. на Європейському континенті почалась діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який був створений для сприяння переходу до ринкової економіки країн Центральної та Східної Європи, а також підтримка там приватної та підприємницької ініціативи. Капітал ЄБРР формувався шляхом випуску акцій.
Особливе місце серед міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій займає Банк міжнародних розрахунків (БМР, створений в 1930 р.); виконує дві основні функції: (1) сприяє співробітництву між центральними банками і забезпечує сприятливі умови для проведення міжнародних фінансових операцій; (2) виконує роль довіреної особи чи агента із здійснення міжнародних розрахунків. Акціонерами банку виступають головним чином промислово розвинені країни.
33. Особливості інтеграції України до світового економічного простору.