6. Економічні теорії міжнародної торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


Портфельні інвестиції
Боргові цінні папери
Фінансові деривативи
2 типів контрактів
Причини портфельних інвестицій
16. Міжнародні кредити і позики
Теорія міжчасової торгівлі
Між часова торгівля
17. Сутність міграції РС, економічний ефект від міграції. Економічні концепції міжнародної міграції.
1) Міграція
Відплив інтелекту
Економічна суть
18. Обсяги та напрями міграції РС. Наслідки. ДР міграції (імміграції), Україна та міграційні потоки.
Перекази робітників збільшують ВНД
2) країни з високим рівнем з-п – потоки РС направлені з країн із низьким рівнем з-п 3)
4) нові індустріальні країни, які швидко розвиваються і потребують додаткової РС 5)
ДР міграції
Механізм контролю за імміграцією. Рееміграція.
Встановлюються квоти
19.Міжнародний рух технологій. Цикл життя товару в міжнародній торгівлі.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3

15. Портфельні закордонні інвестиції

Портфельні інвестиції – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери , які надаються інвестору право реального контролю над об’єктом інвестування.

Акціонерні цінні папери – це функціонуючий на ринку грошовий елемент, який забезпечує майнове право власника документа по відношенню до особи , яка емітувала папір.

Боргові цінні папери – це грошовий документ , який знаходиться в обігу і підтверджують відносини позики власника документа до особи , яка емітувала цей документ. Боргові цінні папери поділяється на 2 групи: грошовий документ, який дає його власнику безумовне право на гарантований , фіксований грошовий дохід ; інструменти фінансового ринку – грошові інструменти , які дають їх власнику безумовне право на гарантований фіксований дохід на визначену дату.

Фінансові деривативи – контракт , угода в стандартній формі , предметом якої є право на продаж або купівлю первинних фінансових активів , валюти, цінних паперів, процентної ставки.

Міжнародна торгівля фінансовими деривативами здійснюється на основі 2 типів контрактів: контракти типу форвард, де сторони угоди домовляються обмінюватися фінансовими активами кількістю встановлених угодою на визначену дату в майбутньому по погодженій в момент підписання угоди ціні; контракти типу опціон – це контракти, які дають його покупцю право , але не є його зобов’язанням продати або купити на основі стандартного контракту фінансових активів на визначену дату або на протязі дії контракту по фіксованій ціні.

Причини портфельних інвестицій: максимізація прибутку, зустрічні потоки( диверсифікація ризику) , спекуляція.

Теорія інвестиційного портфелю: доходи по цінних паперах мають зворотню залежність з деяким часом. Заданий дохід можна отримати при зниженні рівня ризику або підвищення доходу при заданому рівні ризику.


16. Міжнародні кредити і позики

Міжнародні запозичення і кредитування - надання і отримання засобів і активів на деякий час з обов’язковим їх поверненням та виплатою відсотків за їх використання.

З платіжного балансу такі статті:

1) торгові кредити - вимоги, які виникають в наслідок прямого надання кредиту продавцям (виробникам) продукції і покупцям по угодам з товарами і послугами і авансові платежі, які здійсн. В зв’язку з такими угодами;

2) позики - це фін. активи, які з’являються в наслідок прямого запозичення засобів або активів кредитором позичальнику в р-ті кредитор або отримує письмовий документ або не отримує від позичальника.

3)валюта за кордоном у нерезидентів і іноз. валюта у резидентів.

4) депозити - деноміновані у нац. Або іноз. валюті перевідні депозити, які по першій вимозі перевод в готівкові гроші і можуть бути використ. для здійсн. платежів: депозитів за кордоном резидентів (пасив), депозитів нерезидентів (актив);

5) ін. активи і пасиви – це все ін. категорії грош. капіталу (внески урядів країн в міжн. ор-ції)

Теорія міжчасової торгівлі

Поділ країн на 2 групи:
  1. це ті країни, які віддають перевагу майбутньому споживанню за рахунок поточного споживання;
  2. це ті кр., які віддають перевагу поточному споживанню за рах. майбутнього спожив.

У точ Д буде визнач. р-нь спожив. даної кр. на відрізку ОА, якщо кр. буде споживати все те, що розміщено в кр.

Між часова торгівля – це підвищення поточне спожив. за рах. скорочення спожив. в майбутньому.

На величину А’ зменш. своє поточне спожив. за рах. спожив. в майбут. ВВ’ в майб.розширити своє спожив. Такий умовний вибір так як у ринковій ек. Власники ресурсів незалежні від суспільства то вони приймають рішення на користь максиміз прибутку тобто дають кредити тим суб’єктам МТ які мають прибуток. Тим самим поточні споживання кр 1 зменшуються а кр 2 зростають але в майбутньому кр 1 можуть розширити споживання, а кр 2 зменшити. Зворотній процес почн коли ціна буде рівна.


17. Сутність міграції РС, економічний ефект від міграції. Економічні концепції міжнародної міграції.

Причини міжнародної переміщення РС аналітичні переміщення капіталу.

Цей процес характеризується такими показниками:

1) Міграція – переміщення працездатного населення з одних держав в інші на час більший за рік на основі економічного або іншого характеру.

2) Іміграція – в’їзд працездатного населення в країну із-за кордону

3) Еміграція – виїзд працездатного населення з країни

4) Міграційне сальдо – різниця між іміграцією в країні і еміграцією з країни

Відплив інтелекту – еміграц3ія висококваліфікованої РС

Рееміграція – повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання

Сучасні теорії – 1) міжнародне переміщення робітників як фактора виробництва безпосередньо впливає на економічне зростання та характер самого виробництва, 2) причиною такого переміщення є різна ціна цього фактора виробництва в різних країнах.

Міжнародна міграція відбувається під тиском економічних причин, а також політичних, етичних, релігійних, природних катаклізмів

Країни з низьким рівнем з-п - РС переміщається в країни з високим рівнем з-п.

Економічна суть – держави експортери РС одержують економічну вигоду у вигляді переказів доходів робітників-мігрантів.

Наслідки для держави:

1) надходить валюта

2) зменшується безробіття

3) зменшуються соціальні виплати

Негативні наслідки для держави - знижується НТР

Наслідки для МЕ- в результаті перетікання РС з одних країн в інші відбувається вирівнювання рівня РС та зростає світове виробництво


18. Обсяги та напрями міграції РС. Наслідки. ДР міграції (імміграції), Україна та міграційні потоки.

Щорічно між країнами переміщається 1 млн. робітників. Значна частина таких потоків пов’язана з розвинутими країнами.

В розвинутих країнах знаходиться основна маса робітників мігрантів – 60% платежі по 3–й статі, 30% по 1-й статті, 10% по 2-й

Серед країн, що виділяються по об’ємах переказів від них – СЩА, Англія, ФРН, Франція, Саудівська Аравія.

Серед держав, що одержують перекази – Туреччина, Пакистан

Перекази робітників збільшують ВНД, покращують платіжний баланс. Крім того, при остаточному повернення робітника-мігранта сума збільшується в 2 рази.

Напрямки міграції:

1) країни, що залучають робітників-мігрантів - США, Канада, Австралія

2) країни з високим рівнем з-п – потоки РС направлені з країн із низьким рівнем з-п

3) нафтодобувні країни Бл. Сходу – ОАЕ (залучення низько кваліфікованої РС)

4) нові індустріальні країни, які швидко розвиваються і потребують додаткової РС

5) країни, які проводять активні економічні реформи і потребують додаткової РС (Польща, Чехія).

Наслідки для держави:

1) надходить валюта

2) зменшується безробіття

3) зменшуються соціальні виплати

Негативні наслідки для держави - знижується НТР

Наслідки для МЕ- в результаті перетікання РС з одних країн в інші відбувається вирівнювання рівня РС та зростає світове виробництво

ДР міграції

Тоді, як більшість держав лібералізували МТ (прийняли заходи по обмеженню між народ імміграцію ). Це пов’язано з тим, що країни захищають внутрішній ринок РС. Особливо це видно, коли розвинуті країни мають спільні кордони з країнами, що розвиваються.

Механізм контролю за імміграцією. Рееміграція.

Методи, які обмежують імміграцію - економічні – методи, які передбачають фін. по адаптації іммігрантів в країні перебування.

Більшість країн найбільшу увагу приділяють трудовій імміграції, держави проводять диференційовану політику, з точки зору кваліфік, віку і сімейного стану в’їжджаючого. Якщо країна вваж, що кількість іммігрантів перевищ бажану величину, то вона проводить політику заохочення реїміграції повернення.

До бажаних груп іммігрантів відносять:

- спеціалісти з світовими іменами: вчені, музиканти;

- спеціалісти нових галузей економіки: програмісти, біохіміки;

- спеціалісти нетрадиційних професій: реставратори, медицина;

бізнесмени;

- некваліфікована робоча сила, яка претендує на робочі місця на які - немає бажаючих з місцевих робітників.

Встановлюються квоти на в’їзд робітників певних категорій. Державні інститути діють на основі законодавства, односторонніх та двосторон угод.

Управлінські установи:
  1. Міністерство іноземних справ, Консульське відділення

2. Міністерство праці – визнач кількість галузей, які необхідні для країни(Мінпраці)

В деяких країнах залучено МВС, щоб не допустити небажаних імігрантів.

Характеристики національного законодавства

1. професійна кваліфікація, що підтверджується відповідним дипломом.

2.обмеження особистого характеру – вимоги щодо фіз. стану робітників, політ. і соціал. стану

3. кількість квотування – віковий національний, професійний рівень мігрантів.

Економічне регулювання включає фін обмеження для робітників-імігрантів:
  • Часові обмеження можуть встановлювати мах. Час перебування в країні
  • Географічні обмеження.

Заборонені статті законодавства – професії, якими заборонено займатися іммігрантам (вчителі)

Незаконне проникнення в державу вважається злочином: депортація, грошовий штраф, тюремне ув’язнення


19.Міжнародний рух технологій. Цикл життя товару в міжнародній торгівлі.

Технологія – це наукові методи досягн.практичних цілей.

Види технологій: технологія продукту, т.процесу, т.управління.

Специфіка технології дозволяє скоротити витрати в-ва, здешевити його, а значить воно еквівалентно збільшенню в-чого потенціалу, здатна змінювати інші фактори в-ва.

Міжнародне переміщення технологій

Якщо т-я розгляд.як самостійний фактор в-ва, вона впливає на зміну умов МТ товарами виготовленими за її допомогою; сама може бути об’єктом МТ. При чому т-я може переміщ.в чистому виді або у виді технологічно ємких товарів. У 2гому випадку таке переміщ.технологій нічим не відріз.від звичайної т-гії торгівлі товарів.

Міжн.передача технологій – це міждерж переміщ.наук-тех.досягнень на комерц.або безоплатній основі.

У вигляді технологій можуть виступати фактори в-ва: товар, капітал, р.сила.

В основі міжн. переміщ.технологій лежить різний рівень забезпеченості країн науковотехн.досягн., що є в т.ч. і наслідком рівня забезпеч.країн РС і к-лом. Також включають рівень забезпеченості країни знаннями. Іншими словами сумою наук.тех.інформації, яка накопич.в наукових закладах, бібліотеках, банках данних.

Цикл життя товару в МТ - Р. Вернер «Життєвий цикл товару» 1966р.

У відпов до цієї теорії всі кр.поділ.на 2 групи: 1) кр.типу А – технологічні лідери 2) кр.типу Б – з традиційним в-вом

5 стадій життєвого циклу товару:

1) Поява нового товару; в-во від експерименту доводиться до масового в-ва;

2) Стадія зростання – технологія покращується, товар вдосконалюється, розшир.попит серед кр.і поч.експорт товару в 3ті країни, конкуренція з боку 3тіх кр.відсутня, ціна висока;

3) Стадія зрілості товару – технологія макс.вдосконалена, здешевити товар за рах.вдоскон.технологій неможливо, але країна залиш монополістом в експ.товару;

4) Стадія скороч.в-ва – в країнах типу А в-во перенос.в 3ті країни, щоб здешевити товар, 3ті кр.експортують товар.

5) Кр.типу А припин.в-во товару задовол свій попит за рах.імпорту, а самі розроб.нову технологію.


20. Правові форми захисту технологій. Форми обміну технологіями.

В результаті між.тех. обміну задіяні всі свери люд. діяльн-ті: наука, техніка, у-ня

Форми захисту:

1) Патент – посвідчення, яке вид. відповід. урядовою установою винахіднику і яке засвід. його монопольне право на використ. цього винаходу. Патент підкріп. товарним знаком і промисловим зразком. Всі товари на ринку запатентовані. Дія товару обмежена (15-20р.), на території, де зареєстр. Для підтримки патенту сплач. патент.збір.

2) Ліцензія – дозвіл, який видається власником технологій (лецензіар), яка захищ. або незахищ. патентом зацікавленій стороні (лецензіат) на використ. цієї технології на протязі якогось часу і на визнач. плату

3) Копірайт – ексклюзивне право автора аудіо, відео, худ. товару, або роботи на показ і демонстрації її.

4) Товарна марка, знак – символ, голограма товару, який індивідуалізує виробника, або товар, який не може бути використ. ін особами. Товарний знак реєстр. в кожній кр.і використ. якщо ін. виробники не заперечують.

Форми обміну технологіями.

1) На комерц. основі патентна угода – МТ угода по якій власник патента передає своє право на використ. виробу покупцю патенту.

2) Ліцензійна угода – це МТ угода, по якій власник винаходу, або технолог. інформації надає дозвіл ін. стороні на використ.у визнач. термінах своїх прав на технологію.

3) Ноу-Хау – надання тех. .знань і секретів в-ва, які включ. інформацію технологічного, економ., адміністративного, фін. характеру і використ. яких забезпеч. переваги ін. словами предметом купівлі-продажу.

4) Інженіринг – надання тех. Знань, які не обхід. для придбан. монтажу, використ.куплених або орендованих машин і обладнання.

5) Франчайзинг – міжн. угода, по якій нерезиденту надається право на визнач період часу і плату використ. торг. марку, знак.


Доходи від реалізації торгівлі технологій:

Ліцензійний платіж – винагорода, яка виплач. за використ. предмета угоди;

Роялті – періодичні відрахування від доходу покупця ліцензії протягом дії угоди, розмір якого залежить від величини прибутку ліцензіата, отриманого від комерційного використ. предмета ліцензії;

Паушальні платежі – зафікс. у ліцензійні угоді одноразові платежі, непов’язані в часі з фактичним використ. предмета угоди і розмір яких встанов. на основі експертної оцінки.

Відрахування з прибутку – вирахування на користь ліцензіара частини прибутку, яку отримав ліцензіат від комерційного використання предмета ліцензії

Доля у власності – передача ліцензіатом ліцензіару частини акцій своїх підпр. в якості платежу за надану ліцензію.


21. Міжнародне технологічне співробітництво.

Техн. сприяння – це надання країнами допомоги на платній комерц. або не комерц.основі сфері процесів, продуктів управління.

Форми співробітництва:

1) тех. гранти – не комерц. передача розвиненими державами технологій, технолог. ємких товарів чи коштів на їх закупівлю, навчання і перепідготовку кадрів.

2) Спільне фін. програм. тех. сприяння – передбач. більш широке залучення, державі, яка її отримала.

3) Двостороння програма тех. сприяння – здійсн. на паритетній угоді між урядами держави донора і держ., яка отримує допомогу.

4) Багатосторонні – реаліз.спільн. проектів декількома кр. по віднош.до3ої кр., яка отримує допомогу по лінії міжн. організацій.

Держ регул. обміну технологіями.

Найбільш жорстке ДР переміщ. технологій тому що кр. втрачає тех..лідерство. Причини:

* Бажання отримати тех. .лідерство;

* Заклади держ. безпеки

* Умови між. держ. Угод

На українських ринках груп високотехнологічних товарів переважають закордонні, а не українські товаровиробники.

Недостатній розвиток технологічних послуг в Україні(комп’ютерні послуги, науково-дослідні послуги, послуги в архітектурних та технічних галузях). В наслідок цього витрачаються чималі кошти на імпорт цих послуг. Технологічні послуги часто не знаходять споживача через погано організовану рекламу і недостатнє вивчення кон’юнктури ринку. Подолати ці недоліки допомагають постійно діючі міжнародні виставки-ярмарки.

Щорічно зростає частка більш цінних об’єктів інтелектуальної власності, захищених патентами. Прибуток від реалізації продукції, виготовленої на основі ліцензій, зріс за останні роки більш ніж утричі.

Переважна кількість переданих закордонним споживачам за ліцензійними договорами об’єктів відноситься до екологічно чистої енергетики та ресурсозберігаючої техніки. Практично не відбувається передача технологій з охорони навколишн. серед-ща.

Досить слабо розвивається ліцензійна діяльність за соціальними напрямками інтелектуальної власності.


22. Суть економічної інтеграції. Передумови і напрямки інтеграційних процесів.

Умови інтеграції:

• НТП, потребує багато зусиль країн і компаній;

• НТП в транспортній сфері, сфері зв'язку, що посилив зв'язки між країнами і нац економіку.

• Розвиток МТ, темпи МТ перевищ. міжнарод. виробництво і допов. факторами виробництва.

Закономірним результатом є МЕ інтеграція як на макро-, так і на мікрорівні.

МЕ інтеграція - це процес економічної взаємодії, який призводить до зближення господарських механізмів і які набирають форм між народ угод і погоджено регулюємих міждерж. структурами.

МЕ інтеграція іде двома шляхами:

1) загальна світова економічна інтеграція;

2) регіоналізація світової економіки

Передумови і напрямки інтеграц процесів

1) приблизно один рівень економічного розвитку і ступінь економічної зрілості нац економіки;

2) гномічна інтеграція відбувається за географ ознакою;

3) спільні економ проблеми та ін., які потрібно вирішувати;

4) демонстраційний ефект.

Цілі міжнародної інтеграції:

1) створити сприятливе зовніш-екон середовище;

2) використ. переваги економічного масштабу(малі країни);

3) вирішити задачі торгової політики;

4) сприяння структурній перебудові економіки;

5) підтримка молодих галузей економіки.


23. Типи інтеграційних об’єднань. Етапи інтегр-х об'єднань.

Етапи:

1) держави роблять кроки до взаємного зближення, роблять преференційні угоди. Відповідно до цих угод держави надають більш сприятливий торговий режим один одному. Немає керівних наддержавних структур;

2) Створ зона вільної торгівлі. Зменшуються і ліквідовуються митні тарифи торгівлі між країнами, але зберігаються націонал митні тарифи по відношенню до третіх держав.

Можуть бути виключення щодо вільної торгівлі - це с/г. Можуть створ невеличкі наддерж секретаріат і координація політики відбув на періодичних нарадах керівників відповідних відомств,

3) Етап митного союзу - відміняються нац митні тарифи і приймається загальна система регулювання тарифного і нетарифного регулювання торгівлі з третіми країнами. Ліквідовуються обмеження між країнами інтенрац об'єднання; відбувається повне вільне переміщення товарів в послуг;

4) Етап спільного ринку - вільне переміщення факторів виробництва. Діє нац правовий торговий режим. Керівництво відбувається на періодичних засадах керівників та урядів держав та відомств, постійно діючий секретаріат.

5) Економічний союз відбувається координація економ політики, уніфікація законодавства в ключових областях(валютній, бюджетній, грошовій) і на цьому етапі створ структури, які можуть приймати операційні рішення - держави відмовляються від частини суверенітету і віддають її керівним структурам (комісія ЄС);

6) Етап політичного союзу - приймається єдина валюта, створ банк (Англія, Данія, Швеція).

Європейський союз (ЄС) - інтеграційне об'єднання, яке об'єднує 15 держав. Створене в 1957 р., діє єдиний внутрішній ринок, зняті обмеження на переміщення товарів, капіталів, робочої сили, 3 2002р, більшість країн (12) Європейського союзу вводять в дію єдину Європейську валюту "євро".

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) - друге європейське інтеграційне об'єднання, функціонує з 1960 р. на основі підписаної 20 листопада 1959 р. у Стокгольмі Конвенції. Між країнами ЄАСТ діє режим вільної торгівлі.

СНД - після розпаду СРСР, в тому ж 1991 р., на його теренах було проголошено утворення нової спільноти - Співдружності Незалежних Держав. До цієї організації входять: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.

Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС) - входять 21 держава Азії, Північної та Південної Америки, Австралія і Нова Зеландія, а також з 1999 р. - Росія. У відповідності до планів АТЕС передбачається в 2020 р. створити найбільшу в світі зону вільної торгівлі без митниць та внутрішніх бар'єрів.

Асоціація Південно-Східної Азії (АСЕАН) – створена у 1967 р. і включає 9 країн (Бруней, Малайзію, Індонезію, Таїланд, Сінгапур, В’єтнам, Камбоджо, Лаос, Філіппіни) – створюється зона вільної торгівлі.

НАФТА –північноамериканська вільна економічна зона між США, Мексикою та Канадою, а також очікується приєднання Чилі.

МЕРКОСУР - Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай – створений у 1991 р. – розширення взаємної торгівлі, зняття митних тарифів, підвищення якості їх товарів.

Економічне співробітництво країн Західної Африки (ЕКОВАС)- входить 16 держав Африки, створення митного союзу на зразок ЄС.